Scientific Journals of Ternopil State Medical University / Наукові журнали Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського
Not a member yet
13110 research outputs found
Sort by
ДО ПИТАННЯ МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ: ПУБЛІЧНО-ПРАВОВІ ТА ЕТИЧНІ АСПЕКТИ
Get PDFThe purpose of this article is to study the public-legal and ethical aspects of medical care for military personnel in health care institutions. Materials and methods. To achieve the set goal, a set of methods was used: theoretical analysis, comparison, justification, generalization, systematization of theoretical and practical material, study of the main international and national regulatory legal acts in the context of identifying public-legal features of medical care for military personnel. Results. Having studied the features of medical care for military personnel, taking into account the public-legal factors of healthcare reform, it was proven that it is important to take measures at the legislative level to ensure proper social protection for war veterans. It was found that it is necessary to conduct a detailed study of the needs of this category of the population in order to find the most effective ways to protect their health and social integration. It was established that this will not only improve the health of veterans, but also increase the prestige of their profession, allowing them to feel support and gratitude from the public administration and the public. It is substantiated that such initiatives will contribute to strengthening the faith of military personnel (war veterans) in the fact that the state, represented by public authorities, cares about their well-being and is ready to provide the necessary assistance if necessary. Conclusions. It is substantiated that preserving benefits for war veterans is necessary, but it is also important to finalize and improve the mechanisms for their implementation. It is proven that it is necessary to develop effective mechanisms for public provision of effective use of available resources, improve the system of monitoring and control over the implementation of benefits, as well as take into account the individual needs of war veterans when developing and implementing social programs. It is established that in this way it is considered possible to provide veterans with decent living conditions and access to necessary medical services, which is important for ensuring their physical and psychological well-being after returning from military service.Мета: дослідження публічно-правових та етичних аспектів медичного обслуговування військовослужбовців у закладах охорони здоров’я. Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс методів: теоретичний аналіз, порівняння, обґрунтування, узагальнення, систематизація теоретичного та практичного матеріалу, вивчення основних міжнародних та національних нормативно-правових актів у контексті виявлення публічно-правових особливостей медичного обслуговування військовослужбовців. Результати. Дослідивши особливості медичного обслуговування військовослужбовців, зважаючи на публічно- правові, етичні чинники реформування сфери охорони здоров’я, було доведено те, що важливим є вжиття заходів на законодавчому рівні для забезпечення належного соціального захисту для ветеранів війни. З’ясовано, що потрібно провести детальне дослідження потреб цієї категорії населення, щоб знайти найбільш ефективні шляхи захисту їхнього здоров’я та соціальної інтеграції як етичного складника. Установлено, що це не лише покращить стан здоров’я ветеранів, але й підвищить престиж їхньої професії, дозволяючи їм відчувати підтримку та вдячність від публічної адміністрації та громадськості. Обґрунтовано, що такі ініціативи сприятимуть зміцненню віри військо- вослужбовців (ветеранів війни) у те, що держава в особі органів публічної влади піклується про їх благополуччя та готова надати необхідну допомогу в разі потреби. Висновки. Обґрунтовано, що збереження пільг для ветеранів війни є необхідним, але важливо також доопрацювати та вдосконалити механізми їх реалізації. Доведено те, що потрібно розробити дієві механізми публічного забезпечення ефективного використання доступних ресурсів, удосконалення системи моніторингу та контролю за реалізацією пільг, а також врахування індивідуальних потреб ветеранів війни під час розроблення та впровадження соціальних програм. Установлено, що таким чином вбачається за можливе забезпечити ветеранам достойні умови життя та доступ до необхідних медичних послуг, що важливо для забезпечення їх фізичного та психологічного благополуччя після повернення з військової служби
МІОТЕНОГЕННА ПЛАСТИКА КВАДРИЦЕПСА СТЕГНА ПРИ АРТРОГРИПОЗІ КОЛІННОГО СУГЛОБА
Get PDFThe aim of the work: to demonstrate a successful case of treatment of total fibrosis of quadriceps tendon with a combined auto-allograft in arthrogryposis of the knee joint.
