Electronic Repository Kyiv National University of Technologies and Design
Not a member yet
30195 research outputs found
Sort by
Uncovering patterns of digital transformation of European economies using self-organizing maps
Digital technologies have become a key driver of economic growth, competitiveness,
and social inclusion, while significant disparities in digital development persist across
national economies. The aim of this study is to map and interpret the trajectories of
digital transformation in 30 selected European countries (EU member states, associated
economies, and Ukraine) during 2011–2022. The study employs the self-organizing
map (SOM) with Ward hierarchical clustering to uncover latent structures of
digital development, using a balanced panel of 20 indicators across three domains: ICT
sector development, digital infrastructure, and digital technology adoption and skills.
Cluster validity was assessed via the Elbow Method, Silhouette Coefficient, Calinski-
Harabasz, and Davies-Bouldin indices. Results indicate that the two-cluster solution
is statistically robust, while the three-cluster solution provides additional insight into
transitional patterns of digital transformation. The two-cluster solution revealed a
clear distinction between digital leaders and less advanced economies, with the greatest
disparities observed in online banking (71% vs. 29%), online purchases (68% vs.
32%), and e-government use (68% vs. 34%). The three-cluster solution provided further
nuance, showing that in 2011 most European economies were concentrated in the
weakest cluster, while only Northern Europe achieved high levels of digitalization. By
2020, all European countries had reached at least the middle cluster, reflecting a shift
from strong polarization toward a more balanced distribution of digital development.
Despite progress, structural gaps remain, emphasizing the need for policies that advance
digital skills, encourage inclusive adoption, and build trust in online services to
sustain digital transformation
Adaptation of 1920s Art Deco costume elements in womenswear design
У роботі представлено процес створення дизайнерської колекції жіночого одягу, що поєднує характерні риси стилю Арт-деко та сучасні підходи до дизайну костюма. Проведено дослідження культурного та художнього контексту стилю Ар-деко, визначено його основні ознаки, які можливо адаптувати в актуальному дизайні одягу. Проаналізовано тенденції сучасної моди, визначено образ потенційного споживача.
Сформовано концепцію колекції, визначено її функціональне призначення та загальну композиційну структуру. Розроблено візуальну ідею проєкту: створено мудборд, підібрано базову кольорову гаму, силуетні рішення й декоративні елементи. Колекцію поділено на тематичні блоки, для кожного з яких окреслено головні джерела натхнення та запропоновано сучасне трактування історичних мотивів. Обґрунтовано вибір матеріалів, фурнітури й оздоблення, які відповідають концепції та сприяють стилістичній єдності усіх блоків, завдяки чому колекція сприймається як цілісна дизайнерська система.
У результаті практичної реалізації було виготовлено п’ять моделей колекції: розроблено лекала, підібрано відповідні матеріали та фурнітуру, здійснено пошиття готових виробів
Development of a Series of Chefwear Models Using the Deconstruction Method
У кваліфікаційній роботі розроблено серії моделей кухарського одягу з використанням методу деконструкції, що поєднують професійну функціональність із естетичними принципами деконструкції, натхненими творчістю дизайерів Helmut Lang та Ann Demeulemeester 2000-х років.
Проведено аналіз професійного кухарського одягу та його еволюції, досліджено метод деконструкції в дизайні, проаналізовано стилістичні особливості творчості зазначених дизайнерів.
Розроблено концепцію колекції кухарського одягу, заснованої на синтезі серій моделей, створено фор-ескізи та ескізи моделей, виконано художньо- конструкторську розробку, а також виготовлено базові моделі. Проведено вибір матеріалів, розроблено креслення та лекала, визначено методи обробки, обране обладнання та складено технологічну послідовність виготовлення базової моделі
Семантичні відношення у терміносистемі вищої освіти США (на матеріалі веб-сайтів закладів вищої освіти США)
The article highlights semantic relations (synonymy, antonymy, polysemy) within the terminological system of
specialized language of the U. S. higher education. In the study, the authors utilize the definition of the educational term of the U. S. higher education as a standard lexical or syntactic nominative unit with a neutral connotation and communicative, pragmatic and heuristic orientation, denoting a special educational concept and functionally
related to the professional sphere of higher education in the United States. The material for the study was the
websites of the U. S. higher education institutions as specialized texts, which are characterized by their multimodal
nature, providing for various ways of presenting information, including language, graphics, images, sound/music. Being the most important means of ensuring fast and effective communication of higher education institutions with the target audience, a university website as a type of professional text has a clearly expressed pragmatic orien tation. It is outlined that the analysis of semantic relations plays an important role in the study of paradigmatic aspects of the nomination of the terminological units of the U. S. higher education. Paradigmatic relations of a term serve as the basis by which terminological units are organized into certain terminological structures.It is stated that the phenomena of synonymy, antonymy, and polysemy, in combination with logical methods of definition and clas sification, are considered universals of any terminological system. It is emphasized that semantic relations in the
