Pedagogical Discourse (E-Journal) / Педагогічний дискурс
Not a member yet
926 research outputs found
Sort by
Єдність загальнодидактичних принципів у процесі формування мовно-мовленнєвих компетентностей в учнів початкової та основної школи
Get PDFThe article is devoted to the problem of formation linguistic and speech competences with students of primary and secondary school on the basis of the application of general didactic principles of activity, consciousness, self-dependency, progressive movement, sequence, perspectiveness, simplicity, connection of theory and practice, scientific principle, systemic principle. The author's methodology on learning theoretical material, enriching students' vocabulary and developing communicative skills is based on the analysis of scientific sources and presupposes a complex approach to teaching taking into account the initial level of knowledge and development of students.
The actuality of the investigated problem is grounded; the factors which stipulate the realization of didactic principles are determined. It is proved that to master rules easily and to spare time on practical exercises it is necessary to use knowledge acquired by students in the way it (knowledge) can become a scaffold for the material which will be worked through next year. The methods of work on the actualization of students' knowledge in complex is defined; the effectiveness of this teaching is proved. It is reasoned that a scaffold on all needed earlier learned rules requires from a teacher the utilization of effective methods and techniques of work that will depend on the knowledge of students, the class potential; the conditions under which the teacher will conduct a class. For the consolidation of linguistic material with due regard for knowledge and age peculiarities of students it is recommended to select texts, to use proverbs, sayings, poems, different dictations, narrations, fragments of fiction, artistic miniatures and so on.
The conclusion is made that a capable utilization of didactic principles activates the learning process of students, favors the strength of knowledge, develops logical memory, makes the process of learning interesting. Various forms of work with a text ensures that students master all types of oral and written speech.У статті розглянуто проблему формування мовно-мовленнєвих компетентностей в учнів початкової та основної школи на засадах застосування загальнодидактичних принципів: активності, свідомості, самостійності, науковості, наступності, послідовності, перспективності, систематичності, доступності, зв’язку теорії з практикою. На основі аналізу наукових джерел викладено авторську методику роботи над засвоєнням теоретичного матеріалу, збагаченням лексики учнів, виробленням комунікативних умінь, яка полягає у комплексному підході до навчання з урахуванням початкового рівня знань і розвитку учнів.
Обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено чинники, які зумовлюють реалізацію дидактичних принципів. Доведено, що для легкого засвоєння правил та економії часу на практичні вправи потрібно використати набуті учнями знання так, щоб вони стали опорою під час опрацювання навчального матеріалу в наступних класах. Визначено методику роботи з актуалізації знань учнів у комплексі, доведено ефективність такого навчання. Аргументовано, що опора на всі необхідні засвоєні раніше правила потребує від учителя застосування ефективних методів і прийомів роботи, які залежатимуть від знань учнів, складу класу, умов, у яких педагог проводитиме урок. Рекомендовано для закріплення мовного матеріалу з урахуванням знань і вікових особливостей учнів добирати тексти, використовувати прислів’я, приказки, вірші, різні види диктантів, переказів, фрагменти літературних творів, художніх мініатюр тощо.
Зроблено висновок, що вміле застосування принципів дидактики активізує навчальну діяльність учнів, сприяє міцності знань, розвиває логічну пам’ять, робить навчання цікавим. Різні форми роботи з текстом забезпечать оволодіння дітьми всіма типами усного і писемного мовлення
Діяльність Асоціації американських медичних коледжів у 1901–1905 рр.
Get PDFIn the early 20th century, the American medical education experienced the so-called pioneering era in its development. Moreover, in 1901–1905, there was a social disappointment due to the poor medical services and the high mortality rate among the US population, which was caused by the incompetence of doctors. This situation contributed to the reform and led to the strengthening of the academic movement. The main participants of the movement were both various organizations and educators, with the Association of American Medical Colleges (AAMC) being one of these organizations. Note that there were no uniform admission requirements to American medical schools during the stated period. Thus, the author describes this issue that has been reflected in Article III of the AAMC Constitution as a part of the Association activity.
