Economics. Ecology. Socium (E-Journal) / Економіка. Екологія.Соціум
Not a member yet
254 research outputs found
Sort by
Вплив конкурентоспроможності на зростання експорту в секторі мінеральних вод Грузії (на основі економетричної моделі)
Get PDFIntroduction. The paper analyzes the dynamics of exports of the Georgian mineral water product and identifies the reasons for the upward or downward trends. The paper assesses the methodological issues of measuring the level of competition in agri-food markets in general. The paper uses a theoretical-methodological study of the issue. Comparative statistical analysis is performed according to the foreign trade statistics. The Revealed Comparative Advantage Index (RCA) and the Relative Export Advantage Index (RXA) are calculated to assess the competitiveness of the Georgian mineral water sector using the “ex-post” method. In addition, an econometric model is constructed to substantiate the relationship between cause-effect variables. The model substantiates the impact of competitiveness weighed and estimated by “Doing Business”, „Index of Economic Freedom” rankings and the potential demand of partner countries weighted by trade shares, on the growth of Georgia's mineral water exports.
Aim and tasks. The main purpose of the article is to highlight the role of product competitiveness among the factors affecting export growth, to identify the main obstacles and suggest ways to overcome them. The article also analyzes the most acute problems caused by Covid 19 in the field. There are analyzed policy and forecasts in response to the complicated economic situation created by the pandemic of the main companies of the Georgian mineral water market.
Results. Based on the statistical trends, mathematical calculations and econometric model evaluations, a positive correlation between competitiveness and exports is substantiated. Also, the main points of the mineral water companies performance and state support economic policy are presented due to the pandemic situation. Taking into account the general and current problems in the sector the ways to maintain and increase the level of competitiveness of the product are identified.
Conclusions. The conducted research presents the importance of the competitiveness on the export growth. Accordingly, the article proposes ways to increase the level of competition and competitiveness. Conclusions have been made on the underlying problems in the field, including those caused by Covid 19 and beyond, and recommendations for addressing these problems have been proposed.
Keywords: competition, mineral water sector, export diversification, competitiveness indexes.Вступ. У статті аналізується динаміка експорту грузинської мінеральної води і виявляються причини підвищувальних або понижувальних тенденцій. У статті дається оцінка методичних питань вимірювання рівня конкуренції на агропродовольчих ринках. У статті проведено теоретико-методологічне дослідження питання. Порівняльний статистичний аналіз проводиться за даними статистики зовнішньої торгівлі. Індекс виявлених порівняльних переваг (RCA) і індекс відносних експортних переваг (RXA) розраховуються для оцінки конкурентоспроможності сектора мінеральних вод Грузії з використанням методу «постфактум» («ex-post»). Крім того, побудована економетрична модель для обґрунтування зв'язку між причинно-наслідковими змінними. Модель обґрунтовує вплив конкурентоспроможності, виваженої і оціненої рейтингами «Ведення бізнесу» (Doing Business), «Індекс економічної свободи» (Index of Ecnomic Freedom), і потенційного попиту країн-партнерів, зваженого за часткою торгівлі, на зростання експорту мінеральної води Грузії.
Мета і завдання. Основна мета статті - виділити роль конкурентоспроможності продукції серед факторів, що впливають на зростання експорту, виявити основні перешкоди і запропонувати шляхи їх подолання. У статті також аналізуються найбільш гострі проблеми, викликані Covid 19 в секторі. Аналізуються політика і прогнози реагування на складну економічну ситуацію, створену пандемією основних компаній грузинського ринку мінеральної води.
Результати. На основі статистичних тенденцій, математичних розрахунків і оцінок економетричних моделей обґрунтована позитивна кореляція між конкурентоспроможністю і експортом. Також представлені основні моменти діяльності компаній мінеральної води і економічної політики державної підтримки в зв'язку з пандемічної ситуацією. З урахуванням загальних і поточних проблем в галузі визначено шляхи збереження і підвищення рівня конкурентоспроможності продукції.
Висновки. Проведене дослідження показує важливість конкурентоспроможності для зростання експорту. Відповідно, в статті пропонуються шляхи підвищення рівня конкуренції та конкурентоспроможності. Були зроблені висновки про основні проблеми в цьому секторі, в тому числі викликаних Covid 19 і не тільки, а також запропоновані рекомендації щодо вирішення цих проблем.
