Scientific-theoretical almanaс "Grani" / Науково-теоретичний альманах "Грані"
Not a member yet
1972 research outputs found
Sort by
Правове становище євреїв у портових містах Півдня України в контексті міських положень другої половини ХІХ ст.
Full text linkRelevance. In the context of a full-scale war in Ukraine, migration processes have gained a new level of understanding, and most importantly, interpretation. Forced migration has been an inherent part of human history at all stages of its development, but now it has become global. Migration processes are accompanied not only by socio-economic, psycho-emotional difficulties, but also by legal discrimination and restrictions. To a certain extent, this situation resembles the migration movements of the nineteenth century, when the Jewish population of southern Ukraine faced discrimination, forced resettlement, and the search for opportunities in the system of imperial prohibitions. Modern Ukrainian society is striving for transformation based on the rule of law and democratic values. Analyzing historical precedents helps to acknowledge past mistakes and avoid repeating them in the future.
The purpose is to find out the specifics of applying municipal regulations of the second half of the nineteenth century in relation to the Jewish population and the impact of this legislation on the extent of Jewish participation in the municipal governments of the port cities of southern Ukraine.
The results include the identification of prohibitions and restrictions on Jews in the municipal legislation of the Russian Empire in the second half of the nineteenth century and the peculiarities of the implementation of municipal legislation in southern Ukrainian port cities.
Conclusions. The study has established that the City Regulations of 1863 for Odesa and the imperial regulations of 1870 and 1892 restricted the right of Jews to participate in the activities of city government institutions. Despite the substantial Jewish population in the cities of southern Ukraine, they were represented in public administration in much smaller numbers than representatives of the Christian faith. However, despite the discrimination, Jews held strong positions in the governance of port cities. This is especially evident in Odesa, where Jews managed to hold the highest positions in the city's administration. Актуальність. В умовах повномасштабної війни в Україні міграційні процеси набули нового рівня розуміння, а найголовніше сприйняття. Вимушена міграція була притаманна історії людства на всіх етапах розвитку, але нині вона набула глобального характеру. Міграційні процеси супроводжуються не лише соціально-економічними, психоемоційними труднощами, а й правовими утисками та обмеженнями. Певною мірою ця ситуація перегукується з міграційними рухами ХІХ ст., коли єврейське населення Південної України стикалося з дискримінацією, примусовим переселенням, пошуками можливостей в системі імперських заборон. Сучасне українське суспільство прагне до трансформації на засадах верховенства права та демократичних цінностей. Аналіз історичних прецедентів дає змогу врахувати помилки минулого та уникати їх у майбутньому.
Мета – з’ясувати особливості застосування міських положень другої половини ХІХ ст. щодо єврейського населення та вплив зазначеного законодавства на ступінь залученості євреїв до органів міського самоврядування портових міст Півдня України.
Результати полягають у виявленні заборон й обмежень щодо євреїв у міському законодавстві російської імперії другої половини ХІХ ст. та особливостей реалізації міського законодавства у південноукраїнських портових містах.
