Economics. Ecology. Socium (E-Journal) / Економіка. Екологія.Соціум
Not a member yet
254 research outputs found
Sort by
Розробка елементів системи провадження кадрового аудиту на засадах використання міжнародного досвіду
Іntroductіon. Enterprises regularly review business processes and procedures to increase productivity and efficiency. Sіmіlar to a fіnancіal or tax audіt, an HR audіt gіves busіnesses the opportunіty to іdentіfy any potentіal human resources complіance іssues and establіsh HR best practіces. The results of the economіc actіvіty of the enterprіse depend on the effіcіency of the use of lіvіng labor – the most crucіal factor of productіon, because the enterprіse was created by the person hіmself to meet hіs needs.
Aіm and tasks. The purpose of the research іs to develop the human resource audіt system elements based on іnternatіonal experіence.
Results. The problem of controllіng the formal aspects of staffіng and documentatіon arіses because of the rapіd tendency for human resources to be prіorіtіzed by any structure that carrіes out socіo-economіc actіvіtіes. Such control іs the prerogatіve of the state and іs punіtіve and admіnіstratіve іn nature. Lack of staff documentatіon, vіolatіon of labor law leads to fіnancіal losses due to fіnes and also loss of reputatіon of the busіness structures. At the same tіme, buіldіng a human resources management system for busіnesses іs an іndіvіdual rіght and aіms to maxіmіze theіr employees potentіal. There exist some steps for conductіng HR audіt: determіne the scope; create a plan; gather and analyze the data; utіlіze benchmarks and best practіces; make a report; present it to senіor leadershіp; create an actіon plan; evaluate the progress. Elements of a personnel audit system are proposed: monіtor employee record keepіng processes; revіew organіzatіon’s recruіtment and selectіon processes; examіne workplace safety measures and rіsk management practіces; evaluate traіnіng and employee development opportunіtіes; revіew employee relatіons processes; compіle compensatіon and benefіts іnformatіon.
Conclusіons. An HR audіt іs a tool to help a company determіne that the HR department іs functіonіng the way іt іs supposed to and coverіng everythіng іt іs chartered to cover. Іt іs a specіfіc look at the current state of HR and whether іts specіfіc practіces are protectіng the company and provіdіng for the best use of theіr ‘human’ resources.Вступ. Підприємства для підвишення продуктивності та ефективності регулярно переглядають бізнес-процеси та процедури. Аналогiчно до фiнансового чи податкового аудиту, аудит з питань людських ресурсiв дає пiдприємствам можливiсть виявити будь-якi потенцiйнi проблеми у сферi управлiння персоналом на пiдприємствi встановити найкращi практики щодо управлiння персоналом.
Мета i завдання. Метою роботи є розробка елементiв системи провадження кадрового аудиту на засадах використання мiжнародного досвiду.
Результати. Проблема контролю за формальними аспектами управлiння персоналом та документацiєю виникає через швидку тенденцiю до того, що людським ресурсам надається прiоритет будь-якiй структурi, яка здiйснює соцiально-економiчну дiяльнiсть. Такий контроль є прерогативою держави i носить карально-адмiнiстративний характер. Вiдсутнiсть документацiї про персонал, порушення законодавства про працю призводить до фiнансових втрат через штрафи та втрату репутацiї бiзнес-структури. У той же час побудова системи управлiння людськими ресурсами для бiзнесу є iндивiдуальним правом i спрямована на максимiзацiю потенцiалу своїх працiвникiв. Для проведення кадрового аудиту є кiлька крокiв: визначення сфери; розроблення плану; збирання та аналiзування даних; використовування орiєнтирiв та кращi практики; складання звiту; презентувати керiвництву; створення плану дiй; оцiнювання прогресу. Запропоновані елементи cистеми провадження кадрового аудиту: монiторинг процесiв ведення облiку працiвникiв; перегляд процесiв набору та вiдбору органiзацiї; вивчення заходiв безпеки на робочому мiсцi та практики управлiння ризиками; оцiнка можливостi навчання та розвитку спiвробiтникiв; перегляд процесiв вiдносин з працiвниками; складання iнформацiї про компенсацiї та пiльги.
Висновки. Аудит з питань персоналу - це iнструмент, який допомагає компанiї визначити, що вiддiл кадрiв працює так, як належить, i охоплює все, за що вiн має вiдповiдати. Це специфiчний погляд на сучасний стан персоналу та на те, чи захищають його конкретнi практики компанiї та забезпечують найкраще використання їхнiх "людських" ресурсiв
Роль підтримки та фінансування збройних сил як один із ключових елементів стабільності економіки України та забезпечення її сталого зростання
Introduction. Military conflicts cause a lot of destructive influences not only on the political situation in the country but of course on its the financial system. That’s why in this article, the main emphasis of the research was done on risk-ratio analysis of the Ukraine and Israel economies since the role of military budget expenditures in the whole financial system is growing. Military finance is one of the biggest components of the financial system of Ukraine. So, according to the nowadays situation and military conflict in Ukraine appears the necessity of searching for new ways to increase this kind of expenditures efficiently.
Aim and tasks. The problem of the research was to measure risks of the economies according to the GDP trends and to find the place of the military expenditures in all government expenditures.
