Scientific Journals of Ternopil State Medical University / Наукові журнали Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського
Not a member yet
13110 research outputs found
Sort by
КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВДОСКОНАЛЕНИХ СПОСОБІВ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ФІКСАЦІЇ ОКЛЮЗІЙНИХ СПІВВІДНОШЕНЬ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЧАСТКОВИМИ ДЕФЕКТАМИ ЗУБНИХ РЯДІВ
Get PDFAbstract. Considering the anatomical and functional indicators of the maxillofacial area in the case of complex treatment with fixed and removable denture structures (FPD and RPD) is an important direction in prosthetic dentistry. We have proposed improved methods of determining central occlusion/relation position of jaws, muscle deprogramming at the stages of manufacturing of dental prosthesis and during the period of adaptation to them. Important methods for confirming the effectiveness of the proposed improvements are digital analysis of occlusion and electromyography of masticatory muscles. The aim of the study – to establish the effectiveness of the proposed methods of determining and fixing the occlusal relationships based on the study of clinical indicators in patients who simultaneously use FPD and RPD for prosthetic therapy. Materials and Methods. Our study included 120 patients aged 55–70 years with partial edentulous who came to the Department of Stomatology of Postgraduate Education of Ivano-Frankivsk National Medical University for prosthetic treatment. Prosthetic treatment was carried out with FPD, RPD using the proposed methods of forming occlusal relationships (group 1) and generally accepted methods (group 2). Each group was divided into subgroups: a – without occlusal disorders, and b – with occlusal disorders and vertical occlusion dimension (VOD) loss. The examination included determining the functional state of occlusion using the computerized digital occlusion analysis complex “T-Scan Novus” and determining of bioelectric activity of the masticatory “Neuro-EMG-Micro”. Results and Discussion. Analysis of the functional occlusion showed the absence of patients with an “excessive” degree of asymmetry among patients of 1a and 1b subgroups during all observation periods according to the T-Scan Novus indicators and their appearance in 2a subgroup (3.3% of people) and 2b (16.7% of people). The average value of the occlusion time did not differ from the indicators of the control group in subgroups 1a and 1b during observation, but it was significantly higher in 2a subgroup after a year, in 2b subgroup – during all observation periods (p<0.05). The average values of the bioelectric activity amplitudes (at rest, during maximal contraction and voluntary chewing ) of the right and left m. masseter did not significantly differ from the values of the control group after a year of observation in patients of 1a subgroup, in contrast to the values of 2a subgroup patients (p<0.05). There was a significant increase of average amplitude values of the bioelectric activity by 18% for the right and 30.7% for the left m. masseter in patients of subgroup 1b during maximal contraction and by 15.4% for the right and 16.3% for the left m. masseter during voluntary chewing in patients of 1b subgroup a year after prosthetic treatment, compared with the data of 2b subgroup (p<0.05). Conclusions. The implementation of proposed improved methods in the prosthetic treatment of patients with a combination of PRD and FPD allows to evenly distribute the occlusal load, prevent overload of periodontal tissues of the abutment teeth, balance the function of the masticatory muscles of the left and right sides, which in the complex improves the quality of dental care.Урахування анатомо-функціональних показників щелепно-лицевої ділянки в разі комплексного лікування незнімними та знімними конструкціями зубних протезів – важливий напрям ортопедичної стоматології. У статті запропоновано вдосконалені способи об’єктивізації методу визначення центральної оклюзії/центрального співвідношення щелеп, перепрограмування м’язів на етапах виготовлення ЧЗПП та в період адаптації до них. Важливими методами для підтвердження ефективності запропонованих удосконалень є цифровий аналіз оклюзії та електроміографія жувальних м’язів. Метою дослідження є встановлення ефективності запропонованих способів визначення та фіксації оклюзійних співвідношень на основі вивчення клініко-лабораторних показників ЗЩС пацієнтів, яким виготовляють незнімні та знімні ортопедичні конструкції. Матеріали і методи. Було проведено ортопедичне лікування незнімними конструкціями та частковими знімними протезами, використовуючи вдосконалений метод (1 група) та загальноприйняту методику (2 група). Групи було розділено на підгрупи: а – без порушення оклюзії та б – із порушеннями. Обстеження включало визначення функціонального стану оклюзії за допомогою комплексу комп’ютеризованого цифрового аналізу оклюзії «T-Scan Novus»» та стан біоелектричної активності жувальних м’язів за показниками ЕМГ на електронейроміографічному комплексі «Neuro-EMG-Micro». Результати досліджень. Аналіз функціонального стану оклюзії за показниками «T-Scan Novus» показав відсутність пацієнтів із «надмірним» ступенем порушення асиметрії серед підгруп 1а та 1б в усі терміни спостереження та їх появу в 2а (3,3% осіб) і 2б (16,7% осіб) підгрупах. У підгрупах 1а та 1б середнє значення часу оклюзії під час спостереження не відрізнялося від показників контрольної групи, проте було достовірно більше в підгрупі 2а через рік, у підгрупі 2б – у всі терміни спостереження (р<0,05). Середні показники амплітуд біоелектричної активності правого та лівого m. Masseter у стані спокою, під час вольового стискання та довільного жування через рік спостереження в пацієнтів підгрупи 1а достовірно не відрізнялися від значень контрольної групи, на відміну від значень у пацієнтів 2а підгрупи (p<0,05). Аналізуючи середні значення амплітуди біоелектричної активності м’язів під час максимального стискання через рік користування ортопедичними конструкціями, відмітили достовірне зростання на 18% для правого та на 30,7% для лівого m. masseter у пацієнтів підгрупи 1б, порівняно з даними в осіб підгрупи 2б. Під час довільного жування середні значення амплітуд біоелектричної активності м’язу через рік після ортопедичного лікування були достовірно більші в пацієнтів підгрупи 1б на 15,4% (правий m. Masseter) і на 16,3% (лівий), ніж у підгрупі 2б (p<0,05). Висновки. Впровадження запропонованих удосконалених методів під час ортопедичного лікування пацієнтів поєднанням ЧЗПП та незнімних конструкцій дозволяє рівномірно розподілити оклюзійне навантаження, попередити перевантаження тканин пародонту опорних зубів, збалансувати функцію жувальних м’язів лівої та правої сторін, що в комплексі підвищує якість надання стоматологічної допомоги
ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПЛИВУ КОМПЛЕКСНОГО ВІЗИТУ НА ГЕМОДИНАМІЧНІ ПОКАЗНИКИ У ПАЦІЄНТІВ З ПОРУШЕННЯМИ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ
Get PDFIntroduction. In recent years, the problems of preventing complications from musculoskeletal disorders of various genesis have become increasingly important and affect various segments of the population, regardless of age and occupation. The results of conventional conservative treatment alone are usually temporary and do little to improve the quality of life and prevent the progression of posture and musculoskeletal disorders. In this study, not only factors related to quality of life were studied, but also hemodynamic parameters, namely systolic blood pressure (SBP), were monitored in patients with symptoms of musculoskeletal disorders.
