Economics. Ecology. Socium (E-Journal) / Економіка. Екологія.Соціум
Not a member yet
254 research outputs found
Sort by
Impact of Public Expenditures on the Dynamics of Economic Development of the Republic of Bulgaria
Get PDFIntroduction. Regardless of the degree of government intervention in the economy, government spending is huge and often dominant in fiscal policy. Given the fact that costs are the main tool for fulfilling the economic and social functions of the state, adequate measures are needed to maximize their provision. The main goal of economic policy in Bulgaria is to ensure high economic growth in order to reach the average levels of Gross Domestic Product (GDP) per capita in the EU, therefore it is requires to identify all instruments that can affect the level of aggregate production.
Aim and tasks. The purpose of this study is to analyze the main factors influencing the effectiveness of government spending on the basis of in-depth analysis and guidance on the implementation of public spending in the Republic of Bulgaria. The following main tasks have been set for the realization of the stated goal: disclosure of the essence and content, through theoretical statements about gross domestic product and government spending; carrying out an analysis of gross domestic product for the period 2010-2020; carrying out an analysis of government expenditures for the period 2010-2020; establishing a link between development of gross domestic product and government spending for the period 2010-2020.
Results. Public spending has the potential to play the role of a kind of public lever for reducing the risks of poverty and social exclusion only when it is focused on the real causes of the problem and reaches the ultimate beneficiaries of the system. In 2020, compared to 2010, the gross domestic product increased by a little over BGN 46 million or by 63.8%. The effect of the crisis was reflected in the main macroeconomic aggregates, with a negative rate of -0.4 compared to 2019. In 2020, compared to 2010, government spending increased by just over BGN 20 million or 76.4%.
Conclusions. During the considered period 2010-2020, there is a continuous economic growth both compared to the base year and compared to each subsequent year. For the entire period of the study, the pace of development of government expenditures outpaces the pace of GDP development. For the period 2010-2020 consolidated expenditures form a real share of redistribution through public finances in the ratio of about 35-40 percent of gross domestic product
Prospects of Implementation of Blockchain Technology into Aquaculture Sector of Ukraine
Get PDFIntroduction. The development of fish farming in aquaculture in a sustainable way ensures the sustainability of fisheries, which is associated with local problems in each region. Ukraine’s fish production has been falling sharply over the last 30 years, and in 2021 the decline was more than 87 percent in comparison with 1990. In the Ukrainian aquaculture sector, there is a high degree of bureaucracy and risks of corruption, which need to be addressed in order to find a solution for the economy and businessmen. World reports show that Ukraine is among the world's leaders in illegal fishing. Thus, it is highly necessary to implement technologies for sector traceability and transparency, i.e., blockchain.
Aim and tasks. The main aim of this article is to research the possible mechanism of implementation of the transparent and efficient system of using the aquatic bioresources of Ukraine. A secondary aim would be to actualize the information regarding the use of blockchain technology in the aquaculture sector.
Results. This research shows that Ukraine’s aquacultural sector is going through a crisis, which is being induced by the high level of corruption and poaching. The digitization of the aquaculture supply chain powered by blockchain technology has been proposed. The role of blockchain technologies is revealed through functions such as evidence, tamper-proof, transparency, and decentralization. It was investigated the positive impact of blockchain technology on aquaculture business, such as reduction in bureaucracy, quality assurance, improvement in information exchange, low cost of transactions, improvement in audit performance, easy recall process, product origin verification, and low probability of fraudulent activity. It would greatly reduce the time needed to gather all the documentation essential for work and reporting. The blockchain implementation roadmap has been developed, including the following stages: concept, legislation compliance, limited prototype, final vision, further research and optimization.
Conclusions. Blockchain technology fits Ukraine’s economic goals in the long term perspective, such as continued digitalization of the country. Due to the blockchain technology, products of aquaculture would not enter the market unless registered in the unified system. That will influence the reduction of "informal economy" in the sector and the increase of market mechanisms. It will also have a positive influence on food security for the population and economic security for the producers. It will be a precedent for a fully transparent and digitalized field of economy
Digital Globalization in the International Development of Strategic Alliances
Get PDFAbstract. Over the past century, the rate of globalization has substantially grown due to the increasing impact of transnational companies, development of digital communications systems, integration of new technologies and the increasing need for rapid response to changes by transforming life orientations of society. Establishment of strategic alliances and enlargement of international companies are becoming more relevant in the digital services and informational support sector because of the constant development of technologies and the enhancement of legislation in many countries regarding authors' rights, patenting and intellectual property, which encourages the search for new possibilities of reducing corporate expenses and expanding sales markets and influence.
