Scientific-theoretical almanaс "Grani" / Науково-теоретичний альманах "Грані"
Not a member yet
1972 research outputs found
Sort by
Постметафізична теологічна естетика Джона Пантелеймона Мануссакіса
Full text linkRelevance. Orthodox theology of the early XXI century is undergoing changes and giving rise to new forms associated with the global transformations of our time. The purpose of the study is to comprehend the project of postmetaphysical theology by John Panteleimon Manoussakis, which continues the line of research on modern postphenomenology represented by the projects of E. Levinas, M. Merleau-Ponty, M. Henri, J.-L. Marion, and R. Kearney.
As a result of the study, it was found that in Manoussakis's theo-aesthetics affirms the possibility of a non-metaphysical philosophical and theological language about God. The creation of such an opinion based on postphenomenology requires the overcoming of the self of the subject, which must be opened to the encounter with the radically Other. J. Manusakis promotes the project of the «fourth reduction», which is largely developed within the framework of post-Levinasian thought, which translates the «Prosopic reduction» into an eschatological dimension. J. Manussakis applies the method of the «fourth reduction» in relation to «sight» as the first type of sensory experience. Here, the icon becomes a «place» for unfolding a reverse perspective, in which it is possible to «get» the experience of divine appeal and conversion to ourselves. In addition, J. Manussakis makes hearing, which is the most counter-intentional sensation, important for phenomenological understanding. The center of counter-intentional phenomenology is the «hymn» as a special state in which the main goal is to «give a voice» to the one who is sung, to experience the one to whom the hymn is dedicated - God. The hymn, like the icon, is not just an «instrument» for knowing or defining God, but introducing oneself to the state of «being known», in which the believer wishes to become a place where God can «come». The third feeling in which rapprochement with the Other takes place is touch, and first of all, caress becomes evidence of the recognition of the Other, its depth and transcendence.
Conclusions. It is the sensory or physical dimension of the presence of Christ that becomes the basis for both the experience of spiritual elevation and the gathering of believers in the single Body of Christ through the Liturgy, in which the blood and flesh of Christ are present. The described method of theology of J. Manussakis can be characterized as postmodern mysterious mystical-sensualistic empiricism.Актуальність. Православна теологія поч. ХХІ ст. переживає зміни і народжує нові форми, пов’язані з глобальними трансформаціями сучасності. Метою дослідження є осмислити проєкт постметафізичної теології Джона Пантелеймона Мануссакіса, що продовжує лінію досліджень сучасної постфеноменології, представленої проєктами Е. Левінаса, М. Мерло-Понті, М. Анрі, Ж.-Л. Марйона, Р. Керні.
В результаті дослідження встановлено, що в теоестетиці Мануссакіса утверджується можливість не-метафізичної філософської та теологічної мови про Бога. Створення такої думки на основі постфеноменології вимагає подолання самості суб’єкта, який має бути відкритий до зустрічі з радикально Іншим. Дж. Манусакіс просуває проєкт «четвертої редукції», що значною мірою, розбудовується в межах пост-левінасівської думки, що переводить «просопічну редукцію» в есхатологічний вимір. Він застосовує метод «четвертої редукції» у відношенні до «зору» як першого типу чуттєвого досвіду. Тут ікона стає «місцем» розгортання зворотної перспективи, в якій можна «отримати» досвід божественного звернення та навернення нас до себе. Крім цього, Дж. Мануссакіс визначним для феноменологічного розуміння робить слух, який є найбільш контр-інтенціональним відчуттям. Осереддям контр-інтенціональної феноменології стає «гімн» як особливий стан в якому головною метою є «надання слова» тому, кого оспівують, переживання того, кому присвячений гімн – Богу. Третім відчуттям у якому відбувається зближення з Іншим є дотик, і насамперед, ласка стає свідоцтвом визнання Іншого, його глибини і трансцендентності.
Висновки. Саме чуттєвий чи фізичний вимір присутності Христа, стає основою як для досвіду духовного піднесення, так і зібрання вірян в єдиному Тілі Христовому через Літургію, в якій присутня кров та плоть Христа. Описаний метод теології Дж. Мануссакіса можна позначити як постмодерний містеріальний містико-сенсуалістичний емпіризм
Етапи розвитку документних ресурсів з мовознавства в Азербайджані
Full text linkChobanzade, A. Demirchizade, A. Akhundov, T. Hajiyev, F. Huseynov, N. Jafarov and others from the representatives engaged in the scientific study of the Azerbaijani language. trained linguists and served the scientific development of the language. Language is an important event for the survival of the values formed by the nation for thousands of years and for the transmission of these values to the younger generations. Therefore, language is not only a means of communication, but also a system of values.