Висновки. Встановлено, що Міське положення 1863 р. для Одеси та загальноімперські положення 1870 та 1892 рр. обмежували право євреїв брати участь у діяльності міських владних інституцій. Незважаючи на значну чисельність цієї національності в містах Півдня України, у громадському управлінні вони були представлені в помітно меншій кількості, ніж представники християнського віросповідання. Проте, попри наявну дискримінацію, іудеї займали міцні позиції в управлінні міст-портів. Особливо добре це простежується в Одесі, де євреям вдавалося обіймати найвищі посади в системі міського управління
Голод у Казахстані та зміни етнічної структури в першій половині 20 століття: дослідження переписів населення
Full text linkThe study examines demographic changes in Kazakhstan in the first half of the 20th century caused by the effects of famine, collectivization, deportations and military operations. The relevance of the work lies in the analysis of the transformation of the ethnic structure of the region's population and the long-term consequences of these changes. The purpose of the study is to identify the dynamics of ethnic changes based on data from population censuses conducted during this period, as well as to analyze the impact of Soviet policy on ethnodemographic processes. The object of the study is the demographic processes that took place in Kazakhstan, and the subject is their impact on the ethnic structure of the region. The work uses quantitative methods of analyzing official population census data, as well as a historical and demographic approach to identify the relationship between political events and changes in population size and composition. The data from the USSR censuses of 1897, 1926, 1939 and 1959, archival materials and statistical reports, as well as data on population migration, including forced resettlement, were used. The results of the study show that the massive famine of the 1930s caused by forced collectivization led to a reduction in the number of indigenous people. Deportations of various peoples and military losses significantly changed the ethnic map of the region. These processes contributed to the formation of the multinational composition of the population of Kazakhstan. The results obtained are confirmed by archival data and censuses. The work contributes to understanding the long-term demographic consequences of political decisions made at the specified time, and may be useful for further research in the field of ethnodemography and social history of Kazakhstan.У дослідженні розглядаються демографічні зміни в Казахстані в першій половині 20 століття, викликані наслідками голоду, колективізації, депортацій і військових дій. Актуальність роботи полягає в аналізі трансформації етнічної структури населення регіону та віддалених наслідків цих змін. Мета дослідження – виявити динаміку етнічних змін на основі даних переписів населення, проведених у цей період, а також проаналізувати вплив радянської політики на етнодемографічні процеси. Об’єктом дослідження є демографічні процеси, що відбувалися в Казахстані, а предметом – їх вплив на етнічну структуру регіону. У роботі використовуються кількісні методи аналізу офіційних даних перепису населення, а також історико-демографічний підхід для виявлення зв’язку між політичними подіями та змінами чисельності і складу населення. Використано дані переписів населення СРСР 1897, 1926, 1939 і 1959 років, архівні матеріали та статистичні звіти, а також дані про міграцію населення, у тому числі вимушене переселення. Результати дослідження показують, що масовий голод 1930-х років, викликаний примусовою колективізацією, призвів до скорочення чисельності корінного населення. Депортації різних народів і військові втрати істотно змінили етнічну карту краю. Ці процеси сприяли формуванню багатонаціонального складу населення Казахстану. Отримані результати підтверджені архівними даними та переписами. Робота сприяє розумінню довгострокових демографічних наслідків політичних рішень, прийнятих у зазначений час, і може бути корисною для подальших досліджень у галузі етнодемографії та соціальної історії Казахстану
Маніпуляція як ключовий інструмент інформаційної війни в епоху ЗМІ та соціальних мереж
Full text linkRelevance. The article examines the current issues of information warfare in the context of the development of mass media and social networks. The relevance of the study is due to modern challenges in information security. Information has become a powerful tool of influence, especially in the context of hybrid conflicts. Social networks and online media contribute to the manipulation of consciousness, the spread of disinformation and the destabilisation of society. The study of this topic is important for developing countermeasures, increasing media literacy and strengthening the information security of the state.
The purpose: was to identify the potential opportunities and limitations of comparative analysis as a method of studying institutional reforms.
Results. The study analyses information warfare as an instrument of modern politics, its impact on national security and methods of manipulating public opinion. The main mechanisms of information influence, including disinformation, hybrid attacks and the role of social networks in shaping public opinion are considered. The author analyses strategies for countering manipulation and disinformation, including technological solutions, development of media literacy and state information security measures.
Conclusions. The study showed that information warfare in the 21st century has become a key tool for influencing public opinion, politics and security. The main threats include manipulation, disinformation and destruction of cultural identity. Effective counteraction requires a comprehensive approach: threat analysis, media literacy development, legal regulation and technological tools to combat fakes. The media and social networks play an important role, as they can both spread manipulation and counteract it. Fostering critical thinking and information security are key factors in protecting society.Актуальність. Стаття розглядає актуальну проблематику ведення інформаційних воєн в контексті розвитку ЗМІ та соціальних мереж. Актуальність дослідження зумовлена сучасними викликами в інформаційній безпеці. Інформація стала потужним інструментом впливу, особливо в умовах гібридних конфліктів. Соціальні мережі та онлайн-медіа сприяють маніпуляції свідомістю, поширенню дезінформації та дестабілізації суспільства. Дослідження цієї теми важливе для розробки механізмів протидії, підвищення медіаграмотності та зміцнення інформаційної безпеки держави.
Метою дослідження: визначити потенційні можливості та обмеження порівняльного аналізу як методу дослідження інституційних реформ.
