Pedagogical Discourse (E-Journal) / Педагогічний дискурс
Not a member yet
926 research outputs found
Sort by
Інклюзивність вищої освіти: ключові ідеї, виклики та бар’єри
Full text linkThe idea of inclusiveness in the educational practice of training future specialists in Ukraine gained popularity only at the beginning of the 21st century. It is still at the stage of conceptual, regulatory and institutional consolidation. The need to transform higher education in the direction of implementing the principles of inclusion is caused by global changes in Ukrainian society, which initiate its humanization and large-scale integration of leading scientific achievements into educational practice. The integration of «special» students into higher education institutions is a natural stage in the development of the higher education system of Ukraine, which declares equal opportunities for all students to obtain an education. Inclusive education is an integrative unit of social space, which consists of a set of system structural components and blocks that determine the specifics of its content. The content of education within the scope of inclusion is implemented in a format accessible to each participant. The study of the essence of the inclusive educational environment of higher education institutions made it possible to assume that it has both general characteristics: organization, length in time and space, content and structure, and specific ones: accessibility, polysubjectivity, barrier-free, variability (content, temporal, organizational). The set of barriers that students with special needs face when enrolling in higher education institutions (physical, spatial, informational, communicative, etc.) is specified. It is emphasized that the effective implementation of inclusive education is possible under the conditions of social understanding of disability, where awareness of the problems of physical health of a person depends on the level of development of society. It is determined that the introduction of inclusive education into the higher education system should become a long-term strategy for its transformation. The vector of inclusiveness should implement a systemic approach to the organization of the educational process, in which various subjects participate. Their actions should be based on interaction, cooperation, mutual understanding, which will ultimately contribute to improving the quality and efficiency of the educational process. In general, inclusion in higher education is interpreted as a specially organized system of spatial, material and technical, educational and methodological means of learning, which covers a set of interdependent processes and allows each student (normotypical and with special educational needs) to take full part in the educational process of higher education.Ідея інклюзивності в освітній практиці підготовки майбутніх фахівців в Україні набула популярності лише на початку ХХI століття. Й досі перебуває на стадії концептуального, нормативно-правового та інституційного закріплення. Потреба в трансформації вищої освіти у напрямі впровадження засад інклюзії викликана глобальними змінами в українському суспільстві, які ініціюють його гуманізацію та масштабне інтегрування провідних наукових досягнень в освітню практику. Інтеграція «особливих» студентів до ЗВО є закономірним етапом розвитку системи вищої освіти України, яка декларує рівні можливості для всіх здобувачів щодо отримання освіти. Інклюзивна освіта є інтегративною одиницею соціального простору, яка складається з сукупності системних структурних компонентів і блоків, що визначають специфіку її змісту. Зміст освіти в межах інклюзії реалізується у доступному для кожного учасника форматі. Вивчення сутності інклюзивного освітнього середовища ЗВО дало змогу припустити, що йому притаманні як загальні характеристики: організованість, протяжність у часі та у просторі, змістовність і структурованість, так і специфічні: доступність, полісуб’єктність, безбар’єрність, варіативність (змістовна, тимчасова, організаційна). Конкретизовано сукупність бар’єрів, з якими зіштовхуються студенти з ООП під час вступу на навчання в ЗВО (фізичні, просторові, інформаційні, комунікативні та ін.). Підкреслено, що ефективна реалізація інклюзивної освіти можлива за умов соціального розуміння інвалідності, де усвідомлення проблем фізичного здоров'я людини залежить від рівня розвитку суспільства. Визначено, що впровадження інклюзивного навчання у систему вищої освіти повинно стати довгостроковою стратегією її трансформації. Вектор інклюзивності має реалізувати системний підхід до організації освітнього процесу, в якому беруть участь різні суб’єкти. Дії яких повинні ґрунтуватися на взаємодії, співпраці, взаєморозумінні, що зрештою сприятиме підвищенню якості та ефективності освітнього процесу. В загальному розумінні інклюзію вищої освіти трактують як спеціально організовану систему просторових, матеріально-технічних, навчально-методичних засобів навчання, що охоплює сукупність взаємозалежних процесів, й дозволяє кожному студенту (нормотиповому та з ООП) брати повноправну участь в освітньому процесі ЗВО
Роль інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці майбутніх вчителів природничих спеціальностей
Full text linkThe article examines the use of ICT in schools to implement the content of natural science education. ICT enables teachers to create conditions that foster students' cognitive interest in natural science subjects. It is emphasized that a future natural science teacher must possess not only a high level of general culture and psychological-pedagogical competence but also approach problem-solving creatively and organize their activities on a creative basis. The use of ICT contributes to the development of pedagogical creativity among students of this specialty.
