Scientific Journals of Ternopil State Medical University / Наукові журнали Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського
Not a member yet
13110 research outputs found
Sort by
ВІДДАНІСТЬ НАУЦІ, ОСВІТІ ТА СЛОВУ: 70 РОКІВ АНАТОЛІЮ ВОЛОДИМИРОВИЧУ ВИХРУЩУ
DEDICATION TO SCIENCE, EDUCATION, AND WORDS: CELEBRATING THE 70TH BIRTHDAY OF ANATOLII VOLODYMYROVYCH VYKHRUSHCHВІДДАНІСТЬ НАУЦІ, ОСВІТІ ТА СЛОВУ: 70 РОКІВ АНАТОЛІЮ ВОЛОДИМИРОВИЧУ ВИХРУЩ
СУЧАСНІ ВИКЛИКИ Й ПРОБЛЕМИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ПІД ЧАС РОСІЙСЬКОЇ ВОЄННОЇ АГРЕСІЇ З УРАХУВАННЯМ ФАКТОРІВ НЕРВОВО-ЕМОЦІЙНОГО НАПРУЖЕННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Abstract. In training doctors of the new generation today, the main emphasis is placed both on students\u27 acquisition of knowledge, skills, and professional competence, as well as on forming harmonious, comprehensively developed individuals who maintain positive, comfortable relationships with society. The widespread use of technical means in the modern educational process and the intensification of learning associated with Russian military aggression naturally lead to an increase in neuropsychological stress. Its prolonged impact negatively affects not only physical but also psychological functioning. It has been proven that psycho-emotional instability is a leading factor in the development of bruxism. The aim of the study is to assess the nervous-emotional tension of higher education students under martial law conditions and to identify deviations in the functions of the dentomaxillary system related to psycho-emotional state. We used psychological diagnostic methods to determine anxiety levels and self-assessment according to the Spielberger scale (State-Trait Anxiety Inventory, STAI) in 163 higher education students. A clinical dental examination was conducted using standard methodologies at the Department of Pediatric Dentistry of I. Horbachevsky Ternopil National Medical University of the Ministry of Health of Ukraine to diagnose the presence of bruxism. Descriptive statistics were used to analyze and interpret the research results. As our research results showed, every third respondent demonstrated an elevated anxiety level, although the dominant level of both reactive and personal anxiety was medium (53.37±3.84% and 49.69±3.80%, respectively). Our results indicate that students respond to stressful situations with concern and certain tension. Of those examined, 41.72% (68 individuals) reported having bruxism, which was confirmed by additional research methods. Excessive strain on compensatory-adaptive mechanisms, increased neuropsychological load on students, and stressful situations during Russian military aggression are among the factors causing bruxism, which requires correction of stress resistance considering psycho-emotional characteristics.Анотація. У підготовці лікарів нової генерації сьогодні основний акцент робиться як на засвоєння студентами знань, умінь, навичок, формування професійної компетентності, так і на формування гармонійних, усебічно розвинутих особистостей, які мають позитивні, комфортні стосунки із соціумом. Широке використання технічних засобів у сучасному освітньому процесі й інтенсифікація навчання, пов’язані з російською воєнною агресією, зумовлюють закономірне збільшення нервово-психічного навантаження. Тривалий його вплив негативно позначається не лише на фізичному, а й на психологічному функціонуванні. Сьогодні доведено, що психоемоційна нестабільність є провідним фактором у виникненні бруксизму. Мета дослідження полягає в оцінюванні нервово-емоційного напруження здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану й виявленні відхилень, пов’язаних із психоемоційним станом, у функціях зубощелепної системи. Ми використали психолого-діагностичні методики для визначення рівня тривожності й самооцінки її рівня за шкалою Спілбергера (State-Trait Anxiety Inventory, STAI) у 163 здобувачів вищої освіти. Проведено клінічне стоматологічне обстеження за загальноприйнятими методиками на кафедрі дитячої стоматології Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України для діагностики наявності бруксизму. Для аналізу й інтерпретації результатів дослідження застосовано описові статистики. Як показали результати досліджень, кожен третій респондент продемонстрував підвищений рівень тривожності, хоч панівним рівнем і реактивної, й особистісної тривожності був середній рівень (відповідно, 53,37±3,84% та 49,69±3,80%). Отримані нами результати свідчить про те, що здобувачі на стресову ситуацію реагують із занепокоєнням і певним напруженням. Серед обстежених нами 41,72% (68 осіб) указали на наявність бруксизму, що підтверджено додатковими методами досліджень. Надмірне напруження компенсаторно-пристосувальних механізмів, збільшення нервово-психічного навантаження здобувачів, стресові ситуації в умовах російської воєнної агресії є одним із факторів виникнення бруксизму, що потребує корекції стресостійкості з урахуванням психоемоційних особливостей
