Scientific Journals of Ternopil State Medical University / Наукові журнали Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського
Not a member yet
13110 research outputs found
Sort by
КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ФАКТОРІВ РИЗИКУ НЕСПРОМОЖНОСТІ КОЛОРЕКТАЛЬНИХ АНАСТОМОЗІВ У ХІРУРГІЇ РАКУ ПРЯМОЇ КИШКИ
Get PDFThe aim of the work: to improve treatment outcomes in patients with rectal cancer by analyzing key risk factors for anastomotic leakage (AL) at the preoperative, intraoperative, and postoperative stages.
Materials and Methods. This retrospective single-center study included 92 patients with stage I–III rectal adenocarcinoma (TNM: cT1–4, N0–2, M0), located within 15 cm from the anal verge and without involvement of the anal sphincter. All patients underwent laparoscopic anterior or low anterior resection with colorectal anastomosis. Based on the presence of clinically significant leakage, patients were divided into two groups: AL (+) – 17 patients (18.5 %) and AL (-) – 75 patients (81.5 %). A range of clinical, morphological, and surgical variables were analyzed and categorized according to treatment stages.
Results. The rate of clinically significant AL was 18.5 %. Statistically significant risk factors included: distal tumor location (5–10 cm from the anal verge) (p=0.001), prolonged operative time (p=0.024), D3 lymph node dissection (p=0.009), use of ≥2 linear stapler firings (p=0.020), absence of splenic flexure mobilization (p=0.012), and ligation of the left colic artery (p=0.001). Elevated C-reactive protein level on postoperative day 3, fever, and tachycardia may serve as early clinical-laboratory markers of AL and indicate the need for prompt diagnostic and therapeutic interventions.
Conclusions. Identifying key risk factors for colorectal anastomotic leakage – particularly those related to tumor location, surgical technique, and early signs of inflammation – enables timely detection of high-risk patients and prevention of postoperative complications.Мета роботи: поліпшити результати лікування пацієнтів із раком прямої кишки шляхом аналізу основних факторів ризику неспроможності швів анастомозу на доопераційному, інтраопераційному та післяопераційному етапах.
Матеріали і методи. У ретроспективне одноцентрове дослідження включили 92 пацієнти з аденокарциномою прямої кишки I–III стадій (TNM: cT1–4, N0–2, M0), розташованою на відстані до 15 см від анального каналу без ураження анального сфінктера. Усі хворі перенесли лапароскопічну передню або низьку передню резекцію з формуванням колоректального анастомозу. Залежно від наявності клінічно значущої неспроможності швів пацієнтів поділили на дві групи: НША (+) – 17 (18,5 %) осіб та НША (-) – 75 (81,5 %) пацієнтів. Проаналізовано низку клінічних анастомозу (НША), морфологічних і хірургічних змін, структурованих за етапами лікування.
Результати. Частота клінічно значущої НША становила 18,5 %. До статистично значущих факторів ризику належали: дистальне розташування пухлини (5–10 см від анального каналу) (p=0,001), тривалість операції (p=0,024), виконання D3-дисекції (p=0,009), ≥2 спрацювання лінійного степлера (p=0,020), відсутність мобілізації селезінкового згину (p=0,012) та перев’язка лівої ободової артерії (p=0,001). Підвищення рівня С-реактивного білка на 3-тю післяопераційну добу, лихоманка та тахікардія можуть слугувати ранніми клініко-лабораторними маркерами розвитку НША та вказують на необхідність операційної діагностики та лікування.
Висновки. Визначення ключових факторів ризику неспроможності колоректального анастомозу, зокрема пов’язаних із локалізацією пухлини, особливостями хірургічного втручання та ранніми ознаками запалення, дозволяє своєчасно виявляти пацієнтів групи ризику та попереджати розвиток ускладнень після операції
УЛЬТРАЗВУКОВА ДІАГНОСТИКА ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГЕМОРАГІЧНИМИ УСКЛАДНЕННЯМИ ТРАВМ ГРУДНОЇ КЛІТКИ
Get PDFThe aim of the work: to study the feasibility of using ultrasound diagnostics (US) according to the FAST protocol for chest injuries.
