Energy saving. Power engineering. Energy audit (E-Journal - National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute") / Энергосбережение. Энергетика. Энергоаудит (Національний технічний університет - "Харківський політехнічний iнститут")
Not a member yet
1217 research outputs found
Sort by
ОПТИМІЗАЦІЇ КВАЗІСТАЦІОНАРНИХ РЕЖИМІВ РОБОТИ СИНХРОННИХ РЕАКТИВНИХ ДВИГУНІВ З ПОСТІЙНИМИ МАГНІТАМИ ДЛЯ ЕЛЕКТРОБУСУ
Get PDFAbstract. The work created an algorithm for determining the optimal control parameters of a traction synchronous jet motor with permanent magnets based on the specified power supply conditions and rotation frequency. The dependences of the drive efficiency, the traction motor efficiency, the load angle and the modulation coefficient for their optimal combination were analyzed. These dependences show similar trends for different temperatures of the stator winding, which reflects the consistent operating behavior of the traction system. It was determined that at a rotation frequency above 0.68 relative units and a torque above 0.6 relative units. A current limitation zone is observed, where the efficiency drops to zero both in the traction mode and in the braking mode.Анотація. В роботі створено алгоритм визначення оптимальних параметрів керування тяговим синхронним реактивним двигуном з постійними магнітами на основі заданих умов живлення та частоти обертання. Проаналізовано залежності ККД приводу, ККД тягового двигуна, кута навантаження та коефіцієнта модуляції для їх оптимального поєднання. Ці залежності показують подібні тенденції для різних температур обмотки статора, що відображає послідовну робочу поведінку тягової системи. Визначено , що при частоті обертання вище 0,68 в.о. і крутному моменті вище 0,6 в.о. спостерігається зона обмеження струму, де ефективність падає до нуля як в режимі тяги, так і в режимі гальмування
ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ЛАНЦЮГІВ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ ГАЛУЗІ ТВАРИННИЦТВА ТА ЇЇ ПЕРЕРОБКИ
Get PDFAbstract. The article is devoted to the study of the involvement of foreign direct investment in the formation and development of value chains in the livestock sector and its processing in Ukraine. The purpose of the article is to justify the role of foreign investments in shaping and advancing value chains in the livestock industry and its processing in Ukraine, considering the transformation of the agricultural market, the challenges of war, and the necessity of integration into global economic processes.
The study analyses the transformation of Ukraine’s agri-food market in the context of global economic integration. It emphasizes the strategic shift from a raw-material-based model to an export-oriented economy with a high share of value-added production. It is substantiated that foreign direct investment not only contributes to the expansion of production capacity but also plays a key role in building vertically integrated value chains that encompass primary production, processing, logistics, certification, and distribution.
The research examines current investment trends in agriculture and the livestock sector. It is revealed that foreign capital stimulates technological modernization, the implementation of innovative farming practices, and the development of storage and logistics infrastructure. Investments in the food industry (vegetable oils, meat and dairy products, confectionery) generate employment, increase local job creation, and boost budget revenues. The study identified the geographic structure of investments: the largest investors include Cyprus, the USA, Luxembourg, the Netherlands, Denmark, Sweden, Germany, and France. Such concentration requires diversification of investment sources, particularly through the involvement of countries from Asia, Latin America, and the Middle East.
The research substantiates the importance of state and international support in financing the agricultural sector during wartime. It provides examples of leading programs such as the World Bank's Accelerating Recovery, the USAID AGRO program, and FAO initiatives. Germany’s contribution to veterinary security and the EU’s support of logistics chains are particularly highlighted.
