Volodymyr Dahl East Ukrainian National University
eEast-UkrNUIR (Electronic Volodymyr Dahl East Ukrainian National University Institutional Repository)Not a member yet
1734 research outputs found
Sort by
Іnstitutional system for the protection of the right to work: international experience, constitutional principles and practical implementation.
No full textПраво на працю є одним із основних соціально-економічних прав людини, закріплених у конституціях більшості сучасних держав. Ефективний захист цього права вимагає створення комплексної інституційної системи, яка має забезпечувати не лише декларативне проголошення трудових прав, а й їхню реальну гарантованість через сукупність правових, організаційних та процедурних механізмів. Інституційна система захисту права на працю є багаторівневою структурою, що включає конституційні основи, спеціалізоване трудове законодавство, судову систему, адміністративні органи та альтернативні способи вирішення трудових спорів. Теоретичне обґрунтування цієї системи базується на засадах конституціоналізму, концепції правової держави та доктрині соціальних прав, що визначає методологічні підходи до аналізу ефективності інституційних механізмів. Конституційна теорія захисту трудових прав виходить із визнання праці як основи життєдіяльності людини та суспільства, що зумовлює необхідність створення державних гарантій трудових прав громадян. Конституційне закріплення права на працю передбачає не лише свободу вибору професії та роду діяльності, а й обов'язок держави забезпечувати умови для реалізації цього права, включаючи захист від безробіття, створення справедливих умов праці та соціальний захист працівників. Практична реалізація інституційної системи захисту права на працю стикається з низкою викликів, пов'язаних із трансформацією сучасного ринку праці, розвитком нестандартних форм зайнятості, цифровізацією трудових відносин та глобалізацією економіки. Ці процеси вимагають адаптації існуючих інституціональних механізмів і створення нових інструментів захисту трудових прав, здатних ефективно функціонувати в соціально-економічних умовах, що змінюються. Аналіз зарубіжного досвіду свідчить про різноманітність підходів до побудови інституційних систем захисту трудових прав, що зумовлено відмінностями у правових традиціях, економічних моделях та соціальних системах. Порівняльно-правовий аналіз дозволяє виявити найбільш ефективні практики та механізми, які можуть бути адаптовані до національних умов з урахуванням специфіки правової системи та соціально-економічного розвитку країни. Удосконалення інституційної системи захисту права на працю потребує комплексного підходу, що включає модернізацію правової бази, зміцнення інституційних механізмів, підвищення ефективності правозастосовної практики та розвиток альтернативних засобів захисту трудових прав. Особлива увага має приділятись створенню превентивних механізмів захисту, розвитку соціального партнерства та формуванню культури поваги трудових прав у суспільстві, що сприятиме більш ефективній реалізації конституційних принципів у сфері трудових відносин.The right to work is one of the basic socio-economic human rights enshrined in the constitutions of most modern states. Effective protection of this right requires the creation of a comprehensive institutional system that should ensure not only the declarative proclamation of labor rights, but also their real guarantee through a set of legal, organizational and procedural mechanisms. The institutional system of protection of the right to work is a multi-level structure that includes constitutional foundations, specialized labor legislation, the judicial system, administrative bodies and alternative methods of resolving labor disputes. The theoretical justification of this system is based on the principles of constitutionalism, the concept of a legal state and the doctrine of social rights, which determines methodological approaches to analyzing the effectiveness of institutional mechanisms. The constitutional theory of labor rights protection is based on the recognition of labor as the basis of human and society's life, which necessitates the creation of state guarantees of labor rights of citizens. The constitutional enshrining of the right to work implies not only freedom of choice of profession and type of activity, but also the obligation of the state to provide conditions for the implementation of this right, including protection from unemployment, the creation of fair working conditions and social protection of employees. The practical implementation of the institutional system of labor rights protection faces a number of challenges associated with the transformation of the modern labor market, the development of non-standard forms of employment, the digitalization of labor relations and the globalization of the economy. These processes require the adaptation of existing institutional mechanisms and the creation of new instruments for the protection of labor rights that can function effectively in changing socio-economic conditions. An analysis of foreign experience indicates a variety of approaches to building institutional systems for the protection of labor rights, which is due to differences in legal traditions, economic models and social systems. Comparative legal analysis allows identifying the most effective practices and mechanisms that can be adapted to national conditions, taking into account the specifics of the legal system and the socio-economic development of the country. Improving the institutional system for protecting the right to work requires a comprehensive approach, including modernizing the legal framework, strengthening institutional mechanisms, increasing the efficiency of law enforcement practice, and developing alternative means of protecting labor rights. Particular attention should be paid to the creation of preventive protection mechanisms, the development of social partnership, and the formation of a culture of respect for labor rights in society, which will contribute to a more effective implementation of constitutional principles in the field of labor relations