Materials and Methods. The paper presents the results of the examination of 859 patients with isolated and combined chest injuries. Ultrasound examination has been confirmed as a highly informative and safe imaging method that does not cause additional stress on the body. The examination was performed without the need for special patient preparation. If necessary, additional ultrasound modes were used: color doppler mapping, pulsed doppler, panoramic scanning. Diagnostics was performed according to the FAST protocol for prompt detection of free fluid (blood) in the pleural cavity and signs of pneumothorax, which allowed for quick decisions on surgical intervention.
Results. The method demonstrated a special diagnostic value in those 14 cases ((15.6±4.2) %) when the volume of hemothorax was relatively small (less than 450–500 ml), and with the traditional approach, surgical intervention was not considered appropriate. However, it was the ultrasound signs of ongoing bleeding that became a reasonable indication for emergency surgical care. No false-positive results were recorded when using this method, the specificity was 100 %.
Conclusions. The proposed method of ultrasound imaging of ongoing bleeding in chest trauma is clinically appropriate, as it allows for prompt, non-invasive and highly specific confirmation of the presence of post-traumatic hemorrhage.Мета роботи: вивчити доцільність використання ультразвукової діагностики (УЗД) за FAST-протоколом при ушкодженнях грудної клітки.
Матеріали і методи. У дослідженні наведено результати обстеження 859 пацієнтів з ізольованими та поєднаними ушкодженнями грудної клітки. УЗ-дослідження є високоінформативним та безпечним методом візуалізації, що не викликає додаткового навантаження на організм. Обстеження проводили без необхідності у спеціальній підготовці пацієнтів. За потреби використовували додаткові режими УЗД: кольорове доплерівське картування, імпульсну доплерографію, панорамне сканування. Діагностику здійснювали згідно з FAST-протоколом для операційного виявлення вільної рідини (крові) у плевральній порожнині та ознак пневмотораксу, що дозволяло швидко приймати рішення щодо хірургічного втручання.
Результати. Особливу діагностичну цінність методика продемонструвала в тих 14 випадках ((15,6±4,2) %), коли обсяг гемотораксу був відносно невеликим (менше 450–500 мл), і при традиційному підході операційне втручання не вважалося доцільним. Проте саме УЗ-ознаки триваючої кровотечі стали обґрунтованим показанням до невідкладної хірургічної допомоги. Хибнопозитивних результатів при застосуванні цього методу не зафіксовано, специфічність становила 100 %.
Висновки. Запропонована методика ультразвукової візуалізації триваючої кровотечі при травмі грудної клітки є клінічно доцільною, адже дозволяє операційно, без інвазії та з високою специфічністю підтвердити наявність посттравматичної геморагії
ДОСВІД ВИКОНАННЯ БІАТРІАЛЬНОЇ ТА БІКАВАЛЬНОЇ ОРТОТОПІЧНИХ ТРАНСПЛАНТАЦІЙ СЕРЦЯ
Get PDFThe aim of the work: to publish the results of performing biatrial and bicaval orthotopic heart transplantations, focusing on the advantages and disadvantages, possible difficulties that may arise during their performance.
Materials and Methods. The article describes the experience of performing two orthotopic heart transplantations – biatrial and bicaval, two well-known and generally accepted methods. The features of the early postoperative period and the overall result of surgical radical treatment are also described.
Results. It was found that the more common method of transplantation is bicaval. Biatrial orthotopic heart transplantation, described by Shumvay, is used much less frequently. Known disadvantages of the latter are conduction disturbances in the form of complete atrioventricular block due to crossing of the conduction pathways during the formation of the right atrial anastomosis or weakness of the sinus node (the recipient remains with its degeneration or ischemia). With the bicaval technique, as a rule, rhythm disturbances are less common, which is associated with a “complete” transplantation including all structures of the right atrium, the donor sinus node. In our case, there were conduction disturbances in the form of complete atrioventricular block, which, however, was transient in nature and did not require the implantation of a permanent pacemaker. In the case of bicaval transplantation, there were no persistent conduction disturbances at all, as well as other rhythm disturbances.
Conclusions. In combination with a longer surgical suture line, the bicaval technique is technically more difficult, and in some cases longer than the biatrial one, which prolongs the time of ischemia of the donor organ and may worsen the overall outcome of the surgical treatment.Мета роботи: оприлюднити результати проведення біатріальної та бікавальної ортотопічних трансплантацій серця, акцентуючи увагу на перевагах і недоліках, можливих труднощах, що можуть виникнути при їх виконанні.
