Scientific Journals of Ternopil State Medical University / Наукові журнали Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського
Not a member yet
13110 research outputs found
Sort by
ВПЛИВ СТРАТЕГІЇ КОМПЛЕКСНОГО ІНДИВІДУАЛІЗОВАНОГО ПІДХОДУ ДО ЛІКУВАННЯ НА ПЕРИОПЕРАЦІЙНІ ЗМІНИ У СТАНІ ЗДОРОВ’Я ХВОРИХ ІЗ ГОСТРОЮ КИШКОВОЮ НЕПРОХІДНІСТЮ ПУХЛИННОГО ГЕНЕЗУ
Get PDFThe aim of the work: to analyze the perioperative changes in the health status of patients with acute intestinal obstruction of tumor genesis, in whom a strategy of a comprehensive individualized approach to the choice of treatment tactics was used, using the prognostic scale CR-POSSUM.
Materials and Methods. The data of 74 (100 %) patients who were treated for malignant pathology of the large intestine complicated by obstruction were analyzed. In the treatment of these patients, the developed strategy of a comprehensive individualized approach to the choice of treatment tactics was used. At the stage of hospitalization, preoperative stage, on the first day of the postoperative period and before discharge from the hospital, patients were assessed by the CR-POSSUM scale.
Results. According to the results of the health assessment at the stage of hospitalization, the average score for physiological subscale (PS) of the CR-POSSUM scale was (11.83±3.67) points, for surgical subscale (SS) – (10.79±2.84) points. The mortality risk was (7.30±2.19) %. In 12–24 hours after a complex of conservative treatment and endoscopic decompression, the score for PS was (10.21±3.02) points (p=0.0012), for SS – (10.51±2.71) points. The risk of mortality was (6.12±1.88) % (p=0.0008). Twenty-four hours after surgery, the average score for PS was (11.62±3.41) points (p=0.0047), while for SS – (10.57±2.73) points (p=0.8671). The risk of mortality was (6.92±1.94) % (р=0.0322).
Conclusions. In patients with acute intestinal obstruction of tumor genesis, using a strategy of an integrated individualized approach to the choice of treatment tactics, it was possible to improve the general health of patients in the preoperative period – the score on the PS of the CR-POSSUM scale decreased from (11.83±3.67) points to (10.21±3.02) points, p=0.0012. Due to the use of the developed tactics, it was possible to reduce the risk of mortality in the study group from (7.30±2.19) % to (6.12±1.88) %, p=0.0008.Мета роботи: проаналізувати периопераційні зміни у стані здоров’я хворих із гострою кишковою непрохідністю пухлинного генезу, в яких застосовували стратегію комплексного індивідуалізованого підходу до вибору тактики лікування шляхом використання прогностичної шкали CR-POSSUM.
Матеріали і методи. Проаналізовано дані 74 (100 %) хворих, які проходили лікування з приводу злоякісної патології товстої кишки, ускладненої гострою кишковою непрохідністю (ГКН). У лікуванні цих пацієнтів використовували розроблену стратегію комплексного індивідуалізованого підходу до вибору тактики лікування. На етапі госпіталізації, доопераційному етапі, на першу добу післяопераційного періоду та перед випискою зі стаціонару хворим проводили оцінку стану здоров’я за шкалою СR-POSSUM.
Результати. За результатами оцінки стану здоров’я на етапі госпіталізації, середній бал за фізіологічною субшкалою (ФС) шкали CR-POSSUM склав (11,83±3,67) бала, за ХС – (10,79±2,84) бала. Ризик смертності становив (7,30±2,19) %. Через 12–24 год після проведення комплексу консервативного лікування та ендоскопічної декомпресії оцінка за ФС склала (10,21±3,02) бала (р=0,0012), за ХС – (10,51±2,71) бала (р=0,6481). Ризик летальності становив (6,12±1,88) % (р=0,0008). Через 24 год після хірургічного втручання середній бал за ФС склав (11,62±3,41) бала (р=0,0047), за ХС – (10,57±2,73) бала (р=0,8671). Ризик смертності становив (6,92±1,94) % (р=0,0322).
Висновки. У пацієнтів із гострою кишковою непрохідністю пухлинного генезу при використанні стратегії комплексного індивідуалізованого підходу до вибору тактики лікування вдалося покращити загальний стан ії здоров’я у доопераційному періоді – оцінка за ФС шкали CR-POSSUM знизилася з (11,83±3,67) бала до (10,21±3,02) бала, р=0,0012. За рахунок використання розробленої тактики вдалося знизити ризики летальності у групі дослідження з (7,30±2,19) % до (6,12±1,88) %, р=0,0008
ПРЕДИКТОРИ ФОРМУВАННЯ СИНДРОМУ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕВНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ ПРИ ТУПІЙ ТРАВМІ ЖИВОТА
Get PDFThe aim of the work: to determine the predictors of intra-abdominal hypertension syndrome formation in patients with polytrauma and combined trauma complicated by blunt trauma of abdominal organs.
Materials and Methods. The study involved 28 patients with polytrauma and combined trauma, who were divided into groups depending on the level of intra-abdominal hypertension. Distribution took place at the end of the first day after the initial stabilization of the patients. Intra-abdominal pressure was measured in the bladder according to the recommendations of the World Society for the Study of Intra-Abdominal Hypertension and Abdominal Compartment Syndrome (WSACS, 2013). The criterion for the development of intra-abdominal hypertension was the determination of increased intra-abdominal pressure in two consecutive measurements within 6 hours. Statistical data processing was carried out using Windows 11 Microsoft Office Excel formulas with the determination of the Student-t test, the calculation of the p-error. NT-proBNP levels were determined using Exdia Precision Biosensor Inc. test systems (normal level is less than 125 pg/ml).
