Pedagogical Discourse (E-Journal) / Педагогічний дискурс
Not a member yet
926 research outputs found
Sort by
Педагогічні умови і структурно-функціональна модель формування предметно-методичної компетентності майбутніх учителів фізичної культури в закладах вищої освіти України
Full text linkThe article highlights pedagogical conditions and characterizes the structural-functional model of formation of subject-methodical competence of future physical education teachers. The system-forming component of the pedagogical activity of a modern physical culture teacher is subject-methodical activity, which, on the one hand, is connected with teaching methods, on the other - with ideas about pedagogical activity, in the genesis of which specific actions aimed at construction, selection appear and the use of these methods as ways of organizing the educational and recreational activities of schoolchildren by the teacher. In the author's understanding, the process of professional and pedagogical training takes place in the environment of higher education institutions, in which the student exists and is formed as a person, masters the skills of pedagogical activity and develops in himself the qualities and attributes of the personality that are significant for this profession. It is assumed that the generated pedagogical conditions will qualitatively improve the functioning of students in the educational environment of higher education institutions. Separate pedagogical conditions constitute the space of the educational process in which a student can self-regulate and self-educate himself as a subject of subject-methodical professional activity in accordance with the requirements of the teaching profession and his capabilities.Summarized, the list of pedagogical conditions that, potentially, will effectively influence the dynamics of the formation of the subject-methodical competence of future physical education teachers (ensuring professional motivation of students for methodologically appropriate professional activities to preserve and strengthen the health of students; expanding and updating the content of the training of future physical education teachers of culture in order to systematize the subject-methodical knowledge of students; the creation of a practice-oriented subject environment for the training of future physical education teachers; the organization of pedagogical support for the self-education of students regarding the creation of their own subject-methodical educational products). The structural-functional model of the process of forming the subject-methodical competence of future physical culture teachers in the educational process of higher education is a means aimed at realizing the goal of the study. The proposed model consists of five blocks, each of which has a corresponding functional load (target, theoretical-methodological, content-technological, control-analytical and is characterized by the interconnection of all its structural elements and reflects the complex implementation of all pedagogical conditions determined in the study.У статті висвітлено педагогічні умови та схарактеризовано структурно-функціональну модель формування предметно-методичної компетентності майбутніх учителів фізичної культури. Системоутворювальним складником педагогічної діяльності сучасного вчителя фізичної культури стає предметно-методична діяльність, яка, з одного боку, пов’язана з методами навчання, з іншого – з уявленнями про педагогічну діяльність, у генезі якої з’являються специфічні дії, спрямовані на конструювання, вибір та використання цих методів як способів організації педагогом навчально-оздоровчої діяльності школярів. В авторському розумінні процес професійно-педагогічної підготовки відбувається в середовищі ЗВО, в якому студент існує і формується як особистість, опановує навички педагогічної діяльності та розвиває в собі значущі для даної професії якості та властивості особистості. Припущено, що згенеровані педагогічні умови якісно покращуватимуть функціонування студентів в освітньому середовищі ЗВО. Виокремлені педагогічні умови становлять той простір освітнього процесу, в якому студент може здійснювати саморегулювання та самовиховання себе як суб’єкта предметно-методичної фахової діяльності відповідно до вимог педагогічної професії та своїх можливостей. Підсумовано, перелік педагогічних умов, які, потенційно, ефективно впливатимуть на динаміку формування предметно-методичної компетентності майбутніх вчителів фізичної культури (забезпечення професійної мотивації студентів до методично доцільної професійної діяльності для збереження та зміцнення здоров’я учнів; розширення й актуалізація змісту підготовки майбутніх вчителів фізичної культури з метою систематизації предметно-методичних знань студентів; створення практико-зорієнтованого предметного середовища підготовки майбутніх вчителів фізичної культури; організація педагогічної підтримки самоосвітньої діяльності студентів щодо створення власних предметно-методичних навчальних продуктів). Структурно-функціональна модель процесу формування предметно-методичної компетентності майбутніх вчителів фізичної культури в освітньому процесі ЗВО виступає засобом, спрямованим на реалізацію мети дослідження. Запропонована модель складається з п’яти блоків, кожен з яких має відповідне функціональне навантаження (цільовий, теоретико-методологічний, змістовно-технологічний, контрольно-аналітичний й характеризується взаємозв’язком всіх її структурних елементів і відображає комплексну реалізацію усіх визначених у дослідженні педагогічних умов
Ціннісні орієнтири формування та розвитку життєстійкості особистості
Full text linkThe article examines the value orientations of the formation and development of the hardiness of the individual. An analysis of modern socialization challenges is presented. The value orientations of higher education students in the educational environment of the university are accented. The value orientations of the formation and development of the hardiness of the individual are considered. The priority values of higher education students in the conditions of modern socialization challenges are highlighted.