Aim and tasks. The article is aimed at examining key globalization processes in the development of strategic alliances of transnational companies in the period of economy digitalization and providing recommendations for improving ecological and economic situations caused by globalization in developing countries.
Results. The article analyzes key risks caused by globalization processes, Ukraine’s current situation and future trends. It analyzes Ukraine’s major transnational companies and their operating strategies, develops an activity scheme of donor countries of transnational corporations and recipient countries that most frequently serve as a financial or resource potential for the company. One has advanced an assessment model of the globalization level in the country, developed the table of globalization effects. Using KOF Globalisation Index, one has made a forecast for the future of Ukraine and other countries, provided recommendations for improving its calculation by putting an index of ecological impact of international companies on the situation in the country and the ecosystem before and after company’s entrance to the national market.
Conclusions. Digital globalization processes increase the impact on international markets and establish a separate market of international digital services. Therefore, the establishment of strategic alliances based on digitalization and intelligent technologies enhances the efficiency of activities of transnational companies but requires further advancement of institutional support in the development of regulated rules of conduct on the information market. Following the analysis results, one has found out that the core problem of international companies operating in the territory of developing countries is the irrational use of natural resources. One has proven that, taking into account the level of globalization, it is viable to estimate the ecological impact of international companies on the ecosystem state in the given country, examine changes caused by globalization processes in natural systems as a result of social and political globalization changes in order to protect the economy and natural resources from the irrational use.  
The Dual-Natured Direction of Intellectual Capital Formation in the System of Higher Education
Get PDFIntroduction. In а modern world, higher education institutions (HEIs) play a key role in the development of science, technology, industry, economics and, most importantly, the development of humans, their individual and social consciousness, which are key innovative resources for sustainable development. At the same time, the specificity of the HEIs’ intellectual capital leads to the formulation of a paradox: higher education is both the most and the least (at least domestic one) intellectualized economic structure. HEIs are a source of knowledge, their staff, students and graduates – its carriers and, at the same time, domestic universities are stagnating in their development, not using this knowledge as a value-generating income factor.
Aim and tasks. The purpose of the study is to develop a model in order to analyze the formation and implementation of HEIs’ intellectual capital in the entire structure of their economic activities. The model is proposed in order to identify the motives and ways of its development and the awareness of its main feature – a dual-natured direction, manifested for universities, scientific and teaching staff, students, business and state.
Results. The article deals with an analysis of possible directions for achieving the goals of the HEI in the implementation of its chosen business model, as well as the relationship of elements of intellectual capital, should be based on the proposed model, which allows its management to ensure the synergistic effect of the totality of its components.
Conclusions. The study presents the main sources of innovative advantage, and also describes how the intellectual capital of the HEI is related to its market value. It is a process of commercialization of knowledge, which generates intellectual capital at the HEI, giving it not only scientific and educational value, but also market value. Collaboration between HEIs and industry offers researchers the opportunity to increase the value of their intellectual capital through monetary or contextual support for research, which contributes to their greater scientific productivity. As for students, this allows them, in particular, to gain practice, learn to apply theoretical knowledge in practice and respond to business needs
Impact of Bank Size on Its Financial Indicators in Bulgaria
Get PDFIntroduction. One of the frequently used criteria for classifying banks is according to their size. The question of the existence of a dependence between the size of credit institutions, on the one hand, and their financial condition and results of activity, on the other hand, was logically raised. In recent years, this issue has increased its significance in Bulgaria against the background of the following circumstances: first, a process of consolidation of the banking sector in the country has begun; second, the new dimensions of the macroprudential policy impose higher regulatory requirements on banks, according to Basel III regulations; third, there is a significant number of relatively small credit institutions whose activity has a relatively limited scope; fourth, weak economic activity and low rate of economic growth of the country; fifth, the search for ways to increase the efficiency of banking activity.