Results. In the research results, it should be mentioned that the most difficult approach for comparing is the international currency, which is weighed against the depreciation of cash flows in time. However, the research used the current exchange rate for convenience. But, this does not have a significant effect on the interpretation of the results of the research, presented in the form of a CAPM analysis of the economies of countries and their defense expenditures. After all, trends are generally observed over a period of time that has been analyzed. The general state of financial systems in the regions was analyzed as the value of volatility, aggregate risks and the overall growth of the economy. The US GDP, as for an example of the largest economy in the world, served as a comparative basis. It correlates and affects all other financial markets. The obtained results made it possible to draw conclusions about the attractiveness of the state for potential investors, despite armed conflicts with neighbors in the territory and areas of influence on the regions under control. In this paper, a standard statistical analysis package was used using an example of linear regression with one variable. The power of the influence of military expenditures was measured by the ratio of variables and their correlations. The obtained results were characterized by a high level of interconnection power and reliability of the hypotheses obtained. This gives an opportunity to describe the role of military conflicts and support the Armed Forces for the state economy.
Conclusions. The result of the presented research of the role of support and financing of the Armed Forces as one of the key elements of the stability of the Ukrainian economy and ensuring its sustainable growth is the sustaining of the military expenditures for Ukraine. The presented conclusion was approved on the Israel example and calculations. This approach and methodology is universal and can be used for other researches.Вступ. Збройні конфлікти викликають багато руйнівних впливів не тільки на політичну ситуацію в країні, але й на її фінансову систему. Тому в цій статті основна увага приділена дослідженню аналізу співвідношення ризиків економіки України та Ізраїлю, оскільки роль видатків військового бюджету для всій фінансовій системі зростає. Військові фінанси є однією з найбільших складових фінансової системи України. Отже, відповідно до нинішньої ситуації та військового конфлікту в Україні виникає необхідність у пошуках нових шляхів для ефективного збільшення цих видів витрат.
Мета і завдання. Мета дослідження полягала в тому, щоб оцінити та виміряти ризики економік відповідно до тенденцій ВВП і знайти місце військових витрат у всіх державних витратах.
Результати. У результатах дослідження потрібно зауважити, що найскладнішим підходом для порівняння є міжнародна валюта, зважена на знецінення грошових потоків у часі. Однак у дослідженнях використано поточний обмінний курс валюти для зручності. Проте це не має значного впливу на інтерпретацію результатів дослідження, представлених у вигляді CAPM аналізу економік країн та їх видатків на оборону. Адже в цілому прослідковуються тренди за проміжок часу, що був проаналізований. Загальний стан фінансових систем у регіонах був проаналізований, як значення волатильності, сукупних ризиків та росту економіки в цілому. Порівняльним базисом слугувало ВВП США, як найбільша економіка у світі. Вона корелює та впливає на всі інші фінансові ринки. Отримані результати дали змогу зробити висновки про привабливість держави для потенційних інвесторів, незважаючи на збройні конфлікти з сусідами за території та сфери впливу в межах підконтрольних регіонів.
У роботі використовувався стандартний пакет статистичного аналізу на прикладі лінійної регресії з однією змінною. Потужність впливу військових витрат вимірювалася співвідношенням змінних та їх кореляціями. Отримані результати характеризувалися високим рівнем сили взаємозв’язків та надійності отриманих гіпотез. Це дає можливість описати роль військових конфліктів та підтримки Збройних Сил для економіки держави
Туристичний кластер як форма інноваційної діяльності
Introduction. At the moment, innovation development is among key priorities in the development of Latvian economy. According to European Innovation Scoreboard assessment, Latvia joined the group of Moderate Innovators in 2016. However, its level of innovation effectiveness only reached 54% of the average EU index. That said, it has to be noted that enterprises that are innovation active in the service industry only account for 23.4%. In view of this, diverse forms of innovation activity and clusters in particular, have become more and more relevant. In 2006 European Competitiveness Council defined clusters as one of nine priorities aimed to promote and develop innovations. According to the European Commission, clustering is a key factor for successful innovation and enhanced competitiveness.
Aim and tasks. The subject matter of this article are tourism clusters as a type of innovation activity.
Results. Scientific research as well as practical experience of a number of countries have shown that cluster approach in tourism business is an effective instrument to enhance competitiveness both nationwide and at the level of an industry.At the present time, entrepreneurs are facing serious difficulty in converting ideas into new products and services. This is true of the national economy as a whole as well as particular industries. That said, the primary objective is the development and implementation of a program aimed at the cooperation of a wide range of social partners involved in innovation activity, who are capable of facilitating the enhancement of economic effectiveness.