The aim of the study – to evaluate the effectiveness of the results achieved during the application of rehabilitation nursing measures, in particular massage, physical therapy and others, as part of a multidirectional visit (MV) and their impact on hemodynamic parameters in patients with musculoskeletal disorders.
The main part. The study examined 105 patients with symptoms of musculoskeletal disorders aged 25 to 75 years who underwent outpatient treatment at the “Academy of Health” Rehabilitation Center (Ternopil). In order to study the effectiveness of the measures proposed as part of the MV course, developed on the basis of the five stages of the nursing process, all patients were divided into three groups according to their blood pressure (BP). Patients in the first group had a tendency to decreased systolic and diastolic blood pressure (DSBP and DDBP). In patients of the group 2, systolic and diastolic blood pressure were within normal limits (NSBP and NDBP). In the third group, there were patients with a tendency to elevated systolic and diastolic blood pressure (ESBP and EDBP).
Conclusions. In a comparative analysis of hemodynamic parameters in patients with musculoskeletal disorders by arterial oscillography (AO) before and after the course of MV, a decrease in SBP in the NSBP group by 5.77 mm Hg, an increase in the SBP in the DSBP group by 7.03 mmHg and a decrease in the SBP in the ESBP group by 14.94 mmHg, were observed. The significant improvement in SBP parameters after the patients underwent a course of MV gives grounds to assert the effective therapeutic effect of MV on the hemodynamics of patients of all study groups and their condition in general.Вступ. Протягом останніх років проблеми профілактики ускладнень при порушеннях опорно-рухового апарату різного генезу набувають усе більшого значення та охоплюють різні верстви населення незалежно від віку і виду діяльності. Результати лише традиційного консервативного лікування зазвичай мають тимчасовий характер і майже не сприяють покращенню якості життя і профілактиці прогресування порушень постави та функцій опорно-рухового апарату. В цьому дослідженні не тільки вивчали фактори, пов’язані з якістю життя, а також проводили моніторинг гемодинамічних показників, зокрема сиcтолічного артеріального тиску (САТ), у пацієнтів із симптомами порушень опорно-рухового апарату.
Мета роботи – оцінити ефективність результатів, яких було досягнуто в процесі проведення реабілітаційних медсестринських заходів, зокрема масажу, лікувальної фізкультури та інших, у рамках курсу комплексного візиту (КВ) та їх вплив на гемодинамічні показники у пацієнтів з порушеннями опорно-рухового апарату.
Основна частина. Обстежено 105 пацієнтів із симптомами порушень опорно-рухового апарату віком від 25 до 75 років, які проходили курс амбулаторного лікування на базі реабілітаційного центру «Академія здоров’я» (м. Тернопіль). Для вивчення ефективності заходів, запропонованих у рамках курсу КВ, розроблених на основі п’яти етапів сестринського процесу, всіх пацієнтів за значенням артеріального тиску було поділено на три групи. Пацієнти 1-ї групи мали схильність до пониженого систолічного та діастолічного артеріального тиску (ПСАТ і ПДАТ). У пацієнтів 2-ї групи показники систолічного та діастолічного артеріального тиску були в межах норми (НСАТ і НДАТ). Пацієнти 3-ї групи мали схильність до підвищеного (високого) систолічного та діастолічного артеріального тиску (ВСАТ і ВДАТ).
Висновки. При проведенні порівняльного аналізу гемодинамічних показників у пацієнтів з порушеннями опорно-рухового апарату методом артеріальної осцилографії до і після курсу КВ встановлено пониження показників САТ у групі НСАТ на 5,77 мм рт. ст., зростання в групі ПСАТ на 7,03 мм рт. ст. та пониження у групі ВСАТ на 14,94 мм рт. ст. Вірогідне покращення параметрів САТ після проходження пацієнтами курсу КВ дає підстави стверджувати, що він має ефективний терапевтичний вплив на гемодинаміку пацієнтів усіх досліджуваних груп та їх стан загалом
ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ПНЕВМОНІЮ, АСОЦІЙОВАНУ З COVID-19
Get PDFIntroduction. Patients with COVID-19 often face a wide range of psychological features that can persist for a long time after the acute phase of the disease. Numerous studies have shown an increased prevalence of mental disorders among people with COVID-19 compared to the general population or patients with other respiratory diseases.
The aim of the study – to analyse the level of optimism/pessimism among patients with COVID-19 pneumonia depending on the category of disease severity.
The main part. The first stage of our study was a retrospective examination of the medical records of 27 patients who were hospitalized for community-acquired pneumonia (confirmed by computed tomography) with a positive smear test result for SARS-CoV-2 virus. The severity of pneumonia was calculated using the PORT scale. The second stage of our study was a telephone survey to assess the level of optimism of the participants of the first stage of our study 6-12 months after discharge from the hospital, using The Life Orientation Test-Revised.