Materials and Methods. Among congenital malformations of the musculoskeletal system, arthrogryposis is one of the most severe diseases with many lesions, the development of pain syndrome against the background of multiple congenital contractures, pronounced deformation, muscle hypotonia, hyporeflexia, vegetative-visceral disorders, etc. This disease can be detected during prenatal diagnosis in the 2nd–3rd trimesters of pregnancy using ultrasound in combination with counting fetal movements. Sonographically, total fibrosis and absence of the quadriceps tendon were examined (total defect of about 15 cm). And then the tendon part of the quadriceps muscle was plasticized using a cadaveric allograft of the Achilles tendon and part of the patient’s own iliotibial tract.
Results. A clinical case of a 21-year-old patient with arthrogryposis is presented, who was repeatedly operated on in leading clinics for lower limb deformity and contractures. However, about a year ago, the patient noted a gradual loss of active extensor function in the knee joint. Total fibrosis and absence of the quadriceps tendon were detected. Myotenogenic plasty of the quadriceps was performed. The postoperative period was without complications, the patient was discharged for outpatient treatment on the 3rd day after surgery in a satisfactory condition and with relieved pain syndrome in the acute period. The wound healed with primary tension, the sutures were removed on the 14th day after surgery. Immobilization with a splint was 4 weeks. Active extensor movements in the lower leg and hip flexion were restored, she walks without assistance.
Conclusions. The technique of autoalloplasty of tendon defects in arthrogryposis is effective provided that the patient follows the recommendations in the postoperative period, as well as long-term rehabilitation treatment.Мета роботи: продемонструвати успішний випадок лікування тотального фіброзу сухожилка чотириголового м’яза стегна комбінованим аутоалотрансплантатом при артрогрипозі колінного суглоба.
Матеріали і методи. Серед вроджених вад розвитку опорно-рухового апарату артрогрипоз є одним із найтяжчих захворювань з багатьма ураженнями, розвитком больового синдрому на тлі множинних вроджених контрактур, вираженої деформації, м’язової гіпотонії, гіпорефлексії, вегето-вісцеральних розладів тощо. Виявити дану хворобу можна ще під час пренатальної діагностики у ІІ–ІІІ триместрах вагітності за допомогою УЗД у поєднанні з підрахунком рухів плода. Сонографічно – досліджують тотальний фіброз та відсутність сухожилка чотириголового м’яза (сумарний дефект близько 15 см). А потім виконують пластику сухожилкової частини чотириголового м’яза за допомогою трупного алотрансплантата ахіллового сухожилка та частини власного іліотібіального тракту.
Результати. Наведено клінічний випадок 21-річної пацієнтки з артрогрипозом, яку неодноразово прооперовано у провідних клініках із приводу деформації нижніх кінцівок та контрактур. Проте близько року тому хвора відмітила поступову втрату активної розгинальної функції у колінному суглобі. Виявлено тотальний фіброз та відсутність сухожилка чотириголового м’яза. Проведено міотеногенну пластику квадрицепса. Післяопераційний період перебігав без ускладнень, пацієнтку виписано на амбулаторне лікування на 3-ю добу після оперативного лікування в задовільному стані. Рана загоїлась первинним натягом, шви знято на 14-ту добу після операції. Іммобілізація тутором становила 4 тижні. Відновились активні розгинальні рухи у гомілці та згинання стегна, ходить без сторонньої допомоги.
Висновки. Методика аутоалопластики дефектів сухожилків при артрогрипозі є ефективною за умови дотримання пацієнтом рекомендацій у післяопераційному періоді, а також тривалого реабілітаційного лікування
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА ВИБОРУ ТЕРМІНІВ ОПЕРАЦІЇ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ОБТУРАЦІЙНИЙ КАЛЬКУЛЬОЗНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ
No full textThe aim of the work: to develop modern terminology issues and the selection of terms for laparoscopic cholecystectomy based on the assessment of the stages of the inflammatory process, general clinical and local morphological criteria of acute obstructive calculous cholecystitis.
Materials and Methods. Data of 408 patients with acute cholecystitis were analyzed. Patients were categorized into groups based on the duration of the disease: up to 3 days, 3–5 days, and 6–10 days from the onset of the first biliary colic episode. The staging of acute cholecystitis was assessed depending on the duration of cystic duct obstruction and comorbid pathology. Based on these findings, the optimal timing of laparoscopic cholecystectomy was proposed and confirmed by morphological studies of the removed gallbladders within the corresponding surgical timeframes as well as data from the correlation analysis of acute cholecystitis factors.
