Theory and Practice of Jurisprudence (E-Journal - Yaroslav Mudryi National Law University)
Not a member yet
595 research outputs found
Sort by
Порядок судового оскарження підзаконних нормативно-правових актів органів виконавчої влади
Get PDFThe article deals with the problematic issues of challenging sub-legal normative acts of executive power bodies ofUkraine. Subordinate normative acts of executive power bodies are often issued with the violation of the norms contained in the law, sometimes even contrary to the legislative provisions, their number is constantly growing at a rapid pace, while not differing in the proper quality. At the same time, the quality of legal regulation of public relations in the state, protection of interests, rights and freedoms of citizens depends entirely on the quality of subordinate normative and legal acts, since no matter how perfect the law was not regulated in one or another sphere of public life, without proper implementation of legislative the provisions of the executive authorities, legal regulation can not be effective.To date,Ukrainehas two ways of resolving administrative and legal disputes - administrative and judicial. Administrative is the possibility of addressing a person whose rights, freedoms and legitimate interests are violated, with a complaint to "the body which directly violated its rights, or to a higher authority", and the court - in the possibility "of the appeal of a natural or legal person with a complaint directly to the court » Taking into account the above, it can be noted that the procedure for appealing sub-legal normative acts can be divided into: 1) administrative, which may include: the abolition of the rule-making body, the abolition of a parent body; the abolition by the body of justice of the decision on the state registration of the regulatory legal act and 2) the court, which may be subject to appeal of regulatory legal acts in court.It is believed that the court order of appeal has certain advantages over administrative ones. One of the main guarantees of the protection of the rights and freedoms of individuals and legal entities inUkraineis the right to apply to the court if these persons consider that their rights, freedoms and legitimate interests are violated. The issue of the recognition of a legal act illegal or that does not comply with a legal act of higher legal force, is completely or in a separate part assigned to the jurisdiction of administrative courts ofUkraine.Improvement of the effective legislation on the creation of sub-normative legal acts of executive power bodies and the adoption of a single Law of Ukraine "On normative-legal acts" will help to eliminate and prevent further violations and inconsistencies in the creation of normative legal acts, correspondingly, to reduce the number of legal acts, norms which will be challenged, and as a consequence – an increase in the authority of the authorities and the stateВ статье исследованы проблемные вопросы обжалования подзаконных нормативно-правовых актов органов исполнительной власти Украины. Установлено, что порядок обжалования нормативно-правовых актов органов исполнительной власти можно разделить на административный и судебныйУ статті досліджено проблемні питання оскарження підзаконних нормативно-правових актів органів виконавчої влади України. Встановлено, що порядок оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади можна поділити на адміністративний і судови
Протидія знищенню, руйнуванню або пошкодженню об’єктів культурної спадщини: окремі сучасні проблеми
Get PDFThe article focuses on the issue of destruction, destruction or damage to historical heritage monuments. Examples of different approaches and actions are given in the event of an emergency situation on an object that has been classified as historical monuments. The latest changes in the legislation concerning prevention of destruction, destruction or damage of monuments and counteraction to this criminal law are considered.Making sure that the revival of public interest in the national historical and cultural heritage as a valuable intellectual property of the Ukrainian nation, an influential means of national self-identification, the formation of objective historical memory and a powerful consolidation factor of citizenship can be counterbalanced by globalization processes, we consider it expedient to recognize timely and necessary the decision of the Cabinet of Ministers of Ukraine on February 21, 2018 and the draft law «On Amendments to the Criminal Code of Ukraine on the strengthening of the accountability for crimes in the sphere of cultural heritage and Article 44 of the Law of Ukraine «On Protection of Cultural Heritage» «(№8050). It is stressed that their adoption will contribute to preserving the cultural heritage of our state for future generations, will prevent the destruction, destruction or damage of cultural monumentsВ статье рассмотрены вопросы уничтожения, разрушения или повреждения памятников исторического наследия. Приведены примеры различных подходов и действий в случае возникновения чрезвычайной ситуации на объекте, отнесенном к памятникам истории. Проанализированы последние изменения в законодательстве по предотвращению уничтожению, разрушению или повреждению памятников и противодействию этому уголовно-правовыми средствамиРозглянуто питання знищення, руйнування або пошкодження пам’яток історичної спадщини. Наведено приклади різних підходів і дій у разі виникнення надзвичайної ситуації на об’єкті, віднесеному до пам’яток історії. Проаналізовано останні зміни в законодавстві з даної проблематики