Consumer rights protection in the digital environment: from roman private law to european realities
No full textСтаття присвячена дослідженню еволюції правового захисту споживачів від часів римського приватного права до сучасних європейських підходів, з особливим акцентом на виклики цифрової доби. Автори аналізують, яким чином базові римські принципи — добросовісність (bona fides), відповідальність за приховані недоліки товару та захист слабшої сторони стали методологічною основою для сучасного договірного та споживчого права, включно з цифровим середовищем. У статті обґрунтовується, що навіть за відсутності формального статусу «споживача» в римському праві, численні положення мали на меті забезпечити рівновагу між сторонами правочину, що набуває особливого значення в умовах цифрової економіки. Сучасний етап розвитку електронної торгівлі, онлайн-сервісів та цифрового контенту створює низку загроз для споживачів — від фішингових атак до недобросовісної реклами та несанкціонованого збору персональних даних. Увагу приділено прогалинам українського законодавства в контексті цифрової трансформації: застарілі норми, обмежена інституційна відповідальність, слабкий механізм контролю за онлайн-продавцями. Аналізується нова редакція Закону України «Про захист прав споживачів» (2023), яка спрямована на гармонізацію з правом ЄС. Окремо розглядається поняття цифрового контенту, права споживача на якість і безпеку послуг, запровадження Порталу е-покупець та системи перевірених постачальників. Автори проводять порівняльний аналіз норм римського, німецького, французького та англійського правопорядків щодо добросовісності, гарантій та договірної відповідальності, і демонструють їхню еволюцію до сучасних європейських регламентів, таких як Директива (ЄС) 2019/770, GDPR, Digital Services Act. Окреслюються конкретні пропозиції щодо вдосконалення українського законодавства: прийняття Закону про цифрові права споживачів, модернізація Закону «Про електронну комерцію», створення цифрових стандартів інформування споживача. Визнається ключова роль державного нагляду, цифрової грамотності населення та прозорості платформ у забезпеченні ефективного захисту. Матеріал має міждисциплінарний характер, поєднуючи історико-правовий аналіз, європейське право та сучасні проблеми цифрової безпеки. Стаття буде корисною для науковців, законодавців, юристів-практиків та всіх, хто зацікавлений у розбудові споживчого права в умовах цифрової трансформації.This article explores the evolution of consumer protection mechanisms from the foundations of Roman private law to modern European legal standards, with a particular emphasis on challenges posed by the digital age. The authors argue that key Roman legal principles — such as bona fides (good faith), liability for hidden defects, and the protection of the weaker party in contractual relations — have formed the methodological basis for contemporary contract and consumer law. Even though Roman law lacked a distinct consumer category, its norms established safeguards for fairness and equity that resonate strongly in today’s digital environment. The study addresses the risks arising from the expansion of e-commerce, online services, and digital content: phishing schemes, deceptive marketing, and unauthorized data processing. It highlights gaps in Ukrainian legislation, including outdated norms, limited institutional oversight, and weak enforcement mechanisms for online traders. Particular attention is given to the 2023 revision of Ukraine’s Law on Consumer Protection, which introduces definitions for “digital content” and “digital services,” affirms consumer rights to quality and safe digital goods, and establishes new tools such as the e-Consumer Portal and the Verified Vendors System. A comparative legal analysis is provided, tracing the reception of Roman principles into German, French, and Anglo-Saxon legal systems — including provisions on good faith (Treu und Glauben), consumer guarantees, and liability for defects. These principles are shown to underpin EU digital regulations such as Directive (EU) 2019/770, GDPR, and the Digital Services Act. The article concludes with practical recommendations for the development of Ukrainian consumer law in the digital context: adopting a dedicated Law on Digital Consumer Rights; amending the Law on E-Commerce to clarify digital contracts and transparency standards; expanding the powers of regulatory authorities, including the creation of a rapid-response e-portal for consumer complaints. The authors emphasize the importance of state supervision, digital literacy campaigns, algorithmic transparency, and cooperation with the EU through technical assistance programs. The study offers a multidisciplinary approach combining legal history, EU law, and digital security challenges. It is intended for scholars, policymakers, legal practitioners, and all stakeholders involved in building effective consumer protection systems in the digital economy
Methodological Principles of Sustainable Development Management of Enterprises in Terms of Globalization