Results. Data analysis revealed a significant difference in the levels of intra-abdominal pressure in patients of the studied groups on the 24th ((7.73±2.13) mm Hg vs. (16.4±5.0) mm Hg, p≤0.05) and on the 30th ((7.6±1.99) mm Hg versus (13.08±2.98) mm Hg, p≤0.05) hours. Also, significant differences were found when analyzing the level of platelets at the end of the first day of treatment ((217.67±128.44) T/l in the group of patients without intra-abdominal hypertension versus (180.25±93.96) T/l in the group of patients with intra-abdominal hypertension, p≤0.01). At the limit of reliability (p=0.057), the volumes of blood preparations were used, so in the group without the formation of the syndrome of intra-abdominal hypertension, the volume of transfusions on the first day was (549.87±448.42) ml against (982.92±686.59) ml in patients with a developed syndrome of intra-abdominal hypertension.
Conclusions. Laboratory and clinical markers identified in patients with ICH syndrome in blunt trauma were a decrease in the level of platelets (p≤0.01) and the need for volume blood transfusions, but this indicator was at the limit of confidence (p=0.057).Мета роботи: визначити предиктори формування синдрому внутрішньочеревної гіпертензії у пацієнтів із політравмою та поєднаною травмою, що ускладнена тупою травмою органів черевної порожнини.
Матеріали і методи. У дослідження залучено 28 пацієнтів із політравмою та поєднаною травмою, яких поділили на групи залежно від рівня внутрішньочеревної гіпертензії (ВЧГ). Розподіл відбувався в кінці першої доби після первинної стабілізації пацієнтів. Вимірювання внутрішньочеревного тиску проводили у сечовому міхурі згідно з рекомендаціями світової спілки щодо вивчення ВЧГ та абдомінального компартмент-синдрому (WSACS, 2013). Критерієм розвитку ВЧГ було визначення підвищеного внутрішньочеревного тиску в двох послідовних вимірюваннях протягом 6 год. Статистичну обробку даних проводили з використанням формул Windows 11 Microsoft Office Excel з визначенням t-критерію Стьюдента, вирахуванням p-похибки. Визначення рівнів NT-proBNP виконували з використанням тест-систем Exdia Precision Biosensor Inc. Republic of Korea (нормальний рівень – менше 125 пг/мл).
Результати. При аналізі даних виявлено достовірну відмінність у рівнях внутрішньочеревного тиску в пацієнтів із дослідних груп на 24-ту ((7,73±2,13) мм рт. ст. проти (16,4±5,0) мм рт. ст., р≤0,05) та 30-ту ((7,6±1,99) мм рт. ст. проти (13,08±2,98) мм рт. ст., р≤0,05) год. Також достовірні відмінності були при аналізі рівня тромбоцитів у кінці першої доби лікування ((217,67±128,44) Т/л в групі хворих без ВЧГ проти (180,25±93,96) Т/л у групі пацієнтів із сформованою ВЧГ, р≤0,01. На межі достовірності (р=0,057) були використані об’єми препаратів крові, так в групі без формування синдрому ВЧГ об’єм трансфузій у першу добу становив (549,87±448,42) мл проти (982,92±686,59) мл у пацієнтів із сформованим синдромом ВЧГ.
Висновки. Лабороторними та клінічними маркерами, визначеними у пацієнтів із синдромом ВЧГ при тупій травмі, були зниження рівня тромбоцитів (р≤0,01) та потреба в об’ємних гемотрансфузіях, однак цей показник був на межі достовірності (р=0,057)
РЕКОНСТРУКЦІЯ ВУШНОЇ РАКОВИНИ ПРИ ТРАВМАТИЧНИХ ДЕФЕКТАХ РЕБЕРНИМ ХРЯЩОВИМ АВТОТРАНСПЛАНТАТОМ
Get PDFThe aim of the work: to specify the indications and to develop a method of replacing large defects of the auricle with a costal cartilage autograft.
Materials and Methods. Within 5 years (2000–2024), two male patients aged 22 and 43 years were operated on at the Yuriy Lypa Lviv Regional Hospital for War Veterans and Repressed Persons with defects of the upper and middle thirds of the auricle due to a knife wound and a dog bite. The diagnosis was made based on the examination of the patients. Wound contamination was noted for one of the hospitalized patients, which required intensive wound washing and sparing surgical treatment. All patients admitted to the clinic were hemodynamically stable. After routine laboratory tests, in each case, the auricle was photographed before surgery for legal and tactical reasons. Patients were operated on the day of hospitalization; the method of choice for anesthesia was endotracheal anesthesia. The duration of the operation was 1 hr. 25 minutes - 2 hours. 10 minutes. Cartilage autografts were harvested from 7-8 ribs, considering the chondroarchitectonics of the rib arch. Pneumothorax did not occur in any case.
Results. An ear shell framework was formed for the patients from their own rib cartilage, which was used to restore the shape and size of the auricle. The cartilage frame was covered with temporal fascia on the vascular pedicle. A split autograft was transplanted onto the fascia. With an injury to the middle part of the auricle, it was necessary to restore the lost soft covering tissues and cartilage defect. A two-stage plastic surgery was performed: first, the soft tissue defect was repaired, and the next step was to repair the cartilage defect with the patient’s own rib cartilage. There were no complications with satisfactory cosmetic result.
Conclusions. Large-sized traumatic defects of the upper and middle thirds of the auricle require the use of transplants. The method of choice for closing large defects of the upper and middle thirds of the auricle is prosthetics with a cartilaginous rib auto-graft.Мета роботи: конкретизувати показання та розробити спосіб заміщення великих дефектів вушної раковини реберним хрящовим автотрансплантатом.
