Volodymyr Dahl East Ukrainian National University
eEast-UkrNUIR (Electronic Volodymyr Dahl East Ukrainian National University Institutional Repository)Not a member yet
1734 research outputs found
Sort by
Нейропсихологія. Основи нейропсихологічної корекції у дитячому віці
Get PDFНавчальний посібник це ресурс для здобувачів вищої освіти, викладачів і практикуючих фахівців, зацікавлених у поглибленому вивченні нейропсихології. Він охоплює три основні розділи: основні положення неврології та нейропсихології, методи дослідження у цих галузях, а також основи нейропсихологічної корекції у дитячому віці. Викладені матеріали супроводжуються переліком тем рефератів, завданнями для самостійної роботи, тестовими питаннями для контролю і самоконтролю знань, а також орієнтовними питаннями для підсумкового контролю знань, що сприяє кращому засвоєнню інформації. Глосарій та список рекомендованої літератури додають посібнику цінності, дозволяючи здобувачам вищої освіти швидко орієнтуватися у термінології та знаходити додаткові джерела для поглибленого вивчення. Навчальний посібник розрахований передусім на викладачів і здобувачів освіти спеціальності 053 «Психологія» закладів вищої освіти. Може стати в нагоді практичним психологам, а також усім, хто прагне збільшити обсяг своїх знань у цих галузях психології
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Інформаційне право» (для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти денної та заочної (дистанційної) форми навчання спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»)
Get PDFМетодичне видання спрямоване на вивчання і засвоєння студентами самостійно та на підставі лекційного матеріалу теоретичної основи та практичного матеріалу з дисципліни «Інформаційне право», аналізу внутрішнього та міжнародного законодавства, судової практики що спрямовані на найбільш швидкий та ефективний судовий захист прав, свобод та інтересів, стимулювання активної позиції суб’єктів інформаційної діяльності до вирішення теоретичних та практичних проблем у сфері застосування інформаційного права. Методичні матеріали розроблені для здобувачів вищої освіти юридичного факультету СНУ ім. В. Даля
Тексти лекцій з дисципліни «Реакційна здатність органічних сполук» для здобувачів вищої освіти, що навчаються за освітнім рівнем – магістр, денної та заочної форми навчання спеціальності 161 – Хімічні технології та інженерія
Get PDFКонспект лекцій з дисципліни «Утримання міської забудови» (для здобувачів вищої освіти спеціальності G19 «Будівництво та цивільна інженерія»)
Get PDFКонспект лекцій призначений для поглибленого вивчення питань, пов'язаних з: забезпеченням системи утримання міської території, технічним обслуговуванням та ремонтами будівель та споруд
Духовність особистості: методологія, теорія і практика. Вип. 1(111). 2025.
Get PDFУ збірнику висвітлюються актуальні питання методології, теорії й практики розвитку духовної культури особистості в сучасних соціокультурних умовах. Матеріали збірника можуть бути використані науковцями в галузі педагогіки та психології духовності, аспірантами, педагогами-практиками. Статті прорецензовано членами редакційної колегії
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Водопостачання і водовідведення будівель і споруд» Частина 2 (для здобувачів Вищої освіти спеціальності G19 Будівництво та цивільна інженерія)
Get PDFПризначений для студентів вищих навчальних закладів освіти усіх форм навчання спеціальності G19 — «Будівництво та цивільна інженерія». Розглянуто основні теоретичні положення проектування систем водопостачання і водовідведення, наведено методику розрахунку системи водопостачання, водовідведення та гідравлічного розрахунку цієї системи. Дано приклади розрахунку та необхідні довідкові дані
Конспект лекцій з дисципліни «Електромехатроніка» (частина 1) (для здобувачів вищої освіти спеціальності G3 Електрична інженерія)
Get PDFКонспект лекцій охоплює зміст дисципліни «Електромехатроніка» (першу частину) для студентів денної, заочної та дистанційної форм навчання спеціальності G3 – Електрична інженерія. Розглядаються загальні поняття базові визначення, основне напрями розвитку електромехатроніки. Також наводяться опис сучасних електромехатронних модулів та систем. Конспект лекцій розраховано на здобувачів ВО закладів вищої освіти
Theoretical and Applied Problems of Psychology and Social Work. – 2025. – № 1(66).