Assessment of the level of optimism in patients with COVID-19-associated pneumonia shows a decrease in its level with an increase in the category of pneumonia complexity. At the same time, in group III, the level of optimism was significantly lower by 26.2 % compared with the comparison group. It is worth noting a significant increase in the percentage of people with high pessimism and, accordingly, a decrease in the percentage of people with high optimism as COVID-19-associated pneumonia progresses. The analysis of optimism components showed the vast majority of positive responses to the statement ‘In uncertain times, I usually expect the best’ in group II (92.31 %) and group III (71.42 %) and the largest number of negative responses to the statement ‘I’m always optimistic about my future’ in group III (50.00 %). The analysis of pessimism components showed the vast majority of affirmative responses to the statements ‘I hardly ever expect things to go my way’ (78.56 %), ‘I rarely count on good things happening to me’ (71.94 %) in group III patients, which, however, did not significantly differ from the data in group II patients.
Conclusions. Understanding psychological characteristics is critical to developing effective diagnostic, treatment and rehabilitation strategies aimed at improving the mental health and quality of life of individuals after COVID-19-associated pneumonia.Вступ. Пацієнти з COVID-19 часто стикаються із широким спектром психологічних особливостей, які можуть зберігатися протягом тривалого часу після гострої фази захворювання. Численні дослідження показали підвищену поширеність психічних розладів серед людей, хворих на COVID-19, порівняно із загальною популяцією або пацієнтами з іншими респіраторними захворюваннями.
Мета роботи – проаналізувати рівень оптимізму/песимізму у хворих на пневмонію, спричинену COVID-19, залежно від категорії тяжкості захворювання.
Основна частина. Першим етапом нашого дослідження було ретроспективне вивчення медичної документації 27 пацієнтів, яких госпіталізували з приводу негоспітальної пневмонії (підтвердженої за допомогою комп’ютерної томографії) з позитивним результатом мазка на вірус SARS-CoV-2. Тяжкість перебігу пневмонії оцінювали за шкалою PORT. Другим етапом нашого дослідження було телефонне опитування для оцінки рівня оптимізму в учасників першого етапу дослідження через 6–12 місяців після виписування зі стаціонару за допомогою тесту життєвої орієнтації (The Life Orientation Test-Revised). Оцінка рівня оптимізму у хворих на пневмонію, асоційовану з COVID-19, свідчить про його зниження зі збільшенням категорії тяжкості пневмонії. При цьому в 3-й групі рівень оптимізму був вірогідно нижчим на 26,2 % порівняно з групою порівняння. Варто відзначити значне збільшення відсотка осіб з високим рівнем песимізму і, відповідно, зменшення відсотка осіб з високим рівнем оптимізму в міру прогресування пневмонії, асоційованої з COVID-19. Аналіз компонентів оптимізму показав переважання позитивних відповідей на твердження «У непевні часи я зазвичай очікую на краще» у хворих 2-ї (92,31 %) і 3-ї (71,42 %) груп та найбільшу кількість негативних відповідей на твердження «Я завжди оптимістично дивлюся на своє майбутнє» у пацієнтів 3-ї групи (50,00 %). Аналіз компонентів песимізму показав переважання ствердних відповідей на твердження «Я майже ніколи не очікую, що все піде по-моєму» (78,56 %), «Я рідко розраховую на те, що зі мною трапиться щось хороше» (71,94 %) у хворих 3-ї групи, що, втім, достовірно не відрізнялося від даних у пацієнтів 2-ї групи.
Висновки. Розуміння психологічних особливостей є критично важливим для розробки ефективних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних стратегій, спрямованих на покращення психічного здоров’я та якості життя осіб після перенесення пневмонії, асоційованої з COVID-19
ОЦІНКА ПОТЕНЦІЙНОГО ВПЛИВУ РАННІХ ДЕЗАДАПТИВНИХ СХЕМ НА ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЛЬНУ ПОВЕДІНКУ ДОРОСЛИХ
Get PDFPurpose: assessment of the possible impact of early maladaptive cognitive models formed in childhood on the formation of health-saving practices in adults. Materials and Methods. The methods of correlation and regression analysis, analytical and systematic approaches were used to process and interpret the data. J. Young\u27s methodology for interpreting data on the impact of early maladaptive schemes on the level of health-saving behavior was also used. A total of 73 clinical hospital nurses were randomly selected. Results. The study found that individuals who adhere to health-saving behavior are characterized by a low expression of early maladaptive cognitive schemas. The least pronounced schemas were emotional deprivation, failure, social isolation, defectiveness, dependence, vulnerability, underdeveloped self, submissiveness, and punitiveness. This indicates a low tendency of respondents to form stable negative beliefs about themselves, interpersonal relationships, and the world in general. Thus, it can be argued that psychological maturity, emotional stability, and positive self-perception are important psychological characteristics of people who lead a health-saving lifestyle. Conclusions. The prevalence of low levels of key maladaptive schemes (from 53.4% to 89%) among the majority of participants indicates formed adaptive attitudes, a positive perception of themselves and others, stable selfesteem, and a basic sense of security and autonomy. This creates a favorable psychological basis for the formation of health-saving behavior and the prevention of psychosomatic disorders. The correlation analysis confirmed a pronounced relationship between certain maladaptive schemes (including deficits, failure, addiction, etc.) and adaptive health strategies, which emphasizes the feasibility of including psychological approaches in programs to support psychophysical well-being.