До питання про виселення мешканців при зверненні стягнення на іпотечне майно
Get PDFThe article is devoted to the controversially regulated by the legislation of Ukraine question of the eviction of the inhabitants from the dwellings, apartments, and other hebitable dwellings that are foreclosed by the creditor-mortgagee in connection with the debtor's infraction of the obligation ensured by mortgage of this property. It is emphasized, that courts on the execution of the provisions of the Law of Ukraine «On Mortgage» when foreclosure by the creditor of such mortgaged property as housing, counting upon Part 2 of Art. 109 of the Housing Code of the Ukrainian SSR, taking into account amendments by the laws of Ukraine «On Mortgage» and «On Amendments to Some Legislative Acts of Ukraine on Regulation of Relations between the Lender and Consumers of Financial Services», refuse to evict persons living in mortgaged housing having no possibilities to fulfill the requirement established by the legislator – to point out in the court decision the permanent accommodation provided to the persons being evicted. The availability of such a legal mechanism as making the eviction of citizens impossible without the provision of other habitable dwelling, which should be specified in the court's decision, contrary to the interests of the new home owner of dwelling, to which foreclosure has been levied. It is proved that the provisions of the Law of Ukraine «On Mortgage» are counted on regulation of relations in the conditions of the market economy, where dwelling houses and apartments being owned by the persons on the right of their ownership, are the subject of mortgage and, accordingly, such property in the case of infraction by the debtor provided with mortgage obligation foreclosured. The provisions of the Housing Code of the Ukrainian SSR (with the exception of Chapters 5 and 6 of Section III) are counted on the regulation of distributive relations, that is, regulation of relations in the state housing stock between the state as the owner of the housing stock and citizens as persons entitled to receive free housing for the permanent residence there as tenants and family members of the tenant. It is emphasized that the provisions of Article 109 of the Housing Code of the Ukrainian SSR, which is entitled «Evictions from the Habitable Dwelling», are set out in Ch. 2 of Section III of the Housing Code of the Ukrainian SSR, namely,«Use of Residential Premises of the State and Public Housing Stock» and are designed to evict tenants from the state housing stock. In connection with this, the latter cannot be applied to the housing that has a different legal regime. Only housing owned by the mortgagor under private property rights can be transferred to mortgage and therefore belongs to a private housing stockСтатья посвящена проблемам обращения взыскания на такое ипотечное имущество, как жилые дома и квартиры, принадлежащие физическим лицам на праве частной собственности. Подчеркивается противоречивое законодательное регулирование вопроса о выселении жильцов из такого жилья. Акцентируется внимание на том, что положения статьи 109 Жилищного кодекса Украинской ССР могут применяться исключительно при выселении нанимателей из жилых домов и квартир государственного жилищного фондаСтаття присвячена проблемам звернення стягнення на таке іпотечне майно, як житлові будинки та квартири, що належать фізичним особам на праві приватної власності. Підкреслюється суперечливе законодавче регулювання питання про виселення мешканців із такого житла. Наголошується, що положення статті 109 Житлового кодексу Української РСР можуть застосовуватися виключно при виселенні наймачів із житлових будинків та квартир державного житлового фонд
Актуальні проблеми визначення правового статусу криптовалют в контексті формування цифрової взаємозалежності
Get PDFThe article discusses current approaches to determining the legal status of cryptocurrencies in order to create effective mechanisms of economic and legal support for their use in Ukraine. Attention is drawn to such a necessary factor as cooperation in the digital sphere between the state, individuals, and groups in the context of the «digital interdependence» paradigm, which was formulated at the #EuroDig2019 UN Digital Interdependence Report. The process of transformation of existing approaches to defining the economic and legal nature of cryptocurrencies by leading countries and international financial regulators is analyzed. The advantages and disadvantages of using cryptocurrencies have been systematized, as well as the genesis of such cryptocurrency as Bitcoin. It is determined that cryptocurrency is a new stage after the first electronic