Pedagogical Discourse (E-Journal) / Педагогічний дискурс
Not a member yet
926 research outputs found
Sort by
Сучасний стан професійної підготовки магістрів за спеціальністю «Будівельне право та вирішення спорів» в університеті Лідса Беккетта
Get PDFThe author of the article states that arbitration has become one of the primary methods of dispute resolution in the construction industry (which employs a great number of contracts and contractual disputes), thus a formal qualification in this field is highly advantageous both to construction practitioners and construction lawyers.
The author describes the current state of professional training of master degree students in Construction Law and Dispute Resolution in Leeds Beckett University, which is aimed at well qualified construction practitioners with an interest in construction contracts and construction disputes resolution.
Being distance learning, and delivered via the internet, this master course offers opportunities to people who otherwise would be unable to undertake formal face to face education for different reasons.
The aims of the course are to provide an effective, coherent and intellectually challenging postgraduate education in construction law and dispute resolution; to enhance students’ abilities in the identification and evaluation of appropriate decision making strategies; to develop research capability and cognitive skills which enable students to analyse problems in their professional context.
The course learning outcomes contribute towards a strong course identity by way of demanding module learning outcomes which are interdependent between the various modules. That is the law modules provide underpinning knowledge for the dispute resolution modules which in turn inform the requirements of the Law and Practice of Claims module.
There are regular «live» online lectures and tutorials via Adobe Connect in which students are expected to participate, and there are a number of online discussions on Blackboard. The professional research module is managed through the usual online classes and then by assigning students to individual tutors to supervise the development of the research paper.
Thus, elaborated organization of the master course in Construction Law and Dispute Resolution in Leeds Beckett University effectively combines innovative technologies with traditional learning and teaching approaches which equips graduates with all the necessary knowledge and skills to be more efficient at their career path.У статті аргументовано потребу у висококваліфікованих спеціалістів – арбітрів у сфері будівельного права, які здатні ефективно вирішувати спірні питання. З’ясовано, що на факультеті мистецтв, навколишнього середовища та технологій в школі інженерії антропогенного середовища університету Лідса Беккетта з 1996 року функціонує магістерська програма «Будівельне право та вирішення спорів». Розглянуто сучасний стан професійної підготовки магістрів в умовах онлайн-навчання.
Відмічено, що основним завданням аналізованої магістерської програми є поєднання ефективного, узгодженого та інтелектуально-насиченого теоретичного навчання у сфері будівельного права та вирішення спорів з його практичною реалізацією, зокрема – здатність студентів визначати, оцінювати та застосовувати стратегічні підходи для прийняття ефективних рішень щодо врегулювання спірних питань у різних ситуаціях. Не менш важливою складовою є розвиток науково-пізнавальної діяльності, дослідницьких навичок, які дозволяють студентам аналізувати проблеми в їх професійному контексті
Активізація навчально-пізнавальної діяльності майбутніх учителів початкових класів під час лекційних занять з педагогіки
Get PDFІn the article the author clears out the essence of a lecture as an organizational form of teaching in higher educational institutions, the requirements to its content and methods of implementation have been outlined. The content of the notion «intensification of educational-cognitive activity» has been revealed. The ways of intensification of educational-cognitive activity of the future primary school teachers in the process of lecturing on pedagogy have been identified.
It was found out that the implementation of the studied problem promotes the use of such types of lectures as a problem lecture, lecture-visualization, pre-planned lecture errors, lecture-dialogue, lecture-press conference. To a large extent the intensification of educational-cognitive activity of students in the course of study pedagogy allows the use of methods such as playing techniques, the method of «analysis of specific situation» the problem method, brainstorming, method of teaching discussion. To the effective ways of intensification of educational-cognitive activity of the future primary school teachers at lectures on pedagogy belong pedagogical management of educational- cognitive activity of students, organization of various types and forms of independent work of students, use of videos, appeal to the life experience of students, using examples from the experience of work of pedagogues-classics and practicing teachers, realization of intra-subject connections, use of certain methods of securing educational material, emotional teaching of educational material.У статті автором уточнено сутність лекції, як організаційної форми навчання у вищих навчальних закладах, окреслено вимоги до її змісту та методики проведення. Розкрито зміст поняття «активізація навчально-пізнавальної діяльності». Визначено способи активізації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх учителів початкових класів у процесі проведення лекційних занять з педагогіки.