Мета: оцінити ймовірний вплив ранніх дезадаптивних когнітивних моделей, сформованих у дитинстві, на формування здоров’язберігальних практик у дорослих. Матеріали та методи. Використано методи кореляційно-регресійного аналізу, аналітичний і системний підходи для обробки та інтерпретації даних. Також застосовано методику Дж. Янга щодо інтерпретації даних впливу ранніх дезадаптивних схем на рівень здоров’язберігальної поведінки. Шляхом випадкового відбору обрано 73 медичні сестри клінічної лікарні. Результати. У процесі дослідження встановлено, що особи, які дотримуються здоров’язберігальної поведінки, характеризуються низькою вираженістю ранніх дезадаптивних когнітивних схем. Найменш вираженими виявилися такі схеми, як емоційна депривація, невдача, соціальна ізоляція, дефективність, залежність, вразливість, нерозвите «Я», покірність та пунітивність. Це свідчить про низьку схильність респондентів до формування стійких негативних переконань щодо себе, міжособистісних стосунків і світу загалом. Так, можна стверджувати, що психологічна зрілість, емоційна стійкість та позитивне самосприйняття є важливими психологічними характеристиками осіб, які ведуть здоров’язберігальний спосіб життя. Висновки Переважання низьких рівнів вираженості ключових дезадаптивних схем (від 53,4% до 89%) серед більшості учасників свідчить про сформовані адаптивні установки, позитивне сприйняття себе й оточення, стабільну самооцінку та базове відчуття безпеки й автономії. Це створює сприятливе психологічне підґрунтя для формування здоров’язберігальної поведінки та профілактики психосоматичних розладів. Кореляційний аналіз підтвердив виражений зв’язок між окремими дезадаптивними схемами (зокрема, дефективності, невдачі, залежності та ін.) та адаптивними стратегіями збереження здоров’я, що підкреслює доцільність включення психологічних підходів у програми підтримки психофізичного благополуччя
НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ВПРОВАДЖЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ ПОВСЯКДЕННОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ОСОБИ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНИХ АСПЕКТІВ РЕАБІЛІТАЦІЇ
Get PDFPurpose: to analyze the main regulatory and legal documents governing the introduction in Ukraine of a new system for assessing the individual’s daily functioning in the context of the implementation of the reform of medical and social expertise, to study changes in the current strategy for improving the organization of rehabilitation care in the public health system. Materials and Methods. The research materials were the basic regulatory and legal documents: decrees of the President of Ukraine, laws of Ukraine, resolutions of the Cabinet of Ministers of Ukraine, orders of the Ministry of Health. The study used analytical and bibliosemantic methods, methods of content analysis, structural and logical analysis, theoretical and methodological analysis as well as synthesis. Results. The assessment of the individual’s daily functioning is a qualitatively new approach to the processes of establishing and extending disability status, determining the need for rehabilitation measures and providing persons with disabilities with auxiliary rehabilitation aids and medical devices, as well as the need for services in other areas of life. The use of innovative approaches to the work of expert teams is based on strict adherence to the principles that guarantee a professional and objective assessment of the individual’s daily functioning. An important result of the implementation of the reform and the new assessment concept is the digitalization of almost all processes of assessing the individual’s functional state, its simplification, ensuring transparency and accessibility, and avoiding corruption risks. The introduction of an electronic system for assessing the individual’s daily functioning regulates the procedure for entering information on the results of the assessment in order to unify and objectify decision-making based on the results of the assessment, control over decisions and automated exchange of information between state bodies, enterprises, institutions, organizations, as defined by law. Conclusions. The analysis showed the expediency and timeliness of fundamental changes in the field of medical and social expertise, establishment or revision of the group, cause, and duration of disability. Organizational changes in the rehabilitation processes in the field of public health are based on innovative approaches to the individual rehabilitation program for persons with disabilities.Мета: провести аналіз основних нормативно-правових документів, які регламентують запровадження в Україні нової системи оцінювання повсякденного функціонування особи в контексті реалізації реформи медико-соціальної експертизи, дослідити зміни сучасної стратегії вдосконалення організації реабілітаційної допомоги в системі громадського здоров’я. Матеріали та методи. Матеріалами дослідження були базові нормативно-правові документи: укази Президента України, закони України, постанови Кабінету Міністрів України, накази Міністерства охорони здоров’я. У дослідженні використано аналітичний та бібліосемантичний метод, методи контент-аналізу, структурно-логічного та теоретико- методологічного аналізу і синтезу. Результати. Оцінювання повсякденного функціонування особи – якісно новий підхід до процесів встановлення та продовження статусу інвалідності, визначення потреби в реабілітаційних заходах і забезпеченні осіб з інвалідністю допоміжними засобами реабілітації та медичними виробами, а також необхідності отримання послуг в інших сферах життя. Застосування інноваційних підходів до роботи експертних команд базується на чіткому дотриманні принципів, що гарантують професійне та об’єктивне оцінювання повсякденного функціонування особи. Важливим результатом упровадження реформи та нової концепції оцінювання є цифровізація майже всіх процесів оцінювання функціонального стану людини, його спрощення, забезпечення прозорості й доступності, уникнення корупційних ризиків. Запровадження механізму функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи регламентує порядок внесення до неї інформації про результати оцінювання з метою уніфікації та об’єктивізації ухвалення рішень за результатами оцінювання, здійснення контролю за рішеннями та автоматизованого обміну інформацією між державними органами, підприємствами, установами, організаціями, які визначені законодавством. Висновки. Проведений аналіз засвідчив доцільність та своєчасність кардинальних змін у сфері медико-соціальної експертизи, встановлення або перегляду групи, причини, та строку інвалідності
ХЕМОТАКСОНОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІВНІЧНОАМЕРИКАНСЬКОГО ІНТРОДУЦЕНТА ROBINIA PSEUDACACIA L.