money, as well as the main advantages of its use, namely: instantaneous speed of payments (from a few seconds to several minutes); absence of transaction commission; anonymity of calculations; irreversibility of payments; no need to convert to the currency of the country of production of payments, a high degree of security of operations. The previous attempts of public authorities in Ukraine to establish a legal regime for the cryptocurrency market by adopting relevant regulatory legal acts in this area are analyzed. The ways of optimization of the legislation on cryptocurrencies in Ukraine are proposed in order to significantly enhance the innovative component of the Ukrainian economy and create competitive advantages for economic entitiesВ статье рассмотрены актуальные подходы к определению правового статуса криптовалют с целью создания эффективных механизмов хозяйственно-правового обеспечения их использования в Украине. Обращено внимание на такой необходимый фактор, как сотрудничество в цифровой сфере между государством, индивидами и коллективами в контексте формирования парадигмы «цифровой взаимозависимости», которая была сформулирована в Отчете ООН «Эпоха цифровой взаимозависимости». Проанализирован процесс трансформации существующих подходов к определению экономико-правовой природы криптовалют со стороны ведущих государств мира и международных финансовых регуляторов. Систематизированы преимущества и недостатки использования криптовалют, а также рассмотрен генезис такой криптовалюты как Bitcoin. Проанализированы предыдущие попытки публичной власти в Украине установить правовой режим для криптовалютного рынка путем принятия соответствующих нормативно-правовых актов в этой сфере. Предложены пути оптимизации законодательства по легализации криптовалют в Украине с целью существенного повышения инновационной составляющей экономики Украины и создания конкурентных преимуществ для субъектов хозяйствованияРозглянуто актуальні підходи до визначення правового статусу криптовалют з метою створення дієвих механізмів господарсько-правового забезпечення їх використання в Україні. Звернуто увагу на такий фактор, як співпраця в цифровій сфері між державою, індивідами та колективами в контексті формування парадигми «цифрової взаємозалежності», яку було сформульовано у Звіті ООН «Епоха цифрової взаємозалежності». Проаналізовано процес трансформації існуючих підходів до визначення економіко-правової природи криптовалют з боку провідних держав світу та міжнародних фінансових регуляторів. Систематизовано переваги та недоліки використання криптовалют, а також розглянуто генезис такої криптовалюти, як Bitcoin. Розглянуто попередні спроби публічної влади в Україні встановити правовий режим для криптовалютного ринку шляхом прийняття відповідних нормативно-правових актів в цій сфері. Запропоновано шляхи оптимізації законодавства щодо легалізації криптовалют в Україні з метою суттєвого підвищення інноваційної складової економіки України та створення конкурентних переваг для суб’єктів господарюванн
Міжнародно-правові засоби захисту людиною своїх прав і свобод
Get PDFThe article deals with the application of international legal means of protection of human rights and freedoms in Ukraine. The content of the main acts of international law, which guarantee the ability to protect their rights and freedoms from illegal encroachments, is studied. The special place of ratified international treaties in the system of sources of law is demonstrated. The author notes that the appeal to the European Court of Human Rights for protection of the rights guaranteed by the European Convention on Human Rights, today is one of the most effective means of protection of the rights that is caused, on the one hand, by obligation of performance by Ukraine of its decisions, with another – recognition by a source of the law the decisions of the European Court of Human Rights which courts are obliged to apply at the decision of specific cases. This makes it possible to recognize the appeal to the European Court of Human Rights for the protection of their rights as a form of self-defense (protection of private interest) and a form of protection of the rights and freedoms of others (protection of public interest). The author notes that Ukraine should solve the systemic problem of non-execution of national courts decisions. This is a violation of the right to a fair trial guaranteed by the European Convention on Human Rights. It is proved that the Constitution of Ukraine guarantees the right of citizens to apply to international judicial institutions and bodies of international organizations (members or participants of which is Ukraine) to protect their rights and freedoms. It is proposed to add to the list of grounds for review of decisions of national courts in connection with exceptional circumstances the fact of violation by Ukraine of international obligations by bodies of some international organizations, especially the United Nations Human Rights Committee and the United Nations Committee on Economic, Social and Cultural Rights. The expediency of recognizing the jurisdiction of the International Criminal Court by ratifying the Rome