Scientific Journals of Ternopil State Medical University / Наукові журнали Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського
Not a member yet
13110 research outputs found
Sort by
УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПОСТАЧАННЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ В ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я НА ЗАСАДАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЛОГІСТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ
The aim of the work: development of scientifically based approaches to improving the management of pharmaceutical supply in healthcare institutions based on the digitalization of logistics processes to increase the reliability and continuity of pharmaceutical provision to patients and reduce the impact of crisis situations on their safety.
Materials and Methods: The research was conducted using materials from databases on the Internet: data from the websites of research companies "MINTRANS", "UkrVipService", "Strategic Market Research", "McKinsey&Company"; the National Institute for Strategic Studies, data from the UAReforms platform website, data from the website of the "Pharmacy Weekly" project, scientific and metric databases - Scopus, Web of Science. The research used methods of information search, systematization, comparison and generalization, as well as a graphical method to increase the clarity of the presentation of the material.
Results and Discussion. It has been determined that the logistics of pharmaceutical supply is the most important component of medical logistics and an integral element of effective management of material and related flows of healthcare institutions, which is aimed at rationalizing the processes of procurement, transportation, storage and distribution of medicines and medical devices. Effective organization of pharmaceutical supply chains contributes to improving the quality of medical services, reducing logistics costs and time losses, and increases the efficiency of responding to crisis situations. The main problems of pharmaceutical supply logistics in domestic healthcare institutions have been identified and analyzed, in particular: imperfection of inventory management mechanisms, lack of effective coordination between suppliers, insufficient integration of modern information technologies into logistics business processes, etc. Key vectors of medical logistics development have been identified that will influence the further modernization of the healthcare system, including the digitalization of logistics processes, increasing the level of supply automation, implementing predictive models for managing material and related flows, etc. An assessment of individual medical information systems containing specialized functional modules in medical logistics (including supply logistics), their advantages and disadvantages in the context of optimizing pharmaceutical supply to healthcare institutions has been carried out. An adaptive system for the logistics supply of pharmaceutical products for healthcare institutions has been proposed, which allows for a prompt response to changes in the external environment, increases the stability of pharmaceutical supply chains, and ensures the smooth functioning of healthcare institutions in a dynamic environment.
Conclusions. It has been proven that effective logistics for the supply of pharmaceutical products is a key element of the stable operation of the healthcare system, especially during crisis situations, including epidemics and military operations. Modern challenges require flexibility in logistics processes due to their digitalization and automation, which contributes to more accurate forecasting of healthcare institutions\u27 needs for pharmaceutical products, effective management of their stocks, and cost optimization. The introduction of innovative approaches to medical logistics, including the logistics of supplying material and related flows, will contribute to increasing the efficiency and effectiveness of the healthcare system and increase its readiness for any challenges.
Мета роботи: розробка науково-обґрунтованих підходів до вдосконалення управління постачанням фармацевтичної продукції в закладах охорони здоров’я на засадах цифровізації логістичних процесів для підвищення надійності і безперебійності фармацевтичного забезпечення пацієнтів та зменшення впливу кризових ситуацій на їх безпеку.
Матеріали та методи. Дослідження проводилися з використанням матеріалів з баз даних в мережі Інтернет: дані сайтів дослідницьких компаній «MINTRANS», «УкрВіпСервіс», «Strategic Market Research», «McKinsey&Company»; Національного інституту стратегічних досліджень, дані сайту платформи UAReforms, дані сайту проєкту «Щотижневик АПТЕКА» та ін., науково-метричних баз - Scopus, Web of Science. При проведенні досліджень використано методи інформаційного пошуку, систематизації, порівняння та узагальнення, а також графічний метод для підвищення наочності представлення матеріалу.