No full textКовтун О. А. Методологічні засади управління стійким розвитком підприємств в умовах глобалізації. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. – Київ, 2025. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у вирішенні актуальної науково-прикладної проблеми розроблення теоретичних, методологічних та науково-прикладних положень управління стійким розвитком підприємств в умовах глобалізації. У дисертаційній роботі за результатами проведеного дослідження розроблено теоретичні та методологічні засади і практичний інструментарій управління стійким розвитком вітчизняних підприємств на підставі визначення концептуалізації напрямів їх стійкого розвитку, розроблення методології управління стійким розвитком підприємств в умовах глобалізації з урахуванням рівня їх стійкості й ризиків, та впровадження інструментарію ефективної реалізації. Відзначено, що висока турбулентність сучасних змін, які відбуваються у внутрішньому та зовнішньому середовищах, вимагають від підприємств глибокого переосмислення й формування нової парадигми діяльності, стратегічного мислення, швидкого реагування на зміни та обґрунтування нових бізнес-процесів, що актуалізує проблему ефективного управління стійким розвитком є нагальною як з теоретичної, так і з практичної позицій. За результатами економіко-статистичного аналізу й трендвотчингу соціально-економічної діяльності підприємств за період з 2010 р. по 2024 р. констатовано занепадаючу динаміку основних економічних показників, зміщення цільових пріоритетів розвитку та обґрунтовано необхідність упровадження кардинальних змін. Виявлені властивості функціонування підприємств, як економічної системи, дозволили конкретизувати проблеми їх стійкого розвитку. Сформовано та удосконалено предметне поле дослідження стійкого розвитку підприємства, виокремлено концепти теоретичного базису дослідження. Його елементами є сформовані принципи дослідження, обрані підходи, визначений зміст категорії «стійкий розвиток підприємства», під яким запропоновано розуміти гармонійне довготривале соціально-економічне зростання виробничо-збутової, інформаційно-комунікаційної, економічної та суспільно-корисної діяльності підприємства на основі адаптації до зовнішніх впливів, внутрішніх системно-структурних перетворень і вдосконалень, що характеризується посиленням відповідальності перед суспільством, партнерами, стейкхолдерами і клієнтами та забезпечує цілісну рівновагу й позитивну динаміку функціонування в умовах високотурбулентних трансформацій глобалізованого навколишнього середовища. Визначені складові предметного поля дослідження об’єктивизовано у вигляді сукупності проблем методологічного забезпечення ефективного управління стійким розвитком підприємств в умовах глобалізації, що потребують розв’язання за встановленими в роботі векторами дослідження. Уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження. Уточнено сутність дефініцій «стійкий розвиток підприємства», «ризики стійкого розвитку підприємства», «господарський механізм управління стійким розвитком підприємства», «стратегія стійкого розвитку підприємства», «інфраструктура стійкого розвитку підприємства в умовах глобалізації», «інструментарій управління стійким розвитком підприємства», «методології управління стійким розвитком підприємств», що дало змогу забезпечити систематизований опис нових знань щодо стійкого розвитку підприємств, сприяло виявленню характерних рис стійкого розвитку підприємств, як економічних суб’єктів ринкових відносин, та створенню підґрунтя для розроблення нових концепцій управління стійким розвитку підприємств. Під методологією управління стійким розвитком підприємств визначено таку системну сукупність методів, підходів, способів і прийомів наукового пізнання, які забезпечують всеохоплююче дослідження соціально- економічного середовища, встановлення істини та визначення напрямів перетворень щодо стійкого розвитку підприємств у сучасних умовах господарювання. Проведено аналіз та поглиблено систематизацію детермінант стійкого розвитку підприємств одночасно за двома ознаками: «За місцем виникнення» (на екзогенні та ендогенні) та «За сферами виникнення» (на економічні, фінансові, соціально-політичні, екологічні, технічні, організаційні, наукові, демографічні, маркетингові, інноваційні, комунікаційні, форс-мажорні), що надає можливість підприємствам їх точніше визначити, відповідно до особливостей власного потенціалу та комплексно враховувати в економіко- управлінській діяльності. Уточнення визначення поняття «ризики стійкого розвитку підприємства» як можливого негативного впливу на стійкість його соціально- економічних, інформаційно-комунікаційних позицій на ринку, що дає змогу, з одного боку, обмежити діапазон дослідження урахуванням тільки від’ємних відхилень показників від запланованих результатів, а з іншого боку, – розширити спектр ризиків підприємницької діяльності шляхом урахування новітніх глобалізаційних викликів та несподіваних загроз. Це дозволило розширити класифікацію ризиків стійкого розвитку підприємств і доповнити її (крім підприємницьких) видами «новітні ризики» та «несподівані ризики». Деталізація ризиків стійкого розвитку підприємства за виокремленими ознаками необхідна підприємствам під час обґрунтування будь-яких сучасних управлінських рішень та надає можливість ураховувати виклики зовнішнього середовища та глобалізаційні загрози. Запропоновано теоретико-методологічний підхід до визначення напрямів стійкого розвитку підприємства з використанням методів логічного аналізу, статистичного аналізу, факторного аналізу, експертних оцінок, математичного інструментарію теорії нечіткої логіки та причинно-наслідкової діаграми К. Ішікави, що дозволяє визначати релевантність концептуальних стратегічних рішень та обґрунтовувати напрями стійкого розвитку підприємства. Сформовано систему показників оцінки стану стійкого розвитку підприємств і критеріальну базу їх оцінювання, з використанням економіко- математичної моделі, яка дозволяє врахувати показники ризику та стійкості, що необхідні у процесі вибору стратегії розвитку підприємства. Визначено обмеження до моделі та умови підвищення ефективності управління стійким розвитком, а саме: мінімізація ризиків за умови фіксованого результату; максимізація результатів діяльності за умови фіксованих ризиків; оптимізація співвідношення ризиків і результатів управління стійким розвитком підприємства. Запропоновано підхід до формування матриці визначення стратегій стійкого розвитку підприємства відповідно до стану розвитку національної економіки та стану розвитку підприємств, що дозволяє формалізувати процедури