These innovations serve as a means of intensifying the professional training process for future teachers by saving instructional time, expanding and deepening the scope of educational material, understanding the content of future professional activities, and rethinking the social and moral significance of the chosen profession. The integration of ICT into the professional training of future natural science teachers is identified as one of the key directions for modernizing the natural science education system, both in higher education institutions and general secondary education establishments.
It is concluded that ICT in the training of future natural science teachers creates favorable conditions for implementing the core ideas of competency-based learning. This is achieved through ensuring individualization, technologization, innovation, humanization, and intensification of education. The foundation for using ICT in higher pedagogical and natural science education lies in the principles of person-centered and activity-based approaches. Moreover, students, during the learning process, do not merely acquire ready-made knowledge but actively construct it through professionally-oriented, creative educational activities.
ICT creates conditions for the gradual formation of professional competencies in future natural science teachers, which serve as the basis for developing students’ creative abilities and methodological thinking. By creating ideal conditions for active cognitive activity, ICT promotes the realization of students' intellectual potential in the process of forming the professional qualities of future natural science teachers.У статті розглянуто потенціал ІКТ для реалізації змісту природничої освіти. Вони дозволяють педагогу створити умови для розвитку пізнавального інтересу школярів до навчальних предметів природничого циклу. Визначено, що ці інновації є засобом інтенсифікації процесу професійної підготовки майбутніх вчителів природничих спеціальностей; економії навчального часу; розширення та поглиблення обсягу тренувального матеріалу; активізації процесу професійної підготовки майбутніх вчителів; усвідомлення змісту майбутньої професійної діяльності. Вони створюють сприятливі передумови для реалізації ключових ідей компетентнісного навчання. зазначено, що в основі застосування ІКТ у вищій педагогічно-природничій освіті лежать ідеї особистісно-зорієнтованого і діяльнісного підходів. Так як студенти отримують не готові знання, а здобувають їх в процесі активної професійно-зорієнтованої, креативної освітньої діяльності. Створюючи ідеальні умови активної, пізнавальної діяльності, ІКТ сприяють реалізації інтелектуальних здібностей студентів у процесі формування професійних якостей майбутніх вчителів природничих спеціальностей
Формування педагогічної майстерності майбутніх вчителів фізичної культури на заняттях зі спортивних ігор
Full text linkThe article explores the theoretical foundations of the formation of pedagogical skills of future physical education teachers. The aim is to reveal the content of the formation of pedagogical skills of future physical education teachers in sports games classes at the Khmelnytsky Humanitarian and Pedagogical Academy (KHPA). To solve the tasks set, we used general scientific and special research methods: theoretical analysis of educational and scientific literature; observation method; comparative method; comparative method; problem-oriented method. Results. It was established that the current model of the formation of pedagogical skills of future physical education teachers at the KhPA is focused on ensuring the comprehensive development of specialists, where theoretical knowledge is combined with practical skills and abilities, and the educational process is aimed at the formation of competencies that ensure the competitiveness of graduates in the labor market. The formation of theoretical knowledge and professional competencies of future physical education teachers at KhGPA occurs through the study of educational blocks in the following disciplines: pedagogy, psychology, morphofunctional and metabolic foundations of physical education, theory and methodology of physical education, inclusive physical education of schoolchildren. The relationship between theoretical and practical training of future physical education teachers at KhGPA is carried out in practical classes by conducting part of the class. In the formation of pedagogical skills of future physical education teachers, a significant place is given to the practical component, which provides for seven types of practice. Sports games classes most effectively allow developing the necessary professional skills, because it is in sports games classes that situations most often arise that require prompt, professional and correct intervention by the teacher. Sports and outdoor games for schoolchildren are an integral part of the educational process, therefore, an important place in the training of future physical education teachers is given to the formation of skills in organizing this type of activity.