Результати та обговорення. Визначено, що логістика постачання фармацевтичної продукції є найважливішою складовою медичної логістики і невід’ємним елементом ефективного управління матеріальними та супутніми до них потоками закладів охорони здоров’я, яка спрямована на раціоналізацію процесів закупівлі, транспортування, зберігання та розподілу лікарських засобів і медичних виробів. Ефективна організація ланцюгів постачання фармацевтичної продукції сприяє підвищенню якості медичних послуг, скороченню логістичних витрат і втрат часу та підвищує оперативність реагування на кризові ситуації. Виявлено та проаналізовано основні проблеми логістики постачання фармацевтичної продукції у вітчизняних закладах охорони здоров’я, зокрема: недосконалість механізмів управління запасами, відсутність ефективної координації між постачальниками, недостатня інтеграція сучасних інформаційних технологій в логістичні бізнес-процеси тощо. Визначено ключові вектори розвитку медичної логістики, які впливатимуть на подальшу модернізацію системи охорони здоров’я, включаючи цифровізацію логістичних процесів, підвищення рівня автоматизації постачання, впровадження прогнозних моделей управління матеріальними та супутніми до них потоками тощо. Здійснено оцінку окремих медичних інформаційних систем, що містять спеціалізовані функціональні модулі з медичної логістики (в т.ч. логістики постачання), їх переваги та недоліки у контексті оптимізації фармацевтичного забезпечення закладів охорони здоров’я. Запропоновано адаптивну систему логістичного постачання фармацевтичної продукції для закладів охорони здоров’я, яка дозволяє оперативно реагувати на зміни зовнішнього середовища, підвищує стійкість ланцюгів постачання фармацевтичної продукції та забезпечує безперебійне функціонування закладів охорони здоров’я в умовах динамічного середовища.
Висновки. Доведено, що ефективна логістика постачання фармацевтичної продукції є ключовим елементом стабільної роботи системи охорони здоров’я, особливо під час кризових ситуацій, в т.ч. епідемій та воєнних дій. Сучасні виклики потребують гнучкості логістичних процесів завдяки їх цифровізації та автоматизації, що сприяє більш точному прогнозуванню потреб закладів охорони здоров’я у фармацевтичній продукції, ефективному управлінню її запасами, оптимізації витрат. Впровадження інноваційних підходів у медичну логістику, в т.ч. у логістику матеріальних та супутніх до них потоків сприятиме зростанню ефективності та результативності системи охорони здоров’я і підвищить її готовність до будь-яких викликів
ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ВИПАДКОВОГО БАЛАНСУ ДЛЯ РОЗРОБКИ КІЛЬКІСНОГО СКЛАДУ ТАБЛЕТОК ДАПАГЛІФЛОЗИНУ
The aim of the work was to study the influence of excipients amount on the quality attributes of the tablet blend and tablets dapagliflozin using the random balance method.
Materials and Methods. The study used Dapagliflozin propanediol monohydrate, MCC 102, anhydrous lactose, crospovidone XL-10, colloidal anhydrous silicon dioxide (aerosil 200), magnesium stearate. The formulations were designed according to the random balance method. During the experiment, the appropriate amount of excipients was added to the Dapagliflozin propanediol monohydrate according to the planning matrix. Tablets were manufactured by direct compression. To characterise the quality of the resulting dosage form, there were analysed in accordance with the general pharmacopoeial articles for powders and tablets. The study was conducted on modern equipment.
Results and Discussion. The bulk density and tablet blend slope were improved with increase in the amount of lactose anhydrous 22 AN. Results of tablet blend slope and disintegration depended on amount of crospovidone XL-10. The decrease in the amount of aerosil 200 the bulk density and tapped density increase, ipmrove flowability and tablet blend slope. Higher hardness of tablets dapagliflozin was obtained by using lower amount of magnesium stearate.
Conclusions. Using the random balance method, the amount of 4 excipients at 3 levels was studied. According to the results of the study, it was found that the advantages of quality attributes were obtained when using 30.365 mg of lactose anhydrous 22 AN, 5 mg of crospovidone XL-10, 1.25 mg of colloidal silicon dioxide anhydrous (aerosil 200) and 0.625 mg of magnesium stearate per tablet. As a result of the experimental studies, the optimal composition of Dapagliflozin, 5 mg tablet cores were proposed.Метою роботи було вивчення впливу кількості допоміжних речовин на показники якості таблетмас та таблеток дапагліфлозину методом випадкового балансу.
Матеріали і методи. Для дослідження використовували дапагліфлозину пропандіолу моногідрат, МКЦ 102, лактоза безводна, кросповідон XL-10, кремнію діоксид колоїдний безводний (аеросил 200), магнію стеарат. Рецептури розроблені за методом випадкового балансу. Таблетки дапагліфлозину 5 мг виготовляли методом прямого пресування. Для характеристики якості отриманої лікарської форми їх аналізували відповідно до загальних фармакопейних статей на порошки і таблетки. Дослідження проведено на сучасному обладнанні.
Результати і обговорення. Насипна густина і густина після ущільнення таблетмас покращувалися зі збільшенням кількості безводної лактози 22 AN. Значення кута природнього відкосу та розпадання таблеток залежали від кількості кросповідону XL-10. Зменшення кількості аеросилу 200 збільшує насипну густину і густину після ущільнення, покращує сипучість і кут природнього відкосу таблетмас. Вищу стійкість таблеток дапагліфлозину до роздавлювання досягали при застосуванні меншої кількості магнію стеарату.
