Clinical and Preventive Medicine (E-Journal) / Клінічна та профілактична медицина
Not a member yet
613 research outputs found
Sort by
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ РІЗНИХ МЕТОДІВ ОСТЕОТОМІЇ ПРИ ВИКОНАННІ ЗАКРИТОЇ РИНОПЛАСТИКИ
The aim. Increasing the effectiveness of treatment of patients with primary deformity of the nasal skeleton with a pronounced violation of the function of nasal breathing, by improving existing and developing new methods of reconstructive surgery of the nose.
Materials and methods. 38 patients participated in the study. They were divided into two groups of 19 patients each. The gender and age distribution in both groups was approximately the same. The control group had rhinoplasty performed using a traditional osteotomy. Endonasal continuous osteotomy was performed using a 4 mm chisel. The research group underwent a combination of piezoelectric surgery and combined transcutaneous access, during rhinoplasty. At the same time, a 3 mm chisel was used for lateral and transverse lateral osteotomies, and a piezotome was used to remove the hump, medial and transverse dorsal osteotomies. All patients of both groups underwent only primary rhinoplasty in a closed manner.
Results. Postoperative symptoms and complications were studied in both groups: perforation of the mucous membrane, narrowing of the nasal airways, bony irregularities, eyelid swelling, periorbital ecchymoses, as well as overall patient satisfaction. Symptoms were evaluated on the first day after surgery, 3 days after surgery, and 1 week after treatment. When comparing the obtained data, a statistically significant decrease in intra- and post-operative complications was found when performing rhinoplasty using piezoelectric surgery in combination with transcutaneous access. Also, piezotome osteotomy in combination with transcutaneous access has a number of advantages over classic osteotomy, which consist in reducing traumatic complications, obtaining more stable bone structures during surgery, which gives a better predicted result of rhinoplasty, and therefore, greater patient satisfaction.
Conclusions. Performing a combination of piezotome osteotomy with a transcutaneous approach improves the postoperative period for patients and contributes to a better rhinoplasty result due to fewer complications.Мета. Підвищення ефективності лікування хворих на первинну деформацію носового скелету з вираженим порушенням функції носового дихання, шляхом вдосконалення існуючих та розробкою нових методик відновної хірургії носу.
Матеріали та методи. У дослідження взяли участь 38 пацієнтів. Вони були поділені на дві групи по 19 пацієнтів у кожній. Статево-віковий розподіл в обох групах був приблизно однаковим. Контрольній групі була виконана ринопластика з використанням традиційної остеотомії. Ендоназальну безперервну остеотомію виконували долотом діаметром 4 мм. Дослідницькій групі під час ринопластики була проведена комбінація п’єзоелектричної хірургії та комбінованого черезшкірного доступу. При цьому долотом 3 мм проводили бічні та поперечні латеральні остеотомії, а п’єзотомом – медіальну та поперечну дорсальні остеотомії та видаляли горб. Усім пацієнтам обох груп виконано лише первинну ринопластику закритим способом.
Результати. В обох групах вивчалися післяопераційні симптоми та ускладнення: перфорація слизової оболонки, звуження носових дихальних шляхів, кісткові нерівності, набряк повік, періорбітальні екхімози, а також загальна задоволеність пацієнтів. Симптоми оцінювали в перший день після операції, через 3 дні після операції та через 1 тиждень після лікування.
При порівнянні отриманих даних виявлено статистично значуще зниження інтра- та післяопераційних ускладнень при виконанні ринопластики п’єзоелектричним способом у поєднанні з черезшкірним доступом. Також п'єзотомна остеотомія в поєднанні з черезшкірним доступом має низку переваг перед класичною остеотомією, які полягають у зменшенні травматичних ускладнень, отриманні більш стабільних кісткових структур під час оперативного втручання, що дає краще прогнозований результат ринопластики, а отже, більшу задоволеність пацієнтів.
Висновки. Виконання комбінації п’єзотомної остеотомії з черезшкірним доступом покращує післяопераційний період пацієнтів і сприяє кращому результату ринопластики за рахунок меншої кількості ускладнень
СТОМАТОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ТА ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ЙОГО ПОКРАЩЕННЯ
The aim. To analyze the main indicators of dental care to the population, the system of financial support for dental care in Ukraine and to study modern WHO initiatives to improve dental care for the population, increase its availability and quality.
Methods – system approach and system analysis, bibliosemantic, content analysis.
Results. Over the past decades, the country has revealed a significant deterioration in the dental status of the population due to the unsatisfactory state of preventive activities, changes in the financing of the dental industry. Taking into account the current WHO initiatives to protect oral health, it is promising to improve the existing forms of interdisciplinary cooperation of doctors of various practices to prevent the development of dental diseases, improve interdisciplinary education in the prevention of the most common diseases of the oral cavity of doctors of various specialties. Formation of motivation among the population to preserve dental health and provide it with preventive services, introduction of new forms of financing of the dental industry, in particular, at the expense of social insurance, the introduction of public-private partnership, increasing the state's responsibility for dental care to socially vulnerable segments of the population will help reduce the financial burden for the patient when receiving dental services in the conditions of modern realities in the system of financing dental care.Мета роботи – провести аналіз основних показників надання стоматологічної допомоги населенню, системи фінансового забезпечення стоматологічної допомоги в Україні та вивчити сучасні ініціативи ВООЗ з покращення стоматологічної допомоги населенню, підвищення її доступності та якості.