У статті досліджується теоретичні засади формування педагогічної майстерності майбутніх вчителів фізичної культури. Мета – розкрити зміст формування педагогічної майстерності майбутніх вчителів фізичної культури на заняттях зі спортивних ігор у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії (ХГПА). Встановлено, що діюча модель формування педагогічної майстерності майбутніх вчителів фізичної культури в ХГПА орієнтована на забезпечення комплексного розвитку фахівців, де теоретичні знання поєднуються з практичними уміннями та навичками, а освітній процес спрямований на формування компетенцій, що забезпечують конкурентоспроможність випускників на ринку праці. Формування теоретичних знань та професійних компетентностей майбутніх вчителів фізичної культури відбувається шляхом вивчення навчальних блоків з дисциплін: педагогіка, психологія, морфофункціональні та метаболічні основи фізичного виховання, теорія і методика фізичної культури, інклюзивне фізичне виховання школярів. Взаємозв’язок між теоретичною та практичною підготовкою майбутніх вчителів фізичної культури здійснюється на практичних заняттях шляхом проведення частини заняття. У формуванні педагогічної майстерності майбутніх вчителів фізичної культури значне місце приділяється практичній складовій, де передбачено сім видів практики. Спортивні та рухливі ігри для школярів є невід’ємною складовою освітнього процесу, тому важливе місце у підготовці майбутніх вчителів фізичної культури приділяється саме формуванню навичок організації цього виду діяльності
Професійна підготовка майбутніх магістрів – учителів української мови і літератури: мета, завдання, структура
Full text linkThe peculiarities of professional training of future teachers of the Ukrainian language and literature at the stage of Ukraine's integration into the unified European educational space have been elucidated, the main elements of the structure of training of the applicants for the second (master's) degree of higher education have been presented in the article. The works of scientists and legislative documents on the investigated problem has been analyzed. The attention has been drawn to the fact that the informational and content, psychological and pedagogical, methodological and technological support of the educational process affects the effectiveness of the formation of professional competencies of future masters. The contradictions that arise in the process of training masters have been outlined and characterized and the ways to overcome them have been presented. The following general scientific methods have been used to implement the purpose and objectives of the article: analysis, synthesis, induction and deduction, systematization and generalization, analysis of literary sources, regulations and legal acts, and comparative analysis. The purpose, goals, orientation and emphasis of the educational and professional program “Secondary Education (Ukrainian Language and Literature)” of the second (master's) degree of higher education in the specialty 014.01 Secondary Education (Ukrainian Language and Literature), which is implemented in the educational process of Khmelnytskyi Humanitarian and Pedagogical Academy, have been revealed. The general and professional competencies, which are provided by the educational and professional program, have been highlighted. The basic principles of organizing the training of masters of Ukrainian language and literature based on the analysis of the curriculum and the educational program have been determined, the list of educational components and the volume of the program in ECTS credits have been presented. Various aspects of the professional training of lexicography teachers have been studied: teaching and educative activities, organization of research and independent work, conducting various types of practice. The content and main tasks of educational and industrial practice have been clarified, the peculiarities of organizing the independent work of master's students, its types, forms, principles and optimal conditions for the qualitative performing of assigned tasks have been analyzed. Emphasis is placed on an integral component of training highly qualified teachers of Ukrainian language and literature – the performance of qualification (master's) thesis (on a current problem of the educational sphere); the purpose, tasks and requirements for the procedure for defending qualification works have been clarified. The necessity on expanding the boundaries of philological knowledge and familiarizing future teachers of Ukrainian language and literature with new linguistic and literary studies have been emphasized. The author's vision of the modern training of future lexicography teachers is based on the introducing of a competency-based approach to teaching master's students. In order to implementing the main task of the educational and professional program – training of highly qualified teachers of the Ukrainian language and literature – the key competencies have been identified: social and personal, general scientific, instrumental, professional. Future research in this direction covers various aspects of the content component of professional training of future teachers of Ukrainian language and literature, as well as the identification and research of the most optimal methods, techniques and forms of performing various types of educational, educative, researching and independent work of master's students.