Aim and tasks. The aim of the research is to establish the extent to which the size of the credit institutions in the country has an impact on various aspects of banking activity, as well as the strength of this impact. The subject of the study is focused on delineating the comparative advantages and disadvantages of big and small banks in terms of the scale of their operations.
Results. The analysis is based on information on the status and results of the activities of 18 banks in Bulgaria. The study covers observations on the development of the banking sector in 2020 and 2021. When specifying the size of banks, the traditional criterion is used, which is most often used to determine their size, namely the amount of their assets. It examines the impact of the size of credit institutions on 7 financial indicators reflecting different aspects of banking activity: Return on Assets, Efficiency of Administrative Costs, Staff Productivity, Asset Quality, Asset risk rating, Liquidity Coverage Ratio, Total Capital Ratio. On this basis, a correlation analysis is made, in which the correlation coefficient is used as the statistical measure of the dependence between the size of credit institutions (the assets), on the one hand, and their financial indicators, on the other hand. In parallel, the average values of the analyzed indicators for the respective years are calculated separately for each group of banks.
Conclusions. There is reason to claim that one of the possible instruments for increasing the efficiency of the banking sector in the country is its further consolidation. Of course, the conclusions drawn are not universal. This reflects the specifics of the banking industry in Bulgaria and the specifics of the period to which the analyzed data refer. With almost all analyzed indicators, a strong or moderate dependence between the size of the banks and the values of the considered financial indicators is outlined. This dependence is most pronounced in relation to the Return on Assets– as the size of credit institutions increases, the return on their assets increases significantly. The values with credit institutions with a wider scale of activity are better, which gives them visible advantages over other smaller banks
Інституціональне забезпечення розвитку сфери інфокомунікацій в умовах діджиталізації національної економіки
Get PDFIntroduction. The article examines the problems of institutional provision for innovative development of the infocommunications as a component of the sphere of digitalization of Ukraine. The subjects have been singled out and the shortcomings in relation to the institutional provision of the innovative development of the country's infocommunication sphere have been identified. Determining the leading role of the infocommunication sphere in the process of formation and development of innovation infrastructure of the national economy, and on the basis of research of organizational, economic, innovative and legal bases of regulatory activity of the system of state and non-state institutions proposals are made to improve institutional development of infocommunication sphere.
Aim and tasks. The purpose of the article is to study the features and problems of institutional provision for innovative development of the infocommunications as a component of the sphere of digitalization of Ukraine and provide suggestions on ways to improve it.
Result. An analysis of basic legal acts aimed at regulating scientific, technical and innovative activities of Ukraine is provided. The characteristic features of economic activity in the infocommunication sphere are highlighted and the factors that hinder the innovative development of the digitalization of Ukraine are formed. It is shown that the institutional provision of innovation in Ukraine is represented by an extensive structure, as government regulation should provide solutions to existing problems in the economy and concentrate available resources for the effective implementation of research and innovation. Conceptual bases of creation of innovation and investment hubs in the country are formed, principles of their formation are allocated, among which basic are - concentration, common interests and interaction, and models of their financial and infectious maintenance.
Conclusions. Based on the study, the authors proposed in the process of regulating the innovative development of the infocommunication sphere to apply a systematic approach with the definition of methods and mechanisms of state regulation, which should be formed and enshrined in law. The consequence of consistent state provision of the innovation and institutional environment will be the creation of favorable conditions for doing business in the country and the development of creative human potential.Вступ. У статті досліджено проблеми інституціонального забезпечення інноваційного розвитку інфокомунікацій як складової сфери діджиталізації України. Виокремлено суб'єкти та визначено недоліки щодо інституціонального забезпечення інноваційного розвитку інфокомунікаційної сфери країни. Визначаючи провідну роль інфокомунікаційної сфери у процесі становлення та ровитку інноваційної інфраструктури національної економіки, та на основі дослідження організаційних, економічних, інноваційних та правових засад регуляторної діяльності системи державних та недержавних інституцій сформовано пропозиції щодо удосконалення інституціонального забезпечення інноваційного розвитку інфокомунікаційної сфери.