In the article, the life and activity of scientists conducting research on linguistics, as well as their scientific creativity, are comprehensively analyzed. In modern times, the main directions of development of this field have been shown and the flow of documents related to this field has been analyzed. Also, the article includes examples of the works of well-known local and foreign scientists in the field of general linguistics. During the periodization of the history of the science of language, paying attention to the essence, development regularities of language research methods, the development periods of that history can be presented in the following way (Akhundov, 2006): Formation of linguistics; Evolution of linguistics; The "decline" of linguistics.
Linguistics is the science of language, linguistics, its social nature and functions, internal structure, laws of its functions, historical development and classification of specific languages (Linguistics, 2024). Literary studies is a science that studies fiction. It is one of the oldest sciences. An ancient and classic example of this science that has come down to our time - Aristotle's work "Poetics" appeared in Greece in the IV century before our era (Literary studies, 2023). No matter how much the comparative method played a role in the transition of the science of language from the period of formation to the period of evolution, the lack of a general (theoretical) view of language phenomena limited them to the restoration of archetypes. The German scientist, philosopher, and statesman Wilhelm von Humboldt has an exceptional role in the development of linguistics from its formation to its evolution. He "insured" comparative linguistics, which began with Franz Bopp, Rasmus Rask, and Jacob Grimm, from the future enslavement of the method, which will last forever, and brought it such a theoretical scope from its first steps that the science of language cannot go beyond the axis of Wilhelm von Humboldt's theory to this day. The source of ideas of the theory of linguistics, which arose in the person of V. von Humboldt, was classical German philosophy. The genius linguist formed his linguistic views on this basis. At the same time, he was able to separate linguistics from philosophy and get to the essence of language, which is the object of linguistics.З представників наукового вивчення азербайджанської мови Б. Чобанзаде, А. Демірчизаде, А. Ахундов, Т. Гаджиєв, Ф. Гусейнов, Н. Джафаров та інші. готував лінгвістів і служив науковому розвитку мови. Мова є важливою подією для виживання цінностей, сформованих нацією тисячоліттями, і для передачі цих цінностей молодим поколінням. Тому мова є не лише засобом спілкування, а й системою цінностей.
У статті всебічно проаналізовано життя і діяльність учених-мовознавців, а також їх наукову творчість. У сучасний час показано основні напрямки розвитку даної галузі та проаналізовано документообіг, пов’язаний із цією сферою. Також у статті наведено приклади праць відомих вітчизняних і зарубіжних учених у галузі загального мовознавства. Під час періодизації історії науки про мову, звертаючи увагу на сутність, закономірності розвитку методів дослідження мови, періоди розвитку цієї історії можна подати так (Akhundov, 2006): становлення лінгвістики; еволюція лінгвістики; «занепад» мовознавства.
Лінгвістика - наука про мову, мовознавство, його соціальну природу і функції, внутрішню структуру, закономірності його функціонування, історичний розвиток і класифікацію окремих мов (Linguistics, 2024). Літературознавство — наука, що вивчає художню літературу. Це одна з найдавніших наук. Старовинний і класичний зразок цієї науки, що дійшов до нашого часу, – твір Аристотеля «Поетика» з’явився в Греції в IV столітті до нашої ери (Literary studies,2023). Яку б роль не відіграв зіставний метод у переході науки про мову від періоду становлення до періоду еволюції, відсутність загального (теоретичного) погляду на мовні явища обмежувала їх відновленням архетипів. Німецький вчений, філософ і державний діяч Вільгельм фон Гумбольдт відіграє виняткову роль у розвитку лінгвістики від її становлення до еволюції. Він «застрахував» порівняльне мовознавство, яке починалося з Франца Боппа, Расмуса Раска та Якоба Ґрімма, від майбутнього поневолення методу, яке триватиме вічно, і з перших кроків приніс йому такий теоретичний розмах, що наука про мову не може виходять за рамки теорії Вільгельма фон Гумбольдта донині. Джерелом ідей теорії лінгвістики, що виникла в особі В. фон Гумбольдта, була класична німецька філософія. На цій основі геніальний мовознавець сформував свої мовознавчі погляди. Водночас він зміг відокремити лінгвістику від філософії та дійти до сутності мови, яка є об’єктом лінгвістики
Роль штучного інтелекту у формуванні гендерних стереотипів сучасного суспільства
Full text linkRelevance. The increasing prevalence of artificial intelligence in all spheres of modern society has revealed an unexpected problem: the renovation of traditional gender stereotypes that seemed to have been overcome and forgotten.
The aim of this article is to determine the impact of artificial intelligence (AI) on gender stereotypes in contemporary society. Based on a review of scientific literature, it has been clarified that the gender approach is an important and inseparable category in conducting scientific analysis, and if it is not given sufficient attention, the data obtained in studies do not fully correspond to reality. This, in turn, prevents effective solutions to existing problems.
