Scientific Journals of Ternopil State Medical University / Наукові журнали Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського
Not a member yet
13110 research outputs found
Sort by
ПОШУК ЗВ’ЯЗКУ RS1333049-ПОЛІМОРФНОГО ЛОКУСУ ГЕНА ANRIL З РОЗВИТКОМ МЕТАСТАЗІВ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ РАКОМ СЕЧОВОГО МІХУРА І РАКОМ НИРКИ
Full text linkSUMMARY. The identification of specific markers indicating the progression of a malignant process is a crucial step in developing effective prognostic tools and individualized therapy strategies for oncological diseases of the urinary system.
The aim – to investigate the association of the rs1333049 polymorphic locus of the ANRIL gene with the development of metastases in patients with transitional cell carcinoma of the urinary bladder (TCCUB) and clear cell renal cell carcinoma (CCRCC).
Material and Methods. The study was performed using venous blood samples from 141 patients with TCCUB, 101 patients with CCRCC, and 100 individuals without a history of cancer. Genotyping for the rs1333049 polymorphic locus of the ANRIL gene was conducted using real-time polymerase chain reaction (RT-PCR) on a Quant Studio 5 DX Real-Time instrument ("Applied Biosystems", USA) with TaqMan assays (TaqMan®SNP Assay C___1754666_10). Statistical analysis of the obtained results was performed using Prism (version 10.4.1) and R (version 4.4.2) software.
Results. The ratio of GG, GC, and CC genotypes did not significantly differ between individuals without a cancer history and patients with TCCUB (P=0.95) and CCRCC (P=0.06). No association was found between the rs1333049 polymorphic locus of ANRIL and the occurrence of TCCUB. Carriers of the minor allele GC and CC had a 3-fold higher risk of developing CCRCC compared to homozygotes for the major allele GG (P = 0.04). No association was found between the rs1333049 polymorphism of the ANRIL gene and the development of metastases in patients with TCCUB and CCRCC.
Conclusions. The distribution of rs1333049 ANRIL genotypes does not significantly differ between control group individuals and patients with TCCUB and CCRCC. The rs1333049 polymorphic locus is associated with the development of CCRCC. There is no association between the rs1333049 polymorphism and metastasis in TCCUB and CCRCC.РЕЗЮМЕ. Виявлення специфічних маркерів, що свідчать про прогресування злоякісного процесу, є важливим етапом розробки ефективних прогностичних інструментів та стратегій індивідуалізованої терапії при онкологічних захворюваннях сечовидільної системи.
Мета роботи – дослідити асоціацію rs1333049-поліморфного локусу гена ANRIL із розвитком метастазів у пацієнтів із перехідно-клітинним раком сечового міхура (ПКРСМ) і світлоклітинним раком нирки (СКРН).
Матеріал і методи. Дослідження виконано з використанням венозної крові 141 пацієнта із ПКРСМ, 101 з СКРН та 100 осіб без онкологічного анамнезу. Генотипування за поліморфним локусом rs1333049 гена ANRIL проводили методом полімеразної ланцюгової реакції у режимі реального часу на приладі Quant Studio 5 DX Real-Time («Applied Biosystems», США) з використанням TaqMan assays (TaqMan®SNP Assay C___1754666_10). Статистичне опрацювання отриманих результатів проведено з використанням програмного забезпечення Prism (версія 10.4.1) та R (версія 4.4.2).
Результати. Співвідношення генотипів GG, GC i CC достовірно не відрізняється у осіб без онкологічного анамнезу та хворих із ПКРСМ (Р = 0.95) і СКРН (Р = 0.06). Не виявлено зв’язку між rs1333049-поліморфним локусом ANRIL і виникненням ПКРСМ. У носіїв мінорного алеля GС і СС ризик розвитку СКРН у 3 рази більший, ніж у гомозигот за основним алелем GG (Р = 0,04). Не виявлено зв’язку між rs1333049-поліморфізмом гена ANRIL і розвитком метастазів у пацієнтів з ПКРСМ і СКРН.
Висновки. Розподіл rs1333049-генотипів ANRIL достовірно не відрізняється у осіб контрольної групи і пацієнтів з ПКРСМ і СКРН. Поліморфний локус rs1333049 асоційований з розвитком СКРН. Не існує зв\u27язку rs1333049-поліморфізму з метастазуванням при ПКРН і СКРСМ
КИСНЕВИЙ БАЛАНС ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ У ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ У ПЕРЕДОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ
Full text linkSUMMARY. The aim – to investigate the features of oxygen balance disorders in patients with ischemic heart disease and, based on the correction of these disorders, to optimize their preparation for coronary artery bypass grafting surgery.
Material and Methods. The study included 115 patients with ischemic heart disease who were treated at the Department of Cardiac Surgery and Transplantation of Ternopil Regional Clinical Hospital during 2022–2025. 85 of them (73.9 %) were diagnosed with concomitant pathology – hypertension, and 62 (53.9 %) – with diabetes mellitus.
Results. In patients with ischemic heart disease, in the preoperative period, peripheral blood parameters (hemoglobin, methemoglobin), its gas composition (saturation, oxygen tension and its content in arterial and mixed venous blood), hemodynamic parameters (blood pressure – systolic, diastolic, pulse and mean values; central venous pressure; total peripheral vascular resistance), oxygen-transport function of the blood; intensity of tissue metabolism (basic and energy metabolism, tissue respiration indicators – according to generally accepted formulas); degrees of hypoxia (hemic, pulmonary, circulatory, integral indicator of oxygen insufficiency), lactic acid level were calculated.