The aim of the paper is to highlight the AAMC’s activities during the reform of the US medical education in 1901–1905. To achieve the aim and objectives of the study, the author deals with both general scientific and special methods, namely the heuristic and bibliographic method (to search, systematize and generalize the scientific and pedagogical works, archival documents and periodicals on the research problem); the content analysis and synthesis (to study and systematize the scientific and pedagogical literature on the research subject); the comparative-historical method (to compare four options of Article III of the AAMC Constitution from 1901 to 1905); the pedagogical reconstruction (to reproduce historical and pedagogical reality at the Association’s annual meetings concerning Article III of the AAMC Constitution, and the AAMC resolutions (recommendations) in the first five years of the 20th century).
Moreover, the author represents four options of Article III of the AAMC Constitution that differ from each other. This fact points at the improvement of the admission requirements to medical schools, and at the serious attitude the academic community dedicated to the issues of population’s life and health. Note that the results of the AAMC annual meetings produced general resolutions (recommendations) concerning the educational process in medical schools and many other issues.
As for the prospects of further scientific research, we are going to highlight the AAMC activities during the reform in the American medical education, and to reveal the importance of the AAMC as the educational association while interacting with other US educational organizations in the early 20th century.У дослідженні зосереджено увагу на висвітленні питання про діяльність Асоціації американських медичних коледжів під час реформи медичної освіти США у 1901–1905 рр. Зокрема, розглянуто поправки до статті ІІІ конституції Асоціації, що було внесено впродовж 1901–1905 рр.; систематизовано та представлено загальні резолюції (рекомендації) засідань Асоціації у зазначений період. Визначено, що статтю ІІІ конституції Асоціації американських медичних коледжів присвячено вимогам для вступу до медичних шкіл США. Вдалося встановити, що на щорічних засіданнях Асоціації спеціально призначений комітет переглядав вказану статтю, враховуючи тогочасний стан медичної освіти та якість надання медичних послуг американському народу. Крім того, введено у вітчизняний науковий обіг чотири варіанти статті ІІІ конституції Асоціації американських медичних коледжів (1901–1905 рр.), виконано їх порівняльний аналіз. З’ясовано, що Асоціація не завжди ухвалювала загальні резолюції (рекомендації) засідань, про що свідчить їх відсутність у 1902, 1903 та 1905 рр
Педагогічний тренінг як форма підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до реалізації ідей сталого розвитку
Get PDFOn the basis of theoretical analysis, the types of psychological and socio-pedagogical training as forms of purposeful changes of human phenomena with the purpose of harmonization of professional and personal life have been singled out. The characteristic features and disadvantages of training as a form of organization of cognitive activity have been presented. The advantages of the training have been outlined: activity, combination of information and emotional attitude towards it, increase of level of motivation, group’s ability to collective thinking and decision making, practical examination and consolidation of the received knowledge. The emphasis is placed on the use of pedagogical training in preparing future educators of pre-school education institutions for the implementation of sustainable development ideas. In this context, the purpose and the tasks of the pedagogical training have been revealed, the conformity of principles of pedagogical training to the moral principles of psychological assistance have been indicated. The attributes of training have been singled out: training group; training circle; specially equipped premises and accessories for training (flipchart, markers, etc.); coach; group rules; atmosphere of interaction and communication; interactive teaching methods; structure of the training session; evaluation of the effectiveness of training. The methods and exercises of interactive training have been determined in the structure of educational pedagogical training.
