Volodymyr Dahl East Ukrainian National University
eEast-UkrNUIR (Electronic Volodymyr Dahl East Ukrainian National University Institutional Repository)Not a member yet
1734 research outputs found
Sort by
Methodology for adapting management decisions for agro-industrial enterprises in times of crisis
No full textУ статті досліджено методологію адаптації управлінських рішень для агропромислових підприємств в умовах кризових явищ. Адаптаційне управління є ключовим інструментом забезпечення гнучкості підприємств, що функціонують в умовах високої невизначеності. Процес адаптації передбачає пристосування управлінської системи до змінних умов зовнішнього та внутрішнього середовища з метою мінімізації негативного впливу криз і забезпечення стійкого розвитку підприємства. В умовах економічної та соціальної нестабільності адаптація управлінських рішень відіграє вирішальну роль у підтриманні ефективності діяльності, забезпеченні безперервності бізнес-процесів та збереженні конкурентоспроможності. Основною метою адаптації є підвищення стійкості підприємства до зовнішніх шоків, оптимізація ресурсного використання та розвиток стратегій, що відповідають новим викликам. Адаптаційні управлінські рішення поєднують стратегічне та оперативне управління, що дозволяє підприємствам не лише швидко реагувати на зміни, але й формувати довгострокові конкурентні переваги. Важливими аспектами адаптації є підвищення рівня гнучкості організаційної структури, зниження ризиків, забезпечення швидкого реагування на зміни в ринковому середовищі та адаптивність бізнес-моделі. Особливу увагу приділено специфіці агропромислових підприємств, які функціонують у середовищі з високим рівнем ризику та значною залежністю від природних, економічних і соціальних факторів. Успішна адаптація дозволяє таким підприємствам мінімізувати втрати під час кризових періодів, зберігати ефективність виробничих процесів та створювати основу для подальшого розвитку. У статті також розглядається сценарне планування як ефективний інструмент підвищення стійкості підприємств у нестабільному зовнішньому середовищі. Використання сценарного підходу дозволяє підприємствам прогнозувати можливі варіанти розвитку подій, оцінювати потенційні ризики та розробляти відповідні управлінські стратегії. Це сприяє прийняттю обґрунтованих рішень, що враховують динамічні зміни ринку, та дозволяє підприємствам зберігати стабільність і конкурентоспроможність навіть у складних економічних умовах.The article examines the methodology for adapting managerial decisions in agro-industrial enterprises under crisis conditions. Adaptive management serves as a key instrument for ensuring enterprise flexibility in an environment of high uncertainty. The adaptation process involves adjusting the management system to evolving external and internal conditions to minimise the negative impact of crises and ensure the sustainable development of enterprises. In times of economic and social instability, the adaptation of managerial decisions plays a crucial role in maintaining operational efficiency, ensuring business continuity, and preserving competitiveness. The primary objective of adaptation is to enhance enterprise resilience to external shocks, optimise resource utilisation, and develop strategies aligned with emerging challenges. Adaptive managerial decisions integrate strategic and operational management, enabling enterprises not only to respond promptly to changes but also to build long-term competitive advantages. Key aspects of adaptation include increasing the flexibility of the organisational structure, mitigating risks, ensuring swift responses to market changes, and fostering business model adaptability. Particular attention is given to agro-industrial enterprises, which operate in a high-risk environment and are significantly influenced by natural, economic, and social factors. Effective adaptation enables such enterprises to minimise losses during crises, maintain production efficiency, and establish a foundation for further development. The article also explores scenario planning as an effective tool for enhancing enterprise resilience in an unstable external environment. The application of a scenario-based approach allows enterprises to anticipate potential developments, assess risks, and formulate appropriate managerial strategies. This facilitates well-informed decision-making that considers market dynamics, enabling enterprises to maintain stability and competitiveness even in challenging economic conditions
Implementation of social responsibility of business in the context of sustainable regional development
No full textДисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 05 – Соціальні та гуманітарні науки за спеціальністю 051 – Економіка – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Київ, 2025. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у розробці методологічного та методичного підходів до соціально відповідальної поведінки бізнесу в контексті стійкого регіонального розвитку, що обґрунтовують нове уявлення про соціальну відповідальність бізнесу та побудовані на взаємозумовленості соціальних інвестицій та обсягу завданих збитків, а також використанні механізмів державного регулювання та державно-приватного партнерства. Тривала еволюція ідеї соціальної відповідальності актуалізує питання її інституціоналізації в суспільному просторі. Формування та укорінення соціальної відповідальності бізнесу як самостійного соціально-економічного інституту має вирішальне значення як для її подальшого впровадження, так і для переходу до нової моделі економічного мислення. Сучасні підприємці розглядаються як рушійна сила змін, від якої великою мірою залежить, яким буде майбутнє суспільства – більш справедливим, соціально