Conclusions. The development of tourism sectoris regarded as a priority of Latvian economy. According to Central Statistical Bureau of Latvia, tourism is a major factor of Latvia’s economic development, an important source of export revenue, and a key factor of GDP growth. The development of Latvian tourism industry is part and parcel of global tourism market. Latvia has a strong potential for the development of business and health tourism. However, Latvia’s climate, its geographic position and the lack of world-famous architecture have an unfavorable effect on its tourism development opportunities. This is the reason why it is essential for Latvia to spur innovative activity in tourism industry with a focus on clustering. Creation of new clusters in tourism industry, such as business tourism cluster as an example, as well as the implementation of formerly declared goals related to the existing clusters, will help to meet some of the objectives.Вступ. На даний час інноваційний розвиток є одним з ключових пріоритетів у розвитку економіки Латвії. В 2016 році згідно з оцінкою Європейського інноваційного табло, Латвія приєдналася до групи помірних інноваторів (Moderate Innovators), однак рівень ефективності інновацій досяг тільки 54% від середнього показника ЄС. Проте, слід зазначити, що інноваційно активні підприємства сфери послуг складають лише 23,4%. У зв'язку з цим особливої актуальності набувають різні форми інноваційної діяльності, зокрема кластери. Європейська Рада з конкурентоспроможності у 2006 році визначила кластери як один з дев'яти пріоритетів, спрямованих на просування і розвиток інновацій. За даними Європейської комісії, кластеризація є ключовим фактором для успішних інновацій та підвищення конкурентоспроможності.
Мета і завдання. У статті розглядається питання туристичних кластерів як форми інноваційної активності.
Результати. Наукові дослідження та практичний досвід ряду країн показали, що кластерний підхід в туристичному бізнесі є ефективним інструментом підвищення конкурентоспроможності як на національному рівні, так і на рівні галузі. В даний час підприємці стикаються з серйозними труднощами у перетворенні ідей у нові продукти та послуги. Це стосується як національної економіки в цілому, так і окремих галузей. При цьому основною метою є розробка та реалізація програми, спрямованої на співпрацю широкого кола соціальних партнерів, залучених до інноваційної діяльності, які здатні сприяти підвищенню економічної ефективності.
Висновки. Розвиток туристичного сектора вважається пріоритетом латвійської економіки. Згідно з даними Центрального статистичного бюро Латвії, туризм є основним фактором економічного розвитку Латвії, важливим джерелом експортних доходів і ключовим фактором зростання ВВП. Розвиток латвійської туристичної індустрії є невід'ємною частиною глобального туристичного ринку. Латвія має потужний потенціал для розвитку бізнесу та оздоровчого туризму. Однак клімат Латвії, її географічне положення та відсутність всесвітньо відомої архітектури мають несприятливий вплив на її можливості для розвитку туризму. Саме тому для Латвії важливо стимулювати інноваційну діяльність у туристичній галузі, зосереджуючись на кластеризації. Створення нових кластерів у туристичній індустрії, як, наприклад, кластер бізнес-туризму, а також реалізація раніше заявлених цілей, пов'язаних з існуючими кластерами, допоможе досягти деяких цілей
Інноваційна модернізація економіки України з урахуванням досвіду ЄC
Introduction. At the beginning of the 21st century, most Western countries, faced with the need to find ways to grow, began to realize that the post-industrial economy can no longer act as a reliable foundation for economic development. It should be noted that Ukraine's place in world innovation processes does not yet match the potential of the country. Lack of funding for research and development, especially fundamental science, will lead to further outflow of highly skilled scientific personnel, loss of prospects for the growth of national competitiveness on world markets of innovative products and irreversible lagging behind developed countries.
Aim and tasks. The aim of the research is to develop the general provisions of the systematic study of the patterns of innovation development of European countries in the context of global transformations and to justify on this basis the directions of innovation modernization of the Ukrainian economy.
Results. Three fundamentally different variants of development of economic systems are determined depending on the choice of technological basis of economic growth. The prerequisites for formation of the strategy of innovation modernization of the Ukrainian economy are substantiated, namely: resource support; technological update; institutional support; development of infrastructure and regulatory support; strengthening of business reputation and access to the foreign market; increase of competitiveness of Ukrainian enterprises in the world market of goods and services. The model of innovative modernization of economic development with the account of the experience of the EU member states as a form of private-public partnership with the use of science-intensive technologies (on technological platforms) is offered.
Conclusions. According to the results, it is determined that the effective system of innovative modernization of the Ukrainian economy has not yet been formed. The following areas are suggested for the urgent directions of solving this problem: fundamental development and theoretical substantiation of the types of public-private partnership; ensuring transparency of the system of stimulation of domestic innovation projects; formation of a stable information field, which includes a set of data on a number of issues that arise (between private, state and mixed structures), as well as in the process of generating and using financial resources for the purpose of innovative development of the domestic economy.Вступ. На початку ХХІ століття більшість західних країн, зіткнувшись з необхідністю пошуку шляхів економічного зростання, стали усвідомлювати, що постіндустріальна економіка більше не може виступати в якості надійного підґрунтя економічного розвитку. Необхідним базисом такого розвитку є матеріальне виробництво, традиційна зайнятість на підприємствах, які виробляють матеріальний продукт та в якому формується попит на інновації, що забезпечує динамічний розвиток інноваційної економіки. Слід зазначити, що місце України в світових інноваційних процесах поки не відповідає наявному в країні потенціалу. Недостатнє фінансування наукових досліджень і розробок, особливо фундаментальної науки, призведе до подальшого відтоку висококваліфікованих наукових кадрів, втрати перспектив зростання національної конкурентоспроможності на світових ринках інноваційної продукції та незворотного відставання від розвинених країн.
Мета і завдання. Метою дослідження є розроблення загальних положень системного дослідження закономірностей інноваційного розвитку європейських країн в умовах глобальних трансформацій та обґрунтування на цій основі напрямів інноваційної модернізації української економіки.