У статті з’ясовано особливості професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури на етапі інтеграції України в єдиний Європейський освітній простір, подано основні елементи структури підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти. Здійснено аналіз праць науковців і законодавчих документів з досліджуваної проблеми. Звернено увагу на те, що інформаційно-змістове, психолого-педагогічне й методико-технологічне забезпечення навчального процесу впливає на ефективність формування професійних компетентностей майбутніх магістрів. Окреслено та охарактеризовано суперечності, що виникають у процесі підготовки магістрів, представлено шляхи їх подолання. Для реалізації мети та завдань статті використано такі загальнонаукові методи: аналіз, синтез, індукція і дедукція, систематизація й узагальнення, аналіз літературних джерел, нормативно-правових актів, порівняльний аналіз. Розкрито мету, цілі, орієнтацію та акцент освітньо-професійної програми «Середня освіта (Українська мова і література)» другого (магістерського) рівня вищої освіти зі спеціальності 014.01 Середня освіта (Українська мова і література), що реалізується в освітньому процесі Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. Виокремлено загальні, фахові та професійні компетентності, передбачені освітньо-професійною програмою. На основі аналізу навчального плану та освітньої програми визначено базові принципи організації підготовки магістрів української мови і літератури, подано перелік освітніх компонентів та обсяг програми в кредитах ECTS. Досліджено різні аспекти професійної підготовки учителів-словесників: навчальну та виховну діяльність, організацію дослідницької та самостійної роботи, проведення різних видів практики. Уточнено зміст та основні завдання навчальної та виробничої практики, проаналізовано особливості організації самостійної роботи магістрантів, її види, форми, принципи та оптимальні умови якісного виконання поставлених завдань. Акцентовано на невід’ємній складовій підготовки висококваліфікованих учителів української мови і літератури – виконанні кваліфікаційної (магістерської) роботи (з актуальної проблеми освітньої сфери); з’ясовано мету, завдання та вимоги до процедури захисту кваліфікаційних робіт. Наголошено на потребі у розширенні меж філологічних знань і ознайомленні майбутніх учителів української мови і літератури з новими мовознавчими і літературознавчими дослідженнями. Авторське бачення сучасної підготовки майбутніх учителів-словесників ґрунтується на впровадженні компетентнісного підходу до навчання магістрантів. Для реалізації головного завдання освітньої-професійної програми ‒ підготовки висококваліфікованих учителів української мови і літератури визначено ключові компетентності: соціально-особистісні, загальнонаукові, інструментальні, професійні. Майбутні дослідження у цьому напрямі охоплюють різні аспекти змістового компонента професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури, а також виокремлення та дослідження найбільш оптимальних методів, прийомів і форм виконання різних видів навчальної, виховної, дослідницької і самостійної роботи магістрантів
Задачі орієнтовані на розвиток креативного мислення учнів та студентів у процесі навчання математики
Full text linkThis article addresses the development of creative thinking in pupils and students during mathematics instruction through the use of specially designed tasks. The purpose of the article is to highlight the types of mathematical problems that should be used for the development of creative thinking of pupils and students, to check their effectiveness in the process of teaching mathematics. The study presents a system of creatively oriented tasks known as «Rich tasks». These tasks are categorized into open and integrative tasks. Open tasks are further divided into problem situations, open-ended tasks, and research tasks. Integrative tasks include those that help students establish content and conceptual connections between different sections of school mathematics, systematize and generalize knowledge, and foster creative thinking. Additionally, integrative tasks encompass problems originating outside of mathematics but requiring mathematical methods for their solutions, as well as tasks that help students connect elementary mathematics with higher-level mathematical disciplines (such as mathematical analysis and linear algebra) studied concurrently or in the future. The analysis of students’ responses to Torrance’s Figural Test of Creativity supports the conclusion that the methodology of using creatively oriented tasks is effective. It was concluded that for the development of creative thinking of pupils and students in the process of learning mathematics, it is advisable to use Rich tasks. The main types of Rich tasks include open and integrative tasks. For the development of creative thinking of pupils and students, it is advisable to use such types of open-ended tasks as problem-situation tasks, open-ended tasks and search-research tasks. Also, in the process of teaching mathematics to pupils and students, it is advisable to use such types of integrative problems as problems, the solution of which helps students to understand the content and conceptual connection between separate sections of school mathematics, problems that arose outside the boundaries of mathematics, but their solution requires use of mathematical methods. And for students, it is advisable to offer this type of integrative problems as problems, the solution of which contributes to the establishment of connections between elementary mathematics and the disciplines of higher mathematics. As the results of the experimental study showed, the students' activity of recognizing, classifying, solving and creating from open and integrative Richtasks positively contributed to the development of the ability to analyze, compare, pose a problem, generate new ideas, classify, draw conclusions, establish relationships between elementary and separate sections higher mathematics, flexibility and originality.У статті розглядаються питання розвитку креативного мислення учнів та студентів у процесі навчання математики за допомогою спеціально орієнтованих на це завдань. У дослідженні представлено розробку системи креативно орієнтованих задач – Richзадач. Richзадачі поділені на відкриті та інтегративні. Відповідно відкриті задачі поділені на задачі-проблемні ситуації, задачі з відкритим закінченням, пошуково-дослідницькі задачі. До інтегративних віднесено задачі, розв’язування яких сприяє встановленню в учнів змістового та понятійного зв’язку між окремими розділами шкільної математики, систематизації, узагальненню знань, розвитку креативного мислення; які виникли поза межами математики, але їх розв’язування потребує використання математичних методів; розв’язування яких сприяє встановленню у студентів зв’язків між елементарною математикою та дисциплінами вищої математики, які вивчаються паралельно або будуть вивчатися у майбутньому (математичним аналізом, лінійною алгеброю тощо). Аналіз відповідей студентів на питання фігурального тесту креативності Торренса дають підстави зробити висновок про ефективність методики використання креативно орієнтованих задач