Результати. Дослідження присвячене аналізу інформаційної війни як інструменту сучасної політики, її впливу на національну безпеку та методів маніпуляції громадською думкою. Розглянуто основні механізми інформаційного впливу, включаючи дезінформацію, гібридні атаки та роль соціальних мереж у формуванні суспільних настроїв. Проаналізовано стратегії протидії маніпуляції та дезінформації, зокрема технологічні рішення, розвиток медіаграмотності та державні заходи інформаційної безпеки.
Висновки. Дослідження показало, що інформаційна війна у XXI столітті стала ключовим інструментом впливу на суспільну свідомість, політику та безпеку. Основні загрози включають маніпуляцію, дезінформацію та руйнування культурної ідентичності. Для ефективної протидії необхідний комплексний підхід: аналіз загроз, розвиток медіаграмотності, правове регулювання та технологічні засоби боротьби з фейками. Важливу роль відіграють ЗМІ та соціальні мережі, які можуть як поширювати маніпуляції, так і протидіяти їм. Формування критичного мислення та інформаційної безпеки є ключовими факторами захисту суспільства
Місце техніки у системі сталого розвитку сучасного суспільства
Full text linkRelevance. Searching for criteria of estimation the global society state and also methods and means of ensuring the sustainable development of society. The Purpose: Improving ideas about ensuring the sustainability of the development of society as a system.Results. A new scientific direction of research has been formed – the philosophical foundations of ensuring the sustainable development of society. It has been clarified that achieving sustainable development of humanity on a global scale is currently «openly»-probabilistic.It is proven that technical innovations act as a trigger for great social changes. Together, the components technical innovations with a change of form of ownership on the means of production are a necessary and a sufficient condition for macro-shifts in the society’s structure. The criteria of estimation the global society state have been fixed – digital inequality and cybersecurity.The place of technique in society is characterized - its ambivalence and allpenetration in the structures and components of society. The polyaspect and historically changing connection between society and technique is shown.Conclusions. The regularities have been revealed, inherent in the development of the declared connection: (1) acceleration of the rate of technical progress due to the reduction of the time between the discovery or invention and their technical application; (2) the development of various industries and types of technique proceeds in interaction and causes the need to pull lagging industries to the advanced ones. Just the second regularity provides balance to the movement of society, works for the sustainability of its development and results in progress.Актуальність. Пошук критеріїв оцінювання стану глобального суспільства та способів і засобів забезпечення сталого розвитку суспільства. Метою є: вдосконалення уявлень про забезпечення сталості розвитку суспільства як системи.Результати. Сформовано новий науковий напрямок досліджень – філософські основи забезпечення сталого розвитку суспільства. Встановлено, що досягнення сталого розвитку людства у глобальному масштабі нині є «відкрито»- імовірнісним і нежорстко визначеним.Доведено, що оновлення у техніці виступають тригером особливо великих змін у суспільстві. Спільно компоненти технічні інновації зі зміною форми власності на засоби виробництва є відповідно необхідною і достатньою умовою для здійснення макрозсувів в структурі соціуму. Зафіксовано критерії оцінювання стану глобального суспільства, пов'язані із сучасною технікою, – цифрову нерівність та кібербезпеку.Охарактеризовано місце техніки в суспільстві – її амбівалентність і всепронизуваність нею структур, відносин і компонентів суспільства. Показано поліаспектний та той, що історично змінюється, зв'язок суспільства і техніки.Висновки. Виділено закономірності, властиві розгортанню заявленого зв'язку: (1) прискорення темпів технічного прогресу через скорочення часу між відкриттям або винаходом та їх технічним застосуванням; (2) розвиток різних галузей і видів техніки протікає у взаємозв'язку і взаємодії та викликає необхідність підтягування відстаючих галузей до передових. Саме друга закономірність надає збалансованості руху суспільства, працює на сталість його розвитку, результується у прогресі
Порівняльний аналіз поглядів Вільгельма Райха та Алістера Кроулі на родину та шлюб