Conclusions. An increase of the "safety margin" in terms of the degree of hemic hypoxia due to anemia by 6.7±0.9 %, a decrease in its reserve due to the use of nitro compounds by 4.3–5.5 %, an increase in the degree of circulatory hypoxia to 21.2±0.6 % and the integral indicator of oxygen deficiency to 14.5±0.2 % on the background of increased energy metabolism and the intensity of tissue respiration to (113.5±3) % were established. Correction of oxygen balance is proposed.РЕЗЮМЕ. Мета роботи – дослідити особливості порушень кисневого балансу у хворих на ішемічну хворобу серця та на основі корекції цих порушень оптимізувати їх підготовку до операції аортокоронарного шунтування.
Матеріал і методи. У дослідження включено 115 хворих на ішемічну хворобу серця, які проходили лікування у відділенні кардіохірургії та трансплантації Тернопільської обласної клінічної лікарні впродовж 2022–2025 років. У 85 із них (73,9 %) діагностували супутню патологію – гіпертонічну хворобу, у 62 (53,9 %) – цукровий діабет.
Результати. У хворих на ішемічну хворобу серця в передопераційному періоді досліджували показники периферичної крові (гемоглобін, метгемоглобін), її газовий склад (сатурацію, напруженість кисню та його вміст в артеріальній та змішаній венозній крові), параметри гемодинаміки (артеріальний тиск – систолічний, діастолічний, пульсовий та середній; центральний венозний тиск; загальний периферичний судинний опір), киснево-транспортну функцію крові; інтенсивність тканинного метаболізму (основний та енергетичний обмін, показники тканинного дихання – згідно з загальноприйнятими формулами); обчислювали ступені гіпоксій (гемічної, легеневої, циркуляторної, інтегральний показник кисневої недостатності), рівень молочної кислоти.
Висновки. Установили підвищення «запасу міцності» щодо ступеня гемічної гіпоксії внаслідок анемії на (-6,7±0,9) %, зниження його запасу внаслідок застосування нітросполук на (4,3–5,5) %, зростання ступеня циркуляторної гіпоксії до (21,2±0,6) % та інтегрального показника кисневої недостатності до (14,5±0,2) % на фоні підвищеного енергетичного обміну та інтенсивності тканинного дихання до (113,5±3,2) %. Запропоновано корекцію кисневого балансу
НОВЕ БАЧЕННЯ ОСВІТНЬО-НАУКОВОЇ ПРОГРАМИ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 224 «ТЕХНОЛОГІЇ МЕДИЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ»
Full text linkBackground. The modern period of human development is characterized by a significant influence of technologies, in particular information technologies, which ensure the spread of information flows, forming a global information space. They quickly turned into a vital stimulus for the development of not only the world economy, but also other spheres of human activity. Material and methods. The development of the theory and practice of application of technologies of diagnostics and treatment of diseases of internal organs, including informational ones is analyzed by methods of expert assessment. The main task of modern scientific technologies is the implementation of innovative, effective solutions, starting with the everyday life of every person and ending with the implementation of developments in industrial production, health care, the agricultural sector, etc.Results. A modern idea of the training program for future specialists of the degree of Doctor of Philosophy in the specialty 224 “Technologies of medical diagnosis and treatment” (according to the international classification 0914 “Medical diagnostic and treatment technology”) of the branch of knowledge 22 “Health care” is presented. In the field of health care, technology helps improve the quality of health care delivery, improve communication and relationships between health professionals and patients, and certainly provides fast and effective solutions for the diagnosis and treatment of various diseases. The involvement of information and communication and digital technologies, microelectronics is associated with the emergence of digital health care, telemedicine, mobile medicine, etc. It should also be remembered that the decision-making by the doctor about diagnosis, prevention and treatment of the patient depends on the level of reliability of the research. The topics of the training courses are designed to promote the ability to integrate knowledge and solve complex problems in multidisciplinary and transdisciplinary contexts.Conclusion. The content of the proposed educational-scientific program in specialty 224 “Technologies of medical diagnostics and treatment” is aimed at the training of highly qualified and competitive specialists, their acquisition of the necessary theoretical knowledge and a set of practical abilities, skills and competences for the implementation of innovative scientific research and the implementation of the obtained results in practical health care. Based on the goal of improving the quality and efficiency of medical care, modern technologies of clinical laboratory and radiation research methods have been unified; radiation therapy methods, as well as decision-making methods in diagnosis, treatment and prognosis of patient conditions.Сучасний період розвитку людства характеризується значним впливом технологій, зокрема інформаційних, що забезпечують поширення інформаційних потоків, утворюючи глобальний інформаційний простір. Вони швидко перетворилися на життєво важливий стимул розвитку не тільки світової економіки, а й інших сфер людської діяльності. Основне завдання сучасних наукових технологій – упровадження новаторських, ефективних рішень, починаючи з повсякденного життя кожної людини та закінчуючи впровадженням розробок у промисловому виробництві, охороні здоров’я, аграрному секторі тощо.