визначення й вибору стратегій та реалізовувати стратегії, релевантні до умов діяльності підприємства і напрямів його стійкого розвитку. За результатами аналізу еволюції теорій розвитку підприємств визначено, що наразі прийнятною концептуальною ідеєю, яка задовольнить і суспільство, і його економічних суб’єктів, є концепція стійкості бізнесу (Business sustainability), яка ґрунтується на взаємодії підприємств зі стейкхолдерами в комплексній реалізації суспільно-корисної соціо-еколого- економічної діяльності. Вона передбачає ефективне врахування соціальних, економічних, політичних, екологічних, культурних тощо потреб та зміну зв’язків і орієнтирів у суспільстві, що наразі є перспективним і економічно доцільним. Релевантною стратегією, яка задовольняє сучасні вимоги суспільства, визначено стратегію «Friendly environment». Обґрунтовано доцільність її впровадження, як такої генеральної, комплексної програми дій, яка забезпечує стабільний соціо-еколого-економічний розвиток підприємства в умовах високотурбулентних глобалізаційних перетворень на основі трансформації бізнесу (у т.ч. цифрової), інтеграції підприємства у світове бізнес-середовище, підвищення його інноваційного потенціалу та конкурентоспроможності із залученням до орбіти діяльності представників бізнес-спільнот, органів влади, науки і освіти, партнерів (у т.ч. міжнародних), інвесторів, конкурентів та інших стейкхолдерів. За результатами аналізу й узагальнення наявного методичного забезпечення процесів стратегування удосконалено теоретико-методичний підхід до формування стратегії стійкого розвитку підприємства, що дозволяє враховувати всі види ризиків та активізувати співпрацю і взаємодію з усіма контрагентами підприємства, включаючи конкурентів. Інструментарій управління стійким розвитком підприємств у роботі розглянутий як сукупність методів, прийомів, підходів, видів аналізу та способів впливу на соціо-еколого-економічну діяльність підприємства, що дозволило його систематизувати за групами: аналітичні інструменти, методичні інструменти, технології управління та способи впливу. Реалізація інструментарію дає змогу вирішувати важливе науково-практичне завдання забезпечення підприємств сучасними дієвими інструментами, що дозволяють підвищувати ефективність управління, розширювати спектр управлінських дій, посилювати бізнес-позиції на ринку та забезпечувати ефективне функціонування і стійкий розвиток. Проведений аналіз суб’єктів інфраструктури дав змогу вдосконалити класифікацію інфраструктури стійкого розвитку в частині розширення класифікаційних ознак і виокремлення, окрім територіальної та галузевої приналежності, ознаки «за видами діяльності» та виділення логістичної, транспортної, інформаційної, комунікаційної, енергетичної, комунальної, консалтингової, фінансової, інвестиційно-інноваційної, інституційної, соціальної, виробничо-технологічної, ринкової інфраструктури й інфраструктури знань. Це дозволяє найбільш змістовно подати весь спектр суб’єктів, які можуть бути використані підприємствами з метою забезпечення стійкого розвитку бізнесу. Запропоновано бізнес-модель управління стійким розвитком підприємства, яка забезпечує створення суспільної та споживацької цінностей і дозволяє враховувати: вимоги до стійкої діяльності підприємства, сформовані зовнішнім середовищем (турбулентність, невизначеність); напрями формування й використання потенціалу підприємства (ресурсне забезпечення, можливості); впровадження нових технологій та інновацій; ризики; створення інформаційного контуру діяльності; систему забезпечення безпеки діяльності; системи антикризового менеджменту та самоосвіти й самовдосконалення, що вбудовані в систему управління стійким розвитком підприємства. Удосконалено механізм управління стійким розвитком підприємств в умовах глобалізації в частині доповнення його «Підсистемою взаємодії» та розширення складових елементів інших його підсистем, що надає можливість посилити комунікаційну діяльність, поліпшити партнерські взаємодії зі стейкхолдерами (у т. ч. суб’єктами інфраструктури) та забезпечує стійкість і розвиток в умовах високотурбулентних змін і стрімкого розвитку НТП і світової економіки.Kovtun O. A. Methodological Principles of Sustainable Development Management of Enterprises in Terms of Globalization – Qualification scientific work on the rights of manuscript. The thesis for the degree of Doctor of Economics in the specialty 08.00.04 – Economics and Enterprise Management (by types of economic activity). – Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko. – Volodymyr Dahl East Ukrainian National University. – Kyiv, 2025. The main scientific result of the dissertation is the resolution of an urgent scientific and applied problem in developing theoretical, methodological, and scientific and applied foundations for managing sustainable enterprise development under globalization. In the dissertation, based on the results of the conducted research, theoretical and methodological foundations and practical tools for managing the sustainable development of domestic enterprises have been developed, based on the conceptualization of the directions of their sustainable development, the development of a methodology for managing the sustainable development of enterprises under globalization conditions, taking into account their level of sustainability and risks, and the implementation of effective realization tools. It is noted that the high turbulence of modern changes occurring in the internal and external environments requires enterprises to deeply reconsider and form a new paradigm of activity, strategic thinking, quick response to changes, and justification of new business processes, which actualizes the problem of effective sustainable development management as urgent both from theoretical and practical positions. Based on the results of economic-statistical analysis and trend-watching of the socio-economic activities of enterprises for the period