Scientific Journals of Ternopil State Medical University / Наукові журнали Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського
Not a member yet
13110 research outputs found
Sort by
СИНДРОМАЛЬНІ ПРОЯВИ МАЛЬФОРМАЦІЙ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ
Get PDFThe aim of the study – to study the little-known combination of phenotypic manifestations of dysplastic changes in connective tissue, which are not reflected in the classical structure of diagnostics of this pathology – subtotal alopecia areata, familial hypoplasia of tooth enamel, leukonychia, hygroma of the knee joints.
Materials and Methods. The outpatient and inpatient documentation of a 7-years-old girl D., who was undergoing examination at the municipal non-profit enterprise «Ternopil Regional Children’s Clinical Hospital» of the Ternopil Regional Council, was studied. Hypermobility of the joints (HMJ) was assessed according to the Beighton method. 5 consecutive tests of the joints of the limbs and spine were performed. The degree of HMJ was assessed in points: 1–2 points – the norm; 3–5 – moderate; 6–9 – pronounced. To diagnose the syndrome course of the disease, the Beighton method was used, taking into account various combinations of large and small clinical criteria in combination with HMJ. For the diagnosis of joint hypermobility syndrome (SHMJ), the presence of 2 major, or 1 major and 2 minor, or 4 small criteria is required.
Results and Discussion. In a girl D., 7 years old, alopecia began with a small focus of baldness on the back of the head, which gradually increased over 6 months, capturing almost the entire head, except for small areas near the ears, which is most consistent with subtotal alopecia areata. When bending the knee joints, densely elastic formations appeared on the anteroexternal surfaces of the joints with clear contours, without signs of inflammation, not painful 4×3 cm, – hygroma of the knee joints. Muscle tone is reduced, excessive mobility of the joints (little fingers, knee joints – moderate hypermobility of the joints). Flattening of thoracic kyphosis and lumbar lordosis is a straight back syndrome. The nail plates of both hands are covered with multiple small pinpoint depressions with a matte tint – leukonychia. During the examination of the oral cavity, white spots were found on the child’s front teeth – hypoplasia of tooth enamel.
Conclusion. A rare combination of joint hypermobility, subtotal alopecia areata, familial hypoplasia of tooth enamel, leukonychia, knee hygromas, indicates systemic connective tissue damage. The uniqueness of this case is that it showed that the classical clinical criteria for connective tissue dysplasia are limited and do not take into account other equally important clinical manifestations of joint hypermobility syndrome.Мета дослідження – вивчення маловідомих комбінацій фенотипових проявів диспластичних змін сполучної тканини, що не відображені в класичній структурі діагностики цієї патології – субтотальної гніздової алопеції, сімейної гіпоплазії емалі зубів, лейконіхії, гігроми колінних суглобів.
Матеріали та методи. Було вивчено амбулаторну та стаціонарну документацію дівчинки Д. віком 7 р., яка перебувала на обстеженні в комунальному некомерційному підприємстві «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради. Гіпермобільність суглобів (ГМС) оцінювали відповідно до методу Бейтона. Здійснювали 5 послідовних тестів суглобів кінцівок та хребта. Ступінь ГМС оцінювали у балах: 1–2 бали – норма; 3–5 – помірна; 6–9 – виражена. Для діагностики синдромального перебігу захворювання застосовували метод Брайтона, враховуючи різноманітні комбінації великих та малих клінічних критеріїв у поєднанні з ГМС. Для діагностики синдрому гіпермобільності суглобів (СГМС) необхідна наявність 2 великих або 1 великого та 2 малих, або 4 малих критеріїв.
Результати дослідження та їх обговорення. У дівчинки Д. віком 7 р. алопеція розпочиналася з невеликого вогнища облисіння на потилиці, яке протягом 6 місяців поступово збільшувалося, захопивши майже всю голову, крім невеликих ділянок біля вух, що найбільше відповідає субтотальній вогнищевій алопеції. При згинанні колінних суглобів появлялися щільноеластичні утвори по передньозовнішніх поверхнях суглобів із чіткими контурами, без ознак запалення, не болючі, розміром 4×3 см, – гігроми колінних суглобів. Тонус мускулатури знижений, надмірна рухомість суглобів (мізинців, колінних суглобів – помірна гіпермобільність суглобів). Сплощення грудного кіфозу та поперекового лордозу – синдром прямої спини. Нігтьові пластинки обох кистей покриті множинними малими точкоподібними заглибленнями із матовим відтінком – лейконіхія. При огляді ротової порожнини виявили білі плями на передніх зубах мами та дитини, отже, має місце гіпоплазія емалі зубів.