Results.Years of effort by the women's movement, other influential social organizations, and individuals have led to obvious signs of gender equality being enshrined in legislation. However, traditional gender stereotypes have not disappeared and still exist at the subconscious level, often manifesting unexpectedly in social life. In advertising, we most often see women in the roles of mothers, housewives, or in sexualized portrayals. Advertising where women appear as leaders, researchers, inventors, or activists is practically absent. Thus, despite all our efforts, our traditional norms and expectations have not undergone serious changes. Artificial intelligence technologies allow for the analysis of these manifestations of unconscious gender inequality. Thus, AI automatically adopts such stereotypes as a behavioral model inherent in society. As a result, it builds its decisions and recommendations taking into account these gender stereotypes.
Conclusions. The widespread implementation of AI in production, science, and other spheres of social life, unfortunately, can lead to the reinforcement of gender inequality and the resurgence of traditional gender stereotypes. Therefore, it is necessary to ensure the neutrality of AI through strict control over the processes of development, training, and testing of algorithms.Актуальність. Зростаюча поширеність штучного інтелекту в усіх сферах діяльності сучасного суспільства виявила несподівану проблему, а саме відновлення традиційних ґендерних стереотипів, які, як здавалося, були подолані й забуті.
Метою статті є з’ясування впливу штучного інтелекту (ШІ) на гендерні стереотипи сучасного суспільства. На основі вивчення наукової літератури з’ясовано, що ґендерний підхід є важливою та невід’ємною категорією при проведенні наукового аналізу і якщо йому не приділяється достатньо уваги, отримані в дослідженнях дані не повністю відповідають дійсності. Це, в свою чергу, не дозволяє отримати ефективні рішення існуючих проблем.
Результати. Багаторічні зусилля жіночого руху, інших впливових суспільних організацій та особистостей призвели до того, що на цей час ми маємо очевидні ознаки гендерної рівності закріпленої на законодавчому рівні. Однак, традиційні ґендерні стереотипи нікуди не поділися та існують на рівні підсвідомості, нерідко проявляючись в суспільному житті неочікувано. В рекламі ми найчастіше бачимо жінку в ролі матері, домогосподарки або у сексуальному образі. Практично відсутня реклама, де жінка постає в ролі керівника, дослідника, винахідника, громадського діяча. Виходить, що незважаючи всі зусилля наші традиційні установки та очікування не зазнали серйозних змін. Технології штучного інтелекту дозволяють проводити аналіз цих проявів несвідомої ґендерної нерівності. Таким чином ШІ автоматично приймає такі стереотипи як поведінкову модель, що притаманна суспільству. В результаті він будує свої рішення та рекомендації з урахуванням цих ґендерних стереотипів.
Висновки. Широке впровадження ШІ у виробництві, науці та інших сферах суспільного життя, на жаль, може привести до посилення ґендерної нерівності та до відродження традиційних ґендерних стереотипів. Можна визнати, що ШІ безпосередньо впливає на актуалізацію ґендерних стереотипів незважаючи на всі зусилля, що вживалися раніше, з досягнення ґендерної рівності
Зміни в системі цінностей громадян України зі статусом внутрішньо переміщених осіб
Full text linkThe article analyzes the specifics of changes in the value orientations of internally displaced persons during the war. The relevance of the problem of the research lies in the fact that internally displaced persons are one of the most vulnerable categories of the population in a wartime society, whose views and values can undergo major changes. Because war is a complex socio-psychological situation that inevitably affects the population, it can cause the destruction of values that were previously important to the population, as well as disrupt plans for the future and prospects. Therefore, the study of axiological changes in persons who were displaced is of great theoretical and practical importance.
The purpose of the study was to identify the content and direction of changes in the value system of people with the status of internally displaced persons and to find explanations of how these changes can affect their life strategies.
Results. To achieve the main objectives of the study, ten semi-structured in-depth interviews were conducted with internally displaced persons currently residing in different regions of Ukraine. The following hypotheses were confirmed in the course of the study: 1) The main intangible value for internally displaced persons today is the value of security and peace. 2) There have been changes in the process of national self-identification of internally displaced persons in the direction of increasing the level of dominance of Ukrainian identity. 3) For internally displaced persons, it is important to identify themselves as Ukrainians because it gives them the opportunity to satisfy their need to belong to a certain group.