Зʼясовано, що реалізації досліджуваної проблеми сприяє використання таких типів лекційних занять, як проблемна лекція, лекція-візуалізація, лекція із попередньо запланованими помилками, лекція-діалог, лекція-прес-конференція. Значною мірою активізацію навчально-пізнавальної діяльності студентів при вивченні педагогіки забезпечує використання таких методів, як ігрові методи, метод «аналіз конкретної ситуації», проблемний метод, метод мозкового штурму, метод навчальної дискусії. До дієвих способів активізації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх учителів початкових класів на лекціях з педагогіки віднесено педагогічне керівництво навчально-пізнавальною діяльністю студентів, організацію різних видів та форм самостійної роботи студентів, використання відеосюжетів, звернення до життєвого досвіду студентів, використання прикладів із досвіду роботи педагогів-класиків та учителів-практиків, реалізація внутріпредметних звʼязків, використання окремих прийомів закріплення навчального матеріалу, емоційність викладання навчального матеріалу
Особливості використання інноваційних технологій, форм та методів у професійній підготовці майбутнього вчителя трудового навчання до викладання художньо-технічних дисциплін
Get PDFIn this paper the authors have considered the necessity to implement the latest achievements of pedagogical science, modern forms, methods and innovative technologies in order to improve professional training of intending Handicraft teachers. Analysis of psychological and pedagogical literature has been carried out. The main approaches used by the leading scientists to differently define the notions of «forms of learning organization» and «organizational forms of learning» have been highlighted in this context. The notion of «learning technology» has been explained from the pedagogical and psychological perspectives as the way of interaction between the participants of learning process. Classification of forms of learning organization according to various criteria has been presented. The authors’ personal points of view as to the use of both traditional (classical) and non-standard (innovative) forms of learning organization to form professional readiness of an intending Handicraft teacher have been suggested.
Classification of the main methods has been presented and the authors’ ideas of their appropriate selection to boost the formation of intending Handicraft teachers’ professional readiness to teach the Art and Technical subjects have been expressed. The most efficient innovative learning technologies facilitating the formation of the mentioned above intending teacher’s professional readiness have been identified.
The conclusion has been made that using various education technologies, forms and methods in training intending Handicraft teachers one can encourage their creative approach to the performed tasks within the future professional activities.
Key words: pedagogical sciences, Handicraft, forms of learning organization, learning methods, learning technologies, innovative technologies, professional readiness, achmeological technology.У статті авторами розглянуто необхідність упровадження новітніх досягнень педагогічної науки, сучасних форм, методів та інноваційних технологій з метою покращання професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання. Виконано аналіз психолого-педагогічної літератури, в контексті якого висвітлено основні підходи провідних науковців щодо різних тлумачень поняття «форми організації навчання» та «організаційні форми навчання». Розглянуто поняття «технології навчання» як спосіб взаємодії між суб’єктами навчального процесу з педагогічної та психологічної точки зору. Представлено класифікацію форм організації навчальної діяльності за різними критеріями. Запропоновано власне бачення використання як традиційних (класичних), так і нестандартних (інноваційних) форм організації навчання для формування професійної готовності майбутнього вчителя трудового навчання.
Наведено класифікацію основних методів та запропоновано власне бачення їх підбору для поліпшення процесу формування професійної готовності майбутнього вчителя технологій до викладання художньо-технічних дисциплін. Виокремлено найбільш придатні інноваційні технології навчання, котрі сприятимуть формуванню зазначеної готовності майбутнього вчителя.
Зроблено висновок, що використання різноманітних освітніх технологій, форм та методів у підготовці майбутнього вчителя трудового навчання сприятиме його творчому підходу до справи у майбутній професійній діяльності.
Ключові слова: педагогічні науки, трудове навчання, форми організації навчання, методи навчання, технології навчання, інноваційні технології, професійна готовність, акмеологічна технологія
Особистісна педагогічна культура вчителя: системний і синергетичний підходи до аналізу
Get PDFIn the article, according to the analysis of the typology, the author states the most appropriate basic principles for the classification of system objects. Static’s is a characteristic of a system that states the inalterability of its condition during certain time. According to the fact that personal pedagogical culture of a teacher is constantly being changed, it is a dynamic system. The determined system objects enable defining their condition using certain criteria and indicators at any period of time. Instead, probabilistic objects are only prognostically defined. The closed system is characterized by absence of external influences that change the nature and content of its elements. The open system is characterized by a constant exchange of its content both internally and externally.
The above analysis of the typology and its projection on the study perspective makes it possible to conclude that the teacher personal pedagogical culture is a dynamic, probabilistic open system. Moreover, this conclusion is important in terms of analysis of this phenomenon in the Ukrainian and global realities within the systematic and synergistic research approaches.