The tasks include the definition of modern socialization challenges, theoretical analysis of scientific works of domestic and foreign authors regarding the terminology of the main concepts of the article, highlighting the priority of value guidelines for the formation and development of the hardiness of higher education students in the educational environment of the university. The article uses theoretical methods: analysis of philosophical, psychological-pedagogical, socio-pedagogical, and sociological literature to present the main theoretical principles of the problem under study; comparison and generalization for the systematization of scientific positions of domestic and foreign scientists; assessment of the resources of the innovative educational environment to determine the priority value orientations of higher education students in the conditions of modern socialization challenges.
A theoretical analysis of the scientific works of domestic and foreign authors regarding the concepts of «value», «value orientations» was carried out.У статті досліджуються ціннісні орієнтири формування та розвитку життєстійкості особистості. Подано аналіз сучасних соціалізаційних викликів.
Використано теоретичні методи: аналіз філософської, психолого-педагогічної, соціально-педагогічної та соціологічної літератури з метою викладення основних теоретичних положень досліджуваної проблеми; порівняння та узагальнення для систематизації наукових положень вітчизняних та закордонних науковців; оцінка ресурсів інноваційного освітнього середовища для визначення пріоритетних ціннісних орієнтирів здобувачів вищої освіти в умовах сучасних соціалізаційних викликів.
Акцентуалізовано ціннісні орієнтири здобувачів вищої освіти в освітньому середовищі університету. Розглянуто ціннісні орієнтири формування та розвитку життєстійкості особистості.
Здійснено теоретичний аналіз наукових праць вітчизняних та закордонних авторів щодо понять «цінність», «ціннісні орієнтири».
З’ясовано, що цінності та ціннісні орієнтації є фундаментальними у формуванні та розвитку життєстійкості кожної особистості
Школа «Саммерхілл» Олександра Нілла як приклад успішної екстраполяції психоаналітичної теорії в педагогічну практику
Full text linkThe article explicates the experience of successful extrapolation of psychoanalytic theory into pedagogical practice using the example of Alexander Neill’s «Summerhill» free education school. It is argued that the basis of A. Neill’s concept of education are psychoanalytical concepts, namely: classical psychoanalysis of S. Freud, individual psychology of A. Adler, character analysis and body-oriented therapy of W. Reich, humanistic psychoanalysis of E. Fromm. It was established that A. Neill managed to integrate the leading humanistic ideas of the psychoanalytic movement, enriching pedagogical theory and practice and expanding the influence of psychoanalysis on interdisciplinary research. The main principles of A. Neill’s educational system, its general (basic) and special characteristics are clarified.
The article traces A. Neill’s pedagogical progress, the evolution of his ideas from the first free education schools «Hellerau» in Dresden to the world-famous «Summerhill» school. Special attention is focused on the peculiarities of the activity of the «Summerhill» school. The organizational foundations of school functioning; approximate daily/weekly schedule; the basic principles of the education system at school; the organizational structure; the role of a teacher in the school education system; peculiarities of the educational process; positive results and achievements of the school education system, contradictions in the «Summerhill» school education system and its criticism are demonstrated.
It has been proved that the essence of A. Neill’s concept of free education consists in giving children the freedom of emotional development, the right to independent organization of their lives, the possibility of natural development, ensuring a happy childhood by eliminating fear and pressure from adults. It is shown that the «Summerhill» school represents an interesting and innovative model of the organization of education and upbringing, which is based on the principles of freedom and self-governance and has its advantages and disadvantages, which require further research and discussion.У статті експліковано досвід успішної екстраполяції психоаналітичної теорії в педагогічну практику на прикладі школи вільного виховання «Саммерхілл» Олександра Нілла. Аргументовано, що підґрунтям концепції виховання О. Нілла є психоаналітичні концепції, а саме: класичний психоаналіз З. Фройда, індивідуальна психологія А. Адлера, характероаналіз і тілесно-орієнтована терапія В. Райха, гуманістичний психоаналіз Е. Фромма. Встановлено, що О. Ніллу вдалося інтегрувати провідні гуманістичні ідеї психоаналітичного руху, збагативши педагогічну теорію і практику, та розширити вплив психоаналізу на міждисциплінарні дослідження. З’ясовано основні принципи виховної системи О. Нілла, її загальні (основні) й особливі характеристики.
