Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute
Electronic Archive of Kyiv Polytechnic InstituteNot a member yet
72235 research outputs found
Sort by
Цифрова трансформація публічного управління в контексті гендерного мейнстримінгу
No full textІщенко А. М. Цифрова трансформація публічного управління в контексті гендерного мейнстримінгу. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування». – Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Міністерство освіти і науки України, Київ, 2025. Дисертаційне дослідження присвячене актуальній тематиці цифрової трансформації публічного управління з урахуванням комплексного гендерного підходу. У роботі обґрунтовано необхідність інтеграції гендерно чутливого підходу до процесу цифровізації публічного управління з метою забезпечення рівного доступу громадян до цифрових послуг, усунення гендерних цифрових розривів і підвищення рівня ефективності державних політик у сфері цифрового урядування. У роботі представлено авторський підхід щодо визначення теоретикометодологічних засад цифровізації публічного управління. Доведено, що методологія дослідження повинна ґрунтуватися на інтегрованому підході та застосуванні комплексних дослідницьких інструментів, які забезпечують всебічний аналіз процесу цифрової трансформації публічного управління з урахуванням гендерної специфіки. Зокрема, викладене у дисертації дослідження базується на використанні кількісного та якісного підходів і включає опитування (анкетування) працівників державних органів та експертні глибинні інтерв’ю. Також використано результати кабінетного дослідження для аналізування відкритих джерел, а саме – законодавчі та нормативні акти України, офіційні матеріали Національного агентства державної служби України, роботи іноземних і українських науковців з питань гендеру, цифрової трансформації та державної служби, ресурси мережі інтернет, у тому числі звіти міжнародних організацій. У роботі поглиблено понятійно-категоріальний апарат за рахунок обґрунтування авторського тлумачення сутності та змісту таких понять, як: «цифрова трансформація публічного управління», «цифрова трансформація державної служби», «цифрові компетентності державних службовців», «цифрова публічна інфраструктура». Зокрема, цифрова трансформація державної служби визначається як комплексний процес впровадження цифрових технологій та інноваційних рішень у професійну діяльність державних службовців, що, на відміну від більш широкого поняття публічного управління, спрямований виключно на оптимізацію виконання функцій держави, в тому числі покращення якості державних послуг і забезпечення прозорості та підзвітності державного апарату. Цифрова трансформація публічного управління визначається як комплексний та стратегічний процес впровадження цифрових технологій у всі сфери діяльності органів державного управління, органів місцевого самоврядування, приватного сектору та інститутів громадянського суспільства з метою підвищення ефективності, інклюзивності та прозорості публічного управління, оптимізації надання державних послуг, розширення громадської участі у процесах прийняття рішень і забезпечення досягнення Цілей сталого розвитку. Також поглиблено розуміння відмінностей між поняттями цифровізації та цифровою трансформацією. Проведено аналіз процесів формування та реалізації комплексного гендерного підходу в цифрових ініціативах України, включаючи ретроспективу інклюзивного підходу, що умовно представлено як послідовну реалізацію декількох етапів: початкового (2016–2018 рр.), коли Україна почала закладати основу цифрової інклюзії через реалізацію перших стандартів доступності; етапу інституційних змін (2019–2020 рр.), коли було створено Міністерство цифрової трансформації України, що прискорило цифровізацію державних послуг, зокрема, запущено єдиний портал і мобільний застосунок «Дія», який став точкою доступу до держпослуг онлайн; етапу подальшого розвитку безбар’єрності (2021–2022 рр.), коли проблематика цифрової інклюзії стала пріоритетною на державному рівні та було проведено перші масштабні аудити доступності державних онлайн-сервісів. На даний час Україна перейшла на сучасніші стандарти цифрової доступності, наближаючись до практик Європейського Союзу. Отже, цифрова трансформація України не лише модернізує державний апарат і сферу публічного управління в цілому, а й стає інструментом соціально-економічного розвитку, забезпечуючи громадянам можливості швидшого, зручнішого та більш прозорого доступу до послуг і можливостей. Проведено масштабне емпіричне дослідження цифрових компетентностей державних службовців у гендерному розрізі (опитано 33 761 державних службовців), результати якого стали основою для розробки загальної короткострокової програми підвищення кваліфікації «Гендерно чутлива цифрова трансформація державного управління», затвердженої наказом Вищої школи публічного управління. Так, за результатами проведеного в рамках дослідження соціологічного опитування, була визначена трійка факторів, що найбільше ускладнює процес цифровізації на думку державних службовців: недостатність фінансових ресурсів для впровадження цифрових технологій – так вважає 40,7 % опитаних; дефіцит висококваліфікованих IT-спеціалістів у державному секторі (31,2 % опитаних державних службовців обрали цей варіант), та низький рівень мотивації держслужбовців (29,5 % опитаних). Встановлено, що гендерний цифровий розрив залишається актуальною проблемою, оскільки виявлено відмінності у цифрових навичках державних службовців, зумовлені гендерними чинниками. Зокрема, жінки демонструють вищий рівень обізнаності у сфері електронного документообігу порівняно з чоловіками, що, ймовірно, пов’язано з професійною сегрегацією за статтю — адже більшість посад категорії "В" обіймають саме жінки. До ефективних практичних інструментів підвищення кваліфікації державних службовців, зокрема тих, які залучені до процесів цифрової трансформації, належать: упровадження гендерно чутливої цифрової освіти; розробка навчальних програм з цифрових компетентностей, адаптованих до потреб різних категорій державних службовців; організація обов’язкових тренінгів із гендерно чутливого використання цифрових технологій, з урахуванням відмінностей потреб жінок і чоловіків у сфері цифрового урядування; а також проведення онлайн-курсів із цифрової грамотності, спрямованих на подолання цифрового розриву та підвищення рівня володіння сучасними технологіями. Результати проведеного соціологічного опитування державних службовців, а також результати контент-аналітичного етапу дослідження щодо оцінки ефективності заходів подолання бар’єрів у впровадженні гендерно чутливих цифрових послуг надали змогу згрупувати бар’єри на шляху впровадження гендерно чутливих цифрових державних послуг на технічні, соціокультурні, політико-правові та економічні. Проаналізовано інструменти штучного інтелекту (надалі – ШІ), що є одними з найпрогресивніших серед тих, що вже працюють в публічних цифрових ініціативах, проте їх використання може бути як ефективним інструментом розширення прав та можливостей жінок та чоловіків, так і відтворювати упередження («bias»), сприяючи поглибленню існуючих нерівностей. Визначено шляхи подолання виникнення гендерних упереджень, зокрема, збільшення частки жінок серед фахівців, залучених до розроблення та впровадження рішень на основі штучного інтелекту, забезпечення різноманітності даних, що використовуються для навчання алгоритмів, впровадження гендерного аналізу на етапах розробки та тестування цифрових продуктів, а також створення механізмів підзвітності та контролю за дотриманням принципів гендерної рівності в процесі використання технологій ШІ. Запропоновано рекомендації щодо інтегрування комплексного гендерного підходу в цифрову трансформацію, зокрема через удосконалення управлінських процесів, посилення інклюзивності та доступності цифрових послуг із застосуванням сучасних технологічних рішень. Практичним результатом дисертаційного дослідження стала розробка методики проведення експертного глибинного інтерв’ю для виявлення важливості гендерної компоненти в процесі цифровізації, розробка загальної короткострокової програми підвищення кваліфікації державних службовців та розробка Стратегії сталої гендерно чутливої цифрової трансформації публічного управління, яка базується на принципах забезпечення рівного доступу до цифрових технологій, інклюзивності державних електронних послуг, розвитку цифрових компетентностей державних службовців та споживачів цифрових послуг з урахуванням гендерних особливостей, а також на впровадженні системного моніторингу й оцінювання ефективності відповідних трансформаційних ініціатив. Запропоновано модель інтеграції гендерного підходу в процес цифрової трансформації державної служби, яка охоплює кілька взаємопов’язаних рівнів. Вона окреслює концептуальні засади гендерного підходу в публічному управлінні, визначає основні механізми його реалізації, ідентифікує основні бар’єри, що виникають у процесі впровадження гендерного компонента в цифрові перетворення, а також формулює очікувані результати такої інтеграції. Результати дослідження мають практичне значення для подальшого розвитку державної політики у сфері цифровізації та гендерної рівності в Україні.Ishchenko A.M. Digital transformation of public administration in the context of gender mainstreaming. – Qualification scientific work in the form of a manuscript. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 281 “Public management and administration”. – National Technical University “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2025. The dissertation research is devoted to the topical issue of the digital transformation of public administration, taking into account a comprehensive gender-sensitive approach. The study substantiates the necessity of integrating a gender-sensitive perspective into the digitalization of public administration in order to ensure equal access of citizens to digital services, eliminate gender-based digital divides, and enhance the effectiveness of public policies in the field of digital governance. The research presents the author's approach to defining the theoretical and methodological foundations of the digitalization of public administration. It is demonstrated that the research methodology should be based on an integrated approach and the application of comprehensive analytical tools that enable a thorough examination of the digital transformation of public administration, with due consideration of gender-specific aspects. In particular, the dissertation research employs both quantitative and qualitative methods, including a survey of public sector employees and in-depth expert interviews. Additionally, desk research was conducted to analyze open sources such as legislative and regulatory acts of Ukraine, official materials of the National Agency of Ukraine for Civil Service, academic works by Ukrainian and international scholars in the fields of gender studies, digital transformation, and civil service, as well as online resources and reports by international organizations. The conceptual and categorical framework of the study has been expanded through the development of the author’s interpretation of key concepts such as “digital transformation of public administration,” “digital transformation of civil service,” “digital competencies of civil servants,” and “digital public infrastructure.” In particular, the digital transformation of the civil service is defined as a comprehensive process of implementing digital technologies and innovative solutions in the professional activities of civil servants, which, unlike the broader concept of public administration, is specifically aimed at optimizing the functioning of the state apparatus, improving the quality of public services, and ensuring transparency and accountability. The digital transformation of public administration is interpreted as a comprehensive and strategic process of integrating digital technologies across all spheres of activity of public administration bodies, local selfgovernment authorities, the private sector, and civil society institutions with the aim of enhancing the efficiency, inclusiveness, and transparency of public administration, optimizing the provision of public services, promoting civic participation in decision-making processes, and ensuring the achievement of the Sustainable Development Goals. The study also clarifies the conceptual distinction between digitalization and digital transformation. An analysis was conducted of the processes of forming and implementing a comprehensive gender-sensitive approach in Ukraine’s digital initiatives, including the retrospective of the inclusive approach, conditionally presented as a sequence of several stages: the initial stage (2016–2018), when Ukraine began laying the foundation for digital inclusion through the adoption of the first accessibility standards; the stage of institutional changes (2019–2020), marked by the establishment of the Ministry of Digital Transformation of Ukraine, which accelerated the digitalization of public services, including the launch of the unified portal and mobile application “Diia” as a digital gateway to public services; and the stage of further development of barrier-free access (2021–2022), when the issue of digital inclusion became a state-level priority and the first large-scale audits of the accessibility of public online services were conducted. At present, Ukraine has adopted more advanced standards of digital accessibility, aligning with EU practices. Thus, Ukraine’s digital transformation not only modernizes the state apparatus and the sphere of public administration as a whole but also serves as a tool for socioeconomic development, providing citizens with faster, more convenient, and transparent access to services and opportunities. A large-scale empirical study of the digital competencies of civil servants through a gender lens was conducted, involving a survey of 33,761 civil servants. The results formed the basis for the development of a general short-term professional development program entitled “Gender-Sensitive Digital Transformation of Public Administration,” approved by the order of the Higher School of Public Administration. The sociological survey revealed the three main factors that, according to civil servants, hinder the digitalization process: insufficient financial resources for the implementation of digital technologies (40.7 % of respondents), a shortage of highly qualified IT specialists in the public sector (31.2 %), and a low level of motivation among civil servants (29.5 %). It was also established that the gender digital divide remains a pressing issue, as differences in the digital skills of civil servants were identified, determined by gender factors. In particular, women demonstrated a higher level of proficiency in electronic document management compared to men, which is likely related to occupational segregation by gender, since most positions in category "B" are held by women. Effective practical tools for enhancing the qualifications of civil servants, particularly those involved in