Bulletin of the National University of Water and Environmental Engineering (Ukraine) / Вісник Національного університету водного господарства та природокористування
Not a member yet
1685 research outputs found
Sort by
ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ЗАЛЕЖНО ВІД ПОПЕРЕДНИКА У ВІДПОВІДНОСТІ ДО ШКАЛИ BBCH В ЗОНІ СТЕПУ УКРАЇНИ
Get PDFApplication of crop rotation is an effective strategy to increase the resistance of soil systems to abiotic and biotic stresses, as well as increase the sustainability of land use in the moisture deficit zone. In line with the need to improve agrotechnological measures, it is important to substantiate the choice of a precursor to increase nutrient elements in the soil, ensure good microclimatic conditions of vegetative development of plants, accumulate and preserve moisture in the soil and leaf cells, high photosynthetic capacity of plants and productivity of agrocenoses. Therefore, the purpose of the studies has been to establish spatiotemporal patterns of the influence of precursors on the vegetation and productivity of winter wheat in accordance with the unified BBCH scale in the soil-climatic conditions of the Steppe zone. Based on the decryption of a series of satellite images of the Sentinel 2 spacecraft, the calculation of NDVI values and field observations, the spatio-temporal processes of vegetation and winter wheat productivity depending on the predecessor in accordance with the unified BBCH scale were investigated. It was found that crops of winter wheat on the site on the predecessor of peas vegetation occurred 1.6 times more active than on the site on the predecessor of spring barley and 1.7 times more active than on the site on the predecessor of sunflower. This has led to an increase in winter wheat yield by 1.43 and 1.56 times, respectively. The yield of winter wheat on the site behind the predecessor peas has been 4.65 t/ha, on the site behind the predecessor grain crop (spring barley) 3.24 t/ha, on the site behind the predecessor sunflower 2.98 t/ha. The obtained research results are important for improving the method of studying crop vegetation, soil crop rotation and precursor culture, determining the effectiveness of agrotechnological measures and predicting the yield of winter wheat in conditions of moisture deficiency.Застосування сівозмін є ефективною стратегією для підвищення стійкості ґрунтових систем до абіотичних і біотичних стресів, а також підвищення стійкості землекористування в зоні дефіциту вологи. На ряду із необхідністю удосконалення агротехнологічних заходів, важливим є обґрунтування вибору попередника для збільшення поживних елементів у ґрунті, забезпечення добрих мікрокліматичних умов вегетаційного розвитку рослин, акумуляції і збереження вологи у ґрунті та клітинах листя, високої фотосинтетичної здатності рослин та продуктивності агроценозів. Тому метою досліджень було встановлення просторово-часових закономірностей впливу попередників на вегетацію та продуктивність озимої пшениці відповідно до уніфікованої шкали BBCH в ґрунтово-кліматичних умовах зони Степу. На основі даних дешифрування серії супутникових знімків космічного апарату Sentinel 2, розрахунку значень NDVI та польових спостережень, досліджено просторово-часові процеси вегетації та продуктивності пшениці озимої залежно від попередника у відповідності до уніфікованої шкали BBCH. Встановлено, що посіви озимої пшениці на ділянці за попередником горох вегетація відбувалася у 1,6 рази активніше ніж на ділянці за попередником ячмінь ярий та у 1,7 рази активніше ніж на ділянці за попередником соняшник. Це обумовило підвищення урожайності озимої пшениці у 1,43 та 1,56 рази відповідно. Урожайність озимої пшениці на ділянці за попередником горох становила 4,65 т/га, на ділянці за попередником зернова культура (ячмінь ярий) 3,24 т/га, на ділянці за попередником соняшник 2,98 т/га. Отримані результати досліджень є важливими для удосконалення методики дослідження вегетації сільськогосподарських культур, обґрунтування сівозміни та культури-попередника, визначення ефективності агротехнологічних заходів та прогнозування урожайності озимої пшениці в умовах дефіциту вологи
ЗМІНА ФІТОТОКСИЧНОСТІ СУБСТРАТІВ ПІЩАНИХ КАР’ЄРНО-ВІДВАЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОДІЛЛЯ ПІД ВПЛИВОМ ПОТЕНЦІЙНО-РОДЮЧИХ ПОРІД
Get PDFA significant number of mineral developments are located within the study region – Central Podillia, including a deposits from open-pit sand mining. An important ecological aspect after the completion of mineral extraction is the carrying out of mining-technical and biological reclamation of the formed mining-industrial landscapes and return these lands to balanced nature management.