The taxonomy of B. Bloom’s cognitive goals has been given as a determining factor in the choice of the form of organization of training. The proposals on application of certain interactive training exercises according to each structural part of the training (introductory, main, final) have been put forward. The effectiveness of using moving exercises has been emphasized to switch the attention of the participants of the training. The necessity of using reflexive exercises has been mentioned and the attention has been paid to the differences between the analyses of the content from the analysis of the activity at the training. The dependence of the group’s performance on the personal and professional qualities of the trainer has been noted.На основі теоретичного аналізу виокремлено види психологічного та соціально-педагогічного тренінгу. Наведено характерні риси, недоліки та переваги тренінгу як форми організації пізнавальної діяльності. Визначено методи та вправи інтерактивного навчання базовими у структурі педагогічного тренінгу. Наведено таксономію когнітивних (пізнавальних) цілей Б. Блума як визначальну при виборі форми організації навчання. Висунуто пропозиції щодо застосування окремих вправ інтерактивного навчання відповідно кожної структурної частини тренінгу. Акцентовано увагу на використанні педагогічного тренінгу у підготовці майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до реалізації ідей сталого розвитку. У цьому контексті розкрито мету та завдання педагогічного тренінгу, зазначено відповідність принципів педагогічного тренінгу моральним принципам психологічної допомоги. Відмічено необхідність використання рефлексивних вправ та загострено увагу на відмінності між аналізом змісту від аналізу діяльності на тренінгу. Зазначено залежність ефективності роботи групи від особистісних та професійних якостей тренера
Аналіз ефективності змістового компоненту підготовки викладача в умовах магістратури технічного закладу вищої освіти
Get PDFThe article deals with the empirical study of the problem of the teacher preparing in higher educational establishment in the conditions of the master preparation, ensuring its general pedagogical preparation of the masters, made the analysis of the content component of the strategies for preparing graduate students for teaching activities in higher educational establishments of different profiles, the formation of the future teacher professional competence under the influence of the content part in the pedagogical conditions of technical higher educational establishments, the diagnostical examination was made and the realistic state of masters preparing in higher educational establishment of different profiles to their teaching activity in the context of the reflexive pedagogic. Proceeding from the fact that the objective aim of training a teacher in the conditions of the magistracy of institutions of higher education of different fields is to ensure its reflexive orientation, the formation of a future specialist implies its realization on an andragogical basis, taking into account the peculiarities of its content of the research and pedagogical universities educational environment; appropriate approaches to the content component of the technical higher educational institution teacher training have been formulated. For the realization of the tasks in the context of research the content of the general teacher training system in the conditions of the magistracy, taking into account the profile of the institution of higher education, was analyzed. The problems of content of the teacher’s general training preparation in the conditions of the magistracy in the higher educational technical institutions at context of reflexive pedagogy was singled out.
On the basis of research, the problems of improving the teacher training system content in the conditions of the master’s degree in pedagogical and technical institutions have been identified. The reliability of the results of the invastigation has been confirmed by the criterion of the reliability of the differences between the mean values of the Student’s t-criterion for independent samples.У статті розглянуто емпіричне дослідження проблеми підготовки викладача вищого навчального закладу в умовах магістратури, забезпечення його загальнопедагогічної підготовки, здійснено аналіз наукової літератури, стратегій підготовки магістрантів до викладацької діяльності у вищих навчальних закладах різного профілю, розроблено методику дослідження, здійснено аналіз динаміки формування діяльнісної емпатії та педагогічної рефлексії як критеріїв готовності майбутнього викладача до роботи в умовах педагогічних та непедагогічних вищих навчальних закладів, проведено діагностичне обстеження та визначено реальний стан готовності магістрантів вищих навчальних закладів різного профілю до викладацької діяльності у контексті рефлексивної педагогіки. Виходячи з того, що об’єктивною метою підготовки викладача в умовах магістратури закладів вищої освіти різного профілю є забезпечення її рефлексивної спрямованості, формування майбутнього фахівця передбачає її здійснення на андрагогічних засадах, врахування особливостей освітнього середовища моделі дослідницького та педагогічного університету, створення доцільних систем підготовки викладача вищих навчальних закладів різного профілю. Виокремлені проблеми загальнопедагогічної підготовки викладача в умовах магістратури закладів вищої освіти різного профілю розглядаються у контексті рефлексивної педагогіки.