МОТИВАЦІЯ ЯК БАЗОВА УМОВА УСПІШНОЇ ПІДГОТОВКИ ЛІКАРЯ
Abstract. Motivation is one of the important, fundamental principles of successful professional activity. Educational motivation in adults is not stable or definitively formed. To a significant extent, it depends on the motivational environment, which can either foster development or regression. High positive motivation is the driving force of any progress and development, both personal and social. To determine the level and structure of motivation among second-year internal medicine interns, a survey of 57 individuals was conducted. The average age was (24.6 ± 0.8) years. The majority of respondents were female (80.0%). According to the survey results, 75.0% of interns showed motivation to achieve success (15.9±1.4) points, which indicates hope for realization and the need to achieve success, and therefore involves actions to achieve constructive, significant results. However, in 9 individuals (15.8%), the motivational pole was not pronounced. Among them, one intern was closer to fear of failure (9 points). Questionnaire results using K. Zamir\u27s methodology, modified by A. Rean, revealed a fairly high level of inducement to action through appeals to feelings in 46.4% of respondents, and inducement to action through appeals to reason in 42.8%. At the same time, the level of internal motivation slightly outweighed the external positive one – 50.0% and 42.8%, respectively. Therefore, 75.0% of future therapists are prepared to set goals for themselves in order to achieve success. A high level of external positive motivation indicates the importance of achieving social and financial status in the psychological structure of training motivation. In situations with undetermined motivational status and a prevalence of avoidance syndrome in the structure of psychological motivation, we believe that a more detailed study of possible causes should be conducted, and the results should be considered when choosing a workplace.Анотація. Мотивація є однією з важливих, базових засад успішної професійної діяльності. Освітня мотивація дорослої людини не є стабільною, раз і назавжди сформованою. Значною мірою вона залежить від мотиваційного середовища з можливістю розвитку або регресії. Висока позитивна мотивація є рушійною силою будь-якого прогресу й розвитку, як особистісного, так і суспільного. З метою визначення рівня та структури мотивації у лікарів-інтернів зі спеціальності «Внутрішні хвороби» другого року навчання провели опитування 57 осіб. Середній вік становив 24,6±0,8 року. Серед респондентів переважали особи жіночої статі (80,0%). За результатами анкетування 75,0% лікарів-інтернів виявили мотивацію досягнення успіху 15,9±1,4 бала, що свідчить про надію на реалізацію та потребу в досягненні успіху, а отже, передбачає дії на досягнення конструктивних, вагомих результатів. Проте в 9 (15,8%) осіб мотиваційний полюс не був вираженим, із них один інтерн був ближчим до страху невдачі (9 балів). Результати анкетування за методикою К. Замір у модифікації А. Реана виявили досить високий рівень спонукання до дії через звернення до почуттів у 46,4% респондентів; спонукання до дії через звернення до розуму – у 42,8%. При цьому рівень внутрішньої мотивації дещо переважав зовнішню позитивну – 50,0% і 42,8% відповідно. Отже, 75,0% майбутніх терапевтів готові ставити перед собою завдання, щоб досягти успіху. Високий рівень зовнішньої позитивної мотивації свідчить про важливість досягнення соціального й фінансового статусу в психологічній структурі мотивації інтернів до навчання. У ситуаціях із невизначеним мотиваційним статусом і переважанням у структурі психологічної мотивації синдрому уникнення, на нашу думку, варто більш детально вивчити можливі причини й урахувати результати під час вибору місця роботи
ДО 95-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЗАВІДУВАЧА КАФЕДРИ ІНОЗЕМНИХ МОВГРИГОРІЯ ФЕОДОСІЙОВИЧА ОКОМЕНЮКА (1930–2020)
IN HONOR OF THE 95TH ANNIVERSARY OF THE BIRTH OF DEPARTMENT HEAD OKOMENIUK H.F.ДО 95-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЗАВІДУВАЧА КАФЕДРИ ІНОЗЕМНИХ МОВГРИГОРІЯ ФЕОДОСІЙОВИЧА ОКОМЕНЮКА (1930–2020
ФАКТОРИ РИЗИКУ 30-ДЕННОЇ РЕАДМІСІЇ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ РАКУ ШЛУНКА: ДОСВІД ОДНОПРОФІЛЬНОГО ЦЕНТРУ
The aim of the work: to determine the frequency and risk factors for 30-day readmission after gastrectomy for gastric cancer at a single specialized oncologic center.