In the study of phytotoxicity of sand substrates, samples were taken from the Andriykovetskyi s and Barsukiv quarry and dump complexes. As a control sample, a soil sample near an undisturbed territory was chosen as an example of reference natural indicators of water-physical properties for typical soils of the Central Podillia zone. The study used saponite clay from the Tashkiv deposit with a saponite fraction of 0.1 mm, which was added to samples of sandy substrates in a 10%; 20%; 30%; 40%; 50% dosage. Biotesting was carried out for the biological diagnosis of the investigated substrates.
The substrate will be considered phytotoxic if the value of the test function in the experiment is probably lower than that in the control sample. The substrates that being tested have stimulating properties if the value of the test function in the experiment is higher than that in the control sample. Soil toxicity was determined according to the Kabirov soil toxicity scale.
According to the results of the research, a positive effect of saponite clay on the indicator of phytotoxicity of substrates of degraded lands in the processes of reclamation and phytomelioration was revealed, which opens a promising way for further research on the effect of saponite on sandy substrates of quarry and dump complexes in the natural conditions of the Central Podillya.
It was established, that when saponite clay was added to the sand substrate, the toxicity index of the sand substrate of the Andriykovets quarry-dump complex changed from the III toxicity class to IV, the toxicity index of the sand substrate of the Barsukiv quarry-dump complex from the II toxicity class after the addition of saponite corresponds to the V toxicity class.В статті наведено результати біотестування субстратів піщаних кар’єрно-відвальних комплексів в межах Центрального Поділля. За результатами проведеного дослідження було виявлено позитивний вплив сапонітової глини на показник фітотоксичності субстратів деградованих земель в процесах рекультивації і фітомеліорації, що відкриває перспективний шлях для подальших досліджень дії сапоніту на піщаних субстратах кар’єрно-відвальних комплексів в природних умовах Центрально-Подільського регіону. Встановлено, що при додаванні сапонітової глини індекс токсичності піщаного субстрату Андрійковецького кар’єрно-відвального комплексу з ІІІ класу токсичності змінився на IV, індекс токсичності піщаного субстрату Барсуківського кар’єрно-відвального комплексу з ІІ класу токсичності після внесення сапоніту відповідає V класу токсичності
ГІДРОТЕХНІЧНІ ТА ІХТІОЕКОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ БІЛООЗЕРСЬКОЇ ВОДОЖИВИЛЬНОЇ СИСТЕМИ ДНІПРО-БУЗЬКОГО КАНАЛУ
Get PDFAlmost every year, interstate meetings of the Belarusian-Ukrainian working group on the operation of the Beloozersk water supply system of the Dnieper-Bug canal take place. This is happening in the framework of the Agreement between the governments of the Republic of Belarus and the Cabinet of Ministers of Ukraine to discuss the issue of use and protection of transboundary waters [1]. In the 1950s, the Upper-Pripyat hydroelectric power station of the Beloozersk water supply system was built on the territory of Ratnivskyi district. Until 2012, the complex of hydropower facilities on the territory of Ukraine was on the balance sheet and operated by the company «Dnepro-Bug Waterway» of the Republic of Belarus. In 2012, these buildings were transferred to the balance of Ratnivskyi district by the Cabinet of Ministers of Ukraine and the Government of the Republic of Belarus. They also signed the Agreement on joint use and protection of transboundary waters (October 16, 2001) and the Rules of operation of the Beloozersk water supply system. These Rules were updated in 2010.
Water supply from the Pripyat River to replenish the Dnieper-Bug canal of the Republic of Belarus is carried out using a system located in the Republic of Belarus (using Vyzhiv water intake located near the village of Zalukhovo, Ratniv district, Volyn region of Ukraine).
