Scientific Journals of Ternopil State Medical University / Наукові журнали Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського
Not a member yet
13110 research outputs found
Sort by
ІМУНОСУПРЕСАНТИ В ПРОГРАМІ ДЕРЖАВНИХ ГАРАНТІЙ МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ
Full text linkThe aim of the work - to analyze the dynamics of the assortment, reimbursement amount, and price characteristics of immunosuppressants included in the state healthcare guarantees program, and to investigate their consumption using a specific pharmacy as an example.
Materials and Methods. Data on the nomenclature and retail prices of immunosuppressants from five Registers of Medicinal Products Subject to Reimbursement for the period 2023-2025, and information on their sales volumes over 6 months (in natural and monetary terms) from one of Lviv\u27s pharmacies dispensing medicines under this state program. Methods: analysis, comparison, and generalization.
Results and Discussion. It was found that in the period 2023-2025, 5 international non-proprietary names of immunosuppressants were included in the state healthcare guarantees program. At the same time, 56.0% of the assortment items of tacrolimus 24.0% - cyclosporine, 12.0% - mycophenolic acid and its salts, as well as 4.0% each - certican and valacyclovir were included in the latest Register of Medicinal Products Subject to Reimbursement. Immunosuppressants are characterized by complete import dependence. Moreover, for 72.0% of their assortment, only one enterprise is involved in production, while for the rest, three to six enterprises are involved. According to the first three Registers, patients could receive 71.4% of immunosuppressants free of charge, while the rest required partial co-payment. However, in the last two Registers, the share of immunosuppressant assortment positions requiring partial co-payment from the patient increased to 40.0%. Retail prices for 9 (36.0%) assortment positions decreased or remained unchanged, while for 16 (64.0%) they increased. From March to August 2024, the examined pharmacy, which dispenses medicines under the state healthcare guarantees program, sold only two-thirds of the immunosuppressant assortment positions, covering three out of five international non-proprietary names included in the Register. Tacrolimus led in terms of the number of issued e-prescriptions (71.3%), dispensed packages (73.8%), and sales volume in monetary terms (86.0%).
Conclusions. The dynamics of the assortment, reimbursement amount, and price characteristics of immunosuppressants included in the state healthcare guarantees program were analyzed, and the main trends in their sales at the pharmacy level were established.Мета роботи: проаналізувати динаміку асортименту, розміру відшкодування та цінових характеристик імуносупресантів, що входять до програми державних гарантій медичного обслуговування населення, а також дослідити їх споживання на прикладі конкретної аптеки.
Матеріали і методи. Дані про номенклатуру й роздрібні ціни імуносупресантів з п\u27яти Реєстрів лікарських засобів, що підлягають реімбурсації за період 2023-2025 рр. та інформація про обсяги їх реалізації за 6 місяців (у натуральному та грошовому вираженні) на прикладі однієї з аптек м. Львова, яка відпускає ліки за цією державною програмою. Методи: аналіз, порівняння та узагальнення.
Результати та обговорення. З’ясовано, що у період 2023-2025 рр. до державної програми гарантій медичного обслуговування населення включили 5 міжнародних непатентованих назв імуносупресантів. При цьому до останнього Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, внесено 56,0% асортиментних позицій такролімусу, 24,0% - циклоспорину, 12,0% - мікофенолової кислоти та її солей, а також по 4,0% - сертикану та валгацикловіру. Для імуносупресантів характерна повна імпортозалежність. Причому у виробництві 72,0% їх асортименту задіяно по одному підприємству, у решти - від трьох до шести підприємств. За даними перших трьох Реєстрів 71,4% імуносупресантів пацієнти могли отримати безоплатно, решта - вимагали часткової доплати. Проте у двох останніх Реєстрах частка асортиментних позицій імуносупресантів, що підлягають частковій доплаті пацієнтом, зросла до 40,0%. Роздрібні ціни для 9 асортиментних позицій (36,0%) знизились або залишились незмінними, а для 16 (64,0%) - зросли. Упродовж березня – серпня 2024 р. досліджувана аптека, яка відпускає ліки за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, реалізовувала лише дві третини асортиментних позицій імуносупресантів, що охоплювали три з п’яти міжнародних непатентованих назв, включених у Реєстр. За кількістю виписаних Е-рецептів (71,3%), відпущених упаковок (73,8%) та обсягом реалізації у грошовому вираженні (86,0%) лідирував такролімус.