Активізація нейрогенезу як передумова інтенсифікації процесу навчання іноземних мов в немовному середовищі
Full text linkThe article examines the problem of activation of neurogenesis as a prerequisite for the intensification of the process of learning foreign languages in a non-linguistic environment. The foundation of the research was neurogenesis phenomenon as a multi-stage process of the formation of new nerve cells and associative relationships between them in the central nervous system, namely in the neocortex, which is considered to be its adaptive function. The conducted research made it possible to come to the following conclusions: 1) neurogenesis in the neocortex is such a psychophysiological phenomenon that ensures the mental development of a person in general sense and mastering a foreign language in particular; 2) neurogenesis in the preschool-age children is the most active process due to the presence of the largest number of genetically derived neurons. In the process of their activation and unification, as a result of the plasticity of the neurostructures of the cerebral cortex, the rapid development of children and the possibility of their successful learning a foreign language take place. But it occurs under the condition that training is carried out on the basis of mastering an interesting activity for the children conducted in a foreign language; 3) activation of neurogenesis in children of different age groups: of primary school age is achieved on the basis of intuitive mastering of linguistic phenomena in the process of topical speaking in a foreign language; of middle and high school age is achieved on the basis of conscious mastering linguistic phenomena in the process of movement gaming and the formation of a foreign language dynamic stereotype; 4) the activation of neurogenesis in students is achieved on the basis of their integrated mastering a professional subject and a foreign language as a means of learning it. Intensification of brain activity is provided by the formation of neural connections between different content units; and the availability of such activities for the majority of students is provided by the didactic stages of the integrated learning process; linguistic-conceptual, subject-speech and subject-activity.У статті досліджується проблема активізації нейрогенезу як передумови інтенсифікації процесу навчання іноземних мов в немовному середовищі. Основою дослідження стала сутність нейрогенезу як багатоступеневого процесу утворення нових нервових клітин та асоціативних взаємозв’язків між ними у центральній нервовій системі, а саме в неокортексі, що є її адаптивною функцією. Проведене дослідження дозволило встановити, що: 1) нейрогенез у неокортексі це таке психофізіологічне явище, яке забезпечує ментальний розвиток людини взагалі та оволодіння нею іноземною мовою зокрема; 2) нейрогенез у дітей дошкільного віку є найбільш активний у зв’язку з наявністю найбільшої кількості генетично отриманих нейронів. В процесі їх активізації і об’єднання, внаслідок пластичності нейроструктур кори головного мозку, відбувається стрімкий розвиток дітей та можливість успішного вивчення ними іноземної мови. Але при умові, що навчання здійснюється на основі опанування ними цікавої для них діяльності в іншомовному супроводі; 3) активізація нейрогенезу у дітей: 1) молодшого шкільного віку досягається на основі інтуїтивного опанування мовних явищ в процесі іншомовно-предметного говоріння; 2) середнього і старшого шкільного віку досягається на основі свідомого опанування мовних явищ в процесі рухливих ігор та формування іншомовного динамічного стереотипу; 4) активізація нейрогенезу у студентів досягається на основі інтегрованого опанування ними фахового предмету та іноземної мови як засобу його вивчення. Інтенсифікація мозкової діяльності забезпечується утворенням нейронних зв’язків між різними змістовними одиницями; а доступність такої діяльності для більшості студентів забезпечується дидактичними етапами процесу інтегрованого навчання: лінгво-понятійним, предметно-мовленнєвим та предметно-діяльнісним
Роль самостійної роботи в підготовці психологів у закладах вищої освіти
Full text linkThe article analyzes the theoretical aspects of the role of independent work in the process of training psychologists. The analysis of scientific sources made it possible to clarify the essence and content of the main concepts of the defined problem, namely: «independent work», «self-education», «professional training», «independent creative activity». The article also clarified that the concept of «independent work» is defined as a type of educational activity aimed at forming the cognitive abilities and interests of the future psychologist, its focus on continuous self-education. Independent work of students is an important component in training a psychologist as a highly qualified, competitive specialist capable of competent professional psychological activity in modern conditions at the level of world standards.