Conclusions. The study revealed a certain level of influence of the full-scale invasion on the change in the value orientations of internally displaced persons, namely changing the priority of values in the overall value system in terms of the dominance of intangible values; on the process of national identification of internally displaced persons, in the context of increasing the importance of Ukrainian identity. At the same time, the regularities of the process of national self-positioning were characterized and the determinacy of the phenomenon of solidarity by the specifics of the influence of a wartime society was clarified.Проаналізовано специфіку зміни ціннісних орієнтацій внутрішньо переміщених осіб під час війни. Актуальність проблеми дослідження полягає в тому, що саме внутрішні переселенці є однією з найбільш вразливих категорій населення у воєнізованому суспільстві, чиї погляди і цінності можуть зазнавати великих змін. Оскільки війна є складною соціально-психологічною ситуацією, яка невідворотно впливає на населення, вона може викликати руйнування цінностей, які раніше були важливими для населення, а також порушувати плани на майбутнє та перспективи. Тому дослідження аксіологічних змін осіб, котрі є вимушеними мігрантами має велике теоретичне і практичне значення.
Метою дослідження є виявлення змісту та напрямку змін у системі цінностей людей зі статусом внутрішньо переміщеної особи і пошук пояснень того, як ці зміни можуть вплинути на їхні життєві стратегії.
Результати. Для реалізації мети дослідження було проведено десять напівструктурованих глибинних інтерв’ю з внутрішньо переміщеними особами, котрі на даний момент часу мешкають у різних регіонах України. В ході дослідження було підтверджено наступні гіпотези: 1) Головною нематеріальною цінністю для внутрішньо переміщених осіб на сьогоднішній день є цінність безпеки та миру. 2) Відбулися зміни в процесі національної самоідентифікації внутрішньо переміщених осіб в сторону підвищення рівня домінування української ідентичності. 3) Для внутрішньо переміщених осіб важливо відчувати себе українцями, тому що це дає їм можливість задовольняти потребу у власній належності до певної групи.
Висновки. В результаті проведення дослідження виявлено певний рівень впливу повномасштабного вторгнення на зміну ціннісних орієнтацій внутрішньо переміщених осіб, який полягає у зміні пріоритетності цінностей в загальній ціннісній системі в розрізі домінування нематеріальних цінностей; на процес національної ідентифікації внутрішньо переміщених осіб, в контексті підвищення рівня значущості української ідентичності. Разом з тим охарактеризовано закономірності процесу національного самопозиціонування та з’ясовано детермінованість феномену солідаризму специфікою впливу воєнізованого суспільства
Деніел Деннет – філософ у цифрову епоху: від еволюції свідомості до штучного інтелекту
Full text linkThe relevance lies in the need to study the scientific and philosophical heritage of Daniel Dennett as a leading philosopher of mind, because today the problems of the functioning of artificial intelligence, its capabilities, responsibility for actions, and legal regulation, which were considered by him, are extremely acute.
The purpose of the article is to explore Daniel Dennett's contribution to philosophy and cognitive science. The results reveal the main tenets of Daniel Dennett's philosophy, focusing on the role of philosophy in the modern world, evolution and multiple realization of consciousness, developments for understanding the content of artificial intelligence. The thinker's opinion that philosophy should be an assistant in the development of natural sciences, which offers conceptual explanations and justifications for empirical and scientific theories, is analyzed. Dennett's opinion about the algorithmic nature of the human brain is highlighted, according to which the mind can be considered as an information processing system that works according to certain rules and procedures similar to algorithms.
The conclusions emphasize the significance of Dennett's legacy and his important contribution to the development of contemporary intellectual discourse. He emphasized that the mind can be considered as an information processing system that works according to certain rules and procedures similar to algorithms. Dennett actively used scientific methods and data to support his views. The philosopher did not ignore axiological issues, arguing that morality and cultural values can be the result of evolutionary mechanisms, not a priori principles. Despite criticism from the philosophical and scientific community, it should be recognized that the scientific works of Daniel Dennett significantly influenced the development of modern philosophy and science.Актуальність полягає в необхідності вивчення наукового та філософського спадку Даніела Деннета як провідного філософа розуму, оскільки сьогодні вкрай гостро постає проблеми функціонування штучного інтелекту, його можливостей, відповідальності за дії, правового регулювання, що ним розглядалися.
Метою статті є дослідження внеску Деніела Деннета в філософію та когнітивні науки. Результати розкривають основні положення філософії Деніела Деннета, зосереджуючи увагу на ролі філософії в сучасному світі, еволюції та множинній реалізації свідомості, розробках для розуміння змісту штучного інтелекту. Аналізується думка мислителя про те, що філософія має бути помічником у розвитку природничих наук, яка пропонує концептуальні роз'яснення та обґрунтування для емпіричних та наукових теорій. Висвітлюється думка Деннета про алгоритмічність роботи людського мозку, згідно з якою розум може бути розглянутий як система обробки інформації, яка працює за певними правилами та процедурами, подібними до алгоритмів.