Thus, in the article the place and role of systematic and synergistic approaches in the process of analyzing personal pedagogical culture of teachers are determined. What is more, the systematic characteristics of personal pedagogical culture as a scientific concept are found; interrelation of systematic principles and their impact on the analysis of personal pedagogical culture of teachers are explained. It has been concluded that personal pedagogical culture of a teacher is a dynamic, probabilistic open system.
The author has determined the synergistic principles of personal pedagogical culture. Moreover, it is stated that the prospect of further research is to study the field of cultural and axiological foundations of this phenomenon.
Key words: system, synergetics, personality, pedagogical culture.У статті з’ясовано місце і роль системного і синергетичного підходів у процесі аналізу особистісної педагогічної культури вчителя. Визначено основні принципи класифікації системних об’єктів. Доведено, що стан системних об’єктів визначається з урахуванням певних критеріїв і показників протягом певного часу, тоді як властивості прогностичних об’єктів визначаються ймовірнісно. Досліджено, що замкнута система характеризується відсутністю зовнішніх впливів, які змінюють природу і зміст елементів, а складові відкритої системи постійно змінюються внутрішньо і зовнішньо.
Визначено системні характеристики особистісної педагогічної культури як наукового поняття; обґрунтовано взаємозв’язок системних принципів та їх вплив на аналіз особистісної педагогічної культури вчителя. Сформульовано висновок, що особистісна педагогічна культура вчителя є динамічною, ймовірнісною відкритою системою. Визначено синергетичні засади особистісної педагогічної культури.
Ключові слова: система, синергетика, особистість, педагогічна культура
Компетентнісний підхід до підготовки вчителя історії
Get PDFIt is established that at the present stage of development of Ukrainian society the vector of political cooperation has changed, which increased the requirements to professional training of the future teachers, particularly teachers of history, who the most detailed and professionally, using modern innovative technologies, introduce the young man with the past, compares with the present, forms the world outlook. In this regard, they require a high level of intellectual development, civil position, national identity, social competence, active and responsible attitude to life, independence and flexibility of thinking, willingness to the effective explanation of problem situations, ability to continuous personal and professional improvement. Speaking about these components, we realize that they are the components of the competencies that should be taught and that should be developed by the student of pedagogical University.
It is proved that with the change of the political situation the person is in the state of splitting, and it is education that can overcome this condition, education with a new vision, new methods and new priorities, that is, people of competence training which focuses not on «knowledge for knowledge», but «knowledge for survival». It is proved that the competence reflects both praxeological and gnoseological side and is understood as the mastering of knowledge, and the ability to flexibly apply it in real life. So, competence is nothing more than a situational category, which is expressed in the willingness to engage in any activity in specific professional situations. According to this it is established that the components of professional competence, which is formed during training in higher educational institution while obtaining a degree a teacher of history. Therefore, the task of higher educational institution in training history teachers involves not only enriching the student’s knowledge of historical facts, events, but also teaching him or her how to compare, evaluate historical processes from the point of view of time, without disturbing their accuracy.
Special attention is paid to socio-psychological characteristics of the future teacher. The stages of teachers’ development are revealed. Despite the uncertainties and the stresses in modern society, the learning process in the university requires from the student deep knowledge of the psyche of the pupil, understanding their mental states, ability to select the information, to control their activity and behavior. To do this, the future teachers need cognitive skills that form the intellectual basis of professional competence, which is characterized as a complex personal formation, which optimally combines professionally important knowledge, abilities, skills, motives, value orientations, attitude of the person and determines the person’s ability to self-realization and self-determination in effective pedagogical activity.
It is mentioned that each graduate, who obtained qualification of a history teacher should know: the foundations of general-theoretical and professional disciplines to the extent necessary for carrying out scientific research; the latest researches in the field of historical didactics, methodology of teaching and upbringing, ways of teaching in secondary school and work with gifted children; fundamentals of scientific activity; the main directions of development of education, systematization, processing, analysis, generalization and use of information; the foundation of methodological work on the speciality, preparation of informational and scientific-methodological materials; advanced learning technologies and active learning methods; experience in the implementation of humanistic ideas in domestic and foreign pedagogy; psychology of communication with pupils and adults; object, subject of history as a science and its relationships with other components of social studies; basic provisions of philosophical understanding of historical issues; categories of historical science; regularities, genesis, current state and main directions of development of Ukrainian historiography; chronology of the main events of domestic and world history.