Висновки. За допомогою методу випадкового балансу вивчено кількість 4 допоміжних речовин на 3 рівнях. За результатами дослідження встановлено, що переваги за ознаками якості отримані при використанні 30,365 мг лактози безводної 22 АН, 5 мг кросповідону XL-10, 1,25 мг діоксиду кремнію колоїдного безводного (аеросил 200) та 0,625 мг магнію стеарату в розрахунку на 1 таблетку. В результаті експериментальних досліджень запропоновано оптимальний склад таблеток-ядер дапагліфлозин 5 мг
ВІДДАЛЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПІДКОЛІННО-ГОМІЛКОВОГО ШУНТУВАННЯ В ПАЦІЄНТІВ З ДІАБЕТИЧНОЮ СТОПОЮ
Purpose: The evaluation of the long-term results after popliteal-pedal bypass in diabetic foot patients. Materials and methods. In this retrospective single-center study between January 2011 and June 2016 were selected diabetic patients WIfI 2–3, with chronic limb-threatening ischemia (CLTI) Rutherford III-IV category: men 27 (46,6%), women – 31 (53,4%); average age 68 year ±5,6 year (n=58). Results. The mean preoperative ABPI was 0.4 to 1,2 and depend of Menkenbergs calcinoses. According to preoperative DUS in all patients were detected occlusive-stenotic lesion on BTK arteries, the type of Doppler spectrum curve on the foot arteries blood flow with lower peripheral resistance (RI < 0.83) in 31 (53.4%) patients, blood flow with high peripheral resistance (RI = 1.0) – in 19 (32.8%), pedal artery’s lumen was detected – in 8 (13.8%). ТсРО2 on the foot was (11.2 ±6.2) mm. Hg. The ABPI were used to evaluate the hemodynamic response after operation, was the good determinant technical success and clinical improvement, but we did not find any correlation with preoperative data. Wound healing after the intervention on the foot during 1–2 weeks occurred in 46 (79.3%), repeated intervention including autodermoplasty made wound healed within 1.5-2 months in 7 (12.1%) patients. Conclusions. Limb salvage and CLTI patients survival after open surgery who were not performed major amputation after revascularization were comparable regardless of treatment method.Мета: оцінювання віддалених результатів після підколінно-гомілкового шунтування у хворих на діабетичну стопу. Матеріали і методи. У ретроспективне одноцентрове дослідження в період із січня 2011 р. по червень 2016 р. були відібрані пацієнти з цукровим діабетом WIfI 2–3, з хронічною ішемією, що загрожує кінцівкам, III–IV ФК за Резерфордом: чоловіків – 27 (46,6%), жінок – 31 (53,4%); середній вік 68 років ± 5,6 року (n=58). Результати. Середній передопераційний показник ультразвукової допплерографії становив від 0,4 до 1,2 і залежав від наявності кальцинозу Менкенберга. За даними передопераційної УЗДГ у всіх пацієнтів виявлено оклюзійно-стенотичне ураження артерій гомілки, тип допплерівської спектральної кривої на артеріях стопи – кровотік із низьким периферичним опором (RI < 0,83) у 31 (53,4%) пацієнта, кровотік із високим периферичним опором (RI = 1,0) – у 19 (32,8%), просвіт гомілкової артерії виявлено у 8 (13,8%). ТсРО2 на стопі становив (11,2 ± 6,2) мм рт. ст. Показники кісточково-плечового індексу, які були використані для оцінювання гемодинамічної відповіді після операції, виявилися гарною детермінантою технічного успіху та клінічного покращення, проте ми не виявили кореляції з передопераційними даними. Загоєння рани після втручання на стопі протягом 1–2 тижнів відбулося у 46 (79,3%), повторне втручання, що включало аутодермопластику, призвело до загоєння рани протягом 1,5–2 місяців у 7 (12,1%) пацієнтів. Висновки. Збереження кінцівки та виживання пацієнтів із хронічною ішемією, що загрожує кінцівкам після відкритого хірургічного втручання, яким не виконували велику ампутацію після реваскуляризації, були порівнянними незалежно від методу лікування
ЛІКАРНЯ ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА: РОЗКВІТ ТА ЗАНЕПАД
Purpose: to research and analyze the emergence and development of the Red Cross Hospital of Dnipro in the period of XIX–XX centuries, to identify the reasons for the stagnation of the medical complex. Materials and methods: monographs, fragments of periodicals, interviews of former workers and contemporaries, resolutions, certificates and reports; which were processed by bibliosemantic, descriptive, as well as historical methods of data processing. Results. The Red Cross Hospital in Dnipro is marked by a complicated history of emergence and eventual development amid revolutionary events, wars, scientific achievements and failures. The hospital had a great influence on historical events in Dnipropetrovsk region, playing an outstanding role as military hospitals, institutions for the needy and a research center.Мета: дослідити та проаналізувати виникнення та розвиток лікарні Червоного Хреста міста Дніпра в період XIX– XX століть, визначити причини стагнації лікувального комплексу. Матеріали та методи: монографії, фрагменти періодичних видань, проведені інтерв’ю колишніх працівників і сучасників, постанови, довідки та звіти, які оброблено за допомогою бібліосемантичного, описового, а також історичного методів оброблення даних. Результати. Лікарня Червоного Хреста в м. Дніпро відзначена непростою історією виникнення та зрештою розвитку в умовах революційних подій, війн, наукових звершень і невдач. Лікарня мала неабиякий вплив на історичні події на Дніпропетровщині, відіграючи визначну роль як воєнний шпиталь, заклад для нужденних і науково-дослідницький центр. Висновки. Лікарня Червоного Хреста в місті Дніпро була важливою, невід’ємною складовою частиною життя Дніпропетровщини впродовж всієї історії, визначаючи долі тисяч містян
ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА ЕМПАТІЇ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ
Abstract. The study of emotional intelligence and empathy is fundamentally important for students of medical universities, as these competencies directly influence the quality of healthcare delivery, professional success, the effectiveness of teamwork, and the mental well-being of the physician. The ability to recognize and understand another person’s emotional state enables future doctors to gain deeper insight into a patient’s experiences, fears, and needs, particularly in cases of complex or chronic illness. This contributes to the development of a therapeutic alliance and the establishment of trust.Анотація. Вивчення емоційного інтелекту та емпатії є фундаментально важливим для студентів медичних закладів вищої освіти, оскільки ці навички безпосередньо впливають на якість надання медичної допомоги, професійну успішність, ефективність командної роботи та психічне здоров\u27я самого лікаря. Здатність розуміти та відчувати емоційний стан іншої людини дозволяє майбутнім лікарям глибше зрозуміти переживання пацієнта, його страхи та потреби, особливо при складних або хронічних захворюваннях. Це сприяє формуванню терапевтичного альянсу та довіри
ФОРМУВАННЯ КЛІНІКО-ФАРМАКОЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ У СТУДЕНТІВ-МЕДСЕСТЕР ЧЕРЕЗ МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ПІДХОДИ
Abstract. Clinical and pharmacological thinking is one of the key components of the professional training of nursing students. It encompasses not only knowledge of the pharmacodynamics and pharmacokinetics of medicinal products but also the ability to apply this knowledge in practical activities, taking into account the clinical situation, the patient’s condition, and the specific course of the disease. Effective development of this type of thinking requires a consistent combination of interdisciplinary approaches, active implementation of interactive teaching methods, and simulation of clinical cases. The use of simulation training, casebased learning, and work with virtual patients, combined with traditional teaching, increases students’ engagement, promotes deeper understanding of the material, and enhances the development of clinical reasoning, professional intuition, and practical decision-making skills in both typical and atypical clinical situations. Distance learning for international students also plays an important role, as modern online platforms provide equal access to high-quality education regardless of the learning format, support the individualization of the educational process, and foster the development of professional competencies at a convenient pace. This form of training contributes to the development of independence, responsibility, and the ability to critically analyze clinical data. Teachers of the department of pharmacology and clinical pharmacology play a leading role in developing clinical and pharmacological thinking by introducing modern pedagogical technologies aligned with international standards of medical education. A comprehensive interdisciplinary approach serves as an effective means of training highly qualified specialists capable of conducting effective and safe pharmacotherapy, making evidence-based clinical decisions, maintaining continuous professional improvement, and contributing to the overall enhancement of the quality of healthcare in modern nursing practice.Анотація. Клініко-фармакологічне мислення є одним із ключових складників професійної підготовки студентів медсестринських спеціальностей, що охоплює не лише знання фармакодинаміки та фармакокінетики лікарських засобів, а й уміння застосовувати ці знання у практичній діяльності, орієнтуючись на клінічну ситуацію, стан пацієнта та особливості перебігу захворювання. Для ефективного формування такого типу мислення необхідні послідовне поєднання міждисциплінарних підходів, активне використання інтерактивних методів навчання та моделювання клінічних випадків. Застосування симуляційних тренінгів, кейс-методів і роботи з віртуальними пацієнтами у поєднанні з традиційним навчанням підвищує зацікавленість студентів, сприяє глибшому засвоєнню матеріалу, розвитку клінічного мислення, професійної інтуїції та практичних навичок ухвалення рішень у типових і нетипових клінічних ситуаціях. Особливе значення має дистанційне навчання іноземних студентів за допомогою сучасних онлайн-платформ, що забезпечує рівний доступ до якісної освіти незалежно від формату занять, сприяє індивідуалізації освітнього процесу та формуванню професійних компетентностей у зручному темпі. Така форма підготовки створює умови для розвитку самостійності, відповідальності та здатності критично аналізувати клінічні дані. Викладачі кафедри фармакології з клінічною фармакологією відіграють провідну роль у розвитку клініко-фармакологічного мислення, упроваджуючи сучасні педагогічні технології відповідно до міжнародних стандартів медичної освіти. Комплексний міждисциплінарний підхід є ефективною можливістю для підготовки висококваліфікованих фахівців, здатних проводити ефективну й безпечну фармакотерапію, приймати обґрунтовані клінічні рішення, забезпечувати безперервне професійне вдосконалення та сприяти підвищенню якості медичної допомоги в сучасній медсестринській практиці