У висновках підкреслюється значущість спадщини Деннета та його важливий внесок у розвиток сучасного інтелектуального дискурсу. Він наголошував, що розум може бути розглянутий як система обробки інформації, яка працює за певними правилами та процедурами, подібними до алгоритмів. Деннетт активно використовував наукові методи та дані для обґрунтування своїх поглядів. Не обійшов своєю увагою філософ і аксіологічну проблематику, стверджуючи, що моральність та культурні цінності можуть бути результатом еволюційних механізмів, а не апріорних принципів. Незважаючи на критику з боку філософської та наукової спільноти, слід визнати, що наукові роботи Даніела Деннетта суттєво вплинули на розвиток сучасної філософії та науки
Порівняльний аналіз у дослідженні інституційних реформ: можливості та обмеження
Full text linkRelevance. The article examines the topical issues of using comparative analysis to study institutional reforms. Comparative analysis is one of the most common methods of studying institutional reforms. It allows researchers to compare and contrast institutional reforms that have been carried out in different countries or contexts. This can help them identify patterns and factors that influence the success or failure of reforms. However, benchmarking is a complex method that requires careful planning and cautious interpretation of results. Of course, it is not without its limitations. The purpose of the study was to investigate the possibilities and limitations of comparative analysis as a method of studying institutional reforms.
The purpose: to identify the potential opportunities and limitations of comparative analysis as a method of studying institutional reforms.
Results. Analysing the role of comparative analysis in the context of development and implementation of institutional reforms, the article highlights the key advantages and disadvantages of using this method. The peculiarities of using comparative analysis in the context of two institutional reforms in Ukraine: decentralisation of power and reform of the banking system are highlighted.
Conclusions. In conclusion, the article shows that comparative analysis can be a valuable tool for studying the implementation of institutional reforms. It can help researchers and policy makers to gain a broader perspective, identify best practices, explain the reasons for success or failure, increase policy evidence, stimulate innovation, and contribute to knowledge growth. It is important to note that comparative analysis has certain limitations. These include the problems of the researcher's ‘subjective limitations’, the limited number of specific examples, the choice of parameters for comparison, functional equivalence, consideration of the historical past, and verification of research predictions. In addition, it is important to carefully select countries and cases for comparison in order to draw reasonable conclusions.Актуальність. Стаття розглядає актуальну проблематику використання порівняльного аналізу для дослідження інституційних реформ. Порівняльний аналіз є одним із найпоширеніших методів дослідження інституційних реформ. Він дозволяє дослідникам порівнювати та контрастувати інституційні реформи, які були проведені в різних країнах або контекстах. Це може допомогти їм виявити закономірності та фактори, які впливають на успішність або невдачу реформ. Однак порівняльний аналіз є складним методом, який потребує ретельного планування та обережної інтерпретації результатів. Звісно, він не позбавлений своїх обмежень.
Метою дослідження стало визначення потенційних можливостей та обмежень порівняльного аналізу як методу дослідження інституційних реформ.
Результати. Аналізуючи роль порівняльного аналізу в контексті розробки та впровадження інституційних реформ, стаття висвітлює ключові переваги та недоліки застосування даного методу. Виокремлено особливості використання порівняльного аналізу в контексті проведення двох інституційних реформ в Україні: децентралізації влади та реформи банківської системи.
Висновки. У висновку було зазначено, що порівняльний аналіз може бути цінним інструментом для дослідження впровадження інституційних реформ. Він може допомогти дослідникам та політикам отримати ширший погляд, виявити кращі практики, пояснити причини успіху чи невдачі, підвищити обґрунтованість політики, стимулювати інновації та сприяти зростанню знань. Важливо зазначити, що порівняльний аналіз має певні обмеження. Серед них проблеми «субʼєктивної обмеженості» дослідника, обмеженої кількості конкретних прикладів, вибору параметрів для порівняння, функціональної еквівалентності, врахування історичного минулого, верифікації прогнозів дослідження. Крім того, важливо ретельно підбирати країни та випадки для порівняння, щоб зробити обґрунтовані висновки
Музична дипломатія: від концепції «м'якої сили» до розвитку культури музичної миротворчості
Full text linkThis article presents the results of a study conducted at the Caucasus International University with the purpose of obtaining information on the possibilities of music diplomacy in preventing wars and violence and promoting peaceful, non-violent conflict resolution based on humanism and other common civilisational values that go beyond the ideas of anthropocentrism and similar ego-centred reductionist attitudes. Music diplomacy, on the one hand, is presented as a type of political communication, which is a subsystem of cultural diplomacy, which in turn is a subsystem of meta-diplomacy. The concept of meta-diplomacy is one of the fundamental pillars of the Theory of Meta-Cognitive Management being developed at the Caucasus Geopolitical Modeling Laboratory. On the other hand, music diplomacy is seen as an intangible capital that is not sufficiently utilised as a technological resource for musical peacemaking and the culture of peace in general. Therefore, the article presents the idea of the importance of the development of musical peacemaking as a special direction of the culture of peace.