Statute of the International Criminal Court is substantiatedВ статье рассмотрены вопросы применения международно-правовых средств защиты человеком своих прав и свобод в Украине. Раскрыто содержание основных актов международного права, гарантирующих возможность защищать свои права и свободы от противоправных посягательств. Отмечено, что обращение в Европейский суд по правам человека для защиты прав, гарантированных Конвенцией по защите прав человека и основных свобод, на сегодня является одним из наиболее эффективных средств защиты своих прав, обусловлено, с одной стороны, обязательностью выполнения Украиной его решений, с другой – предоставлением таким решением статуса источников права, суды обязаны применять при решении конкретных дел. Доказано, что Основным Законом гарантировано право обращаться за защитой своих прав и свобод как в международные судебные учреждения, так и в органы международных организаций, членом или участником которых является Украина. Предложено добавить в перечень оснований для пересмотра решений национальных судов в связи с исключительными обстоятельствами установления факта нарушений Украиной международных обязательств органами некоторых международных организаций, прежде всего Комитета по правам человека ООН и Комитета ООН по экономическим, социальным и культурным правам. Обоснована целесообразность признания юрисдикции Международного уголовного суда путем ратификации Римского статута МУСУ статті досліджено питання застосування міжнародно-правових засобів захисту людиною своїх прав і свобод в Україні. Розкрито зміст основних актів міжнародного права, які гарантують можливість захищати своїх права і свободи від протиправних посягань. Продемонстровано особливе місце міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, у системі джерел права. Автором зазначено, що звернення до Європейського суду з прав людини для захисту прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, на сьогодні є одним з найбільш ефективних засобів захисту своїх прав, що зумовлено, з одного боку, обов’язковістю виконання Україною його рішень, з іншого – наданням таким рішенням статусу джерел права, які суди зобов’язані застосовувати при вирішенні конкретних справ. Вказано, що остання особливість дозволяє визнати звернення до ЄСПЛ для захисту своїх прав одночасно формою самозахисту (захист приватного інтересу) та формою захисту прав і свобод інших осіб (захист публічного інтересу). Наголошується на особливій актуальності необхідності вирішення системної проблеми невиконання рішень національних судів, що є порушенням гарантованого Конвенцією права на справедливий суд. Доведено, що Основним Законом гарантовано право звертатися за захистом своїх прав і свобод як до міжнародних судових установ, так і до органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Запропоновано додати до переліку підстав для перегляду рішень національних судів у зв’язку з виключними обставинами встановлення факту порушень Україною міжнародних зобов’язань органами деяких міжнародних організацій, насамперед Комітету з прав людини ООН та Комітету ООН з економічних, соціальних і культурних прав. Обґрунтовано доцільність визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду шляхом ратифікації Римського статуту МКС.
Адміністративна юстиція Франції та України: порівняльно-правовий аналіз
Get PDFThe article is devoted to a comparative legal analysis of the administrative proceedings in France and Ukraine. The structure of administrative justice of France, its similar and distinctive features from Ukraine is considered. It was proposed to take over to Ukraine the positive experience of France in the field of consulting by the highest judicial authority – the government, individual ministries and other central executive bodies in the area of management decision-making, including sub-legal regulatory acts.The comparative legal analysis made it possible to conclude that the model of administrative justice of Ukraine has both common and distinctive features with the administrative justice of France. At the same time, one can not speak about their absolute identity. In our opinion, the practice of advising a higher judicial authority - the government, individual ministries and other central executive authorities in the sphere of the adoption of management decisions, including bylaws of normative ones – is a positive and possible one that can be borrowed from administrative court proceedings of Ukraine from the model of administrative legal proceedings of France. -legal acts. This will reduce the number of lawsuits against administrative courts over appeals against decisions, actions or omissions of executive authoritiesПроведен сравнительно-правовой анализ административного судопроизводства Франции и Украины. Рассмотрена структура административной юстиции Франции, ее схожие и отличительные от Украины черты. Предложено перенять положительный опыт Франции по консультированию высшей судебной инстанцией правительства, отдельных министерств и других центральных органов исполнительной власти в сфере принятия управленческих решений, в том числе подзаконных нормативно-правовых актовСтаття присвячена порівняльно-правовому аналізу адміністративного судочинства Франції та України. Розглянуто структуру адміністративної юстиції Франції, її схожі та відмінні риси від України. Запропоновано запозичити Україною позитивний досвід Франції у сфері здійснення консультування вищою судовою інстанцією – уряду, окремих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у сфері прийняття управлінських рішень, в тому числі підзаконних нормативно-правових актів