Висновки. Рідкісна комбінація гіпермобільності суглобів, субтотальної гніздової алопеції, сімейної гіпоплазії емалі зубів, лейконіхії, гігром колінних суглобів вказує на системність ураження сполучної тканини. Унікальність даного випадку полягає ось у чому: він показав, що класичні клінічні критерії дисплазії сполучної тканини обмежені й не враховують інших, не менш важливих клінічних проявів синдрому гіпермобільності суглобів
ІНОЗЕМНІ МОВИ ЯК ВИБІРКОВІ ДИСЦИПЛІНИ В МЕДИЧНИХ УНІВЕРСИТЕТАХ ПІВДЕННОЇ КОРЕЇ І США: ПОРІВНЯЛЬНИЙ ПІДХІД У СВІТЛІ ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПАРАТИВІСТИКИ А. В. ВИХРУЩА
Get PDFAbstract. The article analyzes the teaching of foreign languages as elective courses in medical universities in South Korea and the USA, particularly through the lens of pedagogical comparative studies, taking into account the scientific legacy of A. V. Vykhrushch. In the context of globalization and the internationalization of the educational space, foreign language proficiency has become an important element of medical students’ professional training. Communicative competence facilitates effective communication with patients, colleagues, and the academic community, and also provides opportunities for international academic mobility and collaboration. Special attention is given to the experience of South Korea, where the study of foreign languages became an important part of medical education after the Korean War, when the need to learn foreign languages was linked to international cooperation and access to scientific medical literature. Later, English became dominant, but the practice of learning other languages, such as Chinese and Japanese, also developed, enhancing the competitiveness of graduates in the international labor market. In the USA, the history of foreign language teaching in medical universities has had several stages, from limited language studies to the introduction of specialized Spanish language courses for doctors, driven by the multicultural situation in the country. A comparative analysis of the experiences of South Korea and the USA shows that the integration of foreign languages into medical education contributes to the development of cultural sensitivity, which is an important aspect of modern medical practice. The article also discusses the significance of language courses in improving medical students’ professional skills and their role in preparing for participation in international medical research and conferences.Анотація. У статті аналізується викладання іноземних мов як вибіркових дисциплін у медичних університетах Південної Кореї та США, зокрема через призму педагогічної компаративістики, враховуючи наукову спадщину А. В. Вихруща. У контексті глобалізації та інтернаціоналізації освітнього простору, володіння іноземними мовами для студентів медичного профілю стає важливим елементом їх професійної підготовки. Комунікативна компетентність сприяє ефективній комунікації з пацієнтами, колегами та науковою спільнотою, а також забезпечує можливості для міжнародної академічної мобільності й співробітництва. Особливу увагу приділено досвіду Південної Кореї, де вивчення іноземних мов стало важливою частиною медичної освіти після Корейської війни, коли необхідність освоєння іноземних мов була пов’язана з міжнародною співпрацею та доступом до наукової медичної літератури. Пізніше англійська мова стала домінуючою, але також розвивалася практика вивчення інших мов, таких як китайська та японська, що підвищує конкурентоспроможність випускників на міжнародному ринку праці. У США історія викладання іноземних мов у медичних університетах має свої етапи, від обмеженого вивчення мов до впровадження спеціалізованих курсів іспанської мови для лікарів, що зумовлено багатокультурною ситуацією в країні. Порівняльний аналіз досвіду Південної Кореї та США демонструє, що інтеграція іноземних мов у медичну освіту сприяє розвитку культурної чутливості, що є важливим аспектом у сучасній медичній практиці. У статті також розглянуто значення мовних курсів для покращення професійних навичок медичних студентів, а також їх роль у підготовці до участі в міжнародних медичних дослідженнях і конференціях
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ПРОТИЗАПАЛЬНОЇ ДІЇ ОЧИЩЕНОГО НАФТАЛАНОВОГО МАСЛА
Get PDFSUMMARY. Naftalan oil is a unique natural raw material with pronounced balneological properties. However, over time it was found to contain toxic and carcinogenic substances (aromatic hydrocarbons, resins), which limited its use in modern medicine. Refined Naftalan oil (RNO) has a significantly lower content of potentially hazardous compounds while preserving the spectrum of biologically active naphthenic hydrocarbons. This opens prospects for developing new topical medicinal products based on RNO with improved pharmaceutical and pharmacological properties.
The aim – to investigate the pharmacological properties and certain aspects of the anti-inflammatory mechanism of refined Naftalan oil.
Materials and Methods. Test samples of a monocomponent cream containing 10% RNO and a combined cream containing 10 % RNO and 2 % drotaverine were studied. In vivo, pharmacological assessments of the RNO-containing creams were performed using a model of imiquimod-induced psoriasis-like skin lesions in BALB/c mice, with an additional induction of an acute inflammatory response by carrageenan injection. The in vitro anti-inflammatory activity of RNO was evaluated by measuring the production of key pro-inflammatory cytokines (IL-1β and IL-8) in a model system of psoriasis-modified human keratinocytes (HaCaT/P cell line). The efficacy of the test samples was compared to 1 % hydrocortisone cream.
Discussion. In the psoriasis-like skin lesion model enhanced by carrageenan, it was found that the monocomponent 10 % RNO cream exhibited relatively low anti-inflammatory activity (19 %). In contrast, the cream with 10 % RNO and 2 % drotaverine showed a more pronounced effect (29 %), comparable to hydrocortisone (32 %). Studies on HaCaT/P keratinocytes demonstrated that RNO markedly inhibited IL-8 synthesis – by nearly 65 % - without affecting IL-1β levels, unlike the corticosteroid hydrocortisone, which reduced both IL-8 (by 39 %) and IL-1β (by 45 %).