Results. It was proven that profound hemodynamic disturbances and prolonged inflammation played a key role in the pathogenesis of remodeling structural components of the gallbladder. These findings justify the choice of early laparoscopic cholecystectomy (within 12–24 hours) after the diagnosis is established.
Conclusions. The developed model of acute “surgical” cholecystitis based on acute obstructive calculous cholecystitis will significantly improve the outcomes of laparoscopic cholecystectomy at various postoperative periods.Мета дослідження: розпрацювати сучасні питання термінології та вибору термінів лапароскопічної холецистектомії на основі оцінки стадійності запального процесу, загальних клінічних та локальних морфологічних критеріїв гострого обтураційного калькульозного холециститу.
Матеріали і методи. Проаналізовано результати 408 хворих із гострим холециститом. Виділено групи пацієнтів за давністю захворювання у терміни: до 3 діб, 3–5 діб, 6–10 діб із моменту першого нападу жовчної коліки. Оцінено стадійність гострого холециститу залежно від тривалості обтурації міхурової протоки та супутньої патології. На цій основі запропоновані терміни виконання лапароскопічної холецистектомії підтверджують морфологічні дослідження видалених жовчних міхурів у відповідні терміни операції, а також дані кореляційного аналізу факторів гострого холециститу.
Результати. Доведено, що в патогенезі ремоделювання структурних компонентів жовчного міхура відіграють глибокі гемодинамічні розлади та пролонгація запального процесу, що обґрунтовують вибір ранніх термінів виконання лапароскопічної холецистектомії (у межах 12–24 год) після встановлення діагнозу.
Висновки. Розпрацьована модель гострого «хірургічного» холециститу на основі гострого обтураційного калькульозного холециститу суттєво покращить результати лапароскопічної холецистектомії у різні післяопераційні терміни
ЗАСТОСУВАННЯ БАГАТОФАКТОРНОЇ РЕГРЕСІЙНОЇ МОДЕЛІ ПРОГНОЗУВАННЯ РЕЦИДИВУ ХРОНІЧНОГО МЕЗОТИМПАНІТУ В ПАЦІЄНТІВ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ОПЕРАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ (ТИМПАНОПЛАСТИКУ)
Get PDFThe aim of the work: to propose a new original approach for prediction of the risk of recurrence of chronic mesotympanitis in patients who have undergone surgery on the middle ear, based on the use of multivariate regression analysis in order to timely implement effective preventive measures.
Materials and Methods. 111 patients aged 18 to 80 years with a diagnosis of chronic mesotympanitis who have undergone surgery on the affected ear (tympanoplasty), were examined. On the eve of hospitalization and treatment, all patients underwent a comprehensive clinical and laboratory examination, which included an otolaryngological examination, collection of life and disease history, the presence of previous surgical interventions on the ear, a complete blood count with leuko-formula, and a biochemical blood test. Statistical processing of the obtained study results was carried out using the statistical package Statistica 10.0 and the spreadsheet editor Microsoft Excel 2019.
Results. To build a multivariate regression model for predicting the risk of recurrence of chronic mesotympanitis, 16 probable factors of the disease were analyzed. 13 factors were selected for predicting the risk of recurrence of chronic mesotympanitis with a significance level of less than 0.05. The obtained histogram of residual deviations for predicting the recurrence of chronic mesotympanitis, as well as the normal probability line, confirmed the statistical hypothesis that the residual deviations correspond to the normal distribution law. The coefficient of determination was also calculated, which was 0.8504, which gave grounds to claim that 85.05% of factors were taken into account in the model for predicting the risk of recurrence of chronic mesotympanitis and its high reliability and acceptability in general.
Conclusions. The proposed model allows predicting the possibility of recurrence of the disease in advance. It will contribute to the development of algorithms for postoperative patient management to prevent disease progression and restore the function of the sound-conducting apparatus, as well as prevent potential otogenic cranial and intracranial complications.Мета роботи: запропонувати новий оригінальний підхід до прогнозування ризику виникнення рецидиву хронічного мезотимпаніту в пацієнтів, які перенесли оперативне втручання на середньому вусі, на основі застосування багатофакторного регресійного аналізу з метою своєчасного проведення ефективних профілактичних заходів.
