Scientific Journals of Ternopil State Medical University / Наукові журнали Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського
Not a member yet
13110 research outputs found
Sort by
МІКРОБІОМ ЯК СИСТЕМНИЙ РЕГУЛЯТОР ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ: СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ І ПЕРСПЕКТИВИ
Summary. This article highlights the evolutionary and functional aspects of the microbiota and its importance for human health, particularly in the context of systemic regulation.
The aim – to summarise current data on the importance of the microbiome in maintaining human body homeostasis, in particular the gut microbiome, and to assess the impact of different microbiota biotopes on physiological processes.
Material and Methods. To achieve this goal, we performed a systematic analysis of the scientific literature on the formation of the human microbiota during ontogeny and its role in the regulation of physiological processes. The information search was carried out using scientometric databases and electronic platforms such as PubMed, Medline, Scopus, Medscape and Google Scholar. Modern scientific sources covering evolutionary, structural and functional aspects of the human microbiome were included in the analysis. A systematic analytical approach was used to summarise the data obtained.
Results. The article looks at how the human microbiome has evolved and how it works. It discusses how microbiota formation during ontogenesis affects physiological processes. It focuses on the gut microbiome as a unique ecosystem that stabilises the body\u27s internal environment, affecting metabolic, immune and neurohumoral processes. It also considers other biotopes, such as the skin, oral cavity, lungs, placenta and female reproductive system, which are important in maintaining the body\u27s homeostasis. It emphasises that even organs that were previously sterile may contain microbiome communities with functional significance.
Conclusions.The human microbiome, especially the gut microbiome, plays a key role in maintaining health by interacting with the immune, metabolic and neurohumoral systems of the body. Maintaining its balance is essential for disease prevention and maintaining the body\u27s physiological balance. Modern methods of metagenomics and metabolomics allow us to better understand how the microbiome interacts with the body, which opens up new perspectives for medical practice.Резюме. Стаття висвітлює еволюційні та функціональні аспекти мікробіоти та її значення для здоров’я людини, зокрема в контексті системної регуляції.
Мета – узагальнити сучасні дані про значення мікробіому для підтримки гомеостазу організму людини, зокрема мікробіому кишечника, а також оцінити вплив різних біотопів мікробіоти на фізіологічні процеси.
Матеріал і методи. Для досягнення мети було здійснено систематизований аналіз наукової літератури, присвяченої формуванню мікробіоти людини протягом онтогенезу та її ролі в регуляції фізіологічних процесів. Інформаційний пошук проводився із використанням наукометричних баз даних та електронних платформ PubMed, Medline, Scopus, Medscape та Google Scholar. До аналізу було залучено сучасні наукові джерела, що охоплюють еволюційні, структурні та функціональні аспекти мікробіому людини. Для узагальнення отриманих даних використовували системно-аналітичний підхід.
Результати. У статті розглядаються історичні, еволюційні та функціональні аспекти вивчення мікробіому людини. Висвітлено процес формування мікробіоти протягом онтогенезу, її вплив на розвиток та регулювання фізіологічних процесів. Акцентовано увагу на мікробіомі кишечника як унікальній екосистемі, що забезпечує сталість внутрішнього середовища організму, впливаючи на метаболічні, імунні та нейрогуморальні процеси. Водночас розглянуто й інші біотопи – шкірні покриви, ротова порожнина, легені, плацента, жіноча репродуктивна сфера, які, згідно з сучасними уявленнями, мають важливе значення у підтриманні гомеостазу організму людини. Підкреслено, що навіть органи, які раніше вважалися стерильними, можуть містити стабільні мікробіомні спільноти з функціональним значенням.
Висновки. Мікробіом людини, зокрема мікробіом кишечника, відіграє провідну роль у підтриманні здоров\u27я через взаємодію з імунною, метаболічною та нейрогуморальною системами організму. Підтримка його балансу має важливе значення для профілактики захворювань та підтримки фізіологічної рівноваги організму. Сучасні методи метагеноміки та метаболоміки дозволяють глибше розуміти функціональні механізми взаємодії мікробіому з організмом, що відкриває нові перспективи для медичної практики
ЕФЕКТИВНІСТЬ КОРСЕТУВАННЯ ПРИ ІДІОПАТИЧНОМУ ЮВЕНІЛЬНОМУ СКОЛІОЗІ (AIS). СИСТЕМНИЙ ОГЛЯД
SUMMARY. The aim – to conduct a systematic review of the evidence base regarding the effectiveness of bracing therapy in patients with adolescent idiopathic scoliosis (AIS), with a focus on slowing progression and the potential for curve reduction.
Material and Methods. A systematic review and comparative analysis of scientific publications and literature over the past five years was conducted using the PubMed database. The analysis focused on studies in the fields of prosthetics and orthotics, rehabilitation, and orthopedics that investigated the efficacy of bracing in AIS patients. Publications were included if they contained data on curve progression dynamics, surgical intervention rates, brace wear duration and protocols, and clinical or radiological treatment outcomes. Key inclusion criteria were clearly defined AIS populations, the use of conservative treatment involving bracing, and the presence of controlled or prospective data.