Методи дослідження: системний підхід та системний аналіз, бібліосемантичний, контент-аналіз.
Результати. Впродовж останніх десятиріч у країні виявлено істотне погіршення стоматологічного статусу населення внаслідок незадовільного стану профілактичного напряму діяльності, зміною фінансування стоматологічної галузі. Враховуючи сучасні ініціативи ВООЗ з охорони здоров'я ротової порожнини перспективним є удосконалення існуючих форм міждисциплінарної співпраці лікарів різних практик з профілактики розвитку стоматологічних захворювань, покращення міждисциплінарної освіти з профілактики найпоширеніших хвороб ротової порожнини лікарів різних спеціальностей. Формування серед населення мотивації до збереження стоматологічного здоров’я та забезпечення його профілактичними послугами, запровадженням нових форм фінансування стоматологічної галузі, зокрема за рахунок соціального страхування, запровадження державно-приватного партнерства, підвищення відповідальності держави за стоматологічну допомогу соціально незахищеним верствам населення сприятиме зменшення фінансово навантаження для пацієнта при отриманні стоматологічних послуг в умовах сучасних реалій у системі фінансування стоматологічної допомоги
ОБГРУНТУВАННЯ СКЛАДОВОЇ ОБ’ЄКТИВНОГО СТРУКТУРОВАНОГО ПРАКТИЧНОГО (КЛІНІЧНОГО) ІСПИТУ ВИПУСКНИКІВ ЗА СПЕЦІАЛЬНОСТЯМИ «МЕДИЦИНА», «ПЕДІАТРІЯ» З ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
The aim. Substantiation of the «health care organization» component of the objective structured practical (clinical) exam of the educational-qualification level of specialist, master's degree in the specialties «Medicine» and «Pediatrics» in the field of knowledge «22 Health care».
Materials and methods. Bibliosemantic and analytical research methods were used in the work. The sources of information were: legal acts regulating requirements for the training of health care specialists, educational programs of the educational discipline «social medicine, organization and economics of health care»; strategic documents of the WHO.
Results. The content of the objective structured practical (clinical) exam of the students of the educational-qualification level of a specialist, the master's degree in the specialties «Medicine» and «Pediatrics» in the field of knowledge «22 Health care» in the «health care organization» component was substantiated. The rationale is based on the requirements for master of medicine, set out in the Standard of Higher Education in the specialty 222 Medicine for the second (master's) level of higher education, the provisions of the educational-professional programs «Medicine» and «Pediatrics» of the Bogomolets National Medical University, Handbook of qualification characteristics of occupations (issue 78 «Health care»), etc. The task of graduates when passing the station to confirm competencies in the organization of health care is to demonstrate the ability to choose and fill out forms of documents to record the health indicators of the population and the doctor's activity in various situations. These scenarios relate to the selection and filling of accounting documents upon diagnosis of cancer or other malignant neoplasms, active tuberculosis or its recurrence, infectious disease, food poisoning, acute occupational poisoning, unusual reaction to vaccination, ascertainment of the case and causes of death with diagnostic coding according to the International statistical classification of diseases and related health problems, XI revision. The algorithm for performing tasks according to each scenario, the general format of the station, the necessary equipment, and the expendable materials have been determined. Also, a set of instructions for the participants of the certification process and checklists for evaluation have been developed.
Conclusions. The substantiation of the «health care organization» component of the objective structured practical (clinical) exam of the students of the educational-qualification level of a specialist, the degree of master's degree in the specialties of «Medicine» and «Pediatrics» will allow assessing the ability to fill out the documents necessary for a doctor for the accounting of health indicators of the population and his/her activities in various situations, to confirm the readiness of graduates to carry out professional activities.Мета дослідження. Обгрунтування компоненту «організація охорони здоров’я» об’єктивного структурованого практичного (клінічного) іспиту здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст, ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями «Медицина» та «Педіатрія» галузі знань «22 Охорона здоров’я».
Матеріали і методи. У роботі використано бібліосемантичний та аналітичний методи дослідження. Джерелами інформації слугували нормативно-правові акти, що регламентують вимоги до підготовки фахівців галузі охорони здоров’я, навчальні програми навчальної дисципліни «соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров’я», стратегічні документи ВООЗ.