Materials and Methods. A retrospective single-center cohort study included 145 patients who underwent surgery in 2024. Clinical, demographic, nutritional parameters, comorbidities, type of surgery, and postoperative complications were analyzed. Univariate and multivariate logistic regression was applied to identify independent risk factors.
Results. The 30-day readmission rate was 9.7%. The leading causes included gastrointestinal complications, infections, and exacerbation of chronic conditions. Independent risk factors were: sarcopenia (OR=3.92; 95 % CI: 1.54–9.94), postoperative complications Clavien-Dindo ≥II (OR=2.61; 95 % CI: 1.18–5.78), operation time >4 hours (OR=2.45; 95 % CI: 1.01–5.94). The findings are consistent with literature data highlighting the multifactorial nature of readmissions. Nutritional status and frailty play a significant role.
Conclusions. Timely assessment of nutritional status, sarcopenia, and enhanced postoperative monitoring can reduce the risk of readmission.Мета роботи: визначити частоту та фактори ризику 30-денної реадмісії після гастректомії з приводу раку шлунка в умовах однопрофільного онкохірургічного центру.
Матеріали і методи. Проведено ретроспективне одноцентрове дослідження 145 пацієнтів, які перенесли хірургічне лікування у 2024 р. Аналізували клінічні, демографічні, нутритивні параметри, супутню патологію, тип операції, ускладнення. Проводили уні- та мультиваріантний аналізи для ідентифікації незалежних факторів ризику.
Результати. Частота 30-денної реадмісії становила 9,7 %. Основними причинами були шлунково-кишкові ускладнення, інфекції, декомпенсація хронічної патології. Незалежними факторами ризику виявлено: наявність саркопенії (OR=3,92; 95 % CI: 1,54–9,94), післяопераційні ускладнення Clavien-Dindo ≥II (ВШ=2,61; 95 % ДІ: 1,18–5,78), тривалість операції >4 год (ВШ=2,45; 95 % ДІ: 1,01–5,94). Отримані результати узгоджуються з літературними даними щодо мультифакторної природи реадмісій. Особливу роль відіграють нутрітивний статус та фізіологічна вразливість.
Висновки. Своєчасна оцінка нутрітивного статусу, саркопенії та оптимізація післяопераційного нагляду здатні знизити ризик реадмісії
БОЙОВА ТРАВМА ВУХА
The aim of the work: to investigate the anatomical variations of the external auditory canal in patients with traumatic tympanic membrane perforations caused by blast injuries sustained during wartime and to analyze the functional outcomes of reconstructive surgeries performed at different intervals following surgical treatment, depending on the anatomical structure of the ear.
Materials and Methods. A total of 105 patients with central tympanic membrane perforations caused by blast injuries during military operations between 2022 and 2024 were examined. All patients underwent otomicroscopic, otoendoscopic, and audiometric evaluations, as well as computed tomography (CT) of the temporal bones in both axial and coronal projections. Anatomical and functional outcomes of reconstructive surgeries were assessed in both early (6–12 months) and late (12–18 months) postoperative periods. Statistical analysis of the obtained data was conducted using the STATISTICA software.
Results. Among the 105 patients with central tympanic membrane perforations caused by blast injuries, several anatomical variants of the external auditory canal (EAC) were identified based on otomicroscopy and temporal bone CT scans: hourglass-shaped EAC with a prominent anterior wall projecting into the canal (29 patients), conical EAC with narrowing at the level of the bony tympanic ring (20 patients), cylindrical EAC (56 patients). All patients received specialized surgical care in the Ear Microsurgery and Otoneurosurgery Department of the O.S. Kolomiychenko Institute of Otolaryngology, aimed at restoring the anatomical integrity of the tympanic membrane and middle ear structures, as well as improving auditory function. Follow-up observations revealed that the epithelization of the neotympanic membrane typically occurred within 3 - 4 months. Most patients did not exhibit signs of EAC stenosis, and the rate of postoperative complications, such as secondary perforations of the tympanic membrane, was low.