Висновки. Проаналізовано у динаміці асортимент, розмір відшкодування вартості та цінові характеристики імуносупресантів, включених у програму державних гарантій медичного обслуговування населення, та встановлені основні тенденції їх реалізації на рівні аптеки
КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА У ПАЦІЄНТІВ МОЛОДОГО ВІКУ
Full text linkThe article presents the results of a clinical study evaluating the effectiveness of various treatment protocols for inflammatory periodontal diseases in young individuals. The development and implementation of new approaches in comprehensive periodontal therapy allow for an increase in clinical treatment effectiveness, a reduction in treatment duration and cost, and, consequently, an improvement in oral health and overall quality of life. Objective. To determine the clinical effectiveness of different protocols for comprehensive treatment of inflammatory periodontal diseases in young patients. Materials and methods. The study involved 120 patients aged 18 to 35 years, randomly assigned into two equal groups. Participants in Group I received treatment according to the developed protocol, while those in Group II underwent therapy based on a conventional approach. Each patient underwent periodontal examination before treatment, on day 7, and at 1 and 3 months after treatment. During each follow-up examination, the Simplified Oral Hygiene Index (OHI-S), Papillary-Marginal-Alveolar Index (PMA), and Papillary Bleeding Index (PBI) were assessed. Clinical effectiveness was evaluated using a three-point scale: “improvement”, “normalization”, or “no change”. Results. Clinical effectiveness assessed after 3 months was higher in Group I: 51 individuals (85,0%) demonstrated “normalization” of periodontal tissue condition, while 9 (15,0%) showed “improvement”. In Group II, “normalization” was observed in only 28 participants (46,7%), “improvement” in 18 (30,0%), and “no change” in 14 patients (23,3%). Moreover, a statistically significant reduction (p<0,01) in mean index values was recorded in Group I, unlike in patients treated with the standardized protocol. Conclusions. The use of the developed protocol for the treatment of inflammatory periodontal diseases increases clinical effectiveness to 85,0% after 3 months of observation. In contrast, the standardized approach results in recovery in only 46,7% of patients within the same period, indicating the need to improve existing treatment protocols and consider the pathogenetic features of periodontal inflammation when planning therapy.У статті наведено результати клінічного дослідження ефективності застосування різних протоколів лікування запальних захворювань тканин пародонта в осіб молодого віку. Розроблення та впровадження нових підходів у комплексному лікуванні запальних уражень пародонта дозволить підвищити клінічну ефективність реабілітації таких пацієнтів, скоротити тривалість і вартість лікування і, таким чином, покращити рівень стоматологічного здоров’я та якість життя населення. Мета дослідження – визначити клінічну ефективність комплексного лікування запальних захворювань тканин пародонта в пацієнтів молодого віку. Матеріали та методи. До дослідження залучили 120 пацієнтів віком від 18 до 35 років, яких випадковим чином розподілили на дві рівні групи. Учасники І групи отримали лікування за розробленим протоколом, а пацієнти ІІ групи – за загальноприйнятим. Кожному хворому провели пародонтологічне обстеження перед лікуванням, на 7-й день, через місяць і через 3 місяці після лікування. Під час кожного контрольного огляду визначали спрощений індекс гігієни порожнини рота (OHI-S), папілярно-маргінально-альвеолярний індекс (PMA) та індекс кровоточивості ясенних сосочків (PBI). Клінічну ефективність лікування оцінювали за шкалою «покращення», «нормалізація», «без змін». Результати. Клінічна ефективність лікування запальних уражень пародонта через 3 місяці після лікування була вищою в пацієнтів І групи. У 51 особи (85,0%) спостерігали «нормалізацію» клінічного стану тканин пародонта. В інших 9 хворих (15,0%) зафіксували стан «покращення». Серед пацієнтів ІІ групи «нормалізацію» виявили лише у 28 осіб (46,7%), «покращення» у 18 учасників (30,0%), стан «без змін» – у 14 хворих (23,3%). Крім того, в осіб І групи визначили достовірне (p<0,01) зниження середніх показників OHI-S, PMA та PBI через 3 місяці після проведеного лікування, на відміну від хворих, яким виконали реабілітацію за стандартизованим підходом. Висновки. Застосування розробленого протоколу лікування запальних захворювань пародонта дозволяє підвищити клінічну ефективність до рівня 85,0% через 3 місяці спостереження. Використання ж стандартизованого підходу забезпечує одужання лише у 46,7% пацієнтів у такий самий термін, що свідчить про доцільність удосконалення наявних протоколів лікування та врахування патогенетичних особливостей розвитку запальних процесів у пародонті під час складання плану лікування
ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ МЕДСЕСТЕР ІЗ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ ТА ВЕТЕРАНАМИ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ТРАВМАТИЧНИХ ПОДІЙ
Full text linkIntroduction. Modern nursing practice requires further development, particularly in the areas of systematic training, strengthening human resources, and active participation in policy formation and research related to the medical care of military personnel and veterans.