The operation of the Belozersky water supply system should guarantee compliance with the stable hydrological regime of water in the Pripyat River and in the lakes Svyate, Volyanske, Bile, which are used as sources of water intake and accumulation for the navigable Dnieper-Bug canal.Майже щорічно відбуваються міждержавні засідання білорусько-української робочої групи з експлуатації Білоозерської водоживильної системи Дніпро-Бузького каналу в рамках виконання Згоди між урядами Республіки Білорусь і Кабінетом Міністрів України з сумісного використання і охорони транскордонних вод [1]. У 50-х роках ХІХ століття на території Ратнівського району було побудовано Верхнє–Прип’ятський гідровузол Білоозерської водоживильної системи. До 2012 року комплекс споруд гідровузла на території України перебував на балансі та експлуатувався підприємством «Днепро-Бугский водный путь» Республіки Білорусь. У 2012 році, ці споруди передано на баланс Ратнівського району Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Білорусь. Також підписано Угоду про спільне використання та охорону транскордонних вод від 16.10.2001 та Правила експлуатації Білоозерської водоживильної системи. Дані Правила оновлено у 2010 році
РЕСТАВРАЦІЯ ТА РЕКОНСТРУКЦІЯ «ПІВНІЧНОАМЕРИКАНСЬКОГО РЕГІОНУ» У БЕРЕЗНІВСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ ДЕНДРОПАРКУ
Get PDFThe current state of greenery and the level of landscaping in the territory of the Bereznе State Arboretum, particularly in the "North American" region, were studied during field research. Project proposals were developed for the main directions of its reconstruction with the aim of preserving and continuing the study of various species of trees and shrubs in specially created conditions, promoting their optimal use for scientific, cultural, recreational, and other purposes. Over time, the elements of the dendropark’s landscaping age and undergo anthropogenic pressure; plantings lose their decorative functions. Therefore, the park eventually requires specific approaches to the reconstruction or restoration of its territory. This is also applicable to the area under study, namely the North American region in the Bereznе State Arboretum, the main directions of reconstruction for which became the focus of the research. The analysis of the suitability of the Bereznе State Arboretum for performing its main park function revealed that in its current state, it is not very suitable for full-scale recreation. A significant portion of trees during this period did not withstand the competition from neighboring plants and either fell or were destroyed by humans. Some species have increased their presence through natural seeding. This phenomenon is undesirable and leads to the gradual transformation of the park planting into a forest stand. Given that currently, 50% of the greenery consists of shrubs that are aged and require renewal, it is proposed to carry out partial reconstruction (20–80%) in three stages. In the territory of the studied region, there is a change in dominant species and an increase in natural seeding, primarily composed of Prunus serotina, Betula pendula, Quercus rubra, and Mahonia aquifolium. Surviving trees of dominant species, which have claimed their space from the park’s early years, shade-tolerant species, and those that grew in well-lit areas, include Quercus palustris Muench., Quercus rubra, Acer negundo L., Juglans nigra L. and Fraxinus pubescens Lam.Вивчено сучасний стан озеленення і рівень благоустрою території Березнівського державного дендропарку, зокрема регіону «північноамериканський». Розроблено проєктні пропозиції щодо основних напрямів його реконструкції з метою збереження та продовження дослідження різноманітних видів дерев і кущів у спеціально створених умовах, сприяючи оптимальному використанню їх наукового, культурного, рекреаційного та інших потенціалів. Із плином часу елементи благоустрою дендропарку старіють та піддаються антропогенному навантаженню, насадження втрачають свої декоративні функції, тому згодом парк потребує окремих підходів щодо реконструкції або реставрації його території. Не виключенням є територія досліджуваного об’єкта, а саме північноамериканський регіон у Березнівському державному дендропарку, визначення