from 2010 to 2024, a declining trend of the main economic indicators has been established, a shift in development priorities has been identified, and the necessity for the implementation of fundamental changes has been substantiated. The revealed properties of enterprise functioning as an economic system made it possible to specify the problems of their sustainable development. The subject field of the research on sustainable enterprise development has been formed and improved, and the concepts of the theoretical basis of the research have been distinguished. Its elements are the established research principles, selected approaches, and the defined content of the category “sustainable development of an enterprise”, which is proposed to mean harmonious long-term socio-economic growth of the enterprise’s production and sales, information and communication, economic and socially beneficial activities, based on adaptation to external influences, internal systemic-structural transformations and improvements, characterized by strengthened responsibility to society, partners, stakeholders, and clients, and ensuring overall balance and positive dynamics of functioning in the conditions of highly turbulent transformations of the globalized environment. The components of the research subject field are objectified in the form of a set of methodological support problems for effective management of sustainable enterprise development in the context of globalization, which require solving according to the vectors of research established in the work. The conceptual-categorical apparatus of the study has been clarified. The essence of the definitions “sustainable development of an enterprise”, “risks of sustainable enterprise development”, “economic mechanism for managing sustainable enterprise development”, “sustainable enterprise development strategy”, “sustainable development infrastructure of an enterprise under globalization”, “tools for managing sustainable enterprise development”, and “methodologies for managing sustainable enterprise development” has been clarified. This made it possible to provide a systematized description of new knowledge on sustainable enterprise development, contributed to identifying the characteristic features of enterprise sustainability as economic entities of market relations, and created a basis for the development of new concepts for managing the sustainable development of enterprises. The methodology of managing sustainable enterprise development is defined as a systemic set of methods, approaches, ways and techniques of scientific cognition, which ensure a comprehensive study of the socio-economic environment, establishment of the truth and determination of transformation directions regarding sustainable development of enterprises under current economic conditions. The analysis and deepened systematization of the determinants of enterprise sustainability were carried out simultaneously according to two features: “By place of origin” (into exogenous and endogenous) and “By spheres of origin” (into economic, financial, socio-political, ecological, technical, organizational, scientific, demographic, marketing, innovation, communication, force majeure), which allows enterprises to more accurately define them according to the specifics of their potential and to comprehensively take into account in economic and managerial activities. The definition of the concept “risks of sustainable enterprise development” has been clarified as a possible negative impact on the sustainability of its socioeconomic, information and communication positions in the market, which allows, on the one hand, to limit the research range by considering only negative deviations of indicators from the planned results, and on the other hand, to expand the spectrum of entrepreneurial activity risks by considering new globalization challenges and unexpected threats. This made it possible to expand the classification of enterprise sustainable development risks and supplement it (in addition to entrepreneurial ones) with the types “new risks” and “unexpected risks”. The detailing of risks of sustainable enterprise development according to the selected characteristics is necessary for enterprises when justifying any modern management decisions and allows them to take into account external environmental challenges and globalization threats. A theoretical-methodological approach to determining the directions of enterprise sustainable development is proposed using methods of logical analysis, statistical analysis, factor analysis, expert assessments, mathematical tools of fuzzy logic theory, and Ishikawa’s cause-and-effect diagram, which allows determining the relevance of conceptual strategic decisions and substantiating the directions of enterprise sustainable development. A system of indicators for assessing the state of enterprise sustainable development and a criteria base for their evaluation has been formed using an economic-mathematical model, which allows considering risk and sustainability indicators necessary in the process of choosing an enterprise development strategy. The model's constraints and conditions for increasing the efficiency of sustainable development management have been identified, namely: risk minimization under the condition of a fixed result; maximization of activity results under the condition of fixed risks; optimization of the ratio of risks and results of managing the sustainable development of the enterprise. An approach to forming a matrix for determining enterprise sustainable development strategies has been proposed according to the state of national economic development and the state of enterprise development, which allows formalizing the procedures of determining and selecting strategies and implementing strategies relevant to the enterprise’s operating conditions and directions of its sustainable