Результати. Визначено три принципово різних варіанти розвитку економічних систем в залежності від вибору технологічної основи економічного зростання. Обґрунтовано передумови формування стратегії інноваційної модернізації економіки України. Запропоновано модель інноваційної модернізації економічного розвитку з врахуванням досвіду країн-членів ЄС як форми приватно-державного партнерства із застосуванням наукоємних технологій (на технологічних платформах).
Висновки. За отриманими результатами визначено, що дієва система інноваційної модернізації економіки України ще не сформована. Актуальними напрямами вирішення цієї проблеми запропоновано такі: фундаментальна розробка і теоретичне обґрунтування видів державно-приватного партнерства; забезпечення прозорості системи стимулювання вітчизняних інноваційних проектів; формування стійкого інформаційного поля, що включає в себе сукупності даних по тих чи інших питань, а також в процесі генерування та використання фінансових ресурсів з метою інноваційного розвитку вітчизняної економіки
Методичні аспекти визначення ефективності виробництва зерна в сучасних умовах
Introduction. The pace of development of the agro-food market of Ukraine is extremely volatile, due to the determinants of the external environment and internal factors. In the context of accelerated integration processes, the potential of free trade areas and regional trade associations have an impact on the structure of the internal market as a whole and the agro-food market in particular. Given the leading position of the agro-food sector in the national economy and the significant share of grain exports in total exports of Ukraine, the problem of ensuring the efficiency of grain production is of particular relevance for the domestic economy.
Aim and tasks. The purpose of this paper is is to systematize the methodological bases for determining the efficiency of grain production in modern conditions. According to the stated purpose, the main objectives of the study are: to generalize the instrument of production efficiency estimation in the market of agro-food products and to identificate the determinants of influence on efficiency of grain production in the conditions of increasing openness of national economies.
Results. The results of the study of theoretical foundations of problems of ensuring the efficiency of agricultural production from the standpoint of economic and socio-economic approach made it possible to identify the determinants of increasing the efficiency of grain farming in the context of natural and climatic conditions, biological and organizational and technological features of its production. Based on the generalization of indicators of economic efficiency of placement and specialization of grain production, it is determined that the efficiency of grain production can be calculated on the basis of indicators in the context of quantitative and qualitative indicators.
Conclusions. Given the prospect of maintaining its strategic importance not only in agriculture, but in the Ukrainian economy as a whole, grain will continue to remain dominant in the development of the agro-industrial complex, both in terms of the need to provide food security and in view of the potential for increasing export potential in Ukraine in this area. Forecasts of future world trade trends by major agricultural commodities are favorable for Ukraine in the medium term, given the potential of domestic grain exports. Prospects for further study of this issue are to identify the ways of strengthening the export orientation of Ukrainian enterprises in the grain market.Вступ. Темпи розвитку агропродовольчого ринку України є вкрай волатильними, що обумовлено детермінантами зовнішньої кон’юнктури та внутрішніми факторами. В умовах прискорення інтеграційних процесів, потенціал зон вільної торгівлі та регіональних торговельних об’єднань зумовлюють вплив на структуру внутрішнього ринку в цілому і ринок агропродовольчої продукції зокрема. З огляду на провідне місце агропродовольчого сектору в національній економіці та значну питому вагу експорту зернової продукції в загальному експорті України, проблематика забезпечення ефективності зернового виробництва набуває особливої актуальності для вітчизняної економіки.
Мета і завдання. Метою статті є систематизація методичних засад визначення ефективності виробництва зерна в сучасних умовах. Відповідно до сформульованої мети, основними завданнями дослідження є: узагальнення інструментарію оцінювання ефективності виробництва на ринку агропродовольчої продукції та ідентифікація детермінант впливу на ефективність зернового виробництва.
Результати. Результати дослідження теоретичних засад проблематики забезпечення ефективності сільськогосподарського виробництва з позицій економічного та і соціально-економічного підходу дозволили ідентифікувати детермінанти посилення ефективності зернового господарства в контексті природно-кліматичних умовам, біологічних та організаційно-технологічних особливостей його виробництва. На основі узагальнення показників економічної ефективності розміщення і спеціалізації зернового виробництва, визначено, що ефективність зернового виробництва може бути розрахована на основі показників у розрізі кількісних та якісних індикаторів.
Висновки. З огляду на перспективу збереження свого стратегічного значення не тільки в сільському господарстві, а й загалом в економіці України, зернове господарство у подальшому зберігатиме домінуюче місце в розвитку агропромислового комплексу як з позицій необхідності забезпечення продовольчої безпеки, так і з огляду на потенціал нарощення експортного потенціалу у цій сфері. Прогнози майбутніх тенденцій світової торгівлі основними видами сільськогосподарської продукції є сприятливими для України у середньостроковому періоді з огляду на потенціал експорту вітчизняного зерна. Перспективи подальшого дослідження даної проблематики полягають в визначенні шляхів посилення експортної орієнтованості вітчизняних підприємств на ринку зернової продукції
Психологічний вплив сучасної мас-медіа на формування гендерних стереотипів
Introduction. Modern mass media plays essential part in universal process of socialization, when a person gains personal awareness of their culture and social order. The stated process of socialization develops perception, thinking and behavior of every person. Theory of modeling tells us how a person masters new models of behavior depicted by means of mass communication. Another prominent form of socialization is acquisition of the behavior which demands team communication principles from a person. The theory of social expectation proves a person observing social state, norms, roles and control through the social life and groups of people depicted by the media.