ГАЛУЗЕВО ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ДО ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ О СВІТИ: КОНЦЕПЦІЯ, СТРУКТУРА, НОВІ ОСВІТНІ РІШЕННЯ
Abstract. The article discusses the concept of an industry-oriented approach to teaching Ukrainian for professional purposes in higher medical education institutions. It emphasizes the relevance of updating the content of language training in line with modern communication requirements in the healthcare sector, where effective interaction between specialists takes place in the context of public professional activity. It is argued that universal approaches to teaching no longer provide the necessary level of practical competence for students, therefore a course model oriented towards specific professional contexts – pharmaceutical, psychological, and others – is proposed. The principles of selecting tasks using terminological vocabulary, professional communication situations, and typical language models of professional communication are described in detail. Particular attention is paid to the formation of self-presentation and electronic correspondence skills as new components of the course, reflecting the real needs of modern medical workers in public and remote communication. The leading role of the philology teacher in organizing the educational process is emphasized, since it is the teacher who can provide the only correct version of a linguistic unit, encourage exemplary professional Ukrainian speech, and contribute to raising the prestige of the state language in the medical environment. It has been proven that raising the status of the Ukrainian language in higher medical education is not only a pedagogical but also a strategic task aimed at developing national identity, professional communication culture, and training competitive specialists.Анотація. У статті розглянуто концепцію галузево орієнтованого підходу до викладання української мови за професійним спрямуванням у закладах вищої медичної освіти. Підкреслено актуальність оновлення змісту мовної підготовки відповідно до сучасних вимог комунікації у сфері охорони здоров’я, де ефективна взаємодія фахівців відбувається в умовах публічної професійної діяльності. Обґрунтовано, що універсальні підходи до навчання вже не забезпечують необхідного рівня практичної компетентності студентів, тому запропоновано модель курсу, зорієнтовану на конкретні професійні контексти: фармацевтичний, психологічний та інші. Детально описано принципи добору завдань із використанням термінологічної лексики, професійних комунікативних ситуацій і типових мовних моделей фахового спілкування. Окрему увагу приділено формуванню навичок самопрезентації та електронного листування як нових компонентів курсу, що відображають реальні потреби сучасних медичних працівників у публічній і дистанційній комунікації. Наголошено на провідній ролі викладача-філолога в організації навчального процесу, адже саме він може дати єдино правильний варіант мовної одиниці, заохотити до взірцевого фахового українськомовного мовлення та сприяти піднесенню престижу державної мови в медичному середовищі. Доведено, що підвищення статусу української мови у вищій медичній освіті є не лише педагогічним, а й стратегічним завданням, спрямованим на розвиток національної ідентичності, культури професійної комунікації та підготовку конкурентоспроможних фахівців
ФАРМАЦЕВТИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ МІЖ ЛАТИНСЬКОЮ ТРАДИЦІЄЮ ТА СУЧАСНИМИ ТЕНДЕНЦІЯМИ НОМЕНКЛАТУРИ
Abstract. The article presents a comprehensive study of the formation of terminological competence in future pharmacy specialists in the process of learning the Latin language, which serves as a fundamental basis for mastering the international pharmaceutical terminology system. The key principles, pedagogical approaches, and methodological tools aimed at developing students’ terminological awareness are analyzed, including the integration of practical Latin classes with professionally oriented courses. It is emphasized that the acquisition of pharmaceutical terminology is grounded in a thorough understanding of the phonetic, orthographic, morphological, and syntactic norms of Latin grammar, which ensures the formation of skills necessary to correctly interpret the structure of terms, their word-formation models, and semantic content. The main objectives of the Latin language course in medical higher education institutions are identified, including the development of skills in analyzing and reproducing international pharmaceutical