Ключові слова: конкуренція, сектор мінеральних вод, диверсифікація експорту, показники конкурентоспроможності
Проблеми продовольчої безпеки для країн, що розвиваються в умовах COVID-19: приклад Грузії
Get PDFIntroduction. Food security has not been a concern of any particular state and is a global problem for already a long time. It, as an economic category in the scientific literature, is considered from the position of ensuring the security of the global world problem, regions, individual countries, population groups and individual people. It is a multifaceted issue, closely linked to other security issues, and has a great impact on the national safety situation, which in turn is an economic, social and political category. COVID-19 has created a large-scale economic crisis. The pandemic has had a major impact on food security and the field of nutrition. The crisis has affected food systems and threatened public access to food, raising the issue of food self-sufficiency in countries.Aim and tasks. In order to assess food security, the paper examines the self-sufficiency coefficients of basic agro-food products in Georgia under the conditions of the World Pandemic, and evaluates its components: local production, import, export. In addition, local production trends have been analyzed, Results. Thus a study of the current state of the agro-food sector shows that the problem of providing the population with food is becoming more acute. The pace of development of the agro-food sector lags significantly behind the growth rates of other sectors of the economy. The current economic growth has not yet created the conditions for sustainable economic development: The level of supply of essential agro-food products is quite low, the number of jobs has not increased substantially, the level of income is low, poverty rates are still high and the food deficit is filled mainly with imported products.Conclusions. This study showed that the issue of the food security is still unresolved for Georgia. Despite the state support activities, the agro-food sector still needs assistance. We have developed recommendations, the consideration of which will significantly contribute to food supply of the markets and food supply to the population. Keywords: agro-food products, local production, food independence, self-sufficiency coefficients.Вступ. Продовольча безпека вже давно не є проблемою конкретної держави, вона являє собою глобальну проблему. Це багатоаспектний питання, тісно пов'язаний з іншими проблемами безпеки, який чинить серйозний вплив на національну безпекою, яка, в свою чергу, є економічною, соціальною та політичною категорією. COVID-19 викликав масштабну економічну кризу. Пандемія зробила серйозний вплив на продовольчу безпеку і положення в сфері харчування. Криза зачепила продовольчі системи і поставив під загрозу доступ населення до продовольства, а також на порядку денному постало питання про продовольчу самозабезпеченості країн.
Мета і завдання. Метою статті є вивчення коефіцієнтів самозабезпеченості основними агропродовольчих товарами в Грузії в умовах світової пандемії з метою оцінки продовольчої безпеки, оцінки її таких компонентів, як: місцеве виробництво, імпорт, експорт. Аналіз тенденції місцевого виробництва, визначення взаємозв'язку між виробництвом агропродовольчих товарів і коефіцієнтами самозабезпеченості.
Результати. Дослідження сучасного стану агропродовольчого сектору показало, що проблема забезпечення населення продуктами харчування стає все більш гострою. Темпи розвитку агропродовольчого сектору значно відстають від показників темпів зростання інших секторів економіки. Поточний економічне зростання ще не створив умов для стійкого економічного розвитку: рівень задоволеності необхідними агропродовольчих товарами досить низький, кількість робочих місць істотно не збільшилася, рівень доходів низький, рівень бідності все ще високий, а нестача продуктів харчування, в основному, заповнюється за рахунок імпортних продуктів.
Висновки. Дане дослідження показало, що проблема продовольчої безпеки для Грузії досі не вирішена. Незважаючи на заходи активної державної підтримки, агропродовольчий сектор як і раніше потребує допомоги. Нами розроблені рекомендації, розгляд яких істотно посприяє продовольчого забезпечення ринків і продовольчого забезпечення населення
Інституційне забезпечення інклюзивного рекреаційного природокористування: стан та вимоги
Get PDFIntroduction. The fundamental principles of inclusive development are equality of opportunity, availability of all types of resources, equality and fairness in the distribution of income and benefits. The main message of inclusive recreational nature management is the creation of equal opportunities for the use of natural recreational resources and areas for the well-being and quality of life of people. Realization of priorities of the organization of recreational activity is not possible without the developed institutional maintenance. Defining the leading role of state authorities and civil society representatives, which establish a system of laws, rights and responsibilities, "rules of the game" and develop a set of mechanisms for their close institutionalized interaction, it is necessary to form institutions within which public representatives reconcile contradictions and determine common interests.
Aim and tasks. The purpose of the study is to study the state and develop directions for the development of institutional support for inclusive tourism and recreational nature.
Results. The article examines the state of institutional support for inclusive tourist and recreational nature management in Ukraine. The essence and its content are determined, the documents according to which it is determined are analyzed. The domestic legislative and normative-legal base of regulation of nature use in general and recreational in particular is studied, where separate principles of inclusive development are laid down. At the same time, a significant layer of problems remains unresolved, including the formation of new principles, forms of management to prevent the degradation of natural recreational resources, their diversity and sustainability. The interaction of formal institutions and institutes (legislative and normative base, system of state regulation, bodies of state administration and local self-government, public organizations, approved norms and norms of nature use) and informal institutions has to promote inclusive recreational nature use.