збалансованим і орієнтованим на сталий розвиток. В дисертації визначено, що соціальна відповідальність бізнесу – це діяльність, спрямована на досягнення цілей сталого розвитку територій присутності, забезпечення екологічної стійкості, розвиток людського капіталу, формування глобального партнерства з метою реалізації принципів стійкого розвитку і розділяюча тягар державних витрат на соціальну політику, при цьому обсяг фінансової участі безпосередньо залежить від сукупного розміру збитків, які завдає виробнича діяльність. Доведено, що фінансування, один із видів якого – соціальне інвестування, є основним процесом фінансового регулювання, який надає значущий вплив на розвиток регіональних соціально-економічних систем та є формою реалізації соціальної відповідальності бізнесу. Категорія «фінансування» розглядається як надання фінансових ресурсів суб'єктом-власником суб'єкту-отримувачу на відплатній та/або безоплатній основі з метою отримання позитивного економічного та/або соціального ефекту. Детально розглянуто новий вигляд фінансування – соціальне інвестування, що дозволить не лише підвищити ефективність фінансового регулювання в процесі забезпечення розвитку регіональних соціально-економічних систем, але і покращити якість фінансових відносин. Подальша робота буде спрямована на дослідження соціального інвестування як фактора стійкого соціально-економічного розвитку регіону, для чого необхідно проаналізувати наявні приклади в закордонній та вітчизняній практиці. Стійкий розвиток бізнес-організації представляє собою перспективне поле для проведення дослідницької та наукової діяльності. На наш погляд, одним з основних завдань на сьогоднішній день стає вироблення всебічного розуміння природи СРБО: драйверів (стимулів) бізнес-організацій, вигод і перспектив, основних критеріїв і факторів стійкого розвитку організації. В дослідженні було запропоновано вісім підходів до трактування стійкого розвитку підприємства регіону, а також взаємозв'язку понять соціальної відповідальності бізнесу, корпоративної стійкості та сталого розвитку підприємства регіону (немасштабованість СР; КС як мікроекономічний аспект СР; відсутність відмінностей між СВБ, СР і КС; СРБО як стійкий розвиток стейкхолдерів фірми; КС та соціальна відповідальність; СРБО та соціальна відповідальність). В результаті дослідження підходів до трактування стійкого розвитку підприємства регіону нами запропоновано «ув'язування» понять корпоративної стійкості, стійкого розвитку і стійкого розвитку підприємств регіону. Доведено, що забезпечення достатнього рівня соціального інвестування призведе до формування комплексного регіонального ефекту, включаючи запобігання еколого-економічних збитків, підвищення соціально-екологічної безпеки і конкурентоспроможності регіону, зниження додаткових видатків та підвищення доходів місцевих бюджетів та домогосподарств. Соціальне інвестування в Україні має значний потенціал, але його реалізація потребує вирішення ключових викликів. Впровадження ефективної державної політики, залучення міжнародного досвіду та активізація громадянського суспільства можуть стати каталізаторами розвитку цього важливого напрямку. В дослідженні запропоновано інструментарій масштабного поширення соціального інвестування, що розглянуто як фактор стійкого регіонального розвитку. Він містить шість послідовних етапів, дотримання яких дозволить сприяти усуненню наявних диспропорцій в різних секторах економіки та підвищенню стійкого регіонального розвитку (створення відповідної законодавчої бази; розроблення механізмів взаємодії держави та бізнесу; розроблення інвестиційних соціальних продуктів; формування сприятливих умов для розвитку соціального інвестування; забезпечення інформаційної підтримки всіх соціального інвестування; забезпечення інформаційної підтримки всіх учасників процесу; визначення сфер економіки, що потребують припливу капіталу у вигляді соціальних інвестицій). Для впровадження і розвитку даного процесу на регіональному рівні необхідно працювати над виявленням наявних проблем в області соціально- економічного розвитку (на основі запропонованої нами системи індикаторів оцінки ефективності соціальних інвестицій) та реалізовувати проекти соціального інвестування, спрямовані на їх усунення. Як додатковий інструмент формування необхідних фінансових потоків на регіональному рівні, пропонується розглянути можливість створення стратегічного фонду регіонального розвитку. Основне завдання фонду – формування ресурсної бази для фінансування проблемних сфер на цільовій основі. Крім того, пропонується впровадити організаційне оформлення програм соціальної відповідальності, що реалізуються бізнесом, відповідно до парадигми стійкого регіонального розвитку і включити їх у програми розвитку регіону.Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the field of knowledge 05 Social and Behavioral Sciences in the specialty 051 Economics. – Volodymyr Dahl East Ukrainian National University of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2025. The main scientific result of the dissertation is the development of methodological and methodological approaches to socially responsible business behaviour in the context of sustainable regional development, which substantiate a new concept of social responsibility of business and are based on the interdependence of social investments and the amount of damage caused, as well as the use of mechanisms of state regulation and public-private partnership. The long-term evolution of the idea of social responsibility raises the issue of its institutionalisation in the public space. Formation and consolidation of social responsibility of business as an independent socio-economic institution is crucial both for its further implementation and for the