vocabulary, as well as the ability to work with regulatory documentation, international pharmacopoeial standards, and medicinal product instructions. The article highlights that pharmaceutical terminology is an essential component of both the educational process and the professional activity of pharmacists, as the accuracy of terminology directly affects the quality of medical communication, pharmacotherapeutic decision-making, and patient safety. The necessity of unifying specialized pharmaceutical terminology in accordance with the requirements of the European Pharmacopoeia is substantiated, as such harmonization is a prerequisite for aligning national standards with international ones. It is noted that the main challenges in standardizing pharmaceutical terminology are related to polysemy, synonymy, and the influence of the English language on chemical nomenclature, which lacks a case system and is characterized by an analytical mode of word formation. Particular attention is drawn to discrepancies in the spelling of term elements and medicinal product names caused by the absence of unified transliteration rules and standardized approaches to foreign borrowings. To enhance and harmonize the pharmaceutical terminology system, the article proposes developing a universally accepted national standard for the formation, spelling, and practical use of conventional names of medicinal products, which will ensure consistency of the terminological space and improve the effectiveness of professional training for future pharmacists.Анотація. У статті представлено комплексне дослідження проблеми формування термінологічної компетентності майбутніх фахівців фармації у процесі вивчення латинської мови, яка є фундаментальною основою для засвоєння міжнародної фармацевтичної терміносистеми. Проаналізовано ключові принципи, педагогічні підходи й методичні інструменти, спрямовані на розвиток термінологічної обізнаності студентів, зокрема інтеграцію практичних занять із латинської мови та фахових дисциплін. Наголошено, що опанування фармацевтичної термінології базується на глибокому засвоєнні фонетичних, орфографічних, морфологічних та синтаксичних норм латинської граматики, що забезпечує формування вмінь коректно інтерпретувати структуру термінів, їх словотвірне моделювання та семантичне наповнення. Визначено провідні завдання курсу латинської мови у медичному закладі вищої освіти, серед яких – розвиток навичок аналізу та відтворення інтернаціональної фармацевтичної лексики, уміння працювати з нормативною документацією, міжнародними фармакопейними стандартами та інструкціями до лікарських засобів. Підкреслено, що фармацевтична термінологія є важливим компонентом як освітнього процесу, так і професійної діяльності фармацевтів, оскільки точність терміновживання безпосередньо впливає на якість медичної комунікації, фармакотерапевтичних рішень та безпеку пацієнтів. Обґрунтовано необхідність уніфікації спеціальної фармацевтичної термінології відповідно до вимог Європейської Фармакопеї, що є передумовою гармонізації національних стандартів із міжнародними. Визначено, що труднощі нормування фармацевтичної термінології значною мірою пов’язані з полісемією, синонімією та впливом англійської мови на хімічну номенклатуру, у якій відсутня відмінкова система та превалює аналітичний спосіб словотворення. Окремо наголошено на проблемі розбіжностей у написанні терміноелементів і назв лікарських препаратів, спричиненій відсутністю уніфікованих правил транслітерації та стандартизації іншомовних запозичень. Із метою удосконалення та гармонізації фармацевтичної терміносистеми запропоновано розробити загальноприйнятий національний стандарт формування, написання та практичного використання умовних назв лікарських засобів, що забезпечить єдність термінологічного простору та підвищить ефективність професійної підготовки майбутніх фармацевтів
РЕГІОНАРНА АНЕСТЕЗІЯ ЯК ЧАСТИНА СТРАТЕГІЇ ВІДНОВЛЕННЯ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ТРАВМОЮ ГРУДНОЇ КЛІТКИ
The aim of the work: analysis of modern methods of regional anesthesia, their use and effectiveness in pain relief of patients with chest injuries, as well as assessment of their role in the recovery strategy after traumatic and surgical interventions.
Materials and Methods. Scientific information databases, including PubMed, Web of Science, Embase and Cochrane Library, were used to collect relevant information. Search queries included combinations of keywords relating to regional anesthetic techniques such as «thoracic epidural blocks», «thoracic paravertebral blocks», «intercostal blocks», «fascial plane blocks», as well as terms related to chest injuries, postoperative pain and pain relief strategies («regional anesthesia», «thoracic surgery», «chest injuries», «patient treatment», «stress marks»). Only prospective randomized controlled trials were selected for analysis. The search was carried out according to the inclusion criteria. The synthesis of the results was carried out according to thematic sections revealing the main aspects of the application of regional anesthesia in the strategy of analgesia and restoration of functions after chest injuries.