Матеріали і методи. Обстежено 111 пацієнтів віком від 18 до 80 років із діагнозом хронічного мезотимпаніту, котрі перенесли оперативне втручання на ураженому вусі (тимпанопластику). Напередодні госпіталізації та лікування усім хворим проводили комплексне клініко-лабораторне обстеження, яке включало отоларингологічний огляд, збір анамнезу життя та хвороби, наявність попередніх оперативних втручань на вусі, загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, біохімічний аналіз крові. Статистичну обробку отриманих результатів дослідження було проведено з використанням статистичного пакета Statistica 10.0 і табличного редактора Microsoft Excel 2019.
Результати. Для побудови багатофакторної регресійної моделі прогнозування ризику рецидиву хронічного мезотимпаніту проаналізовано 16 імовірних чинників виникнення захворювання. Відібрано 13 факторів для прогнозування ризику рецидиву хронічного мезотимпаніту із рівнем значущості меншим 0,05. Отримані гістограма залишкових відхилень прогнозування рецидиву хронічного мезотимпаніту, а також нормально ймовірна пряма підтверджують статистичну гіпотезу про відповідність залишкових відхилень нормальному закону розподілу. Також розраховано величину коефіцієнта детермінації, яка становить 0,8504, що дає підстави стверджувати про врахування 85,05 % чинників у моделі прогнозування ризику рецидиву хронічного мезотимпаніту та про високу її достовірність і прийнятність у цілому.
Висновки. Запропонована модель дає змогу завчасно передбачити можливість виникнення рецидиву захворювання. Сприятиме розробці алгоритмів післяопераційного ведення пацієнтів із метою профілактики прогресування хвороби та відновлення функції звукопровідного апарату, а також запобігти потенційним отогенним черепним та внутрішньочерепним ускладненням
БІОПЛІВКИ ЯК ФОРМА ІСНУВАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ
Get PDFMicrobiological science has made significant progress in understanding the existence of microorganisms in multi-level biological systems which are called biofilms during recent decades.
This review paper presents structured, systematized information about the study of the structure and functioning biofilms that form both on biological and synthetic substrates.
Microorganisms involved in the formation of biofilms, mechanisms of mutual influence of representatives of the group on each other, the difference between the properties of a single strain and the same bacteria that are part of the biofilm are characterized.
The stages of formation and the method of «communication» of group members using «Quorum Sensing» are described. The role of biofilm representatives in the pathogenesis of infectious diseases, the acquisition of bacteria resistance to antimicrobial drugs and tolerance to the action of immune defense factors of the macroorganism through the exchange of information within biofilms is revealed.
This review allows specialists of different fields of medicine to assess the place of biofilms in the physiological functioning of the human body and their role in the development of pathological conditions of various localization, as well as ways to prevent their formation by influencing biofilm representatives.В останні десятиліття у мікробіологічній науці відбувається значний прогрес уявлення про існування мікроорганізмів у складі багаторівневих біологічних систем, що отримали назву біоплівок.
В огляді представлена структурована, систематизована інформація про дослідження будови та функціонування біоплівок, які утворюються як на біологічних, так і на синтетичних субстратах, характеристика мікроорганізмів, що беруть участь у їх формуванні, механізми взаємного впливу представників цього угруповання одне на одного, різницю між властивостями окремо взятого штаму та такого ж мікроорганізму, що знаходиться у складі біоплівки. Докладно описані стадії формування та спосіб «спілкування» представників угруповання, використовуючи «Quorum Sensing». Розкрито роль біоплівкових представників у патогенезі інфекційних хвороб, набуття бактеріями стійкості до антимікробних препаратів і толерантності до дії факторів імунного захисту макроорганізму, через обмін інформацією у складі біоплівок.
Стаття дозволяє практикуючим спеціалістам усіх галузей медицини об’єктивно оцінити місце біоплівок у фізіологічному функціонуванні організму людини та їх роль у розвитку патологічних станів різної локалізації, а також способи запобігання їх формуванню шляхом впливу на біоплівкових представників
СЕПТИЦЕМІЯ, СПРИЧИНЕНА NEISSERIA CINEREA У ДИТИНИ 9 МІСЯЦІВ
Get PDFA rare case of septicemia in a 9-month-old child caused by Neisseria cinerea infection is presented. The disease had an acute onset, characterized by a fever of up to 38.0 °C, restlessness, monotonous crying, pallor with pronounced mottled skin, and multiple hemorrhagic rashes on the lower extremities, buttocks, and torso. These symptoms were consistent with the typical clinical presentation of meningococcemia complicated by infectious-toxic shock. Based on the diagnosis of meningococcal infection – meningococcemia with infectious-toxic shock – the child received treatment in the intensive care unit. However, bacteriological analysis of nasopharyngeal mucus and cerebrospinal fluid revealed no presence of Neisseria meningitidis. Instead, blood cultures isolated gram-negative diplococci, identified using the Vitek-2 system as Neisseria cinerea.