The aim of the study – to explore the experiences, challenges, and needs of nurses when providing care to military personnel and veterans who have experienced traumatic or combat experiences both in a combat zone and in peacetime.
The main part. The study was based on analyzing scientific sources of information on the specified topic. The analysis of the collected sources confirms that nurses play a crucial role in the care of veterans, providing both physical and psycho-emotional support. In the US healthcare system, nursing in the VA (Department of Veterans Affairs) is developing within a holistic model of care that takes into account the unique military experience of patients. Nurses participate in screening for PTSD, coordinate multidisciplinary care, form trusting relationships with veterans, and create a safe environment for disclosing their needs. Special attention is paid to long-term and rehabilitative care, prevention of social isolation, and support for veterans’ families. However, the data indicate a number of challenges. Veterans often avoid contacting nurses due to distrust and reticence caused by the military culture. Nurses must possess not only clinical knowledge, but also cultural competence: understanding military terminology, service structure, typical psycho-emotional states. Educational programs, despite initiatives, have not yet fully integrated these topics into curricula.
Conclusions. Nurses play a key role in the care of military personnel and veterans, providing both medical and psychosocial support. To enhance their effectiveness, cultural competency and integration of military education into educational programs are essential.Вступ. Сучасна медсестринська практика вимагає подальшого розвитку, зокрема у сферах системного навчання, зміцнення кадрового потенціалу, а також активної участі у формуванні політики і дослідженнях, пов’язаних із медичним обслуговуванням військових та ветеранів.
Мета роботи – дослідити досвід, труднощі й потреби медсестер під час надання допомоги військовим та ветеранам, які зазнали психотравмувальних або бойових переживань як у зоні бойових дій, так і за умов мирного часу.
Основна частина. Дослідження ґрунтувалося на аналізі наукових джерел інформації із зазначеної тематики. Аналіз зібраних джерел підтверджує, що медсестри відіграють вирішальну роль у догляді за ветеранами, забезпечуючи як фізичну, так і психоемоційну підтримку. В системі охорони здоров’я США медсестринство у VA (Міністерстві у справах ветеранів) розвивається в межах цілісної моделі догляду, яка враховує унікальний військовий досвід пацієнтів. Медсестри беруть участь у скринінгу на посттравматичний стресовий розлад, координують мультидисциплінарну допомогу, формують довірливі стосунки з ветеранами та створюють безпечне середовище для розкриття їх потреб. Особливу увагу приділяють довготривалому і реабілітаційному догляду, профілактиці соціальної ізоляції, а також підтримці родин ветеранів. Однак дані вказують на низку викликів. Ветерани часто уникають звертатися до медсестер через недовіру і стриманість, спричинену військовою культурою. Медсестри повинні володіти не лише клінічними знаннями, але й культурною компетентністю: розуміти військову термінологію, структуру служби, типові психоемоційні стани. Освітні програми, незважаючи на ініціативи, ще не повністю інтегрували ці теми у навчальні плани.