Матеріали і методи. Двох пацієнтів чоловічої статі віком 22 і 43 роки прооперовано у Львівському обласному госпіталі ветеранів війни та репресованих імені Юрія Липи протягом 5 років (2000–2024 рр.) з дефектами верхньої і середньої третин вушної раковини унаслідок ножового поранення та укусу собаки. Діагноз поставили, виходячи з даних огляду чоловіків. В одного госпіталізованого зазначили забруднення рани, що потребувало інтенсивного її промивання та економної хірургічної обробки. Пацієнтів, яких помістили в клініку, були гемодинамічно стабільними. Після рутинних лабораторних досліджень у кожному випадку перед операцією прицільно фотографували вушну раковину з юридичних та тактичних мотивів. Чоловіків прооперували в день госпіталізації; метод вибору знеболювання – ендотрахеальний наркоз. Тривалість операцій – 1 год 25 хв; 2 год 10 хв. Забір хрящового автотрансплантата здійснювали з VII–VIII ребер, враховуючи хондроархітектоніку реберної дуги. Пневмоторакс не виник у жодному випадку.
Результати. Пацієнтам формували каркас вушної раковини з власного реберного хряща, яким відновлювали її форму і розміри. Каркас хряща покривали темпоральною фасцією на судинній ніжці. На фасцію трансплантували розщеплений автотрансплантат. При травмі середньої частини вушної раковини потрібно відновити втрачені м\u27які покривні тканини і дефект хряща. Виконували двоетапну пластику – спочатку усували дефект м’яких тканин, а дальше – дефект хрящової тканини власним реберним хрящем. Ускладнень не було. Отримано задовільний косметичний результат.
Висновки. Травматичні дефекти верхньої і середньої третин вушної раковини, великі за розміром, потребують застосування трансплантатів. Способом вибору закриття великих дефектів верхньої і середньої третин вушної раковини є протезування хрящовим реберним автотрансплантатом
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ І ПЕРЕКЛАД У ВИКЛАДАННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: МОЖЛИВОСТІ ТА ВИКЛИКИ
Get PDFAbstract. This article provides a comprehensive investigation into the role of artificial intelligence (AI) as a translation tool in the context of English language teaching (ELT). In recent years, language education has undergone a significant transformation under the influence of digital innovations, particularly AI-based applications. The authors focus on how these technologies are changing the way English is taught and translated in academic settings, highlighting both the opportunities and challenges that accompany this shift. Special attention is paid to the most commonly used AI tools in translation education, including machine translation platforms (such as Google Translate, DeepL, and ChatGPT), speech recognition technologies (Speech-to-Text), automatic subtitling (e.g., YouTube Subtitles, AI captioning tools), and AI-generated text content. These tools offer learners a wide range of benefits, such as real-time access to multilingual content, opportunities for immediate feedback, and the possibility to engage with authentic linguistic materials tailored to their individual learning styles and needs. The article outlines the pedagogical advantages of integrating AI into language learning: it encourages learner autonomy, fosters digital literacy, and enhances understanding through multimodal content delivery. AI can be particularly beneficial in blended and remote learning environments, supporting students from diverse linguistic backgrounds by providing customized resources and translation assistance. Instructors can also benefit from AI tools by using them to assess language errors, adapt assignments, and create personalized learning pathways for students. At the same time, the paper critically assesses a number of challenges associated with the increasing reliance on AI in translation-focused ELT. First, there is a risk of students becoming overly dependent on machine translation, which may hinder the development of independent language processing skills. Second, AI systems often lack the ability to interpret cultural context, stylistic nuance, and idiomatic expressions, leading to flawed or superficial translations. Third, the use of AI may contribute to the fossilization of language errors when students accept AI-generated content without question. Additionally, concerns are raised about academic integrity, as AI tools could be misused to plagiarize or present machine-generated work as original human output. The article emphasizes the need for pedagogically sound and ethically informed implementation of AI in education. Rather than serving as a replacement for human instruction, AI should be seen as a complementary tool that supports but does not replace critical thinking and intercultural understanding. The authors provide examples of classroom activities where AI is used to facilitate translation analysis, intercultural discussions, and evaluation of multiple translation options. These activities help students develop both technical and reflective skills. The discussion illustrates both the positive outcomes of AI integration (increased translation quality, greater learner motivation) and some unintended consequences (reduced grammatical awareness, mechanical task completion). The authors present case studies and teacher reflections that show how AI can either empower or inhibit learning, depending on the instructional context. The article also reviews current academic literature on AI in language education, referencing international practices from Europe and North America. One of the key points discussed is the potential of AI to foster intercultural competence. When accompanied by proper pedagogical frameworks, AI tools can help students build empathy, recognize cultural differences, and broaden their linguistic and cultural awareness. In conclusion, the article argues that AI, when used responsibly and critically, can be a powerful ally in translation education. Its effectiveness, however, depends on the level of digital and linguistic literacy of the learners, the design of learning tasks, and the presence of human guidance. The authors urge educators to treat AI not as a shortcut, but as a meaningful resource that must be thoughtfully integrated into language instruction. A set of practical recommendations is offered for teachers and curriculum developers: integrating project-based learning, blending AI and human translation approaches, discussing the ethical use of AI, and organizing workshops on evaluating AI-generated content. Such measures are vital for preparing learners to engage with AI tools responsibly and professionally in academic and real-world translation settings.