Результати. Обгрунтовано змістове наповнення об’єктивного структурованого практичного (клінічного) іспиту здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст, ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями «Медицина» та «Педіатрія» галузі знань «22 Охорона здоров’я» за компонентом «організація охорони здоров’я». В основу обгрунтування покладено вимоги до магістрів медицини, викладені в Стандарті вищої освіти зі спеціальності 222 Медицина для другого (магістерського) рівня вищої освіти, положення освітньо-професійних програм «Медицина» та «Педіатрія» НМУ імені О.О. Богомольця, Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск 78 Охорона здоров’я) тощо. Завданням випускників при проходженні станції для підтвердження компетентностей з організації охорони здоров’я є демонстрація уміння обирати та заповнювати форми документів для обліку показників здоров’я населення і діяльності лікаря в різних ситуаціях. Окремі сценарії стосуються обрання і заповнення облікових документів при встановленні діагнозу раку або іншого злоякісного новоутворення, активного туберкульозу або його рецидиву, інфекційного захворювання, харчового, гострого професійного отруєння, незвичайної реакції на щеплення, констатації випадку та причин смерті з шифруванням діагнозів згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб і проблем, пов’язаних із здоров’ям, XІ перегляду. Визначено алгоритм виконання завдань за кожним сценарієм, загальний формат станції, необхідні обладнання і витратні матеріали. Розроблено інструктивні матеріали для учасників процесу атестації, чек-листи для оцінювання.
Висновки. Обґрунтування компоненту «організація охорони здоров’я» об’єктивного структурованого практичного (клінічного) іспиту здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст, ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями «Медицина» та «Педіатрія» дозволить оцінити уміння заповнювати документи, необхідні лікарю для обліку показників здоров’я населення і його діяльності в різних ситуаціях, підтвердити готовність випускників до провадження професійної діяльності
МАТЕРІАЛИ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ З МІЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ЗДОРОВ’Я 2023 р. ТА 75-РІЧЧЯ ВООЗ «ЗДОРОВ’Я ДЛЯ ВСІХ» (HEALTH FOR ALL)
MATERIALS OF THE SCIENTIFIC AND PRACTICAL CONFERENCE WITH INTERNATIONAL PARTICIPATION FOR WORLD HEALTH DAY 2023 AND THE 75TH ANNIVERSARY OF WHO «HEALTH FOR ALL»МАТЕРІАЛИ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ З МІЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ЗДОРОВ’Я 2023 р. ТА 75-РІЧЧЯ ВООЗ «ЗДОРОВ’Я ДЛЯ ВСІХ» (HEALTH FOR ALL
ВПЛИВ ОБРОБКИ ПОВЕРХНІ СУДИННИХ СТЕНТІВ АДАПТУЮЧОЮ КОМПОЗИЦІЄЮ (AdC) ДЛЯ ПОЛІПШЕННЯ ЇЇ БІОСУМІСНОСТІ ТА ПРОФІЛАКТИКИ РЕСТЕНОЗУ (експериментальне дослідження)
Introduction. The article describes a method of implant surface treatment that reduces the risk of an inflammatory reaction to vascular implants.
The aim of the research was to develop a method of coating the surface of vascular implants (stents) to reduce the risk of inflammation reaction (rejection), enhance their biocompatibility, and prevent restenosis.
Materials and methods. The research was conducted on 34 male rabbits of the "Flemish Giant" breed weighing 2.5-3.0 kg, following the standards of bioethical principles. The blood vessels of the experimental animals were previously provoked by the administration of endogenous pyrogenic solution according to a predetermined protocol. Under general anesthesia, the animals were endovascularly (via femoral access into the abdominal aorta) implanted with standard Z-shaped stents made of 316L stainless steel. To obtain indicative results, 10 rabbits were implanted with non-treated stents, while another 12 rabbits had stents pre-treated with the adapting composition (AdC) implanted. After 8 weeks, the animals were withdrawn from the experiment.
Results and discussion. Vessel wall morphometry revealed that the treatment of stents with AdC before their placement into the vessel resulted in a reduction of vessel wall thickness at the site of their implantation.
Conclusions. The developed method involves pre-treatment of stents with AdC , which in turn ensures a reduction in the reaction of the surrounding tissues thanks to the modification of the implant surface, reduces the thickness of neointima growth, which indicates the absence of inflammatory processes and the formation of fibrous tissue around the implant. The clinical application of AdC aimed at improving the biocompatibility properties of implants with respect to the recipient's body is characterized by a 100% (95% CI 78.2% - 100%) likelihood of absence of complications.Вступ. В роботі висвітлюється метод обробки поверхні імплантатів, що знижує ризик виникнення реакції запалення на судинні імплантати.
Мета даної роботи – розробити метод покриття поверхні судинних імплантатів (стентів) для зниження ризику виникнення реакції запалення (відторгнення), підвищення їх біосумісності та профілактики рестенозу.
