Volodymyr Dahl East Ukrainian National University
eEast-UkrNUIR (Electronic Volodymyr Dahl East Ukrainian National University Institutional Repository)Not a member yet
1734 research outputs found
Sort by
Конспект лекцій з дисципліни «Будівельне матеріалознавство» Частина 1 для (для здобувачів вищої освіти спеціальності G19 «Будівництво та цивільна інженерія»)
Get PDFФункціональна роль інтелектуального капіталу в інноваційній економіці.
Get PDFThe article presents a comprehensive analysis of the functional role of intellectual capital within the framework of an innovation-driven economy. The study emphasizes the paradigm shift from the predominance of tangible and financial resources toward the growing importance of intangible assets, among which intellectual capital emerges as a critical determinant of sustainable development and competitive advantage. It is argued that modern economic systems increasingly rely on knowledge, creativity, professional competencies, organizational culture, and relationship networks, which collectively constitute the foundation of national and corporate intellectual potential. The conceptual essence of intellectual capital is clarified, and its structural components are examined in detail: human capital (knowledge, skills, experience, and competencies of personnel), structural capital (internal processes, technologies, databases, intellectual property, and corporate culture), and relational capital (external relationships, stakeholder trust, client loyalty, and reputation). The article substantiates that the synergy among these elements fosters innovation capacity, accelerates the transformation of knowledge into marketable outcomes, and ensures the adaptability of economic agents to technological and institutional changes. Special attention is paid to the challenges of intellectual capital development in the context of digital transformation and globalization. Key barriers to its effective deployment in the Ukrainian economy are identified, including insufficient investment in human development, weak integration between research institutions and business structures, and the underdevelopment of innovation infrastructure. Strategic approaches are proposed to enhance intellectual capital management, including the creation of digital platforms, educational reforms, and incentives for innovation culture development. The article concludes that intellectual capital is not only a driver of innovation processes but also a core element in constructing a knowledge-based economic growth model. Further research directions involve the development of applied tools for evaluating intellectual capital performance and mechanisms for its integration into enterprise and regional governance systems.У статті здійснено комплексне дослідження функціональної ролі інтелектуального капіталу в контексті формування та розвитку інноваційної економіки. Акцентовано увагу на зміні пріоритетів економічного зростання: від домінування матеріальних і фінансових ресурсів до визнання ключової ролі нематеріальних активів, серед яких інтелектуальний капітал посідає провідне місце. Показано, що сучасні економічні системи дедалі більше орієнтуються на знання, творчість, професійні компетенції, інституційну пам’ять та комунікативні зв’язки, що в сукупності формують основу інтелектуального потенціалу країни, регіону або підприємства. У межах дослідження уточнено зміст поняття «інтелектуальний капітал» та охарактеризовано його структурні компоненти: людський капітал (сукупність знань, умінь, навичок і досвіду працівників), структурний капітал (внутрішні системи, технології, бази знань, культура управління) та реляційний капітал (зовнішні зв’язки, партнерства, довіра споживачів і стейкхолдерів). Обґрунтовано, що взаємодія цих компонентів формує синергетичний ефект, який сприяє зростанню інноваційної активності, підвищенню ефективності управлінських рішень і забезпеченню сталого конкурентного розвитку. У статті проаналізовано особливості функціонування інтелектуального капіталу в умовах цифрової трансформації та глобалізаційних викликів. Виокремлено ключові проблеми, що стримують його ефективне використання в Україні, зокрема недосконалість інституційного середовища, слабкий зв’язок між наукою й бізнесом, низький рівень інвестицій в людський капітал. Запропоновано стратегічні підходи до підвищення ефективності управління інтелектуальним капіталом, які включають розвиток цифрових платформ, удосконалення системи освіти та стимулювання інноваційної культури. Зроблено висновок, що інтелектуальний капітал є не лише джерелом інновацій, а й основою для формування нової парадигми економічного зростання. Перспективами подальших наукових досліджень визначено розробку прикладних механізмів оцінювання та інтеграції інтелектуального капіталу в управлінські практики на рівні підприємств, регіонів і національної економіки загалом
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Металознавство та зварювання» (для здобувачів вищої освіти спеціальності G19 «Будівництво та цивільна інженерія»)
Get PDFМетодичні вказівки до самостійної роботи спрямовано на вивчання і засвоєння здобувачами на підставі лекційного матеріалу практичних основ з дисципліни «Металознавство та зварювання», з метою формування знань і навичок з визначення проблем, резервів та напрямків ознайомлення здобувачів з принципами і методами вирішення проблем дослідження внутрішньої будови металів і сплавів зварних з’єднань, пов’язаних зі стрімким розвитком методів отримання і дослідження зварних з’єднань в будівельної галузі, а також нормативної документації в галузі. Методичні вказівки охоплюють широкий спектр тем, вивчення яких є обов'язковим для фахівців зі спеціальності G19 "Будівництво та цивільна інженерія": питання основних положень металознавства та зварювання, основні марки металів та сплавів які використовуються у будівництві, питання вибору електродів та вибору зварювального обладнання
Конспект лекцій навчально-методичного комплексу дистанційного курсу дисципліни «Програмування для мобільних платформ» Частина ІІ (для студентів спеціальностей F2 «Інженерія програмного забезпечення», F6 «Інформаційні технології та системи»)
Get PDFУкладено на основі ОПП підготовки бакалаврів спеціальностей F2 «Інженерія програмного забезпечення», F6 «Інформаційні технології та системи», робочої навчальної програми з дисципліни „Програмування для мобільних платформ
Навчально-методична розробка з до практичних занять з дисципліни "Сертифікація залізничних систем та підсистем" для студентів очної і заочної форм навчання за ОПП «Інтероперабельність і безпека на залізничному транспорті» галузі знань J «Транспорт та послуги» спеціальності J 7 Залізничний транспорт
No full textВ навчально-методичній розробці з практичних занять надані питання з основних аспектів щодо сертифікації залізничних систем; порядком сертифікації залізничної продукції; вивченню положень закону України «Про технічні регламенти»
Технологія і організація ремонтно-будівельних робіт: навчальний посібник у 2 частинах. Ч. 1.