Conclusions. The study of the state and directions of development of institutional support of inclusive recreational nature management allowed to determine that the implementation of an inclusive approach requires: changing the structure and stereotype of recreational needs of people and restructuring the economy of recreational nature management; reducing economic and social inequality of people to meet their recreational needs and ensuring equal access to valuable natural recreational resources.Вступ. Основоположними принципами інклюзивного розвитку є рівність можливостей, доступність усіх видів ресурсів, рівноправність і справедливість в розподілі доходів і благ. Головний посил інклюзивного рекреаційного природокористування це створення рівних можливостей щодо використання природних рекреаційних ресурсів та територій для добробуту та якості життя людей. Реалізація пріоритетів організації рекреаційної діяльності не можлива без розвиненого інституційного забезпечення. Визначаючи провідну роль державних органів влади та представників громадянського суспільства, які встановлюють систему законів, прав і відповідальності, «правила гри» та розробиляють комплекс механізмів щодо їх тісної інституціалізованої взаємодії одночасно потрібно формувати інститути, у межах яких представники громадськості узгоджують суперечності та визначають спільні інтереси.
Мета і завдання. Метою дослідження є вивчення стану та розробка напрямів розвитку інституційного забезпечення інклюзивного туристично-рекреаційного природокористування.
Результати. У статті досліджено стан інституціонального забезпечення інклюзивного туристично-рекреаційного природокористування в Україні. Визначено сутність та змістовне його наповнення, проаналізувано документи, відповідно до яких воно визначається. Досліджено вітчизняну законодавчу та нормативно-правову базу регулювання природокористування загалом і рекреаційного зокрема, де закладено окремі засади інклюзивного розвитку. В той же час значний пласт проблем залишається нерирішенним, серед яких, пов'язаний із становленням нових принципів, форм господарювання задля унеможливлення деградації природних рекреаційних ресурсів, їх різноманіття та стійкості. Сптияти просуванню інклюзивного рекреаційного природокористування має взаємодія формальних інституцій та інститутів (законодавчо-нормативна база, система державного регулювання, органи державного управління та місцевого самоврядування, громадські організації, затверджені норми та нормативи природокористування) та неформальних інституцій.
Висновки. Вивчення стану та напрямів розвитку інституційного забезпечення інклюзивного рекреаційного природокористування дозволило визначити, що для реалізації інклюзивного підходу необхідні: зміна структури і стереотипу рекреаційних потреб людей та перебудова економіки рекреаційного природокористування; зменшення економічної та соціальної нерівності людей щодо задоволення їх рекреаційних потреб і забезпечення рівнодоступності до цінних природних рекреаційних ресурсів
Організаційне управління в умовах кризи, спричиненої пандемією Covid-19
Get PDFIntroduction. During the Covid-19 pandemic, a crisis unmatched that will have significant negative consequences and encompass the social, economic and environmental environment and its consequences affect organizations in both the private and public sectors. The Covid-19 pandemic has a significant impact on the population and their lives, and therefore on their organizational effectiveness in overcoming the crisis. The crisis has caused a number of uncertainties and confusion related to workers' risks and the adoption of measures to overcome them. In the face of uncertainty, it is even more difficult to manage organizations that do not have properly developed, recognizable and competent crisis management and communication.
Aim and tasks. The purpose of the study was to highlight the pandemic-induced problems and to contribute to the adoption of measures related to the functioning of the organizations. Additionally, the aim was also to establish the connection between the introduction of new forms of work and the shortage of the staff. Main goal of this research was to analyse functioning of the crisis management in selected organizations during the Covid-19 pandemic.
Results. The results of the study conducted via an online questionnaire showed that crisis management and communication are adequately adopted in the organizations in question, but shortcomings were nevertheless disclosed. They are a consequence of the specificity of the crisis and the lack of knowledge of how to operate under such conditions. Participants of the survey estimated that the pandemic raised thus far investigated issues and that crisis management and communication in the organization was better trained to operate and take crisis measures in cases other than the epidemic.
Conclusions. The article proposes an analysis of the entire operation of management during the pandemic, a review of all organizational acts in the field of crisis management, their modernization, and additional training and education in crisis management by exchanging practices of other organizations. However, the state, as the holder of measures during the pandemic, must adopt appropriate legal acts, which will be the base for organizations in the economy and the public sector to take appropriate measures. Organizational management during the pandemic must be flexible, innovative and focused on a healthy work environment.Вступ. В період пандемії Covid-19 була створена криза, яка матиме значні негативні наслідки та охоплює соціальне, економічне та екологічне середовище, і її наслідки впливають на організації як в приватному, так і державному секторі. Пандемія Covid-19 має істотний вплив на населення та їхнє життя, а, отже, і на їхню організаційну ефективність в умовах подолання кризи. Криза спричинила виникнення невизначеності, пов’язаною із ризиками працівників та вжиттям заходів їх подолання. В умовах невизначеності ще важче управляти організаціям, які не мають належним чином розвиненого та компетентного антикризового управління та комунікації.