The study also identified key barriers to the development of value chains: limited access to credit, high investment risks, low levels of legal protection for investors, and a lack of guarantees and insurance mechanisms. Overcoming these constraints is possible through comprehensive financial and institutional reforms, including the expansion of preferential credit programs, provision of investment guarantees, development of cluster models, introduction of ESG standards in livestock, support for educational and research centers, and promotion of deep processing of livestock products.Анотація. Статтю присвячено вивченню аспектів залучення прямих іноземних інвестицій для формування та розвитку ланцюгів доданої вартості в галузі тваринництва та його переробки в Україні. Метою статті є обґрунтування ролі іноземних інвестицій у процесі формування та розвитку ланцюгів доданої вартості у галузі тваринництва та її переробки в Україні, з урахуванням трансформації аграрного ринку, викликів війни та необхідності інтеграції до глобальних економічних процесів.
В дослідженні проаналізовано трансформації агропродовольчого ринку України в умовах глобальної економічної інтеграції та наголошено на стратегічному переході від сировинної моделі до орієнтованої на експорт економіки з високою часткою доданої вартості. Обґрунтовано, що прямі іноземні інвестиції не лише сприяють нарощуванню виробничих потужностей, але й відіграють провідну роль у побудові вертикально інтегрованих ланцюгів створення вартості, які охоплюють первинне виробництво, переробку, логістику, сертифікацію та збут.
Досліджено сучасні тенденції інвестування в сільське господарство та тваринницьку галузь. Виявлено, що іноземний капітал стимулює модернізацію технологій, впровадження інноваційних практик ведення господарства, розвиток інфраструктури зберігання та логістичних можливостей. Зокрема, інвестиції в харчову промисловість (олії, м’ясна та молочна продукція, кондитерські вироби) створюють робочі місця, підвищують зайнятість на місцевому рівні та забезпечують зростання надходжень до бюджету. Дослідження дозволило виявити географічну структуру інвестицій: найбільшими інвесторами виступають Кіпр, США, Люксембург, Нідерланди, Данія, Швеція, Німеччина та Франція. Така концентрація вимагає диверсифікації джерел інвестування, зокрема за рахунок країн Азії, Латинської Америки та Близького Сходу. В дослідженні обґрунтовано значення державної та міжнародної підтримки у фінансуванні агросектору в умовах війни. Наведено приклади передових програм: Accelerating Recovery від Світового банку, програма USAID AGRO, програми FAO. Визначено внесок Німеччини у ветеринарну безпеку та підтримку логістичних ланцюгів з боку ЄС.
Дослідження дозволило виявити бар’єри розвитку ланцюгів створення доданої вартості: обмежений доступ до кредитування, високі інвестиційні ризики, низький рівень правового захисту інвестора, відсутність механізмів гарантування та страхування інвестицій. Подолання цих обмежень можливе через глибокі фінансово-інституційні реформи: розширення програм пільгового кредитування, надання інвестиційних гарантій, розвиток кластерних моделей, запровадження ESG-стандартів у тваринництві, підтримку науково-освітніх центрів і стимулювання глибокої переробки продукції
ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ СТИМУЛЮВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ У ЗОНАХ РИЗИКОВОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА
Get PDFAbstract. The article examines the economic mechanisms for stimulating the efficient use of water resources in areas of risky agriculture, which plays a crucial role in ensuring food security and the sustainable development of the agricultural sector. The study highlights the current state of water management, analyzing key challenges such as insufficient investment in irrigation modernization, outdated and inefficient irrigation technologies, the absence of effective economic incentives for adopting water-saving technologies, and inadequate governmental support in water resource management. It emphasizes the growing need for an integrated approach that includes financial, technological, and regulatory measures to improve water use efficiency.
Particular attention is given to analyzing international experiences from countries such as the EU, the USA, and Israel, which have successfully implemented financial and technological instruments to optimize water resource utilization. These include subsidies for drip irrigation systems, financing programs for innovative irrigation techniques, and the introduction of "green" tariffs to encourage environmentally sustainable water use. It has been found that differentiated water pricing policies, financial incentives for enterprises that adopt secondary water use practices, and the integration of digital technologies into water consumption monitoring systems contribute significantly to reducing water losses and increasing agricultural productivity.