No full textЗбірник наукових праць включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія «Б») за спеціальністю 053 Психологія (з 2020 р.). У науковому виданні можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата психологічних наук (доктора філософії, доктора наук з психології). Наказ МОН України від 29.06.2021 № 735 (Додаток 3
Legal regulation and protection of еmployees' labor rights in the context of digitalization
No full textРобота присвячена дослідженню впливу цифрової трансформації на трудові відносини в Україні. Актуальність теми зумовлена глибокими змінами, які цифровізація вносить у сферу праці, створюючи нові виклики та ризики для працівників. Нові форми зайнятості, якот гігпраця, платформна зайнятість, дистанційна робота дають гнучкість, але водночас ставлять працівників перед загрозою нестабільності, відсутності соціальних гарантій та обмеження можливостей захисту своїх прав. Підкреслюється, що чинне національне трудове законодавство відстає від темпів технологічного прогресу та не повною мірою враховує нові формати трудових відносин, що сприяє правовій невизначеності та ускладнює ефективний правовий захист працівників у цифровому середовищі. В роботі визначено сутність і зміст ключових категорій, придатних для застосування в цифровому правовому середовищі. Подано авторські дефініції понять «цифровізація трудових відносин»; «цифрові трудові права»; «цифрові трудові обов’язки», «дистанційна робота», «цифрові платформи», що сприяє усуненню термінологічної невизначеності й закладає основу для подальшої кодифікації цифрових явищ у трудовому праві. Авторкою з’ясовано, що цифровізація праці виступає багатоаспектним і системоутворюючим процесом, який охоплює не лише зміну змісту трудової діяльності, а й трансформацію структури ринку праці та характеру правового регулювання трудових відносин, а також виокремлено три основні аспекти цифрової трансформації на ринку праці: 1) зміна природи та змісту праці; 2) структурна зміна ринку праці; 3) трансформація трудових відносин. Підкреслено, що ці зміни вимагають негайної адаптації законодавства та відповідних соціальних інститутів, що забезпечить створення адекватного правового поля, гарантуючи справедливість, безпеку та гідність у сфері праці. На основі аналізу досвіду міжнародного регулювання трудових відносин, зазначається, що цифрова економіка впливає на класичний розподіл суб’єктного складу трудових правовідносин «працівник–роботодавець», змінюючи найменування працівника на сторону конкретної угоди – фрілансер, підприємець, самозайнята фізична особа, незалежний виконавець, тощо. Авторка робить висновок, що наразі українське законодавство тяжіє до створення нової категорії «працівники інтернетплатформ (цифрових платформ)», включивши їх до сфери дії трудового права та одночасно розробляючи специфічні норми, які враховують особливості праці на таких цифрових платформах. Саме такий підхід дає змогу зберегти принцип єдності та диференціації галузі національного трудового права. Доведено, що особливістю цифрових трудових правовідносин є те, що вони реалізуються в особливому віртуальному середовищі, на цифрових платформах, без реальної (або за обмеженої) комунікації сторін трудових правовідносин, що вимагає від працівників та роботодавців, крім професійних, наявності інформаційних знань та умінь, а також забезпечення їх безпечного інтернетспівробітництва та здійснення цифрових трудових прав. У дослідженні представлена класифікація цифрових правовідносин у сфері праці за різними підставами. Залежно від обсягу використання інструментів цифровізації виокремлено правовідносини: а) які доповнюють, за допомогою цифрових інструментів, класичні трудові правовідносини (наприклад, шляхом використання електронних трудових книжок або електронного цифрового підпису), б) щодо безпосереднього здійснення прав та обов’язків суб’єктів в процесі виконання трудової функції у віртуальному середовищі, коли взаємодія сторін здійснюється віддалено, без фізичного контакту, який замінюють цифрові технології. В залежності від періоду зайнятості сторін трудового договору у віртуальному середовищі: а) цифрові трудові правовідносини, які пов'язані із застосуванням виключно дистанційної (віддаленої) праці працівник та роботодавець укладають угоду про дистанційну роботу на постійній основі; б) змішані трудові правовідносини, які передбачають чергування роботи в офісі з віддаленою працею, в тому числі до цієї групи включаються ситуації, коли віддалена робота застосовується без урахування бажання працівника (тимчасове переведення працівника у виняткових випадках). У дисертації обґрунтована необхідність створення правової основи