Pedagogical Discourse (E-Journal) / Педагогічний дискурс
Not a member yet
926 research outputs found
Sort by
Взаємодія як педагогічна категорія
The article analyzes the main approaches to the concepts of «interaction» and «pedagogical interaction». Based on generalization approaches in psychological and pedagogical literature of scholars, researchers, the essence of the notion «pedagogical interaction» is clarified, and the main features and deployment mechanisms of pedagogical interaction are found out. The emphasis is on the subjects of pedagogical interaction in the process of training of the future specialists. Attention is focused on the problems that arise during teaching interactions. The scheme proved that the implementation of professional training will be more effective in case of establishing of pedagogical interaction between the subjects of the educational process in all its manifestations.В статті проаналізовано основні підходи до визначення понять «взаємодія» та «педагогічна взаємодія». На основі узагальнення підходів у психолого-педагогічній літературі науковців, дослідників, уточнено сутність поняття «педагогічна взаємодія» й з’ясовано основні ознаки та механізми розгортання педагогічної взаємодії. Зосереджено увагу на суб’єктах педагогічної взаємодії в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців. Акцентовано увагу на проблемах, які виникають під час педагогічної взаємодії. На основі узагальнення обґрунтовано, що здійснення професійної підготовки фахівців буде більш ефективне при умові налагодження педагогічної взаємодії між суб’єктами навчального процесу у всіх її проявах
Характеристика історіографії та джерельної бази дослідження проблеми наступності в трудовому вихованні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку (кінець ХІХ – 30-ті роки ХХ століття)
The article shows characteristics of historiography and source base for the research of continuity in labor education of preschool and primary school children in the national educational thought (end of XIX – 30-th years of XX century). The common ideas of classification of historiography and the source base is shown. Submitted the characteristics of chronological limits of historical and pedagogical problem. Underlined the groups of sources: literal (reference, scientific, journalistic), archival (regulations, original documentation, secondary documentation, personal documents, memoirs, statistical materials). Pointed out the key aspects of researching of represented problem.У статті подана характеристика історіографії та джерельної бази дослідження проблеми наступності в трудовому вихованні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку у вітчизняній педагогічній думці (кінець ХІХ – 30-ті роки ХХ століття). Розкрито основні підходи до класифікації історіографії та джерельної бази, подано результати власного пошуку автора. Охарактеризовані хронологічні межі історико-педагогічного дослідження та виокремлено групи джерел: літературні (довідкові, наукові, публіцистичні), архівні (нормативні документи, первинна документація, вторинні документи, особові документи, мемуари, статистичні матеріали). Виокремлені ключові аспекти вивчення представленої проблеми
Джерельна основа досліджень з етнопедагогіки кримськотатарського народу
The article identifies the main sources of research on ethnopedagogics of Crimean Tatar people. The author picks out the source-books such as: 1 ) scientific work of ethnopedagogics of Crimean Tatars, 2) the collections of the Crimean Tatar folklore, 3) works of ancient writers and thinkers, scientists and lexicographer of the East, religious thinkers of the Muslim world and the Muslim holy book – the Koran, 4) literary works of the Crimean Tatar poets and writers, 5) research notes government officials, anthropologists, travelers, historians, linguists and cultural studies on the culture of the Crimean Tatars, 6) the works of the classical teachers of popular education, 7) modern ethnopedagogical, educational and psychological research.У статті визначено джерельну основу досліджень з етнопедагогіки кримськотатарського народу. Автор виділяє такі джерела, як: 1) наукові роботи з етнопедагогіки кримських татар, 2) збірники кримськотатарського фольклору; 3) праці давньотюркських письменників і мислителів, вчених-енциклопедистів Сходу; релігійних мислителів мусульманського світу і священну книгу мусульман – Коран; 4) твори кримськотатарських поетів і письменників; 5) нотатки и дослідження державних діячів, етнографів, мандрівників, істориків, культурологів і філологів про культуру кримських татар; 6) праці педагогів-класиків про народне виховання; 7) сучасні етнопедагогічні, педагогічні та психологічні дослідження
Історіографія проблеми становлення і розвитку реальних училищ в Україні (1872–1917 рр.)