Using the author's questionnaire to determine the quality of the organization of students' independent work, it was established: what is the incentive for them to perform independent work, what difficulties do they encounter during its implementation, how systematically during the semester do they perform the tasks of independent work, what are the methods of pedagogical stimulation of performance independent work they like the most, how often do students turn to the teacher for help in performing independent work, what would they like to have in order to improve the quality of the organization of independent work, are students familiar with the criteria for evaluating the performance of independent work tasks and how often do they visit the educational library institution and city library. У статті проаналізовано теоретичні аспекти ролі самостійної роботи в процесі підготовки психологів. Аналіз наукових джерел дав змогу з’ясувати сутність і зміст основних понять означеної проблеми, а саме: «самостійна робота», «самоосвіта», «професійна підготовка», «самостійна творча діяльність».
У статті також з’ясовано, що поняття «самостійна робота» визначається як вид навчальної діяльності, спрямований на формування пізнавальних здібностей і інтересів майбутнього психолога, його спрямованість на безперервну самоосвіту. Самостійна робота студентів виступає важливою складовою в підготовці психолога як висококваліфікованого, конкурентоспроможного фахівця, здатного до компетентної професійно-психологічної діяльності в сучасних умовах на рівні світових стандартів.
Використовуючи авторський опитувальник щодо визначення якості організації самостійної роботи студентів, було встановлено: що є для них стимулом щодо виконання самостійної роботи, з якими труднощами вони виникаються під час її виконання, наскільки систематично на протязі семестру вони виконують завдання самостійної роботи, які методи педагогічного стимулювання виконання самостійної роботи їм найбільш до вподоби, як часто студенти звертаєтеся за допомогою до викладача щодо виконання самостійної роботи, що вони хотіли б мати з метою підвищення якості організації самостійної роботи, чи ознайомлені студенти х критеріями оцінки виконання завдань самостійної роботи та як часто вони відвідують бібліотку навчального закладу й бібліотеки міста
Еволюція системи піклування в Україні в контексті розвитку освіти та релігії у XIV-XVII ст.