The study proposes a comprehensive set of measures to enhance water management efficiency, including tax incentives for agricultural enterprises implementing water-saving technologies, the creation of favorable conditions for attracting investments in water infrastructure, and the expansion of public-private partnerships for financing irrigation system modernization. Additionally, it underscores the importance of advanced analytical platforms that utilize big data and artificial intelligence to monitor water consumption and predict future needs.
It is proven that integrating economic mechanisms into the water resource management system will not only enhance the efficiency of agricultural production but also mitigate environmental risks, reduce the pressure on natural ecosystems, and support the sustainable development of regions facing water scarcity. The adoption of innovative economic approaches, alongside regulatory and financial support, is essential for ensuring long-term stability in agricultural water use.Анотація. У статті досліджено економічні механізми стимулювання ефективного використання водних ресурсів у зонах ризикового землеробства. Розглянуто необхідність модернізації зрошувальних систем, запровадження податкових пільг, диференційованої плати за воду та розвитку державно-приватного партнерства. Проаналізовано міжнародний досвід країн, що успішно впроваджують фінансові та технологічні механізми управління водними ресурсами. Виявлено основні проблеми водного менеджменту, серед яких нестача інвестицій, неефективність систем іригації та низький рівень цифровізації. Запропоновано комплекс заходів, що включає державні субсидії, залучення інвестицій, використання сучасних аналітичних платформ та стимулювання повторного використання води. Доведено, що інтеграція економічних механізмів сприятиме підвищенню ефективності аграрного сектору, зменшенню екологічних ризиків та формуванню стійкої системи управління водними ресурсами
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ МОНІТОРИНГУ РИЗИКОВОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА В КОНТЕКСТІ УПРАВЛІННЯ ВОДНИМИ РЕСУРСАМИ
Get PDFAbstract. This article is devoted to substantiating the theoretical aspects of forming a digital toolkit for monitoring risky farming in the context of water resource management. The study aims to develop a comprehensive digital monitoring toolkit that will enable timely identification of threats, prediction of their impact on agricultural enterprises, development of effective risk management strategies, and ensuring the stable development of the agricultural sector.
It is determined that risky farming is a crucial component of the agricultural sector, characterized by a high level of uncertainty and vulnerability to various natural, economic, environmental, social, political, and military factors. Risky farming differs from traditional farming due to its necessity to apply specialized management methods to minimize potential losses and maximize economic efficiency. One of the key factors of risky farming is the limitation and instability of water resources, which directly affect the productivity of the agricultural sector. Water scarcity, uneven precipitation distribution, high evaporation rates, pollution of water sources with agrochemicals, degradation of aquatic ecosystems, and the consequences of military actions pose significant threats to agricultural water supply. This necessitates the integration of modern technologies for monitoring risky farming in the context of water resource management, the development of innovative approaches to agricultural enterprise management, and the continuous improvement of risk mitigation strategies. To address this, the study substantiates a digital toolkit for the monitoring system of risky farming in the context of water resource management.
Within the information block of the monitoring system, it is proposed to utilize satellite technologies, meteorological stations, agrochemical soil and water analysis, and IoT solutions. These tools allow not only timely detection of potential threats but also forecasting their impact, which is a key condition for ensuring the resilience and productivity of the agricultural sector in a risky environment. The analytical block of the monitoring system proposes the use of Big Data, machine learning, artificial intelligence, and analytical platforms. These technologies enable not only the assessment of the current situation but also early prediction of future risks, significantly enhancing the agricultural sector's resilience to negative changes in the natural and economic environment. The management block of the monitoring system suggests using farm management platforms, precision agriculture technologies, decision support systems, and insurance mechanisms. These tools help agricultural producers improve productivity, reduce costs, and adapt to changing external conditions. The feedback and control block of the monitoring system incorporates agricultural management platforms, insurance platforms, and interactive control panels. These elements contribute to minimizing financial risks, improving production efficiency, and enhancing communication among all participants in the agricultural market.Анотація. Статтю присвячено обґрунтуванню теоретичних аспектів формування цифрового інструментарію моніторингу ризикового землеробства в контексті управління водним ресурсами. Метою дослідження виступає розробка комплексного цифрового інструментарію моніторингу ризикового землеробства в контексті управління водним ресурсами, що дозволить своєчасно ідентифікувати загрози, прогнозувати їх вплив на агропідприємства, розробляти ефективні стратегії управління ризиками та забезпечувати стабільний розвиток аграрного сектору.