Матеріали і методи. У статті описано досвід виконання двох ортотопічних трансплантацій серця – біатріальної та бікавальної, двох загальновідомих і загальноприйнятих методик. Описано також і особливості раннього післяопераційного періоду й загалом результат хірургічного радикального лікування.
Результати. Виявлено, що більш поширеним методом трансплантації є бікавальний. Біатріальна ортотопічна трансплантація серця, описана Shumvay, використовується значно рідше. Відомими недоліками останньої є порушення провідності за типом повної атріовентрикулярної блокади через пересічення провідних шляхів при формуванні правопередсердного анастомозу чи слабості синусового вузла (залишається реципієнтський з його дегенерацією чи ішемією). При бікавальній методиці, як правило, порушення ритму рідші, що пов’язано з «повною» трансплантацією включно з усіма структурами правого передсердя, синусовим вузлом донора. В нашому випадку мали місце порушення провідності за типом повного атріовентрикулярного блоку, що все ж мав транзиторний характер і не потребував імплантації постійного водія ритму. У випадку бікавальної трансплантації – стійких порушень провідності не було зовсім, як й інших порушень ритму.
Висновки. В сукупності з більш протяжною лінією хірургічного шва, бікавальна методика виявляється більш технічно складною, і в ряді випадків тривалішою за біатріальну, що подовжує час ішемії донорського органа, і може погіршити загальний результат операційного лікування
ДИНАМІКА БІОХІМІЧНИХ МАРКЕРІВ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГОСТРОЮ ТОНКОКИШКОВОЮ НЕПРОХІДНІСТЮ
Get PDFThe aim of the work: to evaluate the dynamics of biochemical markers of endogenous intoxication in patients with acute small bowel obstruction before and after surgical treatment, depending on the stage of intestinal obstruction compensation.
Materials and Methods. The treatment outcomes of 221 patients with acute small intestinal obstruction. All patients underwent comprehensive clinical and laboratory examinations. The severity of endogenous intoxication was evaluated based on the dynamic changes in creatinine, urea, and middle molecular weight molecules in the preoperative and early postoperative periods.
Results. It was established that the severity of endogenous intoxication increased with the progression of acute small intestinal obstruction. The most pronounced changes in biochemical indicators were observed in patients at the decompensation stage. After surgical treatment, a positive trend toward a reduction in endotoxicosis manifestations was noted in all groups; however, in patients with severe disease, complete normalization of the indicators was not achieved in the early postoperative period.
Conclusions. The dynamics of endogenous intoxication indicators reflect the severity of acute small intestinal obstruction and can be used to assess the effectiveness of surgical treatment and to predict the postoperative course.Мета роботи: оцінити динаміку біохімічних маркерів ендогенної інтоксикації у пацієнтів із гострою непрохідністю тонкої кишки до та після операційного лікування залежно від стадії компенсації кишкової непрохідності.
Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 221 пацієнта з гострою непрохідністю тонкої кишки. Усім хворим проводили комплексне клініко-лабораторне обстеження. Ступінь ендогенної інтоксикації оцінювали за динамікою рівнів креатиніну, сечовини та молекул середньої маси у доопераційному та ранньому післяопераційному періодах.
Результати. Встановлено, що вираження ендогенної інтоксикації зростає зі збільшенням тяжкості гострої непрохідності тонкої кишки. Найбільш значні зміни показників спостерігалися у пацієнтів зі стадією декомпенсації. Після хірургічного лікування відзначалася позитивна динаміка зменшення проявів ендотоксикозу в усіх групах, однак у хворих із тяжким перебігом захворювання повної нормалізації показників у ранньому післяопераційному періоді не було досягнуто.
Висновки. Динаміка показників ендогенної інтоксикації відображає тяжкість перебігу гострої непрохідності тонкої кишки та може бути використана для оцінки ефективності хірургічного лікування і прогнозування післяопераційного перебігу
ІМУНОГІСТОХІМІЧНА ОЦІНКА ЕКСПРЕСІЇ CD20 У НИРКАХ ЩУРІВ ЧЕРЕЗ ГОДину ПІСЛЯ ВВЕДЕННЯ ОТРУТИ СКОРПІОНІВ LEIURUS MACROCTENUS
No full textThe aim of the work: to assess the degree of CD20 expression in the kidneys of rats 1 hour after the administration of the venom of the scorpion Leiurus macroctenus.