У статті простежено педагогічний поступ О. Нілла, еволюцію його ідей від перших шкіл вільного виховання «Хеллерау» у Дрездені, до всесвітньовідомої школи «Саммерхілл». Особливу увагу зосереджено на особливостях діяльності школи «Саммерхілл». Продемонстровано організаційні засади функціонування школи; орієнтовний розпорядок дня/тижня; основні засади системи виховання в школі; організаційну структуру; роль учителя в системі виховання школи; особливості освітнього процесу; позитивні результати та досягнення системи виховання школи, протиріччя в системі виховання школи «Саммерхілл» та її критику.
Доведено, що сутність концепції вільного виховання О. Нілла полягає в наданні дітям свободи емоційного розвитку, права самостійної організації свого життя, можливості природного розвитку, забезпечення щасливого дитинства за допомогою усунення страху і тиску з боку дорослих. Показано, що школа «Саммерхілл» являє собою цікаву та інноваційну модель організації навчання й виховання, яка ґрунтується на принципах свободи та самоврядування і має свої переваги та недоліки, що вимагають подальшого дослідження й обговорення
Використання засобів педагогічних технологій у професійній підготовці майбутніх офіцерів у ВВНЗ
Full text linkThe relevance of using pedagogical technologies in the educational environment of higher education institutions is proved in the article. The importance of using the latest teaching technologies on the way to enhance the level of training of specialists in various fields is justified. Attention is focused on the fact that the use of pedagogical technologies has a qualitative impact on the training of specialists in the military sector. According to the purpose of the article (consideration of pedagogical technologies used in the system of higher military education of Ukraine for their potential to improve the quality of training of future officers) and the defined tasks, the essence of the concept of «pedagogical technologies» is clarified in a retrospective analysis of research, approaches to the classification of pedagogical technologies are analyzed. It is proved that the term «pedagogical technologies» is widely used in all aspects of the educational process (management, organizational), however, its lexical expansion is interpreted differently. The article defines and describes the levels of functioning of the studied phenomenon (general pedagogical, subject, modular), and highlights key methodological requirements and criteria of technological feasibility. The research of scientists on understanding the essence of the concept of «learning technologies» is analyzed. The role of pedagogical technologies in the functioning of the system of higher military education is studied. Special attention is given to the importance of pedagogical technologies in the educational, instructional, and managerial aspects of Higher Military Educational Establishments. Through the analysis of research on the use of «pedagogical technologies», the differences between the scientific substantiation of the concept’s content and its impact on the formation of professional competence of specialists are identified. Based on the analysis of the research, it is found that the most effective thing in the training of future military personnel are innovative technologies (simulation modeling technologies; project-based technologies; training technologies; workshops; coaching), which enhance the possibility of further improving practical skills. In addition, it is determined that project technologies have high potential in the system of cadet training in Higher Military Educational Establishments. The possibilities of using information and communication technologies in the educational process of Higher Military Educational Establishments are described, the effectiveness in distance learning is proven. The importance of applying simulation technologies (military simulators, virtual training grounds, computer simulations) in the process of training officers is justified, which, according to practitioners, help cadets acquire practical skills in conditions close to real-life ones, ensuring the formation of such personal qualities as stress resistance, psychological readiness. The feasibility of using role-playing games, situational tasks, group discussions, debates is described, it is determined that such forms of work contribute to the formation of leadership qualities in future military personnel, the ability to make the right decisions in extreme situations and develop communication skills. The conclusion states that the importance of using pedagogical technologies in the process of training future officers of the Armed Forces of Ukraine is undeniable, since the level of professional competence of graduates of Higher Military Educational Establishments depends on the preservation of the territorial integrity and sovereignty of our country, its defense capability, and national security in general. Prospects for further research are outlined, which are based on the development of organizational and pedagogical conditions and the construction of a structural and functional model for forming the corporate culture of the Future Officers of the Armed Forces of Ukraine by means of pedagogical technologies.