Анотація. У статті здійснено комплексне дослідження ролі штучного інтелекту (далі – ШІ) як інструменту перекладу в процесі викладання англійської мови як іноземної. Сучасна освітня парадигма переживає значну трансформацію під впливом цифрових технологій, зокрема штучного інтелекту, який швидко проникає в усі сфери життя, включно з мовною освітою. Автори зосереджують увагу на нових можливостях, які відкриває ШІ для покращення навчального процесу, а також аналізують ризики й виклики, пов’язані з його застосуванням у сфері викладання перекладу. Окрему увагу приділено найпоширенішим ШІ-інструментам, які використовують у навчанні перекладу: системам машинного перекладу (наприклад, Google Translate, DeepL, ChatGPT), засобам розпізнавання мовлення (Speech-to-Text), автоматичному субтитруванню (наприклад, YouTube Subtitles, AI Captioning Tools) та генераторам тексту. Аналіз показує, що ці інструменти сприяють розширенню доступу студентів до автентичних джерел, підвищують мотивацію до навчання, дають змогу адаптувати матеріали до індивідуального рівня підготовки та мовного досвіду здобувачів. Завдяки інтеграції ШІ студенти можуть у режимі реального часу перекладати складні терміни, переглядати лексичні альтернативи, аналізувати синтаксичні структури та тренувати навички міжкультурної комунікації. У статті розглянуто дидактичні переваги використання ШІ: формування автономії здобувачів освіти, розвиток цифрової грамотності, покращення сприйняття іншомовного контенту завдяки мультимодальному поданню інформації. Зазначено, що ШІ може стати ефективним помічником як для студентів, так і для викладачів, особливо в змішаному або дистанційному форматі навчання. ШІ-інструменти також надають нові можливості для створення персоналізованих навчальних траєкторій, аналізу типових помилок і адаптації завдань до конкретних потреб студентів. Водночас автори наголошують на низці серйозних викликів, що супроводжують активне використання ШІ в процесі навчання перекладу. По-перше, надмірна залежність студентів від машинного перекладу може призвести до зниження рівня критичного осмислення мовного матеріалу. По-друге, ШІ-системи не завжди адекватно передають контекст, культурні конотації та стилістичні відтінки, що є критично важливим для якісного перекладу. По-третє, некритичне використання ШІ може призвести до «фіксації» мовних помилок, які студент не помічає через нестачу зворотного зв’язку. Окрему увагу приділено проблемі академічної доброчесності: автоматизовані переклади можуть використовувати для списування або подання чужих текстів як власних, що суперечить етичним нормам навчального процесу. Автори пропонують інтегрувати ШІ в освітній процес обґрунтовано й педагогічно виважено. Вони підкреслюють важливість розроблення спеціальних методичних підходів, які б дали змогу використовувати технології як допоміжний інструмент, а не як заміну людської діяльності. У статті наголошено, що ШІ є засобом формування критичного мислення, аналізу перекладацьких рішень, порівняння варіантів перекладу, обговорення культурних особливостей мовлення. Також проаналізовано, що студенти демонструють як позитивні наслідки (підвищення якості перекладів, зростання залучення до мовної практики), так і небажані тенденції (поверхневе мислення, зниження уважності до граматики). Стаття містить огляд актуальних наукових джерел, що висвітлюють впровадження ШІ в мовну освіту, включно з європейськими та американськими практиками. Важливе місце відведено питанню формування міжкультурної компетентності: автори доводять, що за належного методичного супроводу ШІ може сприяти розвитку емпатії, розумінню культурних відмінностей та розширенню лінгвокультурного кругозору студентів. У підсумку підкреслюється, що ШІ є потужним інструментом у сфері навчання перекладу, проте його ефективність залежить від педагогічного контексту, рівня підготовки студентів та наявності критичного осмислення. Автори рекомендують викладачам розглядати ШІ не як заміну, а як доповнення до традиційних форм навчання, зокрема в контексті формування мовної та перекладацької компетентності. Запропоновано низку рекомендацій для педагогів і розробників навчальних програм: впроваджувати проєктні методи, комбінувати автоматизовані й ручні переклади, обговорювати етичні аспекти використання ШІ, проводити семінари з критичного аналізу перекладів, створених ШІ. Такий підхід сприятиме розвитку в студентів здатності до відповідального, усвідомленого та професійного використання технологій у галузі мовної освіти
СИНДРОМ ЦИКЛІЧНОГО БЛЮВАННЯ У ДІТЕЙ (ОГЛЯД ЗА РЕКОМЕНДАЦІЯМИ ПІВНІЧНОАМЕРИКАНСЬКОГО ТОВАРИСТВА ДИТЯЧОЇ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ, ГЕПАТОЛОГІЇ ТА ХАРЧУВАННЯ 2025 РОКУ)
Get PDFSUMMARY. Cyclic vomiting syndrome (CVS) is one of the functional gastrointestinal disorders that, according to the literature, affects approximately 2 % of children. It is traditionally considered a pediatric condition associated with migraine, yet it is frequently underdiagnosed and ineffectively treated, even after diagnosis is confirmed. The primary characteristic of CVS is the stereotypical, recurrent pattern of episodes involving intense nausea and vomiting that last from several hours to several days, with complete symptom resolution between episodes. Therefore, diagnosis is primarily clinical. Management of acute CVS episodes aims to alleviate symptoms, reduce episode duration, and prevent dehydration and hospitalization. Treatment also includes appropriate counseling on healthy lifestyle practices, development of individualized management plans, and prophylactic pharmacotherapy.
The aim – to analyze evidence-based recommendations developed to replace previous consensus-based expert guidelines and to support patients and clinicians in the management of pediatric CVS.
Material and Methods. This review utilized published results from recent scientific studies on the diagnosis of CVS in pediatric patients. The article is a synthesis of the analyzed sources and the authors expert opinion.