Право соціального забезпечення в умовах гармонізації та реформування законодавства: основні аспекти
Get PDFThe system and legislation in the field of social security require changes, improvements and harmonization with European standards. Thus, the main tasks of Ukraine on the way of reforming the system of social protection and ensuring is the study of the experience of market reforms in developed countries, the obligatory consideration of current trends. In addition, it is necessary to overcome the inconsistency, inconsistency and inconsistency of legislation in this area.This is possible if: it is possible to achieve the extension of social security only to citizens who are employed, their family members and persons who are not able to work; to fully introduce a differentiated approach, that is, they will receive adequate protection of the basic rights of the able-bodied, in particular, the right to work and its corresponding condition, receiving for this a special peace remuneration, as well as social insurance in case of loss of work, upon reaching retirement age, temporary or permanent disability, and the disabled are guaranteed material support and social services at the expense of social insurance and payments from state and local budgets; there will be a review and distribution of economic responsibility for the observance of social guarantees between the state, enterprises and citizens; the level of social guarantees will be established based on social standards, the most important of which are the minimum subsistence level, minimum wages and pensions, as well as social assistance amounts approved by the state; forms of social security of the population correspond to the degree of economic developmentКонстатировано, что современное социальное законодательство Украины является бессистемным, противоречивым, алогичным и устаревшим. Сделан вывод о необходимости пересмотра переченя категорий лиц, которые нуждаються в обеспечении и обслуживании ввиду сложных жизненных обстоятельств, исключив при этом возможность злоупотреблений как со стороны власти, так и со стороны граждан. При этом признано уместным изучение опыта европейских стран в решении данной проблемы �у визнано доречним вивчення досвіду європейських країн з вирішення зазначеної проблемиКонстатовано, що сучасне соціальне законодавство України є безсистемним, суперечливим, алогічним і застарілим. Наголошено на необхідності перегляду переліку категорій осіб, які мають потребу в забезпеченні й обслуговуванні внаслідок скрутних життєвих обставин, унеможлививши при цьому зловживання як з боку влади, так і з боку громадян. При цьому визнано доречним вивчення досвіду європейських країн з вирішення зазначеної проблем
Порівняльний аналіз демілітаризованих та нейтралізованих територій у міжнародному праві
No full textDifferent approaches to the definitions of “demilitarized zone” and “neutralized territory” were analyzed. The overview of international practice has provided an opportunity to make the following conclusions as to the identity of these phenomena before the First World War and their regulation by peace agreements after. Aftermath of the world wars there were mostly cases of conclusion of bilateral and multilateral agreements that envisaged either demilitarization or neutralization of territories, or both options at the same time. Clarification is made on the following approach of defining demilitarization as a synonym for disarmament. In particular, it is concluded that the latter is an integral part of demilitarization and demobilization. It is proved to be inappropriate to identify the concepts of “neutralization” and “neutrality” since the latter determines the legal status of a State, whereas neutralization defines the legal status of a part of a State. Based on the comparative analysis of demilitarized and neutralized regimes, applying the criteria of their objectives, legal framework and duration of functioning, common and distinctive features of such regimes could be defined. It is summarized that demilitarization and neutralization of territories provide peace and security, and serves for a prevention of armed conflicts, having positive effect on the settlement of post-war disputes between StatesПроанализированы различные подходы к определению понятий “демилитаризованыеˮ и “нейтрализованыеˮ территории. На основании обобщения международной практики сформулированы следующие выводы: о тождественности данных феноменов до Первой мировой войны и их регламентации соглашениями о мире; после мировых войн преимущественно заключали двусторонние и многосторонние соглашения, предусматривающие или демилитаризацию, или нейтрализацию территорий, либо оба режима одновременно. Сделано уточнение относительно