Визначено, що ризикове землеробство є важливою складовою аграрного сектора, яке характеризується високим рівнем невизначеності та вразливості до різноманітних природних, економічних, екологічних, соціальних, політичних та військових факторів. Ризикове землеробство відрізняється від традиційного землеробства своєю необхідністю застосовувати спеціальні методи управління, щоб мінімізувати потенційні збитки та максимізувати економічну ефективність. Визначено, що одним із ключових чинників ризикового землеробства виступає обмеженість та нестабільність водних ресурсів, що безпосередньо впливає на продуктивність аграрного сектору. Дефіцит води, нерівномірний розподіл опадів, високе випаровування, забруднення водних джерел агрохімікатами, деградація водних екосистем та наслідки військових дій створюють серйозні загрози для водозабезпечення сільського господарства. Це вимагає інтеграції новітніх технологій для моніторингу ризикового землеробства в контексті управління водним ресурсами, розробки інноваційних підходів до управління агропідприємствами, а також постійного вдосконалення стратегій боротьби з ризиками. З цією метою в дослідженні обґрунтовано цифровий інструментарій системи моніторингу ризикового землеробства в контексті управління водним ресурсами.
В рамках інформаційного блоку системи моніторингу ризикового землеробства в контексті управління водним ресурсами пропонується використання супутникових технологій, метеорологічних станцій, агрохімічного аналізу ґрунтів і вод та IoT-рішень, що дозволяє не лише своєчасно виявляти потенційні загрози, а й прогнозувати їх вплив, що є ключовою умовою для забезпечення стійкості та продуктивності аграрного сектору в умовах ризиків. В рамках аналітичного блоку системи моніторингу ризикового землеробства пропонується використання Big Data, машинного навчання, штучного інтелекту та аналітичних платформ,що дозволяє не лише оцінювати поточну ситуацію, але й завчасно передбачати майбутні ризики, що значно підвищує стійкість сільськогосподарського сектору до негативних змін у природному та економічному середовищі. В рамках управлінського блоку системи моніторингу ризикового землеробства пропонується використання платформ управління сільським господарством, технологій точного землеробства, систем підтримки прийняття рішень та страхових механізмів, що дозволяє агровиробникам підвищувати продуктивність, знижувати витрати та адаптуватися до мінливих умов зовнішнього середовища. В рамках зворотного зв’язку та контролю в системі моніторингу ризикового землеробства пропонується використання платформ управління сільським господарством, страхових платформ та інтерактивних панелей контролю, що сприяють мінімізації фінансових ризиків, підвищенню ефективності виробництва та покращенню комунікації між усіма учасниками аграрного ринку
ЦИРКУЛЯРНА ЕКОНОМІКА ЯК ОСНОВА ІННОВАЦІЙНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ
Get PDFAbstract. The purpose of the article is to examine the role of the circular economy (CE) concept as a driver of innovative transformation of enterprises in the post-industrial economy and to identify key implementation enablers. The methodological framework includes: bibliometric analysis of 3,278 Scopus documents (1990-2021) using a combined search formula TITLE-ABS-KEY(circular AND economy OR circular AND economics); quantitative circularity assessment methods (Material Flow Analysis, ISO 14040 LCA, Material Circularity Indicator); network mapping via VOSviewer and regression modelling in Python.