Results. The review confirmed that brace treatment – particularly with the Chêneau brace – is the most effective conservative intervention for adolescent idiopathic scoliosis. It has been shown to significantly slow or even halt the progression of spinal curvature. Treatment success is strongly influenced by brace wear compliance, individual customization, and patient adherence. Other methods, such as physiotherapy, electrical stimulation, or the use of soft or night-time braces, were found to be considerably less effective compared to rigid, custom-made orthoses. The psychosocial impact of long-term brace use on adolescents was also noted as a significant factor affecting quality of life and remains a priority for further research.
Conclusions. Chêneau bracing represents the most evidence-based and effective conservative treatment for AIS to date. Further research in this field may optimize bracing strategies, minimize complications, reduce the need for surgical intervention, and contribute to the development of clear clinical protocols for the non-operative management of adolescent idiopathic scoliosis.РЕЗЮМЕ. Мета дослідження – здійснення системного огляду доказової бази щодо ефективності корсетної терапії у пацієнтів з ідіопатичним ювенільним сколіозом, з акцентом на уповільнення прогресування та можливість зменшення кута деформації.
Матеріал і методи. Проведено системний огляд і порівняльний аналіз наукових публікацій та літературних джерел із бази PubMed за останні 5 років, що стосуються досліджень у галузі протезування і ортезування, реабілітації, ортопедії щодо ефективності корсетування у пацієнтів із ідіопатичним ювенільним сколіозом. У процесі аналізу враховували публікації, що містять дані про динаміку прогресування викривлення хребта, потребу в хірургічному втручанні, тривалість і режим носіння корсета, а також клініко-радіологічні результати лікування. Основними критеріями включення були: дослідження з чітко визначеною популяцією пацієнтів з AIS, використанням консервативної терапії з застосуванням корсетів та наявністю контрольованих або проспективних даних.
Результати. У результаті системного огляду встановлено, що корсетна терапія, зокрема з використанням корсету Шено, є найефективнішим методом консервативного лікування ідіопатичного ювенільного сколіозу, здатним уповільнювати або зупиняти прогресування деформації хребта. Виявлено, що ефективність лікування суттєво залежить від дотримання режиму носіння, індивідуального виготовлення ортеза та комплаєнтності пацієнтів. Інші альтернативні методи – як-то фізіотерапія, електростимуляція чи застосування м’яких або нічних корсетів – не мають достатньої ефективності, порівняно з жорсткими індивідуальними ортезами. Окрему увагу привертають психологічні та соціальні аспекти тривалого носіння корсета, які можуть впливати на якість життя підлітків і залишаються важливим об’єктом для подальших досліджень.
Висновки. Корсетування за Шено при AIS – науково доведений та найефективніший метод консервативного лікування. Подальші дослідження у цій галузі дозволять ефективніше застосовувати корсетування, мінімізувати ускладнення, зменшити відсоток операцій при сколіозі та сформувати чіткі клінічні протоколи для лікування ідіопатичного ювенільного сколіозу
ЗАЛЕЖНІСТЬ ТРОФІЧНОЇ АКТИВНІСТІ КЛІЩІВ ТА ЇХ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО СТАНУ ВІД ЗМІН КЛІМАТИЧНИХ ФАКТОРІВ В УМОВАХ ХОЛОДНОГО ПОДІЛЛЯ
Summary. Ixodes species Ixodes ricinus and Dermacentor reticulanus are increasingly attacking humans in search of a host. While feeding on blood, these arthropods are capable of transmitting many infectious agents to humans, including those that cause various forms of borreliosis, anaplasmosis, babesiosis, ehrlichiosis, etc. The frequency of their attacks generally depends on a number of conditions, primarily on the main climatic factors: temperature, relative humidity, precipitation, etc.
Material and Methods. Ticks were identified using the optoelectronic system IMAGLAV-SEO. The epidemiological status of ticks was determined by PCR studies using the ROTOR-GENE-600 amplifier, 5-channel (Corbett Research, Australia), in real time with kits containing probes with fluorescent detection during each cycle. DNA/RNA extraction kits “RealBest Extraction 100” by VectorBest (Ukraine representative) were used. The most commonly used test systems were: “RealBest DNA Borrelia burgdorferi s.l.”, “RealBest DNA Anaplasma phagocytophilum/Ehrlichia muris/Ehrlichia chaffeensis”, DNA Borrelia miyamotoi, as well as “RealBest DNA Babesia species” and “RealBest RNA VKE” (Ukraine representative).
Results. The highest frequency of attacks on humans, about 36.06 %, was in 2018, and the lowest in 2017, 29.86 %. In 2020-2024, out of 260 specimens of ticks studied, the largest share of ticks was in 2020 and 2021: 26.62 і 26.92 %.
According to the results, the percentage of ticks carrying infectious agents increased sharply in 2020, 2023 and 2024 and amounted to 62.5, 40.42 and 57.77 %, respectively. In fact, in 2018, 2020 and 2021, when the frequency of tick attacks was highest, the highest average annual relative humidity and relatively low average annual temperature were observed. In 2018, 2020, 2023, and 2024, the highest percentage of infected ticks was observed at high average temperatures in these years.