Get PDFIntroduction. Black locust (Robinia pseudoacacia L.) is a tree belonging to the legume family (Fabaceae) and is native to North America. The flowers of this plant are utilized in traditional medicine across various countries for their diuretic, expectorant, anti-inflammatory, antispasmodic, choleretic, and sedative properties.The aim of the Study. This study aims to analyze the qualitative composition and quantitative content of volatile compounds in the flowers of Robinia pseudoacacia, as well as to determine the chemotaxonomic features of the studied population.Research Methods. The object of the research was the flowers of black locust, which were collected at the beginning of their flowering season from the outskirts of Ternopil and dried at a temperature of 25–35°C. The composition of volatile compounds was analyzed using chromatographic-mass spectrometric method.Results and Discussion. In the flowers of studied plant, 14 volatile components were identified. The predominant compounds were oxygen-containing monoterpenoids. The major volatile compounds included myrtenal (92.88 μg/g), nopinone (61.02 μg/g), cis-jasmone (31.26 μg/g), β-pinene oxide (25.81 μg/g), and (-)-myrtenol (24.93 μg/g). The chemotypic features of the studied raw material were assessed through comparisons with findings from other researchers.Conclusions. The qualitative composition and quantitative content of volatile compounds in the flowers of Robinia pseudoacacia have been established, along with the chemotaxonomic features of the studied population. Future research could be focused on clarifying the relationship between the composition of essential oils and the chemotaxonomic features of the Robinia pseudoacacia population commonly found in Ukraine, as well as investigating their pharmacological properties.Вступ. Акація біла (Robinia pseudoacacia L.) – дерево з родини бобові (Fabaceae), яке походить з Північної Америки. Квітки цієї рослини використовуються у народній медицині різних країн як сечогінний, відхаркувальний, протизапальний, спазмолітичний, жовчогінний та седативний засоби.Мета дослідження – аналіз якісного складу і кількісного вмісту летких сполук у квітках Robinia pseudoacacia та визначення хемотаксономічних особливостей досліджуваної популяції. Методи дослідження. Об’єктом досліджень були квітки акації білої, які заготовляли на початку цвітіння на околицях м. Тернопіль та висушували за температури 25–35°С. Компонентний склад летких сполук визначали хромато-мас-спектрометричним методом.Результати й обговорення. У квітках досліджуваної рослини Robinia pseudoacacia було ідентифіковано 14 летких компонентів, більшість з яких виявились кисневмісними монотерпеноїдами. Визначено, що домінуючими леткими сполуками були міртеналь (92,88 мкг/г), нопінон (61,02 мкг/г), цис-жасмон (31,26 мкг/г), а β-пінену оксид (25,81 мкг/г) та (-)-міртенол (24,93мкг/г). Проаналізовано хемотипові особливості досліджуваної сировини на основі співставлення з даними досліджень інших науковців.Висновки. Встановлено якісний склад і кількісний вміст летких сполук у квітках Robinia pseudoacacia та визначено хемотаксономічні особливості досліджуваної популяції виду. У перспективі визначено доцільність з’ясування залежності складу ефірних олій від хемосистематичних особливостей поширених в Україні популяцій Robinia pseudoacacia, а також дослідження їхніх фармакологічних властивостей
ПЕРСПЕКТИВИ СТВОРЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ НА ОСНОВІ ЛІКАРСЬКО-РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ ВИДІВ CANNABIS
Get PDFIntroduction. Cannabis has a long history of medicinal use, dating back thousands of years, and has historically been used to treat a variety of ailments. Following the prohibition of cannabis use in the 20th century, Western medical practice shifted from the use of botanical extracts and tinctures to a pharmacopeia that was largely composed of single-molecule therapeutics, and the establishment of strict rules for the testing and approval of new drugs in the highly competitive and lucrative pharmaceutical market.The aim of the study – to consider and evaluate all possible options for creating medicinal products based on medicinal plant raw materials of the Cannabis species.Research methods. The study data were obtained through publications from various scientific literature search engines.Results. Several pharmaceutical companies are working intensively to develop new drugs with isolated natural cannabis products, while others are focusing on studying the effects of crude extracts from cannabis inflorescences, which have recently proven superior to the use of a single molecule in medical treatment. It is vital to distinguish between cannabidiol (CBD) and CBD plus THC (tetrahydrocannabinol) formulations to ensure a clear understanding of the differences between active ingredients and formulations as they relate to specific applications. Scientists emphasize that cannabis is not a single drug, but rather a whole group of drugs, and the focus should be on creating cannabidiol-based drugs. A large body of pharmacological evidence supports the role of THC as the addictive agent in cannabis. THC produces the effects sought by recreational cannabis users. The inclusion of CBD in all forms of legally prescribed medical cannabis provides the basis for molecular mechanistic protection against addiction. Two single-molecule cannabinoid drugs (dronabinol and nabilone) are approved in the US, but no plant-based cannabinoid products. It is a common misconception that there is a difference in the effects of a single phytocannabinoid molecule (e.g., CBD) depending on whether it is synthetic or plant-based. The circumstances in which this may be true for botanical cannabinoid products versus synthetic products are limited to cases where one of the two substances contains impurities that contribute to the overall pharmacological or toxicological effect, or due to the inappropriate labeling of synthetic isomers as exact copies of naturally occurring cannabinoids.Conclusions. There is a need to develop clear, consistent, and targeted cannabinoid medicines. Whether they are herbal or single-molecule substances, these products must pass established standards of quality, safety, and efficacy before being approved for use.Вступ. Канабіс має давню історію використання в медицині, що налічує тисячі років, і історично застосовується для лікування різноманітних захворювань. Після заборони вживання канабісу у 20-му столітті західна медична практика перейшла від використання ботанічних екстрактів і настоянок до фармакопеї, яка переважно складалася з одномолекулярних терапевтичних засобів, і встановлення жорстких правил щодо перевірки та схвалення нових ліків на висококонкурентному та прибутковому ринку ліків.