The results confirm the exponential growth of academic interest in CE after 2015 (average annual growth > 70%; R2 =0.96), with publication clustering around top-tier journals (Journal of Cleaner Production, Resources, Conservation & Recycling) and geographical leadership by China and EU countries. The thematic shift from «waste management» to «business model innovation» and «digital twin» reflects a paradigmatic transition from utilitarian to strategic management logic. Based on the integration of theoretical and empirical findings, a conceptual model - the Circular Innovation Flywheel - is proposed. It outlines six phases of a self-reinforcing transition to closed-loop enterprise models, formalized through a logistic function with parameters r (innovation rate) and K (market capacity).
The scientific novelty lies in combining bibliometric mapping with quantitative verification of economic and technological circularity metrics. The proposed Flywheel model offers practical value as a roadmap for enterprises seeking to implement CE principles within the context of digital transformation and post-crisis recovery.Анотація. Метою статті є з’ясування того, наскільки концепція циркулярної економіки (ЦЕ) виступає визначальним чинником інноваційної трансформації підприємств у постіндустріальній економіці, а також виявлення основних драйверів її впровадження. Методичну основу дослідження становлять: бібліометричний аналіз 3 278 документів бази Scopus за 1990-2021 рр. із використанням комбінованої пошукової формули TITLE-ABS-KEY(circular AND economy OR circular AND economics);) кількісні методи оцінки циркулярності (Material Flow Analysis, ISO 14040 LCA, Material Circularity Indicator); побудова мереж у VOSviewer та регресійне моделювання у Python.
Результати підтверджують експоненційне зростання наукового інтересу до ЦЕ після 2015 року (середньорічний приріст > 70 %; R2 =0,96), формування ядра публікацій у провідних журналах (Journal of Cleaner Production, Resources, Conservation & Recycling) та домінування Китаю й країн ЄС у географічній структурі досліджень. Тематичний дрейф ключових термінів від «waste management» до «business model innovation» і «digital twin» свідчить про зсув наукового фокуса від утилізаційної до стратегічно-управлінської парадигми. На основі інтеграції теоретичних і емпіричних результатів запропоновано концептуальну модель Circular Innovation Flywheel, яка описує шість фаз самопідсилюваного переходу підприємства до економіки замкненого циклу й формалізується логістичним рівнянням з параметрами r (інноваційна швидкість) та K (місткість ринку).
Наукова новизна роботи полягає у поєднанні масштабного бібліометричного аналізу з кількісною верифікацією технологічних та економічних показників циркулярності. Практичне значення результатів полягає у можливості використання моделі Flywheel як дорожньої карти для підприємств, що прагнуть інтегрувати принципи ЦЕ в контексті цифрової трансформації та післявоєнного відновлення
АНАЛІЗ ЕВОЛЮЦІЇ ПОНЯТТЯ «СПОЖИВАЧІ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ» В СУЧАСНІЙ ЕНЕРГЕТИЦІ
Get PDFAbstract. Currently, the world is undergoing another energy transition in the direction of 5D (Decarbonization, Decentralization, Digitalization, Deregulation and Democratization). A new vision of the Energy System "From the Consumer" or "Focus on the Consumer" is being formed.
Ukraine's accession to the Energy Community of South-East Europe in 2011 initiated new principles for the construction and functioning of the energy sector, in particular the electricity sector. The phased implementation of energy packages gradually changed the model of the electricity market, which significantly affected the composition of market participants, their functions, responsibilities and capabilities. Electricity consumers also became part of these changes. Over almost a decade of transformation, their role and significance in the electric power industry have moved to a qualitatively new level - from passive elements of the system, they have become active participants who have the opportunity to participate in the formation, management, and maintenance of regimes and processes in the energy sector. The article presents an updated classification of electric energy consumers, reflecting modern trends in the development of the electric power industry. The place and role of the consumer in the electric power market are shown. The existing economic incentives for consumers that form the corresponding models of their behavior are considered.Анотація. Наразі у світі відбувається черговий енергетичний перехід у напрямку 5D (Декарбонізація, Децентралізація, Діджиталізація, Дерегуляція та Демократизація). Формується нове бачення Енергосистеми «Від споживача» або «Фокус на споживача».