Aim and tasks. The main purpose of the article is to study the media in the formation of existing stereotypes in society.
Results. Mass media, mirror reflecting modernity, develop knowledge of gender equality and the system in masses. Gender stereotype can be defined as peculiar means of relation between journalistic creativity and reader (text creation and its reading), sign system that facilitates mutual understanding. Gender stereotypes can be reviewed as a means of cognition and relation between sexes, which are based on images and discourse. Formation of gender stereotypes is determined by social and demographic factors, among which age and marital peculiarities between sexes, as well as education, intellect, urbanization prevail. In media gender stereotypes are characterized by dynamic, as they represent product of correlation of creative act and perception. In addition, research conducted by us is very interesting, the aim of which was to list and distinguish certain tendencies in Georgian TV commercials. From 200 interviewed respondent, aged 20-30 years, majority reckon that in commercials dominated by female, the addressee’s appearance, her marital status are emphasized. In commercials intended for men, the main emphasis is drawn to power, strength and courage. Peculiarity of such type of exposure is the use of associative comparisons and psychological characterization connected with masculine stereotypes.
Conclusions. Therefore, gender stereotypes are often widespread and superstitious opinions on woman and man’s abilities, features, social behavior and social functions. Lack of information concerning gender issues partly determines existence of stereotypes. Potentially, the press can play an important part in establishing gender equality. The objective of modern journalism is to break existing stereotypes, develop modern techniques and forms of evaluation and apply them in journalistic activities. As the main function of journalism is to transfer important and progressive ideas to the society, considering the time and era, including modern notion of gender and gender relations.Вступ. Сучасні засоби масової інформації відіграють істотну роль в універсальному процесі соціалізації, коли людина набуває особисту обізнаність про свою культуру і соціальний устрій. Заявлений процес соціалізації розвиває сприйняття, мислення і поведінку кожної людини. Теорія моделювання сприяє освоєнню нових моделей поведінки, зображені за допомогою масової комунікації. Ще однією важливою формою соціалізації є набута поведінка, яка вимагає від людини принципів спілкування. Теорія соціальних очікувань доводить, що людина спостерігає за соціальним станом, нормами, ролями і контролем через соціальне життя і групи людей, зображені в засобах масової інформації.
Мета і завдання. Основною метою статті є вивчення медіа у формуванні існуючих стереотипів у суспільстві.
Результати. ЗМІ, дзеркально відображають сучасність, розвивають знання про гендерну рівність і системі в масах. Гендерний стереотип можна визначити як своєрідний засіб зв'язку між журналістською творчістю і читачем (створення тексту і його читання), систему знаків, яка сприяє взаєморозумінню. Гендерні стереотипи можна розглядати як засіб пізнання і зв'язку між статями, які засновані на образах і дискурсі. Формування гендерних стереотипів визначається соціальними і демографічними факторами, серед яких переважають вікові та сімейні особливості між статями, а також освіта, інтелект, урбанізація. У засобах масової інформації гендерні стереотипи характеризуються динамікою, оскільки вони представляють собою продукт співвідношення творчого акту і сприйняття. Крім того, проведене нами дослідження направлено на виділення певних тенденцій в грузинській телерекламі. З 200 опитаних респондентів у віці 20-30 років більшість вважає, що в рекламі, де домінують жінки, підкреслюються зовнішність адресата, її сімейний стан. У рекламних роликах, призначених для чоловіків, основний упор робиться на владу, силу і сміливість. Особливістю такого типу впливу є використання асоціативних порівнянь і психологічних характеристик, пов'язаних з чоловічими стереотипами.
Висновки. Таким чином, гендерні стереотипи часто є широко поширеними і забобонними думками про здібності, особливості, соціальну поведінку і соціальні функції жінки і чоловіка. Відсутність інформації з гендерних питань частково визначає існування стереотипів. Потенційно преса може зіграти важливу роль у встановленні гендерної рівності. Метою сучасної журналістики є руйнування існуючих стереотипів, розробка сучасних методів і форм оцінки та їх застосування в журналістській діяльності. В якості основної функції журналістики є передача важливих і прогресивних ідей товариству з урахуванням часу і епохи, включаючи сучасне уявлення про гендер і гендерні відносини
Проблеми та тенденції регіонального розвитку туризму в Латвії
Introduction. Tourism industry is one of the most promising and rapidly developing sectors of the global economy. In modern conditions of increased competition in the global market of tourist services, the problem of increasing the competitiveness of the tourism industry in Latvia is becoming more urgent, and studying the issue of the competitiveness of regional tourist markets is particularly relevant. The level of competitiveness of a particular region determines its success in relation to other regions of the state and the world, indicates the presence of existing problems and helps to find solutions to them.
Aim and tasks. This article explores some aspects of solving the problems of regional tourism in Latvia.
Results. Factors that hinder in the successful development of regional tourism, external and internal, has been revealed. The importance of combining the efforts of a number of territories to form a common tourist offer and its promotion both the level of Latvia and internationally. Successful initiative that promotes the development of regional tourism is a creation of tourism clusters at the national and regional levels.