Мета роботи – розглянути й оцінити всі можливі варіанти створення лікарських препаратів на основі лікарсько-рослинної сировини видів Сannabis. Методи та матеріали. Дані дослідження були отримані за допомогою публікацій різних пошукових систем наукової літератури.Результати й обговорення. Декілька фармацевтичних компаній інтенсивно працюють над розробкою нових ліків з ізольованими натуральними продуктами канабісу, тоді як інші зосереджуються на вивченні ефектів сирих екстрактів із суцвіть канабісу, які нещодавно довели перевагу над використанням однієї молекули в медичному лікуванні. Життєво важливо розрізняти канабідіол (CBD) та формули CBD плюс THC (тетрагідроканабінол), щоб забезпечити чітке розуміння відмінностей між активними інгредієнтами та рецептурами, оскільки вони стосуються конкретних застосувань. Вчені підкреслюють, що канабіс – це не один лікарський засіб, а радше ціла група ліків, тож зосереджуватися треба саме на створенні лікарських препаратів на основі канабідіолу. Велика кількість фармакологічних доказів підтверджує роль THC як агента, що викликає залежність у канабісі. THC створює ефект, якого прагнуть рекреаційні споживачі канабісу. Включення CBD у всі форми законодавчо призначеного медичного канабісу створює підстави для молекулярного механічного захисту від залежності. У США схвалено два препарати з одномолекулярними канабіноїдами (дронабінол і набілон), але жодних рослинних канабіноїдних продуктів. Помилково вважають, що існує відмінність в ефектах однієї молекули фітоканабіноїду (наприклад, CBD) залежно від того, чи є вона синтетичною чи рослинною. Обставини, за яких це може бути правдою щодо ботанічних канабіноїдних продуктів проти синтетичних продуктів, обмежуються випадками, коли одна з двох речовин містить домішки, які сприяють загальному фармакологічному чи токсикологічному ефекту, або через невідповідне позначення синтетичних ізомерів як справжніх копій канабіноїдів природного походження.Висновки. Існує потреба в розробці чітких, послідовних і цільових канабіноїдних ліків. Незалежно від того, чи є це рослинними чи одномолекулярними речовинами, ці продукти мають пройти встановлені стандарти якості, безпеки й ефективності перед тим, як отримати дозвіл на використання
ОПТИМІЗАЦІЯ ВЕРХ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ АМЛОДИПІНУ В ТАБЛЕТКАХ З ВИКОРИСТАННЯМ ПІДХОДУ «ЯКІСТЬ ШЛЯХОМ РОЗРОБКИ» (QUALITY BY DESIGN)
Get PDFIntroduction. To ensure the safety and effectiveness of medicinal products, reliable, express and simple methods for quantitative determination of active pharmaceutical ingredients in drugs are required. Calcium channel blockers (CCBs) are often used in the treatment protocols of arterial hypertension, both in monodrugs and in combination drugs. Amlodipine (AML) is a representative of CCBs. The methods for quantitative determination of amlodipine given in pharmacopoeias have some drawbacks, therefore they need to be optimized using modern approaches. The aim of the work was to develop a rapid, simple and "green" HPLC method for the determination of amlodipine besylate in medicinal products using Quality by Design (QbD) approaches. Research Methods. The study was performed using a Shimadzu LC-2050 C liquid chromatograph with a diode array detector, LabSolutions software was used to obtain chromatograms and integrate the results. Chromatographic columns: Luna C8 (100 x 4.6 mm 3 μm), Luna C18 (100 x 4.6 mm 3 μm), InertClone ODS (150 x 4.6 mm 3.5 μm), Zorbax SB C8 (150 x 4.6 mm 3.5 μm) and Zorbax SB Phenyl (150 x 4.6 mm 3.5 μm). Amlodipine besylate (AML) CRS (purity ≥98%) was purchased from Sigma-Aldrich Chemicals Co. (St. Louis, MO, USA), amlodipine besylate tablets "Amlodipine" 10 mg "Farmak" was purchased from a local pharmacy. Results and Discussion. The method was optimized using QbD, using a three-level factorial design, taking into account the main factors of the method (ratio of methanol (MeOH), triethylamine (TEA) and pH value) that affect the chromatographic response (number of theoretical plates (NTP), peak area (A), retention time (Rt) and asymmetry coefficient (Tf)). The proposed chromatographic conditions were based on isocratic elution of amlodipine besylate with a mobile phase composed of: acetonitrile (AСN) – MeOH – 0.7% TEA with adjustment to pH 2.81 using 88% phosphoric acid in the ratio 30-35-35. Optimal chromatographic conditions: temperature – 30°C, flow rate – 1 ml/min, detection wavelength – 237 nm, retention time up to 3 min. The described conditions with satisfactory parameters of the chromatographic system were tested on various columns: Luna C8 (100 x 4.6 mm 3 μm), Luna C18 (100 x 4.6 mm 3 μm), InertClone ODS (150 x 4.6 mm 3.5 μm), Zorbax SB C8 (150 x 4.6 mm 3.5 μm). For the optimized HPLC method for the determination of amlodipine besylate in drugs, various alkyl columns can be used as a stationary phase. The developed method for the determination of amlodipine besylate is universal, because when testing different types of columns, it remains express and with satisfactory parameters of the chromatographic system. The obtained results expand the possibilities of using the developed method for laboratories with a small arsenal of chromatographic columns, since the work also shows columns with different pricing policies (Phenomenex – cheaper, Agilent – expensive). The validation of the HPLC method was carried out according to the following parameters: linearity, robustness, accuracy and precision in accordance with the requirements of the International conference on harmonization (ICH). The limit of detection (LOD) and the limit of quantification (LOQ) of the method are 1.39 μg/ml and 4.21 μg/ml, respectively. The range of application was within 10 to 50 μg/ml. The results of the study of the accuracy (99.88-101.35%) and precision (RSD < 2.0%) of the developed HPLC method meet the acceptance criteria. The principles of "green" chemistry were successfully implemented in the developed HPLC method, which was confirmed by the results of the study of environmental friendliness using the AGREE (0.78) and MOGAPI (79) tools. Conclusions. A simple, express and "green" HPLC method for the determination of amlodipine has been developed for quality control of finished dosage forms, studying the stability of finished dosage forms, studying the impact of changes on finished dosage forms when introducing new manufacturers of excipients, when changing manufacturing technology, changing the composition of drugs and other processes of the life cycle of finished dosage forms of amlodipine.