Electronic Repository Kyiv National University of Technologies and Design
Not a member yet
30195 research outputs found
Sort by
Ways to Improve the Marketing Mix of an Enterprise
No full textУ кваліфікаційній роботі досліджено теоретичні та прикладні аспекти вдосконалення комплексу маркетингу підприємства в умовах цифрової трансформації та високої конкуренції на прикладі ПрАТ «Амєрс», що працює на ринку м’яких меблів України. Обґрунтовано актуальність системного підходу до управління маркетинговою діяльністю як ключового чинника забезпечення стратегічної стійкості підприємства та підвищення його конкурентоспроможності. Проаналізовано сучасний стан ринку м’яких меблів у 2022–2024 роках, виявлено тенденції зростання попиту, зміни споживчих уподобань і посилення ролі цифрових каналів продажу. Запропоновано практичні рекомендації щодо трансформації маркетингового комплексу з орієнтацією на омніканальну модель збуту, впровадження інструментів персоналізованої комунікації, цифрової аналітики та гнучкого ціноутворення.The qualification thesis explores theoretical and practical aspects of improving the enterprise's marketing mix under conditions of digital transformation and intense competition, using the case of PJSC "Amers," which operates in the Ukrainian upholstered furniture market. The relevance of a systematic approach to marketing management is substantiated as a key factor in ensuring the enterprise’s strategic stability and enhancing its competitiveness. The current state of the upholstered furniture market during 2022–2024 is analyzed, revealing trends in demand growth, shifts in consumer preferences, and the increasing importance of digital sales channels. Practical recommendations are proposed for transforming the marketing mix with a focus on an omnichannel sales model, implementation of personalized communication tools, digital analytics, and flexible pricing strategies
Використання ігрових технологій у створенні мотиваційного навчального середовища для вивчення іноземних мов
No full textThe article analyzes the effectiveness of game-based technologies and simulations in enhancing students’ motivation and engagement in foreign language learning. It highlights the pedagogical value of gamification and experiential learning for improving communicative competence and developing soft skills. The study summarizes the main advantages and challenges of integrating digital games into higher education and provides recommendations for creating a sustainable motivational learning environment
Hybrid artificial intelligence in innovative management of education during crisis
Get PDFThe paper explores hybrid artificial intelligence (HAI) as a strategic tool for innovative educational management in crisis conditions. Combining symbolic AI with machine learning and neural networks, HAI offers analytical precision and adaptability, enabling rapid
response, resource optimization, and personalized learning. The approach incorporates synergetic and econophysical methods to study the dynamics of the modern information economy under instability. Results show that HAI helps transform crises into opportunities, supporting sustainable and human-centered development in education
Intelligent information technologies as key innovation in management of modern education in times of crisis
Get PDFThe article examines intelligent information technologies (IIT) as a key tool for innovative and anti-crisis educational management. In conditions of global instability, IIT — combining artificial intelligence, machine learning, big data analytics, and expert systems — enable a shift from reactive to proactive strategies through real-time monitoring, predictive analytics, decision modeling, and resource optimization. The study emphasizes hybrid AI approaches that enhance adaptability and personalization, while noting challenges such as high costs, staff shortages, and cybersecurity risks. Strategic adoption of IIT is shown to be essential for resilience, competitiveness, and sustainable development of education during crises
The impact of the formation of doxycycline impurities in the composition of cutaneous foam on the quality of the medicinal product.