digital transformation processes, include the implementation of gender-sensitive digital education; the development of digital skills training programs tailored to the needs of different categories of civil servants; the introduction of mandatory training on gender-sensitive use of digital technologies, taking into account the specific needs of women and men in the sphere of digital governance; and the delivery of online digital literacy courses aimed at bridging the digital divide and improving proficiency in modern technologies. The results of the sociological survey, as well as the content analysis conducted to assess the effectiveness of measures to overcome barriers to the implementation of gender-sensitive digital services, enabled the categorization of such barriers into technical, sociocultural, political and legal, and economic barriers. The research analyzed artificial intelligence (AI) tools that are among the most advanced currently applied in public digital initiatives. However, their use can serve either as an effective instrument for empowering women and men or as a mechanism for reproducing biases that may exacerbate existing inequalities. The study identifies ways to mitigate the emergence of gender biases, including increasing the representation of women among professionals involved in the development and implementation of AI-based solutions, ensuring diversity in the data used to train algorithms, conducting gender analysis at the stages of development and testing of digital products, and establishing accountability and oversight mechanisms to ensure compliance with gender equality principles in the application of AI technologies. Recommendations have been developed for the integration of a comprehensive gender-sensitive approach into the digital transformation process, in particular through the improvement of management processes and the enhancement of the inclusiveness and accessibility of digital services using modern technological solutions. A practical outcome of the dissertation research is the development of a methodology for conducting in-depth expert interviews to examine the significance of the gender component in the digitalization process; the development of a general short-term training program for civil servants; and the elaboration of a Strategy for Sustainable Gender-Sensitive Digital Transformation of Public Administration. This strategy is based on the principles of ensuring equal access to digital technologies, the inclusiveness of public e-services, the development of digital competencies among civil servants and users of digital services with due regard to gender specifics, as well as the introduction of systematic monitoring and evaluation of the effectiveness of the respective transformational initiatives. A model for integrating a gender-sensitive approach into the digital transformation of the civil service has been proposed, encompassing several interrelated levels. It outlines the conceptual foundations of the gender approach in public administration, defines key implementation mechanisms, identifies the main barriers to the integration of the gender component into digital transformation processes, and formulates the expected outcomes of such integration. The findings of the research have practical significance for the further development of state policy in the fields of digitalization and gender equality in Ukraine
Інформаційна система підтримки процесів обслуговування транспортного засобу
No full textПроєкт містить 71 с. тексту, 19 рисунків, 8 таблиці, посилання на 16 літературних джерел, додатки та 4 конструкторських документи. Об’єктом розробки є підтримка процесів технічного обслуговування транспортних засобів. Мета розробки – підвищення ефективності управління процесами технічного обслуговування та експлуатації транспортних засобів шляхом автоматизації обліку ремонтних робіт, планових оглядів, витрат і доходів. У дипломному проєкті реалізовано повнофункціональну веб-орієнтовану інформаційну систему, яка забезпечує централізоване зберігання та обробку даних щодо виконаних технічних обслуговувань, фінансових операцій і планування подальших робіт. Система має планування трирівневої архітектури: клієнтська частина забезпечує інтуїтивно зрозумілий інтерфейс користувача, серверна реалізує бізнес-логіку та обробку запитів, а дані зберігаються в надійній реляційній базі даних. Окремий модуль інформаційної системи призначений для планування інтервалів проведення технічного обслуговування, реалізований за допомогою генетичного алгоритму, що дозволяє знижувати витрати на обслуговування без суттєвого збільшення ризику виникнення несправностей. Отримані результати можуть бути корисними для підприємств, що управляють автопарками, логістичних компаній, державних структур, а також приватних користувачів, сприяючи підвищенню ефективності керування процесами технічного обслуговування транспортних засобів.The thesis project consists of six
chapters, contains 8 tables, 1
appendix, and 16 sources – totaling
71 pages.