Мета і завдання. Метою дослідження було висвітлити проблеми, викликані пандемією, та сприяти прийняттю заходів з їх подолання щодо функціонування організацій. Крім того, метою було також встановити зв'язок між впровадженням нових форм роботи та дефіцитом кадрів. Основною метою цього дослідження було проаналізувати функціонування антикризового управління в окремих організаціях під час пандемії Covid-19.
Результати. Результати дослідження, проведеного за допомогою онлайн-опитувальника, показали, що антикризове управління та комунікація адекватно прийняті в розглянутих організаціях, але недоліки, тим не менш, виявлені. Вони є наслідком специфіки кризи та незнання, як діяти в таких умовах. Учасники опитування визначили, що пандемія підняла досі не досліджені питання, і що кризове управління та комунікація в організації були краще підготовлені для роботи та вжиття кризових заходів у випадках, відмінних від епідемії.
Висновки. У статті пропонується аналіз усієї діяльності менеджменту під час пандемії, огляд усіх організаційних актів у сфері антикризового управління, їх модернізація та додаткове навчання та навчання з антикризового управління шляхом обміну практиками інших організацій. Проте держава, як суб’єкт заходів під час пандемії, має прийняти відповідні нормативно-правові акти, які стануть основою для вжиття відповідних заходів організаціями економіки та державного сектору. Організаційне управління під час пандемії має бути гнучким, інноваційним та орієнтованим на здорове робоче середовище
Тенденції розвитку агробізнесу в Грузії: сучасні виклики та рішення
Get PDFIntroduction. The article substantiates the importance of agribusiness development in solving the problem of food security and food security of the population. Economic indicators of agribusiness development in Georgia and Adjara region are analized, the role of determining agribusiness development trends and perspective directions in strengthening the rural community, especially in terms of rural community involvement in business is assessed. Therefore, in order to overcome the problem of agribusiness development, it is of special importance to study the development trends of agribusiness, to identify the current challenges in this field and to develop perspective directions of development.
Aim and tasks. The aim of the research is to identify modern challenges based on the study of agribusiness development trends and to make recommendations on promising development directions.
Results. The paper analyzes the views of researchers on alternative models of development in the field of agribusiness, focusing on the components of the agribusiness sector as a model. The article presents the conclusions and develops recommendations on overcoming the factors hindering the development of agribusiness and ways of future development. The development of the cooperation process is also important for the growth of scale and its place in international markets. Quantitative research has shown that 86% of farmers are not united in cooperatives. Even those who are united from year to year with less turnover of financial and material resources are recorded in the respective organizations, indicating their less life skills.
Conclusions. Quantitative and qualitative research on the example of Adjara region (Georgia) has been conducted to identify the trends and characteristics of agribusiness development and to determine future directions. A questionnaire has been developed for the quantitative research and beneficiaries have been selected from the database of employees in the field of agribusiness, while for the qualitative research a group of experts has been identified and focus groups have been formed from these groups to clarify some problems. Quantitative research has identified the current challenges of agribusiness development, while qualitative research has identified the specific causes of the problems and the characteristics that will determine the future priorities of agribusiness development in the Adjara region.Вступ. У статті обґрунтовано значення розвитку агробізнесу у вирішенні проблеми продовольчої безпеки та продовольчої безпеки населення. Проаналізовано економічні показники розвитку агробізнесу в Грузії та Аджарському регіоні, оцінено роль визначення тенденцій розвитку агробізнесу та перспективних напрямів у зміцненні сільської громади, особливо в частині залучення сільської громади до бізнесу. Тому для подолання проблеми розвитку агробізнесу особливе значення набуває вивчення тенденцій розвитку агробізнесу, визначення актуальних завдань у цій сфері та розробка перспективних напрямів розвитку.
Мета і завдання. Метою дослідження є визначення сучасних викликів на основі вивчення тенденцій розвитку агробізнесу та вироблення рекомендацій щодо перспективних напрямків розвитку.
Результати. У роботі аналізуються погляди дослідників на альтернативні моделі розвитку агробізнесу, акцентуючи увагу на складових агробізнесу як моделі. У статті наведено висновки та розроблено рекомендації щодо подолання факторів, що гальмують розвиток агробізнесу, та шляхів подальшого розвитку. Розвиток процесу співробітництва також важливий для зростання масштабів і його місця на міжнародних ринках. Кількісні дослідження показали, що 86% фермерів не об’єднані в кооперативи. Навіть ті, хто з року в рік об'єднується з меншим оборотом фінансових і матеріальних ресурсів, реєструються у відповідних організаціях, що свідчить про їх меншу життєву кваліфікацію.