Висновки. Медсестри відіграють ключову роль у догляді за військовими та ветеранами, забезпечуючи як медичну, так і психоемоційну підтримку. Для підвищення ефективності цієї роботи необхідно розвивати культурну компетентність та інтегрувати військову тематику в освітні програми
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
No full textPurpose: to examine the features of developing managerial competencies in healthcare institution managers, taking into account the specific characteristics of healthcare reform and its projected impact on human social life. Materials and Methods: to achieve the objective of the study, methods of analysis, synthesis, and generalization were applied. Results: It was established that systemic changes in the healthcare sector require the implementation of a modern management framework and the formation of a new generation of leadership personnel. The professional competence of a healthcare manager comprises a set of key, basic, and specialized competencies. The specific features of managerial competence in healthcare leadership are determined by the unique characteristics of the sector, as well as the nature and content of the work. Healthcare managers must possess not only a high level of medical knowledge but also be proficient in areas such as financing, insurance, strategic planning, and administration. They must be capable of making complex decisions, ensuring their implementation, and organizing the purposeful activities of their institutions. Currently, Ukraine is experiencing a significant shortage of healthcare administrators who are able to make responsible, independent, and effective strategic decisions. This underscores the urgent need to develop an effective system for training healthcare managers and establishing a high-quality educational foundation that integrates the best international practices with the realities of the Ukrainian healthcare system. A student-centered approach and the use of interactive teaching methods–such as training workshops and case studies–may serve as a viable direction for addressing the challenge of developing managerial skills in the healthcare sector.Мета: вивчити особливості формування управлінських компетентностей менеджера медичних закладів з урахуванням особливостей медичної реформи, її прогнозованого впливу на соціальне життя людини. Матеріали та методи. Для досягнення мети дослідження використано метод аналізу та синтезу, а також метод узагальнення. Результати. Установлено, що системні зміни в галузі охорони здоров’я вимагають упровадження сучасної концепції управління і формування нової генерації керівних кадрів. Професійна компетентність управлінця в галузі охорони здоров’я є сукупністю ключової, базової і спеціальної компетентностей. Специфічні особливості управлінської компетентності керівників галузі охорони здоров’я зумовлені специфікою галузі, характером та змістом праці. Вони повинні не лише володіти високим рівнем медичних знань, а й орієнтуватися в питаннях фінансування, страхування, стратегічного планування й управління, уміти ухвалювати комплексні рішення та здійснювати контроль за їх виконанням, організовувати цілеспрямовану діяльність закладу. Нині в Україні гостра нестача фахівців-організаторів у сфері охорони здоров’я, які вміють ухвалювати відповідальні, самостійні й ефективні рішення стратегічного характеру актуалізує проблему побудови ефективної системи підготовки менеджерів у галузі охорони здоров’я і створення якісної освітньої бази з урахуванням найкращих здобутків провідних країн світу та реалій української системи охорони здоров’я. Одним із напрямів вирішення проблеми формування управлінських навичок у сфері охорони здоров’я може слугувати підхід, орієнтований на студента, та інтерактивні методи навчання, зокрема навчальні тренінги, кейсстаді та ін
АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ МЕТАБОЛІЗМУ КІСТКОВО-ХРЯЩОВОЇ ТКАНИНИ ТА ДАНИХ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ОБСТЕЖЕНЬ У ХВОРИХ НА ОСТЕОАРТРОЗ У ПОЄДНАННІ З ХРОНІЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ
Full text linkIntroduction. Osteoarthritis (OA) remains a fairly common pathology, affecting about 20% of the world’s population. It is often combined with various diseases, including sometimes with chronic obstructive pulmonary disease (COPD).The Aim of the Study is to investigate the features of bone and cartilage tissue metabolism and instrumental examination data in patients with OA combined with COPD.Research Methods. 48 patients with OA (group I) and 25 patients with OA combined with COPD (group II) were examined. The control group consisted of 20 healthy people. The diagnosis of OA was established according to the criteria developed by the American College of Rheumatology and approved by the Ukrainian Rheumatology Association. The diagnosis of COPD was verified based on data according to the Order of the Ministry of Health of Ukraine dated June 27, 2013 No. 555.Bone metabolism was assessed by the concentration of oxyproline, rumalon antibodies and alkaline phosphatase activity. Immunological studies included the determination of C-reactive protein and TNF-α in serum.In addition, radiography and ultrasound of the affected joints were performed.Results and Discussion. In patients with OA combined with COPD, the level of oxyproline and rumalon antibodies increased statistically significantly compared to patients with OA without concomitant pathology (p<0.05), alkaline phosphatase activity did not change (p>0.05). These