На основі проведеного дослідження визначено проблеми/напрями вдосконалення системи підготовки викладачів в умовах магістратури педагогічних і непедагогічних вищих навчальних закладів. Достовірність результатів дослідження підтверджена за допомогою критерію достовірності відмінностей середніх величин t-критерію Стьюдента для незалежних вибірок
Педагогічне проектування моделі майбутнього фахівця
Get PDFTraining future specialist to professional activity is one of the main tasks of higher and professional education. Pedagogical modeling of professional activity is used to determine the content of quantitative and qualitative information, which is necessary for modern researchers to further work, and also directs them to the prospects of career growth.
The purpose of the article is to analyse the content of the process of pedagogical projecting of the model of the future specialist. The author established requirements for the training of qualified personnel determine the necessary competences which specialist has to master, his professionally important qualities, necessary in future activity, and also carry out the goal setting of the training process, acquiring the necessary knowledge and skills. It is identified that the competence of future specialists is a set of their competencies, which in turn are classified into key required, without exception to all graduates and professional, appropriate to the particular specialty.
The article reveals the content of constructing a model of the future specialist which allows to solve such problems: a description of the specialist's work in the course of its professional activities; identifying inconsistencies between the content of training and specific professional activities of specialists. Requirements are defined as quality standards to the training of future qualified personnel. The list of basic competencies of the future specialist has been set which include: general cultural, methodological, professionally-oriented. The model of the specialist personality is characterized. Disclosed the content of the process modeling of learning outcomes and the algorithm of its development is determined. The definition of the concept «pedagogical design» was offered to reveal the principles and forms of pedagogical design.
It is established that pedagogical design is one of the most common types of research. It is considered as an alternative to the classroom system in educational institutions. Project technology should be used as a supplement to other forms of direct or indirect learning as a means of accelerated professional growth of the individual.У статті розкрито зміст побудови моделі майбутнього фахівця яка дозволяє вирішити такі проблеми: отримання опису роботи фахівця в процесі його професійної діяльності; виявлення невідповідності між змістом підготовки фахівців та конкретною професійною діяльністю. Визначено вимоги, що висуваються стандартами якості до підготовки майбутніх кваліфікованих кадрів. Встановлено перелік базових компетентностей майбутнього фахівця до яких відносяться: загальнокультурні, методологічні, професійно-орієнтовані. Дана характеристика моделі особистості фахівця. Розкрито зміст процесу моделювання результатів навчання та визначено алгоритм діяльності з її розробки. Дано визначення поняття «педагогічне проектування», розкрити принципи та форми педагогічного проектування
Сучасні засоби та методи національно-патріотичного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників на заняттях з іноземної мови
Get PDFThe purpose of the article is to analyze the modern means and methods of national-patriotic education of future border guard officers in foreign language classes. On the basis of the conducted analysis it is determined that teaching and upbringing of cadets in foreign language classes must be considered as a simultaneous process under the teacher’s supervision. The tasks of national-patriotic education of the cadets along with the formation of their foreign language communicative competence have been defined. The attention is focused on the border guards’ patriotism education. The patriotism of the border guards manifests itself in love for the Motherland and perfect possession of the state language, helping to establish Ukraine as a sovereign, legal, democratic, social state, readiness to defend its independence, serve and protect it, respect the state symbols of Ukraine, the symbols of the State Border Guard Service of Ukraine, Ukrainian customs. It is noted that the effectiveness of patriotic education depends, to a large extent, on the orientation of the educational process, the forms, means and methods of its organization. Educational influence in foreign language classes is provided through the use of educational material and special methods of working with it, thus forming the corresponding socio-political views of the cadets, their feelings, attitude to the moral and ethical categories. It is discovered that among the methods and forms of