Матеріали і методи. Дослідження проводили на 34 кролях, самцях, породи «сірий велетень» масою 2,5-3,0 кг у відповідності до стандартів біоетичних принципів. Судини експериментальних тварин були попередньо спровоковані введенням ендогенно розчину пірогеналу по загально визначеній схемі. Тваринам під загальною анестезією були ендоваскулярно (через стегновий доступ у абдомінальну аорту) встановлені стандартні Z-подібні стенти із нержавіючої сталі 316L. Для отримання показових результатів 10 кролям встановлені не оброблені стенти, іншим 12 кролям були встановлені стенти попередньо оброблені адаптуючою композицією (AdC). Через 8 тижнів тварин виводили з експерименту.
Результати та обговорення. Морфометрія стінки судини показала, що обробка стентів AdC перед встановленням їх до судини призводить до зменшення товщини судини у місці їх встановлення.
Висновки. Розроблений спосіб передбачає попередню обробку стентів AdC, що в свою чергу забезпечує зменшення реакції оточуючих тканин завдяки модифікації поверхні імплантатів, зменшує товщини розростання неоінтими, що свідчить про відсутність процесів запалення та утворення фіброзної тканини навколо імплантату. Клінічне застосування AdC з метою поліпшення біосумісних властивостей імплантатів по відношенню до організму реципієнта характеризується 100% (95% ВІ 78,2%-100%) вірогідністю відсутності ускладнень
МОДЕЛЬ СИСТЕМИ АУДИТУ ЯКОСТІ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ У ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
Introduction. Audit of medical services is essential means for provision of the qualified medical care to civilian population. The laws and regulations of a particular country should be considered when this means is implemented.
The aim. We have researched the theoretical and methodical approaches to audit system organization of medical service quality in healthcare institutions of Ukraine.
Materials and methods. We have analyzed the ideas of experts according to their clinical effect; goals; results and purposes before and after the implementation and receiving the primary feedback. We have described the precise selection of indices according to their effectiveness, taking into account the theories and empiric investigation of the latest researches and articles. The process assessment would be employed in order to define the most effective components of the audit.
Results. We have distinguished the criteria of medical care in relation to the quality constituents, such as: patient’s orientation, effectiveness, safety, accessibility, economical effectiveness, timeliness. The results of the indicators are entered into the reporting form. In addition, problems which were identified at the stage of processing the results, and prevent the correct interpretation of the obtained indicator values, should be recorded in the reporting form. Definitely, conducting a clinical audit requires significant administrative resources and high motivation of the healthcare institution staff. The personal traits of the head of institution, including abilities to motivate a team, to use the newest data of analytical systems and registries, to know the background of audit, play a key role in this process.
Conclusions. The expediency of regular audits once every 6-12 months was proved. It is suggested that clinical audit be implemented in healthcare institutions in order to ameliorate the procedure and effectiveness of medical care to patients via in-depth analysis of the aid’s constituents in comparison to the defined criteria and implementation of necessary changes.Актуальність. Аудит медичних послуг є необхідним засобом надання кваліфікованої медичної допомоги цивільному населенню. При застосуванні цього засобу слід враховувати закони та правила конкретної країни.
Мета дослідження. Досліджено теоретико-методичні підходи до організації системи аудиту якості медичних послуг у закладах охорони здоров’я України.
Матеріали та методи. Проаналізовано ідеї експертів за їх клінічним ефектом; цілі; результати і цілі до і після впровадження та отримання первинного зворотного зв'язку. Ми описали точний вибір індексів відповідно до їх ефективності, враховуючи теорії та емпіричне дослідження останніх досліджень і статей. Оцінка процесу буде використана для визначення найбільш ефективних компонентів аудиту.
Результати. Проаналізовано міжнародний досвід та розроблено процедуру оцінки якості медичної допомоги. Крім того, ми виділили критерії медичної допомоги по відношенню до складових якості, таких як: орієнтація на пацієнта, ефективність, безпека, доступність, економічна ефективність, своєчасність. Результати показників заносяться до форми звітності. Крім того, у формі звітності повинні бути зафіксовані проблеми, які були виявлені на етапі обробки результатів і перешкоджають правильній інтерпретації отриманих значень показників. Безумовно, проведення клінічного аудиту потребує значного адміністративного ресурсу та високої мотивації персоналу закладу охорони здоров’я. Ключову роль у цьому процесі відіграють особисті якості керівника установи, зокрема вміння мотивувати команду, використовувати новітні дані аналітичних систем і реєстрів, знати передумови аудиту.
Висновки. Доведено доцільність регулярних аудитів 1 раз на 6-12 місяців. Пропонується запровадити клінічний аудит у закладах охорони здоров’я з метою покращення процедури та ефективності надання медичної допомоги пацієнтам шляхом поглибленого аналізу складових допомоги у порівнянні з визначеними критеріями та внесення необхідних змін у разі невідповідності результатів. очікування
ПАРАМЕТРИ УЛЬТРАЗВУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ НИРОК ТА НИРКОВІ БІОХІМІЧНІ МАРКЕРИ КРОВІ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ ПІСЛЯ ГЕМОРАГІЧНОГО ІНСУЛЬТУ
Introduction. Hemorrhagic stroke is a serious and devastating complication of arterial hypertension, which leads to increased mortality in survivors even after the early recovery period. Being other target organs for arterial hypertension, kidneys take part in blood pressure regulation. Investigation of their peculiarities in such patients may provide valuable data on possible reasons of poor long-term prognosis in this category of patients.