No full textСпецифікованими домішками доксицикліну є 4-епідоксициклін, 6епідоксициклін, метациклін, 4-епі-6-епідоксициклін, окситетрациклін та 2ацетил-2-декарбамоїлдоксицилін. Водні розчини доксицикліну схильні до деградації під впливом температури, світла та pH середовища. За механізмами утворення, домішки поділяються на утворені шляхом епімеризації, дегідратації, впливу світла та термічного розкладання. Моніторинг домішок доксицикліну має вирішальне значення для забезпечення його ефективності та безпеки. Наукові дослідження демонструють, що належні умови зберігання допомагають запобігти утворенню епімерів та інших продуктів деградації, тим самим захищаючи пацієнтів від потенційних ризиківSpecified impurities of doxycycline are 4-epidoxycycline, 6-epidoxycycline, metacycline, 4-epi-6-epidoxycycline, oxytetracycline and 2acetyl-2-decarbamoyldoxycycline. Aqueous solutions of doxycycline are subject to degradation under the influence of temperature, light and pH of the environment. According to the mechanisms of formation, impurities are divided into those formed by epimerization, dehydration, exposure to light and thermal decomposition. Monitoring of doxycycline impurities is crucial to ensure its efficacy and safety. Scientific studies demonstrate that proper storage conditions help prevent the formation of epimers and other degradation products, thereby protecting patients from potential risks
Management of sources of financing for agricultural enterprises
Get PDFСтаття присвячена дослідженню питань управління джерелами фінансування сільськогосподарських підприємств України. Визначено ключові детермінанти фінансування, серед яких особливу увагу приділено власним коштам, доступу до банківського кредитування, рівню державної підтримки, інтеграції цифрових фінансових технологій, участі у міжнародних програмах фінансування. Виявлено оптимальну структуру джерел фінансування сільськогосподарських підприємств, яка має галузеву специфіку. Диверсифікація джерел фінансування є ключовим фактором забезпечення фінансової стабільності сільськогосподарських підприємств. Здійснено SWOT-аналіз джерел фінансування сільськогосподарських підприємств України. Обґрунтовано рекомендації щодо вдосконалення механізмів державної підтримки аграрного сектору та розвитку альтернативних джерел фінансування.The article is devoted to the study of issues of managing sources of financing for agricultural enterprises in Ukraine. Key determinants of financing have been identified, with particular attention paid to own funds, access to bank lending, the level of government support, integration of digital financial technologies, and participation in international financing programs. The optimal structure of financing sources for agricultural enterprises is identified, which has industry-specific characteristics. Diversification of financing sources is a key factor in ensuring the financial sustainability of agricultural enterprises. A SWOT analysis of sources of financing agricultural enterprises in Ukraine was carried out. Recommendations are substantiated for improving mechanisms of state support for the agricultural sector and developing alternative sources of financing. Bank lending remains the most influential source, but requires a reduction in cost and simplification of access. Electronic financial services are important today and contribute to increasing the overall productivity of agricultural enterprises' factors of production, with the greatest effect observed for small and mediumsized enterprises, which opens up prospects for overcoming inequality in access to financial resources. Alternative sources of financing (leasing, agricultural receipts, crowdfunding) have significant potential, but insufficient level of infrastructure development. State support has high potential, but suffers from instability and bureaucratization. International programs can be an important addition, but not the main source of financing. The results of the SWOT analysis of sources of financing for agricultural enterprises indicate the need for systemic changes in the mechanisms of state support for the agricultural sector and the development of infrastructure for alternative sources of financing in Ukraine. At the same time, the significant potential of alternative sources confirms the feasibility of diversifying the financial strategy of agricultural enterprises
Creation of an integrated accounting and analysis system in the digital environment of the enterprise