В галузі охорони здоров’я технології допомагають покращити якість надання медичних послуг, налагодити комунікацію та відносини між медичними працівниками і пацієнтами й, безумовно, надають швидкі й ефективні рішення стосовно діагностики та лікування різноманітних захворювань. Залучення інформаційно-комунікаційних і цифрових технологій, мікроелектроніки пов’язують з появою цифрової охорони здоров’я, телемедициною, мобільною медициною тощо. Слід також пам’ятати, що від рівня достовірності досліджень залежить прийняття лікарем рішень про діагностування, профілактику та лікування пацієнта. Отже, представлено новітнє бачення здобуття освіти майбутніх докторів філософії за спеціальністю 224 «Технології медичної діагностики та лікування» галузі знань 22 «Охорона здоров’я». Виходячи з мети підвищення якості й ефективності надання медичної допомоги, уніфіковано сучасні технології клінічних лабораторних і променевих методів дослідження; методи променевої терапії, а також методи прийняття рішень у діагностиці, лікуванні та прогнозуванні станів пацієнта. Зміст освiтньо-наукової програми спрямований на підготовку висококваліфікованих і конкурентоспроможних спеціалістів, здобуття ними необхідних теоретичних знань та комплексу практичних умінь, навиків і компетентностей для виконання інноваційних наукових досліджень та впровадження отриманих результатів у практичну охорону здоров’я.По завершенню навчання, здобувачі вищої освіти третього рівня мають оволодіти загальнонауковими компетентностями, здобути універсальні навики дослідника та мовні компетентності. Тематика курсів професійної підготовки розроблена з метою сприяння здатності інтегрувати знання та розв’язувати складні завдання в мультидисциплінарних і трансдисциплінарних контекстах
ПРОЦЕСИ НАВЧАННЯ В ТЕХНОЛОГІЯХ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
Full text linkBackground. Existing models of learning theory are discussed and a new transdisciplinary model is proposed for modeling the role of artificial intelligence (AI) in improving learning processes and decision-making procedures. The purpose of the study is to conceptualize the fundamental ideas for the model, which can become the basis for the development of artificial intelligence applications to support learning processes at various levels of knowledge transfer. Materials and methods. Theoretical analysis, generalization and systematization of research re- sults were carried out using the leading scientometric databases PubMed, Ovid Cochrane Central Register of Controlled Trials, Ovid Cochrane Database of Systematic Reviews, Web of Science and Scopus. Methods of content analysis and knowledge engineering were also applied.Results. Random use of the teaching method cannot ensure high results of knowledge transfer — a well-founded selective strategy of knowledge transfer is extremely important. Machine learning algorithms are divided into six broad categories: supervised learning, semi-supervised learning, un- supervised learning, self-supervised learning, and reinforcement learning, multi-instance learning. An important challenge in new learning processes is solving moral and ethical problems.
Conclusions. The development of high-quality and reliable simulation environments for practicing knowledge transfer algorithms in health care can facilitate the development and validation of training methods beyond the limitations of retrospective studies. The application of methods tested in such simulation environments in real clinical conditions with simultaneous supervision by clinicians will allow solving the problems of algorithm selection.Обговорюються існуючі моделі теорії навчання та пропонується нова трансдисциплінарна модель для представлення ролі штучного інтелекту (ШІ) в удосконаленні процесів навчання та процедурах прийняття рішень. Дослідження присвячено концептуалізації основоположних ідей для моделі, що може стати основою розроблення додатків штучного інтелекту для підтримки процесів навчання на різних рівнях трансферу знань. Результати дослідження виявили, що випадкове використання методу навчання не може забезпечити високі результати трансферу знань, оскільки вкрай важливим є обґрунтована селективна стратегія передавання знань. Розроблення високоякісних і надійних симуляційних середовищ для відпрацювання алгоритмів передавання знань в охороні здоров’я може полегшити розроблення та валідацію методів навчання поза обмежень ретроспективних досліджень. Застосування методів, перевірених у таких симуляційних середовищах у реальних клінічних умовах із одночасним наглядом клініцистів дозволить вирішити проблеми вибору алгоритмів
ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ СУПУТНЬОЇ ПАТОЛОГІЇ НА ІНТЕРВЕНЦІЙНЕ ЛІКУВАННЯ ГОСТРОГО КОРОНАРНОГО СИНДРОМУ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19
Full text linkThe aim of the work: to study the frequency of concomitant pathology in patients with acute coronary syndrome and its impact on interventional treatment during the COVID-19 pandemic.
Materials and Methods. The study included patients with acute coronary syndrome and manifestation of COVID-19 (n=100), the average age of the study participants was (63.5±4.8) years. All patients in this sample underwent myocardial revascularization procedures: percutaneous endovascular interventions (n=78) and coronary bypass surgery (n=22). The material for analysis was data from medical history, data from medical imaging methods: echocardiography and coronary angiography, protocols of percutaneous interventions and coronary bypass operations.
Results and Discussion. In the course of the study, the frequencies of the most common concomitant pathology, which is pathogenetically related to thromboembolism and increases the risk of a severe course, the development of complications, both in acute coronary syndrome and during the manifestation of COVID-19, were established. It was found that the frequency of type II diabetes (p=0.002, χ2=9.84) and heart rhythm disorders (p=0.02, χ2=5.23) were significantly higher among patients of the main group, and obesity, on the contrary, was significantly higher among patients of the comparison group, (p=0.001, χ2=10.17). Quantitative analysis of affected coronary arteries revealed that single-vessel (р=0.0001, χ2=21.10) and double-vessel (р=0.03, χ2=4.73) lesions significantly prevailed in patients of the main group, and the frequency of multivessel lesions was reliable higher in the comparison group (p=0.0001, χ2=129.29). It was established that the presence of type II diabetes, arterial hypertension, heart rhythm disorders and myocardial infarction significantly increased the risk of single-vessel and double-vessel lesions of the coronary arteries in patients of the main group, as evidenced by the calculated OR coefficients.