подхода на демилитаризацию как синоним разоружения. Предлагается рассматривать последнее в качестве неотъемлемой составляющей демилитаризации вместе с демобилизацией. Констатировано, что является нецелесообразным отождествление понятий “нейтрализацияˮ и “нейтралитетˮ, поскольку последнее определяет правовой статус государства, тогда как нейтрализация – правовой статус части территории государства. На основании сравнительной характеристики режимов демилитаризованных и нейтрализованных территорий по таким критериям, как объект, юридические основания, временные пределы действия, определены их как общие, так и отличительные черты. Формулируется вывод о том, что демилитаризация и нейтрализация территорий обеспечивает мир и безопасность, а также выполняет функцию предупреждения вооруженных конфликтов и положительно влияет на урегулирование послевоенных отношений между государствамиПроаналізовано різні підходи до визначення понять “демілітаризованіˮ та “нейтралізованіˮ території, серед яких, зокрема, підхід до терміну “демілітаризаціїˮ через визначення сутності“мілітаризаціїˮ. На підставі проведеного узагальнення міжнародної практики сформульовано наступні висновки: про тотожність даних феноменів до Першої світової війни і їхню регламентацію угодами про мир; після світових війн переважно укладалися двосторонні та багатосторонні договори, що передбачали демілітаризацію або нейтралізацію територій, або регламентували демілітаризацію та нейтралізацію територій одночасно (Аландські острови, Суецький канал). Зроблено уточнення підходу на демілітаризацію як синонім роззброєння. Робиться висновок, що остання є невід’ємною складовою демілітаризації поряд із демобілізацією. Костатовано, що недоцільним є ототожнення понять “нейтралізаціїˮ та “нейтралітетуˮ, адже останні визначають правовий статус держави, тоді як нейтралізація – правовий статус частини території держави. На підставі порівняльної характеристики режимів демілітаризованих та нейтралізованих територій за такими критеріями, як об’єкт, юридичні підстави, часові межі дії, визначено їх як спільні, так і відмінні риси. Серед відмінних рис звертається увага на наступне: режим демілітаризованої території діє в мирний і воєнний час та забороняє військову діяльність в будь-яких формах в межах цієї території; режим нейтралізованих територій передбачає заборону використовувати частину території держави як театр для воєнних дій. Робиться висновок, що демілітаризація та нейтралізація територій забезпечує мир та безпеку, і виконує функцію попередження збройних конфліктів та позитивно впливає на врегулювання післявоєнних відносин між державам
Дія у часі судового прецеденту: досвід США
Get PDFThis study focuses on the operation of US case law in time. Currently, the Ukraininan doctrine pays little attention to the experience of the US legal system in this matter. Meanwhile, such experience is important due to the recognition in Ukrainian doctrine and practice of the sources of law related to the activities of courts.The author reviews the possible directions of operation in the time of the judicial precedent (in particular, retroactive, pure prospective and selective prospective effect), traces the history of their practical application at both the federal and state levels. The author then turns to in-depth analysis of the reasons that led to use a certain direction of operation in time by courts. In particular, the study focuses on the change in perception of the functions of the judiciary, in particular the recognition of judicial rulemaking as a factor having contributed to the widespread introduction of prospectivity. Therefore, the role of the legal predictability and the protection of legitimate expectations is regarded as the main grounds for the use of prospects.The author has analyzed the critique of prospectivity, which led to a widespread refusal to use it at the federal level (it continues to be used at state level). Attention is drawn to the following arguments of the critics: prospectivity does not comply with established rules on the role of the judiciary and judicial rulemaking (according to which setting the operation of legal rules for the future falls within the legislative prerogative; at the federal level such an approach is justified by the provision of the US Constitution), undermines the principle of stare decisis, makes the ruling merely a dictum without obliging the courts to adhere to it. Under the influence of the latter, courts tend to use selective prospectivity instead of pure prospectivity. It has become the object of criticism because of the inequity and the randomness of the distribution of the effects of change. The US Supreme Court on this basis has terminated its use as well.The author states that possibility of prospectivity remains a complex dilemma, far from a final solution. It reveals a conflict between such key values as legal certainty, equality, fairness, raises the question of the separation of powers. In addition, the problem reflects the issues of the nature of case law and the role of a judge in the functioning of the law. Despite the shift of American jurisprudence from the declaratory theory of