transition to a new model of economic thinking. Modern entrepreneurs are seen as a driving force for change, which largely determines what the future of society will be like – more fair, socially balanced and focused on sustainable development. The thesis defines social responsibility of business as an activity aimed at achieving the goals of sustainable development of the territories of presence, ensuring environmental sustainability, developing human capital, forming a global partnership to implement the principles of sustainable development and sharing the burden of public spending on social policy, while the amount of financial participation directly depends on the total amount of damage caused by production activities. It is proved that financing, one of the types of which is social investment, is the main process of financial regulation, which has a significant impact on the development of regional socio-economic systems and is a form of implementation of social responsibility of business. The category of «financing» is considered to be the provision of financial resources by an owner entity to a recipient entity on a reimbursable and/or gratuitous basis with a view to obtaining a positive economic and/or social effect. A new type of financing – social investment – is considered in detail, which will not only increase the efficiency of financial regulation in the process of ensuring the development of regional socio-economic systems, but also improve the quality of financial relations. Further work will be aimed at studying social investment as a factor of sustainable socio-economic development of the region, for which it is necessary to analyse existing examples in foreign and domestic practice. Sustainable development of a business organisation is a promising field for research and scientific activities. In our opinion, one of the main tasks today is to develop a comprehensive understanding of the nature of SDBO: drivers (incentives) of business organisations, benefits and prospects, main criteria and factors of sustainable development of the organisation. Guided by the studied works and analysed approaches to the relationship between social responsibility of business and sustainable development of regional enterprise, we have revealed the role of social responsibility of business as a factor of sustainable development of regional enterprise and have shown the place of this factor in the system of factors of sustainable development of regional enterprise. We have proposed eight approaches to the interpretation of sustainable development of a regional enterprise, as well as the relationship between the concepts of business social responsibility, corporate sustainability and sustainable development of a regional enterprise (non-scalability of SD; CS as a microeconomic aspect of SD; no differences between SRB, SR and CS; SDBO as sustainable development of the firm's stakeholders; CS and social responsibility; SDBO and social responsibility). As a result of the study of approaches to the interpretation of sustainable development of a regional enterprise, we propose to «link» the concepts of corporate sustainability, sustainable development and sustainable development of regional enterprises. It is proved that ensuring a sufficient level of social investment will lead to a comprehensive regional effect, including prevention of environmental and economic damage, improvement of socio-economic security and competitiveness of the region, reduction of additional costs and increase of revenues of local budgets and households. Social investment in Ukraine has significant potential, but its implementation requires addressing key challenges. Implementation of effective public policy, the use of international experience and the activation of civil society can become catalysts for the development of this important area. The study proposes a toolkit for the large-scale spread of social investment, which is considered as a factor of sustainable regional development. It contains six consecutive stages, the observance of which will help to eliminate existing imbalances in various sectors of the economy and increase sustainable regional development (creation of an appropriate legislative framework; development of mechanisms for interaction between the state and business; development of social investment products; formation of favourable conditions for the development of social investment; provision of information support for all social investment; provision of information support for all participants in the process; identification of areas of the economy that are in need of social investment). In order to implement and develop this process at the regional level, it is necessary to work on identifying existing problems in the field of socio-economic development (based on the system of indicators for assessing the effectiveness of social investment proposed by us) and implement social investment projects aimed at eliminating them. As an additional tool for generating the necessary financial flows at the regional level, it is proposed to consider the possibility of creating a strategic fund for regional development. The main task of the fund is to form a resource base for financing problem areas on a targeted basis. In addition, it is proposed to introduce an organisational design of social responsibility programmes implemented by business in accordance with the paradigm of sustainable regional development and include them in the regional development programmes
Конспект лекцій з дисципліни «Маркетингові технології» (для студентів спеціальності 075 «Маркетинг» освітнього рівня «бакалавр»)
No full textСоціальне інвестування як складова категорії «фінансування».