patriotic education, the main role belongs to the active methods of learning based on the democratic style of interaction, which contribute to the formation of critical thinking, initiative and creativity. Methodical recommendations for teachers in order to educate the cadets’ patriotism during foreign language classes have been developed. On the basis of generalization it is stated that the modern means and methods the teacher chooses and how fully he can reveal the educational potential of the educational material depend on the teacher's professionalism, his patriotic sentiment and dedication to his work. A teacher of a foreign language should grab cadets with his subject and the country whose language is studied, but he must still remain a patriot of his own country.У статті проаналізовано сучасні засоби та методи національно-патріотичного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників на заняттях з іноземної мови. На основі проведеного аналізу встановлено, що навчання та виховання курсантів на занятті з іноземної мови має розглядатися як одночасний процес під керівництвом викладача. Зазначено, що ефективність патріотичного виховання значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, форм, засобів та методів його організації. Досліджено, що серед методів патріотичного виховання пріоритетна роль належить активним методам навчання. Розроблено методичні рекомендації викладачам з метою виховання патріотизму курсантів на заняттях з іноземної мови. На основі узагальнення встановлено, що від професійності викладача, його патріотичних настроїв та відданості своїй справі залежить, які сучасні засоби та методи він обере, наскільки повно він зможе розкрити виховний потенціал навчального матеріалу
Професійний розвиток викладачів закладів професійної (професійно-технічної) освіти: андрагогічний аспект
Get PDFThe author states that in the process of professional development and improvement of teachers` professional skills which work in professional (vocational) education institutions it is necessary to take into account the specifics of adult education, which is based on the andragogical principles. Dependence of qualitative preparation of the student on the teacher’s professional and pedagogical competence is noted. It is noted that professional and pedagogical competence is achieved through continuous professional development during the entire career of a teacher. The approved normative legal documents regulating the education of adults are presented. The theoretical analysis of scientific works of foreign and native scientists is carried out. The characteristics of teachers` professional development are singled out. The focus is on the specifics of the adult learning process. The principles of adult education are highlighted. Attention is drawn to the need to take account of the specific training of adult personality in the process of professional development for teachers and professional (vocational) education. The necessity of formation of motivation for teachers to professional self-realization, increase of professional-pedagogical competence, development of professionally important qualities, professional reflection, career forecasting was noted. The necessity of introducing into the Classifier profession and providing of training in higher education institutions of teachers for the training of "adults" of students and androgens is emphasized. It was emphasized that the teaching of teachers will be successful provided that they acquire andragogical competence by those involved in the teachers` professional development of professional (vocational) education institutions.У статті автором констатовано, що у процесі професійного розвитку та підвищення кваліфікації викладачів закладів професійної (професійно-технічної) освіти має враховуватись специфіка навчання дорослої особистості, яка базується на андрагогічних принципах. Зазначено, що професійно-педагогічна компетентність досягається шляхом неперервного професійного розвитку упродовж усієї кар’єри педагога. Виокремлено характеристики професійного розвитку педагогів. Зосереджено увагу на специфіці процесу навчання дорослих. Висвітлено принципи навчання дорослих. Зазначено про необхідність уведення у Класифікатор професій професії та забезпечення підготовки у закладах вищої освіти педагогів для навчання саме «дорослих» учнів, андрагогів. Наголошено, що навчання педагогів буде успішним за умови набуття андрагогічної компетентності особами, залученими до професійного розвитку викладачів закладів професійної (професійно-технічної) освіти
Періодизація розвитку медичної освіти в США
Get PDFThe article is devoted to the question of the periodization of the educational system in the USA, which is important for revealing its origins, internal regularities, scientific generalization in historical and pedagogical science. The aim of the given research is to identify the main periods and leading trends in the development of medical education in the United States.