для регулювання дистанційної роботи, цифровізації робочого часу та права на відключення в Україні. Авторка вважає необхідним внесення змін до чинного КЗпП України шляхом закріплення на законодавчому рівні права на відключення, а також визначення чітких санкцій за його порушення. Зміни до КЗпП України можуть бути сформульовані як частини статті наступним чином: «Ч.1. Працівник має право не виконувати робочі обов'язки та не підтримувати зв'язок з роботодавцем поза межами встановленого робочого часу, якщо інше не передбачено трудовим договором або колективною угодою. Ч.2. Роботодавець зобов'язаний забезпечити реалізацію права працівника на відключення шляхом: встановлення чіткого робочого графіка; утримання від вимог щодо виконання працівником робочих завдань поза робочим часом, за винятком випадків, передбачених законодавством або договором; розробки та впровадження політики щодо права на відключення, яка включає правила використання робочих комунікацій поза робочим часом та визначає випадки, коли це може бути необхідно. Ч.3. Залучення працівника до виконання робочих обов'язків поза встановленим робочим часом допускається лише у випадках: надзвичайних ситуацій, що вимагають негайного втручання; інших випадках, передбачених законодавством або трудовим договором. Ч.4. У разі порушення права на відключення працівник має право звернутися до органів державного нагляду за дотриманням трудового законодавства або до суду для захисту своїх прав та отримання компенсації. Ч.5. За порушення права працівника на відключення роботодавець несе відповідальність відповідно до чинного законодавства». Також авторка узагальнила розуміння поняття права на відключення та вказала, що регулювання цього права за своєю суттю має встановити три основні елементи: 1) обмеження робочого часу (на рівні трудового законодавства); 2) право на відпочинок (перерви, щоденні та щотижневі відпочинки, щорічна відпустка); 3) право на приватність (на рівні конституційного та трудового законодавства). Авторка доводить необхідність чіткого формулювання та законодавчого закріплення інших цифрових трудових прав та гарантій для захисту працівників від неправомірного використання цифрових технологій, зокрема, права на прозорість алгоритмів оплати, права на інформацію про алгоритмічний моніторинг, права на цифрову приватність та захист персональних даних, права на захист від дискримінації, спричиненої алгоритмічними рішеннями роботодавця, тощо. Ці права є новими для українського правового поля, але вони активно реалізуються працівниками у європейських країнах, досвід яких має бути цікавим та корисним для вітчизняної правозастосовчої практики. Акцентується на доцільності встановлення відповідальності роботодавця за порушення норм цифрової трудової етики. В роботі вказується на необхідність закріплення у трудовому законодавстві України визначення цифрових трудових прав «як сукупності прав працівників, пов’язаних із використанням цифрових технологій у процесі виконання трудових функцій» та цифрових трудових обов’язків «як комплексу зобов’язань працівників, що включає дотримання норм кібербезпеки, відповідальне використання цифрових ресурсів та комунікаційних платформ, забезпечення коректної взаємодії з алгоритмічними системами управління працею». З метою забезпечення правової визначеності у сфері цифровізації праці та робочого часу, авторка вважає за доцільне: а) розробити механізми цифрового обліку робочого часу для дистанційних працівників з обов’язковими стандартами щодо захисту персональних даних; б) встановити мінімальні вимоги до компенсації витрат на віддалену роботу, що забезпечить рівні умови праці та підвищить продуктивність; в) визначити межі використання цифрових інструментів моніторингу праці та робочого часу працівників для запобігання порушенням їх права на конфіденційність. Авторка пропонує і інші зміни до чинного КЗпП України, які стосуються кількох його глав та спрямовані на комплексне регулювання нових цифрових трудових відносин. Основні пропозиції включають: розширення сфери регулювання для включення цифрових трудових прав, обов'язків та питань алгоритмічного управління; захист прав працівників в умовах цифрової зайнятості, зокрема, захист персональних даних та обмеження цифрового контролю; регулювання нових форм праці (наприклад, дистанційної) та оплати праці; захист прав працівників на цифрових платформах, включаючи визначення статусу цифрових профспілок. Авторка обґрунтувала позицію, що професійна перепідготовка є одним із ключових викликів сучасного етапу цифрової трансформації як для України, так і для країн ЄС. Швидка цифровізація економіки та автоматизація створюють ризик цифрової