No full textАнотація.Актуальність теми зумовлена зростаючою потребою підприємств у впровадженні комплексних обліково-аналітичних систем, ефективних в умовах цифровізації бізнес-процесів. Метоюдослідження є теоретичне обґрунтування та практичне узагальнення підходів до створення інтегрованої системи обліку та аналізу уцифровому середовищі підприємства, визначення її структурних компонентів, технологічного підґрунтя, а також оцінка переваг, ризиків і перспектив впровадження таких систем у реаліях сучасної економіки.Методи.У процесі дослідження застосовано методи системного та порівняльного аналізу, логічного узагальнення, моделювання бізнес-процесів, аналізу літературних джерел, а також графічного представлення структурних елементів інтегрованої системи. Вивчення емпіричного матеріалу дозволило сформувати узагальнену архітектуру системи,з урахуванням цифрових інструментів, що застосовуються у практичному управлінні.Результати. У дослідженні розкрито зміст поняття інтегрованої обліково-аналітичної системи, охарактеризованоїї ключові модулі: фінансово-обліковий, управлінський, аналітичний, планово-економічний та звітний. Проаналізовано механізми взаємодії модулів у цифровому середовищі,з використанням ERP-систем, Big Data, штучного інтелекту, BI, блокчейн-технологій і хмарних платформ. Запропоновано порівняльну характеристику підходів до побудови систем –на базі готових ERP-рішень та власних розробок,з урахуванням критеріїв швидкості, гнучкості, вартості, безпеки та залежності від постачальників. Особливу увагу приділено перевагам впровадження таких систем (оперативність, точність, прозорість, зниження ризиків) та пов’язаним викликам (кібербезпека, технічна залежність, складність впровадження). Побудовано узагальнену модель архітектури інтегрованої системи, що демонструє логіку взаємозв’язків між модулями у реальному часі.Висновки.Результати дослідження підтверджують доцільність впровадження інтегрованих обліково-аналітичних систем як стратегічного інструменту цифрової трансформації підприємств. Такі системи сприяють підвищенню ефективності управління, синхронізації бізнес-процесів і формуванню прозорого інформаційного простору. Водночас реалізація подібних рішень вимагає адаптації архітектури до галузевих особливостей, посилення кіберзахисту та розвитку цифрових компетенцій персоналу. Отримані результати можуть бути використані як основа для подальших прикладних досліджень, зокрема,у сфері мікро-та малих підприємств, де інтеграція цифрових технологій усе ще залишається обмежено
Інтеграція сучасних технологій генеративного AI у дизайні компонентів ігрового всесвіту
Get PDFУ
статті досліджено використання генеративного штучного
інтелекту у створенні ігрових всесвітів. Розглянуто приклади сучасних
інструментів та їхні можливості у розробці персонажів, середовищ і
сюжетів. Визначено переваги та виклики застосування GenAI, зокрема
етичні аспекти й вплив на ринок праці
Ecosystem of innovative IT clusters in the context of digital transformation and sustainable development
Get PDFУ статті визначено, що формування ефективної екосистеми інноваційних ІТ-кластерів у контексті цифрової трансформації та сталого розвитку потребує комплексного підходу, який включає технологічні інновації, освітню реформу, інституційні зміни та державну підтримку, що дозволить забезпечити не лише економічне зростання, а й соціальну відповідальність, екологічну безпеку та довгострокову стійкість цифрової індустрії. Мета статті полягає в дослідженні ролі та значення ІТ-кластерів як ключових елементів цифрової екосистеми, що сприяють інноваціям, економічному зростанню та досягненню цілей сталого розвитку. Доведено, що цифрова трансформація передбачає впровадження новітніх технологій у бізнес, урядування та соціальну сферу, а сталий розвиток забезпечує їхню гармонійну інтеграцію з урахуванням екологічних, соціальних і економічних чинників. Визначено ключові елементи та основні функції екосистеми інноваційного ІТ-кластера. Актуалізовано увагу на основних перешкодах та перевагах цифрової трансформації для інноваційних кластерів. Встановлено, що екосистема інноваційних ІТ-кластерів в контексті сталого розвитку орієнтується на такі аспекти: збалансоване економічне зростання; збереження природних ресурсів; підвищення рівня життя суспільства. Встановлено взаємозв’язок та вплив ІТ-кластерів на розвиток «зелених» технологій, соціальну відповідальність бізнесу, інновації у сфері Smart City та розширення цифрової інклюзії в умовах сталого розвитку. Запропоновано концептуальний підхід до екосистеми інноваційних ІТ-кластерів в контексті цифрової трансформації та сталого розвитку, який передбачає інтеграцію сучасних технологій з урахуванням потреб економічної ефективності та екологічних вимог. Основними складовими концептуального підходу визначено створення інноваційних інфраструктурних рішень, спрямованих на підтримку малого та середнього бізнесу, розвиток цифрових платформ для обміну даними та співпраці, а також імплементація екологічно чистих технологій та практик у виробничих процесах.The article identifies that the formation of an effective ecosystem of innovative IT clusters in the context of digital transformation and sustainable development requires a comprehensive approach that includes technological innovation, educational reform, institutional