Neisseria cinerea is predominantly considered a non-pathogenic commensal organism that colonizes the human nasal and oropharyngeal tract. However, under certain conditions, it can act as a pathogenic microorganism, causing serious invasive diseases such as septicemia.
Our observation demonstrates that the classification of bacteria as pathogenic or conditionally pathogenic is relatively fluid. Thus, Neisseria cinerea, typically deemed non-pathogenic, should be regarded as a potential pathogen capable of causing severe septicemia with infectious-toxic shock, even in a previously healthy child. The role of this microorganism in the development of invasive infections in children requires further study to clarify its etiological significance and to optimize prevention and treatment methods.Наведено рідкісний випадок септицемії у дитини дев’яти місяців, що розвинулась у результаті інфікування Neisseria cinerea. Гострий початок хвороби: підвищення температури тіла до 38,0 °C, неспокій, монотонний плач, блідість шкіри з мармуровим рисунком та численні геморагічні висипання на нижніх кінцівках, сідницях, тулубі відповідали типовій клінічній картині менінгококцемії з інфекційно-токсичним шоком. Відповідно до діагнозу «менінгококова інфекція: менінгококцемія, інфекційно-токсичний шок», отримувала лікування у відділенні інтенсивної терапії. При бактеріологічному дослідження слизу з носоглотки та ліквору менінгокок не виявлено. Проте, при дослідженні крові виділено грамнегативні диплококи, ідентифіковані за допомогою системи Vitek-2 як Neisseria cinerea.
Neisseria cinerea переважно вважається непатогенним коменсалом, який колонізує назальний та орофарингеальний тракт людини, однак за певних умов може проявляти себе як патогенний мікроорганізм і спричиняти серйозні інвазивні захворювання з розвитком септицемії.
Наше спостереження доводить, що поділ бактерій на патогенні та умовно-патогенні є доволі умовним, тому непатогенну Neisseria cinerea слід розглядати як патоген, що може спричиняти тяжку септицемію з проявами інфекційно-токсичного шоку навіть у здорової раніше дитини. Роль цього збудника у розвитку інвазивних інфекцій у дітей потребує подальшого вивчення для уточнення його етіологічної значущості та оптимізації методів профілактики й лікування
ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ
Get PDFAbstract. This article investigates the role of medical podcasts as an innovative digital tool for fostering the foreign language communicative competence of PhD students in medical universities. The study proposes a structured model for improving listening and reading skills through podcast integration in courses on foreign language for scientific communication. Emphasis is placed on podcast-based learning technologies, which align with established approaches to working with audio texts and follow a clearly defined sequence of actions on the part of both instructors and postgraduate students (preinstruction; listening and comprehension tasks). The analysis highlights the linguistic and pedagogical value of authentic medical podcasts, particularly their role in enhancing lexical acquisition and speech skills. Special attention is given to the function of supplementary tasks, including the use of subtitles as verbal scaffolding for listening comprehension at different levels of complexity. The findings underscore the benefits of medical podcasts in terms of thematic diversity, accessibility, repeatability, flexibility, and adaptability to different proficiency levels, making them a valuable resource in postgraduate language education.Анотація. У статті проаналізовано особливості використання подкасту як засобу навчання іноземної мови майбутніх докторів філософії медичних університетів, розкрито модель удосконалення навичок аудіювання та читання крізь призму роботи з медичними подкастами на заняттях з іноземної мови наукового спілкування. Акцентовано увагу на технологіях роботи з подкастом, яка збігається з роботою над аудіотекстом і має чітку послідовність у діях як викладача, так і PhD-cтудентів (попередній інструктаж; завдання до сприйняття й розуміння інформації подкасту). З’ясовано роль змістового наповнення автентичних медичних подкастів (для опанування лексичного аспекту мови, навичок та умінь мовлення) і завдань до подкастів, що можуть містити субтитри як вербальну опору для аудіювання, спрямовану саме на формування навичок аудіювання відповідно до рівнів складності. Встановлено позитивні аспекти використання на заняттях з іноземної мови наукового спілкування медичних подкастів (різновекторна тематика, автоматичне та безоплатне завантаження, багаторазове прослуховування, необмежений час, різні рівні подкастів)
МЕТОДОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА СТУДЕНТІВ І АСПІРАНТІВ