Research object: support for vehicle
maintenance processes.
Research subject: processes of
record-keeping and planning of
vehicle maintenance.
Thesis project objective: the aim of
the project is to improve the
efficiency of managing vehicle
maintenance and operation
processes by automating the
accounting of repair works,
scheduled inspections, expenses,
and revenues.
The diploma project implements a
fully functional web-based
information system that provides
centralized storage and processing of
data related to completed
maintenance activities, financial
transactions, and planning of future
tasks. The system follows a three-tier
architectural structure: the client side
offers an intuitive user interface, the
server side handles business logic
and request processing, and data is
stored in a reliable relational
database. A separate module of the
information system is designed for
planning maintenance intervals and
is implemented using a genetic
algorithm, which helps reduce
maintenance costs without
significantly increasing the risk of
failures.
The obtained results may be useful
for fleet management enterprises,
logistics companies, governmental
institutions, and private users,
contributing to more efficient control
over vehicle maintenance processes
Техніко-економічний аналіз компенсації реактивної потужності в ковальському цеху
No full textМетою проєкту є аналіз технічного та економічного аспектів компенсації реактивної потужності на промисловому об’єкті, визначення способу компенсації, розрахунок економічної доцільності проєкту та порівняння з альтернативами.
У ході виконання дипломного проєкту було розглянуто технічну та економічну складову компенсації реактивної потужності, виконано розрахунки електричних навантажень ковальського цеху та об’єктів цивільного призначення. Проведено вибір силових трансформаторів, кабельних ліній, апаратури автоматики та захисту. Також було розроблено загальну схему електропостачання об’єкта.The aim of the project is to analyse the technical and economic aspects of reactive power compensation at an industrial facility, determine the method of compensation, calculate the economic feasibility of the project, and compare it with alternatives.
During the course of the project, both the technical and economic aspects of reactive power compensation were considered. Calculations of electrical loads for the forging shop and civil facilities were carried out. Power transformers, cable lines, automation equipment, and protection devices were selected. A general power supply scheme for the facility was also developed
Метод побудови безпроводових сенсорних мереж для моніторингу міського середовища у розумних містах
No full textАктуальність теми полягає в необхідності створення енергоефективних, надійних та масштабованих безпроводових сенсорних мереж (БСМ) для забезпечення сталого моніторингу параметрів міського середовища у рамках концепції «розумного міста». В умовах інтенсивної урбанізації, зростання кількості джерел забруднення та потреби в оперативному реагуванні міських служб на зміни в навколишньому середовищі, використання сучасних підходів до побудови БСМ є важливою умовою для підвищення якості життя населення та ефективності міської інфраструктури.
Мета роботи: підвищити ефективність моніторингу параметрів міського середовища у концепції «розумного міста».The relevance of the research topic lies in the need to create energy-efficient, reliable, and scalable wireless sensor networks to ensure continuous monitoring of urban environmental parameters within the framework of the smart city concept. In the context of intensive urbanization, increasing pollution sources, and the growing demand for rapid response by city services to environmental changes, the use of modern approaches to WSN design is a key factor in improving citizens' quality of life and the efficiency of municipal infrastructure.