development. Based on the analysis of the evolution of enterprise development theories, it is determined that currently the acceptable conceptual idea that satisfies both society and its economic entities is the concept of business sustainability, which is based on the interaction of enterprises with stakeholders in the comprehensive implementation of socially beneficial socio-ecological-economic activities. It involves the effective consideration of social, economic, political, environmental, cultural, etc. needs and the change of connections and orientations in society, which is currently promising and economically feasible. The “Friendly Environment” strategy is defined as a relevant strategy that meets the modern requirements of society. The feasibility of its implementation has been substantiated as a general, comprehensive program of actions that ensures stable socio-ecological-economic enterprise development under conditions of highly turbulent globalization transformations based on business transformation (including digital), enterprise integration into the global business environment, increasing its innovation potential and competitiveness with the involvement of business community representatives, authorities, science and education, partners (including international ones), investors, competitors, and other stakeholders. Based on the analysis and generalization of the available methodological support for strategizing processes, the theoretical-methodological approach to the formation of an enterprise sustainable development strategy has been improved, which allows taking into account all types of risks and activating cooperation and interaction with all enterprise counterparties, including competitors. The tools for managing enterprise sustainable development in the dissertation are considered as a set of methods, techniques, approaches, types of analysis, and ways of influencing the socio-ecological-economic activity of the enterprise, which allowed systematizing them into groups: analytical tools, methodological tools, management technologies, and methods of influence. The implementation of the tools makes it possible to solve an important scientific-practical task of providing enterprises with modern effective tools that allow improving management efficiency, expanding the range of managerial actions, strengthening business positions in the market, and ensuring effective functioning and sustainable development. The analysis of infrastructure subjects has made it possible to improve the classification of sustainable development infrastructure in terms of expanding the classification features and distinguishing, in addition to territorial and sectoral affiliation, the feature “by type of activity” and highlighting logistics, transport, information, communication, energy, utilities, consulting, financial, investmentinnovative, institutional, social, production-technological, market infrastructure and knowledge infrastructure. This allows presenting the full spectrum of entities that can be used by enterprises to ensure sustainable business development in
Методичні вказівки до виконання індивідуального завдання з дисципліни «Основи автоматизації розрахунку будівельних конструкцій» за темою «Розрахунок шпунта підсиленого анкерами спільно з ґрунтовим масивом котловану» (для здобувачів вищої освіти спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія»)
No full textProblem aspects of occupational safety regulation in remote employment: national legislation and EU experience.
No full textУ статті досліджено проблеми охорони праці при дистанційній зайнятості в Україні в умовах воєнного стану. Наголошено, що після 2022 року дистанційна робота стала сталою практикою, однак норми КЗпП та Закону «Про охорону праці» фактично перекладають відповідальність за безпечність робочого місця на працівника й не встановлюють механізмів оцінювання та контролю ризиків з боку роботодавця. Підкреслено ігнорування психосоціальних факторів (стрес, вигорання), що формує правовий вакуум і розрив зі стандартами ЄС. Автор аналізує вітчизняні норми та правову доктрину й зіставляє їх із Рамковою угодою ЄС про телероботу 2002 р. і практикою її запровадження країнами ЄС (Франції, Іспанії, Німеччини). Наведено приклади зарубіжних варіантів рішень, які підвищують рівень безпеки дистанційних працівників: презумпція виробничого характеру нещасного випадку під час телероботи (Франція), обов’язкова оцінка ризиків із можливістю самооцінки за згодою працівника (Іспанія), поширення загальних правил охорони праці на домашні робочі місця та розмежування telework/mobiles work (Німеччина). Окреслено переваги європейської моделі із пріоритетом обов’язків роботодавця: системне управління ризиками, забезпечення обладнанням і витрат, запровадження «права на відключення» та заходів проти ізоляції працівника. На підставі порівняльного аналізу зроблено висновок про обмеженість вітчизняного підходу, який мінімізує участь роботодавця, не врегульовує кваліфікацію нещасних випадків та не містить інструментів профілактики психосоціальних ризиків. Встановлено, що чинне законодавство потребує гармонізації зі стандартами ЄС. Автор обґрунтовує доцільність: закріплення обов’язку роботодавця забезпечувати безпечні умови праці незалежно від місця її виконання; запровадження первинної та періодичної оцінки ризиків (у т.