indicators increased with increasing radiological stage of the pathological process. According to ultrasound, signs of intra-articular inflammation were more pronounced in patients with OA with COPD with radiological stage II than in patients with stage I. In patients with synovitis, the concentration of C-reactive protein significantly exceeded this indicator in patients without joint effusion (p<0.001). The level of TNF-α did not differ in these groups (p>0.05).Conclusions. In patients with OA with concomitant pathology, the formation of oxyproline is enhanced and antigen-specific blood activation increases in the presence of rumalone, which indicates a high intensity of cartilage tissue degradation processes.In the II radiological stage of OA, the level of cartilage metabolism markers is higher than in I. According to ultrasound, more pronounced signs of intra-articular inflammation were found in patients with OA with COPD with the II radiological stage than in patients with the I stage.Вступ. Остеоартроз (ОА) залишається досить поширеною патологією, ним хворіє близько 20% населення Земної кулі. Досить часто він поєднуються з різними захворюваннями, зокрема інколи з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ). Мета дослідження – дослідити особливості метаболізму кістково-хрящової тканини та даних інструментальних обстежень у хворих на ОА у поєднанні з ХОЗЛ.Методи дослідження. Обстежено 48 хворих на ОА (І група) й 25 хворих з ОА у поєднанні з ХОЗЛ (ІІ група). Контрольна група складалась із 20 здорових людей. Діагноз ОА встановлювали відповідно до критеріїв, розроблених Американською колегією ревматологів і схвалених Асоціацією ревматологів України. Діагноз ХОЗЛ верифікували на основі даних згідно з Наказом МОЗ України від 27.06.2013 р. № 555.Метаболізм кісткової тканини оцінювали за концентрацією оксипроліну, румалонових антитіл і активності лужної фосфатази. Імунологічне дослідження включало визначення у сироватці крові С-РБ та ФНП-α. Крім того, проводили рентгенографію та УЗД уражених суглобів.Результати й обговорення. У пацієнтів, в яких ОА поєднувався з ХОЗЛ, статистично достовірно зростав рівень оксипроліну, румалонових антитіл порівняно з хворими на ОА без супутньої патології (р<0,05), активність лужної фосфатази не змінювалась (р>0,05). Ці показники зростали зі збільшенням рентгенологічної стадії патологічного процесу. Більш виражені ознаки внутрішньосуглобового запалення, за даними УЗД, були у пацієнтів на ОА із ХОЗЛ з ІІ рентгенологічною стадією, ніж у пацієнтів з І стадією. В осіб із синовіїтом концентрація С-РБ достовірно перевищувала такий показник у хворих без випоту у суглобі (р<0,001). Рівень ФНП-α не відрізнявся у цих групах (р>0,05).Висновки. У хворих на ОА із супутньою патологією посилюється утворення оксипроліну та зростає антигеноспецифічна активація крові в присутності румалону, що свідчить про високу інтенсивність процесів деградації хрящової тканини.При ІІ рентгенологічній стадії ОА рівень маркерів хрящового метаболізму вищий, ніж при І. Більш виражені ознаки внутрішньосуглобового запалення, за даними УЗД, були у пацієнтів, хворих на ОА із ХОЗЛ з ІІ рентгенологічною стадією, ніж у пацієнтів з І стадією
АНАЛІТИЧНИЙ ПОШУК НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ В SCOPUS З ПИТАНЬ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА ФІЗІОТЕРАПІЇ
Full text linkIntroduction. Today requires scientists to conduct many relevant, innovative and high-quality studies, which cannot be performed without a preliminary detailed study of the state of the scientific issue. A full solution to this problem is impossible without a deep analytical review of literary sources. Currently, this problem can be optimized by using information search engines. In science in general, and in medicine in particular, there are a number of questions that have not yet been fully resolved, the solution of which has been worked on by scientists from all over the world for many years, however, they do not lose their relevance. In the modern conditions of development of medical science and practice, rehabilitation and physiotherapy play a key role in the process of restoring the functional state of the body after injuries, diseases and surgical interventions. According to the recommendations of the World Health Organization, rehabilitation care is a necessary element of complex treatment aimed at improving the quality of life of patients. Physiotherapy methods, in particular kinesiotherapy, electrotherapy, ultrasound therapy, magnetotherapy and laser therapy, are widely used in rehabilitation practice due to their ability to stimulate tissue regeneration, reduce pain and inflammation, improve muscle strength and joint mobility. The results of numerous clinical studies confirm the effectiveness of physiotherapy programs in reducing the duration of recovery and reducing the risk of complications. Of particular importance is a multidisciplinary approach, which involves the participation of doctors of physical and rehabilitation medicine, physical therapists, occupational therapists, psychologists and social workers. This approach allows for individualization of the rehabilitation program, taking into account the clinical needs, age and comorbidities of the patient. Despite the positive results, the scientific literature remains debatable on the optimal combination of methods, the duration of the rehabilitation course and the long-term effectiveness of individual technologies. This makes further research in this