Conclusions. Functional outcomes in terms of hearing restoration were found to be satisfactory across all patient groups and did not depend on the initial anatomical configuration of the external auditory canal.Мета роботи: вивчити варіанти архітектоніки слухового проходу в пацієнтів із травматичними перфораціями барабанної перетинки, отриманими унаслідок мінно-вибухової травми під час воєнного стану та проаналізувати функціональні результати реконструктивних операцій у різні терміни після хірургічного лікування хворих із різними варіантами анатомічної будови вуха.
Матеріали і методи. Було обстежено 105 пацієнтів із центральними перфораціями барабанної перетинки, отриманими унаслідок мінно-вибухової травми під час проведення бойових дій у 2022–2024 рр. Усім хворим провели отомікроскопічне, отоендоскопічне й аудіометричне дослідження, а також комп’ютерну томографію (КТ) скроневих кісток в аксіальній та коронарній проекціях. Аналіз анатомічних та функціональних результатів реконструктивних операцій виконували у найближчі терміни (6–12 місяців) та віддалені (12–18 місяців) після хірургічного лікування. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою програми STATISTICA.
Результати. Серед 105 пацієнтів із центральними перфораціями барабанних перетинок унаслідок мінно-вибухової травми за даними отомікроскопії та КТ скроневих кісток виявили декілька варіантів архітектоніки зовнішнього слухового проходу (ЗСП): ЗСП у вигляді піскового годинника з передньою стінкою, що виступає у слуховий прохід (29 хворих); конічна форма ЗСП зі звуженням просвіту в ділянці кісткового барабанного кільця (20 пацієнтів); циліндричний ЗСП (56 хворих). Усі пацієнти отримували спеціалізовану хірургічну допомогу у відділі мікрохірургії вуха та отонейрохірургії з метою відновлення анатомічної цілості барабанної перетинки та структур середнього вуха і поліпшення функції слухового аналізатора. У процесі спостереження за пацієнтами після проведення реконструктивних операцій на середньому вусі було виявлено, що епітелізація неотимпанальної мембрани відбувається упродовж 3–4 місяців, зовнішній слуховий прохід у більшості хворих не має тенденції до стенозування, відмічається низький показник післяопераційних ускладнень у вигляді вторинних перфорацій барабанної перетинки.
Висновки. Функціональні результати з боку відновлення слухової функції у різні післяопераційні періоди спостереження не залежили від початкової будови зовнішнього слухового проходу і були задовільні в усіх групах хворих
ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ БІОІМПЕДАНСНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ З НАДЛИШКОВОЮ ВАГОЮ / ОЖИРІННЯМ У ПОЄДНАННІ З ІНСУЛІНОРЕЗИСТЕНТНІСТЮ НА ТЛІ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ВІТАГЕН № 29 METABOLISM PLUS
SUMMARY. The article describes and analyzes the dynamics of bioimpedasmetry indicators in patients with overweight/obesity and insulin resistance against the background of therapy using a multicomponent nutraceutical.
The aim – to evaluate changes in indicators of body composition in patients with overweight/obesity and insulin-resistance against the background of complex therapy with the additional use of a nutraceutical containing extract of Gymnema, Mamordica, 7-keto-dehydroepiandrosterone, L-tyrosine, Choline, Inositol and microelements.
Materials and Methods. 90 patients with overweight/obesity and IR who were examined by a gastroenterologist-nutritionist during 2024 were studied.
Results. It was established that complex therapy using a nutraceutical containing Gymnema extract, Momordica charantia, 7-keto-dehydroepiandrosterone, L-tyrosine, Choline, Inositol, and microelements has a positive effect on indicators of body composition and correction of insulin resistance in such patients. Their lipolytic effect, positive effect on metabolism, carbohydrate metabolism and modulation of indicators of the component composition of the body have been established. Namely, a month after the treatment, a decrease in the НOMA index was noted in all studied groups (to 5.23±1.24 in the group I, 3.53±1.04 in the group II, and 3.22±0.92 in the group III).
After comprehensive treatment of patients of all studied groups for a month, a repeated study of the component composition of the body was carried out and the BMI index was calculated. The level of fat mass in these patients decreased to 29.06±3.46 % (against 33.9±5.08 % before treatment, p=0.04), the level of muscle mass increased to 32.5± 4.83 kg (against 30.44±4.66 kg before treatment), liquid – up to 50.24±1.69 % (against 47.2±2.73 % before treatment, p=0.01).