Conclusions. The distribution and development of ixodid ticks and pathogens in them largely depend on the main climatic factors: average annual temperature, relative humidity and precipitations.РЕЗЮМЕ. Іксодові кліщі видів Ixodes ricinus та Dermacentor reticulanus все частіше нападають на людей. Під час живлення кров’ю ці членистоногі здатні передавати людині багатьох збудників інфекційних хвороб, зокрема тих, що спричиняють різні форми бореліозів, анаплазмози, бабезіози, ерліхіози тощо. Частота їх нападів залежить від ряду умов, передусім від основних кліматичних факторів: температури, відносної вологості повітря, частоти опадів тощо.
Матеріал і методи. Ідентифікацію кліщів здійснювали з використанням оптико-електронної системи IMAGLAV-SEO. Епідеміологічний стан кліщів визначали за допомогою ПЛР-досліджень з використанням ампліфікатора ROTOR-GENE-600, 5-канальний («Corbett Research», Aвстралія), у режимі реального часу наборами, які містять зонди з флуоресцентною детекцією при проходженні кожного циклу. Використовували набори для екстракції ДНК/РНК «РеалБест-екстракція 100», фірми ВекторБест (представництво Україна). Найчастіше використовували тест системи: «РеалБест ДНК Borrelia burgdorferi s.l.», «РеалБест ДНК Anaplasma phagocytophilum/Ehrlichia muris/Ehrlichia chaffeensis», ДНК Borrelia miyamotoi, а також «РеалБест ДНК Babesia species» та «РеалБест РНК ВКЕ» (представництво Україна).
Результати. Найбільша частота нападів на людей, близько 36,06 %, була у 2018 році, а найменша у 2017 році – 29,86 % від загальної кількості досліджених кліщів. Із 260 екземплярів кліщів, досліджених у 2020–2024 роках, найбільша їх частка припадає на 2020 і 2021 роки: 26,62 і 26,92 % відповідно.
Згідно з результатами, відсоток кліщів-носіїв збудників інфекцій різко зростав у 2020, 2023 і 2024 роках і становив 62,5, 40,42 і 57,77 % відповідно. Власне у 2018, 2020 і 2021 роках, коли була найвища частота нападів кліщів, спостерігалася найвища середньорічна відносна вологість повітря і відносно низька середньорічна температура. У 2018, 2020, 2023 і 2024 рр. спостерігався найбільший відсоток інфікованих кліщів при високих температурах у ці роки.
Висновки. Поширення і розвиток іксодових кліщів та патогенів у них значною мірою залежать від основних кліматичних факторів: середньорічної температури, відносної вологості повітря та кількості опадів
КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ВІДМІННОСТІ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ МНОЖИННОЮ МІЄЛОМОЮ ЗАЛЕЖНО ВІД ФУНКЦІЇ СТАНУ НИРОК
SUMMARY. Multiple myeloma (MM) is a malignant hematological disease characterized by clonal proliferation of pathological plasma cells in the bone marrow and excessive production of monoclonal immunoglobulin, known as M-gradient. The disease most commonly manifests as anemia, recurrent infections, and osteolytic lesions of the skeletal bones, which in turn leads to impaired function of organs and systems. Kidneys are often affected due to the deposition of light chains of immunoglobulins, hypercalcemia, or infiltration of kidney tissue by tumor cells.
The aim – to compare the frequency of clinical manifestations and laboratory parameters of patients with MM and renal dysfunction (RD).
Material and Methods. The study involved 105 patients with MM. Patients were divided according to their renal functional status, with the presence of renal dysfunction verified by the glomerular filtration rate (GFR): Group 1 – 80 patients with GFR > 60 mL/min/1.73m2 and Group 2 – 25 patients with GFR<60 mL/min/1.73m2. All patients underwent thorough collection of medical history and anamnesis, general clinical examinations, and laboratory tests. Comparison of the two groups was performed using the Mann-Whitney U test. Relative values were presented as percentages, and groups were compared using Pearson\u27s chi-squared test. The significance level was set at p<0.05.
Results. The study revealed that patients with MM and impaired renal function had a significantly higher incidence of dyspnea (56.0 % vs. 22.5 %, p<0.05) and diarrhea (72.0 % vs. 43.8 %, p<0.05) compared to patients without renal dysfunction (RD). In addition, this group of patients showed changes in laboratory parameters, including signs of anemia, elevated markers of inflammation, and impaired renal function. Specifically, patients with RD had lower levels of hemoglobin and albumin, as well as higher levels of β2-microglobulin, creatinine, and urea.
Conclusions.The study clearly demonstrates that a decrease in GFR in patients with MM is associated with a worsening of the clinical picture, changes in blood parameters reflecting anemia and inflammation, and significant impairment of renal function, confirmed by changes in biochemical markers.РЕЗЮМЕ. Множинна мієлома (ММ) є злоякісним гематологічним захворюванням, що характеризується клональною проліферацією патологічних плазматичних клітин у кістковому мозку та надмірною продукцією моноклонального імуноглобуліну, відомого як М-градієнт. Хвороба найчастіше проявляється анемією, рецидивними інфекціями, остеолітичними ураженнями кісток скелета, що, в свою чергу, призводить до порушення функції органів та систем. Нерідко уражаються нирки внаслідок відкладання легких ланцюгів імуноглобулінів, гіперкальціємії або інфільтрації ниркової тканини пухлинними клітинами.