The general characteristics of the concepts of «periodization», «periodization criterion», «period» are determined. Different approaches to the problem of periodization of educational systems are analyzed. On the basis of the analysis of different approaches to the definition of criteria and the implementation of the periodization of individually studied phenomena, the main criteria for substantiation of the historical and pedagogical periodization of higher medical education development in the USA are established: the dominant scientific-pedagogical paradigm, within which higher medical education develops, and the nature of political, social and economic events in the country. On the basis of these criteria, main periods are characterized, which in turn include specific internal stages or sub-periods.
The basis of the periodization according to the first criterion was a large-scale analytical study of medical education in the United States and Canada, which was called the Flexner Report and became the basis of radical reforms of American medical education. Thus, the pre-reform period was characterized by the «student» model of medical education, the large number of uncredited private medical schools, the lack of scientific research within the educational institutions, whereas the post-reform period presented a new paradigm of professional training for doctors, which included the academic excellence of education itself, the expansion of the scope of fundamental and natural disciplines studied by medical students, introduction of large-scale scientific research within educational institutions. On the basis of the second criterion for periodization, five periods are distinguished: pre-colonial, colonial, period of building national health care system, period of reforming system of medical education, development of medical education under the conditions of globalization.
It is established that at each stage, the tasks were addressed to meet the educational needs of American society. Thus, within each period, the driving forces and specific trends are identified.У статті здійснено спробу періодизації становлення медичної освіти в США. Проведено термінологічний аналіз основних понять зазначеної проблеми – «період», «періодизація», «критерій періодизації» тощо. Обґрунтовано основні критерії, взяті за основу періодизації, а саме домінуюча науково-педагогічна парадигма, в межах якої розвивається вища медична освіта, та характер політичних, соціальних та економічних подій в країні. За основу періодизації за першим критерієм було взято публікацію масштабного аналітичного дослідження медичної освіти в США та Канаді, яке отримало назву Звіту Флекснера і стало підґрунтям докорінних реформ американської медичної освіти. На основі цього критерію виділено дореформений та післяреформений періоди. За другий критерій періодизації взято характер політичних, соціальних та економічних подій в країні та виділено 5 періодів: доколоніальний, колоніальний, період становлення національної системи медичного забезпечення, період реформування та удосконалення національної системи медичної освіти, розвиток системи медичної освіти в умовах глобалізації. В межах кожного періоду виявлено властиві йому рушійні сили та тенденції.
Ключові слова: періодизація, період, критерій періодизації, медична освіта, США
Конкретно-наукова методологія проблеми формування етнокультурної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва
Get PDFThe article is devoted to the concrete scientific methodology of the problem of forming the future musical art teacher’s ethnocultural competence. The purpose of the article, which consists in revealing theoretical principles of the concrete scientific methodology of investigating the problem of forming the future musical art teacher’s ethnocultural competence, is determined. The tasks described are the following – to study the problem of the concrete scientific methodology of forming the future musical art teacher’s ethnocultural competence, which provides for conducting theoretical analysis of the pedagogical foreign and domestic experience; to carry out an essential characteristic of the basic concepts in the context of the problem under investigation. Acmeological approach, which determines the peculiarities of forming ethnocultural competence of the future musical art teacher as a professional capable of achieving the top professional mastery, is revealed. The approach involves focusing on obtaining excellence and effectiveness in the creative training of the future musical art teachers. Professiographic approach provides for the future musical art teachers’ mastery of the active-role (professional) characteristics; defines the teacher’s professional activity as a system of interrelated elements characterizing his professional orientation, knowing the science fundamentals, possessing ethnocultural competence. Ethnocultural approach reflects the revival of family folk traditions, customs, the respect for family and domestic