основних напрямів реконструкції якого і стало метою досліджень. Аналіз придатності Березнівського державного дендропарку для виконання основної функції парку засвідчив, що в існуючому стані він малопридатний для повноцінної рекреації. Значна частина дерев за цей період не витримала конкуренції сусідніх рослин і випала або ж була знищена людьми. Деякі види збільшили свою присутність за рахунок самосіву. Таке явище є небажаним і наближає поступове перетворення паркового насадження до лісового деревостану. Зважаючи на те, що на сьогодні 50% зеленого насадження складають чагарники, які за віком застарілі і потребують оновлення, пропонуємо проводити часткову реконструкцію (20–80%) у три етапи. На території досліджуваного регіону відбувається зміна домінантних порід та загущення посадок самосівом, основну масу якого складають Prúnus serótina, Вetula pendula, Quercus rubra, та Mahonia aquifolium. Вціліли дерева домінантних видів, котрі завоювали собі простір з перших років існування парку, тіньовитривалі види та такі, що зростали на освітлених ділянках: Quercus palustris Muench., Quercus rubra, Acer negundo L., Juglans nigra L., Fraxinus pubescens Lam
ЕКОЛОГО-ГОСПОДАРСЬКА ОЦІНКА СТАНУ АГРОЛАНДШАФТІВ ВЕРХІВ’Я БАСЕЙНУ РІЧКИ ПРИП’ЯТЬ
Get PDFThe Pripyat River basin with its component subsystems (valley, slope and watershed) is a self-regulating system that is capable of functioning independently of the effect of external factors. The upper reaches of the Pripyat River basin in the territory of the Volyn region include the sub-basins of the Vyzhivka, the Turia, the Tsyr, the Stokhid, the Styr rivers, and the Pripyat itself. The analysis was performed on the basis of statistical data in the section of territorial communities located on this territory. As a result, the following features of the assessment of ecological stability of landscapes and ecological stabilization of biotechnical elements and the entire landscape are followed.
The quantitative and qualitative assessment of the ecological stability of landscapes (KLES1) in the upper reaches of the Pripyat basin varies in the range of 0.22–5.39, therefore, depending on their location, the landscapes of the basin vary from unstable with pronounced instability to stable, with pronounced stability. The quantitative and qualitative assessment of the ecological stabilization of biotechnical elements and the entire landscape (KLES2) in the upper reaches of the Pripyat basin is in the range of 0.13–0.78, thus the landscapes of the basin vary from unstable to stable.
The analysis of the land structure of the administrative divisions of the upper reaches of the Pripyat River basin within the boundaries of the Volyn region found that the areas occupied by unstable elements of the landscape are mostly located in the southern part of the basin within the boundaries of the Volyn highlands where its tributaries originate. The areas under agricultural crops and plant groupings which have a positive effect on the landscape are mostly located in the northern part of the basin within the Polissia lowlands where the riverbed of the Pripyat itself and the mouths of its tributaries, the Vyzhivka, the Turia, the Tsyr, the Stokhid, the Styr, are located.Басейн річки Прип’ять з його складовими підсистемами (долинна, схилова і вододільна) є саморегульованою системою, яка здатна до функціонування незалежно від впливу на неї зовнішніх чинників. До верхів’я басейну річки Прип’ять на території Волинської області входять суббасейни річок Цир, Вижівка, Турія, Стохід, Стир та сама річка Прип’ять. Аналіз було виконано на основі статистичних даних у розрізі розташованих на цій території територіальних громад (ОТГ).
Розрахунок кількісної та якісної оцінки екологічної стабільності агроландшафтів (КЕСЛ1) у верхів’ї басейну Прип’яті знаходиться у межах 0,22–5,39, отже, ландшафти басейну залежно від їх розташування охоплюють усю шкалу від нестабільних, з яскраво вираженою нестабільністю, до стабільних, з яскраво вираженою стабільністю. Розрахунок кількісної та якісної оцінки екологічної стабільності біотехнічних елементів і всього ландшафту (КЕСЛ2) у верхів’ї басейну Прип’яті знаходиться у межах 0,13–0,78, отже, агроландшафти басейну охоплюють шкалу від нестабільних до стабільних.