We also established a negative correlation between muscle mass indicators and BMI, weight, НOMA index (R=-0,54, р=0.002; R=-0.61, р=0.015; R=-0.68, р=0.0001), which makes it possible to confirm the role of the studied nutraceuticals on increasing muscle mass, weight correction and IR in these patients.РЕЗЮМЕ. В статті описано та проаналізовано динаміку показників біоімпедансметрії у хворих з надлишковою вагою / ожирінням та інсулінорезистентністю на фоні терапії із використанням полікомпонентного нутріцевтика.
Метою роботи було оцінити зміни показників компонентного складу тіла у пацієнтів із надмірною масою тіла / ожирінням та інсулінорезистентністю на тлі комплексної терапії з додатковим застосуванням нутріцевтика, що містить екстракт гімнеми, мамордики, 7-кето-дегідроепіандростерон, L-тирозин, холін, інозит і мікроелементи.
Матеріал і методи. Обстежено 90 пацієнтів із надлишковою масою тіла / ожирінням та ІР, які протягом 2024 року лікувалися у гастроентеролога-дієтолога.
Результати. Встановлено, що комплексна терапія із використанням нутріцевтика, що містить екстракт джимнеми, мамордики, 7-кето-дегідроепіандростерон, L-тирозин, холін, інозитол та мікроелементи, має ефективний вплив на показники компонентного складу тіла та корекцію інсулінорезистентності у таких пацієнтів. Зокрема, встановлено їх ліполітичну дію, позитивний вплив на метаболізм, вуглеводний обмін та модуляцію показників компонентного складу тіла. Зокрема, через місяць після лікування відзначалося зниження індексу НОМA в усіх досліджуваних групах (до 5,23±1,24 у І групі, 3,53±1,04 у ІІ групі та 3,22±0,92 у ІІІ групі).
Через місяць після комплексного лікування пацієнтів усіх досліджуваних груп було проведено повторне дослідження компонентного складу організму та розраховано ІМТ. Рівень жирової маси у цих пацієнтів знизився до (29,06±3,46) % (проти (33,9±5,08) % до лікування, р=0,04), рівень м’язової маси підвищився до (32,5±4,83) кг (проти (30,44±4,66) кг до лікування), рідини – до (50,24±1,69) % (проти (47,2±2,73) % до лікування, р=0,01).
Також було встановлено негативний кореляційний зв’язок між показниками м’язової маси та ІМТ, вагою, індексом НOMA (r=-0,54, р=0,002; r=-0,61, р=0,015; r=-0,68, р=0,0001), що дає змогу підтвердити роль досліджуваних нутріцевтиків у збільшенні м’язової маси, корекції ваги та ІР у цих пацієнтів
ВПЛИВ РІЗНИХ МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ ОНКОЗАХВОРЮВАНЬ НА СТРУКТУРУ ТА ФУНКЦІЮ СЛИННИХ ЗАЛОЗ
SUMMARY. At the current stage of the evolution of the human body, the incidence of cancer in the world is steadily increasing from year to year and occupies the second place in the structure of mortality among the population of working age. Carrying out systemic complex treatment of oncological diseases causes persistent damage to the salivary glands, their dysfunction and the development of xerostomia, also known as "dry mouth" syndrome. Morphological and functiometric methods helps to verify diseases of the salivary glands and contribute to an individual approach to the choice of methods of their correction.
The aim – to conduct an analytical review of modern domestic and foreign medical literature on the impact of various methods of cancer treatment on the structure and function of the salivary glands.
Results. In order to treat tumors of the maxillofacial area, X-ray and radiation exposure are used separately, as well as in combination with chemotherapy, which causes not only the destruction of pathological tissues, but also affects the adjacent organs. A number of authors noted a sharp decrease in the functional activity of the salivary glands after radiation exposure in the head and neck areas, as well as the development of complete xerostomia with local irradiation with low-intensity doses.
Conclusions. From the review of modern domestic and foreign medical literature, we can see that the salivary glands are highly sensitive organs to disorders and atypical processes in the human body, which respond by partial or complete cessation of exo- and endocrine functions, which leads to an increase in the risk of organ damage by pathological processes and tissues of the oral cavity. A comprehensive systematic study of the damage to the structure and function of the salivary glands in cancer patients allows timely introduction of additional therapeutic and preventive measures aimed at their correction.РЕЗЮМЕ. На сучасному етапі еволюції людського організму онкологічна захворюваність у світі з року в рік неухильно зростає та обіймає друге місце в структурі смертності серед населення працездатного віку. Проведення системного комплексного лікування онкологічних хвороб викликає стійке ураження слинних залоз, їх дисфункцію та розвиток ксеростомії, також відомої як синдром «сухого рота». Морфологічні та функціометричні методи допомагають верифікувати захворювання слинних залоз і сприяють індивідуальному підходу до вибору методів їх корекції.