Results. Despite the high effectiveness of epidural anesthesia for pain relief in various surgical interventions, this method has a number of difficulties. Thus, the technical performance of epidural anesthetics is quite difficult and can cause significant discomfort in sleepless patients. The most frequent adverse event of this method is considered to be a non-functioning block, which occurs in approximately 30% of cases. Migration or misposition of the catheter may result in unilateral or spotty blockages. Among the serious complications of the procedure, vascular injuries, paresthesias and nerve damage, which occur especially often in patients with complex anatomy, should be noted. In this regard, as an alternative to epidural anesthesia, the European Society of Thoracic Surgeons (ESTS) recommends the use of thoracic-paravertebral block (TPB) or intercostal nerve block for analgesia in thoracic surgery.
Conclusions. Among the anesthetic techniques used in chest injuries, regional techniques, in particular intercostal, paravertebral, epidural and plane block, are of important clinical importance, provide a high level of analgesia with minimal systemic impact, improve patient compliance with respiratory therapy, contribute to reducing the frequency of pneumonia and shorten the duration of hospitalization. In particular, intercostal block, as one of the most direct and targeted techniques, is effective in isolated rib fractures, allowing for rapid pain relief. Regional anesthesia is recognized as the optimal tool for effective pain relief for chest injuries, especially in conditions of polytrauma, intensive care units and thoracic surgery.Мета роботи: проаналізувати сучасні методи регіонарної анестезії, їх застосування та ефективність при знеболюванні пацієнтів із травмами грудної клітки, а також оцінити їх роль у стратегії відновлення після травматичних та хірургічних втручань.
Матеріали і методи. Для збору відповідної інформації були використані науково-інформаційні бази даних, зокрема PubMed, Web of Science, Embase та Cochrane Library. Пошукові запити включали комбінації ключових слів, що стосуються регіонарних методів анестезії, таких, як «thoracic epidural blocks», «thoracic paravertebral blocks», «intercostal blocks», «fascial plane blocks», а також терміни, пов’язані з травмами грудної клітки, післяопераційним болем і стратегіями знеболювання («regional anesthesia», «thoracic surgery», «chest injuries», «patient treatment», «stress markers»). Для аналізу були відібрані лише проспективні рандомізовані контрольовані випробування. Пошук здійснювали за критеріями включення. Синтез результатів проводили за тематичними розділами, що розкривають основні аспекти застосування регіонарної анестезії у стратегії знеболювання та відновлення функцій після травм грудної клітки.
Результати. Попри високу ефективність епідуральної анестезії для знеболювання при різних операційних втручаннях цей метод має низку складностей. Так, технічне виконання епідуральної анестезії досить складне і може викликати значний дискомфорт у пацієнтів із порушенням сну. Найчастішою побічною подією цього методу вважається нефункціонуючий блок, який трапляється приблизно у 30 % випадків. Міграція або неправильне положення катетера може призвести до односторонніх або плямистих блокад. Серед серйозних ускладнень процедури необхідно відзначити судинні ушкодження, парестезії та ушкодження нервів, що особливо часто виникають у пацієнтів зі складною анатомією. У зв’язку з цим, як альтернативу епідуральній анестезії Європейське товариство торакальних хірургів (ESTS) рекомендує використовувати торакально-паравертебральну блокаду (TПBБ) або блокаду міжреберних нервів для знеболювання в торакальній хірургії.
Висновки. Серед методів анестезії, що застосовуються при травмах грудної клітки, регіонарні техніки, зокрема міжреберна, паравертебральна, епідуральна та блокада площин, мають важливе клінічне значення, забезпечують високий рівень аналгезії з мінімальним системним впливом, покращують комплаєнтність пацієнтів до дихальної терапії, сприяють зниженню частоти розвитку пневмоній та скорочують тривалість госпіталізації. Зокрема, міжреберна блокада, як одна з найбільш прямих і цілеспрямованих технік, ефективна при ізольованих реберних переломах, дозволяючи досягти швидкого полегшення болю. Регіонарна анестезія визнається як оптимальний інструмент для ефективного знеболювання при травмах грудної клітки, особливо в умовах політравми, відділень інтенсивної терапії та торакальної хірургії
ФАКТОРИ РИЗИКУ ПОРУШЕННЯ ЦІЛІСНОСТІ ШВІВ ТОВСТО-ТОВСТОКИШКОВИХ АНАСТОМОЗІВ ПІСЛЯ РАДИКАЛЬНИХ ОДНОЕТАПНИХ ХІРУРГІЧНИХ ВТРУЧАНЬ У КОЛОРЕКТАЛЬНІЙ ХІРУРГІЇ
The aim of the work: to identify the main factors affecting the risk of colorectal anastomotic leak following radical one-stage surgical interventions in colorectal surgery.