Conclusions. Based on the determination of reliable differences in the frequencies of the most common concomitant pathology that could initiate the development of acute coronary syndrome during the manifestation of COVID-19, the risks correlated with the number of coronary artery lesions were determined. It was established that the presence of type II diabetes, arterial hypertension, heart rhythm disorders and myocardial infarction significantly increased the risk of single-vessel lesions of the coronary arteries in patients of the main group. While the determined OR coefficients for type II diabetes, heart rhythm disorders, and myocardial infarction indicated an increased risk of developing acute coronary syndrome on the background of COVID-19 with two-vessel lesions of the coronary arteries.Мета роботи: вивчити частоту супутньої патології у пацієнтів із гострим коронарним синдромом та її вплив на інтервенційне лікування під час пандемії COVID-19.
Матеріали і методи. У дослідження увійшли пацієнти з гострим коронарним синдромом та маніфестацією COVID-19 (n=100), середній вік учасників дослідження становив (63,5±4,8) року. Всім пацієнтам даної вибірки проведено процедури з реваскуляризації міокарда: черезшкірні ендоваскулярні втручання (n=78) та коронарне шунтування (n=22). Матеріалом для аналізу стали дані з історії хвороби, дані методів медичної візуалізації: ехокардіографії та ангіографії коронарних артерій, протоколи черезшкірних втручань та операцій коронарного шунтування.
Результати. У ході дослідження було встановлено частоту найпоширенішої супутньої патології, що патогенетично пов’язана з тромбоутроренням та підвищує ризик тяжкого перебігу, розвитку ускладнень як при гострому коронарному синдромі, так і під час маніфестації COVID-19. З’ясовано, що частота цукрового діабету 2 типу (ЦД 2) (р=0,002, χ2=9,84) і порушень ритму серця (р=0,02, χ2=5,23) була достовірно вищою серед пацієнтів основної групи, а ожиріння, навпаки, достовірно більше представлено серед осіб групи порівняння (р=0,001, χ2=10,17). При кількісному аналізі уражених коронарних артерій з’ясовано, що односудинні та двосудинні їх ураження достовірно превалювали у пацієнтів основної групи (р=0,0001, χ2=21,10) та (р=0,03, χ2=4,73) відповідно, а частота багатосудинних уражень була достовірно вищою в групі порівняння (р=0,0001, χ2=129,29). Встановлено, що наявність ЦД 2, артеріальної гіпертензії (АГ), порушень ритму серця (ПРС) та інфаркту міокарда (ІМ) достовірно підвищували ризик односудинних та двосудинних уражень коронарних артерій у пацієнтів основної групи, про що свідчили розраховані коефіцієнти OR.
Висновки. На підставі визначення достовірних відмінностей у частотах найпоширенішої супутньої патології, яка могла ініціювати розвиток гострого коронарного синдрому під час маніфестації COVID-19 з’ясовано ризики, які корелювали з кількістю ураження коронарних артерій. Встановлено, що наявність ЦД 2, АГ, ПРС та ІМ достовірно підвищували ризик односудинних уражень коронарних артерій у пацієнтів основної групи. Разом з тим визначені коефіцієнти OR для ЦД 2, ПРС та ІМ вказували на підвищений ризик розвитку гострого коронарного синдрому на тлі COVID-19 з двосудинними ураженнями коронарних артерій
ОСОБЛИВОСТІ СТАНУ НОВОНАРОДЖЕНИХ ВІД ВАГІТНИХ ІЗ ПОСТКОВІДНИМ СИНДРОМОМ
Full text linkThe aim of the study was to study the impact of post-covid syndrome on the course of pregnancy and the condition of the newborn.
Materials and Methods. The study involved 60 pregnant women (main group) with SARS-CoV-2 transmission, positive Ig A, M or G to SARS-CoV-2 at 30-34 weeks of gestation from November 2020 to January 2022. The control group consisted of 30 women with physiological pregnancy. We investigated the frequency of detected complications during pregnancy and the features of the course of pregnancy with associated pathology. The condition of the fetus was assessed according to ultrasound data of the pregnant woman, determination of the biophysical profile and Doppler results.
Results and Discussion. Among all the complications observed in women with acute respiratory disease during pregnancy, the following were observed: premature birth – 5 cases (8.8 %), oligohydramnios – 2 cases (3.5 %), exacerbation of chronic pyelonephritis – 2 cases (3.5 %), acute pyelonephritis first detected during pregnancy – 1 case (1.7 %), polyhydramnios – 1 case (1.7 %), moderate preeclampsia – 1 case (1.7 %), severe preeclampsia – 1 case (1.7 %), premature detachment of a normally located placenta – 1 case (1.7 %). Among pregnant women with SARS-CoV-2, 15 (26.3 %) women (OR=7.1; 95 % CI: 1.21–13.2; P<0.01) had severe fetoplacental blood flow abnormalities in the fetal umbilical artery (compared to the control group). Fetal growth retardation was diagnosed in 26 pregnant women (45.6 %) (OR = 20.4; 95 % CI: 2.56–16.3; P<0.01). Six pregnant women (10.5 %) (OR=1.5; 95 % CI: 1.01–3.12; P<0.01) had high-resistance blood flow without a diastolic component, indicating a threatening condition and fetal distress syndrome, detected by Doppler. The presence of pathological processes in the fetoplacental complex negatively affected the condition of the fetus, led to growth retardation, which led to an increased risk of perinatal mortality. According to ultrasound, 26 pregnant women were diagnosed with fetal growth retardation, which is 45.6 percent of all those examined in the main group, and 43 pregnant women (75.4 %) had certain pathological changes in the placenta.