Results. In 2025, the North American Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition (NASPGHAN) developed evidence-based guidelines for the management of pediatric CVS. These were based on systematic reviews and assessment of the quality of evidence using the GRADE (Grading of Recommendations, Assessment, Development, and Evaluation) approach. Through the application of this structured methodology by a multidisciplinary team, a comprehensive document was created that integrates both clinical experience and scientific evidence. This aims to assist clinicians and their patients in timely diagnosis, effective treatment, and improved quality of life.
Conclusion. The NASPGHAN guidelines emphasize a combination of non-pharmacological and pharmacological strategies, with a focus on early intervention and prevention. This article is intended for a broad audience of healthcare professionals who encounter children with CVS, and it includes a detailed clinical profile, diagnostic criteria, and an analysis of current treatment approaches.РЕЗЮМЕ. Синдром циклічного блювання (СЦБ) є одним із функціональних гастроінтестинальних розладів, який, за даними літератури, вражає близько 2 % дітей. Традиційно його розглядають як дитяче захворювання, пов’язане з мігренню, але досить часто цей синдром несвоєчасно діагностують та неефективно лікують, навіть після встановлення діагнозу. Основною характеристикою СЦБ є стереотипний рецидивний характер епізодів інтенсивної нудоти та блювання, що тривають від кількох годин до кількох днів, після чого симптоми повністю зникають, тому діагноз встановлюють переважно клінічно. Лікування гострих нападів СЦБ спрямоване на полегшення симптомів, скорочення тривалості нападів та запобігання зневодненню й госпіталізації. Лікування також включає відповідне консультування щодо здорового способу життя, розробку індивідуальних планів лікування та профілактичні препарати.
Мета – аналіз рекомендацій, заснованих на доказах, що були розроблені для заміни попередніх рекомендацій експертів на основі консенсусу та для допомоги пацієнтам і клініцистам у лікуванні СЦБ у дітей.
Матеріал і методи. В роботі використані опубліковані результати сучасних наукових досліджень з проблеми діагностики СЦБ у педіатричних пацієнтів. Цей огляд є синтезом опрацьованих джерел та експертної думки авторів.
Результати. Північноамериканським товариством дитячої гастроентерології, гепатології та харчування (NASPGHAN) у 2025 році на основі систематичних оглядів з оцінюванням достовірності доказів відповідно до системи GRADE (Grading of Recommendations Assessment, Development, and Evaluation) розроблені рекомендації щодо лікування СЦБ у дітей. За рахунок використання мультидисциплінарною командою систематичного підходу GRADE було створено узагальнений документ, що враховує і клінічний досвід, і наукові докази, щоб допомогти клініцистам та їх пацієнтам вчасно діагностувати дану патологію, призначати ефективне лікування та покращувати якість життя.
Висновок. В основі рекомендацій NASPGHAN лежить поєднання нефармакологічних та фармакологічних стратегій з акцентом на ранньому втручанні та профілактиці. Дана стаття призначена для широкого кола медичних працівників, які стикаються з дітьми з СЦБ, та включає характерну клінічну картину, діагностичні критерії й аналізує сучасні підходи до лікування
ОСОБЛИВОСТІ МОРФОЛОГІЧНИХ ЗМІН У СУДИНАХ ТА ТКАНИНАХ ЛЕГЕНЬ ЩУРІВ ПРИ РЕПЕРФУЗІЇ ТОНКОЇ КИШКИ ПІСЛЯ ПОПЕРЕДНЬОГО МОДЕЛЮВАННЯ ЇЇ ГОСТРОЇ НЕПРОХІДНОСТІ
Get PDFSUMMARY. An important problem in acute intestinal obstruction is multiorgan failure, which is based on the phenomenon of "double blow", namely, due to the violation of the enteric and hepatic barriers, it manifests itself in the initiation of pulmonary dysfunction. The lungs are a target organ, including from the point of view of the mechanisms of bacterial translocation.
The aim – to establish the features of the dynamics and sequence of morphological changes in the vessels and lung parenchyma during the reperfusion of small intestine after previous modeling of it acute obstruction.
Material and Methods. The experiments were conducted on 54 outbred white laboratory male rats. Acute intestinal obstruction was simulated by ligation of the small intestine with a silk ligature 5 cm above the place of its confluence with the cecum. Restoration of the digestive tract patency was performed 48 hours after the start of the experiment. Histological sections were stained with hematoxylin and eosin, according to Weigert and Van Gieson.
Results. In the course of the experiment on rats, it was found that the pulmonary artery in acute intestinal obstruction responds to a compensatory increase in resistance in the form of increased wall tone with narrowing of the lumen, as a response to hypovolemia, which naturally occurs in such cases. Bronchial arteries respond by increasing their throughput, which could also have a compensatory value, given the functionality of these vessels.
Restoration of the patency of the digestive canal after a previous 48-hour occlusion initially does not lead to an improvement in blood circulation in the lungs and even a deepening of previously detected disorders was noted. Dilated bronchial arteries change the response to spasm, which may indicate similar mechanisms of influence on the vascular wall of the pulmonary and bronchial arteries. The reason for this may be a hemodynamic and oxygen double shock in the vessels of the small intestine. Changes in the blood vessels of the lungs are secondary in nature, possibly under the influence of hemodynamic factors, as well as additional toxic effects.
Conclusions. Acute intestinal obstruction leads to a restructuring of the pulmonary blood flow, the nature and intensity of which depends on the duration of the pathological process and determines the degree of restructuring of the pulmonary vessels, which is manifested in a progressive decrease in their throughput in the form of wall thickening and lumen narrowing.РЕЗЮМЕ. Важливою проблемою при гострій кишковій непрохідності є поліорганна недостатність, в основі якої лежить феномен «подвійного удару», а саме через порушення ентерального та печінкового бар’єрів проявляється в ініціації легеневої дисфункції. Легені є органом-мішенню, в тому числі й із погляду механізмів бактеріальної транслокації.