Conclusions. The data indicate that the monocomponent 10 % RNO cream has weak anti-inflammatory activity, whereas the combination of RNO with drotaverine demonstrates moderate efficacy. The mechanism of RNO’s anti-inflammatory action appears to involve its ability to selectively modulate the synthesis of early-phase inflammatory mediators and suppress neutrophil migration by reducing IL-8 production.РЕЗЮМЕ. Нафталанова нафта є унікальною природною сировиною з вираженими бальнеологічними властивостями, але, як з’ясувалося з часом, містить токсичні і канцерогенні речовини (ароматичні вуглеводні, смоли), що обмежило її застосування в сучасній медицині. Очищене нафталанове масло (ОНМ) має значно менший вміст потенційно небезпечних сполук при збереженні спектра біологічно активних нафтенових вуглеводнів, що відкриває перспективи для розробки нових топічних лікарських засобів на його основі із покращеними фармацевтичними і фармакологічними властивостями.
Мета дослідження – вивчення фармакологічних властивостей і окремих ланок механізму протизапальної дії очищеного нафталанового масла.
Матеріал і методи дослідження. В роботі досліджувалися тест-зразки монокомпонентного крему з 10 % ОНМ, крему комбінованого складу з 10 % ОНМ і 2 % дротаверином. Вивчення фармакологічних властивостей кремів з ОНМ in vivo проводили на моделі іміквімод-індукованого псоріазоподібного ураження шкіри у мишей лінії BALB/c з додатковою індукцією гострого запального процесу введенням карагінану. Протизапальну активність ОНМ in vitro оцінювали за продукцією ключових прозапальних цитокінів (IL-1β і IL-8) в модельній системі псоріазомодифікованих кератиноцитів людини лінії HaCaT/P. Ефективність досліджуваних тест-зразків порівнювали з гідрокортизоном у вигляді 1 % крему.
Результати. На моделі псоріазоподібного ураження шкіри, посиленого карагінаном, установлено, що однокомпонентний крем з 10 % ОНМ має відносно низьку протизапальну активність – 19 %, тоді як крем із 10 % ОНМ у комбінації з 2 % дротаверином виявляє більш виразний ефект, що дорівнює 29 % і зіставний з дією гідрокортизону (32 %). Дослідження на кератиноцитах HaCaT/Р виявило здатність ОНМ суттєво пригнічувати синтез IL-8 майже на 65 %, не впливаючи на рівень IL-1β, на відміну від кортикостероїду гідрокортизону, що знижував продукцію як IL-8 (на 39 %), так і IL-1β (45 %).
Висновки. Отримані дані свідчать про слабкі протизапальні властивості монокомпонентного крему з 10 % ОНМ, та про наявність помірної активності у комбінації ОНМ з дротаверином. У реалізації можливого механізму протизапальної дії лежить здатність ОНМ вибірково модулювати синтез медіаторів ранньої фази запалення, пригнічувати міграцію нейтрофілів через зменшення продукції IL-8
ЯКІСТЬ ЖИТТЯ І ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНОЮ ХВОРОБОЮ
Get PDFSUMMARY. According to many researchers, the course of cerebrovascular disease is dominated by a complex of neuropsychological disorders, and the main manifestation is cognitive dysfunction. With a long course of the pathological process, cognitive disorders progress and are considered as the main factors in the development of stroke and/or dementia. High specific weight of cognitive disorders in cerebrovascular pathology indicates the need for targeted rehabilitation measures, which are of crucial importance for improving the health and quality of life of this contingent of patients.
The aim – to assess the quality of life and psychoemotional state of patients with cerebrovascular disease of the I and II degrees of severity and to determine the state and severity of the clinical course of the disease in order to take into account the individual characteristics of patients when developing a comprehensive program of physical and medical rehabilitation.
Material and Methods. Patients aged 40-59 years with cerebrovascular disease of stages I and II were involved in the study. The psycho-emotional features and quality of life of the examinees were determined in compliance with the principles of biomedical ethics, based on informed consent, which functioned in the usual mode.
Results. The assessment of the psycho-emotional state and quality of life made it possible to determine the state and severity of the clinical course of the disease, namely, according to the short scale of mental status (MMSE), in most of the examined patients, 76.0 % had cognitive impairments of various degrees of severity. The absence of depressive manifestations according to the BDI scale was observed only in 24.0 % of patients. The quality of life of the examined patients with chronic cerebral circulation disorders had low indicators, in which the state of health limits the performance of physical activities. According to the TAI scale, a high level of both reactive and personal anxiety was determined only in patients with stage II (29.8 % and 38.6 %, respectively). The assessment of impaired thinking was registered to a greater extent at the compensated stage.
Conclusions. During the study, a significant prevalence of cognitive dysfunction in patients with cerebrovascular disease was found, which coincides with the literature data. Low indicators of life quality, which were recorded on the questionnaire, provide an opportunity to take into account the individual characteristics of each patient when developing a comprehensive program of medical and physical rehabilitation.РЕЗЮМЕ. За спостереженнями багатьох дослідників, у перебігу цереброваскулярної хвороби домінує комплекс нейропсихологічних розладів, а основним проявом є когнітивна дисфункція. При тривалому перебігу патологічного процесу когнітивні розлади прогресують та розглядаються як основні фактори розвитку інсульту та/або деменції. Висока питома вага когнітивних розладів при цереброваскулярній патології вказує на необхідність спрямованих реабілітаційних заходів, що мають вирішальне значення для покращення здоров’я та якості життя даного контингенту хворих.