Мета роботи – провести аналітичний огляд сучасної медичної вітчизняної та зарубіжної літератури щодо питань впливу різних методів лікування онкозахворювань на структуру та функцію слинних залоз.
Результати й обговорення. З метою лікування пухлин щелепно-лицевої ділянки використовують окремо рентгенівське і радіаційне опромінення, а також його комбінацію з хіміотерапією, що викликає не тільки деструкцію патологічних тканин, а й уражає прилеглі органи. Ряд авторів відмічають різке зниження функціональної активності слинних залоз після радіаційного опромінення в ділянках голови і шиї, а також розвиток повної ксеростомії при локальному опроміненні дозами низької інтенсивності.
Висновки. Із проведеного огляду сучасної медичної вітчизняної та зарубіжної літератури бачимо, що слинні залози є високочутливими органами до порушень і атипових процесів в організмі людини, які реагують у відповідь частковим чи повним припиненням екзо- та ендокринної функцій, що призводить до підвищення ризику ураження патологічними процесами органів і тканин порожнини рота. Комплексне систематичне вивчення ураження структури і функції слинних залоз у онкохворих дозволяє своєчасно вводити додаткові лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на їх корекцію
ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ ФЛАВОНОЇДІВ У ТРАВІ GERBERA HYBRIDA
SUMMARY. Flavonoids are a class of plant polyphenols with a wide range of biological effects. The main role in the mechanism of action of flavonoids belongs to their antioxidant properties, and their ability to inhibit free radical processes of lipid peroxidation, with this is associated the important role of flavonoids in the prevention of cardiovascular and oncological diseases, as well as their radioprotective properties. Therefore, searching for new medicinal plants with a high content of flavonoids is an urgent task of modern pharmacy. Given that scientific publications do not contain enough information about the content of biologically active substances of Gerbera hybrida, therefore, the study of flavonoids in the grass of the studied object is relevant.
The aim – to determine the individual components of flavonoids and the quantitative content of the amount of flavonoids in Gerbera hybrida grass.
Material and Methods. The material for the study was the herb of Gerbera hybrida, harvested on the territory of the Ternopil region. Individual components of flavonoids were determined using the HPLC method on an Agilent Technologies 1200 liquid chromatograph. The quantitative content of the amount of flavonoids was determined by the spectrophotometric method, using a Lambda 25 UV spectrophotometer (Perkin Elmer, USA).
Results. Using the HPLC method, eight individual components of flavonoids were identified, including rutin (1403.08 µg/g), fisetin (429.80 µg/g), quercetin (135.72µg/g), luteolin (306.39 μg/g), naringenin (185.08 μg/g), apigenin (637.46 μg/g), rhamnetin (574.50 μg/g) and casticin (7.69 μg/g). The total quantitative content of the amount of flavonoids, determined by the spectrophotometric method, in the herb of the studied plant was 4.15±0.02 %.
Conclusions. Individual components of phenolic compounds in the herb of Gerbera hybrida were identified using the HPLC method. It was established that among the flavonoid components, rutin (1403.08 µg/g) and apigenin (637.46 μg/g) had the highest content. It was found that hybrid gerbera grass contains a significant amount of flavonoids – 4.15 %. The obtained results indicate the potential for further in-depth phytochemical studies of the biologically active substances in the herb of Gerbera hybrida.РЕЗЮМЕ. Флавоноїди є одним з класів рослинних поліфенолів, які мають широкий спектр біологічної дії. Основна роль у механізмі дії флавоноїдів належить їх антиоксидантним властивостям, їх здатності гальмувати вільнорадикальні процеси перекисного окиснення ліпідів, з цим пов\u27язують важливу роль флавоноїдів у профілактиці серцево-судинних та онкологічних захворювань, а також їх радіопротекторні властивості. Тому пошук нових лікарських рослин із високим вмістом флавоноїдів є актуальним завданням сучасної фармації. Враховуючи те, що у наукових публікаціях відомостей про вміст біологічно активних речовин гербери гібридної недостатньо, актуальним є дослідження флавоноїдів у траві досліджуваного об’єкта.