У статті доведено актуальність використання педагогічних технологій в освітньому середовищі закладів вищої освіти. Обґрунтовано важливість використання новітніх технологій навчання на шляху до підвищення рівня підготовки фахівців різних галузей. Закцентовано увагу на тому, що застосування педагогічних технологій має якісний вплив і на підготовку фахівців військової галузі. Відповідно до поставленої мети статті (розгляд педагогічних технологій, які використовуються в системі вищої військової освіти України на предмет їх потенціалу щодо покращення якості підготовки майбутніх офіцерів) та визначених завдань, з’ясовано сутність поняття «педагогічні технології» у ретроспективному аналізі досліджень, проаналізовано підходи до класифікації педагогічних технологій. Доведено, що поняття «педагогічні технології» широко застосовується в усіх аспектах освітнього процесу (управлінському, організаційному), однак розширення лексикону цього поняття тлумачиться по-різному. У змісті статті визначено та описано рівні функціонування досліджуваного феномену (загальнопедагогічний, предметний, модульний), виокремлено ключові методологічні вимоги та критерії технологічності. Проаналізовано дослідження науковців щодо розуміння сутності поняття «технології навчання». Досліджено роль педагогічних технологій у функціонуванні системи вищої військової освіти. Окрему увагу привернуто на значенні педагогічних технологій в освітньому, виховному, управлінському аспектах роботи ВВНЗ. У ході аналізу досліджень з питань використання «педагогічних технологій» визначено відмінності між науковим обґрунтуванням змісту цього поняття та його впливом на формування професійної компетентності фахівців. На основі аналізу досліджень з’ясовано, що найбільш ефективними в підготовці майбутніх військовослужбовців є інноваційні технології (технології імітаційного моделювання; проєктні технології; технології тренінгу; workshop; коучінг), які дають можливість більше вдосконалювати практичні навички. Окрім того, визначено, що проєктні технології мають високий потенціал у системі підготовки курсантів у ВВНЗ. Описано можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі ВВНЗ, доведено їх результативність використання під час дистанційного навчання. Обґрунтовано важливість застосування в процесі підготовки офіцерів симуляційних технологій (військові тренажери, віртуальні полігони, комп’ютерні симуляції), які, за переконаннями практиків, допомагають курсантам набути практичних навичок в умовах, наближених до реальних, забезпечать формування таких особистісних якостей як стресостійкість, психологічна готовність. Описано доцільність використання рольових ігор, ситуаційних завдань, групових дискусій, дебатів, визначено, що такі форми роботи сприяють формуванню в майбутніх військовослужбовців лідерських якостей, умінь приймати правильні рішення в екстремальних ситуаціях, розвивають навички комунікації. Зроблено висновок про те, що важливість використання педагогічних технологій в процесі підготовки майбітніх офіцерів Збройних Сил України є беззаперечною, оскільки від рівня професійної компетентності випускників ВВНЗ залежить збереження територіальної цілісності та суверенітету нашої країни, її обороноздатність, національна безпека загалом. Окреслено перспективи подальших досліджень, які ґрунтуються на розробці організаційно-педагогічних умов та побудові структурно-функціональної моделі формування корпоративної культури МОЗСУ засобами педагогічних технологій
Сутність професійної лексичної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови та її формування на міждисциплінарній основі
Full text linkThe article, based on the analysis of scientific views of scientists, focuses on the necessity and importance of considering the essence of the future foreign language teacher's professional lexical competence and its formation on an interdisciplinary basis. The article emphasises the importance of lexical skills in the context of interdisciplinary relations as an integral part of foreign language lexical competence, describes their specificity and conditions of formation based on the advantages of building foreign language lexical competence on an interdisciplinary basis. It has been found that the presence of special tasks aimed at assessing the ability to use vocabulary in various types of speech activity in all forms of international examinations also indicates the recognition of the particular importance of mastering lexical material. This will help students to form a new vocabulary, an understanding of the sound and graphic representation of a particular lexical unit, and the relationship between a word in a foreign language and its meaning.
The author emphasises that the achievement of a high level of lexical competence is manifested in the free use of direct lexical resources in direct and indirect communication, adequate use of phraseological units, proverbs, sayings, words that are typical for native speakers. The essence is that learning competence is a set of competences for learning foreign languages and cultures in the student's independent learning activities, which is logical, methodological and general in terms of the use of modern educational technologies. Foreign language teaching is based on didactic, methodological, linguistic principles and the use of modern educational technologies. It is noted that the presence of special tasks aimed at assessing the ability to use vocabulary in various types of speech activities in all forms of international examinations also indicates the recognition of the particular importance of mastering vocabulary. This will help students to form a new vocabulary, an understanding of the sound and graphic representation of a particular lexical unit, and the relationship between a word in a foreign language and its meaning.У статті на основі аналізу наукових поглядів учених закцентовано увагу на необхідності і важливості розгляду сутності професійної лексичної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови та її формування на міждисциплінарній основі. Підкреслюється важливість лексичних умінь у контексті міждисциплінарних стосунків як складової частини лексичної компетентності іноземної мови, описується їхня специфіка та умови формування, виходячи з переваги побудови лексичної компетентності іноземної мови на міждисциплінарній основі. З’ясовано, що наявність спеціальних завдань, спрямованих на оцінювання вміння використовувати лексику в різних видах мовленнєвої діяльності в усіх формах міжнародних іспитів, також свідчить про визнання особливої важливості оволодіння лексичним матеріалом. Це допоможе студентам сформувати новий словниковий запас, уявлення про звукове та графічне зображення тієї чи іншої лексичної одиниці, зв’язки між словом в іноземній мові та його значенням.