change and government support, which will ensure not only economic growth but also social responsibility, environmental safety and long-term sustainability of the digital industry. The purpose of the article is to study the role and importance of IT clusters as key elements of the digital ecosystem that promote innovation, economic growth and achievement of sustainable development goals. It is proved that digital transformation involves the introduction of the latest technologies in business, government and the social sphere, and sustainable development ensures their harmonious integration, taking into account environmental, social and economic factors. The key elements and main functions of the innovative IT cluster ecosystem are identified. Attention is focused on the main obstacles and benefits of digital transformation for innovation clusters. It has been determined that the ecosystem of innovative IT clusters in the context of sustainable development is focused on the following aspects: balanced economic growth; preservation of natural resources; and improvement of the standard of living of society. The interrelation and influence of IT clusters on the development of green technologies, social responsibility of business, innovations in the field of Smart City and the expansion of digital inclusion in the context of sustainable development are determined. The author proposes a conceptual approach to the ecosystem of innovative IT clusters in the context of digital transformation and sustainable development, which involves the integration of modern technologies, taking into account the needs of economic efficiency and environmental requirements. The main components of the conceptual approach are the creation of innovative infrastructure solutions aimed at supporting small and medium-sized businesses, the development of digital platforms for data exchange and collaboration, and the implementation of environmentally friendly technologies and practices in production processes
Архітектура кризової реальності: від медіа до політики – суспільні настрої, етика, протоколи, методи та технології
No full textУ статті проаналізовано, як масова комунікація та суспільні
настрої спільно формують «кризову реальність» — колективне уявлення про
загрозу, її причини, наслідки та стратегії реагування. Масову комунікацію
розглянуто водночас як процес передавання повідомлень і як соціальний
інститут із власними правилами, ролями та центрами влади. Доводиться, що в
кризові періоди загострюється подвійна природа медіа: інтегративна функція
(«соціальний клей», який забезпечує координацію та згуртованість) діє
одночасно з конфліктною функцією, за якої медіапростір перетворюється на
поле боротьби інтересів і конкуруючих інтерпретацій.
Теоретичну основу дослідження становлять три підходи. Теорія
встановлення порядку денного пояснює, як медіа визначають ієрархію тем,
особливо під час війни, пандемій і катастроф, коли, всупереч персоналізації
стрічок, увага публіки тимчасово «рецентралізується» навколо кількох
«якорних» сюжетів. Теорія фреймінгу розкриває механізми інтерпретації
подій — що відбувається, хто відповідальний, які наслідки очікуються та що
слід робити — і підкреслює роль лексики, візуальних образів та експертних
коментарів у закріпленні домінантних трактувань. Теорія культивації описує
кумулятивний, довгостроковий ефект регулярного споживання кризового контенту, включно з «синдромом злого світу», коли аудиторія схильна
переоцінювати рівень небезпеки й недовіри.
Розмежовано поняття «суспільні настрої» та «соціальні настрої»; перші
мають ширший масштаб і вищий мобілізаційний потенціал. Запропоновано
модель реципрокного циклу «медіа - настрої»: редакційний добір, тональність
і темп подачі інформації формують суспільні настрої, які у відповідь змінюють
попит на контент, форми політичної участі та регуляторні рішення, впливаючи
на порядок денний і рамки інтерпретації. Обґрунтовано, що криза виступає
каталізатором посилення медіавпливу через поєднання трьох ефектів:
зростання залежності від новинних медіа як основного каналу інформації;
підвищення емоційної вразливості аудиторії, що полегшує маніпуляції;
легітимацію надзвичайних комунікаційних практик держави й платформ.
Практичні висновки стосуються публічної політики, редакційного
менеджменту та медіаосвіти. Необхідні прозорі процедури добору інформації,
регулярний моніторинг і корекція фреймів, балансування кризового контенту,
підтримка компетентної експертизи та розвиток критичного мислення
аудиторії. Результати систематизують пояснювальний потенціал трьох теорій
у тривалих кризах і пропонують індикатори для подальших емпіричних
досліджень: динаміку уваги, зміни домінантних фреймів, траєкторії настроїв і
пороги мобілізації. Робота демонструє, що медіа не лише відображають, а й
культивують кризову реальність, задаючи довгострокові соціальні та
політичні наслідки