Мета і завдання. Метою статті є дослідження особливостей і проблем інституціонального забезпечення інноваційного розвитку інфокомунікацій як складової сфери діджиталізації України та надання пропозицій про способи його вдосконалення.
Результати. Надано аналіз базових нормативно-правових актів, які спрямовані на регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності Україні. Виділено характерні риси економічної діяльності в інфокомунікаційній сфері та сформовано чинники, які заважають інноваціному розвитку діджиталізації в України. Показано, що інституціональне забезпечення інноваційної діяльності в Україні представлено розгалуженою структурою, оскільки державне регулювання повинно забезпечувати вирішення існуючих проблем в економіці та концентрувати наявні ресурси задля ефективної реалізації робіт з наукових досліджень та інноваційних розробок. Сформовано концептуальні основи створення в країні інноваційно-інвестиційних хабів, виділено принципи їх формування, серед яких базовими є - концентрація, спільні інтереси та взаємодія, та моделі їх фінансово-інфестиційного забезпечення.
Висновки. На основі проведеного дослідження авторами запропоновано у процесі регулювання нноваційного розвитку інфокомунікаційної сфери застосовувати системний підхід з визначенням методів та механізмів державного регулювання, які мають бути сформовані та законодавчо закріплені. Наслідком послідовної державної підтримки інноваційно-інституційного середовища стане створення сприятливих умов для ведення бізнес у країні та розвитку креативного людського потенціалу
Теоретичний підхід до якісті дистанційного навчання
Get PDFIntroduction. Over the past decade, as technology coupled with the increasingly frequent use of the internet have become the forefront of business and academia, e-learning has emerged on the global higher education stage as a leading means of gaining an education in Higher Education. Because internet-based learning is currently such a relevant topic, inter alia due to the occurrence of the pandemic, there is a dire need for the creation of a common language to proceed in a collectively positive direction regarding the development of a culture of excellence within e-learning. This paper provides a springboard to discuss the underlying issues and challenges related to quality of internet-based learning, including the need for right measuring, and understanding dimensions of e-learning quality.
Aim and tasks. The quality of education needs to be addressed (measured and managed) comprehensively, which means that, in addition to pedagogical aspects, it is also necessary to address the market quality. Therefore, a distinction must be made between quality that meets specifications (standard quality) and quality that meets expectations. Therefore, the main aim of the article is to review the different definitions of quality in e-learning and the dimensions that must be included in measuring the quality of e-learning.
Results. Based on an extensive review of the literature on quality in e-learning, we conclude that the quality of e-learning cannot be viewed only from the student's perspective, but from the point of view of all participants in the e-learning process. In addition to pedagogical aspects, organizational, economic, and legal aspects must also be considered. What dimensions are key to measuring quality in e-learning thus remains a question to be answered.
Conclusions. The quality of e-learning depends on many factors. Despite many discussions about quality and the search for appropriate dimensions of quality in e-learning, there is still no single evaluative standard. Because of this, effective qualitative metrics for e-learning are urgently required.Вступ. Протягом останнього десятиліття, коли технології в поєднанні із дедалі частішим використанням Інтернету стали головними для бізнесу та наукових кіл, електронне навчання з’явилося у світовій вищій освіті як провідний засіб здобуття освіти у галузі вищої освіти. Оскільки в даний час навчання на основі Інтернету є такою актуальною темою, в тому числі через появу пандемії, існує гостра необхідність у розвитку системи E-learning, яка рухатиметься в сукупному позитивному напрямку щодо розвитку культури та досконалості в межах електронного навчання. Стаття пропонує основу для обговорення основних питань та проблем, пов'язаних з якістю навчання в Інтернеті, включаючи необхідність у правильному вимірюванні та розумінні оцінки якості електронного навчання.
Мета і завдання. Якість освіти потребує комплексного вирішення (вимірювання та управління), а це означає, що, крім педагогічних аспектів, необхідно також звернути увагу на якість ринку. Тому слід розрізняти якість, що відповідає специфікаціям (стандартна якість), та якість, яка відповідає очікуванням. Отже, основною метою статті є огляд різних визначень якості електронного навчання та вимірів, які необхідно враховувати при вимірюванні якості електронного навчання.