Приєднання України до Енергетичного Співтовариства Південно-Східної Європи у 2011 році започаткувало нові принципи побудови та функціонування енергетичної сфери, зокрема електроенергетики. Поетапна імплементація енергетичних пакетів поступово змінювала модель роботи ринку електроенергії, що істотно вплинуло на склад учасників ринку, їхні функції, обов'язки та можливості. Споживачі електроенергії також стали частиною цих змін. За майже десятиліття трансформації їхня роль і значення в електроенергетичній галузі перейшли на якісно новий рівень – з пасивних елементів системи вони стали активними учасниками, що отримали можливість брати участь в формуванні, керуванні, забезпеченні режимів, процесів в енергетичній сфері. В статті наведена оновлена класифікація споживачів електричної енергії, що відображає сучасні тренди розвитку електроенергетики. Показані місце і роль споживача в ринку електричної енергії. Розглянуті наявні економічні стимули для споживачів, що формують відповідні моделі їх поведінки
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ-ВИРОБНИКІВ МОЛОКА В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЮ БЕЗПЕКОЮ В УКРАЇНІ
Get PDFAnnotation. Innovative development of milk production enterprises is not only an economic but also a socially significant problem, as it directly affects the availability of high-quality dairy products for the population, the continuation of livestock farming traditions, and ensuring employment in rural areas. The purpose of this study was to identify problematic issues in the innovative development of milk production enterprises within Ukraine's food security management system, considering the challenges posed by martial law.
Several financial and organizational barriers were identified that significantly hinder the innovative development of these enterprises, among which the deficit of their own investment resources, the difficulty of access to credit, the lack of effective mechanisms of state support, as well as the imperfection of management structures and the shortage of qualified personnel dominate. It was found that these factors directly affect the decrease in the level of technological modernization of dairy production, which in turn weakens its ability to guarantee the country's food security.
The importance of establishing effective interaction between producers, scientific institutions, and state bodies to activate the transfer of innovations and accelerate modernization processes is substantiated. The need to improve financial support programs for dairy enterprises, the development of cooperation models and cluster structures to ensure the effective use of resources, and the introduction of the latest technologies is proven. A list of measures for the post-war development of milk producers in Ukraine is formulated to create a powerful technological basis for their development, considering the impact on the parameters of food policy. Attention is also focused on the strategic importance of investments in human capital as a prerequisite for increasing the innovative capacity of enterprises in this industry.Анотація. Інноваційний розвиток підприємств-виробників молока виступає не лише економічною, а й соціально значущою проблемою, оскільки прямо впливає на доступність якісної молочної продукції для населення, продовження традицій тваринництва та забезпечення зайнятості у сільських територіях.
Виявлено основні фінансові та організаційні бар’єри, що істотно стримують інноваційний розвиток даних підприємств, серед яких домінують дефіцит власних інвестиційних ресурсів, складність доступу до кредитування, відсутність дієвих механізмів державної підтримки, а також недосконалість управлінських структур та дефіцит кваліфікованих кадрів. З’ясовано, що ці чинники безпосередньо впливають на зниження рівня технологічної модернізації молочного виробництва, що своєю чергою послаблює його здатність гарантувати продовольчу безпеку країни. Доведена необхідність удосконалення програм фінансової підтримки підприємств молочної галузі, розвитку коопераційних моделей та кластерних структур для забезпечення ефективного використання ресурсів і впровадження новітніх технологій. Також акцентовано увагу на стратегічній значущості інвестицій у людський капітал як передумови підвищення інноваційної спроможності підприємств даної галузі
ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ ГАЛУЗІ З УРАХУВАННЯМ ДЕСТРУКТИВНИХ ЧИННИКІВ ВІЙНИ
Get PDFAbstract. The article examines methodological approaches to assessing the efficiency of the realization of the economic potential of Ukrainian agricultural enterprises in the context of a full-scale war. It is substantiated that traditional static indicators, such as the size of the land bank or the volume of fixed assets, have lost their relevance. Destructive factors, such as the physical destruction of assets, the disruption of logistics chains, and personnel shortages, systematically attack the agricultural value chain. For example, direct losses from destroyed agricultural machinery amount to 1.8 billion. In addition, significant areas of land remain mined, and the labor shortage reaches 30–39 % due to mobilization and migration. Emphasis is placed on the need to transition from assessing available resources to measuring the dynamic capabilities of enterprises—their ability to adapt, be resilient, and respond innovatively.