Висновки. Для визначення тенденцій та особливостей розвитку агробізнесу та визначення напрямків на майбутнє проведено кількісне та якісне дослідження на прикладі Аджарського регіону (Грузія). Для кількісного дослідження розроблено анкету та обрано бенефіціарів із бази даних працівників у сфері агробізнесу, а для якісного дослідження визначено групу експертів та сформовано фокус-групи з цих груп для з’ясування деяких проблем. Кількісні дослідження визначили сучасні виклики розвитку агробізнесу, а якісні – конкретні причини проблем та особливості, які визначать майбутні пріоритети розвитку агробізнесу в Аджарському регіоні
Стійкість та адаптивність малих і середніх підприємств під час пандемії Covid -19: аналіз бібліографії та перспективи
Get PDFIntroduction. The Covid 19 pandemic has challenged SMEs to continue to innovate, develop and maintain sustainability. Various efforts have been made to be able to have performance and competitiveness. Covid-19 provides lessons on how SMEs must be agile and resilient to turbulence, especially the global crisis so that they can carry out risk mapping, take important lessons and build relevant strategies.
Aims and Task. This study aims to map the literature on organizational agility and organizational resilience in SMEs by conducting a bibliography analysis on 932 papers published in 2010-2021 in the Scopus bibliography.
Result. Based on the results of the network visualization, there are seven main clusters. From the results of the overlay visualization, a supply chain is the most important variable concerning organizational agility and organizational resilience in realizing sustainability. Meanwhile, in the density visualization aspect, variables with a very high probability as future research topics such as supply management, supply chain sustainability, sustainable development goals, human resource management, chain resilience, sustainable supply chain management, agile, urban resilience, visibility, supply chain design, resilient supplier selection, and enterprise architecture.
Conclusion. The present study produces a visual trend of organizational agility and resilience in SMEs sector that can be used as a references, guidance and proposed for further researchers in exploring research topics, bridging the gap in the literature, building expertise in related topic, increasing the number of citations, and enhance international networking among authors all around the world. Research regarding organizational agility and resilience could be a strategic and essential because of every organization need to sustain their existance, minimize potential risk both financial and non-financial.Вступ. Пандемія Covid 19 виступила каталізатором та спонукала малі та середні підприємства продовжувати впроваджувати інновації, розвивати та підтримувати стійкість. З боку підприємств були докладені різні зусилля для того, щоб мати продуктивність та конкурентоспроможність. Пандемія Covid-19 сприяла тому, що малі та середні підприємства повинні бути адаптивними та стійкими до змін, особливо до глобальної кризи, щоб вони могли проводити зіставлення ризиків, брати важливі уроки та будувати відповідні стратегії розвитку.
Мета і завдання. Це дослідження має на меті зіставити літературу про організаційну адаптинвість та організаційну стійкість у діяльності малих та середніх підприємств шляхом проведення аналізу бібліографії щодо 932 статей, опублікованих у 2010-2021 рр. у базі даних Scopus.
Результати. За результатами візуалізації мережі існує сім основних кластерів. З результатів візуалізації накладення, ланцюгів поставок є найважливішою змінною щодо адапатинвості організації та стійкості організації до реалізації сталого розвитку. Тим часом, в аспекті візуалізації щільності, змінні з дуже високою ймовірністю є такими майбутніми темами дослідження, як управління постачаннями, стійкість ланцюга поставок, цілі сталого розвитку, управління людськими ресурсами, стабільне управління ланцюгами поставок, гнучкість, міська стійкість, видимість, дизайн ланцюга поставок, стійкий вибір постачальників та архітектура підприємств.
Висновки. Це дослідження створює візуальну тенденцію організаційної спритності та стійкості у секторі малих та середніх підприємств, яка може бути використана як довідковий матеріал, керівництво та запропонована для подальших дослідників при дослідженні дослідницьких тем, подоланні прогалин у літературі, накопиченні знань із суміжних тем, збільшенню кількості цитат та покращити міжнародну мережу авторів по всьому світу. Дослідження щодо адаптивності та стійкості організації можуть бути стратегічними та важливими, оскільки кожна організація повинна підтримувати своє існування, мінімізувати потенційний ризик як фінансовий, так і нефінансовий
Розвиток інфраструктури фондового ринку у формуванні інвестиційної бізнес-моделі банків в Україні
Get PDFIntroduction. Modern trends in the world economy development cause an objective process of increasing stock market role and stimulate forming of investment bank business model in the domestic financial markets.
Aim and tasks. The aim is to determine the role of the stock market infrastructure development in formation of the investment bank business model in Ukraine. It is necessary to perform the following tasks to achieve this goal: to determinate direction of Ukrainian financial market development and to analyze dynamic of the structure of loan and investment bank portfolio in last five years which allow to evaluate forming of the investment bank business model in Ukraine; to estimate the stock market infrastructure development through its participants.