judicial precedent, the latter continues to exist in the form of traditional retroactivity, which remains the main or the only form of the temporal effect of precedents in the United StatesРассмотрены возможные направления действия во времени прецедентного права в США (ретроактивного, чистого проспективного и выборочноо проспективного действия), а также история практического применения указанных направлений на федеральном уровне и уровне штатов. На основании анализа изменения подходов к определению направления действия во времени судебного прецедента сделан вывод, что проблема возможности проспективности остается сложной дилеммой, далекой от окончательного решения. Она обнаруживает конфликт между такими ключевыми ценностями, как правовая определенность, равенство, справедливость, поднимает вопрос разделения государственной власти. Кроме того, данная проблема отражает актуальность вопросов правопонимания, природы прецедентных правил и роли судьи в функционировании права. Несмотря на уход американской юриспруденции от деклараторнои теории судебного прецедента, последняя продолжает существовать в виде традиционной ретроактивности, которая остается основным или единственным вариантом темпоральной действия прецедентов в СШААвтор проводить огляд можливих напрямків дії в часі прецедентного права у США (ретроактивної, чистої проспективної та вибіркової проспективної дії), простежує історію практичного застосування зазначених напрямків на федеральному рівні та рівні штатів. На підставі аналізу зміни підходів до визначення напрямку дії в часі судового прецеденту автор констатує, що проблема можливості проспективності лишається складною дилемою, далекою від остаточного розв’язання. Вона виявляє конфлікт між такими ключовими цінностями, як правова визначеність, рівність, справедливість, піднімає питання поділу державної влади. Окрім того, названа проблема відображає актуальність питань праворозуміння, природи прецедентних правил та ролі судді в функціонуванні права. Попри відхід американської юриспруденції від деклараторної теорії судового прецеденту, остання продовжує існувати у вигляді традиційної ретроактивності, яка лишається основним чи єдиним варіантом темпоральної дії прецедентів у СШ
Євроінтеграційна стратегія України: ґенеза та особливості реалізації
Get PDFThe article sets out the author’s definition of Ukraine’s European integration strategy as “a common, long-term, consistent plan that does not have a single material expression, defines motion vectors, priority priorities and indicators of the conditions for the formation and development of Ukraine, is accompanied by constant analysis and monitoring, during which it can be adequately adjustments in order to obtain Ukraine membership in the European Union ”and reveals the signs of Ukraine’s European integration strategy. Next, the genesis of relations between Ukraine and the European Union is phased analyzed. So, the entire history of Ukraine-EU relations can be divided into four stages. The first stage: the beginning of the 90s of the XX century - 1997-1998; second stage: 1997-1998 - 2005; third stage: 2005 - 2014; fourth stage: 2014 - present. Each of the stages has its own characteristics and was accompanied by significant events, for example, granting Ukraine the status of a country with a market economy and the signing of important international agreements. Also, the article reveals the features of relations between Ukraine and the European Union and the reasons for the protracted process of obtaining Ukraine full membership in the European Union. These are reasons such as: the development of Ukraine-EU relations during the formation of Ukrainian statehood; reluctance of representatives of the Ukrainian authorities of different times to conscientiously and fully comply with the requirements for obtaining full membership in the European Union; low level of awareness of the population of Ukraine regarding the "pluses" and "minuses" of European integration; geopolitical position of Ukraine; the 2014 annexation of the Crimean peninsula and the ongoing armed conflict in eastern Ukraine; procedural aspects in the European Union; the unwillingness of the countries of the European Union to accept Ukraine in its current state; internal problems of the European Union itself. The author proposed the main measures to continue the further successful implementation of Ukraine’s European integration strategyВ статье предложено авторское определение евроинтеграционной стратегии Украины, поэтапно анализируется генезис отношений Украины с Европейским Союзом. раскрыты их особенности и причины затяжного процесса получения нашим государством полноправного членства в нем, а также предложены меры, направленные на дальнейшую реализацию евроинтеграционной стратегии УкраиныУ статті наведено авторське визначення євроінтеграційної стратегії України та охарактеризовано її основні ознаки. Поетапно проаналізовано генезу відносин України з Європейським Союзом, розкрито їх особливості та причини затяжного процесу отримання нашою державою повноправного членства в ньому, а також запропоновано заходи, спрямовані на подальшу реалізацію євроінтеграційної стратегії Україн