Вступ. Для забезпечення безпечності та ефективності лікарських засобів (ЛЗ) потрібні надійні, експресні та прості методики кількісного визначення активних фармацевтичних інгредієнтів у препаратах. Блокатори кальцієвих каналів (БКК) часто застосовують у протоколах лікування артеріальної гіпертензії, як у монопрепаратах, так і у складі комбінованих ЛЗ. До представників БКК належить амлодипін (АМЛ). Наведені в фармакопеях методики кількісного визначення амлодипіну мають деякі недоліки, тому потребують оптимізації з використанням сучасних підходів. Метою роботи була розробка експресної, простої та «зеленої» ВЕРХ методики визначення амлодипіну бесилату в лікарських засобах з використанням підходів Quality by Design (QbD). Методи дослідження. Для виконання дослідження використовували рідинний хроматограф Shimadzu LC-2050 C з діодноматричним детектором, для отримання хроматограм та інтегрування результатів – програмне забезпечення LabSolutions. Хроматографічні колонки: Luna C8 (100 х 4.6 мм 3 мкм), Luna C18 (100 х 4.6 мм 3 мкм), InertClone ODS (150 х 4.6 мм 3.5 мкм), Zorbax SB C8 (150 х 4.6 мм 3.5 мкм) та Zorbax SB Phenyl (150 х 4.6 мм 3.5 мкм). ФСЗ амлодипіну бесилату (АМЛ) (чистота ≥98 %) закуплено в Sigma-Aldrich Chemicals Co. (St. Louis, MO, USA), таблетки амлодипіну бесилату «Амлодипін» 10 мг АТ «Фармак» придбано в місцевій аптеці. Результати й обговорення. Проведено оптимізацію розробки методики за допомогою QbD з використанням трирівневого факторного дизайну, враховуючи основні фактори методу (співвідношення метанолу (MeOH), триетиламіну (TEA) та значення pH), що впливають на хроматографічний відгук (число теоретичних тарілок (NTP), площа піку (A), час утримування (Rt) та коефіцієнт асиметрії (Tf)). Запропоновані хроматографічні умови базувались на ізократичному елююванні амлодипіну бесилату рухомою фазою в складі: ацетонітрил (АсN) – MeOH – 0.7 % TEA з доведенням до рН 2.81 за допомогою 88 % фосфорної кислоти у співвідношеннях 30–35–35. Оптимальні умови хроматографування: температура колонки – 30 °C , швидкість потоку – 1 мл/хв, довжина хвилі детектування – 237 нм, час утримування – до 3 хв. Описані умови були апробовані на різних колонках: Luna C8 (100 х 4.6 мм 3 мкм), Luna C18 (100 х 4.6 мм 3 мкм), InertClone ODS (150 х 4.6 мм 3.5 мкм), Zorbax SB C8 (150 х 4.6 мм 3.5 мкм). Запропонований підхід визначення амлодипіну бесилату є універсальним, адже під час апробації різного типу колонок методика залишається експресною та задовольняє параметрам придатності хроматографічної системи. Одержані результати розширюють можливості використання розробленої методики для лабораторій з невеликим арсеналом хроматографічних колонок, оскільки в роботі показані і різні за ціновою політикою колонки (Phenomenex – дешевші, Agilent – дорожчі). Валідацію ВЕРХ методики здійснювали за такими параметрами: лінійність, робасність, правильність та прецизійність відповідно до вимог Міжнародної конференції з гармонізаціїї (ICH). Межа визначення (МВ) та межа кількісного визначення (МКВ) методики становлять 1.39 мкг/мл та 4.21 мкг/мл відповідно. Діапазон застосування знаходився в межах від 10 до 50 мкг/мл. Результати вивчення правильності (99.88–101.35 %) та прецизійності (RSD < 2.0 %) розробленої ВЕРХ методики відповідають критеріям прийнятності. Принципи «зеленої» хімії успішно імплементовано в розроблену ВЕРХ методику, що підтверджено результатами вивчення екологічності інструментами AGREE (0.78) та MOGAPI (79). Висновки. Розроблено просту, експресну та «зелену» ВЕРХ методику визначення амлодипіну для проведення контролю якості готових лікарських форм, вивчення стабільності готових лікарських форм, вивчення впливу змін на готові лікарські форми у разі запровадження нових виробників допоміжних речовин, у разі зміни технології виготовлення, зміни складу препаратів та інших процесів життєвого циклу готових лікарських форм амлодипіну
РЕАЛЬНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ІМЕРСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У БІОМЕДИЧНІЙ ОСВІТІ
Get PDFBackground. Issues of development, application and prospects of immersive technologies in health care and biomedical education are considered. The purpose of the study was to analyze the possibility of using immersion technologies in biomedical education, analyze their advantages and limitations, as well as prospects for further development. Materials and methods. Results. Immersive technologies are already a promising tool for bio- medical practice and education today. However, current studies for medical students focus too much on questions related to surgery and anatomy. Immersion technology is widely accepted and used in both biomedical practice and education to reduce existing deficiencies.Conclusions. Interactive technology can create a student–centered learning process, allowing them to have an interactive and personalized hands–on experience using the translation capability and portability of VR/AR/MR/XR devices. According to the results of meta–analyses, the introduction of immersion technology in medical training can significantly increase the indicators of the ability of students and postgraduates to perform surgical procedures. Given these advantages, it is important to consider the possibility of widespread adoption of immersion technology in biomedical practice and education.Розглянуто питання розроблення, застосування та перспектив імерсивних технологій в охороні здоров’я та біомедичній освіті. Проаналізовано можливості застосування імерсивних технологій у біомедичній освіті, їх переваги та обмеження, а також перспективи подальшого розвитку. Імерсивні технології уже сьогодні є перспективним інструментом для біомедичної практики та освіти. Однак поточні дослідження для здобувачів медичної освіти занадто багато зосереджуються на питаннях, пов’язаних із хірургією та анатомією. Технологія занурення широко прийнята та використовується як у біомедичній практиці, так і в освіті для зменшення існуючих недоліків. Інтерактивна технологія може створити освітній процес, орієнтований на здобувачів (студентів), дозволяючи їм отримати інтерактивний і персоналізований практичний досвід, використовуючи можливість перекладу та портативність пристроїв VR/AR/MR/XR. Відповідно до результатів метааналізів запровадження технології занурення в освітньому процесі може суттєво підвищити показники здатності здобувачів освіти, зокрема студентів і аспірантів, виконувати медичні процедури. З огляду на ці переваги, важливо розглянути можливість широкого впровадження технології занурення в біомедичну практику та освіту
ОСОБЛИВОСТІ МОРФОЛОГІЧНИХ ЗМІН У ПОПЕРЕКОВІЙ ЧАСТИНІ ДІАФРАГМИ ЩУРІВ: ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
Get PDFThe aim of the work: to determine morphological changes in the pedicles of the rat diaphragm after undergoing carboxyperitoneum at a level of 5 mmHg for different periods of time.