Мета роботи – оцінка якості життя та психоемоційного стану пацієнтів з цереброваскулярною хворобою I і II ступенів тяжкості та визначення стану і важкості клінічного перебігу захворювання для врахування індивідуальних особливостей пацієнтів при розробці комплексної програми фізичної та медичної реабілітації.
Матеріал і методи. У дослідження залучені пацієнти віком 40–59 років з цереброваскулярною хворобою I та II стадій. Визначали психоемоційні особливості та якість життя обстежених із дотриманням принципів біомедичної етики на підставі інформованої згоди, які функціонували у звичному режимі.
Результати. Оцінка психоемоційного стану та якості життя дала можливість визначити стан і тяжкість клінічного перебігу захворювання, а саме за даними короткої шкали ментального статусу (MMSE) у більшості обстежених хворих (76,0 %) реєстрували когнітивні порушення різного ступеня вираження. Відсутність депресивних проявів за шкалою BDI спостерігалася лише у 24,0 % хворих. Якість життя обстежених пацієнтів з хронічним порушенням мозкового кровообігу була низькою, стан здоров’я обмежував виконання фізичних навантажень. За шкалою TAI високий рівень як реактивної, так і особистісної тривожності визначався лише у хворих з II стадією (29,8 % та 38,6 % відповідно). Оцінка порушення мислення реєструвалася більшою мірою при компенсованій стадії.
Висновки. Під час дослідження встановлено значну поширеність когнітивної дисфункції у пацієнтів із цереброваскулярними захворюваннями, що збігається з літературними даними. Низькі показники якості життя, які були зафіксовані в анкеті, дають можливість враховувати індивідуальні особливості кожного пацієнта при розробці комплексної програми медико-фізичної реабілітації
ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕТКИХ КОМПОНЕНТІВ ТРАВИ СІДАЧА КОНОПЛЕВОГО (EUPATORIUM CANNABINUM L.)
Get PDFSUMMARY. The use of medicinal plants for medicinal purposes dates back to ancient times. As a result of the accumulated experience of past generations and the present, phytotherapy has found widespread use. It is known that 75 % of the world\u27s population uses medicinal plants and herbal preparations based on them for the treatment and prevention of various ailments. Therefore, the study of new, unofficial medicinal plants, including the little-studied species from the Asteraceae family, hemp agrimony (Eupatorium cannabinum L.), is of theoretical and practical interest. It is used mainly in traditional medicine in different countries of the world as a choleretic, diuretic, blood-purifying, antibacterial, antifungal and anti-inflammatory agent.
The aim – to study the component composition and determine the quantitative content of volatile components of hemp agrimony herb.
Material and Methods. The raw material sample - hemp agrimony herb, was harvested in the summer of 2024 in Ternopil region. In order to study the component composition of volatile compounds of the hemp agrimony herb, the GC/MS method was used using a gas chromatograph of the 6890N/5973inert series manufactured by “Agilent Technologies” (USA).
Results. Gas chromatography-mass spectroscopy identified 34 compounds in the herb of hemp agrimony. Volatile compounds contained significant amounts of anisole (490.99 μg/g), germacrene D (433.16 μg/g), 4-carene (359.43 μg/g) and β-cymene (285.92 μg/g). The lowest content was found for α-terpineol and cis-muurol (8.01 μg/g and 14.28 μg/g), respectively.
Conclusions. The component composition of the E. cannabinum L. herb was studied by GC/MS. Such pharmacologically important components as anisole, germacrene D, 4-carene and β-cymene were detected in significant quantities, which indicates the prospects for further phytochemical and pharmacological studies of analyzed medicinal plant material with the aim of creating new herbal preparations.РЕЗЮМЕ. У результаті накопиченого досвіду минулих поколінь та сьогодення фітотерапія знайшла широке використання. Відомо, що 75 % населення планети використовують лікарські рослини та фітопрепарати на їх основі для лікування та профілактики різних недуг. Тому теоретичний і практичний інтерес становить вивчення нових, неофіцинальних лікарських рослин, в тому числі маловивченого виду з родини Asteraceae сідача коноплевого (Eupatorium cannabinum L.). Його використовують здебільшого у традиційній медицині різних країн світу як жовчогінний, сечогінний, кровоочисний, антибактерійний, протигрибковий та протизапальний засіб.
Метою дослідження було встановлення компонентного складу та визначення кількісного вмісту летких компонентів сідача коноплевого трави.
Матеріал і методи. Зразок сировини (сідача коноплевого трава) був заготовлений улітку 2024 р. на території Тернопільської області.
З метою вивчення компонентного складу летких сполук сідача трави застосовували метод газової хромато-мас-спектроскопії (ГХ/МС) з використанням газового хроматографа серії 6890N/5973inert виробництва “Agilent Technoloogies” (USA).