Materials and Methods. The study used 10 white male laboratory rats weighing 200 g (±10 g). The venom of scorpions from the Buthidae family, specifically the genus Leiurus and the species Leiurus macroctenus, was administered to rats intramuscularly (0.5 ml of a previously dissolved venom solution in saline; 28.8 μg/ml; LD50 = 0.08 mg/kg). To identify the subpopulation of CD20 cells in kidney tissue, rabbit recombinant primary antibody Anti-CD20 (ab64088, Abcam, USA) was used.
Results. In the kidney parenchyma of control rats, the CD20 precipitate was not detected. Immunohistochemical staining is negative in all morphological structures, particularly in the renal corpuscles, nephron tubules, and interstitium. After 1 hour of the experiment, following the administration of scorpion Leiurus macroctenus venom, immunohistochemical studies of the kidney revealed single CD20 cells, which are rarely found, scattered mainly in the peritubular interstitium without a tendency to group.
Conclusions. One hour after the administration of Leiurus macroctenus venom to rats, a low level of CD20 expression was observed in the kidney tissue of animals with single B lymphocytes in the peritubular interstitium, indicating an early stage of the humoral response.Мета роботи: оцінити ступінь експресії CD20 у нирках щурів через 1 год після введення отрути скорпіонів Leiurus macroctenus.
Матеріали і методи. У дослідженні використано 10 білих лабораторних щурів-самців масою 200 г (±10 г). Отруту скорпіонів родини Buthidae роду Leiurus виду Leiurus macroctenus вводили щурам одноразово внутрішньом’язово (0,5 мл розчину отрути, попередньо розчиненому у фізіологічному розчині; 28,8 мкг/мл; ЛД50=0,08 мг/кг). Для ідентифікації субпопуляції CD20-клітин у тканині нирок використовували кролячі рекомбінантні первинні антитіла Anti-CD20 (ab64088, Abcam, С??).ША).
Результати. У паренхімі нирки щурів із контрольної групи преципітат реакції на CD20 не виявляється. Імуногістохімічне забарвлення є негативним в усіх морфологічних структурах, зокрема в ниркових тільцях, канальцях нефрона та інтерстиції. Через 1 год експерименту після введення отрути скорпіона Leiurus macroctenus імуногістохімічні дослідження нирки показали поодинокі CD20-клітини, які виявляються рідко, переважно розсіяні у перитубулярному інтерстиції, без тенденції до групування.
Висновки. Через 1 год після введення щурам отрути Leiurus macroctenus спостерігали низький рівень експресії CD20 в тканині нирок тварин із поодинокими В-лімфоцитами у перитубулярному інтерстиції, що вказує на ранню стадію гуморальної відповіді
ВИЗНАЧЕННЯ ФЛОНІКАМІДУ В ТОМАТАХ І ТОМАТНОМУ СОКУ МЕТОДОМ ВИСОКОЕФЕКТИВНОЇ РІДИННОЇ ХРОМАТОГРАФІЇ З МАС-СПЕКТРОМЕТРИЧНИМ ДЕТЕКТУВАННЯМ
Get PDFIntroduction. Flonicamid is a new systemic insecticide with selective action from the class of pyridinecarboxamides, the control of residual amounts of which, according to the current requirements of the European Commission, should be carried out taking into account its two metabolites. The aim of the study is development of a method for the determination of flonicamid (sum of flonicamid and its metabolites TFNA and TFNG expressed as flonicamid) for the control of established medical and sanitary standards in tomatoes and tomato juice. Research Methods. Chromatographic analysis was performed on a Shimadzu Nexera X2 liquid chromatograph with a Shimadzu LCMS-8050 three-quadrupole mass spectrometric detector using chromatographic steel columns RaptorTM Biphenyl 2.7 μm 100 × 2.1 mm and Kinetex® 2.6 μm C18 100 Å 100 × 2.1 mm. Tomato and tomato juice samples were prepared based on the QuEChERS methodology. Results and Discussion. The results obtained using different mobile phases, elution options and sample introduction modes on the studied columns demonstrated the superiority of the Kinetex® 2.6 μm C18 100 Å 100 × 2.1 mm column for the analysis of flonicamid and its metabolites TFNA and TFNG under mobile phase gradient elution (eluent A – 0.1 % aqueous solution of formic acid; eluent B – 0.1 % solution of formic acid in acetonitrile) and co-injection mode. Selected MRM transitions: flonicamid – (ESI+) 230 > 203, 230 > 148; TFNG – (ESI+) 249 > 203, 249 > 148; TFNA – (ESI+) 192 > 148, 192 > 98. The optimal conditions of chromatography and mass spectrometric detection made it possible to determine flonicamid and its metabolites TFNA and TFNG in samples of tomatoes and tomato juice prepared according to the QuEChERS methodology with a limit of quantification (for each compound) of 0.01 mg/kg. Conclusions. The method for determining flonicamid (sum of flonicamid, TFNA and TFNG expressed as flonicamid) in tomatoes and tomato juice with a limit of quantification of 0.03 mg/kg (in each matrix) ensures control of established medical and sanitary regulations standards in accordance with international requirements and norms.