In the article the historiography review of problem of settling and development of the real schools in Ukraine (1872 - 1917) is examined. The author lights up basic questions, which touch the analysis of literary base of settling and development of the real schools in Ukraine. Literary sources, written by the eyewitnesses of events of the noted period, are analyzed in the publication; editions of soviet period are examined, researches of contemporary scholars are characterized in relation to this theme. On the basis of literary searches, attitude of researchers of different periods is determined toward the problem of development of secondary education of the second half of the 19th century - beginning of 20th century on the whole, and real education - in particular.У статті розглядається історіографічний огляд проблеми становлення і розвитку реальних училищ в Україні (1872 - 1917 рр.). Автор висвітлює основні питання, які стосуються аналізу джерельної бази становлення і розвитку реальних училищ в Україні. У публікації аналізуються літературні джерела, написані очевидцями подій зазначеного періоду; розглядаються видання радянського періоду, характеризуються дослідження науковців сучасності стосовно даної теми. На основі літературних розвідок визначається ставлення дослідників різних періодів до проблеми розвитку середньої освіти другої половини ХІХ ст. - початку ХХ ст. в цілому, і реальної - зокрема
До питання про історіографію дослідження творчої спадщини С.Ф.Русової
Sofia F.Rusova (nee Lindfors) (1856-1940) was a teacher, writer, journalist, Doctor of Sociology at the Ukrainian Sociological Institute, Professor of Pedagogy at the M.P.Dragomanov Ukrainian High Pedagogical Institute in Prague, Czechoslovakia, head of the preschool and extra-school education department in the Government of the Ukrainian Peopleʼs Republic (1917-1921), head of the Ukrainian branch of the International Womenʼs Organization, organizer of the first kindergarten in Ukraine and well-known public figure of her era. She has left a rich pedagogical heritage (more than 300 of her works have been currently introduced into scientific use) that contains many interesting ideas, notions and conclusions on topical issues of public education, pedagogy, national schooling and education. The historiography of Sofia Rusova (1856-1940) work legacy research in Ukraine, starting from the first articles (1991) and up to the last one in 2012 was revealed in the article. Specific research works were analysed and their essential provisions were identified.Софія Федорівна Ліндфорс Русова (1856-1940), педагог, письменниця, журналістка, усесвітньо відома громадська діячка, доктор соціології Українського соціологічного інституту і професор педагогіки Українського високого педагогічного інституту імені М.П. Драгоманова в Празі, керівник дошкільної і позашкільної освіти в уряді Української Народної Республіки, голова української філії Міжнародної жіночої організації, організатор першого в Україні дитячого садка. Вона залишила велику педагогічну спадщину (нині в науковий обіг введено понад 300 праць), в яких викладена велика кількість цікавих ідей, положень і висновків з актуальних проблем розвитку народної освіти, педагогіки, національної школи і виховання. У статті розкривається історіографія досліджень творчої спадщини Софії Федорівни Русової (1856–1940) у новітній Україні, починаючи з перших публікацій (1991 р.) і закінчуючи останніми – 2013 р. Аналізуються окремі дослідницькі праці, відзначаються їх найважливіші положення
Наратив як історико-педагогічне джерело та його репрезентація у музейному просторі
The narrative as an important historical and educational source for human experience collecting and accumulating in the space of the museum is analysed. The main types of narratives and their characteristics are defined. The possibility to applying narrative as part of oral history, which is an organic way of filling the content of historical events, objects and events in the space of the museum is proved. Special attention is paid to the«storytelling»technology which promotes the inclusion of new information presented in the form of stories in the process of learning.Проаналізовано особливості застосування наративу як важливого історико-педагогічного джерела та засобу популяризації зібраного та напрацьованого досвіду у просторі музею. Визначено основні види наративів та їх характерні особливості. Обгрунтовано можливості застосування наративу як елемента мікроісторії та усної історії, що є органічним способом наповнення змістом історичних подій, предметів і явищ у музейному просторі. Особливу увагу приділено технології «storytelling», яка сприяє включенню до процесу навчання нової інформації, представленої у формі історії
Досвід управління практичною підготовкою майбутніх учителів початкових класів у США