Авторка наголошує на тому, що досягнення високого рівня розвитку лексичної компетентності проявляється у вільному користуванні прямими лексичними ресурсами у безпосередньому та опосередкованому спілкуванні, адекватному вживанні фразеологізмів, прислів’їв, приказок, слів, які характерні для мовлення носіїв мови. Сутність полягає в тому, що навчальна компетентність – це сукупність компетентностей для вивчення іноземних мов і культур у самостійній навчальній діяльності студента, яка є логічною, методологічною та загальною щодо використання сучасних освітніх технологій. Навчання іноземних мов ґрунтується на дидактичних, методичних, лінгвістичних принципах та використанні сучасних освітніх технологій. Зазначається, що наявність спеціальних завдань, спрямованих на оцінювання вміння використовувати лексику в різних видах мовленнєвої діяльності в усіх формах міжнародних іспитів, також свідчить про визнання особливої важливості оволодіння лексичним матеріалом. Це допоможе студентам сформувати новий словниковий запас, уявлення про звукове та графічне зображення тієї чи іншої лексичної одиниці, зв’язки між словом в іноземній мові та його значенням
Підготовка майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти в умовах освітніх трансформацій
Full text linkAs a result of the implemented theoretical-methodological analysis, based on research in the field of philosophy, management, professional pedagogical education and own professional experience, it is proved that the formed managerial competence of the heads of institutions of general secondary education is the result of their readiness for practical managerial activity. The content of the phenomenon of «managerial competence» has been supplemented, which is interpreted as a set of knowledge, skills and abilities from the theory of organization of the institution of education, construction of the effective implementation of its structural units, management, legal aspects of the management of the educational institution, strategic and innovative management, management of educational and pedagogical activity, statutory activity, labour resources, content of internal school documentation, information communications, management techniques, audit and evaluation of managerial activity, psychological aspects of management, social and environmental safety of activity, use of educational technologies, as well as the availability of personal and professional qualities for their own self-realization, aimed at the desire for self-perfection, professional development and self- actualization, which the director of the school must thoroughly possess for the organization of both subject-subject relations, and for creating effective internal and external environment, application of managerial technologies, adoption of adequate managerial decisions.
The pedagogical system of forming the managerial competence of the future heads of institutions of general secondary education in the process of continuous professional training has been worked out, which contributes to the qualitative realization of educational process and influences the effectiveness of the formation of managerial competency of undergraduates and represents a set of elements of the macro and micro environment of a higher education institution, united by a unified purpose, interconnectedness, aimed at achieving the desired result.У результаті здійсненого теоретико-методологічного аналізу, спираючись на дослідження в галузі філософії, управління, професійної педагогічної освіти та власний професійний досвід доведено, що сформована управлінська компетентність керівників закладів загальної середньої освіти є результатом їх готовності до практичної управлінської діяльності. Доповнено зміст феномена «управлінська компетентність», який тлумачимо як сукупність знань, умінь і навичок із теорії організації закладу освіти, побудови ефективної реалізації його структурних підрозділів, менеджменту, правових аспектів управління закладом освіти, стратегічного та інноваційного управління, управління освітньою та виховною діяльністю, статутною діяльністю, трудовими ресурсами, змістом внутрішньошкільного документування, інформаційними зв’язками, техніки управління, аудиту та оцінювання управлінської діяльності, психологічних аспектів управління, соціальної та екологічної безпеки діяльності, застосування освітніх технологій, а також наявність особистісно-професійних якостей для власної самореалізації, спрямованих на бажання до самоудосконалення, професійного розвитку та самоактуалізації, якими директор школи має ґрунтовно володіти для організації суб’єкт-суб’єктних відносин й створення ефективного внутрішнього та зовнішнього середовища, застосування технологій управління, прийняття адекватних управлінських рішень.
Розроблено педагогічну систему формування управлінської компетентності керівників закладів загальної середньої освіти у процесі неперервної професійної підготовки, яка сприяє якісній реалізації освітнього процесу та впливає на результативність сформованості управлінської компетентності у магістрантів і представляє собою сукупність елементів макро- та мікросередовища закладу вищої освіти, об’єднаних єдиною метою, взаємозв’язком, що спрямовані на досягнення бажаного результату
Державницькі погляди І. Ющука на статус української мови
Full text linkThe article, based on a theoretical analysis of scientific works and interviews given by I. Yushchuk, highlights the leading pedagogical ideas of the scholar and summarizes his views on the state language. It examines I. Yushchuk’s state-centered perspectives on the importance of the Ukrainian language as the foundation of national identity and statehood. The article identifies the threats faced by the Ukrainian language, including linguistic assimilation and insufficient support from the state and society. It emphasizes that the Ukrainian language must occupy a central place in the educational process and that the role of the educational system in shaping national consciousness and maintaining linguistic culture is critically important.