Мета – порівняти частоту клінічних проявів та лабораторні показники пацієнтів з ММ та нирковою дисфункцією (НД).
Матеріал і методи. В дослідженні взяли участь 105 пацієнтів з ММ. Хворих поділили зважаючи на функціональний стан нирок, при цьому наявність НД верифікували за рівнем ШКФ: 1 група – 80 пацієнтів з ШКФ > 60 мл/хв/1,73м2 та 2-а група – 25 пацієнтів з ШКФ < 60 мл/хв/1,73м2. Усім пацієнтам проводили ретельний збір анамнезу захворювання та життя, загальноклінічні обстеження та лабораторні дослідження. Порівняння двох груп здійснювали за критерієм Манна – Уїтні. Відносні величини представлені у відсотках, групи порівнювали за критерієм c2 Пірсона. Рівень достовірності приймали при р<0,05.
Результати. Дослідження виявило, що у пацієнтів з ММ та зниженою функцією нирок достовірно частіше відзначалися задишка (56,0 % проти 22,5 %, p<0,05) та діарея (72,0 % проти 43,8 %, p<0,05), порівняно з пацієнтами без НД. Крім того, у цій групі пацієнтів були виявлені зміни в лабораторних показниках, зокрема ознаки анемії, підвищені маркери запалення та порушення функції нирок. Зокрема, у пацієнтів з НД спостерігалися нижчі рівні гемоглобіну та альбуміну, а також вищі рівні β2-мікроглобуліну, креатиніну та сечовини.
Висновки. Дослідження чітко демонструє, що зниження ШКФ у пацієнтів з ММ асоціюється з погіршенням клінічної картини, змінами в показниках крові, що відображають анемію та запалення, а також зі значними порушеннями функції нирок, підтвердженими змінами біохімічних маркерів
ОЦІНКА СТАБІЛЬНОСТІ ДЕНТАЛЬНИХ ІМПЛАНТАТІВ ЗА НЕГАЙНОГО НАВАНТАЖЕННЯ РІЗНИМИ ВАРІАНТАМИ ТИМЧАСОВИХ ОРТОПЕДИЧНИХ КОНСТРУКЦІЙ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПОВНОЮ ВТРАТОЮ ЗУБІВ НА ОДНІЙ ІЗ ЩЕЛЕП
Modern implantology actively uses the methodology for assessing the stability of dental implants using the ISQ (Implant Stability Quotient), which allows predicting the success of axial integration and long-term functionality of structures. The article presents the results of a study of implant stability under immediate loading with various temporary orthopedic structures in patients with complete tooth loss in one of the jaws. The effect of cast beam, welded beam made by selective laser sintering, and polymethyl methacrylate (PMMA) on ISQ scores within 6 months after implantation was analyzed. The best stability results were demonstrated by the cast beam designs, while the PMMA designs had the lowest scores due to insufficient stiffness. The findings of the study emphasize the importance of choosing temporary orthopedic structures to ensure long-term stability of implants and minimize risks in complex clinical cases.Сучасна імплантологія активно використовує методику оцінки стабільності дентальних імплантатів за допомогою показника ISQ (Implant Stability Quotient), що дає змогу прогнозувати успішність осеоінтеграції та довготривалу функціональність конструкцій. У статті представлено результати дослідження стабільності імплантатів за негайного навантаження різними тимчасовими ортопедичними конструкціями у пацієнтів із повною втратою зубів на одній із щелеп. Проаналізовано вплив конструкцій із литою балкою, зварною балкою, виготовленою методом селективного лазерного спікання, та поліметилметакрилату (PMMA) на показники ISQ протягом 6 місяців після імплантації. Найкращі результати стабільності продемонстрували конструкції з литою балкою, тоді як конструкції з PMMA мали найнижчі показники через недостатню жорсткість. Висновки дослідження підкреслюють важливість вибору тимчасових ортопедичних конструкцій для забезпечення довготривалої стабільності імплантатів і мінімізації ризиків у складних клінічних випадках
ОЦІНКА РІВНЯ ОРТОПЕДИЧНОЇ СТОМАТОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
An analysis of the level of dental health of military personnel using a questionnaire showed a low frequency of visits to a dentist, low motivation to maintain their own dental health, and an insufficient level of hygienic knowledge regarding primary prevention measures for the development of major dental diseases. Improving dental care, specific methods of prevention and treatment of military personnel, including dental prosthetics, are necessary from the standpoint of preserving their combat readiness, and must take into account specific living conditions, the peculiarities of the military profession, as well as factors that influence the course of pathological processes in the maxillofacial region, in particular, the level of orthopedic dental care. The aim of the study – to assess the level of orthopedic dental care for servicemen of the Armed Forces of Ukraine. Materials and Methods. The study is based on the results of a clinical dental examination of 348 servicemen of the Ternopil Zonal Department of the Military Law Enforcement Service. Results and Discussion. The dental status was assessed from the perspective of the need to provide orthopedic care to military personnel. In particular, occlusal disorders, the type and number of existing orthopedic structures, and the need for the manufacture of basic types of dentures for the full restoration of chewing function in patients were determined. 231 people (66.4%) out of 348 examined required orthopedic dental treatment (117 men (50.6%) and 114 women (49.4%). Conclusions. The conducted studies showed that the prevalence of orthopedic dental pathology among military personnel is high – 66.4% of those surveyed needed dental prosthetics, and, taking into account the peculiarities of military service, dental rehabilitation of this category of the population should be based on rehabilitation and early prosthetics with fixed structures. A trend has been observed regarding the increasing need for dental prosthetics with increasing age of military personnel.