The question of the student teaching management of future teachers in primary school in the United States of America is studied in the article. The necessity to adapt the best global experience in Ukrainian system of higher education is grounded in an article. The author designates the purpose and the content of students’ pedagogical practice, subjects of management and the conditions of admission to probation. The main principles of student teaching are shown. The author gives a description of the characterization of an American student as an active subject of the educational process. The functional responsibilities of all participants in the control system of student teaching in higher educational institutions in the USA are summarized and described in an article.У статті розглянуто питання управління практичною підготовкою майбутніх учителів початкових класів у США. Обґрунтовано необхідність у адаптації кращого світового досвіду в системі вітчизняної вищої освіти. Автором визначено мету та зміст педагогічної практики студентів у вищих навчальних закладах США, суб’єктів управління практичною підготовкою, умови допуску до проходження практики. Вказано основні принципи реалізації практичної підготовки студентів. Автором здійснено характеристику американського студента як активного суб’єкта навчально-виховного процесу ВНЗ. Узагальнено та описано функціональні обов’язки усіх учасників в системі управління практичною підготовкою у вищих навчальних закладах США
Історіографія дослідження життєдіяльності Миколи Неплюєва – педагога, філософа і громадського діяча
Article is devoted to the historiography investigation of the outstanding public figure, the philosopher and teacher N.Nepluev’s activity. The most known and fundamental publications which studied the heritage, views and the main aspects of Nepluev’s life of are analyzed. Different views of authors on his outlook, pedagogical and public activity, activity of The Holy Cross Day Labor brotherhood are highlighted. Distinctive features of a modern historiography and historiography of the XIX century ending– XX century beginning are established.Стаття присвячена дослідженню історіографії життєдіяльності видатного громадського діяча, філософа та педагога М.М.Неплюєва. Аналізуються найбільш відомі та ґрунтовні праці, в яких вивчаються творча спадщина, погляди та основні аспекти життя М.Неплюєва. Висвітлюються різні погляди авторів на його світогляд, педагогічну та громадську діяльність, роботу Хрестовоздвиженського трудового братства. Встановлюються відмінні риси новітньої історіографії та історіографії кінця XIX – початку XX ст
Історіографія дослідження організаційно-педагогічних засад діяльності дитячого будинку у системі освіти України (20-ті – середина 30-х рр. ХХ ст.)
The historiography research peculiarities of organizational and pedagogical foundations of the childrenʼs home activity in Ukrainian educational system in 1920-s – mid 1930-s are studied. In particular the author proposes the periodization of historiographical analysis taking into consideration the formation and development of native history of pedagogics periodization. It includes the following perods: 1) the first period of historiography of socializing functions of children’s home in the Ukrainian educational system (1920-1930-s) 2) the second period (1940-1990-s), the third period of the research of historiography begins since 1990 and continues since that time. The author, in particular, profoundly analyzed all mentioned periods and made proper conclusions.У статті розглядаються особливості історіографії дослідження організаційно-педагогічних засад діяльності дитячого будинку у системі освіти України у 20-тих – середині 30-тих рр. ХХ ст. Зокрема, автором була запропонована періодизація історіографічного аналізу досліджуваної проблеми враховуючи періодизацію становлення й розвитку вітчизняної історії педагогіки, що включає наступні періоди: 1) перший період історіографії соціалізаційних функцій дитячого будинку в системі освіти України (20-ті – 30-ті рр. ХХ ст.); 2) другий період (40-90-ті рр. ХХ ст.); третій період дослідження історіографії починається з 1990 року і триває до сьогодні. Автором, зокрема, було зроблено ґрунтовний аналіз кожного з зазначених періодів з відповідними висновками
Архівні документи у реконструкції історії академічної педагогіки ХІХ – початку ХХ ст.
The paper analyzes the cognitive possibilities of culturological approach in the study of the history of academic pedagogy in Ukraine. The typology of archival documents as sources of the reconstruction of the standards of teaching pedagogy in Kiev higher institutions of XIX – the beginning of XX centuries which was developed on the ground of this approach is presented.У статті проаналізовано пізнавальні можливості культурологічного підходу при дослідженні історії академічної педагогіки в Україні. Представлено розроблену на його основі типологію і розкрито евристичний потенціал архівних документів як джерел реконструкції стандартів викладання педагогіки у київській вищій школі ХІХ – початку ХХ ст