The aim of the study: to compare kidney ultrasound parameters and renal blood biochemistry tests between the post-hemorrhagic stroke hypertensive subjects in a stable phase of recovery period and the patients with arterial hypertension who had no cerebrovascular and cardiovascular events.
Materials and methods. There were 100 subjects enrolled into the study. They formed two investigatory groups: the main (n=64; age – 52,2±8,41 years, M±SD years) and the control (n=36; age – 51,8±5,92 years) one. Hypertensive patients of the main group developed hemorrhagic stroke – subarachnoid hemorrhage (SAH) (n=42) or intracerebral hemorrhage (ICH) (n=22) – ≥6 months prior to the examination conducted at this study. The control group consisted of patients with non-complicated arterial hypertension. In both groups of patients, the kidney ultrasound parameters and blood plasma urea, creatinine and uric acid concentration levels were determined. Estimated glomerular filtration rate (eGFR) was calculated.
Results. The indices of kidney ultrasound parameters in the main group and the control group were the following ones, respectively: the pole-to-pole size of the right kidney was 9,96±1,05 and 11,63±1,26 cm, the same size of the left kidney – 10,39±0,93 and 11,95±1,23 cm, p<0,01 for both pairs. Among the biochemistry blood plasma indices, uric acid concentration reached significant difference as well – 411,21±60,36 and 360,91±75,3 µmol/L in the relevant groups, respectively (p=0,04). On the other hand, eGFR did not show the difference between the study groups. The main group was characterized by a higher prevalence of kidney stone formation – OR 5,00 (95% CI, 1,83-13,65). The statistically significant higher incidence rate of calculus development was identified in two subgroups of the main group as well: for SAH – OR 3,08 (95% CI, 1,05-9,02), for ICH – OR 13,33 (95% CI, 3,69-48,15). When comparing to the control group, kidney cyst identification rate in the SAH subgroup referred to OR 3,08 (95% CI, 1,05-9,02), while kidney pelvis/calyces enlargement incidence rate was higher in the ICH subgroup OR 9,17 (95% CI, 2,15-39,06).
Conclusions. The obtained data indicate the smaller pole-to-pole dimension of both kidneys in hypertensive subjects who suffered hemorrhagic stroke, accompanying higher incidence rate of kidney calculus formation in view of the increased blood plasma uric acid concentration. The same is typical for the SAH individuals subgroup but with the addition of prevalence of kidney cysts incidence rate. As for the ICH subgroup, in addition to the main group findings, pelvis/calyces enlargement is observed more frequently when comparing to the hypertensive only subjects.Вступ. Геморагічний інсульт – серйозне та руйнівне ускладнення артеріальної гіпертензії, яке призводить до підвищеної смертності серед врятованих хворих навіть після раннього відновного періоду. Іншими органами-мішенями артеріальної гіпертензії є нирки, які беруть участь у регуляції артеріального тиску. Дослідження їх особливостей у таких пацієнтів може надати цінні дані щодо можливих причин поганого довгострокового прогнозу у цієї категорії пацієнтів.
Мета дослідження: порівняти параметри ультразвукового дослідження (УЗД) нирок і ниркові біохімічні маркери крові між хворими з артеріальною гіпертензією у стабільній фазі відновного періоду після геморагічного інсульту та пацієнтами з артеріальною гіпертензією, які не мали цереброваскулярних та серцево-судинних подій.
Матеріали та методи. У дослідження було залучено 100 осіб. Було сформовано дві групи хворих: основну (n=64; вік – 52,2±8,41 років, M±SD років) та контрольну (n=36; вік – 51,8±5,92 роки). Основна група складалася із хворих з артеріальною гіпертензією, у яких розвинувся геморагічний інсульт за ≥6 місяців до даного дослідження – субарахноїдальний крововилив (САК) (n=42) або внутрішньомозковий крововилив (ВМК) (n=22). Контрольну групу склали хворі на неускладнену артеріальну гіпертензію. В обох групах пацієнтів визначали ультразвукові показники нирок, а також концентрацію сечовини, креатиніну та сечової кислоти в плазмі крові. Розраховували швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ).