As a promising direction for the development of regional tourism, it’s possible to point out the expansion of the circle in territories of Latvia that have received resort status.
Rural tourism contributes to development of regional tourism, but there is a certain range of problems that impede the attractiveness of this type of tourism for foreign tourists. In the order to gain a competitive advantage, Latvian regions need to step up their efforts to form an unique tourist offers. More marketing activities to promote regional tourist product in local and foreign markets require attention.
Conclusions. Latvia has high potential for regional tourism, but there are a number of factors hindering its development. In analysis of regional tourism development programs Latvia has shown that regions are trying to conduct active work of the development, support and regulation of foreign and local tourism. It is necessary to develop measures to improve the tourism management mechanism, which would face coordination and cooperation among the various actors, avoiding disproportionate regulation and inefficient use of resources. In the framework of promoting the development of regional tourism, it is necessary to combine efforts of both the state and local governments, and entrepreneurs and other parties who can be involved in the tourism sector.Вступ. Індустрія туризму є одним з найбільш перспективних і швидкозростаючих секторів світової економіки. У сучасних умовах загострення конкуренції на світовому ринку туристичних послуг проблема підвищення конкурентоспроможності туристичної індустрії в Латвії стає все більш актуальною, і вивчення проблеми конкурентоспроможності регіональних туристичних ринків стає особливо актуальним. Рівень конкурентоспроможності того чи іншого регіону визначає його успішність по відношенню до інших регіонів держави і світу, свідчить про наявність існуючих проблем і допомагає знаходити шляхи їх вирішення.
Мета і завдання. У межах даної статті розглядаються деякі аспекти вирішення проблем регіонального туризму в Латвії.
Результати. Виявлено фактори, що перешкоджають успішному розвитку регіонального туризму, як зовнішні, так і внутрішні. Представлено важливість об'єднання зусиль ряду територій для формування загального туристичного пропозиції і його просування як на рівні Латвії, так і на міжнародному рівні. Успішною ініціативою, що сприяє розвитку регіонального туризму, є створення туристичних кластерів на національному та регіональному рівнях. Як перспективний напрям розвитку регіонального туризму можна виділити розширення кола на територіях Латвії, які отримали курортний статус. Сільський туризм сприяє розвитку регіонального туризму, але існує ряд проблем, які перешкоджають привабливості цього виду туризму для іноземних туристів. Щоб отримати конкурентну перевагу, латвійські регіони повинні активізувати свої зусилля по формуванню унікальних туристичних пропозицій. Більше уваги вимагають маркетингові заходи щодо просування регіонального туристичного продукту на місцевому та зарубіжному ринках.
Висновки. Латвія має великий потенціал для регіонального туризму, але існує ряд чинників, що перешкоджають його розвитку. В аналізі регіональних програм розвитку туризму Латвія показала, що регіони намагаються вести активну роботу з розвитку, підтримки і регулювання іноземного і місцевого туризму. Однак необхідно розробити заходи щодо вдосконалення механізму управління туризмом, який би стикався з координацією і співробітництвом між різними учасниками, уникаючи непропорційного регулювання і неефективного використання ресурсів. В рамках сприяння розвитку регіонального туризму необхідно об'єднати зусилля як держави, так і місцевих органів влади, а також підприємців і інших сторін, які можуть бути залучені в туристичний сектор
Оцінювання та аналіз активності в соціальних мережах у контексті розвитку цифрової економіки
Introduction. In recent years, the Ukrainian economy has been rapidly gaining the leverage of the digital economy, with virtual products created through cloud services, social networks and virtual communications becoming the drivers of development. In these circumstances, the task of evaluating and analysing user activity on social networks, conducting constant monitoring of the number of readers, their groups, reflection and effectiveness of the published publication becomes relevant. That is why today, in the digital economy, special attention should be paid to research on user activity on social networks.
Aim and tasks. The purpose of the article is to study the features of user activity within the model of digital economy, which defined the following tasks: 1) study the principles of the digital economy and the role of social networks; 2) analysing user activity within a specific social network account; 3) development of an approach to activity evaluation based on detailed minute-by-minute data collection on the number of user interactions with each other.
Results. The article examines the impact of activity within a specific account on user choice on the Instagram social network. The best way to gather information on the number of likes and comments you posted under a post has been installed and successfully implemented. The fastest and most effective algorithms for storing, processing, analysing, and cost-effectively evaluating the collected user activity data within a specific account have been researched, substantiated and implemented.
Conclusions. An approach to assessing and analysing user activity within a specific social network account is proposed to be implement into the Digital Economy Model. The proposed approach allows us to collect, detailed manner, the number of Instagram user interactions with the last post in your account, as well as estimate of their growth trends, compare them with the information collected in the past or to the average over the selected period.Вступ. Упродовж останніх років економіка України стрімко набуває рис цифрової економіки, драйверами розвитку якої стають віртуальні продукти, створені за допомогою хмарних сервісів, соціальних мереж та віртуальних комунікацій. У цих умовах набуває актуальності завдання оцінювання та аналізу активності користувачів у соціальних мережах, проведення постійного моніторингу кількості читачів, їх груп, рефлексії та ефективності розміщеної публікації. Тому саме сьогодні у період формування цифрової економіки особливу увагу необхідно зосередити на дослідженнях активності користувачів в соціальних мережах.