нерівності та розрив між навичками працівників і потребами ринку праці. Зазначається, що для вирішення цієї проблеми необхідний комплексний підхід, що передбачає: активну державну політику щодо навчання впродовж життя (lifelong learning), співпрацю між урядом, освітою та бізнесом, а також фінансову підтримку програм перепідготовки. Зроблено висновок, що професійна перепідготовка постає не лише як інструмент індивідуальної адаптації до нових умов, але і як стратегічна передумова економічної стабільності та конкурентоспроможності держави у цифрову епоху. У дисертації доведено, що судовий захист у сфері цифрових трудових відносин відіграє не лише компенсаторну (відновлення порушених прав), а й нормативну роль, тобто має подвійний характер. Він активно формує правозастосовну практику, встановлюючи прецеденти для нових стандартів. Це свідчить про те, що суди не обмежуються тлумаченням чинних норм, а виконують активну, еволюційну та стратегічно важливу функцію у розвитку трудового права в умовах цифрової трансформації. Авторка підкреслює стратегічну роль судової влади у забезпеченні справедливості та гідності працівників у цифрову епоху Аргументована позиція, що для ефективного захисту працівників у нових умовах цифрової економіки профспілки мають не лише зберегти класичні форми діяльності, а й адаптувати свої методи до реалій нетипової зайнятості. Йдеться про пошук нових форматів представництва та захисту прав, включно зі створенням цифрових профспілок, здатних охоплювати працівників дистанційної та платформної економіки, забезпечуючи їх залучення до колективних переговорів і механізмів соціального діалогу. Міжнародні зусилля, зокрема діяльність ЄС та МОП, вже привели до значних регулятивних зрушень, таких як ухвалення Директиви ЄС про платформну зайнятість та резолюції МОП щодо розробки глобальних стандартів в цій сфері. Зазначається, що міжнародна співпраця та тиск профспілкового руху є ключовими для формування нової правової бази, яка буде захищати працівників цифрової економіки. Акцентовано, що у цифровому середовищі громадські організації та правозахисні групи відіграють важливу роль, доповнюючи діяльність профспілок шляхом надання безоплатної правничої допомоги, проводячи адвокаційні кампанії, підвищуючи обізнаність працівників про їхні цифрові трудові права та сприяючи міжнародному діалогу. В умовах цифровізації праці така синергія професійних спілок, громадських ініціатив і міжнародних інституцій є необхідною передумовою створення ефективної, сучасної системи захисту прав працівників, яка відповідала б викликам глобалізованого ринку та потребам цифрової епохи. Сформульовані в процесі дослідження висновки й отримані результати можуть бути використані: у науководослідницькій сфері – для подальших теоретичних напрацювань з питань правового статусу працівника в умовах цифровізації трудових відносин, розвитку концепції цифрових трудових прав і обов’язків, а також при дослідженні нових тенденцій на ринку праці, пов’язаних із цифровою економікою; в освітньому процесі – при викладанні навчальних дисциплін зі спеціальності 081/D8 «Право» (таких як «Трудове право та право соціального забезпечення», «Правове регулювання трудових та процесуальних трудових відносин», «Правове забезпечення цифрової економіки», тощо), для підготовки відповідних лекцій, методичних матеріалів, а також у розробці нових спецкурсів, навчальних програм і підручників, присвячених проблематиці трудових прав у цифрову епоху; у правотворчості – в діяльності з підготовки змін та доповнень до чинних нормативноправових актів у сфері праці. Висновки та конкретні законодавчі пропозиції дисертації можуть бути використані при опрацюванні проєкту нового Трудового кодексу України, розробці спеціальних законів чи підзаконних актів щодо дистанційної роботи, гігекономіки, захисту персональних даних працівників, алгоритмічного управління працею тощо; у правозастосуванні – органами державної влади, місцевого самоврядування, судами та іншими суб’єктами, що забезпечують реалізацію і захист трудових прав. Результати дослідження можуть стати підґрунтям для підготовки роз’яснень, методичних рекомендацій щодо застосування трудового законодавства в умовах цифровізації, а також бути враховані при розгляді трудових спорів, пов’язаних із нетиповими формами зайнятості чи порушеннями прав працівників у цифровому середовищі.This dissertation is dedicated to examining the impact of digital transformation on labor relations in Ukraine. The relevance of the topic stems from the profound changes that digitalization introduces to the sphere of labor, creating new challenges and risks for employees. New forms of employment, such