The aim of the research is to identify the leading pedagogical ideas of I. Yushchuk and summarize his views on the state language through a theoretical analysis of his scientific works and personal interviews. To uncover the subject of the research, a range of general scientific methods was employed, including analysis, synthesis, induction, deduction, systematization, and generalization, as well as specific methods of historical-pedagogical research on the individual, such as bibliographic searches, comparative analysis of scientific sources, including interviews with the studied personality, and biographical methods for elucidating I. Yushchuk’s views on the role of the state language.
The study concludes with the need for a unified language regime in general secondary education institutions. It is noted that students' literacy and overall linguistic culture should be integrated into all aspects of the educational process. This approach will contribute to preserving and strengthening the status of the Ukrainian language, which is not only a means of communication but also a crucial factor in state unity and cultural development.
The article underscores I. Yushchuk’s purposeful use of powerful historical examples and linguistic tools to awaken the national consciousness of Ukrainians, particularly through comparisons with oppressed peoples who dedicate significant efforts to nurturing their linguistic culture. This allowed I. Yushchuk to draw parallels with the situation in Ukraine, where prolonged russification was carried out under the pressure of imperial policy. Attention is drawn to the fact that the absence of a unified language regime may lead to disorganization of linguistic skills among students, negatively affecting both the quality of the educational process and national consciousness. The preservation of linguistic standards is viewed as an integral part of state policy.
In the context of the russian-Ukrainian war, the article emphasizes that the defense of the Ukrainian language is a matter of national survival. russia’s aggressive policy, aimed at erasing Ukrainian identity, is criminal in nature. This highlights the importance of actively defending the Ukrainian language as a cornerstone of national defense and the survival of the nation.
Thus, the article analyzes I. Yushchuk’s state-centered views, which are expressed in his belief in the critical importance of the Ukrainian language for national unity and statehood, as well as the necessity of its active protection and support through the educational system and general language policy. He regarded language not merely as a communication tool but as a crucial aspect of national identity and cultural preservation. I. Yushchuk emphasized the importance of strengthening the status of the Ukrainian language through the educational system and the implementation of a unified language regime in schools, recognizing the role of education in shaping national consciousness. He stressed that the native language must occupy a central place in the educational process, with responsibility resting on all educators, particularly teachers of the native language and literature. His goal was to awaken national consciousness – through vivid historical facts, he stirred in Ukrainians a sense of the value of their native language as part of their freedom and identity, believing that knowledge of the language is not only a right but also a duty that must be defended.У статті на основі теоретичного аналізу наукових праць та інтерв’ю, які давав І. Ющук, виокремлено провідні педагогічні ідеї вченого та узагальнено його погляди на державну мову. Розглянуто державницькі погляди педагога на важливість української мови як основи національної ідентичності та державності. Виокремлено загрози, які постають перед українською мовою, зокрема лінгвістичну асиміляцію та недостатню підтримку з боку держави й суспільства. Підкреслено, що українська мова повинна займати центральне місце в освітньому процесі, і що роль освітньої системи у формуванні національної свідомості та підтримці мовної культури є критично важливою.
Зроблено висновок про потребу єдиного мовного режиму в закладах загальної середньої освіти. Зазначено, що грамотність учнів і загальна мовна культура повинні бути інтегровані в усі аспекти освітнього процесу. Такий підхід сприятиме збереженню й зміцненню статусу української мови, яка є не лише засобом комунікації, але й важливим чинником державної єдності та культурного розвитку.
У статті підкреслено цілеспрямоване використання І. Ющуком потужних історичних прикладів і лінгвістичних засобів для пробудження національної свідомості українців, зокрема через порівняння з пригнобленими народами, що витрачають значні зусилля на виховання мовної культури. Це дозволяло І. Ющуку проводити паралелі із ситуацією в Україні, де тривала русифікація здійснювалася під тиском імперської політики. Закцентовано увагу на тому, що відсутність єдиного мовного режиму може призвести до дезорганізації мовних навичок у школярів і негативно вплине на якість освітнього процесу та національну свідомість, бо збереження мовних стандартів є невід’ємною частиною державної політики.