Results. The analysis of the loan and investment bank portfolio structure has shown rising of banks’ interest to the operations in the stock market and forming of the investment bank business model in Ukraine. But the structure of the investment portfolio of Ukrainian banks is dominated by domestic government bonds. The main reasons of such investment structure: the low total trading volume in the stock market; the absence of other financial instruments in the stock market; the low level of stock market development through the need to form stock market infrastructure. Studying the stock market infrastructure essence has substantiated the using of institutional approach to identify the level of its development. To the infrastructure participants in the stock market it is carried out organization of trade in financial instruments, clearing institutions, depository system, information, analytical and rating agencies. The infrastructural participants of the stock market in Ukraine has been characterized and analyzed.
Conclusions. The Ukrainian stock market infrastructure is actively developing in the direction of creating conditions that brings it as close as possible to European and world standards. Such situation will make foundation of the investment bank business model forming. But conducted research has shown that it is necessary, on the one side, to stimulate the increase in stock trading volume and, on the other side, to make the stock market more accessible not only to investors, but to individuals too. The development of information technologies as an integral part of the stock market infrastructure in Ukraine has been worked out.Вступ. Сучасні тенденції розвитку світової економіки зумовлюють об’єктивний процес підвищення ролі фондового ринку в економічному зростанні та стимулюють формування інвестиційної бізнес-моделі банків на внутрішніх фінансових ринках.
Мета і завдання. Метою статті є визначення рівня розвитку інфраструктури фондового ринку у формуванні інвестиційної бізнес-моделі банків в Україні. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання: визначити напрям розвитку фінансового ринку України та проаналізувати динаміку структури кредитно-інвестиційного портфеля вітчизняних банків за останні п’ять років; оцінити розвиток інфраструктури фондового ринку через її учасників, як основного фактору формування інвестиційної бізнес-моделі в українських банках.
Результати. Аналіз структури кредитно-інвестиційного портфеля українських банків показав зростання інтересу банків до операцій на фондовому ринку та формування інвестиційної бізнес-моделі. Але в структурі інвестиційного портфеля вітчизняних банків переважають облігації внутрішньої державної позики. Серед основних причин такої ситуації можна виділити: низький обсяг торгів на фондовому ринку; відсутність інших фінансових інструментів на фондовому ринку; низький рівень розвитку фондового ринку через необхідність формування його інфраструктури. Вивчення сутності інфраструктури фондового ринку дозволило обґрунтувати використання інституційного підходу для визначення рівня її розвитку. До інфраструктурних учасників фондового ринку віднесено: організація торгівлі фінансовими інструментами, клірингові установи, депозитарна система, інформаційні, аналітичні та рейтингові агентства. Охарактеризовано та проаналізовано діяльність інфраструктурних учасників фондового ринку в Україні.
Висновки. Інфраструктура фондового ринку України активно розвивається у напрямку створення умов, що максимально наближають її до європейських та світових стандартів. Така ситуація стає основою формування інвестиційної бізнес-моделі банку. Але проведене дослідження показало, що необхідно, з одного боку, стимулювати збільшення обсягів торгів акціями, а з іншого – зробити фондовий ринок більш доступним не лише для інвесторів, а й для приватних осіб
Впливає дисципліна роботи на робочу середу і мотивація праці?
Get PDFIntroduction. Human resources are the main factor, because with their main importance, namely as the activator and determinant of the agency, which is in charge of regulating the agency nets from start to finish. Even though the position of human resources in an agency is central, human resources themselves have many limitations and shortcomings that the agencies must pay attention to, so that human resources themselves are maximized in carrying out their duties assigned by the agencies themselves. Work discipline is one of the determining factors for the success of achieving the goals of an agency / company. Good employee discipline will accelerate company goals, while degenerating discipline will become a barrier and slow down the achievement of company goals.
Aims and Task. This study aims to analyze and describe the influence of the work environment and motivation on the Work Discipline of the State Civil Apparatus, Panyileukan District. The population is 60 State Civil Servants, Panyileukan District, Bandung City. The method used in this research is descriptive and verification methods with a quantitative approach, in which the analysis uses the SPSS version 20 program package.
Results. Based on the calculation results show that the variables of work environment and motivation to work discipline. Adjusted R square 0.336 shows that the influence of these two variables is 33.6% and the remaining 66.4% is influenced by other factors described by the researcher. Through the results of partial hypothesis testing, it is found that the work environment has a significant effect on Work Discipline Adjusted R by 0.333, indicating that the Work Environment has an influence of 33.3% and the remaining 76.7% is influenced by other factors, while motivation has a significant effect on discipline Adjusted R work of 0.014 shows that motivation has an influence of 1.4% while the remaining 98.6% is influenced by other factors.