Мета – провести визначення індивідуальних компонентів флавоноїдів та кількісний вміст суми флавоноїдів у траві гербери гібридної.
Матеріал і методи. Матеріалом для досліджень була трава гербери гібридної, яку заготовляли на території Тернопільської області. Методом ВЕРХ визначали індивідуальні компоненти флавоноїдів на рiдинному хроматографi Agilent Technologies 1200. Кількісний вміст суми флавоноїдів визначали спектрофотометричним методом, на спектрофотометрі Lambda 25 UV (Perkin Elmer, USA).
Результати. Методом ВЕРХ установлено вісім індивідуальних компонентів флавоноїдів, серед яких рутин (1403,08 мкг/г), фізетин (429,80 мкг/г), кверцетин (135,72 мкг/г), лютеолін (306,39 мкг/г), нарингенін (185,08 мкг/г), апігенін (637,46 мкг/г), рамнетин (574,50 мкг/г) та кастицин (7,69 мкг/г). Загальний кількісний вміст суми флавоноїдів, визначений спектрофотометричним методом, у траві досліджуваної рослини становив 4,15±0,02 %.
Висновки. Визначено індивідуальні компоненти флавоноїдів у траві гербери гібридної методом ВЕРХ. Установлено, що серед індивідуальних компонентів флавоноїдів найбільший вміст становили рутин (1403,08 мкг/г) та апігенін (637,46 мкг/г). Встановлено, що гербери гібридної трава містить значну кількість суми флавоноїдів – 4,15 %. Отримані результати свідчать про перспективність подальших поглиблених фітохімічних досліджень біологічно активних речовин трави гербери гібридної
ЕФЕКТИВНІСТЬ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ДІАГНОСТИКИ ДІАБЕТИЧНОЇ НЕЙРОПАТІЇ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ: ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
SUMMARY. Diabetes mellitus (DM) represents one of the most pressing challenges in modern medicine. Its complications, particularly diabetic peripheral neuropathy (DPN), significantly impair patients’ quality of life and impose a substantial economic burden on healthcare systems. Early diagnosis of DPN is critical to prevent severe complications, such as foot ulcers and amputations. Traditional diagnostic methods, such as electroneuromyography (ENMG), are costly, invasive, and often inaccessible, especially in primary healthcare settings. This literature review synthesizes evidence on the effectiveness of ultrasound diagnostics for DPN based on existing studies. As a non-invasive, more accessible, and cost-effective approach, ultrasound demonstrates high efficacy in detecting structural changes in peripheral nerves, positioning it as a promising alternative for clinical practice. The integration of advanced technologies, such as shear wave elastography (SWE) and artificial intelligence (AI), holds potential to further enhance the accuracy of this method.
The aim – to systematize and analyze scientific data on the effectiveness of ultrasound diagnostics in detecting diabetic neuropathy in patients with diabetes. The review is aimed at assessing the diagnostic value of ultrasound, comparing it with other methods (ENMG, MRI), assessing the prospects of new technologies (shear wave elastography – SWE) and determining its place in clinical practice.
Material and Methods. To prepare the review, a literature search was conducted in the PubMed, Scopus and Web of Science databases for the period from 2015 to 2024. The following keywords were used: “diabetic neuropathy”, “ultrasound”, “peripheral nerves”, “cross-sectional area”. The review included original studies and systematic reviews that evaluated the effectiveness of ultrasound diagnostics of DPN in comparison with ENMG or clinical scales, had clear diagnostic criteria and at least 30 participants. Articles with insufficiently substantiated methodology (for example, without a control group or validated methods) were not included. The review is based on a synthesis of data from 25 studies, including 10 systematic reviews and meta-analyses published between 2015 and 2024.
Results. Ultrasound is an effective method for detecting DPN. Studies show that the cross-sectional area (CSA) of peripheral nerves, particularly the tibial nerve, is increased in patients with DPN. Ultrasound has a sensitivity of 80–90 % and a specificity of 75–85 %, which is comparable to that of ENMG (sensitivity 85–95 %, specificity 80–90 %). Ultrasound is superior in terms of availability and non-invasiveness, but is inferior to ENMG in detecting functional disorders. MRI has a higher accuracy (93.89%), but is more expensive. Newer techniques, such as shear wave elastography (SWE), have improved diagnostic performance, achieving a sensitivity of 75 % and a specificity of 86 %, and the integration of artificial intelligence (AI) has shown an AUC of 0.926 in the diagnosis of related conditions.