Результати. Методом ГХ/МС у траві сідача коноплевого ідентифіковано 34 сполуки. Леткі сполуки містили значну кількість анізолу (490,99 мкг/г), гермакрену D (433,16 мкг/г), 4-карену (359,43 мкг/г) та β-цимену (285,92 мкг/г). Найменшим виявився вміст α-терпінеолу та цис-мууролу (8,01 мкг/г та 14,28 мкг/г) відповідно.
Висновки. У результаті дослідження компонентного складу трави E. cannabinum L. методом ГХ/МС виявлені у значних кількостях такі фармакологічно важливі компоненти як анізол, гермакрен D, 4-карен та β-цимен, що вказує на перспективи подальших фітохімічних і фармакологічних досліджень даної лікарської рослинної сировини з метою створення нових фітопрепаратів
ХОЛТЕРІВСЬКЕ МОНІТОРУВАННЯ ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАМИ В ДІАГНОСТИЦІ ПАРАСИСТОЛІЇ
Get PDFSUMMARY. Ambulatory ECG monitoring is widely used in clinical practice; it allows for continuous and prolonged observation of the patient\u27s heart rhythm in their natural environment. Continuous, long-term monitoring is more likely to detect parasystole, which may go unnoticed during short-term recordings. The activity of the paracenter can be assessed by the classic ECG criteria for parasystole: 1) variable coupling interval; 2) mathematically related interventricular intervals; 3) presence of ventricular fusion. The appropriate tools available in the arsenal of modern programs for analyzing long-term ECG recordings, as well as options for statistical data presentation (trends, graphs, tables), allow for high-quality differentiation of arrhythmias and visualization of results.
The aim – to summarize the possibilities of Holter ECG for the diagnosis of parasystoles and to highlight our own clinical observations regarding this rhythm disorder.
Material and Methods. We evaluated parasystole in a cohort of 95 consecutive cases diagnosed by Holter ECG monitoring using the multifunctional electrocardiographic system “ECG-pro” (IMESC).
Results. The electrocardiographic criteria for parasystole and the possibilities of its diagnosis using Holter ECG are highlighted. The diagnostic search and options for statistical presentation of results using the software of modern programs for long-term ECG recording are described.
Conclusions. Holter ECG monitoring is one of the most common and highly informative modern methods of functional diagnostics for detecting arrhythmias, their quantitative and qualitative analysis, and assessing the effectiveness and safety of treatment. The software of modern devices for long-term ECG recording has a number of appropriate tools and methods of statistical data presentation used for analysis, visualization of the results obtained and formation of correct conclusions.РЕЗЮМЕ. Голтерівське моніторування ЕКГ (ГМ ЕКГ) є найкращим робочим інструментом для ефективної та своєчасної діагностики парасистолії – особливого виду аритмії, зумовленого наявністю в міокарді іншого повноцінного водія ритму, що працює паралельно з основним. Активність парацентру можна дослідити, віднайшовши класичні критерії парасистолії, а саме: 1) різні інтервали зчеплення; 2) математично пов’язані міжектопічні інтервали; 3) наявність зливних комплексів. Відповідні інструменти, що є в арсеналі сучасних програм аналізу довготривалих записів ЕКГ, а також варіанти статистичного представлення даних (тренди, графіки, таблиці) дозволяють якісно віддиференціювати порушення ритму та візуалізувати отримані результати.
Мета – узагальнити можливості ГМ ЕКГ для діагностики парасистолій та висвітлити власні клінічні спостереження, що стосуються даного порушення ритму.
Матеріал і методи. Проаналізовано літературні публікації щодо можливостей довготривалого моніторування ЕКГ при аритміях та інтерпретовано порушення серцевого ритму в когорті з 95 пацієнтів із парасистолією з використанням багатофункціонального електрокардіографічного комплексу ECG-pro (ІМЕСК).
Результати. Висвітлено електрокардіографічні критерії парасистолії та можливості її діагностики за допомогою ГМ ЕКГ. Описано діагностичний пошук та варіанти статистичного представлення результатів з використанням програмного забезпечення сучасних програм для довготривалої реєстрації ЕКГ.
Висновки. Добове моніторування ЕКГ є одним із найпоширеніших та високоінформативних сучасних методів функціональної діагностики для виявлення аритмії, її кількісного та якісного аналізу, а також оцінки ефективності та безпечності медикаментозного лікування. Програмне забезпечення сучасних пристроїв для довготривалої реєстрації ЕКГ має ряд відповідних інструментів та способів статистичного представлення даних, що використовуються для аналізу, візуалізації отриманих результатів та формування коректних висновків
ТЕХНІЧНІ ТРУДНОЩІ ПРИ ВИКОНАННІ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЇ
Get PDFSUMMARY. Laparoscopic cholecystectomy is the “gold standard” for the treatment of cholelithiasis, which is still associated with the risk of complications, in particular, damage to the bile ducts, bleeding and infections.
The aim – to analyze the technical difficulties that arise during laparoscopic cholecystectomy and develop strategies to overcome them.
Material and Methods. The medical records of 457 patients were analyzed. Technical difficulties were assessed based on intraoperative recordings and video recordings of operations and classified by type and degree of complexity. The results were evaluated by univariate and multivariate statistical analysis.