Результати. Показники ультразвукового дослідження нирок становили в основній та контрольній групі, відповідно: повздовжній розмір правої нирки – 9,96±1,05 та 11,63±1,26 см, повздовжній розмір лівої нирки – 10,39±0,93 та 11,95±1,23 см, p<0,01 для обох пар. Серед біохімічних показників плазми крові достовірної різниці також досягала концентрація сечової кислоти – 411,21±60,36 та 360,91±75,30 мкмоль/л у відповідних групах (p=0,04). З іншого боку, порівняння ШКФ не продемонструвало різниці між групами дослідження. Основна група характеризувалася більшою поширеністю каменів у нирках – ВШ 5,00 (95% ДІ, 1,83-13,65). Достовірно вищий рівень частоти розвитку конкрементів виявлено також у двох підгрупах основної групи: для САК – ВШ 3,08 (95% ДІ, 1,05-9,02), для ВМК – ВШ 13,33 (95% CI, 3,69-48,15). Порівняно з контрольною групою шанс виявити кісту нирки в підгрупі САК становив 3,08 (95% ДІ, 1,05-9,02), тоді як частота виявлення розширення ниркової миски/чашечок була вищою в підгрупі з ВМК – ВШ 9,17 (95% ДІ, 2,15-39,06).
Висновки. Отримані дані свідчать про менший повздовжній розмір обох нирок у хворих з артеріальною гіпертензією, які перенесли геморагічний інсульт, що супроводжується більшою частотою утворення ниркових конкрементів у зв’язку з підвищенням концентрації сечової кислоти в плазмі крові. Те ж саме характерно для підгрупи осіб із САК, але з наявністю підвищеного шансу виявити кісти нирок. Що стосується підгрупи з перенесеним ВМК, на додаток до результатів основної групи, розширення ниркової миски/чашечок спостерігається частіше порівняно з пацієнтами з неускладненою артеріальною гіпертензією
ЕКСПЕРТНА ТА КЛІНІЧНА ОЦІНКА ДЕФЕКТІВ НАДАННЯ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЮ ТРАВМОЮ ТА ГЕМОРАГІЧНИМ ІНСУЛЬТОМ ВНАСЛІДОК РОЗРИВУ ЦЕРЕБРАЛЬНОЇ АНЕВРИЗМИ
Introduction. The relevance of conducting this study is determined by the necessity to create organizational conditions and optimize the clinical-diagnostic aspect of medical care for patients with traumatic brain injury (TBI) and acute stroke. This aims to improve patients' quality of life by enhancing the effectiveness of medical care provision in Ukraine. This improvement is based on identifying the causes and analyzing deficiencies in medical care for these conditions.
The aim of the research is to investigate the specificity of deficiencies in providing medical care to patients with isolated traumatic brain injury and acute hemorrhagic stroke due to the rupture of cerebral arterial aneurysms based on a retrospective analysis of medical documentation, as well as the results of patient treatment in cases of discrepancies between clinical and forensic diagnoses concerning the primary, concomitant diseases, and their complications.
Materials and methods. Clinical assessment of the results of providing care to patients with traumatic brain injury and stroke was conducted through a retrospective analysis of medical documentation of patients who were hospitalized with these pathologies. The applied methods include clinical and laboratory investigations of homeostasis and metabolism parameters, and instrumental techniques.
Results. In the identified influence of the timing of the operation (within the first few days) and the breakthrough of blood in the subarachnoid space of the brain, including with intracranial hemorrhage as a result of a re-rupture of a cerebral arterial aneurysm, on the risk of lethal outcomes of surgical treatment, a rationale for searching ways to optimize therapeutic tactics in this category of patients was provided. This includes identifying defects and shortcomings in the organizational aspect of medical care.
Conclusions. Based on the analysis and identification of the most informative factors influencing the results of surgical treatment of cerebral aneurysms, a prediction system has been developed that allows calculating the probability of its outcome. The application of the forecast is advisable to consider in the prevention and timely detection of possible deficiencies in providing medical care to patients with stroke.Вступ. Актуальність проведення даного дослідження обумовлена необхідністю створення організаційних умов та оптимізації клініко-діагностичної ланки медичної допомоги хворим з ЧМТ та гострим інсультом для підвищення якості життя хворих шляхом підвищення ефективності надання медичної допомоги в Україні на основі виявлення причин виникнення та аналізу дефектів надання медичної допомоги при даних захворюваннях.
Мета. Дослідити специфіку дефектів надання медичної допомоги хворим з ізольованою черепно-мозковою травмою та гострим геморагічним інсультом внаслідок розриву артеріальної аневризми головного мозку на основі проведеного ретроспективного аналізу медичної документації, а також результатів лікування хворих у випадках розбіжностей клінічного та судово-медичного діагнозів по основному, супутньому захворюванню та їх ускладненням.
Матеріали та методи. Клінічна оцінка результатів надання допомоги хворим з черепно-мозковою травмою та інсультом проведена при ретроспективному аналізі медичної документації хворих, що були госпіталізовані з цією патологією. Методи застосовані клінічні, лабораторні дослідження параметрів гомеостазу та метаболізму; інструментальні.