Conclusions. Thus, we can conclude that in children born to mothers with post-covid syndrome, an increase in the frequency of pathological course of the early neonatal period was recorded. COVID-19 during pregnancy was associated with increased maternal morbidity and neonatal complications. Fetal post-covid syndrome was observed, accompanied by growth retardation syndrome, distress, antenatal fetal death and increased thrombosis in the vessels of the placenta and umbilical cord.Мета дослідження – вивчити вплив постковідного синдрому на перебіг вагітності та стан новонародженого.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 60 вагітних жінок (основна група) із перенесеним SARS-CoV-2, позитивним ІgA, ІgM чи ІgG до SARS-CoV-2 у термін вагітності 30–34 тижні у період із листопада 2020 до січня 2022 р. Контрольну групу склали 30 жінок із фізіологічною вагітністю. Було досліджено частоту виявлених ускладнень під час вагітності та особливості перебігу вагітності із поєднаною патологією. Стан плода оцінювали за даними ультразвукового дослідження вагітної, визначенням біофізичного профілю та результатами доплерометрії.
Результати дослідження та їх обговорення. Серед усіх ускладнень, які спостерігали у жінок із гострим респіраторним захворюванням під час вагітності, були такі: передчасні пологи – 5 випадків (8,8 %), олігогідроамніон – 2 випадки (3,5 %), загострення хронічного пієлонефриту – 2 випадки (3,5 %), гострий пієлонефрит, вперше виявлений під час вагітності, – 1 випадок (1,7 %), полігідроамніон – 1 випадок (1,7 %), прееклампсія середнього ступеня тяжкості – 1 випадок (1,7 %), прееклампсія тяжкого ступеня – 1 випадок (1,7 %), передчасне відшарування нормально розташованої плаценти – 1 випадок (1,7 %). Серед вагітних жінок із SARS-CoV-2 15 (26,3 %) пацієнток (OR=7,1; 95 % CI: 1,21–13,2; P<0,01) мали тяжкі порушення фетоплацентарного кровотоку в пупковій артерії плода (порівняно з контрольною групою). Затримку росту плода діагностовано у 26 вагітних (45,6 %) (OR=20,4; 95 % ДІ: 2,56−16,3; P<0,01). У шести вагітних (10,5 %) (OR=1,5; 95 % CI: 1,01–3,12; P<0,01) спостережено високорезистентний кровотік без діастолічного компонента, що вказує на загрозливий стан і дистрес-синдром плода, виявлений за допомогою доплерометрії. Наявність патологічних процесів у фетоплацентарному комплексі негативно впливала на стан плода, призводила до затримки росту та підвищення ризику перинатальної смертності. За даними ультразвукового дослідження, у 26 вагітних діагностовано затримку розвитку плода, що становить 45,6 відсотка серед усіх обстежених основної групи, та у 43 вагітних (75,4 %) виявлено ті чи інші патологічні зміни плаценти.
Висновки. У дітей, народжених від матерів із постковідним синдромом, було зафіксовано збільшення частоти патологічного перебігу раннього неонатального періоду. COVID-19 під час вагітності був пов’язаний із підвищенням материнської захворюваності та неонатальних ускладнень. Спостережено фетальний постковідний синдром, що супроводжувався синдромом затримки росту, дистресом, антенатальною загибеллю плода та посиленням тромбоутворення у судинах плаценти й пуповини
ЕЛЕКТРОННО-МІКРОСКОПІЧНЕ ВИВЧЕННЯ ЕПІТЕЛІАЛЬНО-СТРОМАЛЬНОГО ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ЗА ЗАЛОЗИСТОЇ ГІПЕРПЛАЗІЇ ЕНДОМЕТРІЯ
Full text linkThe aim of the study – to investigate and identify the structural characteristics and interactions between the glandular and stromal components of the endometrium in the context of hyperplastic processes.
Materials and Methods. An electron microscopic study was conducted on 21 women: 5 patients with simple non-atypical endometrial hyperplasia (SNEH), 5 with simple atypical endometrial hyperplasia (SAEH), 6 with complex non-atypical endometrial hyperplasia (CNEH), 5 with complex atypical endometrial hyperplasia (CAEH), and 5 women in the control group.
Results and Discussion. Electron microscopic examination of endometrial hypertrophy showed that it is manifested through glandular cell hyperplasia without hyperplasia or hypertrophy of intracellular structures. The submicroscopic organization of the endometrium in SNEH differs little from the glandular epithelium during the proliferative phase, and stromal component consists of fibroblast-like cells. Common features of SAEH and CAEH include an increase in the number of glands, structural polymorphism, stratification, increased mitotic activity, and architectural atypia, which is more pronounced in CAEH. However, in case of SAEH and CAEH, simple and complex desmosomal contacts between epithelial cells remain intact, as does the well-defined basal membrane. A key feature of the stromal component in atypical endometrial hyperplasia of both types is a reduction in its area, high protein-synthesizing activity of fibroblast-like cells, and their apoptosis: sparse in SAEH and significant in CAEH. Electron microscopic studies revealed the presence of tight adhesive connections between the glandular epithelium and endometrial stroma.