as gig work, platformbased employment, and remote work, provide flexibility but simultaneously expose employees to risks of instability, lack of social guarantees, and limited opportunities for protecting their rights. It is emphasized that current national labor legislation lags behind the pace of technological progress and does not fully account for new formats of labor relations, contributing to legal uncertainty and complicating effective legal protection of employees in the digital environment. The study defines the essence and content of key categories applicable in the digital legal environment. It proposes original definitions for the concepts of "digitalization of labor relations", "digital labor rights", "digital labor obligations", as well as definitions for "remote work", "digital platforms". These definitions help eliminate terminological uncertainty and lay the groundwork for further codification of digital phenomena in labor law. It is established that the digitalization of labor is a multifaceted and systemic process that encompasses not only changes in the content of labor activities but also the transformation of the labor market structure and the nature of legal regulation of labor relations. Three main aspects of digital transformation in the labor market are identified: 1) changes in the nature and content of labor; 2) structural changes in the labor market; 3) transformation of labor relations. It is emphasized that these changes necessitate immediate adaptation of legislation and relevant social institutions to ensure the creation of an adequate legal framework guaranteeing fairness, safety, and dignity in the sphere of labor. Based on an analysis of international experiences in regulating labor relations, it is noted that the digital economy affects the traditional division of labor relations entities into "employee–employer", redefining the employee as a party to a specific agreement, such as a freelancer, entrepreneur, selfemployed individual, or independent contractor. The author concludes that Ukrainian legislation is moving toward creating a new category of "internet platform employees (digital platform employees)", incorporating them into the scope of labor law while simultaneously developing specific norms that account for the peculiarities of work on such digital platforms. This approach enables the preservation of the principle of unity and differentiation in national labor law. It is proven that a distinctive feature of digital labor relations is their realization in a specific virtual environment, on digital platforms, with minimal or no direct communication between the parties to labor relations. This requires employees and employers to possess, in addition to professional skills, informational knowledge and skills, as well as ensuring secure internet collaboration and the exercise of digital labor rights. The study presents a classification of digital labor relations based on various criteria. Depending on the extent of digitalization tools used, labor relations are distinguished as: a) those that supplement traditional labor relations with digital tools (e.g., through the use of electronic labor records or digital signatures); b) those involving the direct exercise of rights and obligations of subjects in the performance of labor functions in a virtual environment, where interaction between parties occurs remotely, without physical contact, replaced by digital technologies. Based on the duration of engagement in a virtual environment, labor relations are categorized as: a) digital labor relations associated with exclusively remote work, where the employee and employer enter into a permanent remote work agreement; b) hybrid labor relations, which involve alternating between officebased and remote work, including situations where remote work is applied without regard to the employee’s preference (e.g., temporary transfers in exceptional cases). The dissertation substantiates the need to establish a legal framework for regulating remote work, the digitalization of working time, and the right to disconnect in Ukraine. The author deems it necessary to amend the current Labor Code of Ukraine by enshrining the right to disconnect at the legislative level and establishing clear sanctions for its violation. Proposed amendments to the Labor Code could be formulated as follows: Article Section 1. An employee has the right not to perform work duties or maintain contact with the employer outside of established working hours unless otherwise stipulated by the employment contract or collective agreement. Article Section 2. The employer