Economics. Ecology. Socium (E-Journal) / Економіка. Екологія.Соціум
Not a member yet
254 research outputs found
Sort by
Інструменти покращення інвестиційного клімату в територіальних громадах: виклики та перспективи для української економіки
Full text linkIntroduction. The actuality of problem of investment activities stimulation and creation of favorable investment climate rises nowadays because of the necessity of additional resources engaging in socio-economic development of Ukraine and due to the administrative reform progress that causes new possibilities for territorial communities investment development.
Aim and tasks. The aim of the article is represented by development of theoretical, methodical positions and practically-applied proposals that are to substantiate the instruments of improvement of the investment climate of territories, according to new challenges and opportunities of the decentralization reform in Ukraine. The example of scope of regulatory measures and positions is to be represented and can be implemented to almost any another Ukrainian region or territorial community.
Research results. The essence of the category of investment climate is determined in the modern sense and from the point of view of the ensuring of socio-economic development of territorial communities in Ukraine with the special scope on the regional level. As one of the main tools for the improving of the investment climate in the territorial dimension, special (free) economic zones are considered; key advantages and disadvantages of the using of such instrument are identified. The set of measures to the improving of investment climate on the territory of the community is proposed and such means are capable for providing without creating of a separate territorial unit that minimizes geopolitical risks. The measures are aimed on support of economic initiatives of the communities and include instruments of tax support for entrepreneurial activities. A number of non-economic instruments are proposed, which include the mandatory implementation of the strategy for the development of territorial communities, information support of investment activities with the obligatory passportization of advantages and opportunities, concerning the example of the territories of the Ukrainian Black Sea region.
Conclusions. Strategic directions of implementation of the conceptual idea of the regulating of the institutional provision of investment climate include law legalization and social introduction of the best practices of investments stimulation. The prospects of future researches in sphere of investment activities regulation are concerned with effective structure of the institutional environment formation.Проблема. Актуальність проблеми стимулювання інвестиційної діяльності та створення сприятливого інвестиційного клімату сьогодні зростає через необхідність додаткових ресурсів, що залучаються до соціально-економічного розвитку України, а також через прогрес адміністративної реформи, що створює нові можливості для розвитку інвестицій територіальних громад.
Мета та завдання. Метою статті є розробка теоретичних, методичних положень та практично-прикладних пропозицій, які мають обґрунтувати інструменти вдосконалення інвестиційного клімату територій відповідно до нових викликів та можливостей реформи децентралізації в Україні. Приклад обсягу регуляторних заходів та позицій має бути представлений і може бути реалізований практично в будь-якому іншому регіоні України чи територіальній громаді.
Результати. Сутність категорії інвестиційного клімату визначається в сучасному сенсі та з точки зору забезпечення соціально-економічного розвитку територіальних громад в Україні. Запропоновано комплекс заходів щодо покращення інвестиційного клімату на території громади, і такі засоби здатні забезпечити без створення окремої територіальної одиниці, яка мінімізує геополітичні ризики. Ці заходи спрямовані на підтримку економічних ініціатив громад та включають інструменти податкової підтримки підприємницької діяльності.
Запропоновано низку неекономічних інструментів, які включають обов'язкове впровадження стратегії розвитку територіальних громад, інформаційне забезпечення інвестиційної діяльності з обов'язковим привласненням переваг та можливостей щодо прикладу територій Чорного моря України.
Висновки. Стратегічні напрямки реалізації концептуальної ідеї регулювання інституційного забезпечення інвестиційного клімату включають легалізацію права та соціальне впровадження найкращих практик стимулювання інвестицій. Перспективи майбутніх досліджень у сфері регулювання інвестиційної діяльності пов'язані з ефективною структурою формування інституційного середовища
Національні морегосподарські інтереси україни в Чорноморсько-Азовському басейні
Full text linkIntroduction. Maritime economy is one of the most important factors of economic growth and national security. Prior to the post-Soviet stage of development, a high level of "maritime maturity" was achieved in Ukraine. Well-developed and diversified maritime economic complex of Ukraine included maritime transport, fisheries, shipbuilding and ship repair, marine engineering, offshore gas industry, seaports, sea recreation with cruise fleet of international standards, etc.
During the last years Ukraine has lost most of its maritime potential. The renewal of maritime economy and recovery of the maritime complex became one of the most important national interests of Ukraine.
Aim and tasks. The paper aims to analyse the problems of maritime complex of Ukraine and formulate national maritime interests of Ukraine under new geopolitical and economic conditions in the Black Sea region.