By the mastery of these competencies the teacher of history can form the worldview of the future patriot of the state, the citizen, who is able to perform relevant tasks, independently to make decisions, to analyze situations and so forth. It is proved that the competence approach in education is associated with the personal oriented and active approaches to learning, as it concerns the identity of the student and can be implemented and tested only in the process of performing by the specific student of the specific set of actions.
Key words: competences, pedagogue, pedagogical activity, higher educational institution, subject, world outlook.Розглянуто суть компетентнісного підходу до підготовки вчителя історії в період інформаційно-глобалізаційних змін. З’ясовано, що «компетентність» означає коло повноважень будь-якої посадової особи чи органу; володіння знаннями, досвідом у певній галузі. Під професійною компетентністю педагога розуміють особистісні можливості учителя, які дозволяють йому самостійно й ефективно реалізовувати цілі педагогічного процесу. Для цього потрібно знати педагогічну теорію, уміти застосовувати її в практичній діяльності. Педагогічна компетентність учителя – це єдність його теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності. Розкрито професійні і педагогічні компетенції, якими повинен оволодіти студент вищого навчального закладу, здобуваючи кваліфікацію вчителя історії. Проаналізовано змістові структурні компоненти компетентностей педагогічної професії. Доведено, що знання та уміння є складовими компетентностей якими повинен оволодіти випускник навчального закладу. Вони є частковим у загальному й взаємодоповнюють одне одного. Загальні компетентності, що передбачені освітньою програмою є узагальненням тих, які передбаченні навчальними дисциплінами навчального плану підготовки вчителя історії у вищому навчальному закладі. Встановлено критичні та кризові моменти, що впливають на формування компетентностей.
Ключові слова: компетентності, педагог, педагогічна діяльність, вищий навчальний заклад, суб’єкт, світогляд
Особливості розвитку шкільної освіти у канадському суспільстві кінця XVIII – початку XIX століття
Get PDFIn this article the author analyzes some aspects in the process of the development of the system of public instruction in Canadian society late 18th – early 19th century. A brief overview of social and cultural peculiarities of the society has been given. The author discusses the conditions of schooling and school premises. Special attention is drawn to the study of teacher qualifications and main methods of instruction that have been used in Canadian schools late 18th – early 19th century.
The development of education in the country is closely linked to the history of socio-political and cultural-historical structure of society. Therefore, the author studied a retrospective of the development of education in Canada, with a view to examining the major historical events that have a direct impact on its formation and development.
The author established that the formation of education in Upper Canada affected by certain factors. First of all, it is the political structure of the province, through which the provincial governor-general had broad powers and could determine the course of educational policy according to its own vision of the province needs and development. Secondly, it’s geographic location of the province, which situated due to the proximity to the United States. Also the author highlighted about the another factor as the colonial dependence of Upper Canada from the UK, and therefore can be seen introducing elements of education, similar to the UK government and assistance in opening schools - grammar schools - intended only for the education children from elite.
Key words: public school system, Canada, 19th century, monitorial instruction, school premises, teacher qualifications.У статті автором розглядаються деякі аспекти процесу становлення системи шкільної освіти у канадському суспільстві кінця XVIII – початку ХІХ століття. Подано коротку характеристику соціо-культурного життя суспільства досліджуваного періоду. Досліджені умови проведення навчання та стан шкільних приміщень. Особлива увага звернена на дослідження кваліфікацій вчителів та основних методів навчання, характерних для канадських шкіл кінця XVIII – початку ХІХ століття.
Розвиток освіти країни тісно пов’язаний із історією розвитку суспільно-політичного та культурно-історичного устрою суспільства. Тому, автором досліджувалася ретроспектива розвитку освіти у Канаді, з метою розглядання найважливіших історичних подій, що мали безпосередній вплив на її формування й розвиток.
Ключові слова: система державної освіти, Канада, ХІХ ст., моніторіальне навчання, шкільні приміщення, кваліфікації вчителів
Розвиток шкільництва на Поділлі на початку ХІХ століття
Get PDFToday, before the national historical-pedagogical science, a lot of problems arise in relation to the revealing of the historical course of the development of education system in Ukraine. Particularly relevant is the issue of the regional plan, how the system of education, including schooling, developed in different regions of Ukraine at different historical stages.
The article attempts to reveal the development of schooling in Podillia region at the beginning of the XIX century, at the time rather economically, socially and politically complicated. The article refers to the main legislative acts that have influenced the development of schooling; the government policy as for the establishment and functioning of schools; types of general educational institutions that existed in the Podillia province of the investigated period.