Results. A statistical analysis of risk factors for difficulties in accessing the abdominal cavity in acute cholecystitis was performed, odds ratios and confidence intervals for risk factors were calculated with a prediction of their degree, and risk stratification by the number of risk factors. A predictive model of abdominal access difficulties was created, and a comparative characterization of risk factors for different age groups was performed. The odds ratio for intraoperative complications during gallbladder removal was calculated.
Conclusions. Careful preoperative assessment of risk factors, such as a reduced gallbladder, previous acute cholecystitis, wall thickness >3mm, multiple stones, and obesity, allows the surgeon to plan the operation taking into account potential difficulties and take measures to minimize the risk of complications.РЕЗЮМЕ. Лапароскопічна холецистектомія є «золотим стандартом» лікування жовчнокам’яної хвороби, яка все ще пов’язана з ризиком ускладнень, зокрема, пошкодженням жовчних проток, виникненням кровотечі та інфекцій.
Мета – проаналізувати технічні труднощі, які виникають при виконанні лапароскопічної холецистектомії, та розробити стратегії для їх подолання.
Матеріал і методи. Проаналізовано медичні карти 457 пацієнтів. Технічні труднощі оцінювали на основі інтраопераційних записів та відеозаписів операцій і класифікували за типом та ступенем складності. Результати оцінювали шляхом однофакторного і багатофакторного статистичного аналізу.
Результати. Проведено статистичний аналіз факторів ризику труднощів доступу до черевної порожнини при гострому холециститі, розраховано відношення шансів та довірчі інтервали для факторів ризику з прогнозуванням їх ступеня, стратифікацію ризику за кількістю факторів ризику. Створена прогностична модель труднощів доступу до черевної порожнини, проведена порівняльна характеристика факторів ризику для різних вікових груп. Розраховано відношення шансів ризику інтраопераційних ускладнень під час видалення жовчного міхура.
Висновки. Ретельна передопераційна оцінка факторів ризику, таких як зменшений жовчний міхур, попередній гострий холецистит, товщина стінки > 3мм, множинні конкременти та ожиріння. Це дозволяє хірургу планувати операцію з урахуванням потенційних труднощів та вживати заходів для мінімізації ризику ускладнень
ВИПАДОК РІДКІСНОГО ПОЄДНАННЯ СИНДРОМУ КЛІППЕЛЯ-ФЕЙЛЯ ТА ХВОРОБИ ШПРЕНГЕЛЯ У ДИТИНИ
Get PDFSUMMARY. Hereditary diseases today are an important medical and social problem. Despite the achievements of modern science, timely diagnosis, treatment and prevention, they continue to be studied by clinicians of various profiles. Particular attention and great interest are caused by rare hereditary diseases that are not always recognized and treated in time, which leads to a significant decrease in the quality of life of children and the progression of the disease. Understanding the mechanisms of disease development and the features of the clinical course will help practitioners outline the main stages of adequate therapy and rehabilitation in order to minimize pathological changes in the body.
The aim – to bring to the attention of practitioners the main clinical signs of a rare hereditary disease (Klippel-Feil syndrome) for the purpose of early diagnosis and treatment of this disease; and to focus on the versatility of pathological changes in this disease, which requires multidisciplinary screening by various specialists.
Material and Methods. A 13-year-old boy, K., who was undergoing inpatient treatment at the Ternopil Regional Children\u27s Clinical Hospital of the Ternopil Regional Council, was examined. A comprehensive examination was carried out: X-ray (standard equipment); computed tomography (PHILIPS Brilliance CT 64). Inpatient and outpatient documentation was carefully studied. The obtained data were compared with the results of studies by other scientists.
Results. As a result of a comprehensive examination, the child was diagnosed with a rare hereditary pathology – Klippel-Feil syndrome based on the clinical triad: 1) fixed incorrect head position; 2) pronounced shortening of the neck; 3) low limit of hair growth on the neck. CT scan of the cervical spine diagnosed a triad of signs: 1) a decrease in the number of cervical vertebrae; 2) massive bony adhesions of several vertebrae (concrescence); 3) multiple bone deformities of the vertebral bodies. On the basis of the clinical triad, Sprengel\u27s disease was also detected: 1. Pronounced asymmetry of the neck contours. 2. Restriction of head movements. 3. High location of the scapula (6 cm higher than the opposite scapula). Radiological triad: 1. High standing of the scapula. 2. Rotation of the scapula around the sagittal axis. 3. Reduction in its size. Neurological complications were accompanied by atrophy of the muscles of the left arm, restriction of movement in the shoulder joint, minor disorders of the sensitivity of the fingers of the hand due to compression radiculitis of the cervical roots.
Conclusion. Klippel-Feil syndrome and Sprengel\u27s disease are rare hereditary diseases characterized by gross deformities of the spine, shoulder girdle, causing functional and neurological disorders, reducing the quality of life of the child, which, as a rule, cannot be corrected.РЕЗЮМЕ. Спадкові захворювання сьогодні є важливою медичною та соціальною проблемою. Особливу увагу та велику зацікавленість викликають рідкісні спадкові захворювання, які не завжди вчасно розпізнаються та лікуються, що призводить до значного зниження якості життя дітей та прогресування захворювання. Розуміння механізмів розвитку захворювання та особливостей клінічного перебігу допоможе практичним лікарям окреслити основні етапи адекватної терапії та реабілітації з метою мінімізації патологічних змін організму.