The analysis reveals that despite enormous direct and indirect losses exceeding 80 billion, the war acts as a catalyst for "creative destruction," accelerating profound structural changes. Three key vectors of adaptation are explored. Strategic reorientation of business models is manifested in changing the crop structure in favor of logistically flexible crops, such as soybeans and rapeseed, and transitioning to the creation of partner ecosystems. Accelerated technological modernization (implementing precision farming using GPS navigation, NDVI satellite monitoring, and automation) is a response to the deficit of resources and labor. To process data, FMIS systems like Cropio and Soft.Farm are actively used. Finally, the evolution of financial instruments (state support through the "Accessible Loans 5–7–9 %" program and the introduction of digital agrarian notes) creates a new financing architecture. These electronic securities do not require notarization and can be freely traded on capital markets. It is concluded that the efficiency of realizing economic potential in modern realities is determined not by the size of the land bank but by the strategic flexibility and ability of an enterprise to form new capabilities, which lays the foundation for a sustainable and competitive model in the post-war period.Анотація. У статті досліджено методичні підходи до оцінювання ефективності реалізації економічного потенціалу аграрних підприємств України в умовах повномасштабної війни. Обґрунтовано, що традиційні статичні показники, як-от площа земельного банку чи обсяг основних засобів, втратили свою релевантність. Деструктивні чинники, такі як фізичне руйнування активів, руйнування логістичних ланцюгів та дефіцит кадрів, системно атакують аграрний вартісний ланцюг. Наприклад, прямі збитки від знищеної сільськогосподарської техніки становлять 5,8 млрд, а від пошкоджених зерносховищ – 1,8 млрд. Окрім того, значні площі земель залишаються замінованими, а дефіцит робочої сили сягає 30–39 % через мобілізацію та міграцію. Наголошено на необхідності переходу від оцінки наявних ресурсів до вимірювання динамічних спроможностей підприємств – їхньої здатності до адаптації, стійкості та інноваційного реагування.
Аналіз виявив, що війна, попри колосальні прямі та непрямі втрати, що перевищили 80 млрд, виступає каталізатором "творчого руйнування", прискорюючи глибинні структурні зміни. Досліджено три ключові вектори адаптації. Стратегічна переорієнтація бізнес-моделей проявляється у зміні структури посівів на користь логістично гнучких культур, як-от соя та ріпак, та переході до створення партнерських екосистем. Прискорена технологічна модернізація (впровадження точного землеробства з використанням GPS-навігації, супутникового моніторингу NDVI та автоматизації) є відповіддю на дефіцит ресурсів та робочої сили. Для обробки даних активно використовуються FMIS-системи, такі як Cropio та Soft.Farm. Нарешті, еволюція фінансових інструментів (державна підтримка через програму "Доступні кредити 5–7–9 %" та впровадження цифрових аграрних нот) створює нову архітектуру фінансування. Ці електронні цінні папери не потребують нотаріального посвідчення та можуть вільно обертатися на ринках капіталу. Зроблено висновок, що ефективність реалізації економічного потенціалу в сучасних реаліях визначається не розміром земельного банку, а стратегічною гнучкістю та здатністю підприємства формувати нові спроможності, що закладає підвалини для стійкої та конкурентоспроможної моделі в повоєнний період
ВИЗНАЧЕННЯ ЕНЕРГООПТИМАЛЬНОЇ ТРАЄКТОРІЇ РУХУ МЕТРОВАГОНУ НА ПІДСТАВІ ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧІ УМОВНОЇ МІНІМІЗАЦІЇ