Результати. На основі огляду літератури про якість електронного навчання ми дійшли висновку, що якість електронного навчання не можна розглядати лише з точки зору студента, а з точки зору всіх учасників процесу електронного навчання. Окрім педагогічних аспектів, слід також враховувати організаційні, економічні та правові аспекти. Які виміри є ключовими для вимірювання якості електронного навчання, залишається питанням, на яке слід відповісти.
Висновки. Якість електронного навчання залежить від багатьох факторів. Незважаючи на багато дискусій щодо якості та пошук відповідних вимірів якості в електронному навчанні, досі не існує єдиного оціночного стандарту. Через це терміново потрібні ефективні якісні показники для електронного навчання
Економічна і екологічна раціональність: використання та зловживання політичною винятковістю в умовах пандемії COVID-19
Get PDFIntroduction. This article discusses some anthropological and sociological slight reflections about the uses and the abuses of the political exceptionality in the Covid-19 pandemic. The relevance is connected with questions about the "New Norm", permeated with the daily destructiveness of antisocial metabolic practices of an even more predatory capitalism, whose social control cannot regulate violent neoliberal extraction in a mode of accumulation.
Aim and tasks. The purpose of the article is to study the gradual resumption of interrupted social activities as a policy measure to combat the New Coronavirus Pandemic is placed from the perspective of its economic and ecologic rationalities as well as from the perspective of the new moral, emotional, cognitive, and behavioral demands directed to the common social actor and agent of big and small cities.
Results. The article substantiates the context of the so-called "new norm", permeated by the daily destructiveness of antisocial metabolic practices of even more predatory capitalism in a violent neoliberal form. Therefore, due to this discrepancy between legality and legitimacy, the level of authoritarianism and further growth of inequality and indifference among people increases. In the context of the Covid-19 pandemic, there is a mismatch between legality and legitimacy, as well as the legitimization of the interests of individual actors in the market as opposed to the adoption of legislation and for pro-capital interests. The principles of legitimacy were limited by bureaucratic rationality and the genocidal legalism of neoliberal politics.
Conclusions. The pandemic has disrupted economies, has mainly punished the poorest and most underserved and has destabilized governments of various ideological nuances. Participants at all levels of the economy will suffer the most severe and immediate consequences of all losses. This is the controversial logic of capital and one of its main contradictions is revealed.Вступ. У статті розглядаються деякі антропологічні та соціологічні невеликі роздуми про використання та зловживання політичною винятковістю в умовах пандемії Covid-19. Актуальність пов'язана з питаннями про "нову норму", пронизану щоденною деструктивністю асоціальних метаболічних практик ще більш хижацького капіталізму, соціальний контроль якого не може регулювати насильницьку неоліберальну екстракцію в режимі накопичення.
Мета і завдання. Метою статті є вивчення поступового відновлення перерваної соціальної діяльності, як політичний захід боротьби з пандемією нового коронавірусу ставиться з точки зору її економічної та екологічної раціональності, а також з точки зору нової моральної, емоційної, пізнавальної та поведінкові вимоги, спрямовані на спільного соціального суб'єкта та агента великих та малих міст.
Результати. В статті обґрунтовано контекст так званої "нової норми", пронизаної повсякденною деструктивністю асоціальних метаболічних практик ще більш хижацького капіталізму в насильницькій неоліберальній формі. Тому, зважаючи на цю невідповідність законності та легітимності, підвищується рівень авторитаризму та подальшого зростання нерівності та байдужості серед людей. В умовах пандемії Covid-19 виникає невідповідність законності та легітимності, а також легітимізацією інтересів окремих суб’єктів на ринку в противагу прийняттям законодавчим нормам та заради прокапітальних інтересів. Засади легітимності були обмежені бюрократичною раціональністю та геноцидним легалізмом неоліберальної політики.