Get PDFУ цьому виданні розглядаються такі актуальні питання: специфіка ремонтно- будівельного виробництва; проектування виробництва будівельно-монтажних робіт в умовах реконструкції; сучасний рівень розвитку будівельних технологій під час виконання робіт зі знесення об'єктів будівництва, руйнування та демонтаж будівельних конструкцій, виконання земляних робіт в умовах обмеженого простору, підсилення конструктивних елементів об'єктів а також особливості технології з надбудови об’єктів. Особливу увагу приділено розробці організаційно-технологічних рішень ремонтно-реконструктивних робіт. Призначений для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності G 19 «Будівництво та цивільна інженерія»
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Планування та благоустрій міст» «Планування території житлового кварталу (мікрорайону)» для здобувачів вищої освіти спеціальності G 19 «Будівництво та цивільна інженерія»
No full textProblem aspects of fulfilling obligations under an employment contract on telework.
No full textУ статті досліджено проблему належного виконання сторонами трудових обов’язків у договорі про дистанційну роботу. Акцентовано увагу на зростанні кількості трудових конфліктів, зумовлених відсутністю фізичного контролю роботодавця, розмитими межами робочого часу та труднощами документального підтвердження результатів праці. Автор аналізує норми КЗпП України, Типову форму трудового договору про дистанційну роботу, правову доктрину та судову практику, зокрема рішення Верховного Суду періоду постпандемії та воєнного стану. Наведено приклади типових спорів: дисциплінарні стягнення без чітких критеріїв, відмови у виплаті заробітної плати, порушення права на приватність, невизначеність матеріально-технічного забезпечення. Окреслено переваги договірної моделі, що конкретизує трудову функцію, процедури постановки завдань і звітування, канали комунікації та підтвердження доручень, графік доступності й «право на відключення», а також розподіл обов’язків щодо обладнання, компенсацій і стандартів інформаційної безпеки. На підставі порівняльно-правового та аналізу судової практики зроблено висновок про обмеженість чинного регулювання, яке мінімізує інструменти контролю дисципліни та прозорого обліку робочого часу, залишає прогалини в доказуванні виконання роботи й у пропорційності моніторингу. Автор обґрунтовує потребу у стандартизації договірних положень і методичних рекомендацій а також у впровадженні цифрових інструментів (електронна звітність) з гарантіями пропорційності контролю. У висновках наголошено, що комплексне узгодження законодавства, договірної практики та судових підходів зменшить конфліктність, підвищить правову визначеність і забезпечить баланс інтересів працівника й роботодавця.The article examines the problem of proper performance of contractual duties by the parties to a remote work agreement. It highlights the growing number of labour disputes caused by the employer’s lack of physical oversight, blurred boundaries of working time, and difficulties in documenting work results. The author analyses the provisions of the Labour Code of Ukraine, the Standard Form of an Employment Agreement on Remote Work, legal doctrine and case law, including Supreme Court decisions from the post-pandemic and martial-law periods. Typical disputes are illustrated: disciplinary sanctions without clear evaluation criteria, refusal to pay wages, violations of the right to privacy, uncertainty regarding material and technical support, and cybersecurity risks. The advantages of a contractual model are outlined—one that specifies the employee’s labour function, procedures for task assignment and reporting, channels of communication and acknowledgement of instructions, an availability schedule and the “right to disconnect,” as well as the allocation of responsibilities for equipment, reimbursements, and information-security standards. Based on comparative-legal analysis and the review of case law, the article concludes that the current regulation is limited: it minimises tools for enforcing discipline and transparent time accounting, leaves gaps in evidencing the performance of work, and fails to ensure proportional monitoring. The author substantiates the need to standardise contractual clauses and methodological guidance, and to introduce digital tools (electronic reporting) with guarantees of proportional oversight. In conclusion, it is emphasised that comprehensive alignment of legislation, contractual practice and judicial approaches will reduce conflict, enhance legal certainty, and ensure a fair balance of interests between employee and employer