The goal of the work: to improve the efficiency of monitoring urban environmental parameters within the smart city concept
Модернізація інженерних систем житлової будівлі з метою зниження енергоспоживання та підвищення енергоефективності
No full textОб’єкт дослідження – п’ятиповерхова житлова будівля №4 по вул. Євгена Маланюка в м. Олександрія. Предмет дослідження – інженерні системи електро- та теплопостачання будівлі, їх вплив на рівень енергоспоживання. Методи дослідження – аналіз споживання енергоресурсів, розрахунок тепловтрат, техніко-економічне обґрунтування заходів, розгляд потенціалу використання відновлюваних джерел енергії.
У межах проєкту запропоновано комплекс заходів, що охоплюють:
заміну системи освітлення на основі LED-світильників з автоматичним керуванням; встановлення частотного регулювання для насосного обладнання;
утеплення огороджувальних конструкцій (горищного перекриття); проведення наладки котельного обладнання для підвищення його ефективності; попередній розрахунок доцільності встановлення сонячної електростанції.The object of the study is a five-storey residential building No. 4 located on Yevhena Malanyuka Street in the city of Oleksandriia. The subject of the study is the engineering systems of electricity and heat supply of the building and their impact on the overall energy consumption. Research methods include analysis of energy consumption, calculation of heat losses, techno-economic assessment of energy efficiency measures, and evaluation of the potential for using renewable energy sources.
To achieve this goal, the following measures were proposed: replacement of the lighting system with LED luminaires with automatic control; installation of frequency regulation for pumping equipment; thermal insulation of the attic floor; adjustment of boiler equipment to improve its efficiency; and preliminary assessment of the feasibility of installing a solar power station
Топологiя в аналiзi даних
No full textДипломна робота мiстить 127 сторiнок, 9 таблиць, 19 рисункiв, 3 додатки, 34 джерела.
Об’єкт дослiдження — простiр стiйких гомологiй. Предмет дослiдження — застосування похiдних вiд стiйких гомологiй об’єктiв в аналiзi даних та машинному навчаннi. Мета роботи — дослiдження використання стiйких гомологiй в задачах аналiзу даних та машинного навчання. Методи дослiдження — деякi роздiли аналiзу, алгебри та топологiї. Результат роботи — було представлено пiдхiд до класифiкацiї зображень, використовуючи стiйкi гомологiї, введено необхiднi поняття та запропоновано пiдхiд до загальної задачi машинного навчання. За допомогою мови програмування Python було показано доцiльнiсть введеного пiдходу на задачi класифiкацiї рукописних чисел.Graduate thesis contains 127 pages, 9 tables, 19 figures, 3 appendices, 34 references.
The object of research is the space of persistent homology. The subject of research is the objects that are derived from persistent homology, and the use of such objects in data analysis and machine learning. The purpose of the work is to research the use of persistent homology in data analysis and machine learning problems. The result of the work is the introduction of an approach to image classification using persistent homology, presenting necessary notions was done to propose an approach to general machine learning problem. Using the Python programming language the expediency of the introduced approach was shown on the task of classifying handwritten numbers
Autonomous mobile robot for cargo transportation
No full textУ роботі розглянуто процес проєктування та реалізації автономного мобільного робота, призначеного для транспортування невеликих вантажів у замкненому середовищі. Основна увага приділена створенню платформи, здатної автономно пересуватись за контрастною лінією, виявляти фінішну точку маршруту та виконувати захоплення й переміщення об’єкта за допомогою сервокерованого маніпулятора типу «клешня».
Система побудована на базі мікроконтролера STM32F103C8T6, що здійснює обробку даних з інфрачервоного сенсора лінії та ультразвукового датчика, керує чотирма приводними двигунами через драйвер L298N, а також формує широтно-імпульсні сигнали для чотирьох сервомоторів, які реалізують захоплення, поворот і підняття вантажу.