Get PDFAbstract. The intellectual capital of a nation largely depends on the system for training young researchers. In recent years, Ukraine has begun reforming traditional institutions, revising the content, forms, and methods of education. If it were only about participating in research activities and writing dissertations, there would be no need for extensive discussions on this topic. The current level of technology, information support, and traditions of scientific schools allow these issues to be solved effectively enough. However, if scientific work is considered an essential element of successful professional activity, a factor of personal development, and the preparation of a new generation of European-level teachers ready to search for the patterns of the studied processes, the task becomes more complex. It is no coincidence that in December 2017, the experts of the Club of Rome named integral thinking as a priority task. The main form of training candidates for the Doctor of Philosophy degree at the third (educational and scientific) level of higher education remains postgraduate studies (adjuncture), traditionally seen as a system of organizational, educational, and scientific support for preparing candidates in a higher education institution or research institution to master the educational and scientific program. The program includes comprehensive study of academic disciplines, completion of individual tasks, internships, control measures, conducting scientific research, writing scientific publications, presenting at conferences, and preparing and publicly defending the dissertation. The gradual transition to an information society, technological revolution, and the development of artificial intelligence are accompanied by crises at the level of the individual and the globalized world. The significance and responsibility of researchers for the results of scientific work are increasing. The third (educational-scientific/educational-creative) level requires modernization of higher education institutions. The importance of methodological aspects of scientific and pedagogical activities should be emphasized, which presupposes readiness for scientific and teaching work with obvious elements of self-improvement and understanding of the patterns of the educational process. Regulatory documents traditionally emphasize the importance of innovation and the decisive role of subjects of scientific activity. At the same time, the system of scientific and methodological support needs improvement. It is necessary to take into account the best practices of domestic scientific schools and the achievements of scientists from other countries. Issues of the personal development of postgraduates, improving the level of methodological culture, and the patterns of scientific creativity are of particular interest.Анотація. Інтелектуальний капітал нації значною мірою залежить від системи підготовки молодих учених. Останніми роками в Україні розпочалося реформування закладів освіти, а також перегляд змісту, форм, методів навчання. Якби йшлося лише про участь у науково-дослідній діяльності, написанні дисертацій, тоді б не було потреби в розлогих дискусіях на цю тему. Сучасний рівень технології, інформаційне забезпечення, традиції наукових шкіл дають змогу розв’язувати ці питання достатньо ефективно. Якщо ж розглядати наукову роботу як неодмінний елемент успішної професійної діяльності, чинник особистісного розвитку, підготовку нової генерації викладачів європейського рівня, готових до пошуку закономірностей досліджуваних процесів, завдання ускладнюється. Не випадково експерти Римського клубу в грудні 2017 р. як пріоритетне завдання назвали інтегральне мислення. Основною формою підготовки здобувачів ступеня докторів філософії на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти залишається аспірантура (ад’юнктура), яка традиційно розглядається як система організаційно-освітньо-наукового забезпечення підготовки здобувачів у закладі вищої освіти або науковій установі з метою опанування ними освітньо-науковою програмою. Програма передбачає комплексне вивчення навчальних дисциплін, виконання індивідуальних завдань, практик, проведення наукового дослідження, написання наукових публікацій, виступи на конференціях, підготовка та публічний захист дисертації. Поступовий перехід до інформаційного суспільства, технологічна революція, розвиток штучного інтелекту супроводжуються кризовими явищами на рівні особистості та глобалізованого світу. Зростають значущість та відповідальність дослідників за результати наукової роботи. Третій (освітньо-науковий / освітньо-творчий) рівень передбачає модернізацію закладів вищої освіти. Підкреслимо важливість методологічних аспектів наукової та педагогічної діяльності, що потребує готовності до наукової та викладацької роботи з очевидними елементами самовдосконалення, розуміння закономірностей виховного процесу. У нормативних документах традиційно підкреслюється важливість інновацій, визначальна роль суб’єктів наукової діяльності. Водночас система науково-методичного забезпечення потребує вдосконалення. Необхідно врахувати кращий досвід вітчизняних наукових шкіл, досягнення вчених інших країн. Особливу зацікавленість викликають питання особистісного розвитку аспірантів, підвищення рівня методологічної культури, закономірності наукової творчості