Мета – встановити особливості динаміки та послідовності морфологічних змін у судинах та паренхімі легень при відновленні прохідності тонкої кишки після попереднього моделювання гострої низької непрохідності.
Матеріал і методи. Досліди проводили на 54 безпородних білих лабораторних самцях. Гостру низькокишкову непрохідність моделювали шляхом перев’язки тонкої кишки шовковою лігатурою на 5 см вище від місця її впадання у сліпу кишку. Відновлення прохідності травного тракту проводили через 48 годин після початку експерименту. Гістологічні зрізи фарбували гематоксиліном і еозином, за Вейгертом і Ван Гізон.
Результати. У ході експерименту на щурах було встановлено, що легенева артерія при гострій кишковій непрохідності реагує на компенсаторне підвищення опору у вигляді підвищеного тонусу стінок зі звуженням просвіту, як відповідь на гіповолемію, що природно виникає в таких випадках. Бронхіальні артерії реагують збільшенням пропускної здатності, що також могло б мати компенсаторне значення, враховуючи функціональність цих судин. Відновлення прохідності травного каналу після попередньої 48-годинної оклюзії спочатку не призводить до покращення кровообігу в легенях і навіть відмічається поглиблення виявлених раніше розладів. Розширені бронхіальні артерії змінюють реакції на спазм, що може свідчити про схожі механізми впливу на судинну стінку легеневої та бронхіальної артерій. Причиною цього може бути гемодинамічний і кисневий подвійний удар в судинах тонкого кишечника. Зміни в кровоносних судинах легень мають вторинний характер, можливо під впливом гемодинамічних факторів, а також додаткових токсичних ефектів.
Висновки. Гостра кишкова непрохідність призводить до перебудови кровоносного русла легень, характер і інтенсивність якої залежить від тривалості патологічного процесу і визначає ступінь перебудови легеневих судин, що проявляється у прогресивному зниженні їх пропускної спроможності у вигляді потовщення стінок і звуженні просвіту
ЗМІНА ПАРАДИГМИ ТА РОЗШИРЕННЯ ДОСТУПУ ДО ОРТЕЗУВАННЯ
Get PDFSUMMARY. Movement disorders of varying degrees and origins significantly affect the quality of life, limiting mobility, household independence, social activity, and often being accompanied by pain. In this context, orthotics is an important tool for improving the quality of life of people with motor disorders.
The aim – to substantiate the need to rethink traditional approaches to orthotics, emphasizing the importance of a patient-centered approach, the introduction of modern technologies and advanced training of specialists.
Material and Methods. Systematic analysis and synthesis of information from various sources to identify key issues and trends in the field of orthotics. The search was conducted in Medline databases (using the Pubmed interface).
Results. Orthotics is not just a technical device, but an important element of comprehensive rehabilitation that opens up new opportunities for people with motor disabilities, helping them to achieve greater activity, independence and significantly improve their quality of life. Expanding access to quality orthoses is not only a medical necessity, but also an important social and economic one. When patients receive timely and adequate orthotic care, they can function better, integrate into society, and reduce the burden on the healthcare system. Orthoses help patients to feel more independent and fully-fledged members of society, which is an inalienable right of every human being.
Conclusions. The rethinking of the orthotics paradigm should be based on the principles of patient-centeredness, active implementation of innovative technologies such as 3D printing and the latest materials, as well as advanced training and continuous professional development of specialists. Only a systematic approach that covers all the links - from education and production to legislative regulation - will create an effective and affordable orthotics system.РЕЗЮМЕ. Рухові порушення різного ступеня та походження значно впливають на якість життя, обмежуючи мобільність, побутову самостійність, соціальну активність пацієнтів та часто супроводжуючись болем. У цьому контексті ортезування є важливим інструментом покращення якості життя осіб із руховими порушеннями.
Мета – обґрунтувати необхідність переосмислення традиційних підходів до ортезування, наголошуючи на важливості пацієнтоорієнтованого підходу, впровадження сучасних технологій та підвищення кваліфікації фахівців.
Матеріал і методи. Систематичний аналіз та узагальнення інформації з різних джерел для виявлення ключових проблем та тенденцій у сфері ортезування. Пошук проведено в базах даних Medline (за допомогою інтерфейсу Pubmed).
Результати. Ортезування є не просто технічним засобом, а важливим елементом комплексної реабілітації, що відкриває нові можливості для людей з руховими порушеннями, допомагаючи їм досягти більшої активності, незалежності та значно покращити якість свого життя. Розширення доступу до якісних ортезів є не лише медичною, але й важливою соціальною та економічною необхідністю. Коли пацієнти отримують своєчасну та адекватну ортопедичну допомогу, вони можуть краще функціонувати, інтегруватися в суспільство та знижувати навантаження на систему охорони здоров’я. Ортези допомагають пацієнтам відчувати себе більш незалежними та повноцінними членами суспільства, що є невід’ємним правом кожної людини.
Висновки. Переосмислення парадигми ортезування має ґрунтуватися на принципах пацієнтоорієнтованості, активному впровадженні інноваційних технологій, таких як 3D-друк та новітні матеріали, а також на підвищенні кваліфікації та безперервному професійному розвитку фахівців. Лише системний підхід, що охоплює всі ланки – від освіти та виробництва до законодавчого регулювання – дозволить створити ефективну та доступну систему ортезування
ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЧНИХ КИСЛОТ У ТРАВІ ДВОХ ВИДІВ РОДУ ANEMONE L.