Проведення аналізу рівня стоматологічного здоров’я військовослужбовців за допомогою анкетування показало низьку частоту звернень до лікаря-стоматолога, низьку мотивацію щодо збереження власного стоматологічного здоров’я, недостатній рівень гігієнічних знань щодо заходів первинної профілактики розвитку основних стоматологічних захворювань. Удосконалення стоматологічної допомоги, специфічні методи профілактики й лікування військовослужбовців, у тому числі протезування зубів, потрібні з позиції збереження їх боєздатності, має враховувати специфічні умови життя, особливості військової професії, а також чинники, які впливають на перебіг патологічних процесів у щелепно-лицевій ділянці, зокрема, рівень ортопедичної стоматологічної допомоги. Мета дослідження – оцінити рівень ортопедичної стоматологічної допомоги військовослужбовцям Збройних сил України. Матеріал та методи дослідження. Дослідження базується на результатах клінічного стоматологічного обстеження 348 військовослужбовців Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку. Результати досліджень та їх обговорення. Був оцінений стоматологічний статус із позиції необхідності надання ортопедичної допомоги військовослужбовцям. Зокрема, визначали оклюзійні порушення, вид та кількість наявних ортопедичних конструкцій, потребу у виготовленні основних видів зубних протезів для повноцінного відновлення жувальної функції у пацієнтів. 231 особа (66,4 %) із 348 оглянутих потребувала ортопедичного стоматологічного лікування (117 чоловіків (50,6 %) та 114 жінок (49,4 %). Висновки. Проведені дослідження показали, що поширеність ортопедичної стоматологічної патології серед військовослужбовців є високою – 66,4 % обстежених потребувала протезування зубів, причому, враховуючи особливості військової служби, стоматологічна реабілітація вказаної категорії населення має базуватися на санації та ранньому протезуванні незнімними конструкціями. Простежена тенденція щодо збільшення потреби у протезуванні зубів зі збільшенням віку військовослужбовців
ПОРІВНЯННЯ РІЗНИХ МЕТОДИК ВИЗНАЧЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОГО СПІВВІДНОШЕННЯ ЩЕЛЕП (СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД)
Abstract. This article presents a systematic review of publications comparing different methods for determining the jaw Centric Relation (CR). The purpose of the study – based on scientific research data, to establish a reliable clinical method for determining the CR, with which this position can be recorded, repeated, and reproduced in clinics. Materials and methods. This systematic review was conducted in accordance with the PRISMA (Preferred reporting items for systematic review and metaanalysis protocols) and PICO guidelines. Research material was searched in several databases using keywords. The Cochrane Collaboration tool was used to assess the risk of bias in randomized controlled trials, and the MINORS methodological quality index was used for non-randomized trials. The quality and strength of the available evidence was assessed using the GRADE (Grading of Recommendations Assessment, Development and Evaluation) system. Results. An analysis of scientific articles published between January 2013 and December 2023 was conducted. The search resulted in a list of 840 articles. After screening using exclusion criteria, 8 articles on different methods of placing the LJ in the position of the CR were reviewed and discussed. The authors of the study concluded that practicing dentists of various specialties (therapists, orthopedists, orthodontists) should rely on time-tested, scientifically sound and simple to perform techniques that give the best results at minimal cost. One of such methods is undoubtedly the bimanual Dawson’s technique, which, in combination with an incisal deprogrammer, allows you to determine the position of the CR, which can be recorded, repeated and reproduced. Conclusions. There are several techniques for accurate and reproducible determination of the CR position. In the authors’ opinion, the bimanual Dawson’s technique should be preferred, preferably in a lying position.У цій статті проведено систематичний огляд публікацій щодо порівняння різних методик визначення центрального співвідношення щелеп (ЦС). Мета дослідження – спираючись на дані наукових досліджень, встановити надійний клінічний спосіб визначення ЦС, за допомогою якого можна записати, повторити та відтворити цю позицію в клінічних умовах. Матеріали та методи. Цей систематичний огляд проводився відповідно до рекомендацій PRISMA (Preferred reporting items for systematic review and meta-analysis protocols) і рекомендацій PICO. Пошук дослідницького матеріалу здійснювався в кількох базах даних за ключовими словами. Для оцінювання ризику упередженості в рандомізованих контрольованих дослідженнях було застосовано інструмент Cochrane Collaboration, а для нерандомізованих досліджень – індекс методологічної якості MINORS. Оцінювання якості та сили наявних доказів здійснювалося за допомогою системи GRADE (Grading of Recommendations Assessment, Development and Evaluation). Результати. Було проведено аналіз наукових статей, опублікованих у період від січня 2013 року по грудень 2023 року. За результатами пошуку до списку внесено 840 статей. Після перевірки з використанням критеріїв виключення було розглянуто й обговорено вісім статей щодо різних методів постановки НЩ в положення ЦС. Автори дослідження дійшли висновку, що практикуючі стоматологи різних напрямів (терапевти, ортопеди, ортодонти) повинні спиратися на перевірені часом науково обґрунтовані та нескладні у виконанні методики, які дають найкращі результати за мінімальних витрат. Одним із таких методів, безсумнівно, є бімануальна техніка Доусона, яка в поєднанні з різцевим депрограматором дає змогу визначити положення ЦС, яке можна записувати, повторювати та відтворювати. Висновки. Існує кілька методик для точного та відтворюваного визначення ЦС щелеп. На думку авторів, слід віддавати перевагу бімануальній техніці Доусона, бажано в положенні лежачи