Full text linkThe paper presents a new stage of social custody evolution where organs of state management, educational and religious institutions performed a crucial role in the gradual development of inclusion and demonstrated results of practical experience in the problem. The author explicates basic elements of life conditions of the people living on the Ukrainian territories, their struggle for the religious scholasticism and superstitions, role of a personality in these processes. The paper shows the period of new state authorities formation, activities of municipal bodies and, as a result, foundation of specialized organs and institutions. Increase of social influence and understanding the necessity of custody resulted in formation and state maintenance of a chain of rehabilitation and educational establishments. They served the basis of the spread of the humanitarian ideas on the Ukrainian territories in the early period of the New Time. Introduction. Importance of taking inclusion into account for the sustainable development of society has been the point for consideration for several centuries. The concept of custody has acquired broad application in such spheres as education, economics, legislation, politics, psychology, social processes due to the vast heritage of the previous generations. It becomes more important on the background of integration of the Ukrainian territories into the general European area which resulted in acquiring new experience and formation of new traditions concerning social custody, gradual variation of social basis and service. Objectives of the research. The paper seeks to objectively analyse the phenomenon of inclusion in its source as an important component of the social life of Europe in the 14-17th cent. The interpretation of historic evolution and state influence on the social treatment of the disabled should represent unbiased situation of the described period. The research aims at stating definite chronological stages, geographical boundaries and logical consequence of the demolishing of the social constraints and inclusion of new strata of population into the life of community. It helps to classify a set of directions which inclusion processes used to follow in New Time on the territory of Ukraine. Methods. The contemporary Ukrainian theory of education follows unbiased and objective principles of the study of history of education and rejects the former Soviet-Russian doctrines and stereotypes. The independent, original and well-grounded approaches are developing in the research of the historic past devoid of myths and falsifications. The scholarly attention is more often concentrated on the research conducted by the European scholars as well as the positive experience of upbringing of young generation. The present study considers both classical and recent research and publications in order to achieve the objectives and verified results. Results. The research shows that custody system in Ukraine has a long and rich history arising from the social and state conditions of each historic period. What this aspect was much influenced on was the introduction of Magdeburg Law spread to numerous Ukrainian cities and towns, religious impact and activity of the catholic priests, development and spread of education, especially universities, enhancement of trade and other relations.
The research shows that termination of Ukrainian states in the 14th cent. did not influence significantly on the social custody in the society. Further development of state management, social and political transformations of the 16th cent. enabled new directions of inclusion to appear. The earliest educational establishments, Catholic church and religious schools, social institutions and organizations provided wide experience of custody. The schools of training of professional caretakers were founded and functioned successfully.
It used to be widely practiced when differently abled people stayed at the monasteries. They become the institutions equipped with the proper housing, material resources and practical experience for treating the disabled.
Conclusions. The history of custody on the territory of Ukraine reflects the state transformations resulting in the influence on social structures and particularly the life of certain strata. The system of custody during its formation and improvement went through different stages, from recognition of differently abled people as members of the community to their inclusion into activities. It valued ideas of the Renaissance period, abounds in names of national scholars and humanists, evolution of community attitudes towards the disabled and the poor.У статті висвітлено новий етап еволюціонування соціального піклування через призму стану органів державного управління, освіти та релігійних установ як значущих складників поступового розвитку інклюзії, появи та зміцнення наукових засад та досвіду практичної роботи у цій справі. Показані базові елементи стану життєдіяльності мешканців українських земель, боротьба за нівелювання релігійної схоластики і забобон, роль особистостей у цих процесах. Окреслено періоди становлення нових державних утворень на території України, роль, місце та повноваження владних інституцій та органів самоврядування і, як наслідок, факти створення спеціалізованих закладів та установ. Доведено, що зростання ролі суспільства та розуміння людністю важливості піклування про нужденних вилилося у створення й утримання шляхом владної підтримки, а згодом і благодійності та меценатства, мережі лікувально-реабілітаційних та навчальних закладів. Саме вони стали міцним підґрунтям утвердження гуманістичних ідей на українських землях на початку Нового часу
Аналіз властивостей критичного мислення у процесі навчально-пізнавальної діяльності особистості
Full text linkThe article analyzes the essence and role of critical thinking for individuals. It provides the names of scientists who have examined the essence, features, and properties of critical human thinking in their writings.
In the 21st century, information has taken on new functions, ranging from advancements in equipment and technologies to influencing the way people think. In this context, it becomes crucial for individuals to cultivate critical thinking as a skill that enables them to make well-considered and independent decisions. The article emphasizes the significance and nature of critical thinking as a cognitive process through which the human mind analyzes information to comprehend, generate ideas, or solve problems. The key properties of critical thinking in individuals are highlighted, including awareness, independence, reflexivity, self-analysis, purposefulness, reasonableness, controllability, and self-organization.
Awareness serves as the underlying pillar of the thinking process, providing the groundwork for an individual’s autonomy in attaining their desired objectives (purposefulness). Reflexivity refers to an individual’s capacity for introspection, enabling them to identify the motives behind their actions. Validity involves critically analyzing knowledge and utilizing various cognitive methods to determine the limits of reliability in a process, state, or phenomenon. Controllability, stemming from reflection and critical thinking, emphasizes the ability to exercise control and align reflection with goals, values, and norms. Self-organization, as a characteristic of human nature, entails the regulated behavior of an individual in the absence of external influences, with internal cognitive structures serving as its regulators. It encompasses the capacity to independently structure one’s educational process and direct self-learning, while fostering the development of personal and professional qualities.У статті проаналізовано сутність та роль критичного мислення для людини. Наведено прізвища науковців, які у своїх працях досліджували сутність, особливості та властивості критичного мислення людини.