У результаті аналізу структури земельних угідь адміністративних утворень ОТГ верхів’я басейну річки Прип’ять у межах Волинської області виявлено, що площі, зайняті нестабільними елементами агроландшафту, переважно розташовані у південній частині басейну в межах Волинської височини там, де беруть початок її притоки. Площі під сільськогосподарськими культурами і рослинними угрупованнями, які позитивно впливають на агроландшафт, переважно розташовані у північній частині басейну в межах Поліської низовини там, де розташовані русло самої річки Прип’ять та гирла її приток – Вижівки, Турії, Циру, Стоходу, Стиру
ФІТОСАНІТАРНИЙ МОНІТОРИНГ ЯБЛУНЕВИХ НАСАДЖЕНЬ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Get PDFThe peculiarities of the number, harmfulness, distribution, development of pests and diseases of apple trees in 2016–2020 in the conditions of the Western Forest Steppe of Ukraine were studied. Research has established that the most widespread pest in the conditions of this region in 2016–2020 was the apple borer (the flight intensity of the first-generation butterfly reached 8.4 specimens/pheromone trap, and the second-generation butterfly – up to 6.5 specimens/pheromone trap). Additionally, the economic thresholds of harmfulness were exceeded by the green apple aphid (up to 22.9 colonies/100 leaves), leafrollers (up to 7.4% damage), apple leaf miners (up to 2.5 nests/tree), and mites (up to 450.8 larvae/100 leaves). In 2016–2020, the economic thresholds of harmfulness in the "bud swelling" phenophase were exceeded by the overwintering stages of leafrollers (1.1–1.5 egg masses/2 m), mites (1000–2212.4 eggs/2 m of 1–3 year branches), and green apple aphid (25–38.1 eggs/100 leaves), which subsequently increased in number. In the "green tip" and "bud development" phenophases, "bud separation," except for the gray bud weevil (18.3–4.2 specimens/tree), Neocoenorrhinus pauxillus (34.3–45.7 copies/tree) and apple flower borer (27.2–51.4 copies/tree), significant distribution and harmfulness of other pests were not noted. In the "pink bud" phenophase, the economic thresholds of harmfulness exceeded: green apple aphid (5.1–7.3 colonies/100 flower rosettes) and blossom feeder (15.8–20.7 copies/tree). During the flowering of the apple tree, the economic thresholds of harmfulness was exceeded by the apple flower-eater (18.3–47.5 copies/tree), сodling moth (1.8–2.6 copies/pheromone trap), leafrollers (3.7–6.1 caterpillars/100 flower rosettes), leaf-mining moths (18.4–57.5 min/100 leaves) and hairy moth (16.4–27.2 specimens/tree). The end of flowering was characterized by an increase in the number of apple moths (1.1–1.5 nests/tree), green apple aphids (8.4–16.6 colonies/100 leaves), blossom feeder (13.3–33.7 copies/ tree). During fruit growth (a fruit the size of a hazel nut), the number of green (15.1–22.9 colonies/100 leaves) and gray (6.5–9.1 colonies/100 leaves) apple aphids, leafhoppers (3.8– 6.3% of damage) and apple borer (4.3–8.4 specimens/pheromone trap). During the growth of the fruit, when the fruit was the size of a walnut, economic thresholds of harmfulness exceeded apple moth (1.1–2.5 nests/tree), green apple aphid (13.2–18.4 colonies/100 leaves), leafrollers (3.4–7.4% of damage) and apple borer (3.5–6.5 specimens/pheromone trap). In the 2nd–3rd decade of July, the following were exceeded by leafrollers (5.5–6.8% damage) and apple fruit-eater (4.5–6.1 specimens/pheromone trap), in the "fruit ripening" phenophase – apple fruit borer (3.5–5.7 copies/pheromone trap) and leafhoppers (4.8–6.0% damage). Among the diseases, apple orchards were most affected by scab and powdery mildew. As a result of the research, the spread and development of powdery mildew was noted (from 1.1–3.1% in the "pink bud" phenophase to 7.3–15.3% in the "fruit growth" phenophase). The prevalence of moniliosis was observed in the "fruit growth" phenophase, when the fruit was the size of a walnut (2.2–6.2%) and increased during the apple tree vegetation to 4.5–9.8% in the "fruit ripening" phenophase. Fruit rot affected from 3.7–5.8% of apple fruits in the "fruit growth" phenophase (fruit the size of a walnut) and up to 8.2–12.2% of fruits during their ripening. The spread and development of scab was noted during the period of fruit formation (1.3–2.2%). During fruit growth, the spread of scab increased (up to 8.1–11.8% of affected leaves). During fruit ripening, apple scab became more widespread (up to 28% of affected leaves and up to 15% of affected fruits).