area relevant. Aim of the study. Therefore, the aim of the work was to optimize the analytical review of literary sources in the study of rehabilitation and physiotherapy using the Scopus scientometric database. Materials and Methods. To assess the relevance of rehabilitation and physiotherapy research in the Scopus scientometric database, an analytical query was formulated TITLE-ABS-KEY ("Rehabilitation") AND TITLE-ABSKEY ("physiotherapy"). Results and Discussion. Using the Scopus scientometric database allows you to optimize the laboriousness of relevant search for scientific literature on the relevant topic. The Scopus search engine allows you to query the database of bibliographic sources. Conclusions. This article provides an analytical review of publications on the use of artificial intelligence in medicine, in particular, in the study of rehabilitation and physiotherapy. An analysis of works by year in the Scopus scientometric database was conducted. An analysis of works by year was conducted. Authors with the largest number of works are presented, taking into account countries and educational institutions. Based on the data obtained from the analytical review of literature sources using the Scopus scientometric database program, it can be concluded that there is a growing scientific interest in studying the issue of rehabilitation and physiotherapy, therefore such studies are extremely relevant for improving and preserving the health of patients.Вступ. Сьогодення вимагає від науковців багатьох актуальних, новаторських та якісних досліджень, які неможливо виконати без попереднього детального вивчення стану наукового питання. Повноцінне вирішення даної проблеми неможливе без глибокого аналітичного огляду літературних джерел. Нині цю роботу можна оптимізувати за рахунок використання інформаційних пошукових систем. У науці взагалі, а в медицині зокрема, є низка ще не повністю вирішених натепер питань, над розв’язанням яких багато років працюють науковці зі всього світу, однак вони не втрачають своєї актуальності. У сучасних умовах розвитку медичної науки та практики реабілітація та фізіотерапія відіграють ключову роль у процесі відновлення функціонального стану організму після травм, захворювань та оперативних втручань. Згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я, реабілітаційна допомога є необхідним елементом комплексного лікування, спрямованого на покращення якості життя пацієнтів. Методи дослідження. Фізіотерапевтичні методи, зокрема кінезіотерапія, електротерапія, ультразвукова терапія, магнітотерапія та лазеротерапія, широко застосовуються в реабілітаційній практиці завдяки своїй здатності стимулювати регенерацію тканин, зменшувати біль і запалення, покращувати м’язову силу та рухливість суглобів. Результати численних клінічних досліджень підтверджують ефективність фізіотерапевтичних програм у скороченні тривалості відновлення та зменшенні ризику ускладнень. Особливе значення має мультидисциплінарний підхід, який передбачає участь лікарів фізичної та реабілітаційної медицини, фізичних терапевтів, ерготерапевтів, психологів та соціальних працівників. Такий підхід дозволяє індивідуалізувати програму відновлення з урахуванням клінічних потреб, віку та супутніх захворювань пацієнта. Незважаючи на позитивні результати, у науковій літературі залишаються дискусійними питання щодо оптимального поєднання методів, тривалості курсу реабілітації та довгострокової ефективності окремих технологій. Це зумовлює актуальність подальших досліджень у даній галузі. Результати й обговорення. Використання наукометричної бази Scopus дає змогу оптимізувати трудомісткість релевантного пошуку наукової літератури з відповідної тематики. Пошукова система Scopus дозволяє здійснювати запит до бази даних бібліографічних джерел. Тому метою роботи була оптимізація аналітичного огляду літературних джерел під час дослідження реабілітації та фізіотерапії наукометричною базою даних Scopus. Для оцінювання актуальності досліджень реабілітації та фізіотерапії в наукометричній базі Scopus було сформульовано аналітичний запит TITLE-ABS-KEY ("Rehabilitation") AND TITLE-ABS-KEY ("physiotherapy")
ХВОРОБА РЕЙТЕРА У ПРАКТИЦІ ІНФЕКЦІОНІСТА
Full text linkSUMMARY. Reiter’s disease (Reiter’s syndrome – RS) is an infectious-allergic reactive condition that occurs after acute urogenital (urethritis, cystitis, cervicitis) or intestinal infections and is accompanied by chronologically related mainly asymmetric oligoarthritis of the lower extremities, concomitant ophthalmic (conjunctivitis, uveitis) and/or skin-mucosal changes (hyperkeratosis, dactylitis, urethritis, circinary balanitis and stomatitis).
Urogenital and enterocolitis forms of the disease are distinguished, and according to the features of the course can be acute, subacute and chronic forms. According to modern views, RS is a multisystemic disease, which is mainly registered in young men, positive for human leukocyte antigen B27, and is accompanied not only by reactive changes, but also by specific infectious arthritis.
A description of the clinical case of this disease is given.Хвороба Рейтера (синдром Рейтера – СР) – це інфекційно-алергічний реактивний стан, який виникає після гострих урогенітальних (уретрит, цистит, цервіцит) або кишкових інфекцій і супроводжується хронологічно пов’язаними з ними переважно асиметричним олігоартритом нижніх кінцівок, супутніми офтальмологічними (кон’юнктивіт, увеїт) та/або шкірно-слизовими змінами (гіперкератоз, дактиліт, уретрит, цирцинарний баланіт і стоматит).