studied specialized language and in the national language differ significantly. The conclusion is drawn that while the phenomena of synonymy, antonymy, polysemy are widespread in the lexical system of the commonly used language, in the terminological system under study these phenomena have their own limitations and specificity, which is determined by such requirements for the term as unambiguity, stylistic neutrality, etc., ideally excluding any polysemantic relations
Status and problems of digitization and development of payment technologies in the banking system of Ukraine
У статті досліджено стан цифровізації банківської системи України та розвиток платіжних технологій, визначено ключові досягнення й проблеми цифрової трансформації. Проаналізовано динаміку безготівкових та токенізованих платежів, розвиток платіжної інфраструктури, діяльність мобільних банків і відкритого банкінгу. Виявлено структурні, технологічні та соціальні виклики, зокрема кіберзагрози, нерівномірну цифрову зрілість банків і цифровий розрив серед населення. Узагальнено особливості моделей цифрового розвитку провідних банків України та акцентовано на ролі нормативно-правового середовища у забезпеченні безпеки, інноваційності та інтеграції з європейськими фінансовими стандартами. Отримані результати підтверджують системний характер цифровізації, її вплив на стійкість і конкурентоспроможність банківського сектору, а також необхідність комплексного підходу до подальшого розвитку платіжних технологій
Directions for improving transport and logistics systems
Пріоритетним завданням є оптимізація транспортування, завантаження та перевантаження об’єктів виробництва для мінімізації витрат зусиль, часу та забезпечення безпеки працівників.
Для оптимізації транспортно-логістичних процесів, розробляють план маршрутизації продукції – об’єктів транспортування. Для цього використовують метод блок-схеми
Основними засобами переміщення об’єктів транспортування продукції в транспортно-логістичних системах є:
- конвеєрні системи;
- автоматично керовані транспортні засоби (AGV) та автономні мобільні роботи (AMR);
- пневматичні системи транспортування, використовуються для переміщення дрібної, сипучої продукції, вантажу.
Світова практика використовує такі засоби завантаження-розвантаження та перевантаження:
- захватні;
- підйомно-транспортні механізми;
- автоматизовані сортувальні лінії, які скорочують час на обробку продукції, транспортування, зменшують кількість ручної роботи, індивідуальне виробництво ліній, з урахуванням специфіки підприємства.
Важливою світовою практикою є інтеграція методів транспортування , завантаження та перевантаження продукції об’єктів виробництва за допомогою системи управління складом WMS [6,7] – тобто цифровізація та інтеграці
Overview of modern architectures and models of robotic devices in logistics systems: from design to collaboration with humans
У тезах представлено огляд актуальних підходів до проєктування мобільних робототехнічних пристроїв, що застосовуються в логістичних операціях. Основну увагу приділено механічним рішенням, типам коліс, платформ, особливостям адаптації до середовища та взаємодії з оператором. Узагальнено найперспективніші архітектури, що можуть бути покладені в основу створення універсального логістичного пристро
Modern Trends in the Interior Design of Sports Facilities
У роботі розглянуто сучасні тенденції формування інтер’єру спортивних закладів та їхній вплив на ефективність тренувального процесу й психоемоційний стан користувачів. Визначено основні напрями розвитку дизайну таких просторів, серед яких використання екологічно чистих і перероблених матеріалів, енергоефективного освітлення, впровадження смарт-технологій та біофільного дизайну. Окрему увагу приділено популярності лофт-естетики, що поєднує функціональність, простоту та виразний індустріальний характер. Зазначено, що сучасні дизайнерські рішення сприяють створенню комфортного, безпечного й мотивуючого середовища, яке відповідає принципам сталого розвитку та сучасним вимогам до спортивних інтер’єрів
The translation of chemical terminology into the German language
Переклад хімічної термінології на німецьку мову є складним багаторівневим процесом, що потребує не лише високого рівня мовної компетенції, а й ґрунтовного розуміння предметної галузі. Хімічна термінологія характеризується високим ступенем стандартизації, проте існують значні відмінності у структурі, способах творення та вживанні термінів у різних мовах. Переклад українських хімічних термінів німецькою мовою передбачає дотримання міжнародних стандартів, зокрема норм, встановлених Міжнародним союзом теоретичної та прикладної хімії (IUPAC), а також врахування морфологічних особливостей німецької мови та її наукових традицій. Німецька хімічна термінологія вирізняється аналітичним підходом, коли складні слова утворюються шляхом поєднання морфем із метою забезпечення прозорості та логічної мотивованості значення, наприклад Schwefelsäure (сірчана кислота) чи Kohlenstoffdioxid (вуглекислий газ)