ЗМІНА АКТИВНОСТІ ЛУЖНОЇ ФОСФАТАЗИ ПРИ МОДЕЛЮВАННІ ЗАХВОРЮВАННЯ ТКАНИН ПАРОДОНТА ТА ЗА ЙОГО КОРЕКЦІЇ
The study of the causes of periodontal tissue diseases and their treatment approaches consistently attracts the attention of both scientists and clinicians. Individual characteristics of each patient, as well as the presence of concurrent diseases, prompt the development and examination of various treatment strategies. An important issue is the analysis of specific biochemical indicators that reflect the body’s response to individual medications, as well as their synergistic effects when used in combination. Of particular interest is the investigation of the combined effects of orally administered and locally applied drugs on key indicators of the body’s enzyme systems during the treatment of periodontitis. The study aimed to investigate the changes in alkaline phosphatase (ALP) activity in the blood serum and periodontal tissue homogenate of outbred white rats under three conditions: normal, experimental periodontitis, and after treatment with various drugs that possess antioxidant properties. The effects of vitamin C, rutin, and the drug “Ascorutin” were examined, along with the combined effects of “Ascorutin” and “Sage tincture”. Methods: To model periodontal tissue disease, we implemented a modified technique for inducing periodontitis. To prevent necrosis in the periodontal tissues of adult rats weighing between 180–220 grams, we devised a method that involves adjusting the number of application areas of the scaler tip and regulating the ultrasonic frequency exposure of the mechanical pathogen. This approach allowed us to achieve a specific level of inflammatory and dystrophic changes in the periodontal tissues of the experimental animals without causing necrosis. Laboratory studies were conducted to assess the activity of ALP on the first, eighth, and fifteenth days of the experiments. The ALP activity in the samples was measured photometrically using the HumaLyzer 4000 photometer. All stages of the study were carried out in accordance with the provided instructions, which are part of the standard set for ALP activity determination. The results were statistically analyzed, and the significance of differences between the indicators for different groups of animals was evaluated using the Student’s t-test. Results and Discussion: The studies conducted on the blood serum of experimental animals revealed that the activity of lipase ALP in animals with induced pathology on the 8th day was significantly higher (2.01 times) than in the intact group. On the 15th day, the ALP activity in the animals with induced pathology still exceeded that of the intact group by 1.94 times, but it was notably lower (by 1.04 times) compared to the activity observed on the 8th day. When examining the homogenate of periodontal tissues from the experimental animals, it was found that the ALP activity in those with induced pathology on the 8th day was 6.08% lower than in the intact group. By the 15th day, ALP activity in the simulated periodontitis group was 1.38 times lower than that of the intact animals and 1.3 times lower than that of the animals with induced pathology on the 8th day without any treatment. Based on the findings from the blood serum analysis, we predicted that the ALP activity in the intact group could be achieved by animals receiving a combination of the drugs “Ascorutin” and “Sage tincture” by the 8th day of treatment. For those treated exclusively with “Ascorutin”, this level could be reached by the 18th day. However, if only rutin was used for correction, ALP activity levels comparable to those of intact animals were only expected to be achieved by the 26th day. In contrast, the separate use of “Vitamin C” and “Sage tincture” would require over 66 days to reach similar levels. In the analysis of ALP activity within the homogenate of periodontal tissues, it was determined that only the experimental animals receiving the combined treatment of “Ascorutin” and “Sage tincture” could achieve ALP activity levels characteristic of intact animals by the 10th day of treatment. No positive trends in ALP activity were observed in any of the other experimental groups throughout the study period. Conclusions: This study established that a modified method for modeling inflammatory phenomena in the periodontal tissues of rats successfully prevented critical dystrophic changes and necrosis in these tissues. The administration of vitamin C, rutin, and sage tincture did not consistently lead to significant improvements in the restoration of ALP activity in both blood serum and periodontal tissue homogenates. It was determined that the most effective treatment approach involved a combination of the drug “Ascorutin” (orally) and sage tincture (local irrigation).