The main purpose of this study is to assess the international experience in the field of music diplomacy and the potential of this area to strengthen modern peacebuilding processes. The authors of the article are aware of the fact that in the harsh phases of a military conflict, the parties are not ready to use such mechanisms to restore communication and trust, but on the other hand, military conflicts cannot continue endlessly and peacebuilding processes need to be prepared and implemented as early as possible.
The article was created within the framework of the research project “Flavell- Laswell Metacognitive Monitoring and its role in the development of the Theory of Metacognitive Management of Political Crises”. The project is supported by the Fundamental Research Foundation of the Caucasus International University, as well as by the Tskhum-Abkhaz Academy of Sciences, the Fazis Academy and the Shota Rustaveli National Science Foundation.
The conclusions and recommendations of the study are aimed at expanding the effectiveness of music diplomacy in promoting peaceful conflict resolution at the international level.У статті представлені результати дослідження, проведеного в Кавказькому міжнародному університеті з метою отримання інформації про можливості музичної дипломатії у запобіганні війнам і насильству та сприянні мирному, ненасильницькому вирішенню конфліктів на основі гуманізму та інших спільних цивілізаційних цінностей, що виходять за рамки ідей антропоцентризму та подібних егоцентричних редукціоністських установок. Музична дипломатія, з одного боку, представлена як вид політичної комунікації, що є підсистемою культурної дипломатії, яка в свою чергу є підсистемою метадипломатії. Концепція метадипломатії є однією з фундаментальних основ теорії метакогнітивного менеджменту, що розробляється в Кавказькій лабораторії геополітичного моделювання. З іншого боку, музична дипломатія розглядається як нематеріальний капітал, який недостатньо використовується як технологічний ресурс для музичної миротворчості та культури миру загалом. Тому в статті представлено ідею важливості розвитку музичної миротворчості як особливого напряму культури миру.
Головною метою даного дослідження є оцінка міжнародного досвіду у сфері музичної дипломатії та потенціалу цієї сфери для посилення сучасних миротворчих процесів. Автори статті усвідомлюють той факт, що в умовах жорстких фаз військового конфлікту сторони не готові використовувати такі механізми для відновлення комунікації та довіри, але з іншого боку, військові конфлікти не можуть тривати нескінченно і миротворчі процеси потрібно готувати та впроваджувати якомога раніше.
Статтю створено в рамках наукового проекту "Метакогнітивний моніторинг Флавелла-Ласвелла та його роль у розвитку теорії метакогнітивного управління політичними кризами". Проект реалізується за підтримки Фонду фундаментальних досліджень Кавказького міжнародного університету, а також Цхум-Абхазької академії наук, Академії Фазіса та Національного наукового фонду імені Шота Руставелі.
Висновки та рекомендації дослідження спрямовані на підвищення ефективності музичної дипломатії у сприянні мирному врегулюванню конфліктів на міжнародному рівні
Зміни у споживчій поведінці українських містян у період революційних подій 1917-1920 рр.
Full text linkRelevance. The sociological view of everyday life has become widespread in the scientific community in recent decades. In modern conditions, attention to the peculiarities of ordinary citizens' everyday behavior during socio-economic crises has increased. Research within this direction is based not only on an analysis of modern times but also on historical sources. A significant amount of material relates to the period of the national democratic revolution in Ukraine in 1917-1920.
Purpose. The article's purpose is to consider the practical aspects of providing citizens with basic necessities, primarily food, both in conditions of private market trade and during periods of centralized food distribution. Factors that directly or indirectly influenced the consumer behavior of urban residents are characterized. The degree of spontaneity in pricing is analyzed. The level of accessibility for ordinary citizens of the minimum food set at different stages of the revolution is determined.
Results. It was revealed that the markets of Ukrainian cities throughout the entire period of the revolution bore the imprint of the era, which led to almost monthly significant changes in the list of goods, in the social composition of sellers, and buyers' purchasing power.
The nature of the goods offered by ordinary people and their changes in different years are tracked. At the beginning of the revolutionary events, these were things from robbed landowners' estates and military property. Then, ordinary townspeople captured the markets with household items. The exhaustion of household supplies among the townspeople forced the peasants to purchase from them things that were completely useless in rural life to receive material compensation for the sale of their food products.
Conclusions. The factors that influenced the availability of products on the market are identified. The main one was the military situation around the respective cities. Only the threat of free loss of property prevented peasants from transporting their products to city markets. Food shortages have always been artificial.