Висновки. Пандемія підірвала економіку, в основному покарала найбідніших і найменш забезпечених, а також дестабілізувала уряду через різні ідеологічні погляди та позиції. Учасники на всіх рівнях економіки понесуть найважчі і негайні наслідки цих втрат. Це суперечлива логіка капіталу, і виявляється одне з її головних протиріч
Застосування Інтернет Речей в Індустрії 4.0
Get PDFIntroduction. Industry 4.0 is a concept that is considered a new phase in the Industrial Revolution, closely related to the application of information technologies and the digital transformation of manufacturing. The main purpose is to be created a more holistic and more connected ecosystem, focused on supply chain management in industrial companies. Implementation of solutions in Industry 4.0 is mostly related to the concept of the Internet of Things (IoT). Mass deployment of this type of technology in industrial enterprises is the basis of the so-called Industrial Internet of Things (IIoT). Achieving interoperability in the IIoT requires the combination of two technologies: the Internet of Things and the Internet of People.
Aim and tasks. This article describes the implementation of the concept of the Internet of Things in industrial enterprises, as a key technology factor for developing Industry 4.0.
Results. A brief overview of the evolution of industrial production - from the beginning of the Industrial Revolution to the emergence of Industry 4.0 is made. The main principles for implementing Industry 4.0 solutions ensure that the entire production process is computerized. Industry 4.0 solutions are mostly associated with the concept of the Internet of Things (IoT) whose definition and essence are obtained in this article. Based on the various concepts of the IoT are presented solutions that can be used in the industry, namely: in consumer devices in technology used in public organizations in infrastructure applications in industrial applications, also called the Industrial Internet of Things (IIoT). Therefore, we can say that there is a significant potential for improving production processes as regards: optimization of operations, forecasting equipment support, inventory optimization, improving workers' security, shipping chain optimization, etc.
Conclusions. The application of the Internet of Things in enterprises is an important and decisive step in the process of their digital transformation and transition to Industry 4.0. The interaction between humans and machines, carried out through Internet technologies, leads to the emergence of the Internet of Everything, which will be a basic concept in industrial production in the coming years. However, the role of man in the production process should not be completely eliminated, but solutions should be sought that support and intellectualize his work.Вступ. Індустрія 4.0 – це концепція, яка вважається новим етапом промислової революції, тісно пов’язаним із застосуванням інформаційних технологій та цифровою трансформацією виробництва. Основна мета полягає у створенні більш цілісної та взаємопозв’язаної екосистеми, орієнтованої на управління ланцюгами поставок у промислових компаніях. Впровадження рішень в Індустрії 4.0 здебільшого пов'язане з концепцією Інтернету речей. Масове впровадження цього типу технологій на промислових підприємствах є основою так званого Індустріального Інтернету Речей. Досягнення сумісності в Індустріальному Інтернет речей вимагає поєднання двох технологій: Інтернету речей та Інтернету людей.
Мета і завдання. У цій статті описано реалізацію концепції Інтернету речей на промислових підприємствах як ключового технологічного чинника для розвитку Індустрії 4.0.
Результати. Зроблено короткий огляд еволюції промислового виробництва – від початку промислової революції до виникнення Індустрії 4.0. Основні принципи впровадження рішень Індустрії 4.0 забезпечують комп’ютеризацію всього виробничого процесу. Рішення Індустрії 4.0 здебільшого пов’язані з концепцією Інтернету речей, визначення та суть якої наведено в цій статті. На основі різних концепцій Інтернет речей представлені рішення, які можуть бути використані в галузі, а саме: в споживчих пристроях в технологіях, що використовуються в громадських організаціях, в інфраструктурних додатках в промислових додатках, які також називаються Індустріальним Інтернетом Речей. Тому можна сказати, що існує значний потенціал для вдосконалення виробничих процесів, що стосується: оптимізації операцій, підтримки обладнання для прогнозування, оптимізації запасів, підвищення безпеки працівників, оптимізації ланцюга судноплавства тощо.
Висновки. Застосування Інтернету речей на підприємствах є важливим і вирішальним кроком у процесі їх цифрової трансформації та переходу до Індустрії 4.0. Взаємодія між людьми та машинами, що здійснюється за допомогою Інтернет-технологій, призводить до появи Інтернету всього, що буде базовим поняттям у промисловому виробництві в найближчі роки. Однак роль людини у виробничому процесі не слід повністю виключати, а слід шукати рішення, що підтримують та інтелектуалізують його працю
Аналіз інструментів розвитку людського капіталу в страхових компаніях
Get PDFIntroduction. The urgent task of modern corporate governance is to use innovative tools to develop the knowledge economy, where the primary source of wealth is human capital. A critical factor in the development of human capital in the new pandemic environment is to ensure the efficiency of staff to achieve commercial goals under any conditions of a sharp change in quarantine restrictions. The search for new tools for human capital development in insurance companies is an urgent and objective need. It will strengthen the competitive advantages of insurance companies in the face of such global challenges and threats as a pandemic.