Get PDFThe aim of the work. Identification and quantitative determination of organic acids in the herb of two Anemone species.
Materials and Methods. The research objects were the herbs of Anemone (A.) nemorosa and Anemone ranunculoides harvested in Ivano-Frankivsk region in 2023. Organic acids were identified using the GC/MS method. Chromatographic separation was performed on a GC/MS system Agilent 6890N/5973inert (Agilent Technologies, USA). Quantitative determination of free organic acids and ascorbic acid was carried out by titrimetric methods.
Results and Discussion. The GC/MS method allowed for the identification and quantification of 7 organic acids in the herb of A nemorosa L. and 8 – in A. ranunculoides L., respectively.
Using the titrimetric method, the highest content of organic acids was found in the raw material of A. nemorosa collected near the Pavlivka village, Ivano-Frankivsk region – 0.91 ± 0.01 %. The maximum ascorbic acid content was determined in the herb of A. nemorosa collected near the Ozeryany village, Ternopil region (0.11 ± 0.006 %). In the herb of A. ranunculoides, the content of free organic acids and ascorbic acid amounted to 0.90 ± 0,01 % and 0.07 ± 0,009 %, respectively.
Conclusions. The component composition of organic acids was determined in the samples of Anemone nemorosa and Anemone ranunculoides. The common acids for both species were: oxalic, malonic, succinic, malic, glutaric, and citric acids. In both Anemone nemorosa L. and Anemone ranunculoides L., malic acid was predominant (693.07 and 385.46 µg/g, respectively).
Titrimetric determination of the total content of organic acids and ascorbic acid in the aerial parts indicates variability of these parameters depending on the location of raw material collection.
The results obtained provide a foundation for further phytochemical and pharmacological studies.Мета роботи – ідентифікація та визначення кількісного вмісту органічних кислот у траві двох видів анемони.
Матеріали і методи. Об’єктами дослідження була трава анемони дібровної та анемони жовтецевої, заготовлена на території Івано-Франківської області у 2023 р. Органічні кислоти виявляли методом ГХ/МС. Хроматографічне розділення проводили на газовій хромато-мас-спектрометричній системі Agilent 6890N/5973inert (Agilent technologies, USA). Кількісне визначення вільних органічних кислот та аскорбінової кислоти проводили титриметричними методами.
Результати й обговорення. Методом ГХ/МС у траві анемони дібровної (Anemone nemorosa L.) та анемони жовтецевої (Аnemone ranunculoides L.) ідентифіковано і встановлено кількісний вміст 7 та 8 органічних кислот відповідно, які представлені дикарбоновими, трикарбоновими та оксокислотами.
Методом титриметрії встановлено, що найбільша кількість органічних кислот міститься у сировині анемони дібровної заготовленої на околицях с. Павлівка Івано-Франківської обл. – 0,91 ± 0,01 %, найнижчий – у траві із околиць с. Клубівці Івано-Франківської обл. (0,84 ± 0,01 %). Максимальний вміст аскорбінової кислоти визначено у надземній частині анемони дібровної із околиць с. Озеряни Тернопільської обл., а мінімальний – із околиць с. Клубівці Івано-Франківської обл. (0,11 ± 0,006 % та 0,06 ± 0,006 %, відповідно). Для трави анемони жовтецевої вміст вільних органічних кислот та аскорбінової кислоти становить 0,90 ± 0,01 % та 0,07 ± 0,009 %, відповідно.
Висновки. У зразках анемони дібровної та анемони жовтецевої визначено компонентний вміст органічних кислот. Спільними для обох видів виявилися: щавлева, малонова, бурштинова, яблучна, глутарова та лимонна кислоти. Як у траві Anemone nemorosa L., так і у Anemone ranunculoides L. за вмістом переважала яблучна кислота (693,07 та 385,46 мкг/г відповідно).
Титриметричне визначення вмісту суми органічних кислот та аскорбінової кислоти у надземній частині свідчить про варіабельність цих показників залежно від місця заготівлі сировини.
Одержані результати створюють передумови для подальших фітохімічних та фармакологічних досліджень трави анемон
ДОСЛІДЖЕННЯ ЩОДО СТВОРЕННЯ ЛІКАРСЬКОГО КОСМЕТИЧНОГО ЗАСОБУ У ФОРМІ ПОМАДИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХЕЙЛІТУ
Get PDFThe aim of the work. To develop the composition and technology of a cosmetic product in the form of lipstick for the treatment and prevention of cheilitis, and into study the technological and consumer properties of lipstick.
Materials and Methods. For the study, various series of cosmetic lipsticks were obtained, 6 series of lipsticks with different composition of excipients were obtained. The lipsticks included various waxes, solid and liquid oils, oil extracts and vitamins.
Results and Discussion. During the research, the composition of lipsticks was selected based on the recommendations of practicing dermatologists. Model samples of the cosmetic product were obtained with different combinations of excipients and were studied according to the following indicators: organoleptic properties, determination of uniformity and dispersion, thermal stability, spreadability, melting point, determination of pH. Also, a study of consumer characteristics of the obtained lipstick samples was conducted. Based on the results of the above studies, the best series was selected.
Conclusions. The influence of various combinations of excipients on the technological and consumer properties of lipsticks for cheilitis correction was studied. It was determined that all samples have satisfactory pharmacotechnological indicators, are homogeneous with a satisfactory pH value, however, some of them have worse spreadability. According to the developed questionnaire, a survey of respondents was conducted regarding consumer properties, namely; appearance, ease of application, stickiness, film adhesion, taste and smell, overall impression, degree of comfort. The results of the survey showed that the leaders of these studies were: series No. 3 and series No. 6 with different combinations of excipients.Мета роботи. Розробити склад та технологію лікарського косметичного засобу у формі помади для лікування та профілактики хейліту, вивчити технологічні та споживні властивості губної помади.