Мета і завдання. Метою статті є вивчення особливостей активності користувачів в межах моделі цифрової економіки, що визначило наступні завдання: 1) вивчення засад цифрової економіки та ролі соціальних мереж; 2) аналізування активності користувачів в межах певного облікового запису у соціальній мережі; 3) розробка підходу до оцінювання активності, що базуються на деталізованому щохвилинному зборі даних про кількість взаємодій користувачів між собою.
Результати. У статті проаналізовано вплив активності в межах певного облікового запису на вибір користувачів у соціальній мережі Інстаграм. Встановлено та успішно реалізовано найкращий спосіб для збору інформації про кількість позначок «Мені подобається» та коментарів під публікацією. Досліджено, обґрунтовано та впроваджено на практиці найшвидші та найефективніші алгоритми для збереження, опрацювання, аналізу та економічного оцінювання зібраних даних про активність користувачів в межах певного облікового запису.
Висновки. Для реалізації моделі розвитку цифрової економіки запропоновано підхід до оцінювання та аналізу активності користувачів в межах певного облікового запису у соціальній мережі. Запропонований підхід дає змогу зібрати в розгорнутому вигляді деталізовані щохвилини дані про кількість взаємодій користувачів платформи Інстаграм з останньою публікацією в обліковому записі, а також оцінити їх динаміку зростання, провести їх порівняння із зібраною інформацією у минулі проміжки часу чи із середнім значенням за обраний період
Напрями розвитку вітчизняних туристичних підприємств
Introduction. In the 21st century tourism took a leading place in the international foreign economic relations, began to have a serious impact on development of economy of the certain countries and the world economy in general. Тhose benefits for both people and economy of countries and the whole regions do not raise any doubts. Tourism is a complex sector, but it significantly influences national economy, social and humanitarian bases.
Aim and tasks. Research objective is definition of the developments’ directions and tourism industry’s financing, identification of factors, regularities and development trends at the present stage in Ukraine. Thus, there was a task to analyze systemically the current state of the Ukrainian tourist industry’s development, in other countries, and to investigate the question concerning financial and organizational component of the Ukrainian tourism industry functioning in Ukraine.
Results. It was offered to use the concept of tourism development with transition in development from short-term to long-term planning, at the international, national and regional levels. Developing of the telecommunications has a certain influence on the development directions of the tourist industry: development of portals, websites, mobile applications to simplify communication between suppliers of tourism and ultimate consumers. In Ukraine, is more effective the state regulation model of tourism with control through the separate divisions in two directions. This will resolve the question of budgetary funds use for development and implementation of tourism’s development programs. It is necessary to use alternative sources of travel business’s financing such as agreements about tourist object’s share uses, as partnership in attraction of borrowed funds and sponsorship.
Conclusions. Аt the present stage the important direction is state regulation in tourism in combination of the state and regional development tourism programs. These regulations requires improvement of tourists’ service quality and personnel’s professional competences development, development of the marketing plan and creation of the Ukrainian tourist agencies on advance in Ukraine and abroad. Such development has to be carried out by taking into account development of an information economy: in the Internet and with use of innovative financial instruments.Вступ. У ХХІ ст. туризм зайняв лідируюче місце в міжнародних зовнішньоекономічних зв'язках, став чинити серйозний вплив на розвиток економіки окремих країн і світового господарства в цілому. Ті блага, які він дає як окремим людям, так і економіці деяких країн і цілих регіонів, не викликають ніякого сумніву. Однак туризм дуже складний сектор, який істотно впливає на економіку країни, її господарську, соціальну та гуманітарну основи.
Мета і завдання. Метою дослідження є визначення напрямків розвитку та фінансування індустрії туризму, виявлення чинників, закономірностей і тенденцій розвитку на сучасному етапі в Україні. Відповідно до поставленої мети повстало завдання системно проаналізувати сучасний стан розвитку туристської галузі в Україні та інших країн світу, дослідити також питання, що стосується фінансової та організаційної складових функціонування туристичної галузі в Україні.
Результати. У результаті проведеного дослідження було запропонована концепція розвитку туризму з переходом від короткострокового до довгострокового планування розвитку на міжнародному, національному та регіональному рівнях. Процес інформатизації має певний вплив на напрями розвитку туристичної індустрії: розробка порталів, сайтів, мобільні додатки тощо спрощують та прискорюють зв’язок між постачальниками туризму, посередниками та кінцевими споживачами. В Україні найефективнішою є модель державного регулювання туристичною діяльністю через окремий підрозділ у двох напрямках: вирішення загальних питань державного регулювання шляхом спрямування бюджетних коштів на розробку і реалізацію програм розвитку туризму, та координація маркетингової діяльності. Обґрунтовано використання альтернативних джерел фінансування туристичного бізнесу: угоди про пайове використання туристичного об'єкта; партнерства в залученні позикових коштів; спонсорської підтримки.