Вивчення причин захворювань тканин пародонта та способів їх лікування невпинно привертає увагу науковців і лікарів-стоматологів. Індивідуальні особливості кожного організму, наявність супутніх захворювань спонукають до формування та дослідження різноманітних способів лікування. Важливим аспектом є дослідження змін певних біохімічних показників, які є відповіддю організму на дію як окремих лікарських засобів, так і на їх синергетичний вплив у разі поєднаного використання. Особливий інтерес викликає вивчення сукупної дії препаратів з пероральним і локальним застосуванням на ключові показники ферментних систем організму в процесі лікування пародонтиту. Мета дослідження – вивчити зміни показників активності лужної фосфатази (ЛФ) у сироватці крові та гомогенаті тканин пародонта безпородних білих щурів у нормі, за експериментального пародонтиту та за умови його лікування з використанням деяких субстанцій з антиоксидантною активністю. Досліджували вплив вітаміну С, рутину та препарату «Аскорутин», а також сукупний вплив «Аскорутину» та настойки шавлії. Методи дослідження. Для моделювання захворювання тканин пародонта було реалізовано модифікований спосіб моделювання пародонтиту. З метою уникнення некрозу в тканинах пародонта дорослих статевозрілих щурів масою 180–220 грамів запропоновано спосіб, у котрому через зміну кількості ділянок прикладання наконечника скалера та регулювання експозиції механічного збудника з ультразвуковою частотою досягнуто достатнього рівня запальних та дистрофічних змін у тканинах пародонта експериментальних тварин (без некрозу). Лабораторні дослідження проводили з метою визначення активності ЛФ у 1-й день експерименту, на 8-му та на 15-ту доби експериментальних досліджень. Активність ЛФ у зразках визначали фотометрично з використанням фотометра HumaLyzer 4000. Етапи лабораторного дослідження виконали згідно з інструкцією, яка є невід’ємною частиною стандартного набору для визначення активності ЛФ. Проведено статистичне оброблення отриманих результатів. Достовірність відмінностей між показниками для різних груп тварин визначали за величиною розрахункового значення критерію Стьюдента. Результати. Дослідження сироватки крові експериментальних тварин з усіх груп показалo, що активність ЛФ в особин з патологією на 8-му добу достовірно у 2,01 раза була більшою за її активність у групі інтактних тварин. На 15-ту добу лабораторних досліджень у тварин з викликаною патологією активність ЛФ перевищила показник групи інтактних тварин в 1,94 раза, але була достовірно меншою (в 1,04 раза) у порівнянні з показником тварин з патологією на 8-му добу. Під час дослідження гомогенату тканин пародонта піддослідних тварин активність ЛФ в особин з викликаною патологією на 8-му добу проведення експерименту була на 6,08% меншою, ніж у групі інтактних тварин. На 15-ту добу в групі тварин зі змодельованим пародонтитом активність ЛФ була меншою в порівнянні з групою інтактних тварин в 1,38 раза і в 1,3 раза меншою за порівняння з особинами з викликаною патологією без проведення корекції на 8-му добу. За результатами дослідження сироватки крові піддослідних тварин було спрогнозовано, що значення активності ЛФ, визначеної для інтактної групи, у тварин, які зазнали комплексного застосування препаратів «Аскорутин» та «Шавлії настойка», можна досягнути на 8-му добу від початку корекції, а у тварин, лікованих препаратом «Аскорутин», – на 18-ту добу. У випадку корекції з виокремленим застосуванням препарату рутину активність ЛФ на рівні інтактних тварин можна було б досягти лише на 26-ту добу, а за виокремленого застосування вітаміну С та препарату «Шавлії настойка» такий період становить понад 66 діб. У процесі дослідження активності ЛФ у гомогенаті тканин пародонта встановлено, що лише в піддослідних тварин із комплексним лікуванням препаратами «Аскорутин» та «Шавлії настойка» можна досягти рівня активності ЛФ, яка характерна для інтактних тварин, на 10-ту добу від початку корекції. Для інших груп тварин не встановлено позитивної динаміки в змінах показників у межах періоду проведення експериментальних досліджень. Висновки. Встановлено, що використання модифікованого способу моделювання запальних явищ у тканинах пародонта щурів дало змогу уникнути критичних дистрофічних змін та явищ некрозу в тканинах пародонта експериментальних тварин. Застосування вітаміну С, рутину та настойки шавлії не завжди ефективно впливало на відновлення рівня активності ЛФ у сироватці крові та гомогенаті тканин пародонта. Встановлено, що комплексне лікування з використанням препарату «Аскорутин» (перорально) та «Шавлії настойки» (локальне зрошування) є оптимальним
КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВИХ ЗВ’ЯЗКІВ У СУКУПНОСТІ БІОПСИХОСОЦІАЛЬНОГО СТАНУ НАСЕЛЕННЯ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
Aim of the Study. To conduct a scholarly elaboration and provide a theoretical and methodological justification for a conceptual biostatistical-mathematical model intended for the comprehensive analysis and identification of causal patterns within the biopsychosocial profile of the population, based on the findings of a sociological survey. Materials and Methods. Based on the results of a comprehensive epidemiological, applied, analytical-descriptive, and monographic study incorporating elements of heuristic systems modelling theory, an analytical and managerial conceptual biostatistical-mathematical model was developed to identify causal relationships within the context of a multifactorial approach to health, grounded in empirical sociological data. Results. It was established that the developed Model – a multilevel logical-structural algorithm – is based on three stages: Step 1 – identification of determinants; Step 2 – biostatistical verification; Step 3 – analytical interpretation, conclusions, and recommendations. This sequence ensures the systematic structuring of the identified interrelations among the studied biostatistical parameters, in accordance with sociological data. It has been demonstrated that when the content and theoretical-methodological foundation of the Model are combined with an integrated systems-based approach, they embody a clearly defined purpose, core analytical and applied objectives, a three-tier logical-structural design, scientific novelty, and high practical value. These features align with the conceptual principles and instruments of applied implementation in medical science, thus ensuring the Model’s integrity, adaptability, and relevance in the current context of health system development. Conclusion. The theoretical and methodological foundation of the proposed Model integrates the biopsychosocial approach, systems analysis, the principles of evidence-based medicine, and contemporary biostatistical methods. This integration ensures the Model’s coherence and scientific validity as a tool for biostatistical and mathematical analysis of the interrelations between socio-medical determinants and the health status of the population.