У контексті російсько-української війни в статті наголошено на тому, що захист української мови є питанням національного виживання. Агресивна політика росії, спрямована на знищення української ідентичності, є кримінальною за сутністю. Це підкреслює важливість активного захисту української мови як основи національної оборони та виживання нації
Етапи становлення та розвитку народної освіти на Поділлі (1864–1917 роки)
Full text linkThe purpose of the article is to reveal the stages of formation and development of public education in Podillia in 1864–1917. To achieve this goal, the following research methods were used: analysis of historical and pedagogical scientific publications and dissertations, which helped to clarify the stages of formation of public education; systematization, generalization, synthesis of information, interpretation and clarification of concepts, comparison. The purpose of the article is to characterize the peculiarities of the periods of the outlined problem, to highlight the pedagogical thought of scholars of this problem, to reveal the stages of development of the periodization of public education.
It is found that various aspects of the history of the development of public education are analyzed in the works of teachers and historians: N. Hupan, L. Drovoziuk, M. Vorolis, O. Kosholap, O. Udoda.
The author’s periodization of public education in Podillia in 1864–1917 is developed and presented. It is established that the period under study is divided into three periods: the first period covers 1864–1870, the second period – 1870–1902, the third period – 1903–1917.
It was found that in the first period, the imperial authorities adopted the «Regulations on Primary Public Schools». It officially declared the availability of education for the masses. The author examines the formation of the legislative framework and the subordination of schools to various departments. In the second stage, it is considered that the authorities are returning to the religious component of schools and relying on church-parish schools. It is traced that during the period under study, the program of educational institutions of public education was formed. It has been established that theological disciplines and the Russian language, arithmetic, history, geography, natural history, the basics of planimetry, drawing, and church singing were taught in parochial schools.
It is emphasized that in the third period, zemstvos authorized by the imperial authorities joined the development of educational institutions. They were responsible for opening educational institutions and financing them.Метою статті є розкрити етапи становлення та розвитку народної освіти на Поділлі в 1864–1917 роки. Для досягнення поставленої мети було використано такі методи дослідження: аналіз історико-педагогічних наукових публікацій і дисертаційних робіт, за допомогою яких було з’ясовано етапи становлення народної освіти; систематизація, узагальнення, синтез інформації, інтерпретація та уточнення понять, порівняння. Завдання статті: схарактеризувати особливості періодів окресленої проблеми, висвітлити педагогічну думку науковців даної проблеми, розкрити етапи розвитку періодизації народної освіти.
З’ясовано, що різні аспекти історії розвитку народної освіти проаналізовано у працях педагогів та істориків: Н. Гупан, Л. Дровозюк, М. Вороліс, О. Кошолап, О. Удода.
Розроблено та подано авторську періодизацію народної освіти на Поділлі в 1864–1917 роках. Встановлено, що досліджуваний період ділиться на три періоди: перший період охоплює 1864 – 1870-ті роки, другий період –1870–1902 рр., третій період –1903–1917 рр.
З’ясовано, що у першому періоді імперською владою було ухвалено «Положення про початкові народні училища». Воно задекларувало на офіційному рівні доступність освіти для народних мас. Досліджено, що формується законодавча база та визначається підпорядкованість шкіл різним відомствам. В другому етапі розглянуто, що владні структури повертаються до релігійної складової шкіл та роблять ставку на церковнопарафіяльні школи. Прослідковано, що у досліджуваний період сформовано програма навчальних закладів народної освіти. Установлено, що в церковнопарафіяльних школах викладалися богословські дисципліни та російська мова, арифметика історія, географія, природознавство, основи планіметрії, креслення, церковний спів.