Результати. Виявлений вплив терміну проведення операції (перші декілька діб) та прориву крові у ШС ГМ, у тому числі з ГЦ внаслідок повторного розриву БГА, на ризик летальних наслідків хірургічного лікування, обґрунтував пошук шляхів оптимізації лікувальної тактики у даної категорії хворих, у тому числі виявлення дефектів та недоліків організаційної ланки медичної допомоги.
Висновки. На основі аналізу і виділення найбільш інформативних факторів, що впливають на результат хірургічного лікування аневризм головного мозку, розроблена система прогнозування, яка дозволяє розрахувати ймовірність його результату. Застосування прогнозу доцільно враховувати при профілактиці та своєчасному виявленні можливих дефектів надання медичної допомоги хворим з інсультом
МЕЗЕНХІМАЛЬНІ СТОВБУРОВІ КЛІТИНИ: ЕКЗОСОМИ ТА КОНДИЦІОНОВАНІ СЕРЕДОВИЩА ЯК ІННОВАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ У ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА АУТОІМУННІ ЗАХВОРЮВАННЯ
Introduction. Autoimmune diseases are a class of immunopathological conditions heterogeneous in clinical manifestations, characterized by immune disorders that cause the loss of the body's autoimmune tolerance and, as a result, abnormal reactivity of B-cells and T-cells, which leads to damage to own tissues. Today, about 10% of the population suffers from diseases of this class, which are clinically manifested in the form of more than 80 forms of autoimmune diseases.
The aim of the study. Summarize current ideas about the therapeutic potential of conditioned media and exosomes of MSCs in the treatment of patients with autoimmune diseases based on data from open sources of information.
Materials and methods. Publications were selected based on PubMed, Clinical Key Elsevier, Cochrane Library, eBook Business Collection and Google Scholar databases, which covered information on the use of conditioned media and MSC exosomes in the treatment of diseases of premature newborns using the
Keywords:
mesenchymal stem cells, conditioned media, secretion, autoimmune diseases.
Results. The technical complexity and high costs associated with the production and regulatory approval procedures of MSC therapy create barriers to their clinical use. Studies have shown that the cell-free secretome of MSCs, which consists of a wide range of growth factors, cytokines, chemokines and extracellular vesicles, exhibits a pluripotent effect. Today, extracellular vesicles are classified according to their diameter into apoptotic bodies (>1000 nm), microvesicles (100–1000 nm) and exosomes (30–150 nm). Exosome activity can be easily manipulated by preconditioning MSCs, by simply adding cytokines or chemicals to the culture medium, by introducing gene modifications, or by using hypoxic culture conditions. A number of studies have demonstrated the comparable effectiveness of conditioned media and MSC exosomes in the treatment of patients with autoimmune diseases.
Conclusions. Exosomes and conditioned media with MSCs have the potential to replace cell therapy or serve as a comparable clinical strategy to biological therapy in neonatology. MSC preconditioning will allow modulating the therapeutic effects of exosomes and will become the basis for establishing recommendations and standards for effective and safe cell-free therapy.Вступ. Аутоімунні захворювання являють собою гетерогенний за клінічними проявами клас імунопатологічних станів, що характеризуються порушеннями імунітету, які викликають втрату аутоімунної толерантності організму та як наслідок – аномальну реактивність В-клітин та Т-клітин, що призводить до пошкодження власних тканин. На сьогоднішній день на хвороби зазначеного класу хворіє близько 10% населення, які клінічно проявляються у вигляді понад 80 форм автоімунних захворювань.
Мета дослідження. Узагальнити сучасні відомості про терапевтичний потенціал кондиціонованих середовищ та екзосом МСК у лікуванні хворих на аутоімунні захворювання за даними відкритих джерел інформації.
Матеріали та методи. Підбір публікацій виконано за базами даних PubMed, Clinical Key Elsevier, Cochrane Library, eBook Business Collection та Google Scholar, у яких висвітлювались відомості про застосування кондиціонованих середовищ та екзосом МСК у лікуванні хворих на аутоімунні захворювання за ключовими словами: мезенхімальні стовбурові клітини, кондиціоноване середовище, секретом, аутоімунні захворювання.
Результати. Технічна складність та високі витрати, пов’язані з виробництвом та процедурами регуляторного схвалення терапії МСК створюють перешкоди для їх клінічного застосування. Дослідження показали, що безклітинний секретом МСК, який складається з широкого спектру факторів росту, цитокінів, хемокінів та позаклітинних везикул, демонструє плюрипотентний ефект. На сьогодні позаклітинні везикули класифікують відповідно до їх діаметра на апоптотичні тіла (>1000 нм), мікровезикули (100–1000 нм) та власне екзосоми (30–150 нм). Активністю екзосом можна легко маніпулювати шляхом попереднього кондиціонування МСК, простим додаванням цитокінів або хімічних речовин у культуральне середовище, введенням генних модифікацій або використанням гіпоксичних умов культивування. У низці досліджень продемонстрована співставна ефективність кондиціонованих середовищ та екзосом МСК у лікуванні хворих на аутоімунні захворювання.