Досліджено особливості чисельності, шкідливості, поширення, розвитку шкідників та хвороб яблуні у 2016–2020 рр. в умовах Західного Лісостепу України. Дослідженнями встановлено, що найбільш поширеним шкідником в умовах даного регіону у 2016–2020 роках була яблунева плодожерка (інтенсивність льоту метелика першого покоління досягала 8,4 екземплярів/феромонну пастку, а метелика другого покоління – до 6,5 екземплярів/феромонну пастку). Крім того, економічні пороги шкідливості перевищили зелена яблунева попелиця (до 22,9 колоній/100 листків), листовійки (до 7,4% пошкоджень), яблунева міль (до 2,5 гнізд/дерево), кліщі (до 450,8 личинок/100 листків). Серед хвороб найбільше уражували яблуневі сади парша та борошниста роса. Парша у 2016–2020 рр. уразила до 28,2% листків та до 16,6% плодів яблуні. Борошниста роса під час вегетації 2016–2020 рр. уразила до 15,3% листків яблуні. Плодова гниль у 2016–2020 рр. уразила до 12,2% плодів яблуні
МОНІТОРИНГ ВИКОРИСТАННЯ МІКРОДОБРИВ АгроЗАР ПРИ ВИРОЩУВАННІ СОЇ
Get PDFThe aim of the work was to study the effectiveness of AgroZar microfertilizers in soybean cultivation.
To achieve the goal, the following tasks were solved:
- evaluate the impact of AgroZar microfertilizers on the formation of crop density and the survival rate of soybean plants;
- establish the dynamics of the height of soybean plants under the influence of AgroZar microfertilizers;
- to investigate the effect of AgroZar microfertilizers on the photosynthetic productivity of soybean crops;
- evaluate the impact of AgroZar microfertilizers on the structure of soybean productivity elements;
- establish the effect of AgroZar microfertilizers on soybean seed productivity;
- to investigate the quality of soybean seeds under the influence of AgroZar microfertilizers;
- conduct an economic assessment of the feasibility of using AgroZar microfertilizers in soybean cultivation.
The use of AgroZar microfertilizers had a positive effect on both the field germination of soybean seeds and the pre-harvest density of soybean crops. The highest field germination – 80.56% was provided by the variant with the use of potassium humate at the rate of 1 l/t of seeds for pre-sowing treatment of soybean seeds, and the highest density of soybean plants before harvesting (501.3 thousand/ha) – the variant using AgroZar microfertilizer Soy is normally 1 l/ha.
AgroZar microfertilizers have a positive effect on the formation of the height of soybean plants. In particular, the highest height of soybean plants was in the version where AgroZar Soya microfertilizer was applied at the rate of 1 l/ha, and was 47.8 cm, which is 4.6 cm more than in the control.
The best indicators of the structure of elements of soybean productivity were provided by the variant where AgroZar Soya microfertilizer was applied. In this variant, the height of the attachment of the lower bean was 10.9 cm, the number of beans on one plant – 15.9 pcs., the number of seeds in a bean – 1.91 pcs., the number of seeds from one plant – 30.9 pcs., the mass of seeds from one plant – 5.56 g, and the weight of 1000 seeds – 184 g.
The highest yield of soybean seeds was obtained in the variant where AgroZar Soya microfertilizer was used at the rate of 1 l/ha. In this option, the yield of soybean seeds was 2.63 t/ha, which is 27% higher than in the option where microfertilizers were not applied.
The best indicators of economic efficiency were provided by the variant where AgroZar Soya microfertilizer was applied at the rate of 1 l/ha. In this option, the cost of gross production was UAH 31,560/ha, conditional net income was UAH 21,860/ha, the cost of grown products was UAH 3,688/t, and the profitability level was 69.3%.Метою роботи було вивчення ефективності застосування мікродобрив АгроЗар при вирощуванні сої. Застосування мікродобрив АгроЗар позитивно вплинуло як на польову схожість насіння сої, так і на передзбиральну густоту посівів сої. Найвищу польову схожість – 80,56%, забезпечив варіант із застосуванням калію гумату в нормі 1 л/т насіння для передпосівної обробки насіння сої, а найбільшу густоту рослин сої перед збиранням (501,3 тис./га) – варіант, де застосовували мікродобриво АгроЗар Соя в нормі 1 л/га.