Conclusions. The electron microscopic structure of the endometrium in SNEH (simple non-atypical endometrial hyperplasia) shows little difference from the glandular epithelium in the proliferative phase, while the stromal component consists of fibroblast-like cells with a well-developed protein synthesis apparatus, which produce collagen fibers. Common features of SAEH (simple atypical endometrial hyperplasia) and CAEH (complex atypical endometrial hyperplasia) include an increase in the number of glands, structural polymorphism, stratification, increased mitotic activity, and more pronounced architectural atypia in CAEH. In SAEH and CAEH, simple and complex desmosomal contacts between epithelial cells and a well-defined basal membrane are preserved. In atypical hyperplasia of both types, there is a reduction in the area of the stromal component, high protein-synthesizing activity of fibroblasts, and their apoptosis: sparse in SAEH and significant in CAEH. There are tight adhesive connections between the basal poles of the glandular epithelial cells, projections of fibroblast-like cells, and lymphocytes.Мета дослідження – виявити та дослідити особливості структури та взаємозв’язку залозистого і стромального компонентів ендометрія в умовах гіперпластичних процесів.
Матеріали та методи. Електронно-мікроскопічне дослідження було проведено 21 жінці: 5 пацієнток із простою неатиповою гіперплазією ендометрія (ПГЕ); 5 – із простою атиповою гіперплазією ендометрія (ПГЕА); 6 – із комплексною неатиповою гіперплазією ендометрія (КГЕ); 5 – із комплексною атиповою гіперплазією ендометрія (КГЕА). До контрольної групи увійшли 5 пацієнток.
Результати дослідження та їх обговорення. Результати електронно-мікроскопічного вивчення гіпертрофії ендометрія показали, що вона реалізується за рахунок гіперплазії залозистих клітин без гіперплазії та гіпертрофії внутрішньоклітинних структур. Субмікроскопічна організація ендометрія за ПГЕ мало різниться від епітелію залоз стадії проліферації, а стромальний компонент представлений фібробластоподібними клітинами. Спільними для ПГЕА та КГЕА є зростання чисельності залоз, структурний поліморфізм, стратифікація, збільшена мітотична активність, архітектурна атипія більш виражена за КГЕА. Однак, за ПГЕА та КГЕА зберігаються прості та складні десмосомні контакти між епітеліоцитами та чітко контурована базальна мембрана. Особливістю стромального компонента за атипової гіперплазії ендометрія обох типів є зменшення його площі, висока білоксинтезувальна активність фібробластоподібних клітин, та їх апоптоз: поодинокий за ПГЕА та значний за КГЕА. Електронно-мікроскопічні дослідження виявили наявність тісних адгезивних зв’язків між залозистим епітелієм та стромою ендометрія.
Висновки. Електронна мікроскопічна будова ендометрія за ПГЕ мало різниться від епітелію залоз стадії проліферації, а стромальний компонент представлений фібробластоподібними клітинами з добре розвинутим апаратом білкового синтезу, які продукують колагенові волокна. Спільними для ПГЕА та КГЕА є зростання чисельності залоз, структурний поліморфізм, стратифікація, збільшена мітотична активність, архітектурна атипія більш виражена за КГЕА. За ПГЕА та КГЕА зберігаються прості та складні десмосомні контакти між епітеліоцитами та чітко контурована базальна мембрана. За атипової гіперплазії обох типів має місце зменшення площі стромального компонента, висока білоксинтезувальна активність фібробластів та їх апоптоз: поодинокий за ПГЕА та значний за КГЕА. Існують тісні адгезивні зв’язки між базальними полюсами залозистих епітеліоцитів, відростками фібробластоподібних клітин та лімфоцитами
РЕЗУЛЬТАТИ РЕТРОСПЕКТИВНОГО АНАЛІЗУ ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ ТА ПЕРИНАТАЛЬНИХ НАСЛІДКІВ У ЖІНОК – ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ ІЗ ЗАГРОЗОЮ ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ
Full text linkThe aim of the study – to establish the main risk factors for the threat of termination of pregnancy and the development of premature birth in internally displaced women and to develop highly specific criteria for individual prognosis in order to improve perinatal outcomes based on retrospective analysis.
Materials and Methods. A retrospective study of 250 histories of pregnancy and childbirth of women – internally displaced persons, who had a threat of abortion in the Ist and IInd trimesters and premature birth in the gestational period of 22–36 weeks, was conducted. We studied the peculiarities of the course of pregnancy, childbirth of the examined women who were in hospital treatment for the threat of abortion, as well as those who were observed in outpatient health care Sumy city institutions during 2022-2024. The condition of their newborns was also investigated.