Виділяють урогенітальну та ентероколітну форму захворювання, а за особливостями перебігу – гостру, підгостру і хронічну форми. Згідно із сучасними поглядами, СР є мультисистемним захворюванням, яке переважно реєструється у молодих чоловіків, позитивних за лейкоцитарним антигеном B27 людини, і супроводжується не тільки реактивними змінами, але й специфічним інфекційним артритом.
Наведено опис клінічного випадку цієї недуги
ЕФЕКТИВНІСТЬ ТЕРАПЕВТИЧНИХ ВПРАВ ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ БОЛЮ ТА ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНИМ НЕСПЕЦИФІЧНИМ БОЛЕМ У ПОПЕРЕКОВОМУ ВІДДІЛІ ХРЕБТА
Full text linkPurpose: To analyze and summarize current scientific data on the effectiveness of therapeutic exercises in reducing pain and improving performance in patients with chronic nonspecific pain in the lumbar spine. Materials and Methods. The study conducted a literature review that allowed us to analyze the key aspects of the effect of therapeutic exercises on pain and performance. Results. The European guidelines for the management of chronic nonspecific low back pain recommend therapeutic exercises as a first-line treatment. Regardless of the mechanism of injury to the lumbar spine, weakness of the deep trunk muscles and reduced spinal stability lead to a slow reduction in pain and limited range of motion. During rehabilitation, it is necessary to perform exercises to strengthen the deep muscles of the trunk (core muscles) to ensure stability and control of movements, as this area is the functional center of the kinetic chain between the upper and lower extremities. Exercise programs for the treatment of chronic lumbar pain are quite diverse, but their effectiveness depends on the individual characteristics of the patient, the correct dosage of the load, adherence to the principle of progression and an integrated approach. Given the available evidence, aerobic, strength, stabilizing, dynamic exercises, as well as yoga and Pilates classes are an important component in a comprehensive approach to the treatment of chronic lumbar pain, contributing to significant symptom relief and improvement of the functional status of patients. Conclusions. Therapeutic exercises are an effective method of pain reduction and improvement of performance in patients with chronic nonspecific lumbar spine pain and should be included in a comprehensive treatment plan, given their proven benefits for improving physical functioning and quality of life.Мета: аналіз і узагальнення сучасних наукових даних щодо ефективності терапевтичних вправ у зменшенні больового синдрому та покращенні працездатності в пацієнтів із хронічним неспецифічним болем у поперековому відділі хребта. Матеріали і методи. У дослідженні здійснено літературний огляд, що дало змогу проаналізувати ключові аспекти впливу терапевтичних вправ на больовий синдром і працездатність. Результати. Європейські рекомендації з ведення хронічного неспецифічного болю в попереку рекомендують терапевтичні вправи як лікування першої лінії. Незалежно від механізму ушкодження поперекового відділу хребта слабкість глибоких м’язів тулуба та знижена стабільність хребта призводять до уповільненого зменшення больового синдрому та обмеження обсягу рухів. Під час реабілітації необхідно виконувати вправи для зміцнення глибоких м’язів тулуба (м’язів кора) з метою забезпечення стабільності та контролю рухів, оскільки ця область є функціональним центром кінетичного ланцюга між верхніми та нижніми кінцівками. Програми вправ під час лікування хронічного болю в поперековому відділі досить різноманітні, але їх ефективність залежить від індивідуальних особливостей пацієнта, правильної дозованості навантаження, дотримання принципу прогресії та комплексного підходу. З огляду на наявні докази аеробні, силові, стабілізуючі, динамічні вправи, а також заняття йогою та пілатесом виступають важливим компонентом у комплексному підході до лікування хронічного болю в поперековому відділі хребта, сприяючи значному полегшенню симптомів і покращенню функціонального стану пацієнтів. Висновки. Терапевтичні вправи є ефективним методом зменшення болю та поліпшення працездатності в пацієнтів із хронічним неспецифічним болем у поперековому відділі хребта, і повинні бути включені до комплексного плану лікування з огляду на їх доведену користь для покращення фізичного функціонування та якості життя
ЛАТИНСЬКА МОВА В СУЧАСНІЙ МЕДИЧНІЙ ОСВІТІ: ВИКЛИКИ Й ПЕРСПЕКТИВИ