Research results. In order to discuss the maritime interests of Ukraine was proposed a fractal model which considers maritime interests in the following dimensions: economy, geopolitics, environment, military-defence. As the strategic economic interests of Ukraine are considered: use of marine natural resources that can contribute to economic growth; development of transport and communication in the Black Sea-Azov basin and other areas of the World Ocean; development of recreational and tourism potential of Ukrainian Black Sea coast; marine energy development.
Considering the geopolitical aspects, national interests include maintenance of the territorial integrity of Ukraine, development of a system of sustainable strategic, political and economic cooperation. Environmental aspect of maritime interests of Ukraine includes rational use of natural resources, greening of economic activities in costal areas, environmental management, reproduction of biological resources and protection of biodiversity of the Black and Azov Seas. In recent years the military-defence aspect of national interests takes on special significance. It includes, first of all, the effective realization of the defence strategy at the southern borders and development of the Naval Forces of Ukraine.
Conclusions. National maritime interests of Ukraine were discussed from economic, geopolitical, environmental and military-defence points of view. One of important strategic interests of Ukraine is to ensure stability and protection of the regional security in the Black Sea-Azov region, which has become an arena of complex geopolitical and geoeconomic contradictions in the context of growing economic development trends in the region, transboundary and international problems
Методичні підходи щодо вибору варіантів інноваційного розвитку регіонального промислового комплексу
Full text linkIntroduction. In an unstable economic environment, the formation of a regional industrial complex under conditions of uncertainty and risk factors leads to the fact that the innovative processes of the creation of the final product significantly deviate in time and space from its planned development.
The sources of the formation of these factors and means of recording in the assessment of efficiency should be considered.
Aim and tasks. Consider approaches to choosing innovative development options for a regional industrial complex under conditions of uncertainty and risk.
Research results. Under the uncertainty one should understand the lack of data on the conditions in which economic activity will be thwarted, a low degree of predictability, increase of these conditions.
When assessing innovation and investment projects in the region, the most important are the following types of uncertainties and regional risks: uncertainty about the behavior of competitors; uncertainty about the political and socio-economic situation in the country and region; incompleteness / inaccuracy of information about the parameters of innovations; foreign economic risks; incompleteness of information on financial sustainability; unpredictability of the tax policy; other types of financial risks; some types of risks: the risk of falsification of financial statements, the risk of theft of certain types of assets; emission risk, etc.
Territorial peculiarities in innovative development the role of a significant factor is assigned: they can both accelerate and slow down the formation of the types of their economic activity, and in the broader sense - and the nature of strategic development.
However, the implementation of the chain becomes even more important «new creation - new-introduction – innovation» and the generation of new technologies in this territory, which ensures the uniqueness of industrial production, which causes the formation of a spatially-innovative monopoly in the area of innovation activity.
Conclusion. During the development of innovative processes at enterprises - innovators of the regional industrial complex it is necessary to take into account the specifics of such a complex object as the economic system of the region, factors of uncertainty and risk under the influence of the internal and external environment, especially the stages of the product life cycle/enterprise/industry.Проблема. При нестабільному економічному середовищі утворення регіонального промислового комплексу в умовах факторів невизначеності та ризику призводить до того, що інноваційні процеси створення кінцевої продукції суттєво відхиляються у часі та просторі від свого запланованого розвитку.
Слід розглядати джерела утворення цих факторів та засобів їх обліку при оцінці ефективності.
Мета та завдання. Розглянути підходи щодо вибору варіантів інноваційного розвитку регіонального промислового комплексу в умовах невизначеності та ризику.
Результати. Під невизначеністю слід розуміти «недостатність даних про умови, у яких буде протикати економічна діяльність, низький ступінь передбачуваності, підвищення цих умов.
Виявлено, що при оцінці інноваційно-інвестиційних проектів у регіоні найбільш важливими є такі види невизначеностей та регіональних ризиків: невизначеність поведінки конкурентів, їх цілей та поведінки на ринку; невизначеність політичної та соціально-економічної ситуації у країні та регіоні; неповнота/неточність інформації про параметри інновацій, їх техніко-економічних характеристик; зовнішньоекономічні ризики; неповнота інформації про фінансову стійкість; непередбачуваність податкової політики; непередбачуваність банківської системи; емісійний ризик.
Виявлено, що територіальним особливостям у інноваційному розвитку відводиться роль значимого фактору: вони можуть як прискорювати, так і гальмувати формування типів їх господарської діяльності, а в більш широкому розумінні – і характер стратегічного розвитку.
Запропоновано, що ще більшого значення набуває реалізація ланцюгу «новостворення – нововведення – інновація» та генерування нових технологій на даній території, що забезпечує унікальність промислового виробництва, яке визиває формування просторово-інноваційної монополії у зоні інноваційної діяльності.