SOFT SKILLS У ПІДГОТОВЦІ ІНТЕРНІВ-ПЕДІАТРІВ: ПЕДАГОГІЧНІ СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ І ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ В МЕДИЧНУ ОСВІТУ УКРАЇНИ
Get PDFAbstract. This article presents an in-depth theoretical analysis of soft skills as a fundamental component of professional competence among pediatric medical interns and as a determinant of their effective clinical and interpersonal performance. The study conceptualizes soft skills as a multidimensional construct encompassing communication, empathy, teamwork, leadership, adaptability, ethical awareness, and emotional intelligence – competencies that define the humanistic core of medical professionalism. It explores the conceptual framework, structure, and classification of soft skills, emphasizing their pedagogical formation within the paradigm of competency-based and practice-oriented postgraduate education. Drawing upon a synthesis of international and Ukrainian research, the article highlights the growing importance of emotional and social intelligence, self-regulation, and cultural sensitivity for pediatric interns who must communicate effectively with children of varying developmental stages, their parents, and members of interprofessional healthcare teams. Particular attention is given to the development of empathy, stress management, reflective thinking, and ethical behavior as critical elements of professional maturity. The article outlines key educational strategies for enhancing soft skills, such as integrating communication and teamwork modules into the curriculum, employing simulation-based and scenario-driven learning, and utilizing reflective feedback and mentoring techniques. It also identifies the main challenges in implementing these approaches within the Ukrainian internship system – curriculum overload with clinical subjects, insufficient pedagogical training of supervisors, lack of standardized assessment criteria, and the psychological burden of wartime conditions. The conclusion stresses that fostering soft skills is essential for building the professional identity, resilience, and patient-centered orientation of future pediatricians. Their systematic integration into internship curricula will contribute to improving the quality of pediatric care, strengthening humanistic values, and promoting a culture of empathy and collaboration in healthcare.Анотація. У статті здійснено розгорнутий теоретичний аналіз феномену soft skills як ключового складника професійної компетентності лікарів-інтернів педіатричного профілю та чинника їхньої успішної соціалізації у клінічному середовищі. Показано, що «м’які навички» охоплюють широкий спектр особистісних і міжособистісних характеристик: комунікабельність, емпатію, стресостійкість, етичну свідомість, креативність, лідерство, критичне мислення та здатність до адаптації. Розкрито зміст, структуру, класифікацію та основні підходи до формування soft skills у контексті післядипломної медичної освіти, де провідна роль належить практико-орієнтованому й компетентнісному навчанню. На основі аналізу сучасних наукових джерел узагальнено значення комунікативних, емоційно-соціальних і адаптивних умінь для ефективної діяльності інтернів-педіатрів, які повинні не лише володіти клінічними знаннями, а й уміти взаємодіяти з дітьми різного віку, їхніми батьками та мультидисциплінарною командою. Особливу увагу приділено особливостям комунікації з дитиною як пацієнтом, розвитку емпатії, навичок стрес-менеджменту, емоційного саморегулювання, рефлексії та етичного мислення. Висвітлено педагогічні підходи до розвитку soft skills у майбутніх лікарів: інтеграцію відповідних компонентів у навчальні дисципліни, застосування тренінгових технологій, симуляційного та ситуаційного навчання, моделювання клінічних кейсів, методів зворотного зв’язку й саморефлексії. Окреслено основні бар’єри впровадження таких практик у системі інтернатури України: перевантаження програм клінічними дисциплінами, нестача педагогічно підготовлених наставників, відсутність уніфікованих стандартів оцінювання та вплив воєнного стану на освітній процес. Зроблено висновок, що цілеспрямований розвиток soft skills є невід’ємною умовою професійної готовності та зрілості лікаря-педіатра, а їх системна інтеграція у програми післядипломної освіти сприятиме підвищенню якості медичної допомоги дітям, утвердженню гуманістичних цінностей і розвитку культури партнерської взаємодії в охороні здоров’я
КУЛЬТУРА НАУКОВОЇ МОВИ СТУДЕНТІВ І АСПІРАНТІВ МЕДИЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ
Get PDFAbstract. The issue of academic language culture possesses significant theoretical and practical importance. The specific features of future professional activity and specialization within the context of the modern university are not sufficiently taken into account. Based on the example of higher medical education institutions, a number of issues requiring further study can be identified, as confirmed by the findings of national researchers: peculiarities of academic communication between teachers and students; adherence to ethical principles in professional interaction; systematic consideration of age-related and individual characteristics of discussion participants; exploration of the patterns of successful communication; specifics of interaction with ATO (Anti-Terrorist Operation) participants; communication features between representatives of different genders; effectiveness of professional oral speech; fundamentals of medical rhetoric; preparation of students and postgraduate students for conducting anamnesis; understanding of iatrogenic risks; foundations of the psychological culture of a scholar; utilization of the advantages of integrative thinking; appropriate use of artificial intelligence capabilities; and digital literacy of specialists. Almost every disease requires a specific form of interaction with patients. For instance, according to data from the Ministry of Health of Ukraine, since the beginning of the year, stroke has been diagnosed in 96,000 patients, and in 2024 this condition affected more than 128,000 people of various ages. Proper prevention, continuous monitoring, and effective rehabilitation presuppose a high level of communication culture with patients and their family members. The reform of medical and social expert commissions (MSEC) and the growing prevalence of post-traumatic stress disorder, which is gradually becoming a mass phenomenon, further emphasize this need. Particular interest is sparked by the first Ukrainian master’s program in Language and Speech Therapy (LST) launched in 2025 at Ivano-Frankivsk National Medical University. The issue of ensuring the quality of higher education and overcoming academic dishonesty in medical education also requires dedicated research. New admission requirements for postgraduate studies and stricter standards for dissertations necessitate longitudinal studies in the context of interdisciplinary collaboration among specialists from different departments during the professional development of young doctors. It is no coincidence that the text of the physician’s oath emphasizes the importance of empathy, warmth, and understanding.Анотація. Проблема культури академічної мови має значну теоретичну й практичну значущість. Недостатньо враховуються особливості майбутньої професійної діяльності, специфіка спеціалізації в умовах сучасного університету. На прикладі закладів вищої освіти медичного спрямування можна виокремити низку питань, які потребують подальшого вивчення, що підтверджується результатами досліджень вітчизняних авторів: особливості спілкування в академічному середовищі між викладачами й студентами; дотримання етичних засад спілкування з колегами; системне врахування вікових, індивідуальних особливостей учасників дискусії; вивчення закономірностей успішного спілкування; специфіка спілкування з учасниками АТО; особливості спілкування з представниками різної статі; ефективність усного професійного мовлення; основи медичної риторики; підготовка студентів і аспірантів до проведення анамнезу; розуміння загроз ятрогенії; основи психологічної культури вченого; використання переваг інтегрального мислення; коректне використання можливостей штучного інтелекту; цифрова грамотність фахівців. Майже кожне захворювання потребує специфічної взаємодії з пацієнтами. Наприклад, за даними Міністерства охорони здоров’я України, від по- чатку року інсульт діагностовано у 96 тис пацієнтів, а в 2024 р. ця недуга уразила понад 128 тис людей різного віку. Належна профілактика, моніторинг проблеми, ефективна реабілітація передбачають належний рівень культури спілкування з пацієнтами та членами їхніх родин. Реформа МСЕК, посттравматичний синдром, який поступово набирає масового характеру, є новими викликами. Особливу зацікавленість викликає перша в Україні програма підготовки магістрів із терапії мови та мовлення (ТММ), яку розпочали у 2025 р. на базі Івано-Франківського національного медичного університету. Окремого дослідження потребує тема забезпечення якості вищої освіти, подолання недоброчесності. Нові вимоги до вступу в аспірантуру, підвищені вимоги до дисертацій потребують лонгетюдних досліджень у контексті взаємодії фахівців різних кафедр у процесі професійного становлення молодих лікарів. Закономірно, що в тексті присяги лікаря підкреслюється важливість емпатії, тепла й розуміння