Full text linkAbstract. The article examines the challenges and prospects of teaching Latin language in medical institutions of higher education in Ukraine under martial law. The emphasis is on the decrease in students’ motivation to study, as well as the importance of Latin as a fundamental component of the professional training of doctors. The main factors affecting students’ motivation are analyzed, in particular the lack of prior training, the growing role of English language in the medical field, as well as the limited number of hours allocated to studying Latin in higher education. In addition, attention is paid to the psychological aspects of learning, in particular the impact of stress and overload on students’ ability to learn the material. Particular attention is paid to active and interactive learning methods that contribute to increasing the interest of higher education applicants in the discipline. The use of modern textbooks, digital technologies, multimedia tools, as well as the introduction of Problem-based learning, Teambased learning, Case-based learning methods to increase teaching efficiency are proposed. The need of increasing the hours for practical mastery of Latin medical terminology and the introduction of basic Latin language study in specialized educational institutions is substantiated. The creation of open online Latin courses that can be accessible to a wide range of students regardless of their place of study is proposed, as well as the development of interactive mobile applications for independent study of medical terminology. Prospects for further research include the development of adapted Latin teaching programs for medical specialties, the expansion of the integration of interdisciplinary connections, and the assessment of the effectiveness of the proposed methods in the educational process. A particularly important direction is the introduction of combined forms of learning that combine traditional methods with the latest technologies, as well as the development of cooperation between higher education institutions and medical institutions to create a practice-oriented approach to studying Latin.Анотація. У статті розглянуто виклики й перспективи викладання латинської мови в медичних закладах вищої освіти України в умовах військового стану. Акцентовано увагу на зниженні мотивації студентів до навчання, а також на важливості латини як фундаментального складника професійної підготовки медиків. Проаналізовано основні фактори, що впливають на мотивацію студентів, зокрема відсутність попередньої підготовки, усе більшу роль англійської мови в медичній сфері, а також обмежену кількість годин, відведених на вивчення латини у вищій школі. Крім того, звернено увагу на психологічні аспекти навчання, зокрема вплив стресу й перевантаженості студентів, на їхню здатність до засвоєння матеріалу. Особливу увагу приділено методам активного й інтерактивного навчання, які сприяють зростанню інтересу здобувачів вищої освіти до дисципліни. Запропоновано використання сучасних підручників, цифрових технологій, мультимедійних засобів, а також упровадження методик Problem-based learning, Team-based learning, Case-based learning для підвищення ефективності викладання. Обґрунтовано необхідність збільшення годин на практичне освоєння латинської медичної термінології та впровадження базового вивчення латини в спеціалізованих закладах освіти. Запропоновано створення відкритих онлайн-курсів з латини, які можуть бути доступними для широкого кола студентів незалежно від місця їхнього навчання, а також розроблення інтерактивних мобільних застосунків для самостійного вивчення медичної термінології. Перспективи подальших досліджень включають розроблення адаптованих програм викладання латини для медичних спеціальностей, розширення інтеграції міждисциплінарних зв’язків, а також оцінювання ефективності запропонованих методик у навчальному процесі. Особливо важливим напрямом є впровадження комбінованих форм навчання, що поєднують традиційні методи з новітніми технологіями, а також розвиток співпраці між вищими навчальними закладами й медичними установами для створення практико-орієнтованого підходу до вивчення латинської мови
ЕТИКА ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ВИЩІЙ МЕДИЧНІЙ ОСВІТІ
Full text linkAbstract. The article analyzes the basics of the problem of using artificial intelligence (AI) in higher medical education. It is shown that the AI system as a strategic technology provides many advantages for the system of higher medical education. The specifics of the ethical principles of using AI in modern medical higher education are presented. Based on the results of the analysis, the ethical value principles that should be applied in modern higher medical education using AI were systematized, the risks and threats of using AI in medical higher education institutions were characterized in the conditions of the modern development of science, technology and technology.Анотація. У статті проаналізовано проблеми використання штучного інтелекту (ШІ) у вищій медичній освіті. Показано, що система ШІ як стратегічна технологія передбачає багато переваг для системи вищої медичної освіти. Представлено специфіку етичних принципів використання ШІ в сучасній медичній вищій освіті. За результатами проведеного аналізу систематизовано етичні ціннісні принципи, які мають застосовуватися в сучасній вищій медичній освіті з використанням ШІ, охарактеризовано ризики та загрози використання в медичних ЗВО ШІ в умовах сучасного розвитку науки, техніки й технологій