Мета дослідження – донести до відома практичних лікарів основні клінічні ознаки рідкісного спадкового захворювання (синдрому Кліппеля – Фейля) з метою ранньої діагностики та лікування цієї недуги. Загострити увагу на багатогранності патологічних змін при даному захворюванні, що вимагає багатопрофільного скринінгу різних спеціалістів.
Матеріал і методи. Обстежено хлопчика К. віком 13 років, який перебував на стаціонарному лікуванні в комунальному некомерційному підприємстві «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради. Здійснювали комплексне дослідження: рентгенографію (стандартне обладнання); комп’ютерну томографію (PHILIPS Brilliance CT 64).
Ретельно вивчали стаціонарну та амбулаторну документацію. Отримані дані порівнювали з результатами досліджень інших науковців.
Результати. Внаслідок комплексного обстеження у дитини було діагностовано рідкісну спадкову патологію – синдром Кліппеля – Фейля на ґрунті клінічної тріади: 1) фіксоване неправильне положення голови; 2) виражене вкорочення шиї; 3) низька межа росту волосся на шиї.
На КТ шийного відділу хребта діагностована тріада ознак: 1) зменшення кількості шийних хребців; 2) масивні кісткові зрощення декількох хребців (конкресценція); 3) множинні кісткові деформації тіл хребців.
На основі клінічної тріади виявлено також хворобу Шпренгеля: 1. Виражена асиметрія контурів шиї. 2. Обмеження рухів голови. 3. Високе розташування лопатки (на 6 см вище, порівняно з протилежною лопаткою). Рентгенологічна тріада: 1. Високе стояння лопатки. 2. Ротація лопатки навколо сагітальної осі. 3. Зменшення її розмірів.
Неврологічні ускладнення супроводжувалися атрофією мускулатури лівої руки, обмеженням рухів у плечовому суглобі, незначними розладами чутливості пальців кисті внаслідок компресійного радикуліту шийних корінців.
Висновок. Синдром Кліппеля – Фейля та хвороба Шпренгеля є рідкісними спадковими захворюваннями, що характеризуються грубими деформаціями хребта, плечового пояса, що зумовлюють функціональні та неврологічні розлади, знижуючи якість життя дитини, які, як правило, виправити не можливо
ОКСИДАТИВНИЙ СТАТУС У ПАЦІЄНТІВ З СЕЧОКАМ’ЯНОЮ ХВОРОБОЮ НА ТЛІ ПОСТКОВІДНОГО СИНДРОМУ
Get PDFSUMMARY. The aim – to determine the components of oxidative status in the blood serum and urine of patients with urolithiasis on the background of post-covid syndrome (PCS): the content of malone dialdehyde (MDA), ceruloplasmin (CP), transferrin (Tr), the CP/Tr ratio, as well as the content of uric acid (UA).
Material and Methods. 44 patients with urolithiasis and PCS were examined. The average age of the patients was 43.6±6.1 years, 27 men, 17 women. Control group included 30 practically healthy individuals. The kidney function of the patients, according to the indicators of creatinine and urea in serum, was preserved. In all patients, the course of the disease was not accompanied by attacks of acute or exacerbation of chronic pyelonephritis. Determination of MDA, CP, Tr and UA was carried out before removal of the calculus. Urine for analysis was obtained after physiological urination. The content of MDA and UA in blood serum and urine was expressed in mmol/l, the CP content in g/l, the Tr content in conventional units. The CP /Tr ratio was also calculated.
Methods of classical statistical data processing (M±m) were used, which were performed after analyzing the correspondence of their distribution to normal.
Results. In patients with urolithiasis and PCS, there is a significant increase in blood serum and urine MDA and UA content (p<0.01–0.001), a significant increase in CP content, a significant decrease in Tr content and a significant increase in CP/Tr in blood serum (p<0.001). It was established that there was no findings of the content of CP and Tr in the urine of patients.
Conclusions. Initiation of lipid peroxidation processes (according to MDA determination data), a significant increase in UA content and a significant violation of the state of the antioxidant defense system (according to CP, Tr and CP/Tr determination data) indicates the development and presence of signs of oxidative stress in patients with urolithiasis against the background of PCS.РЕЗЮМЕ. Мета дослідження – визначення у сироватці крові та сечі пацієнтів із сечокам’яною хворобою (СКХ) на тлі постковідного синдрому (ПКС) компонентів оксидативного статусу: вмісту малонового діальдегіду (МДА), церулоплазміну (ЦП), трансферину (Тр), співвідношення ЦП/Тр, а також вмісту сечової кислоти (СК).