Full text linkRelevance. The reinterpretation of traditional institutions of family and marriage gained intellectual momentum in the 1960s as part of the wider countercultural critique of social norms. Wilhelm Reich and Aleister Crowley, though different in their intellectual traditions, converged in advocating for sexual liberation and the emancipation of the individual from oppressive societal structures. Analyzing their philosophical and psychoanalytic perspectives enables a deeper understanding of the ideological foundations that later influenced radical social transformations. The purpose of this study is to identify the key similarities and differences in Wilhelm Reich’s and Aleister Crowley’s philosophical concepts regarding family, marriage, and gender roles, with particular attention to their critique of monogamy and traditional institutions.Results. The article reveals significant parallels in their rejection of bourgeois morality, interpretation of sexuality as a force of liberation, and the subversive rethinking of marriage. The work also situates their ideas within the broader context of 20th-century countercultural thought.Conclusions. Integrating Crowley’s esoteric philosophy with Reich’s psychoanalysis enriches contemporary philosophical discourse and enables a more nuanced interpretation of the intellectual history of the counterculture. Their legacy offers critical tools for understanding social emancipation and resistance to authoritarian models.Актуальність. Осмислення контркультурного руху, який став критичним до традиційних соціальних інститутів ще з 1960-х років, передбачає звернення до поглядів тих мислителів, які сприяли формуванню альтернативних моделей суспільної організації. Вільгельм Райх і Алістер Кроулі є постатями, чия критика моногамії, традиційного шлюбу та репресивної моралі дозволяє глибше осягнути ідейне підґрунтя філософії визволення. Метою дослідження є виявлення ключових спільних і відмінних рис у філософських поглядах Вільгельма Райха та Алістера Кроулі на родину, шлюб і статеві ролі, з особливою увагою до їхньої критики моногамії та традиційних інституцій.Результати. Виявлено суттєві паралелі в баченні сексуальності як сили визволення, запереченні буржуазної моралі та прагненні до трансформації особистості через зміну ставлення до інтимного й сімейного життя. Автор розглядає їхні концепції у ширшому контексті філософії контркультури.Висновки. Інтеграція езотеричної філософії Кроулі та психоаналітичної традиції Райха поглиблює сучасний філософський дискурс, розширюючи інструментарій осмислення історичних форм опору репресивним структурам
Проблеми розвитку системи освіти, відображені у виборчих програмах кандидатів на посаду Президента Республіки Молдова (жовтень-листопад 2024 року)
Full text linkRelevance. In October - November 2024, were held presidential elections in the Republic of Moldova. 11 candidates entered the electoral race. Each of the 11 candidates presented to the electorate their electoral program in which they expressed their views on the important issues of contemporary Moldovan society, including the development of the education system in the Republic of Moldova. The purpose of the research is to examine the opinions of the candidates for the position of President of the Republic of Moldova regarding the development of education and research.Results. The electoral competition was characterized by the absence of extensive electoral debates, with candidates focusing more on criticizing the government than on presenting their own visions and offering reliable solutions to existing problems and challenges. The candidates' electoral platforms were not related to the constitutional attributions of the President of the Republic of Moldova and abounded in populist promises.Conclusions. In general, the electoral platforms of the candidates running for the position of President of the Republic of Moldova did not take into account, with some minor exceptions, the constitutional provisions regarding the powers of the President. The contents of the platforms, slogans, and electoral declarations clearly aimed to promote the candidate's image and attract as many voters as possible. Candidates in their electoral platforms and messages, at meetings with voters and in televised debates also took into account the accumulation of political advantages for the 2025 parliamentary elections.The contents of the candidates' messages were declarative in nature and did not offer viable, reasoned and feasible solutions to the problems existing in Moldovan society.Актуальність. У жовтні - листопаді 2024 року в Республіці Молдова відбулися президентські вибори. У виборчу гонку взяли участь 11 кандидатів, двоє з яких вийшли до другого туру. Кожен з 11 кандидатів представив виборцям свою передвиборчу програму, в якій висловив свої погляди на важливі проблеми сучасного молдовського суспільства, включаючи розвиток системи освіти в Республіці Молдова. Метою статті є вивчення думок кандидатів на посаду Президента Республіки Молдова щодо розвитку освіти та наукових досліджень.Результати. Виборча конкуренція характеризувалася відсутністю масштабних передвиборчих дебатів, кандидати зосереджувалися більше на критиці влади, ніж на представленні власного бачення та пропозиції надійних рішень існуючих проблем і викликів. Виборчі програми кандидатів не були пов’язані з конституційними повноваженнями Президента Республіки Молдова та рясніли популістськими обіцянками.