is obliged to ensure the realization of the employee’s right to disconnect by: establishing a clear work schedule; refraining from requiring the employee to perform work tasks outside working hours, except in cases provided by law or contract; developing and implementing a policy on the right to disconnect, which includes rules for using workrelated communications outside working hours and specifies cases where such communication may be necessary. Article Section 3. Engaging an employee to perform work duties outside established working hours is permitted only in cases of: emergencies requiring immediate intervention; other cases provided by law or employment contract. Article Section 4. In case of violation of the right to disconnect, the employee has the right to appeal to state labor law enforcement bodies or courts to protect their rights and obtain compensation. Article Section 5. For violating an employee’s right to disconnect, the employer shall be held liable in accordance with current legislation. The author also generalizes the understanding of the right to disconnect, noting that its regulation should establish three key elements: 1) limitation of working hours (at the level of labor legislation); 2) the right to rest (breaks, daily and weekly rest, annual leave); 3) the right to privacy (at the level of constitutional and labor legislation). The study argues for the necessity of clearly formulating and legislatively enshrining other digital labor rights and guarantees to protect employees from the unlawful use of digital technologies, including the right to transparency of payment algorithms, the right to information about algorithmic monitoring, the right to digital privacy and personal data protection, and the right to protection from discrimination caused by algorithmic employer decisions. These rights are novel for the Ukrainian legal field but are actively implemented by employees in European countries, whose experience is deemed valuable and useful for domestic legal practice. The importance of establishing employer liability for violations of digital labor ethics is emphasized. The study highlights the need to enshrine in Ukrainian labor legislation the definition of digital labor rights as "a set of employee rights related to the use of digital technologies in the performance of labor functions" and digital labor obligations as "a set of employee obligations that include compliance with cybersecurity standards, responsible use of digital resources and communication platforms, and ensuring proper interaction with algorithmic labor management systems". To ensure legal certainty in the sphere of labor digitalization and working time, the author considers it appropriate to: a) develop mechanisms for digital tracking of working time for remote employees with mandatory personal data protection standards; b) establish minimum requirements for compensating remote work expenses to ensure equal working conditions and increase productivity; c) define boundaries for the use of digital tools for monitoring labor and working time to prevent violations of employees’ right to privacy. The author proposes additional amendments to the Labor Code of Ukraine, affecting several of its chapters, aimed at comprehensively regulating new digital labor relations. Key proposals include: expanding the scope of regulation to include digital labor rights, obligations, and algorithmic management issues; protecting employee rights in the context of digital employment, particularly personal data protection and limitations on digital control; regulating new forms of labor (e.g., remote work) and remuneration; protecting the rights of employe
Методичні рекомендації до підготовки та захисту кваліфікаційної роботи для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти заочної форми навчання спеціальності 053 Психологія ОПП «Психологія фізичної реабілітації
No full textУ методичних рекомендаціях викладено загальні вимоги до змісту та оформлення кваліфікаційних магістерських робіт здобувачами другого (магістерського) рівня вищої освіти, які навчаються за спеціальністю 053 "Психологія" освітньої програми "Психологія фізичної реабілітації". Розкрито значення кваліфікаційної магістерської роботи для підготовки психологів, мету, основні завдання, послідовність і особливості виконання окремих розділів роботи. Надано рекомендації щодо змісту кваліфікаційної магістерської роботи, нормативних вимог до її оформлення, організації здобувача під час написання, апробації, рецензування і захисту кваліфікаційної магістерської роботи. Розраховано на здобувачів закладів вищої освіти