Висновки. Екзосоми та кондиціоновані середовища з МСК мають потенціал замінити клітинну терапію або слугувати співставною за ефективністю клінічною стратегією біологічної терапії у неонатології. Попереднє кондиціонування МСК дозволить модулювати терапевтичні ефекти екзосом та стануть підґрунтям для встановлення рекомендацій та стандартів ефективної та безпечної безклітинної терапії
КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ТА ВИРАЖЕНОСТІ НЕГАТИВНИХ ТА ПОЗИТИВНИХ СИМПТОМІВ У ПАЦІЄНТІВ З ШИЗОФРЕНІЄЮ
The aim: to determine the features of the clinical-psychopathological structure and severity of negative and positive symptoms in patients with schizophrenia to improve diagnosis and treatment of schizophrenia.
Materials and methods. 252 patients with negative symptoms (NS) in schizophrenia and 79 patients with positive symptoms (PS) in schizophrenia were examined. The research used a comprehensive approach, which consisted in the use of clinical-psychopathological, psychometric (PANSS scale) and statistical research methods.
Results. Manifestations of positive symptoms in patients with NS in schizophrenia were mainly delineated by delusions of a minimal and weak level; minimal manifestations of delirium, unusual behavior and thought disorders; the predominance of patients with no disorders, minimal disorders and a weak level of disorders of hallucinatory behavior, excitement, ideas of grandeur, suspiciousness, and hostility. Manifestations of negative symptoms in patients with NS in schizophrenia were characterized by a predominance of medium and severe levels of blunted affect; moderate and average levels of emotional alienation; violation of abstract thinking of a weak and moderate level; average level of impaired fluency and spontaneity of speech; moderate communication impairment; passive-apathetic social detachment of the average level.
Among patients with PS in schizophrenia, the manifestations of positive symptoms were mainly delineated by delusions of medium and strong levels of severity; moderate and pronounced manifestations of delirium; a moderate level of severity of thinking disorders and unusual behavior; predominance of moderate, medium and strong levels of expression of hallucinatory behavior, excitement, ideas of grandeur, suspicion and hostility. Manifestations of negative symptoms in patients with PS in schizophrenia were characterized by a predominance of a minimal level of expression of dulled affect, social exclusion and impaired fluency and spontaneity of speech; minimal and weak levels of emotional alienation; average level of communication disorders and abstract thinking.
Conclusions. Features of the clinical-psychopathological structure and severity of negative and positive symptoms in patients with schizophrenia were established. The obtained data can serve as diagnostic criteria for conducting differential diagnosis and choosing treatment strategies for patients with schizophrenia.Мета дослідження – визначити особливості клініко-психопатологічної структури та вираженості негативних та позитивних симптомів у хворих на шизофренію для покращення діагностики та лікування шизофренії.
Матеріали та методи. Було обстежено 252 пацієнта з негативною симптоматикою (НС) при шизофренії та 79 пацієнтів з позитивною симптоматикою (ПС) при шизофренії. У дослідженні був використаний комплексний підхід, що полягав у використанні клініко-психопатологічного, психометричного (шкала PANSS) та статистичного методів дослідження.
Результати. Прояви позитивних симптомів у пацієнтів з НС при шизофренії окреслювались переважно маячними ідеями мінімального та слабкого рівню; мінімальними проявами марення, незвичайної поведінки та розладів мислення; переважанням пацієнтів з відсутністю порушень, мінімальними розладами та слабким рівнем порушень галюцинаторної поведінки, збудження, ідей величі, підозрілості та ворожості. Прояви негативних симптомів у пацієнтів з НС при шизофренії характеризувались переважанням середнього та вираженого рівнів притупленого афекту; помірним та середнім рівнями емоційного відчуження; порушенням абстрактного мислення слабкого та помірного рівню; середнім рівнем порушення плавності та спонтанності мови; помірним порушенням комунікабельності; пасивно-апатичною соціальною відстороненістю середнього рівню.
Серед пацієнтів з ПС при шизофренії прояви позитивних симптомів окреслювались переважно маячними ідеями середнього та сильного рівнів вираженості; помірним та вираженими проявами марення; помірним рівнем вираженості розладів мислення і незвичайної поведінки; переважанням помірного, середнього та сильного рівнів вираженості галюцинаторної поведінки, збудження, ідей величі, підозрілості та ворожості. Прояви негативних симптомів у пацієнтів з ПС при шизофренії характеризувались переважанням мінімальним рівнем вираженості притупленого афекту, соціальної відгородженості і порушення плавності та спонтанності мови; мінімальним та слабким рівнями емоційного відчуження; середнім рівнем порушень комунікабельності і абстрактного мислення.
Висновки. Були встановлені особливості клініко-психопатологічної структури та вираженості негативних та позитивних симптомів у хворих на шизофренію. Отримані дані можуть виступати в якості діагностичних критеріїв при проведенні диференціальної діагностики та виборі стратегій лікування пацієнтів з шизофренією