Висновки. Загалом виборчі майданчики кандидатів, які претендують на посаду президента Республіки Молдова, не враховували, за деякими незначними винятками, конституційних положень щодо повноважень президента. Зміст платформ, гасел та виборчих декларацій чітко спрямований на просування іміджу кандидата та залучення якомога більшої кількості виборців. Кандидати у своїх виборчих платформах і повідомленнях, на зустрічах з виборцями і теледебатах також враховували накопичення політичних переваг для парламентських виборів 2025 року. Зміст повідомлень кандидатів мав декларативний характер і не пропонував життєздатних, аргументованих і можливих рішень проблем, що існують в молдовському суспільстві. У виборчій кампанії на посаду президента Республіки Молдова не було жодних електоральних дебатів у справжньому розумінні цього терміну
Інтеграція штучного інтелекту в освіту майбутніх вчителів фізики
Full text linkThe transformative potential of AI in education, is based on the architecture of transformers that are able to diagnose students' misconceptions with high accuracy and hence validity. Nevertheless, students still face persistent cognitive difficulties in learning physics, including misconceptions and gaps in background knowledge. Therefore, the hypothesis of the study was to hypothesize the feasibility of using ChatGPT as an additional pedagogical tool within a constructivist inquiry-based approach to improve conceptual understanding and address misconceptions in a thermodynamics course for freshman students who are future physics teachers. The purpose of the study was to examine the effectiveness of using ChatGPT, a generative AI chatbot, as an additional pedagogical tool in a thermodynamics course for freshmen students, future physics teachers. The scientific novelty of the study lies in revealing the mechanism of improving students' conceptual understanding of thermodynamics principles, eliminating misconceptions in the knowledge component and creating an interactive learning environment through ChatGPT, opening new opportunities for improving educational practices in professional education. The results of the study showed that the experimental group of students significantly outperformed the control group in improving conceptual understanding and reducing qualitative misconceptions. The results achieved emphasize the great potential of ChatGPT in STEM education within a constructivist learning environment to transform it. The practical significance of the research results is presented by a specific pedagogical toolkit that can act as an additional means of improving conceptual understanding and eliminating misconceptions in a thermodynamics course for freshman students - future physics teachers.Трансформаційний потенціал штучного інтелекту в освіті базується на архітектурі трансформаторів, здатних діагностувати помилкові уявлення студентів з високою точністю та, отже, валідністю. Тим не менш, студенти все ще стикаються з постійними когнітивними труднощами у вивченні фізики, включаючи помилкові уявлення та прогалини у фонових знаннях. Тому гіпотеза дослідження полягала в тому, щоб висунути гіпотезу про доцільність використання ChatGPT як додаткового педагогічного інструменту в рамках конструктивістського дослідницького підходу для покращення концептуального розуміння та усунення помилкових уявлень у курсі термодинаміки для студентів-першокурсників, які є майбутніми вчителями фізики. Метою дослідження було вивчити ефективність використання ChatGPT, генеративного чат-бота на базі штучного інтелекту, як додаткового педагогічного інструменту в курсі термодинаміки для студентів-першокурсників, майбутніх вчителів фізики. Наукова новизна дослідження полягає у розкритті механізму покращення концептуального розуміння студентами принципів термодинаміки, усунення помилкових уявлень у складі знань та створення інтерактивного навчального середовища через ChatGPT, що відкриває нові можливості для вдосконалення освітньої практики у професійній освіті. Результати дослідження показали, що експериментальна група студентів значно перевершила контрольну групу в покращенні концептуального розуміння та зменшенні якісних помилкових уявлень. Отримані результати підкреслюють великий потенціал ChatGPT у STEM-освіті в рамках конструктивістського навчального середовища для її трансформації. Практичне значення результатів дослідження представлено специфічним педагогічним інструментарієм, який може виступати додатковим засобом покращення концептуального розуміння та усунення помилкових уявлень у курсі термодинаміки для студентів-першокурсників – майбутніх вчителів фізики
Стала громада як проблема філософії освіти