Materials and Methods. A retrospective study was conducted of surgical treatment outcomes in 44 patients who underwent radical one-stage colonic operations with primary anastomosis. Anterior resection of the rectum was performed in 28 patients (63.5 %), left hemicolectomy in 11 (25 %), and right hemicolectomy in 5 (11.5 %). The classification of risk factors into modifiable and non-modifiable, preoperative, operative, and postoperative categories was used. Statistical analysis included calculation of odds ratios (OR) with 95 % confidence intervals (CI) and relative risk (RR) using SPSS 26.0.
Results. The overall anastomotic leak rate was 13.6 %. The most significant modifiable pre-operative factors were hypoproteinemia (OR=3.74), malnutrition (OR=3.05), and obesity (OR=2.32). Among operative factors, the highest risk was associated with inadequate blood supply to the anastomosis (OR=5.21), poor blood supply to the resection site (OR=4.56), and absence of a diverting stoma (OR=3.52). Among non-modifiable factors, ASA IV (OR=3.68), Charlson Comorbidity Index ≥5 (OR=3.53), tumor location <5 cm from the anal verge (OR=4.16), and emergency surgery (OR=3.75) were prominent. Post-operative massive blood transfusion demonstrated OR=4.18. A risk stratification model was developed: high risk (≥3 factors) – 27.8 %, intermediate risk (1–2 factors) – 8.6 %, low risk (0 factors) – 3.1 %.
Conclusions. Colorectal anastomotic leak is a multifactorial complication. Identification and correction of modifiable risk factors, particularly nutritional status, ensuring adequate vascularization of the anastomosis, and use of a diverting stoma in low resections, allows for individualization of the approach to anastomotic leak prevention and improvement of surgical treatment outcomes.
Мета роботи: встановити основні фактори, що впливають на ризик порушення цілісності швів колоректальних анастомозів після радикальних одноетапних хірургічних втручань у колоректальній хірургії.
Матеріали і методи. Проведено ретроспективне дослідження результатів хірургічного лікування 44 пацієнтів, яким виконували радикальні одноетапні операції на товстій кишці з накладанням первинного анастомозу. Передню резекцію прямої кишки виконано у 28 пацієнтів (63,5 %), лівобічну геміколектомію – в 11 (25 %), правобічну геміколектомію – у 5 (11,5 %). Використовували класифікацію факторів ризику на модифіковані та немодифіковані, передопераційні, операційні та післяопераційні. Статистичний аналіз включав обчислення відношення шансів (ВШ) з 95 % довірчими інтервалами (ДІ) та відносного ризику (ВР) із використанням SPSS 26.0.
Результати. Загальна частота неспроможності швів склала 13,6 %. Найсуттєвішими модифікованими передопераційними факторами виявилися гіпопротеїнемія (ВШ=3,74), гіпотрофія (ВШ=3,05) та ожиріння (ВШ=2,32). Серед операційних факторів найвищий ризик асоціювався з недостатнім кровопостачанням анастомозу (ВШ=5,21), поганим кровопостачанням ділянки резекції (ВШ=4,56) та відсутністю превентивної стоми (ВШ=3,52). З-поміж немодифікованих факторів виділялися ASA IV (ВШ=3,68), індекс коморбідності за Чарлсоном ≥5 (ВШ=3,53), локалізація пухлини <5 см від анального отвору (ВШ=4,16) та ургентна операція (ВШ=3,75). Післяопераційна масивна гемотрансфузія продемонструвала ВШ=4,18. Розроблено модель стратифікації прогнозу ризику: високий (≥3 фактори) – 27,8 %, середній (1–2 фактори) – 8,6 %, низький (0 факторів) – 3,1 %.
Висновки. Неспроможність швів колоректальних анастомозів є мультифакторним ускладненням. Виявлення та корекція модифікованих факторів ризику, зокрема нутрітивного статусу, забезпечення адекватної васкуляризації анастомозу та використання превентивної стоми при низьких резекціях, дозволяє індивідуалізувати підхід до попередження неспроможності швів та покращити результати хірургічного лікування