ч. за чек-листами самооцінки); удосконалення процедури розслідування нещасних випадків (з урахуванням європейських підходів та ін. У висновках наголошено, що впровадження запропонованих змін зменшить травматизм і вигорання, підвищить правову визначеність для бізнесу та сприятиме євроінтеграції трудового законодавства України.The article examines challenges of occupational safety and health (OSH) in remote employment in Ukraine under conditions of martial law. It is emphasised that since 2022 remote work has become a stable practice; however, provisions of the Labour Code of Ukraine and the Law of Ukraine “On Occupational Safety” effectively shift responsibility for a safe workplace to the employee and do not establish mechanisms for employer-led risk assessment and control. The neglect of psychosocial factors (stress, burnout) creates a legal vacuum and a gap with EU standards. The author analyses domestic norms and legal doctrine and compares them with the EU Framework Agreement on Telework (2002) and its implementation in EU Member States (France, Spain, Germany). Examples of foreign solutions that enhance the safety of remote workers are provided: the presumption of the occupational nature of accidents occurring during telework (France); mandatory risk assessment with the possibility of self-assessment subject to the worker’s consent (Spain); the extension of general OSH rules to home workplaces and the distinction between telework and mobile work (Germany). The advantages of the European model—prioritising employer duties—are outlined: systematic risk management, provision of equipment and coverage of related costs, the introduction of the “right to disconnect”, and measures to prevent worker isolation. Based on comparative analysis, the article concludes that the Ukrainian approach is limited: it minimises employer involvement, does not regulate the classification of accidents, and lacks tools for preventing psychosocial risks. It is established that current legislation requires harmonisation with EU standards. The author substantiates the expediency of: enshrining the employer’s duty to ensure safe working conditions regardless of the place of work; introducing initial and periodic risk assessment (including self-assessment checklists); and improving the procedure for investigating accidents, taking into account European approaches, inter alia. The conclusions stress that implementing the proposed changes will reduce injuries and burnout, enhance legal certainty for business, and promote the European integration of Ukraine’s labour legislation
Комп’ютерна графіка при вивченні технічних дисциплін
No full textThis tutorial provides materials that reflect the formulation of tasks and their implementation in the development of assembly drawings of detachable and permanent connections using computer graphics. Regulatory and guiding materials are provided that reflect the basic rules used in the performance of tasks. The titoriall is intended to be used in the educational process when students study disciplines related to the implementation of graphic tasks. The material of this tutorial can also be useful for a wide range of users: university students of all forms of education, engineers and anyone who uses computer graphics in engineering practice.У даному навчальному посібнику приведені матеріали, які відображають постановку завдань і їх виконання при розробці складальних креслеників рознімних та нерознімних з’єднань з використанням комп’ютерної графіки. Приведено нормативні та керівні матеріали, які відображають основні правила, котрі використовуються при виконанні завдань. Посібник призначено для використання в навчальному процесі при вивченні студентами дисциплін, пов’язаних з виконанням графічних завдань. Матеріал даного посібника також може бути корисним для широкого кола користувачів: студентів вузів усіх форм навчання, інженерів і всих, хто застосовує комп’ютерну графіку в інженерній практиці
International standards in the field of protection and security practices: national standard and adaptation in the aspect of harmonization of national legislation.
No full textВ сучасних умовах розвитку України, глобалізації та інтеграційних процесів, під час воєнного стану, забезпечення безпеки та охорони праці набуває пріоритетного значення на національному рівні. Стандарти в цій сфері визначають основні вимоги до охорони та безпеки життя та здоров’я працівників (у тому числі психологічного), середовища праці, профілактики виробничого травматизму, особливо в умовах нескінчених обстрілів та інших проявів збройної агресії. Європейські країни та міжнародні організації, зокрема Міжнародні організація праці (МОП), ISO, Європейський Союз активно впроваджують та розвивають системи стандартів в сфері охорони та безпеки праці, які мають універсальне значення та застосування. Наша ж держава перебуває в процесі реформування національного законодавства, особливо що стосується безпеки праці. А тому важливим є адаптація таких стандартів до наших внутрішніх правових і соціально-економічних реалій. Прагнучи до євроінтеграції, Україна повинна гармонізувати своє трудове законодавство з міжнародними нормами, зокрема конвенціями МОП та директивами ЄС. Тому актуалізується аналіз стану міжнародних стандартів в сфері безпеки та охорони праці, дослідження ступеня їх впровадження в національному законодавстві та визначення ключових перспектив на шляху гармонізації нормативно-правової бази.The article іn the current conditions of Ukraine's development, globalization and integration processes, during martial law, ensuring occupational safety and health becomes a priority at the national level. Standards in this area determine the basic requirements for the protection and safety of workers' lives and health (including psychological), the working environment, and the prevention of occupational injuries, especially in conditions of endless shelling and other manifestations of armed aggression. European countries and international organizations, in particular the International Labor Organization (ILO), ISO, and the European Union, are actively implementing and developing systems of standards in the field of occupational safety and health, which have universal significance and application. Our state is in the process of reforming national legislation, especially regarding occupational safety. Therefore, it is important to adapt such standards to our internal legal and socio-economic realities. Striving for European integration, Ukraine must harmonize its labor legislation with international standards, in particular ILO conventions and EU directives. That is, the purpose of this article is to analyze the state of international standards in the field of occupational safety and health, study the degree of their adaptation in national legislation and identify key prospects for harmonizing the regulatory framework