У ході розробки виконано обґрунтований підбір компонентів системи, побудовано структурну та функціональну схеми, здійснено розрахунки стійкості та навантаження на платформу, а також розроблено програмне забезпечення з логікою слідування за лінією, обробкою сигналів сенсорів та алгоритмом маніпулювання об’єктами. Запропоновано можливості подальшого розвитку системи, зокрема перехід на Raspberry Pi з інтеграцією елементів комп’ютерного зору та штучного інтелекту.
Отримані результати демонструють практичну реалізованість і ефективність запропонованого підходу до побудови недорогих мобільних платформ з елементами автономного керування для навчальних, дослідницьких або логістичних цілей.This work presents the design and implementation of an autonomous mobile robot intended for transporting small loads in a controlled indoor environment. The focus is placed on developing a platform capable of following a high-contrast line, detecting the endpoint of a predefined route, and autonomously performing object manipulation using a servo-driven gripper mechanism.
The system is based on the STM32F103C8T6 microcontroller, which processes signals from an infrared line-tracking sensor and an ultrasonic distance sensor. It controls four DC drive motors via an L298N driver and generates PWM signals to control four SG90 servo motors responsible for gripper rotation, opening/closing, and arm lifting operations.
Throughout the project, a well-justified selection of hardware components was performed. A complete structural and functional scheme was developed, mechanical and stability calculations for the chassis were provided, and custom firmware was created to implement line-following behavior, sensor signal processing, and object handling logic. Possible development paths are proposed, including migration to a Raspberry Pi platform with integration of computer vision and artificial intelligence modules.
The results demonstrate the practical feasibility and efficiency of the proposed approach for building cost-effective mobile robotic platforms with elements of autonomous navigation and manipulation, making it suitable for educational, experimental, or logistics-oriented applications.
Research advisor: Andrii Momo
Галузева економіка: практикум
Get PDFНавчальний посібник містить необхідний обсяг матеріалу з дисципліни «Галузева економіка» для підготовки фахівців спеціальності 051«Економіка», за освітніми програмами «Економіка і бізнес», «Економічна аналітика», «Міжнародна економіка» денної та заочної форм навчання. Навчальна дисципліна «Галузева економіка» належить до циклу дисциплін професійної та практичної підготовки бакалаврів економічних спеціальностей. Навчальний посібник призначений для проведення практичних занять і організації самостійної роботи студентів. Навчальний посібник підготовлений у відповідності до робочої програми навчальної дисципліни
Система підтримки прийняття рішень для підбірки компонентів FPV дронів з використанням трансформерних моделей
Get PDFДипломна робота містить 94 сторінок, 25 рисунків, 8 таблиць, 19 посилань та 1 додаток.
Об’єктом дослідження є інтегрована інформаційна система підтримки прийняття рішень для підбору компонентів FPV-дронів, що поєднує веб-інтерфейс, базу даних і модуль аналізу настроїв. Предметом дослідження є методи класифікації тональності текстових відгуків на основі трансформерних моделей і архітектурні рішення веб-застосунку на базі Flask і SQLAlchemy. Метою роботи було розробити та апробувати програмне забезпечення, здатне автоматично обробляти клієнтські відгуки про FPV-компоненти, проводити їхню тональну класифікацію та інтегрувати результати аналізу в зручний веб-інтерфейс для підтримки управлінських рішень. Проаналізовано підходи до обробки текстових відгуків, формування ознак в контексті аналізу настроїв клієнтів. Досліджено методи класифікації та виявлення контекстуальних зв'язків у текстових відгуках клієнтів, що дозволило обґрунтувати ефективність обраної трансформерної архітектури. Встановлено, що застосування даної моделі забезпечує високу точність аналізу емоційного забарвлення коментарів щодо FPV-компонентів при оптимальних вимогах до обчислювальних ресурсів та швидкодії обробки великих текстових масивів. Практична цінність роботи полягає у створенні ефективного інструменту для оперативного моніторингу задоволеності клієнтів, що дозволяє бізнесу швидко виявляти проблемні аспекти продукції та приймати обґрунтовані рішення щодо покращення якості товарів і сервісу у динамічній сфері FPV-технологій.This bachelor’s thesis comprises 94 pages, 25 figures, 8 tables, 19 references, and 1 appendix.