The basic stages of school development, as well as the peculiarities of this process have been indicated.
Key words: development, schooling, education, educational establishments, Podillia, XIX century.Перед вітчизняною історико-педагогічною наукою сьогодні постає чимало завдань щодо розкриття історичного плину розвитку системи освіти на українських землях. Особливої актуальності набувають питання регіонального плану, яким чином розвивалася система освіти, зокрема і шкільництва, в різних регіонах України на різних історичних етапах.
У статті зроблено спробу розкрити розвиток шкільництва на Поділлі на початку ХІХ століття, в час досить економічно, соціально та політично складний. Вказано на основні законодавчі акти, які впливали на розвиток шкільництва; на політику уряду щодо заснування та функціонування шкіл; типи загальноосвітніх навчальних закладів, які існували в Подільській губернії досліджуваного періоду.
Зазначено основі етапи розвитку шкільництва, а також особливості цього процесу.
Ключові слова: розвиток, шкільництво, освіта, освітні заклади, Поділля, ХІХ століття
Історико-педагогічний вимір змісту фахової підготовки майбутніх програмістів у другій половині ХХ – початку ХХІ століття
Get PDFThe article is devoted to a problem of reconstruction, comprehension and systematization historico – pedagogical process of professional education content development for future programmers, learning its features and patterns as a necessary development condition of pedagogical science.
The article stipulates that the content development of the professional education of future programmers in the second half of the XX – beginning of the XXI century is closely intertwined with technological progress, which has set new demands before higher technical school concerning the quality of specialists education, their scientific orientation in terms of mastering the advanced knowledge and methods. The rapid development of computer technology has caused a significant increase in need for specialists in programming, optimization, optimal control, information systems and so on.
Transition of technical universities in the 90’s to degree system and the consequent - a need to develop a new generation of educational programs for training specialists of all levels also led to a fundamental content renewal of the future programmers professional education.
Due to development of cross-platform products, was analyzed the tendency of increasing demands for wide profile professionals. Thereby, professional standards in the field of software development must reflect the requirements for continuous training of software developers. Continuous changes in technology almost every few years require constant adjustment of educational plans and academic disciplines, studied in universities.
Key words: professional training software, information society, information technology, computerized systems, software.У статті здійснено аналіз розвитку змісту фахової освіти майбутніх програмістів у другій половині ХХ – початку ХХІ століть, який тісно переплетений з науково-технічним прогресом, що поставив перед вищою технічною школою нові вимоги з питань якості підготовки спеціалістів, їх наукової орієнтації в питаннях оволодіння найновітнішими знаннями та методами. Йдеться про те, що бурхливий розвиток обчислювальної техніки викликав значне зростання потреб у спеціалістах з програмування, оптимізації, оптимального керування, інформаційних систем тощо. Перехід технічних вищих навчальних закладів у 90-х рр. на ступеневу систему підготовки студентів і пов’язана з цим необхідність розробки нового покоління навчальних програм - освітньо-професійних програм (ОПП) підготовки фахівців усіх рівнів також обумовили принципове оновлення змісту фахової підготовки майбутніх програмістів.
У статті визначено збільшення тенденції попиту на фахівців широкого профілю, у зв’язку з розвитком крос-платформних продуктів. У зв’язку з цим професійні стандарти в галузі розробки програмного забезпечення повинні віддзеркалювати вимоги для постійного підвищення кваліфікації розробників програмного забезпечення. Як наслідок, безперервні зміни в технологіях практично кожні декілька років потребують постійної корекції навчальних планів і навчальних дисциплін, що вивчаються у вищих навчальних закладах та регулярної перепідготовки кадрів.
Ключові слова: фахова підготовка програмістів, інформаційне суспільство, інформаційні технології, комп’ютеризовані системи, програмне забезпечення
Шляхи професійного самовдосконалення викладачів ВНЗ
Get PDFThe article deals with the process of lecturers’ professional self-improvement. The aim of the article was to review the ways of lectures’ professional self-improvement at higher educational establishments. The author claims that this problem is important, topical and needs contemporary ways of its analyse. Several methods have been used during the article preparation such as: system analysis of documents and scientific researches of the problem investigated, with the help of which the possible aspects of the problem’s examination have been revealed; terminological analysis, which was useful in the process of identification of different approaches to the term «professional self-improvement». In the article the essence of the concept «professional self-improvement» and its basic features have been analysed. Conditions that cause the development of lectures’ professional self-improvement have been distinguished. They are: capability for reflection; self-organization; usage of common forms of activity; involvement in different forms of educational activities; opportunities for comparing and evaluating professionally important qualities and skills; formation of right assessment attitude towards themselves and others.