Web service integration with social network
No full textСтаття присвячена розгляду створення web-сервісу, який організує роботу електронної черги і має функціонал взаємодії із соціальною мережею. Електронна черга є програмно-апаратним комплексом, що дозволяє формалізувати та оптимізувати керування потоком відвідувачів. У статті розглянуто програмну реалізацію системи електронної черги «Е-черга» з функціоналом, інтегрованим із соціальною мережею, може мати такі сфери застосування: операційні зали банків; центри виплат страхових компаній; клієнтські центри операторів стаціонарні оператори; державні установи (наприклад, податкові та реєстраційні служби, посольства та консульські установи); пенсійні фонди; медичні центри; туристичні компанії; візові центри; автосалони, автосервіси; нотаріальні та адвокатські контори; авіа- та залізничні каси; операційні зали відділень зв'язку; багатофункціональні центри надання державних та муніципальних послуг. Для ідентифікації користувачів в системі пропонується створення QR коду в персональних кабінетах, з подальшим адмініструванням даних завдяки сканеру QR коду. Зручним та швидким способом надання користувачам додаткового функціоналу є використання ботів соціальних мереж, які стали невід'ємною частиною будь-якого онлайн-сервісу, інтернет-магазину, інформаційного порталу або блогу. Розроблений програмний функціонал полягає як в отриманні контенту, так і в створенні процесів, які безпосередньо стосуються послуг і ресурсів. Додаткове використання функціоналу соціальних мереж для оповіщення дозволяють користувачам швидко та зручно отримувати актуальну інформацію в режимі реального часу без необхідності завантаження інтерфейсу веб-сервісу системи. Це створює гнучкість та зручність взаємодії з сервісом для користувачів, що забезпечує більш ефективне управління часом та ресурсами клієнтів. У зв'язку з цим інтеграція функціоналу web-систем управління потоками клієнтів із соціальними мережами стає актуальним завданням. Запропоновані методи реалізації системи при створенні сервісу використовують сучасний та перевірений стек технологій web програмування, що дозволяє створювати web-сервіси, які мають високий рівень безпеки при роботі в електронній системі.The article is devoted to the consideration of the creation of a web-service that organizes the work of an electronic queue and has the functionality of interaction with a social network. An electronic queue is a software and hardware complex that allows you to formalize and optimize the management of the flow of visitors. The article considers the software implementation of the electronic queue system "E-queue" with functionality integrated with a social network, which can have the following areas of application: bank operating rooms; insurance company payment centers; operator client centers, stationary operators; state institutions (for example, tax and registration services, embassies and consular offices); pension funds; medical centers; travel companies; visa centers; car dealerships, car services; notary and law offices; airline and railway ticket offices; operating rooms of communication departments; multifunctional centers for the provision of state and municipal services. To identify users in the system, it is proposed to create a QR code in personal accounts, with subsequent data administration using a QR code scanner. A convenient and fast way to provide users with additional functionality is to use social network bots, which have become an integral part of any online service, online store, information portal or blog. The developed software functionality consists of both receiving content and creating processes that directly relate to services and resources. Additional use of social network functionality for notifications allows users to quickly and conveniently receive up-to-date information in real time without the need to download the system's web service interface. This creates flexibility and convenience of interaction with the service for users, which provides more effective management of customer time and resources. In this regard, the integration of the functionality of web-systems for managing customer flows with social networks becomes an urgent task. The proposed methods for implementing the system when creating a service use a modern and proven stack of web programming technologies, which allows you to create web services that have a high level of security when working in an electronic system
Конспект лекцій з курсу «Механізація будівельного виробництва та міського господарства». (для здобувачів вищої освіти спеціальності G19 «Будівництво та цивільна інженерія»)
Get PDFМетодичне видання спрямоване на формування у студентів комплексу знань про сучасні будівельні машини, обладнання та механізований інструмент; ознайомлення з основними видами і конструктивними рішеннями будівельних машин та обладнання, їх використання в галузі, розвинення навиків самостійного вибору комплектів машин та обладнання з урахуванням виду робіт, умов їх експлуатації, організації і технології використання
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Технологія зведення будівель та споруд» для здобувачів вищої освіти спеціальності G19 «Будівництво та цивільна інженерія».
Get PDFМетодичні вказівки мають ціль допомогти студентам денної та заочної форми більш глибоко ознайомитися з основними теоретичними положеннями технології зведення будівель та споруд та оволодіти навичками технологічного проектування, методів монтажу та зведення будівель