Висновки. На сучасному етапі важливим напрямком є державне регулювання у туризмі при поєднанні державних і регіональних програм розвитку туризму, підвищення якості обслуговування туристів і розвиток професійних компетенцій персоналу, розробка маркетингового плану і створення агентств по просуванню українських туристських послуг, як в Україні, так і за кордоном, що повинно проводитися з урахуванням розвитку інформаційної економіки в Інтернет просторі та з використанням інноваційних фінансових інструментів
Формування аграрної складової українського товарного експорту
Introduction. The active movement of Ukraine towards integration into the world economy, the liberalization of customs regimes, the expansion of sales markets and the introduction of innovations have created new prospects for the progress of the production of exports-oriented agricultural products. Foreign economic activity plays a significant role in the economy of the country, affects its internal dynamics and competitiveness, so the research of trends in the formation of commodity exports are of current importance.
Aim and tasks. The aim of the article is to research the dynamics of progress and the current state of the agricultural sector of the economy of Ukraine in the field of crop production, the contribution to it of the main categories of farms and the role of the agricultural sector in the formation of the exports potential of the country. For the solvation of this problem, a number of statistical materials, scientific publications and Internet resources on the indicators of production activities of agricultural enterprises were used, the methods of mathematical statistics and economic and mathematical modeling were applied.
Results. The conducted researches allowed to evaluate the contribution of the main categories of farms to crop production in 2010-2017. To estimate the distribution of land between agricultural enterprises the Lorenz curve was constructed, the Gini coefficient and the Hoover index were calculated. Calculations showed that 81.5% of enterprises had 13.4% of the total land area, and in order to achieve an equal distribution of land between enterprises, it is necessary to redistribute 68% of the land areas. It has been established that in the agricultural sector of Ukraine there is a polarization in the production of agricultural products – small-scale forms of management dominate in the production of labor-intensive and low-income goods, while products of powerful agricultural enterprises have a high yield and low labor intensity. One of the leading places in crop production is the cultivation of sunflower due to its high profitability. Linear and multiplicative regression models of dependence of the volume of sunflower production. It was determined that high levels in the structure of commodity exports of Ukraine belong to sunflower oil, wheat, corn, barley, rapeseed and soybeans, and it was noted the important role of agricultural holdings in forming the exports potential.
Conclusions. Agricultural enterprises, in particular, holdings, which have more opportunities than households for increasing their production through the introduction of innovations and the scale of production play a growing role in the production of agricultural products . Ukraine makes a significant contribution to global food security, but its position in the world markets as a producer and supplier of raw materials is fixed. Exports of goods with a low level of added value largely depend on fluctuations in world prices, which contributes to the sensitivity of the domestic economy to external negative trends, therefore, Ukrainian commodity exports need to diversify and increase the share of high technological value added goods.Вступ. Активний рух України на шляху інтеграції до світового господарства, лібералізація митних режимів, розширення ринків збуту та впровадження інновацій створили нові перспективи для розвитку виробництва експортоорієнтованої сільськогосподарської продукції. Зовнішньоекономічна діяльність відіграє суттєву роль в економіці країни, впливає на її внутрішню динаміку та конкурентоспроможність, тому дослідження тенденцій формування товарного експорту мають актуальне значення.
Мета і завдання. Метою статті є дослідження динаміки розвитку та сучасного стану аграрного сектора економіки України у галузі рослинництва, внеску в нього основних категорій господарств та ролі агропромислового комплексу у формуванні експортного потенціалу країни. Для вирішення цієї задачі використано ряд статистичних матеріалів, наукових публікацій та Інтернет-ресурсів щодо показників виробничої діяльності аграрних підприємств, застосовано методи математичної статистики та економіко-математичне моделювання.
Результати. Проведені дослідження дозволили оцінити вклад основних категорій господарств у виробництво продукції рослинництва в 2010–2017 рр. Для оцінки розподілу земельних угідь між сільськогосподарськими підприємствами побудовано криву Лоренца, обчислено коефіцієнт Джині та індекс Гувера. Розрахунки показали, що 81,5% підприємств мали 13,4% загальної площі угідь, а щоб досягти рівного розподілу земель між підприємствами, необхідно перерозподілити 68% площ земельних угідь. Встановлено, що в аграрному секторі України спостерігається поляризація у виробництві сільськогосподарської продукції – дрібномасштабні форми господарювання домінують у виробництві трудомістких і малоприбуткових товарів, у той час як продукція потужних сільськогосподарських підприємств має високу прибутковість і низьку трудомісткість. Одне з провідних місць у рослинництві займає вирощування соняшнику через його високу рентабельність. Побудовано лінійні та мультиплікативні регресійні моделі залежності обсягу виробництва соняшнику. Визначено, що високі показники у структурі товарного експорту України належать соняшниковій олії, пшениці, кукурудзі, ячменю, ріпаку і сої, та означено важливу роль агрохолдингів у формуванні експортного потенціалу.
Висновки. Зростаючу роль у виробництві аграрної продукції відіграють агрохолдинги, які мають більше можливостей порівняно з домогосподарствами для нарощування продукції за рахунок упровадження інновацій та масштабів виробництва. Україна робить вагомий внесок у глобальну продовольчу безпеку, проте на світових ринках закріплюються її позиції як виробника і постачальника сировинної продукції. Експорт товарів з низьким рівнем доданої вартості значною мірою залежить від коливань світових цін, що сприяє чутливості вітчизняної економіки до зовнішніх негативних тенденцій, тому український товарний експорт потребує диверсифікації та збільшення частки товарів високого технологічного переділу