No full textThe above research has allowed us to formulate a definition of the category of finance, in accordance with the four laws of logic, based on economic, linguistic, comparative and logical approaches. This definition will serve as a starting point for a comparative analysis with other stated categories. In order to confirm the correctness of the assumption that financing is the main process of financial regulation that contributes to the implementation of social responsibility of business, the article presents the following arguments: 1. Financing is a process based on the provision of financial resources from one entity to another, which contributes to the achievement of the main goal of financial regulation - maintaining the state of equilibrium and, as a result, sustainable development of the object. 2. The purposes and bases of the types of financing are diverse and correspond to any stated parameters of regulation, namely: a compensatory basis for obtaining an economic effect and a gratuitous basis aimed at a social effect. 3. The category of ‘financing’ is capacious and implies the possibility of applying this term not only at the level of state regulation, but also at the regional, local, and community levels. Different views on the interpretation of the term ‘social investment’ and its foreign analogue ‘impact investing’ are considered. It is determined that ‘social investing’ or ‘impact investing’ is an innovative type of financing formed by merging two classical types of charity and investment. Based on the information obtained, and also on the basis of the previously proposed definitions of types of financing, social investing is defined as the provision of financial resources by an owner entity to a recipient entity on a repayable basis with a view to obtaining a positive socio-economic effect. It is proved that the category of ‘social investing’ is not included in the already existing proposed groups of types of financing, but forms a new group that combines the ultimate goals of the processes - economic and social effects. Taking into account these adjustments, the article presents a classification of types of financing.Дослідження, проведене в статті, дозволило нам сформувати визначення категорії фінансування, відповідно до чотирьох законів логіки, яке спирається на економічний, лінгвістичний, порівняльний і логічні підходи. Дане визначення буде служити відправною точкою для проведення порівняльного аналізу з іншими заявленими категоріями. Для підтвердження правильності припущення про те, що фінансування є основним процесом фінансового регулювання, що сприяє реалізації соціальної відповідальності бізнесу, в статті наведено наступні аргументи: 1. Фінансування є процесом, в основі якого лежить надання фінансових ресурсів одного суб'єкта іншому, що сприяє досягненню основній цілі фінансового регулювання – підтримці стану рівноваги і, як наслідок, стійкого розвитку об'єкту. 2. Цілі та основи видів фінансування різноманітні та відповідають будь- яким заявленим параметрам регулювання, а саме: відплатна основа з метою отримання економічного ефекту і безоплатна основа, метою якої є соціальний ефект. 3. Категорія «фінансування» є ємною і має на увазі можливість застосування даного терміна не лише на рівні державного регулювання, але й на регіональному, місцевому, суспільному рівнях. Розглянуто різні погляди на трактування терміну «соціальне інвестування» і його іноземного аналога «impact investing». Визначено, що «соціальне інвестування», або «impact investing», є інноваційним видом фінансування, утвореного шляхом злиття двох класичних видів благодійності і інвестування. Виходячи з отриманої інформації, а також на основі запропонованих раніше визначень видів фінансування, соціальне інвестування (impact investing) визначено як надання фінансових ресурсів суб'єктом-власником суб'єкту-отримувачу на відплатній основі з метою отримання позитивного соціально-економічного ефекту. Доведено, що категорія «соціальне інвестування» не входить у вже наявні запропоновані групи видів фінансування, а формує нову групу, що об’єднує кінцеві цілі процесів – економічний і соціальний ефекти. З урахуванням даних коригувань представлена класифікація видів фінансування
Axiological potential of art in forming spiritual and cultural values
No full textУ статті досліджується аксіологічний потенціал мистецтва як ключового чинника формування та збереження духовних та культурних цінностей сучасного суспільства. Обґрунтовується необхідність переходу від вузькоестетичного сприйняття мистецтва до його розгляду як дієвого інструменту ціннісної соціалізації, спрямованого на розвиток моральної самоідентифікації особистості та зміцнення колективного культурного коду. У ході роботи застосовано міждисциплінарний підхід: філософсько- герменевтичний аналіз концепцій аксіології та творчості, культурологічна рефлексія феномену сакрального та суспільного мистецтва, а також педагогічний огляд практик впровадження мистецького компонента в освітні програми. Виявлено механізми ціннісної актуалізації – символічний, емоційно-перцептивний та рефлексивний – через які художні образи трансформують індивідуальний та колективний досвід, сприяючи розвитку