Мікродобрива АгроЗар позитивно впливають на формування висоти рослин сої. Зокрема найбільшою висота рослин сої була на варіанті, де застосовували мікродобриво АгроЗар Соя у нормі 1 л/га, і становила 47,8 см, що більше на 4,6 см ніж на контролі.
Найкращі показники структури елементів продуктивності сої забезпечив варіант, де застосовували мікродобриво АгроЗар Соя. На цьому варіанті висота кріплення нижнього бобу становила 10,9 см, кількість бобів на одній рослині – 15,9 шт., кількість насінин у бобі – 1,91 шт., кількість насінин з однієї рослини – 30,9 шт., маса насіння з однієї рослини – 5,56 г, а маса 1000 насінин – 184 г.
Найвищу урожайність насіння сої отримано на варіанті, де застосовували мікродобриво АгроЗар Соя в нормі 1 л/га. На цьому варіанті урожайність насіння сої становила 2,63 т/га, що на 27% вище ніж на варіанті, де мікродобрива не застосовувалися.
Найкращі показники економічної ефективності забезпечив варіант, де застосовували мікродобриво АгроЗар Соя в нормі 1 л/га. На цьому варіанті вартість валової продукції становила 31560 грн/га, умовно чистий дохід – 21860 грн/га, собівартість вирощеної продукції – 3688 грн//т, а рівень рентабельності – 69,3%
ДОСЛІДЖЕННЯ СКЛАДОВИХ СТІЙКОЇ ГАСТРОНОМІЇ В КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Get PDFThe article examines the components of sustainable gastronomy. It was determined that the trends of global hunger growth remain consistently high due to extreme weather events, unbalanced use of natural resources, environmental pollution, armed conflicts, wars, etc. A detailed description of the goals of global development, which are a priority for Ukraine, was carried out. It has been proven that the production, sale and organization of consumption of own products and purchased goods are the functions of restaurant establishments and elements of sustainable development that are relevant to all participants in the process related to gastronomic tourism (state bodies and local self-government bodies, tourist and hotel and restaurant businesses, non-governmental organizations in the field of tourism, manufacturers). Features of modern gastronomic tours are highlighted and a list of gastronomic tours in Ukraine and Europe is given. The positive (choice of food that does not harm the environment, people's health and preserves the cultural traditions of the peoples of the world) and negative (population growth and food shortages worldwide) trends of sustainable gastronomy are determined. Recommendations are provided for the involvement of business representatives and citizens in the concept of sustainable gastronomy, in particular. Evaluation of the herbal alternatives market in Ukraine was carried out. It has been established that the market for plant-based alternatives continues to grow, covering the increased consumption of plant-based products by all population groups. In accordance with the growing consumer demand for sustainable gastronomy, the current trends in plant-based food in 2024 are considered: food products with low impact on the environment; innovative food products in the field of cellular agriculture; food products with added sugar substitutes, food products using dehydration technology. The main directions in the context of sustainable development of the restaurant business are highlighted: reduction and transparency of supply chains; greening of technological processes; reducing the volume of waste in the kitchen; reduction of losses of raw materials, water, energy; the trend for healthy eating; growing supply of vegan dishes on the menu, including dishes made from plant-based meat substitutes. У статті досліджено складові стійкої гастрономії. Здійснено детальну характеристику цілей глобального розвитку, які є пріоритетними для України. Виокремлено особливості сучасних гастрономічних турів в Україні і Європі. Визначено позитивні і негативні тенденції стійкої гастрономії. Подано базові рекомендації долучення до концепції сталої гастрономії представників бізнесу і громадян. Проведене оцінювання ринку рослинних альтернатив в Україні. Встановлено, що ринок рослинних альтернатив продовжує розвиватися, охоплюючи збільшене споживання продуктів рослинного походження всіма групами населення. Розглянуто сучасні тренди щодо їжі рослинного походження. Виділено основні напрями у контексті сталого розвитку ресторанного бізнесу. 
ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ, ОЦІНКА ТА КЛАСИФІКАЦІЯ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ ЯК ПІДҐРУНТЯ ДЛЯ ЇХ ОБЛІКУ ТА ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ
Get PDFThe article examines the economic essence of non-current assets. It is found that the concept of non-current assets is derived from the category of «capital», and therefore a retrospective of the interpretation of capital by various scientific schools is highlighted. The approaches to the identification of the concepts of «capital» and «non-current assets» are elaborated. The historical path of identification of the economic essence of the concept of «non-current assets» in economic theory and accounting is reflected. The characteristic features of non-current assets are summarized, in particular, the following: it is probable that an economic benefit associated with the use of the asset will flow to the entity in the future; the useful life is more than one calendar year or an operating cycle; they may have tangible and intangible forms; they are not subject to sale within one year; their value is transferred to the product in parts; they are illiquid economic assets; they are non-monetary assets (except for long-term receivables). The existing types of valuations of non-current assets are presented: cost, revalued amount, fair value, residual value, carrying amount, value determined by the entity, depreciable value, residual value, net realizable value. The process of valuation of fixed assets in accounting and reporting as a key component of non-current assets is reflected. The composition of noncurrent assets according to NAS 1 “General requirements for financial statements” is investigated. The accounting issues related to non-current assets are identified by the authors. It is determined that most attention is paid by scientists to the issues of depreciation of non-current assets and their essence in general. A generalized classification of non-current assets is proposed with the following features: by functional criterion; by the nature of ownership; by the possibility of movement; by cost; by method of receipt; by technical condition; by the nature of participation in production; by reflection in the balance sheet (statement of financial position); by participation in the production process; by purpose; by sources of financing. У статті досліджено економічну сутність необоротних активів. З’ясовано, що поняття необоротних активів походить від категорії «капітал», з огляду на що висвітлено ретроспективу тлумачень капіталу різними науковими школами. Відображено історичний шлях ідентифікації економічної сутності поняття «необоротні активи» в економічній теорії та бухгалтерському обліку. Узагальнено характерні ознаки необоротних активів. Представлено існуючі види оцінок необоротних активів. Відображено процес оцінювання основних засобів в обліку та звітності як ключового складника необоротних активів. Досліджено склад необоротних активів за НП(С)БО 1. Означено проблематику обліку, пов’язану з необоротними активами. Запропоновано узагальнену класифікацію необоротних активів. 
СУЧАСНІ ТРЕНДИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ВІД ТРАДИЦІЙНОЇ ТЕОРІЇ ДО ІННОВАЦІЙ
No full textThis research delves into the evolution of human resource management (HRM) practices, juxtaposing traditional approaches with contemporary trends. The study aims to provide a comprehensive overview of the shifting paradigms in HRM and highlight the critical role of innovation in adapting to the dynamic business landscape. The contemporary business environment is characterized by rapid technological advancements, globalization, and increasing competition. These factors have necessitated a paradigm shift in the way organizations manage their human capital. Traditional HRM practices, rooted in scientific management principles, often fall short in addressing the complexities of the modern workplace. The findings reveal a significant shift from traditional, bureaucratic HRM practices towards more agile, employee-centric, and data-driven approaches. Key findings include: data-driven HR; talent management; employee experience; digital transformation; agile HR. Organizations must move beyond traditional HRM practices and adopt a more strategic and people-centric approach. Key implications for organizations include: 1) investing in technology; fostering a culture of innovation; prioritizing employee well-being; developing a talent-centric strategy; measuring the impact of HR initiatives. The study concludes that contemporary HRM is undergoing a significant transformation, driven by technological advancements, globalization, and changing workforce expectations. Organizations that embrace these trends and adopt innovative HRM practices will be better positioned to succeed in the competitive global marketplace. Досліджено еволюцію управління людськими ресурсами (HRM) і порівняно традиційні підходи з сучасними тенденціями. Надано комплексний огляд мінливих парадигм в управлінні людськими ресурсами та підкреслено критичну роль інновацій в адаптації до динамічного бізнес-середовища. Дослідження зосереджене на виявленні ключових тенденцій та більш гнучких, орієнтованих на працівника принципів управління персоналом, а саме: управління персоналом на основі даних; управління талантами; досвід співробітників; цифрова трансформація; Agile HR