Акцентовано, що у третьому періоді до розвитку навчальних закладів долучаються дозволені імперською владою земства. На них перекладається відкриття освітніх закладів та їх фінансування
Професійна підготовка майбутнього педагога на засадах декоративно-прикладного мистецтва: теоретичний аспект
Full text linkThe article focuses on the social requirements for a modern graduate of a pedagogical institution of higher education, which include two interrelated characteristics of the professional qualities of a future teacher: a competent, initiative and creative educator; a carrier of high human culture and national identity, a specialist ready not only for effective teaching, harmonious upbringing and comprehensive development of schoolchildren but also capable to influence fundamentally the formation of spiritual and moral outlook and patriotism of pupils. The article substantiates the professional training of future teachers based on the principles of decorative and applied art, clarifies the essence, significance, psychological and pedagogical features of the educational and cognitive activity of students in the process of creative artistic and labor activity based on the principles of decorative and applied art. It is emphasized that in order to implement successfully the content of education, updated goals and objectives of the school educational components «Art» and «Technology», a modern teacher should: stand out with creativity of approaches to professional activity in general secondary education institutions, be highly qualified in the field of decorative and applied art, be aware of the educational and cultural potential of decorative and applied art and use its opportunities for teaching and upbringing schoolchildren; thirdly, should become a person of culture, a teacher-creator, and a spiritual mentor of children. The essence and significance of artistic and labor training of students based on the principles of decorative and applied art are investigated and ways to improve the professional training of future teachers are identified. The role and place of decorative and applied arts in the system of professional training of future teachers are substantiated and the main categories and concepts such as «decorative and applied art», «folk art», «folk decorative and applied art» are revealed.У статті здійснено обґрунтування професійної підготовки майбутніх педагогів на засадах декоративно-прикладного мистецтва, з’ясовано сутність, значення, психолого-педагогічні особливості навчально-пізнавальної діяльності школярів у процесі творчої художньо-трудової діяльності на засадах декоративно-прикладного мистецтва. Обґрунтовано, що для успішної реалізації змісту освіти, оновлених цілей і завдань шкільних освітніх компонентів «Мистецтво» та «Технології» сучасний педагог має: виокремлюватися креативністю підходів щодо професійної діяльності закладі загальної середньої освіти, бути високо компетентним в галузі декоративно-прикладного мистецтва, усвідомлювати виховний та культурно-освітній потенціал і використовувати його можливості для навчання та виховання школярів; по-третє, стати людиною культури, учителем-творцем, духовним наставником дітей. Досліджено сутність і значення художньо-трудової підготовки здобувачів на засадах декоративно-прикладного мистецтва та виявлено перспективи вдосконалення професійної підготовки майбутніх педагогів
Формування професійно-педагогічної культури викладача педагогічного ЗВО: тенденції і принципи
Full text linkThe article examines and characterizes the highlighted key trends and principles of the formation of the professional and pedagogical culture of a teacher of a higher pedagogical education institution in the context of its innovative development.
Based on the generalization of scientific theory and own pedagogical experience, the concept of professional and pedagogical culture of a teacher of a modern pedagogical higher education institution is specified, the main contradictions that stimulate the process of its formation and development are formulated.
Pedagogical theory and practice are enriched with theoretical and theoretical-methodological provisions regarding modern characteristics and methodological approaches to the formation and development of the professional-pedagogical culture of a teacher of a pedagogical higher education institution.
Common structural components are named and the unity of the ratio of educational and scientific activity of the teacher is characterized as a condition for the effectiveness of the development of his professional and pedagogical culture.
The results of scientific research illustrating the implementation of certain principles and indicating the factors of the effectiveness of the innovative activity of teachers are given, and the conditions of its influence on the level of formation of professional and pedagogical culture are given.
By summarizing practical experience and research results, the psychological and pedagogical conditions that affect the development of professionally significant personal values of teachers of higher education institutions are singled out.
With the help of a structural-logistic scheme, the integration and relationship of socio-cultural and professional values of a teacher of a higher pedagogical institution of education as elements of his professional and pedagogical culture are presented.
Prospects for further research on the specified problem are outlined.У статті розглянуто та схарактеризовано виокремлені ключові тенденції і принципи формування професійно-педагогічної культури викладача закладу вищої педагогічної освіти в контексті її інноваційного розвитку.
На основі узагальнення наукової теорії та власного педагогічного досвіду уточнено поняття професійно-педагогічної культури викладача сучасного педагогічного ЗВО, сформульовано основні протиріччя, що стимулюють процес її формування і розвитку. Педагогічну теорію і практику збагачено теоретичними та теоретично-методичними положеннями щодо сучасних характеристик і методичних підходів до формування і розвитку професійно-педагогічної культури викладача педагогічного ЗВО. Названо спільні структурні компоненти та схарактеризовано єдність і співвідношення освітньої та наукової діяльності викладача як умови ефективності розвитку його професійно-педагогічної культури.
Наведено результати наукових досліджень, що ілюструють реалізацію окремих принципів і вказують на чинники ефективності інноваційної діяльності педагогів та названо умови її впливу на рівень сформованості професійно-педагогічної культури.
Шляхом узагальнення практичного досвіду та результатів дослідження виокремлено психолого-педагогічні умови, що впливають на розвиток професійно значимих особистих цінностей педагогів ЗВО. З допомогою структурно-логістичної схеми представлено інтеграцію і взаємозв’язок соціокультурних та професійних цінностей викладача вищого педагогічного закладу освіти як елементів його професійно-педагогічної культури.
Окреслено перспективи подальших досліджень щодо означеної проблеми