Aim and tasks. The article aims to determine the role and importance of tools for human capital development, to find new ways to improve them, taking into account the trends of pandemic waves. The following main tasks are 1) to explore the essence of existing tools for human capital development; 2) to establish the relationship between the use of appropriate tools for human capital development in the context of the spread of the COVID-19 pandemic; 3) propose approaches to the use of human capital development tools to qualitatively and quantitatively increase the competitiveness of insurance companies.
Results. The article examines the essence of existing tools for human capital development at the macro and micro levels. The essence of outsourcing, outstaffing, personnel leasing, crowdsourcing, coworking, freelancing is analyzed. The relationship between the use of appropriate tools for human capital development in the context of the spread of new waves of the COVID-19 pandemic and the effectiveness of insurance companies is established. Approaches to using human capital development tools to qualitatively and quantitatively increase insurance companies' competitiveness are proposed.
Conclusions. The paper defines the role and importance of such tools for human capital development as outsourcing, outstaffing, staff leasing, crowdsourcing, coworking, freelancing. Ways to improve them, taking into account the trends of pandemic waves, are proposed. A direct relationship between applying the tools of human capital development in the new waves of the COVID-19 pandemic and the effectiveness of insurance companies is established. It is proposed to use the analyzed tools to qualitatively and quantitatively increase the competitiveness of insurance companies.Вступ. Актуальним завданням сучасного управління компаніями є використання інноваційних інструментів розвитку економіки знань, де головним джерелом багатства є людський капітал. Ключовим фактором розвитку людського капіталу в нових пандемічних умовах є забезпечення ефективності роботи персоналу з метою досягнення поставлених комерційних цілей за будь-яких умов різкої зміни карантинних обмежень. Пошук нових інструментів розвитку людського капіталу в страхових компаніях є актуальною та об‘єктивною потребою. Це дозволить зміцнити конкурентні переваги страхових компаній в умовах існування таких глобальних викликів та загроз як пандемія.
Мета і завдання. Метою статті є визначення ролі та значення інструментів розвитку людського капіталу, пошук нових способів їх вдосконалення з урахуванням тенденцій поширення хвиль пандемії. Для досягнення цієї мети слід вирішити наступні основні завдання: 1) дослідити суть існуючих інструментів розвитку людського капіталу; 2) встановити взаємозв’язок між застосування відповідних інструментів для розвитку людського капіталу в умовах поширення пандемії COVID-19; 3) запропонувати підходи щодо використання інструментів розвитку людського капіталу для якісного та кількісного підвищення конкурентоспроможності страхових компаній.
Результати. У статті досліджено суть існуючих інструментів розвитку людського капіталу на макро- та мікрорівнях. Проаналізовано сутність понять аутсорсинг, аутстафінг, лізинг персоналу, краудсорсинг, коворкінг, фрілансинг. Встановлено взаємозв’язок між застосування відповідних інструментів для розвитку людського капіталу в умовах поширення нових хвиль пандемії COVID-19 та результативністю страхових компаній. Запропоновано підходи щодо використання інструментів розвитку людського капіталу для якісного та кількісного підвищення конкурентоспроможності страхових компаній.
Висновки. У роботі визначено визначення ролі та значення таких інструментів розвитку людського капіталу як аутсорсинг, аутстафінг, лізинг персоналу, краудсорсинг, коворкінг, фрілансинг. Запропоновано шляхи їх вдосконалення з урахуванням тенденцій поширення хвиль пандемії. Встановлено, що між застосування досліджуваних інструментів розвитку людського капіталу в умовах поширення нових хвиль пандемії COVID-19 та результативністю страхових компаній існує безпосередній взаємозв’язок, запропоновано використовувати проаналізовані інструменти для якісного та кількісного підвищення конкурентоспроможності страхових компаній