Вступ. Флонікамід – новий системний інсектицид із вибірковою дією з класу піридинкарбоксамідів, контроль за залишковими кількостями якого, згідно із сучасними вимогами Європейської комісії, слід здійснювати з урахуванням його двох метаболітів. Мета дослідження – розробка методики визначення флонікаміду (як суми флонікаміду та його метаболітів TFNA і TFNG, яка виражена як флонікамід) для контролю встановлених медико-санітарних нормативів у томатах і томатному соку. Методи дослідження. Хроматографічний аналіз проводили на рідинному хроматографі Shimadzu Nexera Х2 з триквадрупольним мас-спектрометричним детектором Shimadzu LCMS-8050 із використанням хроматографічних сталевих колонок RaptorTM Biphenyl 2.7 μm 100 ´ 2.1 mm та Kinetex® 2.6 μm C18 100 Å 100 ´ 2.1 mm. Підготовку зразків томатів, томатного соку виконували на основі методології QuEChERS. Результати й обговорення. Результати, які були отримані під час застосування на досліджуваних колонках різних рухомих фаз, варіантів елюювання та режимів введення проби, продемонстрували перевагу колонки Kinetex® 2.6 μm C18 100 Å 100 ´ 2.1 mm для аналізу флонікаміду та його метаболітів TFNA і TFNG за градієнтного елюювання рухомою фазою (елюент А – 0,1%-й водний розчин мурашиної кислоти; елюент В – 0,1%-й розчин мурашиної кислоти в ацетонітрилі) та ко-інжекції. Вибрані MRM-переходи: флонікаміду – (ESI+) 230 > 203, 230 > 148; TFNG – (ESI+) 249 > 203, 249 > 148; TFNA – (ESI+) 192 > 148, 192 > 98. Оптимальні умови хроматографування та мас-спектрометричного детектування дали змогу здійснювати визначення флонікаміду та його метаболітів TFNA і TFNG в підготовлених за методологією QuEChERS пробах томатів, томатного соку з межею кількісного визначення (для кожної сполуки) 0,01 мг/кг. Висновки. Методика визначення флонікаміду (як суми флонікаміду та його метаболітів TFNA і TFNG в перерахунку на флонікамід) в томатах і томатному соку з межею кількісного визначення 0,03 мг/ кг (у кожній матриці) забезпечує контроль встановлених медико-санітарних нормативів відповідно до міжнародних вимог та норм
ПРОБЛЕМИ ХРОНІЧНИХ ГЕПАТИТІВ В І С У ДІТЕЙ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ: ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ ТА ЛОКАЛЬНОМУ РІВНЯХ
Get PDFSUMMARY. Chronic hepatitis B (CHB) and C (CHC) in children remain a pressing medical and social issue. The prolonged asymptomatic course complicates early diagnosis and contributes to the formation of a hidden reservoir of infection. Infection in childhood is particularly dangerous, as the risk of chronicity reaches 80–90 % in HBV-infection and increases substantially in cases of perinatal HCV transmission, especially in the presence of HIV co-infection. Despite global efforts, approximately 1,2 million of new HBV- and 1,0 million of new HCV-infected are registered worldwide each year, with about 12 % of cases occurring in children. This article highlights the key challenges in combating CVHB and CVHC, both globally and in Ukraine, namely: insufficient screening coverage of pregnant women and newborns, unequal access to the «birth-dose» of HBV vaccination and immunoglobulin, absence of an HCV vaccine, and lack of an integrated national registry of children with CHB and CHC. Addressing these issues requires a multi-level approach: at the national level – the creation of unified registries and expanded access to modern antiviral therapy; at the local level – the establishment of follow-up clinics, implementation of telemedicine, psychological support, and educational programs etc. The implementation of these strategies will contribute to reducing the incidence of CHB and CHC and improving the quality of life of affected children.Хронічні гепатити В (ХГВ) і С (ХГС) у дітей залишаються актуальною медико-соціальною проблемою. Тривалий безсимптомний перебіг зумовлює труднощі ранньої діагностики та формування прихованого резервуару інфекції. Особливу небезпеку становить інфікування у дитячому віці, коли ризик хронізації сягає 80–90 % при HBV-інфекції і значно зростає у випадку перинатальної передачі HCV, особливо за наявності коінфекції з ВІЛ-інфекцією. Попри глобальні зусилля, у світі щороку реєструється близько 1,2 млн нових випадків HBV- та 1,0 млн HCV-інфікованих, серед яких близько 12 % становлять діти.