The inflation rate for food products has been calculated. The dependence of the consumer behavior of city residents on inflation was revealed, as a result of which the sale of any things gradually turned into an exchange in kind. The complete loss of the purchasing power of money and the acquisition of rations of vital importance have been demonstrated.Актуальність. Соціологічний погляд на повсякденне життя набув в останні десятиліття значного поширення в науковій спільноті. В сучасних умовах посилилася увага до особливостей повсякденної поведінки пересічних громадян в період соціально-економічної кризи. Дослідження в межах цього напряму ґрунтуються не тільки на аналізі сьогодення, але й на історичних джерелах. Значний за обсягом матеріал стосується періоду національно-демократичної революції в Україні у 1917-1920 рр.
Мета. Метою статті є розгляд практичних аспектів забезпечення городян предметами першої необхідності, передусім продуктами харчування, як в умовах панування приватної ринкової торгівлі, так і в часи централізованого розподілу продовольства. Передбачена характеристика факторів, що впливали, прямо чи опосередковано, на споживчу поведінку міських мешканців. Проаналізований ступінь стихійності у ціноутворенні. Визначається рівень доступності для пересічних городян мінімального продуктового набору у різні періоди революції.
Результати. Виявлено, що ринки українських міст протягом всього періоду революції несли на собі відбиток буремної епохи, що призводило до майже щомісячних суттєвих зрушень у переліку товарів, у соціальному складі продавців, у купівельній спроможності покупців тощо.
Відстежується характер товарів, що пропонувалися, та його зміни в різні роки. На початку революційних подій це були речі з пограбованих поміщицьких маєтків та військове майно, потім ринки захопили міські обивателі з предметами домашнього вжитку. Вичерпання хатніх запасів у містян змушувало селян придбавати в них зовсім безглузді для сільського побуту речі, щоб тільки реалізувати свої продукти харчування.
Висновки. Визначені фактори, які вплинули на наявність продуктів на ринку. Головним з них була військова ситуація навколо відповідних міст. Лише загроза безкоштовної втрати майна заважала селянам везти свою продукцію на міські ринки. Дефіцит продовольства завжди був штучним.
Розрахований рівень інфляції стосовно продуктів харчування. Виявлена залежність споживчої поведінки городян від інфляції, внаслідок якої продаж будь-яких речей поступово перетворився на натуральний обмін. Продемонстрована повна втрата купівельної спроможності грошей, та набуття пайковим забезпеченням життєвої важливості
Специфіка моральних та етичних аспектів професії військовослужбовця в сучасному українському суспільстві
Full text linkThe relevance of the study is due to the modern challenges that Ukrainian society faces in the context of the military aggression of the russian federation. This situation emphasizes the critical role of military personnel in ensuring national security and protecting state interests, which requires a high level of morality and ethics from each military person. The importance of moral values, such as humanity, courage, justice and honesty, not only influences the actions and decisions of military personnel but also contributes to the formation of trust and mutual respect in society. Therefore, the study of the moral and ethical aspects of the military profession becomes necessary for theoretical analysis and practical implementation in the conditions of modern transformations. The purpose of the study is to identify the main moral and ethical challenges that military personnel face and develop recommendations for improving ethical education. Results. The study examines the specifics of the moral and ethical aspects of the military profession in the conditions of modern Ukrainian society. It is noted that military service is traditionally associated with high moral standards and special ethical responsibility, which is due to the specifics of professional activity related to the protection of state sovereignty, protection of the population and participation in military operations. The study examines problems related to the moral and ethical education of military personnel, in particular, the issue of the formation of ethical norms and their influence on the behavior of military personnel in difficult situations that arise during the performance of official duties. Conclusions. The generalized results of the study show that the moral and ethical aspects of the military profession have a significant impact on the effectiveness of the performance of official duties and the general moral state of military units. The recommendations developed within the framework of the study can become the basis for further improvement of the system of ethical education of military personnel, contributing to an increase in the level of moral stability and professional ethics.Актуальність дослідження обумовлена сучасними викликами, з якими зіштовхується українське суспільство у контексті військової агресії російської федерації. Ця ситуація підкреслює критичну роль військовослужбовців у забезпеченні національної безпеки та захисту державних інтересів, що вимагає високого рівня моральності та етики від кожного військового. Важливість моральних цінностей, таких як гуманність, відвага, справедливість та чесність, не тільки впливає на дії та рішення військовослужбовців, але й сприяє формуванню довіри та взаємоповаги в суспільстві. Тому дослідження морально-етичних аспектів професії військовослужбовця стає необхідним для теоретичного аналізу та практичного впровадження в умовах сучасних трансформацій. Метою дослідження є виявлення основних моральних та етичних викликів, з якими зіштовхуються військовослужбовці, та розробка рекомендацій щодо вдосконалення етичного виховання. Результати. У