Results and Discussion. Important risk factors for premature rupture of membranes (PROM) in preterm pregnancy included the presence of sexually transmitted diseases (χ2=31.188, p=0.001), bacterial vaginosis (χ2=30.913, p=0.0001), a history of abortion and/or preterm birth (χ2=16.62, p=0.0002), acute respiratory viral infections during pregnancy (χ2=16.444, p=0.0002), chronic adnexitis in anamnesis (χ2=11.522, p=0.0031), inflammatory cervical disease (χ2=11.437, p=0.0032), anaemia (χ2=10.815, p=0.0044), isthmic-cervical insufficiency (ІСІ) (χ2=10.345, p=0.0057), chronic pyelonephritis with exacerbation (χ2=9.16, p=0.01), smoking during pregnancy (χ2=10.815, p=0.0044).
Conclusions. The results of a retrospective analysis of 250 cases of preterm birth at 22 to 36 weeks allowed us to identify ways to effectively use existing diagnostic measures to determine readiness for pregnancy and the possibility of prolonging pregnancy to the viability of the newborn. Ways to improve the prevention of preterm birth and the design of further research were identified.Мета дослідження – на основі ретроспективного аналізу встановити основні фактори ризику загрози переривання вагітності та розвитку передчасних пологів у жінок – внутрішньо переміщених осіб та розробити високоспецифічні критерії індивідуального прогнозу з метою поліпшення перинатальних наслідків.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективне дослідження 250 історій вагітності та пологів жінок, внутрішньо переміщених осіб, які мали загрозу переривання вагітності у І та ІІ триместрах та передчасні пологи у термінах гестації 22–36 тижнів, вивчено особливості перебігу вагітності, пологів обстежуваних жінок, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу загрози переривання вагітності (ЗПВ), а також тих, за якими вели спостереження в амбулаторних закладах охорони здоров’я м. Суми протягом 2022–2024 рр., та досліджено стан їх новонароджених.
Результати дослідження та їх обговорення. Важливими факторами ризику передчасного допологового розриву плодових оболонок (ПДРПО) при недоношеній вагітності можна вважати наявність у вагітної жінки захворювань, що передаються статевим шляхом (χ2=31,188, р=0,001), бактеріального вагінозу (χ2=30,913, р=0,0001), загрози аборту та/або передчасних пологів в анамнезі (χ2=16,62, р=0,0002), ГРВІ під час вагітності (χ2=16,444, р=0,0002), хронічного аднекситу в анамнезі (χ2=11,522, р=0,0031), запальних захворювань шийки матки (χ2=11,437, р=0,0032), анемії (χ2=10,815, р=0,0044), ІЦН (χ2=10,345, р=0,0057), хронічного пієлонефриту із загостренням (χ2=9,16, р=0,01), куріння під час вагітності (χ2=10,815, р=0,0044).
Висновки. Результати ретроспективного аналізу 250 історій пологів у термін від 22-х до 36-ти тижнів дозволили визначити шляхи ефективного використання існуючих діагностичних заходів для визначення готовності до вагітності та можливості пролонгувати вагітність до термінів життєздатності новонародженого. Визначено шляхи удосконалення профілактики передчасних пологів та макет подальших досліджень
АНАЛІЗ АСОРТИМЕНТУ ДІЄТИЧНИХ ДОБАВОК ДЛЯ НОРМАЛІЗАЦІЇ ФУНКЦІЇ ЗОРУ
No full textSUMMARY. Vision is essential for human activity, yet over 2.2 billion people worldwide face visual impairments, many of which are preventable. Digital screen exposure further exacerbates eye health issues. While treatment options exist, their cost makes prevention increasingly relevant. The use of plant-based dietary supplements offers a viable preventive strategy. Analyzing their assortment, composition, and dosage forms is key to improving quality control and guiding the development of effective products for visual function support.
The aim – to investigate the pharmaceutical assortment of dietary supplements for the normalization of visual function.
Material and Methods. The objects of the study were the directory of Compendium online and online resources such as Tabletki.ua and Apteki.ua. The study employed marketing analysis, graphical representation, logical generalization, and mathematical-statistical methods.
Results. As of April 2025, the pharmaceutical assortment comprised 104 dietary supplements for the normalization of visual function. The analysis of the assortment revealed a predominance of domestically produced dietary supplements, accounting for 55.77 %. The leaders among them were Beauty and Health, LLC (10.34 %) and Elit-Pharm, LLC (8.61 %). Imported dietary supplements originated from 16 countries, with the highest shares coming from Germany and the United States (19.57 % each). The majority of dietary supplements had a multi-component composition (86.54 %). The most common dosage forms were capsules and tablets.
Conclusions. The domestic pharmaceutical market of dietary supplements for the normalization of visual function has been analyzed. The results indicate a predominance of domestically produced products, a multi-component structure of the assortment, and a variety of dosage forms, highlighting the high potential for further research and development based on plant-derived raw materials.
SUMMARY. Vision is essential for human activity, yet over 2.2 billion people worldwide face visual impairments, many of which are preventable. Digital screen exposure further exacerbates eye health issues. While treatment options exist, their cost makes prevention increasingly relevant. The use of plant-based dietary supplements offers a viable preventive strategy. Analyzing their assortment, composition, and dosage forms is key to improving quality control and guiding the development of effective products for visual function support.
The aim – to investigate the pharmaceutical assortment of dietary supplements for the normalization of visual function.
Material and Methods. The objects of the study were the directory of Compendium online and online resources such as Tabletki.ua and Apteki.ua. The study employed marketing analysis, graphical representation, logical generalization, and mathematical-statistical methods.