У статті визначені основні проблеми у боротьбі із ХГВ та ХГС, як у світі, так і в Україні, а саме: недостатнє охоплення скринінгом вагітних і новонароджених, нерівномірність доступу до «birth-dose» вакцинації та імуноглобуліну, відсутність вакцини до HCV, а також відсутність інтегрованого національного реєстру дітей із ХГВ та ХГС. Подолання цих проблем потребує багаторівневого підходу: національного – створення єдиного реєстру, забезпечення доступу до сучасної терапії; локального – організації кабінетів динамічного спостереження, використання телемедицини, психологічної підтримки та просвітницьких програм тощо. Реалізація цих стратегій сприятиме зниженню рівня захворюваності на ХГВ та ХГС й покращенню якості життя дітей
ПОДОЛАННЯ НАТУРАЛЬНОЇ ВІСПИ У ВІДОБРАЖЕННІ НАСТІЛЬНИХ МЕДАЛЕЙ
Get PDFSUMMARY. This article briefly presents the main historical data on the study of the nature of smallpox (SP) and the role of scientists from various countries in developing its specific prevention. It describes 32 commemorative medals created in honor of leading researchers of this particularly dangerous quarantinable infection and the statesmen who contributed to the broad implementation of specific prevention measures. Special emphasis is given to medals dedicated to the English physician Edward Jenner, who developed an effective vaccination against SP and succeeded in introducing it into wide practice, despite strong opposition from numerous opponents. The medals presented in the article have been introduced into scientific circulation in Ukraine.Стисло висвітлено основні історичні дані про вивчення природи натуральної віспи (НВ) і роль вчених різних країн у розробці її специфічної профілактики. Описано 32 настільні медалі, виготовлені на честь провідних дослідників цієї особливо небезпечної карантинної інфекції та державних діячів, які сприяли широкому впровадженню специфічної профілактики. Чільне місце відведено медалям, присвяченим англійському лікареві Едварду Дженнеру, який розробив ефективну вакцинацію людей проти НВ і зумів впровадити її в широку медичну практику, попри активну протидію цьому з боку численних опонентів. Наведені у статті медалі впроваджено в науковий обіг в Україні
ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З ДИСЦИПЛІНИ «КЛІНІЧНЕ МЕДСЕСТРИНСТВО В ПЕДІАТРІЇ» ЗА УМОВ ВОЄННОГО ЧАСУ НА ПЛАТФОРМІ MOODLE: ВИКЛИКИ Й АДАПТАЦІЯ
Get PDFIntroduction. The wartime situation in Ukraine has caused significant transformations in the organization of the educational process, highlighting the need for rapid implementation of digital solutions capable of ensuring continuity of learning and maintaining the quality of training for future healthcare professionals. The Moodle platform has become a key tool for distance and blended education, enabling the adaptation of teaching the discipline “Clinical Nursing in Pediatrics” at Kharkiv National Medical University to new circumstances.
The aim of the study – to analyze the specific features of organizing the educational process in the discipline “Clinical Nursing in Pediatrics” on the Moodle platform under wartime conditions and to identify the main directions of adaptation of the educational environment.