Conclusion. This study provides an insight that the work environment and motivation have a significant effect on work discipline, which means that work discipline will follow the work environment, and motivation is the same as a work environment that is constant.Вступ. Людські ресурси є головним фактором, тому що вони мають головне значення, а саме як активатор і визначальний фактор агентства, яке відповідає за регулювання агентських мереж від початку до кінця. Незважаючи на те, що положення людських ресурсів в агентстві є центральним, у самих людських ресурсів є багато обмежень і недоліків, на які агентства повинні звертати увагу, щоб самі людські ресурси були максимально задіяні при виконанні своїх обов'язків, покладених самими агентствами. Трудова дисципліна - один з визначальних факторів успіху в досягненні цілей агентства / компанії. Хороша дисципліна співробітників прискорить досягнення цілей компанії, а погіршується дисципліна стане перешкодою і сповільнить досягнення цілей компанії.
Мета і завдання. Це дослідження спрямоване на аналіз і опис впливу робочого середовища і мотивації на трудову дисципліну в державному цивільному окрузі Паньілеканського району. Населення - 60 державних цивільних службовців, район Паньілёкан, місто Бандунг. В даному дослідженні використовується метод опису і перевірки з кількісним підходом, в якому для аналізу використовується програмний пакет SPSS версії 20.
Результати. За результатами розрахунків видно, що змінні виробничого середовища і мотивації до трудової дисципліни. Скоригований R-квадрат 0,336 показує, що вплив цих двох змінних становить 33,6%, а на решту 66,4% впливають інші чинники, описані дослідником. За результатами часткового тестування гіпотез встановлено, що робоче середовище значно впливає на скоригований R по робочої дисципліни на 0,333, що вказує на те, що робоче середовище впливає на 33,3%, а на решту 76,7% впливають інші чинники, в той час як мотивація значно впливає на дисципліну. Скоригований робота R 0,014 показує, що мотивація впливає на 1,4%, в той час як на інші 98,6% впливають інші чинники.
Висновки. Це дослідження дає уявлення про те, що робоче середовище і мотивація роблять значний вплив на робочу дисципліну, а це означає, що робоча дисципліна буде відповідати робочому середовищі, а мотивація така ж, як і постійна робоче середовище
Дескриптивна модель впливу концентрації власності на корпоративний менеджмент капіталу
Get PDFIntroduction. Significantly important factors that define the company's efficiency are the structure of proprietorship and capital structure. Therefore, the item of the relationship between these factors is reflected in the works of scientists. The necessary issue is the pick of correlation between own and borrowed funds since the optimum structure of capital leads to magnification of the market value based on company performance results. The relevance of deciding on the capital structure determines the feasibility of determining the effect of concentrated ownership on capital structure. In an unstable political, social, legal, and economic environment, ownership concentration turns into a compensatory mechanism that fills numerous institutional gaps. Concentrated possession enables it possible to influence the capital structure through agency costs.
Aim and tasks. The main purpose of the article is to determine the link between concentration level of ownership and capital structure, between ownership structure and leverage. This paper substantiates the problem of “principal-agent” to identify problematic issues to further develop recommendations to strengthen appropriate market incentives.
Results. The paper shows that the problem of the “principal-agent” exists independently of the rate of ownership concentration in the corporation. Agency costs are one of the determining factors in the composition of a corporation’s capital. This paper has clearly shown approaches to identifying the nature of the effect of ownership structure on the capital structure. It has been established how this influence is carried out, taking into account the mismatch of various groups of owners' interests and the effect of their “entrenching”, as well as the consequences of monitoring and expropriation with a highly concentrated structure of ownership.
Conclusions. The choice of the ratio of own and borrowed funds depends on the actual ownership structure. Assumptions are made, the increase in the corporation's leverage owing to an increase in the blockholders shares. There is a reciprocal interconnection between leverage and agency costs. Because changing leverage is an instrument that helps to overcome agency conflicts and not just only proves is the result of their presence. The selected special characteristics gave grounds to conclude that the adjustment of the ratio of a company's debt to the value of its equity also depends on the goal of management solutions, as well as the current facility and prospects of the corporation.Вступ. Структура власності та структура капіталу є суттєвими факторами, що визначають ефективність діяльності компанії. Саме тому питання взаємозв’язку між зазначеними факторами знаходить відображення в роботах науковців. Важливим питанням є вибір структури капіталу, оскільки його оптимальна структура призводить до максимізації ринкової вартості фірм за результатами діяльності компанії. Важливість вибору структури капіталу обумовлює доцільність визначення впливу концентрації власності на структуру капіталу. В нестабільному інституційному середовищі концентрація власності стає компенсаторним механізмом, що заповнює численні інституційні порожнечі. Концентрована власність дає можливість через агентські витрати впливати на структуру капіталу.
Мета і завдання. Метою статті є визначення зв’язку між концентрацією власності та структурою капіталу, структурою власності та левериджем, обґрунтування виникнення проблеми «принципала-агента» для виявлення проблемних питань та подальшої розробки рекомендацій щодо відповідних ринкових стимулів.