Матеріали і методи. Для дослідження були отриманні різні серії косметичних помад, одержано 6 серій губної помади із різним складом допоміжних речовин. До складу помад входили різні воски, тверді та рідкі олії, олійні екстракти та вітаміни.
Результати й обговорення. В ході досліджень було обрано склад губних помад опираючись на рекомендації практикуючих лікарів дерматологів. Одержано модельні зразки лікарського косметичного засобу, з різними комбінаціями допоміжних речовин та досліджено за такими показниками: органолептичні властивості, визначення однорідності та дисперсності, термостабільність, намащуваність, температура плавлення, визначення pH. Також було проведено дослідження споживчих характеристик отриманих зразків губних помад. За результатами вище наведених досліджень обрано кращу серію.
Висновки. Вивчено вплив різних комбінацій допоміжних речовин на технологічні та споживчі властивості губних помад для лікування та профілактики хейліту. Встановлено, що всі зразки мають задовільні фармакотехнологічні показники, є однорідними із задовільним значенням pH, проте деякі з них мають гіршу намащуваність. Згідно розробленої анкети проведено опитування респондентів щодо споживчих властивостей, а саме; зовнішній вигляд, легкість нанесення, липкість, адгезію плівки, смак і запах, загальне враження, ступінь комфорту. Результати анкетування показали, що лідером даних досліджень були: серії № 3 та серія №6 з різними комбінаціями допоміжних речовин
МОРФОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕАКЦІЇ ТКАНИН ТВАРИН НА ВЖИВЛЕННЯ КЕРАМІЧНОЇ ВКЛАДКИ У СТОМАТОЛОГІЧНОМУ ПРОТЕЗУВАННІ
Get PDFModern orthopedic dentistry is moving towards improving various technologies of prosthetics with metal-free ceramics. One of the most important directions in dental research of the 21st century is the improvement of metal-free structures. The aim of the research was to determine the bioinertness of the inlay material, which can be used in prosthetics with dentures based on frameless ceramics. Materials and methods of research. Morphological study of the skin of white Wistar rats was performed after intradermal implantation of alloys: Weron 99, Wirocer, Wirobond, IPS e.max Press ceramics. Studies were conducted on rats to assess the degree of impact on surrounding tissues when implanting samples of basic materials used to make inlays in the clinic. A study of the skin of rats after implantation of the Wirocer alloy determined the preservation of a clear demarcation between the epidermis and the dermis. A study of the skin of rats that were implanted with the Wirobond alloy determined a clear demarcation between the epidermis and the dermis. The papillae are shallow and located at considerable distances from each other. The cells of the expanded basal layer are arranged rather disorderly, the nuclei of some of them are enlarged, the nuclei of others are small, all the nuclei are darkly stained. A study of the skin of rats with the implantation of ceramic elements JPS e.max Press determined changes in the epidermis and dermis. The demarcation of the epidermis and dermis does not change. In the epidermis, a thickening of the basal layer is observed in some areas. Conclusions. The results obtained indicate that intradermal implantation of alloys: Weron 99, Werocer, Wirobond and IPS e.max Press ceramics is accompanied by unidirectional dystrophic changes in the epithelium and dermis of the skin of experimental animals, however, when implanting ceramics, these changes are less pronounced, which indicates a more significant bioinertness of ceramics when introduced into the tissues of the oral cavity of experimental animals.Сучасна ортопедична стоматологія рухається в напрямі вдосконалення різних технологій протезування безметалевою керамікою. Одним із найважливіших напрямів у стоматологічних дослідженнях XXI сторіччя є поліпшення безметалевих конструкцій. Метою досліджень було з’ясування біоінертності матеріалу вкладок, що можна застосувати для протезування зубними протезами на основі безкаркасної кераміки. Матеріали та методи досліджень. Морфологічне дослідження шкіри білих щурів лінії Вістар проводили після внутрішньошкірної імплантації сплавів: Weron 99, Wirocer, Wirobond, кераміки IPS e.max Press. Провели дослідження на щурах, що дало змогу оцінити ступінь впливу на навколишні тканини в разі імплантації зразків основних матеріалів, що застосовуються для виготовлення вкладок в клініці. Дослідження шкіри щурів після імплантації сплаву Wirocer визначило збереження чіткого розмежування епідермісу і власно шкіри. Дослідження шкіри щурів, яким робили імплантацію сплаву Wirobond, визначило чітке розмежування епідермісу і власно шкіри. Сосочки неглибокі, розташовані на значних дистанціях між собою. Клітини потовщеного базального шару розташовані досить невпорядковано, ядра частини з них збільшені, ядра інших дрібні, усі ядра темно забарвлені. Дослідження шкіри щурів під час імплантації керамічних елементів JPS e.max Press визначило зміни в епідермісі і власно шкірі. Розмежування епідермісу і власно шкіри не змінюється. В епідермісі спостерігається потовщення базального шару на окремих ділянках. Висновки. Отримані результати свідчать, що внутрішньошкірна імплантація сплавів: Weron 99, Werocer, Wirobond і кераміки IPS e.max Press – супроводжується односпрямованими дистрофічними змінами в епітелії і дермі шкіри експериментальних тварин, однак за імплантації кераміки ці зміни виражені меншою мірою, що свідчить про більш значущу біоінертність кераміки за впровадження в тканини порожнини рота експериментальних тварин