Full text linkRelevance. The article is devoted to the topical problem of philosophical and educational understanding of the concept of sustainable communities. The author defines a sustainable community as an integral social system that harmoniously combines ecological, economic and social aspects of life. Education is one of the factors in the formation of such communities, providing the necessary values, competencies and practices. inequality and economic instability. The purpose of the study is to substantiate the relationship between educational processes and the formation of sustainable communities, as well as to identify educational mechanisms and philosophical foundations that contribute to the development of social cohesion, sustainable values and practices at the community level.Results. It has been established that "sustainable community" is a complex multidimensional concept that integrates economic security, environmental responsibility, social cohesion and active public participation. The main part of the study is devoted to the disclosure of the mechanisms of influence of educational processes on the formation of sustainable communities. Conclusions. The author concludes that in the context of the philosophy of education, a sustainable community is a reflective social system that actively uses educational practices to form a collective vision of the future, critical thinking, and value orientations. Education is considered as an integral mechanism for the formation of social capital and sustainability, capable of contributing to the consolidation of communities, especially in the context of post-war recovery in Ukraine.Актуальність. Стаття присвячена актуальній проблемі філософсько-освітнього осмислення концепту сталих громад. Автор визначає сталу громаду як цілісну соціальну систему, яка гармонійно поєднує екологічні, економічні та соціальні аспекти життєдіяльності. Освіта є одним із чинників формування таких громад, забезпечуючи необхідні цінності, компетенції та практики. Визначається актуальність переосмислення освітніх процесів у контексті глобальних викликів сучасності, таких як екологічні кризи, соціальна нерівність та економічна нестабільність. Метою дослідження є обґрунтувати взаємозв'язок між освітніми процесами та формуванням сталих громад, а також виявити освітні механізми та філософські засади, що сприяють розвитку соціальної згуртованості, сталих цінностей та практик на рівні громад.Результати. Встановлено, що «стала громада» є складним багатовимірним поняттям, яке інтегрує економічну безпеку, екологічну відповідальність, соціальну згуртованість і активну громадську участь. Основна частина дослідження присвячена розкриттю механізмів впливу освітніх процесів на формування сталих громад. Особливу увагу автор звертає на роль соціальної згуртованості як фундаментального аспекту сталості громади. Висновки. Автор робить висновок, що в контексті філософії освіти стала громада є рефлексивною соціальною системою, яка активно використовує освітні практики для формування колективного бачення майбутнього, критичного мислення та ціннісних орієнтацій. Освіта розглядається як інтегральний механізм формування соціального капіталу та сталості, здатний сприяти консолідації громад, особливо в умовах повоєнного відновлення в Україні
Порівняльний аналіз молодіжної політики в Азербайджані та Туреччині на сучасному етапі: управління та законодавство
Full text linkOut of the 198 countries in the world, 122 implement independent youth policies, taking into account the demographic characteristics of their populations as well as their political, economic, and social contexts. Considered one of the important directions of social policy, youth policy is aimed at facilitating the integration and social adaptation of young people into society, as well as developing their potential to ensure active participation in the country’s socio-economic and cultural life.Azerbaijan and the Republic of Turkey, allied states with long-standing close friendship and strategic cooperation, have developed and consistently implemented their own distinct youth policy strategies as countries where youth constitute a significant and active segment of the population. In both countries, youth policy is regulated within the framework of national legislation and international commitments and is carried out through collaboration with various state institutions, public organizations, and international partners.This article analyzes the youth policies of Azerbaijan and Turkey from a political science perspective, comparatively examining their administrative structures, legal and regulatory frameworks, and institutional mechanisms. It also examines the activities of the main actors in youth policy, namely state institutions and non-governmental youth organizations. The analysis identifies the similarities and differences in the youth policies of the two countries; while some of these features can be regarded as positive experiences, others require improvement. Furthermore, the article highlights areas where both countries can benefit from each other’s successful experiences and emphasizes the importance of further expanding bilateral cooperation in this field.