culture, which contributes to forming the future teachers’ deep feelings; it is based on the principle of ethnoculturalism, the dialogue of cultures, cultural creativity, tolerance, and the relationship of education with the ethnocultural environment, based on the key ethnocultural traditions in education aiming to form ethnocultural personality. Competence approach is defined as the basic one in researching ethnocultural competence and in training future musical art teacher. The approach provides for the high degree of formation of the future musical art teacher’s ethnocultural competence in the process of the successful pedagogical activity, which ensures activation of the mechanisms of the general and professional self-development and each student’s motivation.У статті розглянуто проблему формування етнокультурної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва з позиції конкретно-наукової методології на основі аналізу робіт вітчизняних і зарубіжних вчених. Відповідно визначеній меті, розкрито теоретичні положення конкретно-наукової методології дослідження проблеми формування етнокультурної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва на засадах акмеологічного, професіографічного, етнокультурного і компетентнісного підходів. Щодо окреслених завдань, досліджено конкретно-наукову методологію формування етнокультурної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва, яка передбачає проведення теоретичного аналізу педагогічного зарубіжного та вітчизняного досвіду; здійснено сутнісну характеристику базових понять у контексті досліджуваної проблеми. Визначено методи дослідження – аналіз, синтез, порівняння, узагальнення. Висвітлено зміст кожного із представлених підходів та їх реалізацію у дослідженні проблеми формування етнокультурної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва
Питання розвитку педагогічної освіти на сторінках вітчизняної духовної періодики (середина 80-х – перша половина 90-х рр. ХІХ ст.)
Get PDFTaking into account the necessity to reform pedagogical training in modern educational institutions of Ukraine, creative actualization of certain ideas on the development of pedagogical education presented on the pages of domestic ecclesiastical periodicals (mid-80s – the first half of 90s of the nineteenth century) is needed. Pedagogical education in the study is revealed as a system of training pedagogical and scientific and pedagogical staff for educational institutions of all types and as a professional training of future priests to the religious and moral upbringing of the flock.
The coverage of the issue of pedagogical education development on the pages of such journals as «Pravoslavnyj sobesednik», «Pravoslavnoe obozrenie», «Bogoslovskij vestnik», «Cerkovnyj vestnik», «Volynskie eparhial'nye vedomosti», «Cerkovno-prihodskaja shkola» in the period under research has been considered in the article on the basis of analysis of primary sources. The issue mentioned was developed by M. Shcheglov, N. Poletayev, A. Gusev, A. Govorov, A. Rozhdestvin and others. It has been established that the problems of the development of pedagogical education in the articles of these teachers and theologians were considered only in educational institutions of the Orthodox Church. It has been found out that there was a significant reduction in the thematic range of issues related to pedagogical education in the educational institutions of the ecclesiastical department in the mid 80s - the first half of the 90s of the nineteenth century compared with the second half of the 60's of the nineteenth century - in 1884. It was concluded that they mainly concerned changes in the content of pedagogical education, its educational and methodological support, the forms of organization of pedagogical training, as well as personnel provision of pedagogical education. The ideas about the content of Homiletics in theological seminaries, namely: reorganization of the content of Homiletics, expansion of the section, which highlights the essence of the church sermon were the most substantiated.У статті розглянуто висвітлення питання розвитку педагогічної освіти на шпальтах журналів «Православный собеседник», «Православное обозрение», «Богословский вестник», «Церковный вестник», «Волынские епархиальные ведомости» у середині 80-х – першій половині 90-х рр. ХІХ ст. Визначено, що у публікаціях цих періодичних видань представлені думки стосовно розвитку педагогічної освіти у навчальних закладах Православної Церкви. Вдалося встановити, що у середині 80-х – першій половині 90-х рр. ХІХ ст. порівняно з другою половиною 60-х рр. ХІХ ст. – 1884 р. відбулось значне скорочення тематичного спектру ідей, які стосувалися педагогічної освіти у навчальних установах духовного відомства. Зроблено висновок, що вони, в основному, стосувались змін у змісті педагогічної освіти, її навчально-методичного забезпечення, форм організації педагогічної підготовки, а також кадрового забезпечення викладання педагогіки та педагогічно орієнтованих предметів