У XXI ст. інформація почала набувати нових функцій: від вдосконалення техніки і технологій до мислення людей. У цьому контексті важливо у людини розвивати критичне мислення як здатність до ухвалення ретельно обміркованих та незалежних рішень. Акцентовано увагу та сутність критичного мислення як процесу, за допомогою якого розум людини опрацьовує інформацію з метою осягнення, продукування ідей або розв’язання проблеми. Схарактеризовано основні властивості критичного мислення особистості: усвідомленість, самостійність, рефлексивність, самоаналіз, цілеспрямова-ність, обґрунтованість, контрольованість, самоорганізованість.
Усвідомлення як фундамент мисленнєвого процесу, постає підґрунтям активності і самостійності особистості у досягненні поставленої мети (цілеспрямованості). Рефлексивність розглядається як здатність людини до внутрішнього самоаналізу, до виявлення мотивів своїх вчинків. Обґрунтованість передбачає застосування критичного аналізу знання і низки методів пізнання та виявляє межі достовірності процесу, стану або явища. В основі контрольованості як наслідку рефлексії і властивості критичного мислення лежить контроль. Контроль покликаний привернути увагу до процесу розмірковування та співвіднесення його з цілями, цінностями та нормами. Самоорганізованість як риса характеру людини виступає заключною властивістю критичного мислення. Самоорганізацію варто розуміти як регульовану поведінку людини за відсутності зовнішніх упорядкованих впливів. Її регуляторами виступають внутрішні, глибинні структури свідомості людини. Йдеться про здатність людини самостійно організувати свій освітній процес, спрямовувати самоосвіту у контекст формування особистих та професійних якостей
Результати педагогічного експерименту з розвитку критичного мислення майбутніх учителів інформатики у процесі фахової підготовки
Full text linkThe article presents the implementation of pedagogical conditions and a structural and functional model for the development of critical thinking of future computer science teachers in the process of professional training. Based on an in-depth analysis of scientific research, the author’s definitions of the terms «critical thinking», «development of critical thinking» is presented and a number of skills that belong to the competence of critical thinking are identified. The stages of the pedagogical experiment are analysed in detail: preparatory, main and reflective-analytical. The list of basic methods, techniques, means of developing the critical thinking of future specialists and forms of work that are most effective at each stage is highlighted. The implementation of the first pedagogical condition was ensured by the use of modern information and communication technologies in the educational process in combination with methods and strategies for the development of critical thinking; the second pedagogical condition was implemented by the introduction of interactive forms and methods in the process of studying specialised disciplines aimed at using the value potential of training courses. The third pedagogical condition was ensured by testing various methods of developing critical thinking during lectures and seminars, which promoted the introduction of the mechanism of personal reflection into the learning process, required new ways of acting in atypical circumstances and ensured the formation of reflective skills. The effectiveness of applying the technology of critical thinking development on the basis of personal, competence, activity, systemic, integrative and synergistic approaches, taking into account general didactic and specific principles, is substantiated. On the basis of the quantitative and qualitative analysis of the results of the experimental training it is proved that the success of the development of critical thinking of future computer science teachers in the process of professional training is determined by the introduction of certain pedagogical conditions and the proposed structural and functional model.У статті презентовано результати впровадження педагогічних умов та структурно-функціональної моделі розвитку критичного мислення майбутніх учителів інформатики у процесі фахової підготовки. На основі глибокого аналізу наукових досліджень представлено авторське визначення термінів «критичне мислення» та «розвиток критичного мислення», визначено низку вмінь, які належать до компетенції критичного мислення. Детально проаналізовано етапи проведення педагогічного експерименту. Висвітлено перелік основних методів, прийомів, засобів розвитку критичного мислення майбутніх фахівців та форм роботи, які найбільш є дієвими на кожному з етапів. Доведено, що успішність розвитку критичного мислення майбутніх учителів інформатики у процесі фахової підготовки зумовлюється упровадженням визначених педагогічних умов і структурно-функціональної моделі