Results. As of April 2025, the pharmaceutical assortment comprised 104 dietary supplements for the normalization of visual function. The analysis of the assortment revealed a predominance of domestically produced dietary supplements, accounting for 55.77 %. The leaders among them were Beauty and Health, LLC (10.34 %) and Elit-Pharm, LLC (8.61 %). Imported dietary supplements originated from 16 countries, with the highest shares coming from Germany and the United States (19.57 % each). The majority of dietary supplements had a multi-component composition (86.54 %). The most common dosage forms were capsules and tablets.
Conclusions. The domestic pharmaceutical market of dietary supplements for the normalization of visual function has been analyzed. The results indicate a predominance of domestically produced products, a multi-component structure of the assortment, and a variety of dosage forms, highlighting the high potential for further research and development based on plant-derived raw materials
ХІРУРГІЧНА ТАКТИКА ТА РЕЗУЛЬТАТИ ЛІКУВАННЯ НЕЙРОФІБРОМ ГОЛОВИ: КЛІНІЧНИЙ ДОСВІД
Full text linkSUMMARY. The aim – to improve the effectiveness of surgical treatment of patients with head neurofibromas by systematizing clinical experience in treating such patients in the context of type 1 neurofibromatosis (NF1), with an emphasis on the choice of surgical tactics, reconstruction methods, and the use of innovative technologies, especially regarding the combination of surgical and medical approaches to improve functional and aesthetic results.
Material and Methods. Current achievements and a clinical case of a patient with a head neurofibroma who underwent treatment at the Valikhnovski Surgery Institute were shown. Clinical examination, imaging methods (magnetic resonance imaging, Dopplerography), morphological confirmation, intraoperative neurophysiological monitoring, surgical methods (resection, microsurgery, laser ablation), reconstructive techniques (tissue expansion, free flaps), quality of life assessment, and statistical analysis of results at a p<0.05 level were presented.
Results. Surgical intervention led to sustained improvement. The main complications included neurological deficits, recurrences, and reconstruction complications (expander extrusion, flap necrosis). The integration of 3D visualization, mitogen-activated protein kinase inhibitors (selumetinib), and personalized planning significantly improves treatment effectiveness. The presented clinical case demonstrates the successful application of a comprehensive approach with radical tumor removal, reconstruction of the defect with local tissues, and long-term remission without recurrence.
Conclusions. Surgical treatment of head neurofibromas in patients with type 1 neurofibromatosis is an effective method that requires an individualized approach, taking into account the anatomical location and morphology of the tumor. Reconstructive interventions using tissue expansion and free flaps allow achieving high functional and aesthetic results even with large defects. The integration of intraoperative neuromonitoring, 3D visualization, and targeted therapy increases the safety of surgical interventions and expands the indications for the treatment of complex forms of neurofibromas. Prospects for further research include conducting multicenter prospective studies to standardize surgical tactics and reconstructive algorithms in patients with craniofacial neurofibromas, as well as studying the long-term effectiveness of combined treatment.РЕЗЮМЕ. Мета роботи – підвищити ефективність хірургічного лікування пацієнтів із нейрофібромами голови шляхом систематизації клінічного досвіду лікування відповідних пацієнтів у контексті нейрофіброматозу 1-го типу (НФ1) з акцентом на вибір хірургічної тактики, методи реконструкції та використання інноваційних технологій, особливо щодо поєднання хірургічних і медикаментозних підходів для покращення функціональних та естетичних результатів.
Матеріал і методи. Представлено актуальні досягнення та клінічний випадок нейрофіброми голови пацієнта, який проходив лікування у Valikhnovski Surgery Institute. Застосовано клінічне обстеження, візуалізаційні методи (магнітно-резонансну томографію, доплерографію), морфологічне підтвердження, інтраопераційний нейрофізіологічний моніторинг, хірургічні методи (резекцію, мікрохірургію, лазерну абляцію), реконструктивні техніки (тканинну експансію, вільні клапті), оцінку якості життя та статистичний аналіз результатів за критичного рівня р<0,05.
Результати. Хірургічне втручання дало змогу досягти стійкого поліпшення. Основні ускладнення включали неврологічний дефіцит, рецидиви, ускладнення реконструкції (екструзію експандера, некроз клаптя). Інтеграція 3D-візуалізації, інгібіторів мітоген-активованої протеїнкінази (селуметинібу) і персоналізованого планування суттєво підвищує ефективність лікування. Представлений клінічний випадок демонструє успішне застосування комплексного підходу з радикальним видаленням пухлини, реконструкцією дефекту місцевими тканинами та тривалою ремісією без рецидиву.
Висновки. Хірургічне лікування нейрофібром голови у пацієнтів з нейрофіброматозом 1-го типу є ефективним методом, який потребує індивідуалізованого підходу з урахуванням анатомічної локалізації та морфології пухлини. Реконструктивні втручання із застосуванням тканинної експансії та вільних клаптів дозволяють досягти високих функціональних та естетичних результатів навіть за великих дефектів. Інтеграція інтраопераційного нейромоніторингу, 3D-візуалізації та таргетної терапії підвищує безпеку хірургічних втручань і розширює показання до лікування складних форм нейрофібром. Перспективи подальших досліджень – проведення мультицентрових проспективних досліджень для стандартизації хірургічної тактики та реконструктивних алгоритмів у пацієнтів з черепно-лицевими нейрофібромами, а також вивчення довгострокової ефективності комбінованого лікування