National University of Food Technologies
eNUFTIR Electronic National University of Food Technologies Institutional RepositoryNot a member yet
47954 research outputs found
Sort by
Бухгалтерський облік, аналіз і аудит доходів підприємства: організаційно-методичний аспект
No full text
The use of content and language integrated learning (CLIL) methodology in foreign languages lessons
No full textРозглядається методика CLIL на уроках іноземних мов та її переваги. Показано, що переваги методики CLIL полягають у тому, що вона дозволяє студентам більш ефективно спілкуватися один з одним іноземною мовою; підвищує їхню міжкультурну обізнаність; покращує їхню здатність спілкуватися іноземною мовою в повсякденних ситуаціях; сприяє когнітивному розвитку; допомагає розкрити як творчий, так і професійний потенціал. Крім того, вона слугує цінним інструментом для студентів для встановлення міждисциплінарних зв'язків у межах навчальної програми. У статті проілюстровано, що заняття мають бути спрямовані на чотири основні компоненти, відомі як "4 C": зміст, комунікація, пізнання і культура. Ці елементи є ядром методики CLIL, і вчитель відіграє фундаментальну роль у їхній реалізації. Considers CLIL methodology in foreign languages lessons and its advantages. It has been shown that CLIL methodology’s advantages, which enables students to communicate more effectively with one another using a foreign language; enhances their intercultural awareness; improves their ability to communicate in a foreign language in everyday situations; promotes cognitive development; and helps unlock both creative and professional potential. Furthermore, it serves as a valuable tool for students to make interdisciplinary connections within the curriculum. The paper illustrates that classes should address the four essential components known as the "4 Cs": content, communication, cognition, and culture. These elements are the core of the CLIL methodology and the teacher plays a fundamental role in their implementation
Сучасний стан та шляхи удосконалення обліку, аналізу і аудиту розрахунків з бюджетом на підприємстві
No full text
Нормування відходів та скидів за комплексом показників
No full textСтаття присвячена розкриттю нормуванню відходів і скидів, проведені їх моніторингу за санітарно-токсикологічними показниками та встановлення впливу відходів і скидів від підприємств різної сфери діяльності на екосистеми довкілля. У статті наведено також моніторинг відходів і скидів за показниками, проведено екологічне оцінювання щодо накопичення відходів за їх класифікацією і класами токсичності, наведена структура показників щодо міграції токсичних речовини у компоненти довкілля. Вплив відходів на екосистеми довкілля доцільно оцінювати в залежності від їх класу небезпеки, в результаті чого потрібно враховувати склад відходів, їх характеристику за кожною концентрацією забруднюючої речовини, фактичний обсяг їх накопичення. Нормування скидів характеризується складом стічних вод і визначення в них концентрації небезпечних речовин. Відповідно до цього доцільно визначити оцінку впливу відходів і скидів на екосистеми за такою градацією: I клас – незадовільний стан екосистеми; II клас – задовільний стан екосистеми; III клас – нормальний стан екосистеми; IV клас – оптимальний стан екосистеми. Така градація дозволяє встановлювати екологічний стан компонентів біосфери за комплексом тих показників, які можуть бути у фільтратах відходів і стічних водах, що утворилися в процесі виробничої діяльності підприємств. За даними державної статистики було проведено моніторинг підприємств за категорією їх небезпеки, в результаті чого було встановлено, що утворилось 3154,4 тис. т., що на 3 % більше порівняно з 2020 р., у тому числі 44,2 тис. тон відходів І – ІІІ класів небезпеки, що на 10 % більше порівняно з 2020 р. Крім того, було охарактеризовано обсяг скидів підприємствами різної сфери діяльності, якими було скинуто 381 млн. м3 забруднених стічних вод підприємствами добувної промисловості та в процесі розроблення кар’єрів було скинуто 100,2 млн. м3 забруднених стічних вод.
The article is devoted to disclosure of waste and discharges regulation, their monitoring by sanitary and toxicological indicators, and determination of the impact of waste and discharges from enterprises of various fields of activity on environmental ecosystems. The article also presents the monitoring of waste and discharges by indicators, an environmental assessment of the accumulation of waste by its classification and toxicity classes, and the structure of indicators for the migration of toxic substances into environmental components. The impact of waste on environmental ecosystems should be assessed depending on their hazard class, which requires taking into account the composition of waste, its characteristics for each concentration of pollutant, and the actual amount of waste accumulation. Discharge regulation is characterized by the composition of wastewater and the determination of the concentration of hazardous substances in it. Accordingly, it is advisable to assess the impact of waste and discharges on ecosystems according to the following gradation: class I – unsatisfactory ecosystem condition; class II – satisfactory ecosystem condition); class III – normal ecosystem condition; class IV – optimal ecosystem condition. This gradation allows us to determine the ecological state of the biosphere components based on a set of indicators that may be present in waste leachates and wastewater generated in the course of production activities of enterprises. According to the state statistics, enterprises were monitored by their hazard category, which revealed that 3154.4 thousand tons were generated, which is a 3 % increase compared to 2020, including 44.2 thousand tons of hazard classes I – III waste, which is a 10 % increase compared to 2020. In addition, the volume of discharges by enterprises of various fields of activity was characterized, which discharged 381 million m3 of polluted wastewater by y mining enterprises and 100,2 million m3 of polluted wastewater in the process of quarrying