Із 198 країн світу 122 реалізують незалежну молодіжну політику, враховуючи демографічні характеристики свого населення, а також політичний, економічний та соціальний контекст. Молодіжна політика, яка вважається одним із важливих напрямів соціальної політики, спрямована на інтеграцію та соціальну адаптацію молоді в суспільстві, а також на розвиток їхнього потенціалу з метою забезпечення активної участі в соціально-економічному та культурному житті країни.Азербайджан та Турецька Республіка, союзні держави з багаторічними тісними дружніми та стратегічними відносинами, розробили й послідовно реалізують власні особливі стратегії молодіжної політики як країни, де молодь становить значну й активну частину населення. В обох країнах молодіжна політика регулюється в межах національного законодавства та міжнародних зобов’язань і здійснюється у співпраці з різними державними установами, громадськими організаціями та міжнародними партнерами.У статті здійснено аналіз молодіжної політики Азербайджану та Туреччини з політичної точки зору, проведено порівняльний розгляд їхніх адміністративних структур, нормативно-правових баз і інституційних механізмів. Окрему увагу приділено діяльності основних акторів молодіжної політики, а саме державних установ і недержавних молодіжних організацій. Аналіз виявляє подібності та відмінності у молодіжній політиці двох країн; деякі з цих характеристик можуть розглядатися як позитивний досвід, інші ж потребують удосконалення. Крім того, у статті підкреслено напрями, де обидві країни можуть скористатися успішним досвідом одна одної, а також наголошено на важливості подальшого розширення двостороннього співробітництва у цій сфері
Компаративний аналіз «потоку свідомості» у філософії А. Бергсона та Е. Гуссерля
Full text linkRelevance. The concept of a person’s «stream of consciousness» is relevant for research, because at different periods of historical time, in different contexts, it remains the leader and organizes the socio-cultural space around itself. A comparative analysis of the phenomenological and intuitionistic directions of philosophy can reveal the hidden meanings of the «stream of consciousness» that are actualized in the present.The purpose: to explore the concept of the «stream of consciousness» in terms of the duration of subjective awareness of time and to assess the prospect of long duration in the context of «historical time»; conduct a comparative analysis of the «stream of consciousness» in the philosophy of intellectual intuitionism and phenomenology.Methods: comparative, phenomenological, analytical, historical-philosophical, word-systemic.Results. The recognition of temporal experience makes the concept a posteriori. H. Bergson introduces the metaphysical concept of absolute time, which is located in the «thing-in-itself». E. Husserl reduces misleading psychological information about human consciousness to reach the level of pure consciousness, the transcendental subject. The difference lies in the sequence of tones of the musical melody of the phenomenological time flow, and the intuitive position requires free creativity, which is inherent in action with cinematographic film. Conclusions. Both concepts operate with the notion of temporal experience, which makes them a posteriori, but at the same time they do not abandon subjective and temporal metaphysics. It is found that the concepts are based on the temporal duration of the stream of consciousness, which has an impact, a historical perspective and therefore moves to the concepts of «long duration» and «historical time».урсах воно залишається ведучим та організує навколо себе соціально-культурний простір. Компаративний аналіз феноменологічного та інтуїтивного напрямків філософії може розкрити приховані сенси «потоку свідомості», які актуалізовані у сьогоденні.Мета: дослідити концепт «потоку свідомості» у аспекті тривалості суб’єктивного усвідомлення часу в усіх його складових властивостях та оцінити перспективу довгого тривання як «історичного часу»; провести компаративний аналіз «потоку свідомості» у філософії інтелектуального інтуїтивізму та феноменології.Методи: компаративний, феноменологічний, аналітичний, історико-філософський, світ-системний.Результати дослідження. Концепт «потоку свідомості» є багатоскладним. Визнання часового досвіду робить поняття апостеріорним. А. Бергсон уводить метафізичне поняття абсолютного часу, яке знаходиться у «речі-у-собі». Е. Гуссерль редукує оманливі психологічні відомості про свідомість людини, щоб дістатися рівня «чистої свідомості», трансцендентального суб’єкта. Відмінність полягає у послідовності тонів музичної мелодії феноменологічного часового потоку, а інтуїтивна позиція вимагає вільної творчості, яка притаманна діям з сінематографічною плівкою.Висновки. Встановлено, що філософія потоку свідомості і часового потоку у феноменології та інтуїтивізму має певні збіги та відмінності. Обидві концепції оперують поняттям часового досвіду, що робить їх апостеріорними, але водночас не відмовляються від суб’єктивної та часової метафізики. З’ясовано, що концепції базуються на часовому триванні «потоку свідомості», яке має вплив, історичну перспективу і тому переходить до понять «довгого тривання» та «історичного часу»