Get PDFAbstract. The paper proposes a method for determining the optimal trajectory of movement along a section of the metro car track to apply a method based on solving the problem of determining the optimal values of the speed limit for each section of the path. It is proposed that the energy consumed from the intermediate circuit can be chosen as a criterion for solving the conditional minimization problem. However, for the full identification of the parameters of the problem, it is necessary to determine the efficiency dependencies in the electric motor and traction drive as a function of the torque on the shaft and the rotational speed. An algorithm is proposed for determining the efficiency dependencies of the traction drive and traction synchronous motor, which takes into account power losses from higher harmonics of the traction inverter.Анотація. У роботі запропоновано якості методу визначення оптимальної траєкторії руху по ділянці колії метровагону застосувати метод на підставі вирішення задачі визначення оптимальних значень обмеження швидкості за кожною ділянкою шляху. Запропоновано енергію, що споживається з проміжного контуру можливо обрати у якості критерію вирішення задачі умовної мінімізації. Однак для повної ідентифікації параметрів задачі необхідно визначити залежності ККД у електродвигуні та тяговому приводі як функції моменту на валу та частоти обертання. Запропоновано алгоритм визначення залежностей ККД тягового приводу та тягового синхронного двигуна, що враховує втрати потужності від вищих гармонійних тягового інвертора
ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІКИ СТВОРЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОДУКТУ: ВІД ВАРТОСТІ НДР ДО СОБІВАРТОСТІ ВИРОБУ (на прикладі косметично-парфумерної промисловості)
No full textAbstract. The article considers the sectorial features of the cost research and development (R&D) calculation in the cosmetic and perfume industry, as well as the mechanisms of the finished products based on the results of such works value formation. The structure of research and development costs is proposed taking into account the complexity of formula development, testing, certification and production scaling. The relationship between economic evaluation of research work and pricing of innovative cosmetic products has been substantiated.
It is justified that the calculation of costs and prices of research and development work is an important element for the implementation of innovations and formation of sustainable competitive advantages of production enterprises in the industry. Marketing research, understanding the market requirements and customer needs have proved to be an important tool in this process. Conclusions of the article contain recommendations regarding technological features of development and calculation of scientific and technical products cost and prices. The scientific innovation of research and development consists in combining a financial and economic approach to the evaluation of research work with industry standards and specifics of cosmetic and perfume industries.
The model of adaptive calculation of the research and development work cost is presented, which is suitable for implementation in industry enterprises.Анотація. У статті досліджено галузеві особливості розрахунку вартості науково-дослідних робіт (НДР) у сфері косметично-парфумерної промисловості та механізми формування собівартості готової продукції на основі результатів таких робіт. Запропоновано структуру витрат НДР із урахуванням складності розробки формули, етапів тестування, сертифікації та масштабування виробництва. Обґрунтовано зв’язок між економічною оцінкою НДР та ціноутворенням інноваційної косметичної продукції.
Обґрунтовано, що розрахунок собівартості і ціни науково-дослідної роботи є важливим елементом для втілення інновацій та формування стійких конкурентних переваг виробничих підприємств галузі. Доведено, що маркетингове дослідження, розуміння вимог ринку та потреб клієнтів є важливим інструментом у цьому процесі. Висновки статті містять рекомендації щодо технологічних особливостей розробки та розрахунку собівартості і ціни науково-технічної продукції. Наукова новизна дослідження полягає у поєднанні фінансово-економічного підходу до оцінки НДР із галузевими стандартами та специфікою косметично-парфумерної індустрії.
Представлено модель адаптивного розрахунку вартості НДР, придатну для впровадження у практику підприємств галузі