Materials and Methods. The experimental study was performed on fifty rats aged 6 months and weighing (225.0±20.0) grams. The animals were divided into 5 groups: one intact group to study the morphology of the diaphragm and the norm, and four groups that were subjected to the creation of carboxyperitoneum with a pressure of 5 mmHg for different times. After that, the diaphragm was harvested.
Results. Morphological changes depended on the duration of carboxyperitoneum. The smallest changes occurred after 1 hour. The histological structure was almost the same as in the intact group of animals. Striated muscle fibers in most cases retained a compact arrangement and had clearly visualized transverse striation on longitudinal sections. The nuclei were mainly monomorphic and homogeneous in color and had a traditional localization under the membrane. Sarcoplasmic edema was observed, which increased the interfibrillar spaces. The nature of blood filling did not differ significantly. After 5 hours, the muscle fibers retained a compact arrangement, but their boundaries were blurred and differentiation with the stroma was lost. The sarcoplasm had a heterogeneous color - intensely eosinophilic areas of hypercontraction alternated with hypochromic ones. In the arterioles, there was edema of the walls, desquamation of the endothelium, and moderate blood filling. Perivascularly, cellular infiltrates were observed in the stroma loosened by edema, which are dominated by macrophages and lymphocytes, and fibroblasts were also present. On the preparations obtained 14 days after the created pneumoperitoneum, cross-striated muscle fibers were observed, which formed a dense layer, the cross-striation was preserved. In the endomysium and perimysium, areas of enhanced collagen formation were observed. On the cross-section, the myofibrils had a compact arrangement. The vascular bed was characterized by moderate venous congestion with signs of blood stasis in the hemocapillaries and extracapillary venules. A small amount of adipose tissue was also present here.
Conclusions. Carboxyperitoneum caused morphostructural changes in the legs of the diaphragm, the manifestation of which depended on the duration of this factor. The muscle fibers of the diaphragm swelled, the myofibrils acquired a wave-like configuration, the transverse striation was visualized fragmentarily, but the compact arrangement remained. Sarcoplasm was stained unevenly with foci of vacuolization, homogenization, and lysis.Мета роботи: визначити морфологічні зміни у ніжках діафрагми щура після перенесеного карбоксиперитонеуму (КП) із внутрішньочеревним тиском 5 мм рт. ст. протягом різного проміжку часу.
Матеріали і методи. Експериментальне дослідження виконано на 50 щурах віком 6 місяців та масою тіла (225,0±20,0) г. Поділили тварин на 5 груп, одна – інтактна група для вивчення морфології діафрагми в нормі й чотири групи особин, яких піддавали впливу КП із внутрішньочеревним тиском 5 мм рт. ст. протягом різного часу. Після цього проводили забір діафрагми.
Результати. Морфологічні зміни залежали від тривалості КП. Найменші зміни відбувались через 1 год. Гістологічна структура майже не відрізнялася від інтактної групи тварин. Поперечно-посмуговані м’язові волокна у більшості випадків зберігали компактне розташування і мали чітко візуалізовану поперечну посмугованість на поздовжніх зрізах. Ядра переважно мономорфні й однорідні за забарвленням, мали традиційну локалізацію під мембраною. Спостерігався набряк саркоплазми, який збільшував міжфібрилярні простори. Характер кровонаповнення суттєво не відрізнявся. Через 5 год м’язові волокна зберігали компактне розташування, але їх межі розмивалися і втрачалася диференціація зі стромою. Саркоплазма мала неоднорідне забарвлення – інтенсивно еозинофільні ділянки перескорочення чергуються із гіпохромними. В артеріолах мав місце набряк стінок, десквамація ендотелію та помірне кровонаповнення. Перивазально у стромі, розрихленій набряком, спостерігаються клітинні інфільтрати, у складі яких переважають макрофаги і лімфоцити, а також наявні фібробласти. На препаратах, отриманих через 14 діб після створеного пневмоперитонеуму, були поперечно-посмуговані м’язові волокна, що утворювали щільний пласт, поперечна посмугованість збережена. В ендомізії та перимізії були місця посиленого колагеноутворення. На поперечному перерізі міофібрили мали компактне розташування. Судинне русло характеризувалося помірним венозним повнокров’ям з ознаками стазу крові у гемокапілярах і закапілярних венулах. Тут же наявна у невеликій кількості й жирова тканина.
Висновки. Карбоксиперитонеум викликає морфоструктурні зміни у ніжках діафрагми, прояв яких залежить від тривалості цього чинника. М’язові волокна діафрагми набухали, міофібрили набували хвилеподібної конфігурації, поперечна посмугованість візуалізувалася фрагментарно, проте зберігалось компактне розташування. Саркоплазма забарвлювалась нерівномірно з осередками вакуолізації, гомогенізації і лізису