дослідженні розглядається специфіка моральних та етичних аспектів професії військовослужбовця в умовах сучасного українського суспільства. Відзначається, що військова служба традиційно асоціюється з високими моральними стандартами та особливою етичною відповідальністю, що обумовлено специфікою професійної діяльності, пов'язаною з охороною державного суверенітету, захистом населення та участю у військових діях. У дослідженні розглядаються проблеми, пов'язані з моральним і етичним вихованням військовослужбовців, зокрема, питання формування етичних норм та їх впливу на поведінку військових у складних ситуаціях, що виникають під час виконання службових обов'язків. Висновки. Узагальнені результати дослідження показують, що моральні та етичні аспекти професії військовослужбовця мають значний вплив на ефективність виконання службових обов'язків та загальний моральний стан військових підрозділів. Рекомендації, розроблені в рамках дослідження, можуть стати основою для подальшого вдосконалення системи етичного виховання військовослужбовців, сприяючи підвищенню рівня моральної стійкості та професійної етики
Корекція артикуляції у дітей із загальним недорозвитком мовлення засобами рухово-ігрової діяльності
Full text linkRelevance. A number of domestic studies have been devoted to traditional approaches to the articulation formation of children with speech disorders, but we have made an attempt to systematize the possibilities of motor and game activity in the correction of articulation of children with general speech underdevelopment. Special attention is paid to four conditional blocks of speech development correction of children with general speech underdevelopment: respiratory function, music therapy, voicing and verbalization of movements, game method (theatricalization). All these components, combined together, can significantly improve the child's articulatory activity. There is still no single conceptual approach to solving this problem among specialists. Autonomization is observed in the activities of a speech therapist, psychologist, physical education instructor, music director, and educator, which significantly reduces the effectiveness of the corrective effect. The purpose of the article is to develop an algorithm for the comprehensive use of the motor sphere capabilities for the correction of children articulation with general speech underdevelopment.
Results. The following methods were used in the study: analysis of literary sources on the issue, systematization of the information received, modeling of the correction algorithm. The information received, combined with many years of practical experience, allowed us to create an algorithm for the use of motor and game capabilities in the context of improving articulation of this children category.
Conclusions. Today, speech therapy does not fully utilize the significant capabilities of motor and game activities to improve the psychospeech development of children with general speech underdevelopment.
Among the correctional and developmental components of motor and game activities, the following have demonstrated a sufficient degree of effectiveness: the formation of general and speech breathing on a motor basis (its functionality, specific rhythm); the capabilities of music therapy (tempo, rhythm, tempo-rhythm); voicing and verbalization of movements (including sound imitation, onomatopoeia, voice modulations, acoustic vibrations, speech therapy "beat-boxing"); total game method (theatricalization): plot of correctional activity, its imagery, corresponding role-playing manifestations, emotional coloring of the plot, etc.).Актуальність. Традиційним підходам формування артикуляції у дітей із порушеннями мовленнєвого розвитку присвячена ціла низка вітчизняних досліджень але нами була зроблена спроба систематизації можливостей рухово-ігрової діяльності в корекції артикуляції у дітей із загальним недорозвитком мовлення. Особлива увага приділяється чотирьом умовним блокам корекції мовленнєвого розвитку дітей із загальним недорозвитком мовлення: функції дихання, музикотерапії, озвучуванню та вербалізації рухів, тотальному ігровому методу (театралізації). Всі ці компоненти, об’єднанні разом, в значному ступені можуть поліпшувати артикуляційну діяльність дитини. Досі серед фахівців немає єдиного концептуального підходу до вирішення цієї проблематики. Спостерігається автономізація в діяльності логопеда, психолога, інструктора з фізичної культури, музичного керівника, вихователя, що помітно знижує ефективність корекційного впливу.
Мета статті полягає в розробці алгоритму комплексного використання можливостей моторної сфери для корекції артикуляції у дітей із загальним недорозвитком мовлення.
Результати. В дослідженні використовувались такі методи: аналіз літературних джерел з проблематики, систематизація отриманої інформації, моделювання корекційного алгоритму. Отримана інформація в поєднанні з багаторічним практичним досвідом дозволили створити алгоритм використання рухово-ігрових можливостей в контексті поліпшення артикуляції у зазначеної категорії дітей.
Висновки. Сьогодні в логопедії недостатньо повно використовуються значні можливості рухово-ігрової діяльності для поліпшення психомовленнєвого розвитку дітей із загальним недорозвитком мовлення.
Серед корекційно-розвиткових складових рухово-ігрової діяльності достатню ступінь ефективності продемонстрували такі: формування на руховій основі загального та мовленнєвого дихання (його функціональність, специфічний ритм); можливості музикотерапії (темпу, ритму, темпоритму); озвучування та вербалізація рухів (включаючи звукоімітацію, звуконаслідування, голосові модуляції, акустичні вібрації, логопедичний «біт-бокс»); тотальний ігровий метод (театралізацію): сюжетність корекційної діяльності, її образність, відповідні рольові прояви, емоційна забарвленість сюжету тощо)