Матеріал і методи. Обстежено 44 хворих на СКХ з ПКС. Середній вік хворих склав (43,6±6,1) років, чоловіків було 27, жінок – 17. Контроль – 30 практично здорових осіб. Функція нирок хворих за показниками креатиніну та сечовини в сироватці крові збережена. У всіх пацієнтів перебіг хвороби не супроводжувався атаками гострого або загостренням хронічного пієлонефриту. Визначення МДА, ЦП, Тр та СК проводили до видалення конкремента. Сечу для аналізу отримували після фізіологічного сечовипускання. Вміст МДА та СК у сироватці крові та сечі виражали у ммоль/л, вміст ЦП – у г/л, вміст Тр – в умовних одиницях. Розраховували також співвідношення ЦП/Тр.
Використовували методи класичної статистичної обробки даних (М±m), які проводили після аналізу відповідності їх розподілу до нормального.
Результати. У хворих на СКХ з ПКС має місце вірогідне підвищення у сироватці крові та сечі вмісту МДА та СК (р<0,01-0,001), вірогідне підвищення вмісту ЦП, вірогідне зниження вмісту Тр та вірогідне підвищення ЦП/Тр у сироватці крові (р<0,001). Встановлено відсутність реєстрації вмісту ЦП та Тр у сечі хворих.
Висновки. Ініціація процесів перекисного окиснення ліпідів (за даними визначення вмісту МДА), вірогідне підвищення вмісту СК та достовірне порушення стану антиоксидантної системи захисту (за даними визначення ЦП, Тр та ЦП/Тр) вказує на розвиток у пацієнтів із СКХ на тлі ПКС ознак оксидативного стресу
ДИСТАНЦІЙНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ПОСТРАЖДАЛИХ З УШКОДЖЕННЯМИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ ЯК КОМПОНЕНТА ПОЛІТРАВМИ
Get PDFSUMMARY. In recent years, there has been an increase in the prevalence and absolute number of cases of polytraumatic injuries in Ukraine and worldwide. This trend is driven by factors such as the growing number of vehicles, the deterioration of road infrastructure in certain regions, and insufficient road safety measures. Patients with upper limb injuries require intensive treatment and rehabilitation.
The aim – to investigate the effectiveness of a telemedicine model for the rehabilitation of patients after upper limb injuries.
Material and Methods. The study analyzed the medical records of patients in the retrospective group (186 cases of upper limb injuries as a component of polytrauma) and 62 patients in the main group who additionally underwent rehabilitation using telemedicine technologies. The effectiveness of recovery was measured using the QuickDASH scale.
Results. The retrospective group consisted of 135 men (72.58 %) and 51 women (27.42 %), while the main group comprised 44 men (70.97 %) and 18 women (29.03 %). Rehabilitation in the retrospective group included early functional mobilization, edema treatment, and physiotherapy for three weeks. The main group additionally used a telemedicine model with a portable device for real-time monitoring and exercise management. Results showed statistically significant improvements in the daily duration of physical exercises and a reduction in visits to medical facilities in the main group, with higher scores for functional recovery. The telemedicine model, allowing real-time monitoring, led to better functional recovery and reduced use of medical services compared to traditional methods. This innovative approach supports improved patient interaction and motivation, leading to significant improvements in rehabilitation efficiency.
Conclusions. The use of telemedicine technologies can help a larger number of patients by providing opportunities for telerehabilitation in remote areas, improving the quality of life for those affected.РЕЗЮМЕ. Останніми роками спостерігається зростання поширеності та абсолютної кількості випадків політравматичних пошкоджень в Україні та світі. Ця тенденція зумовлена такими чинниками, як збільшення кількості транспортних засобів, зношеність дорожної інфраструктури в окремих регіонах та недостатні заходи безпеки дорожнього руху. Пацієнти з травмами верхньої кінцівки потребують інтенсивного лікування та реабілітації.
Мета роботи – дослідити ефективність телемедичної моделі для реабілітації постраждалих після травм верхніх кінцівок.
Матеріал і методи. У дослідженні проаналізовано медичні карти пацієнтів ретроспективної групи (186 випадків травми верхніх кінцівок, що є компонентом політравми) та 62 пацієнти основної групи, які додатково проходили реабілітацію за допомогою телемедичних технологій. Ефективність відновлення вимірювали за шкалою QuickDASH.
Результати. Ретроспективну групу склали 135 чоловіків (72,58 %) і 51 жінка (27,42 %), а основну – 44 чоловіки (70,97 %) і 18 жінок (29,03 %). Реабілітація в ретроспективній групі включала ранню функціональну мобілізацію, лікування набряків і фізіотерапію протягом трьох тижнів. Основна група використовувала додатково телемедичну модель із портативним пристроєм для моніторингу в режимі реального часу та керування вправами. Результати показали статистично значущі покращення щоденної тривалості фізичних вправ і скорочення відвідувань медичних установ в основній групі з вищими оцінками функціонального відновлення. Модель телемедицини, що дозволяє здійснювати моніторинг у реальному часі, привела до кращого функціонального відновлення та зменшення використання медичних послуг, порівняно з традиційними методами. Цей інноваційний підхід підтримує покращену взаємодію та мотивацію пацієнтів, що призводить до значного покращення ефективності реабілітації.
Висновки. Застосування телемедичних технологій може допомогти більшій кількості пацієнтів для створення можливостей телереабілітації у віддалених районах, що покращить якість життя постраждалих