Висновки. Під час розвитку інноваційних процесів на підприємствах – новаторах регіонального промислового комплексу необхідно враховувати специфіку такого складного об’єкту як економічна система регіону, фактори невизначеності та ризику під впливом внутрішнього та зовнішнього середовища, особливості основних етапів життєвого циклу продукції/ підприємства/галузі
Удосконалення системи адміністрування у сфері природокористування
Full text linkIntroduction. The main content of modern trends in the rational use of natural resources is aimed at reducing all types of resource flows per unit of produced products or services at different levels of economic activity and minimizing the generation of waste per unit produced national product. The rational use of natural resources directly depends on the development of the permit system, reducing the scale of material and resource flows of economic activity.
Aim and tasks. The purpose of the article is to substantiate the main directions of improvement of the administrative system in the field of licensing services of nature use, as an instrument for promoting the process of transition to environmental friendly technologies and reducing the resource intensity of production.
Research results. The article outlines directions for improving the administration of licensing services in the field of nature management, taking into account the need to reduce the volume of material and resource intensities of economic activity. It is substantiated that it is not necessary to approach this procedure formally when issuing permits for the use of natural resources (based on the emissions during the operation of this equipment) and taking into account such factors as existing of ecologically clean technologies, the assimilation potential of the territory, the existing environmental burden and external effects. When administering the permitting system in the environment, it is necessary to create a separate structural subdivision at the Centre of administrative services. Also, it is necessary to establish an electronic document flow between the licensing and administrative centres, the subject of the use of natural resources and organizations authorized to issue permits for handling natural resources, and the creation of a unified database, contained and gathered information from the "History of the use of natural resources for a business entity". Information of this document should help to make influential decisions such as the directions of natural resources use, a system for monitoring their use, and the basis for the revocation of the permit in case of non-fulfilment of its conditions.
Conclusions. The permit system in environmental use should be aimed at preserving the environment, taking into account the interests of producers of goods and services, their consumers and third parties living or staying in the region. The system for obtaining permits for the use of natural resources and for emissions into the atmosphere, discharges into water facilities and the placement of wastes in the natural environment should be, on the one hand, simplified and exempt from corruption mechanisms, and on the other hand, simplified and accessible to the subjects of their obtaining.Проблема. Основний зміст сучасних тенденцій у раціональному використанні природних ресурсів спрямований на зменшення всіх видів ресурсних потоків на одиницю виробленої продукції або наданих послуг на різних рівнях ведення господарської діяльності, мінімізація утворення відходів на одиницю виробленого національного продукту. Раціональне використання природних ресурсів безпосередньо залежить від розвитку дозвільної системи на поводження з ними, скорочення масштабів матеріало- та ресурсопотоків господарської діяльності.
Мета та завдання. Метою статті є обгрунтуваня основних напрямів удосконалення адміністративної системи в області надання дозвільних послуг в сфері природокористування, як інструменту сприяння процесу переходу на екологічно-чисті технології та зменшення ресурсоємності виробництва.
Результати. В статті визначено напрями удосконалення адміністрування дозвільних послуг у сфері природокористування з урахуванням необхідності скорочення обсягів матеріало- та ресурсоємності господарської діяльності. Обґрунтовано, що при видачі дозволів на природокористування необхідно підходити до цієї процедури не формально, виходячи з викидів при роботі даного обладнання, а з урахуванням існуючих екологічно чистих технологій, асиміляційного потенціалу території, існуючого навантаження на довкілля та екстернальних ефектів. При адмініструванні дозвільної системи у природокористуванні необхідно створити окремий структурний підрозділ у Центрі надання адміністративних послуг. Необхідно налагодження електронного документообігу між дозвільними та адміністративними центрами, суб’єктом використання природного ресурсу та організаціями уповноваженими у видачі дозволів щодо поводження із природними ресурсами, а також створення єдиної бази даних на основі «Історії природокористування суб’єкту господарської діяльності». На основі інформації даного документу мають прийматися рішення щодо напрямів використання природних ресурсів, формуватись система контролю за їх використанням, а також основа для анулювання дозволу при невиконанні його умов.
Висновки. Дозвільна система в природокористуванні має бути направлена на збереження довкілля, урахування інтересів виробників товарів та послуг, їх споживачів та третіх осіб, що проживають або перебувають на території регіону. Система одержання дозволів на використання природних ресурсів та на викиди в атмосферу, скиди у водні об’єкти та розміщення відходів у природному середовищі має бути з одного боку спрощеною, звільненою від корупційних механізмів, а з другого боку спрощеною та доступною для суб’єктів їх одержання