Conclusions. Ultrasound diagnostics is a valuable method for detecting diabetic neuropathy due to its high sensitivity, specificity, and accessibility. It can be an alternative to ENMG in clinical practice, especially in resource-limited settings, such as primary care. For its widespread implementation, it is recommended to standardize diagnostic criteria (e.g., CSA thresholds) and provide training for specialists. The prospects for the development of the method are associated with the integration of shear wave elastography and artificial intelligence, which may increase diagnostic accuracy, which requires further studies in large cohorts.РЕЗЮМЕ. Цукровий діабет (ЦД) є однією з найважливіших проблем сучасної медицини. Його ускладнення, зокрема діабетична периферична нейропатія (ДПН), значно погіршують якість життя пацієнтів і збільшують економічний тягар для системи охорони здоров’я. Рання діагностика ДПН є критично важливою для запобігання серйозним ускладненням, таким як виразки стопи та ампутації. Традиційні методи, як-от електронейроміографія (ЕНМГ), є дорогими, інвазивними та не завжди доступними, особливо на первинній ланці медичної допомоги. Цей огляд узагальнює дані про ефективність ультразвукової діагностики ДПН на основі наявних досліджень. Ультразвукова діагностика, як неінвазивний, більш доступний і економічно ефективний метод, демонструє високу ефективність у виявленні структурних змін периферичних нервів, що робить її перспективною альтернативою для клінічної практики. Інтеграція нових технологій, таких як еластографія зсувної хвилі (SWE) та штучний інтелект (ШІ), може ще більше підвищити точність цього методу.
Мета – систематизація та аналіз наукових даних щодо ефективності ультразвукової діагностики у виявленні діабетичної нейропатії у пацієнтів із цукровим діабетом. Огляд спрямований на оцінку діагностичної цінності ультразвуку, порівняння його з іншими методами (ЕНМГ, МРТ), оцінку перспективності нових технологій (еластографії зсувної хвилі – SWE) та визначення його місця в клінічній практиці.
Матеріал і методи. Для підготовки огляду було проведено пошук літератури у базах даних PubMed, Scopus та Web of Science за період з 2015 по 2024 рік. Використовували такі ключові слова: “diabetic neuropathy”, “ultrasound”, “peripheral nerves”, “cross-sectional area”. До огляду включено оригінальні дослідження та систематичні огляди, які оцінювали ефективність ультразвукової діагностики ДПН у порівнянні з ЕНМГ чи клінічними шкалами, мали чіткі діагностичні критерії та щонайменше 30 учасників. Статті з недостатньо обґрунтованою методологією (наприклад, без контрольної групи чи валідованих методик) не включалися. Огляд базується на синтезі даних із 25 досліджень, у тому числі 10 систематичних оглядів та мета-аналізів, опублікованих у 2015–2024 роках.
Результати. Ультразвукова діагностика є ефективним методом виявлення ДПН. Дослідження показують, що площа поперечного перерізу (CSA) периферичних нервів, зокрема великогомілкового, збільшується у пацієнтів з ДПН. Чутливість ультразвуку становить 80–90 %, а специфічність – 75–85 %, що є зіставним із показниками ЕНМГ (чутливість 85–95 %, специфічність 80–90 %). Ультразвук переважає за доступністю та неінвазивністю, але поступається ЕНМГ у виявленні функціональних порушень. МРТ має вищу точність (93,89 %), але є дорожчою. Нові методи, як-от еластографія зсувної хвилі (SWE), підвищують ефективність діагностики, досягаючи чутливості 75 % і специфічності 86 %, а інтеграція штучного інтелекту (ШІ) показала AUC 0,926 у діагностиці споріднених станів.
Висновки. Ультразвукова діагностика є цінним методом для виявлення діабетичної нейропатії завдяки високій чутливості, специфічності та доступності. Вона може бути альтернативою ЕНМГ у клінічній практиці, особливо в умовах обмежених ресурсів, наприклад, на первинній ланці медичної допомоги. Для її широкого впровадження рекомендовано стандартизувати діагностичні критерії (наприклад, порогові значення CSA) та забезпечити підготовку спеціалістів. Перспективи розвитку методу пов’язані з інтеграцією еластографії зсувної хвилі та штучного інтелекту, які можуть підвищити точність діагностики, що потребує подальших досліджень у великих когортах