критичного мислення, етичної чутливості та екзистенційної рефлексії. Особливу увагу приділено ролі сакрального мистецтва у підтримці духовної спадкоємності та суспільного мистецтва як засобу зміцнення культурної ідентичності та солідарності. Результати дослідження підтверджують, що системне включення художньої практики до соціокультурної та освітньої політики створює умови для сталого та гуманістично орієнтованого розвитку, виступаючи надійним бар'єром проти духовної дезорієнтації та ціннісної фрагментації, характерних для постмодерну.The article explores the axiological potential of art as a key factor in the formation and preservation of spiritual and cultural values of modern society. The need to move from a narrowly aesthetic perception of art to its consideration as an effective tool of value socialization aimed at the development of moral self-identification of the individual and strengthening the collective cultural code is substantiated. An interdisciplinary approach is applied in the course of the work: philosophical and hermeneutic analysis of the concepts of axiology and creativity, culturological reflection of the phenomenon of sacred and public art, as well as a pedagogical review of the practices of introducing the artistic component into educational programs. The mechanisms of value actualization (symbolic, emotionalperceptual and reflective) are identified, through which artistic images transform individual and collective experience, contributing to the development of critical thinking, ethical sensitivity and existential reflection. Particular attention is paid to the role of sacred art in supporting spiritual continuity and public art as a means of strengthening cultural identity and solidarity. The results of the study confirm that the systematic inclusion of artistic practice in socio-cultural and educational policies creates conditions for sustainable and humanistically oriented development, acting as a reliable barrier against spiritual disorientation and value fragmentation characteristic of postmodernity
Методичні вказівки до практичних занять по дисципліні «Інтероперабельність та безпека руху на залізничному транспорті» для здобувачів вищої освіти всіх форм навчання, що навчаються за спеціальністю 275 – «Транспортні технології (на залізничному транспорті)» за ОПП «Транспортні технології на залізничному транспорті»
No full textМетодичні вказівки містять інформацію для практичних занять з дисципліни «Інтероперабельність та безпека руху на залізничному транспорті». Розглянуто особливості функціонування транспортних систем провідних країн Європи. Наведені переваги використання прогресивних технологій на транспорті та здійснений аналіз перспектив їх впровадження. Особливу увагу приділено безпеці руху на залізничному транспорті
Методичні вказівки до проведення практичних занять з дисципліни «Маркетингові технології» (для студентів спеціальності 075 «Маркетинг» освітнього рівня «бакалавр»)
No full textАвторський журналістський проєкт «Екологічна спадщина України: виклики в умовах війни»
No full textУ першому розділі досліджено сучасні підходи до висвітлення екологічної тематики в медіа. Схарактеризовано особливість екологічної журналістики: жанрові та стилістичні аспекти. Висвітлено війну як новий контекст для екологічної проблематики: досвід українських і світових медіа. Аналіз кращих практик подібних журналістських проєктів у національному та міжнародному медіапросторі. У другому розділі описано авторський журналістський доробок, зокрема висвітлена екосистема до та після дій країни-агресорки, що знайшло відображення у семи авторських публікаціях про екологію регіонів України: Луганщини, Донеччини, Одещини, Херсонщини, Запорізької та Дніпропетровської областей. Визначено авторську ідею, структуру, жанрову палітру, оформлення, зображальний матеріал та особливості аудиторії проєкту
Майбутній науковець – 2025 : матеріали XVІ всеукр. наук.-практ. конф., 12 грудня 2025 р., м. Київ. / [укл. : Зубцов Є.І.]. – Київ : [Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля], 2025. – 198 с.
Get PDFУ Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля відбулася традиційна XVI Всеукраїнська науково-практична конференція «Майбутній науковець – 2025», організована на факультеті інженерії. Співорганізаторами заходу виступили ГО «Асоціація фармацевтів України», група компаній «Плазматек», ГО «Фундація «ПРОСТІР» та Аналітичний центр СНУ ім. В. Даля. Робота конференції була організована за такими напрямами: природничі, технічні, економічні й соціальні, гуманітарні та когнітивні науки. Захід став майданчиком для наукового обміну, презентації результатів досліджень і підтримки молодих дослідників у формуванні наукової траєкторії
Медіаосвіта в умовах війни: основні виклики
Get PDFПоняття «медіаосвіта» доволі широке і багатогранне. У науковому світі тривалий час ведеться дискурс щодо розуміння його суті. Так, вперше термін «медіаосвіта» був вжитий на засіданні ЮНЕСКО та Міжнародної ради з кіно та телебачення в 1973 р. Звідси медіаосвіта – це «навчання теорії та практичним умінням для опанування сучасними мас-медіа, які розглядаються як частина специфічної, автономної галузі знань у педагогічній теорії та практиці