The processes of self-education and self-developement have been considered as the basic components of the self-improvement process. A concept «pedagogical reflection» as the quality feature of lectures’ readiness to the realization of pedagogical activity has been analysed. The main forms of lectures’ professional self-improvement have been considered.
It has been concluded that the improvement of the mechanism of lectures’ professional self-improvement assists to develop lectures’ confidence in professional activity, persistence in gaining pedagogical solutions, ability to regulate the emotional state and concentrate upon the realization in profession. The author underlines that lectures’ professional self-improvement is the constant systematic work upon themselves.
Key words: professional self-improvement, self-developement, self-education, pedagogical reflection.У статті розглянуто проблему професійного самовдосконалення викладачів вищого навчального закладу. Проаналізовано сутність поняття «професійне самовдосконалення» та його основні ознаки. Виділено умови, що сприяють розвитку професійного самовдосконалення педагога: спрямованість свідомості на себе як на суб’єкт педагогічної діяльності; здатність до рефлексії; організація самопізнання; використання спільних форм діяльності; широке залучення до різних форм педагогічної діяльності.
Розглянуто поняття «сомоосвіта» та «самовиховання» як основні складові процесу самовдосконалення викладача. Проаналізовано поняття «педагогічна рефлексія» як якісний показник готовності викладача до здійснення педагогічної діяльності. Розглянуто основні форми роботи над професійним саморозвиткмо викладачів ВНЗ, до яких відносять організацію теоретичних семінарів та семінарів-практикумів з різних питань змісту педагогічної діяльності; проведення зустрічей щодо актуальних проблем сучасного освітнього менеджменту; проведення майстер-класів та тренінгів; включення разом з досвідченим спеціалістами у робочі групи; стимулювання та своєчасне оцінювання ефективних нововведень у процес самовдосконалення професіоналізму. Автор стверджує, що процес самовдосконалення можливий лише за умов самоаналізу власного досвіду, спілкування з іншими, самооцінки особистих можливостей і досягнень, своїх успіхів і невдач у професійній діяльності.
Ключові слова: професійне самовдосконалення, саморозвиток, самоосвіта, педагогічна рефлексія
Модель підготовки майбутніх офіцерів до професійної діяльності в процесі вивчення фахових дисциплін
Get PDFThe article reveals the essence of the model of preparation of the future officers for professional activity in the course of studying of special disciplines. The specific requirements put forward by scientists to the development of pedagogical models of learning have been described. The attention is focused on the productive factors in the simulation of the process of training of the future officers of the airborne forces to professional activity in the course of studying of special disciplines. The pedagogical approaches of formation of readiness of the future officers for professional careers in the course of studying of special disciplines have been offered. Scientific-pedagogical literature has been analyzed, theoretical bases of training of the future officers to professional activity, peculiarities and structure of their training, the basic characteristics and mechanisms of the relationships and aspects of interaction in a model of preparedness have been theoretically grounded. Using the modeling method, the author developed structural-functional model of preparation of the future officers for professional activity in the course of studying of special disciplines. Its main structural components have been presented and described.
Key words: model, future officers, professional activity, professional disciplines, structural components.У статті розкривається сутність моделі підготовки майбутніх офіцерів до професійної діяльності в процесі вивчення фахових дисциплін. Описано специфічні вимоги, які висувають науковці до розробки педагогічних моделей навчання. Зосереджено увагу на результативних чинниках при моделюванні процесу підготовки майбутніх офіцерів високомобільних десантних військ до професійної діяльності у процесі вивчення фахових дисциплін. Представлено педагогічні підходи формування готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності у процесі вивчення фахових дисциплін. Проаналізовано науково-педагогічну літературу, теоретично обґрунтувано теоретичні основи підготовки майбутніх офіцерів до професійної діяльності, особливості та структури їх підготовки, основні характеристики і механізми взаємозв’язків та аспектів взаємовпливів у моделі готовності. Використовуючи метод моделювання, автором статті розроблено структурно-функціональну модель підготовки майбутніх офіцерів до професійної діяльності в процесі вивчення фахових дисциплін. Представлено та охарактеризовано її основні структурні компоненти.
Ключові слова: модель, майбутні офіцери, професійна діяльність, фахові дисципліни, структурні компоненти