The object of the study is an integrated decision-support system for selecting FPV-drone components, which combines a web front-end, a relational database, and a sentiment-analysis module. The subject of the research is the methods for classifying the sentiment of textual customer reviews using transformer models and the architectural design of the web application built on Flask and SQLAlchemy. The aim of the work was to develop and validate software capable of automatically processing customer feedback on FPV components, performing sentiment classification, and integrating the analysis results into a user-friendly web interface to support managerial decision-making. Approaches to processing text reviews and feature formation in the context of customer sentiment analysis were analyzed. Methods of classification and detection of contextual relationships in customer text reviews were investigated, which allowed to substantiate the effectiveness of the chosen transformer architecture. It was established that the application of this model ensures high accuracy of emotional tone analysis in comments regarding FPV components with optimal requirements for computational resources and processing speed of large text arrays. The practical value of the work lies in creating an effective tool for operational monitoring of customer satisfaction, which enables businesses to quickly identify problematic aspects of products and make informed decisions regarding the improvement of product and service quality in the dynamic field of FPV technologies
Інформаційна система прогнозування попиту на транспортні послуги у великих містах на основі машинного навчання
No full textІнформаційна система прогнозування попиту на транспортні послуги у великих містах на основі машинного навчання. Проєкт містить 62 с. тексту, 17 рисунків, 3 таблиці, посилання на 18 літературних джерел, додатки та 4 конструкторських документи.
Об’єктом розроблення є інформаційна система прогнозування попиту на транспортні послуги у великих містах на основі машинного навчання. Предметом – методи прогнозування попиту на транспортні послуги з використанням машинного навчання. Мета розроблення – підвищення точності прогнозування попиту на транспортні послуги за рахунок застосування машинного навчання для оптимізації роботи міської транспортної системи. У роботі використані методи регресійного прогнозування, аналізу часових рядів, обробки геоданих і просторового аналізу. Технічна реалізація базується на поєднанні Python, бібліотеки LightGBM для машинного навчання, Flask як серверного фреймворку, PostgreSQL з PostGIS для зберігання просторових даних і React для побудови вебінтерфейсу. Інтеграція з API Open-Meteo забезпечує отримання погодних умов, а API alerts.in.ua – даних про повітряні тривоги. Результатом стала інформаційна система, яка дозволяє прогнозувати кількість пасажирів на обраних маршрутах у заданий час з урахуванням погодних та зовнішніх факторів. Інтерфейс підтримує побудову графіків, виведення таблиць, експорт у CSV/Excel, історію запитів і автоматичне оновлення даних. Отримані результати можуть використовуватись міськими службами, перевізниками та аналітичними платформами, а сама система легко масштабується для інших міст і регіонів.Information system for predicting demand for transportation services in large cities based on machine learning. The project contains 62 pages of text, 17 figures, 3 tables, references to 18 literary sources, annexes, and 4 design documents.
The object of development is an information system for predicting demand for public transport services in large cities using machine learning. The subject is the set of forecasting methods for transport demand based on machine learning algorithms. The purpose of the development is to improve the accuracy of demand forecasting for public transport by applying machine learning techniques to optimize the performance of urban transportation networks. The work employs methods of regression forecasting, time series analysis, geospatial data processing, and spatial analysis. The technical implementation is based on the integration of Python, the LightGBM library for machine learning, Flask as a server-side framework, PostgreSQL with PostGIS for storing spatial data, and React for developing the web interface. The system also integrates the Open-Meteo API for weather data and the alerts.in.ua API for air raid alerts. The resulting information system enables passenger demand forecasting for selected routes at specific times, taking into account weather and external factors. The interface supports chart generation, table output, export to CSV/Excel, request history, and automatic data updates. The results can be used by municipal authorities, transportation companies, and analytical platforms. The system is easily scalable for other cities and regions