Результати. Незалежно від ступеня концентрації власності в корпорації, існує проблема «принципал-агент». Агентські витрати є одним із визначальних факторів у структурі капіталу корпорації. У статті описано підходи до визначення характеру впливу структури власності на структуру капіталу. Встановлено, як здійснюється цей вплив, враховуючи дивергенцію інтересів різних груп власників та ефект їх «окопування», а також наслідки моніторингу та експропріації з висококонцентрованою структурою власності.
Висновки. Тип структури власності дійсно здійснює вплив на вибір структури капіталу. Було висунуто припущення, що збільшення левериджу компанії обумовлюється підвищенням ступеня концентрації власності. Зв'язок між левериджем і агентськими витратами є взаємоспрямованим. Так як зміна левериджу, окрім результату наявності агентських конфліктів, є дієвим інструментом їх подолання. Виділення особливих характеристик дало можливість зробити висновок, що коригування левериджу залежить також від мети управлінського рішення, а також поточних можливостей і перспектив компанії
Оцінка рівня економічної безпеки лісогосподарських підприємств зони Українського Полісся
Get PDFIntroduction. Under such conditions, the problem of assessing the economic security of enterprises is actualized, which is designed to identify threats that arise in the competitive environment and the internal environment of the enterprise, to identify strengths and weaknesses in the activities of the enterprise, on the basis of which management decisions are made at the strategic level, to prevent negative situations at the operational levels of enterprise management.
Aim and tasks. The purpose of the study is to assessing the economic security of forest enterprises in the Ukrainian Polissya region. Objectives of the study: generalization of scientific approaches to assessing the economic security of enterprises; determination of criteria for assessing the economic security of forestry; development and testing of methods for assessing the economic security of forestry in the Ukrainian Polissya region.
Results. The calculations show a high and sufficient level of economic security in the studied forestry enterprises. However, there is a decrease in financial security indicators, which requires the adoption of current and strategic management decisions to improve financial results and improve the financial condition of forestry enterprises. The main problem is the inefficient structure of exports, namely the predominance of products with low benefit and insufficient investment in the development of technical and technological base. The proposed system of criteria and indicators can be significantly expanded depending on the ability of researchers to obtain additional information about the economic activities of forestry enterprises.
Conclusions. A proposed method of assessing the level of economic security of forestry enterprises, which provides for determining the compliance of the current state of the business entity development goals (desired state), provides for the use of traditional indicators covering the main areas of economic activity of forestry enterprises. It is only important that the sample of forest enterprises is formed on the basis of belonging to the common forest area, similarity of forest area and forest area of these enterprises, as well as other factors that researchers may consider essential for the choice.Вступ. Сьогодні актуалізується проблема оцінки економічної безпеки підприємств, яка покликана виявляти загрози, що виникають в конкурентному оточенні та внутрішньому середовищі підприємства, виявляти сильні та слабкі сторони в діяльності підприємства, на основі чого приймаються управлінські рішення стратегічного рівня, запобігати негативним ситуаціям на операційному рівнях менеджменту підприємства.
Мета і завдання. Метою дослідження є обґрунтування методики оцінки економічної безпеки лісових господарств українського Полісся. Основними завданнями дослідження є: узагальнення наукових підходів до оцінки економічної безпеки підприємств; визначення критеріїв оцінки економічної безпеки лісових господарств; розробка та апробація методики оцінки економічної безпеки лісових господарств зони українського Полісся.
Результати. Розрахунки свідчать про високий та достатній рівень економічної безпеки в досліджуваних лісогосподарських підприємствах. Проте спостерігається зменшення показників фінансової безпеки, що вимагає прийняття поточних та стратегічних управлінських рішень щодо підвищення фінансових результатів та поліпшення фінансового стану підприємств лісогосподарської сфери. Основною проблемою є неефективна структура експорту, а саме переважання продукції з малою доданою вартістю та недостатні інвестиції в розвиток техніко-технологічної бази. Запропонована система критеріїв та показників може бути значно розширена залежно від можливостей дослідників отримати додаткову інформацію про економічну діяльність лісогосподарських підприємств та особливостей розвитку лісового господарства у певному регіоні.
Висновки. Запропонована методика оцінки рівня економічної безпеки лісогосподарських підприємств, яка забезпечує визначення відповідності поточного стану суб’єкта господарювання цілям розвитку, передбачає використання традиційних показників, що охоплюють основні напрями економічної діяльності лісогосподарських підприємств. Важливо тільки, щоб вибірка лісогосподарських підприємств формувалася на основі належності до спільної лісорослинної зони, подібності показників площі лісів та лісистості території цих підприємств, а також інших факторів, які дослідники можуть вважати суттєвими для вибору