Мета: науково опрацювати та теоретико-методологічно обґрунтувати концептуальну біостатистично-математичну модель для комплексного аналізу при встановленні причинно-наслідкових закономірностей у межах біопсихосоціального профілю населення на підставі результатів соціологічного дослідження. Матеріали й методи. За результатами комплексного, епідеміологічного, прикладного, аналітично-описового, монографічного дослідження з елементами евристичної теорії системного моделювання опрацьовано аналітико- управлінську концептуальну біостатистично-математичну модель установлення причинно-наслідкових зв’язків у контексті мультифакторного підходу до здоров’я, спираючись на емпіричні соціологічні дані. Результати. Установлено, що побудована модель, як багаторівневий логічно-структурний алгоритм, базується на трьох етапах: («Крок 1» – ідентифікація чинників; «Крок 2» – біостатистична верифікація; «Крок 3» – аналітична інтерпретація, висновки, рекомендації), що забезпечує системну структуризацію встановлених взаємозв’язків між досліджуваними біостатистичними параметрами згідно із соціологічними даними. Доведено, коли зміст і теоретико-методологічне обґрунтування моделі поєднують комплексний системний підхід, що інтегрує визначене ключове призначення – мету, основні аналітичні та прикладні завдання, трирівневу структурно-логічну побудову, наукову новизну й високу практичну цінність із концептуальними засадами та інструментами прикладного застосування в медичній науці, забезпечуючи її цілісність, адаптивність і значущість у сучасних умовах розвитку системи охорони здоров’я. Висновок. Теоретико-методологічна основа пропонованої моделі поєднує біопсихосоціальний підхід, системний аналіз, принципи доказової медицини та сучасні методи біостатистики, забезпечує її цілісність і наукову обґрунтованість як інструмента для біостатистично-математичного аналізу взаємозв’язків між соціально-медичними детермінантами та станом здоров’я населення
АДАПТАЦІЯ ДО ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВ ПІД ЧАС НАДАННЯ ДОПОМОГИ ПОРАНЕНИМ
Purpose: to explore the adaptation of medical personnel to extreme conditions of war while delivering combat casualty care, in order to identify key challenges and develop recommendations for supporting medics in operational environments. Materials and Methods. The study was based on a sociological survey of 224 respondents – health workers and students of medical universities with experience in providing combat casualty care. A questionnaire with closed and open-ended questions was used. Quantitative and qualitative content analysis was performed. The materials of this article were used in writing the qualification paper. Results. The findings reveal that the main factors hindering adaptation to combat conditions are high levels of stress, lack of prior psychological training, insufficient protective equipment, and the unpredictability of shelling or combat situations. At the same time, key adaptive resources include peer support, self-control skills, leadership presence, and the availability of medical supplies. Younger medics (under 25 years old) showed higher vulnerability to stressors compared to older age groups. Conclusions. Adaptation to combat conditions is a multidimensional process that requires comprehensive support at the physiological, psychological and organizational levels. A systematic program of support for medics in combat conditions needs to be implemented: mandatory stress management training, improvement of simulation training, improvement of logistical support, psychological support and development of team interaction. It is recommended to create interdisciplinary programs for training and support for medics in the combat zone.Мета: дослідити особливості адаптації медиків до екстремальних умов війни під час надання домедичної та медичної допомоги пораненим, з метою виявлення ключових проблем і розробки рекомендацій для підтримки медиків у бойовій зоні. Матеріали та методи. Застосовано метод анкетування з участю 224 респондентів, які мають досвід надання допомоги в умовах бойових дій. Дослідження проведено у два етапи з використанням кількісного (описова статистика, порівняльний аналіз) та якісного (тематичний аналіз відкритих відповідей) підходів. Матеріали статті використані під час написання кваліфікаційної роботи. Результати. Установлено високий рівень фізичного та емоційного виснаження серед медиків, хронічний дефіцит сну, високий рівень стресу та недостатній доступ до психологічної підтримки. Найвагомішими ресурсами адаптації є позитивна командна атмосфера, саморегуляція і підтримка родини. Відкриті відповіді вказують на потребу системних змін: регулярні ротації, належне забезпечення, кваліфіковане командування, тренінги з управління стресом. Висновки. Адаптація до бойових умов є багатовимірним процесом, що вимагає комплексної підтримки на фізіологічному, психологічному та організаційному рівнях. Потребує впровадження системна програма підтримки медиків в умовах бойових дій: обов’язкові тренінги з управління стресом, удосконалення симуляційних тренінгів, покращення матеріально-технічного забезпечення, психологічний супровід і розвиток командної взаємодії. Рекомендовано створення міждисциплінарних програм підготовки та підтримки медиків у бойовій зоні