The main part. The electronic course, developed according to the educational program, includes structured learning modules, interactive assignments, testing instruments, asynchronous and synchronous communication tools, case-based workshops, photo archives of laboratory and instrumental materials, and emergency diagnostic protocols. A special role is played by the case method, which promotes the development of clinical reasoning, the ability to analyze symptoms, identify leading syndromes, formulate preliminary diagnostic hypotheses, and plan additional examinations. The use of video conferences, forums, and chats ensures pedagogical interaction, reduces student anxiety, and increases engagement. The platform provides continuous access to materials, individualization of the learning trajectory, and integration with external digital resources. In 2023, the implementation of a hybrid learning model made it possible to optimally combine distance technologies with practical training in safe clinical settings.
Conclusions. The use of Moodle ensured the stability and accessibility of the educational process, supported the formation of professional competencies, and enabled effective integration of theoretical and practical training of future pediatric nurses during wartime.
Вступ. Воєнні умови в Україні зумовили необхідність швидкої адаптації освітнього процесу, пошуку технологічних рішень для забезпечення неперервності навчання та формування професійних компетентностей майбутніх фахівців. За цих умов особливого значення набувають цифрові інструменти, що дозволяють підтримувати якість освіти незалежно від зовнішніх обставин. Платформа Moodle стала основою дистанційної і змішаної освіти, дозволивши оптимізувати викладання дисципліни «Клінічне медсестринство в педіатрії» у Харківському національному медичному університеті та забезпечивши студентам можливість стабільного, безпечного і структурованого навчання.
Мета роботи – проаналізувати особливості організації навчальної діяльності з дисципліни «Клінічне медсестринство в педіатрії» за умов воєнного часу на платформі Moodle та окреслити напрями адаптації освітнього процесу відповідно до сучасних викликів.
Основна частина. Розроблений електронний курс містить структуровані теми відповідно до освітньої програми з використанням широкого спектра ресурсів Moodle (форумів, вікі, баз даних, інтерактивних завдань, тестів, кейс-практикумів, фотоархівів, протоколів невідкладної діагностики, засобів групової взаємодії). Клінічне мислення формується завдяки опрацюванню клінічних випадків, що включають анамнез, скарги, результати первинного огляду і лабораторно-інструментальних досліджень. Використання синхронних (чати, відеоконференції) та асинхронних засобів комунікації підтримує педагогічну взаємодію, мотивацію і психологічну стабільність студентів. Окрему увагу приділено можливості індивідуального темпу навчання, доступу до матеріалів у будь-який час та інтеграції зовнішніх сервісів, що розширюють функціональні можливості курсу. В 2023 р. університет запровадив гібридну модель навчання, поєднуючи онлайн-формат і роботу за безпечних клінічних умов, що дозволило підсилити практичну підготовку.
Висновки. Адаптація навчання на платформі Moodle забезпечила безперервність освітнього процесу, підвищила гнучкість і доступність навчання та сприяла формуванню ключових професійних компетентностей майбутніх медичних сестер. Гібридний формат довів свою ефективність як інструмент інтеграції теорії і практики за умов воєнного часу та може бути основою подальшого розвитку сучасних освітніх підходів
МЕТОДИ НАВЧАННЯ У СФЕРІ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Get PDFPurpose: to analyze and identify the most effective teaching methods in the field of public health for training learners in both formal and non-formal education. Materials and Methods. The study applied an analysis of scientific literature, synthesis of educational practices, and comparison of traditional and innovative pedagogical approaches. The research materials included publications in peer-reviewed journals addressing teaching methods in public health education. Bibliosemantic and information-analytical methods were used. Results. The study analyzed current teaching methods in public health. It was found that the most effective approaches include active, flipped, experiential, and collaborative learning, as well as the use of digital technologies, personalized approaches, and innovative tools, particularly artificial intelligence. These methods contribute to the development of professional competencies, critical thinking, communication, and leadership skills. The integration of innovative technologies enhances learners’ motivation and knowledge acquisition. At the same time, the need for further research on the long-term effectiveness of personalized and technology-enhanced approaches was identified. The findings confirm the importance of combining different teaching methods to develop practice-oriented skills in future professionals. Conclusions. The combination of traditional and innovative educational technologies creates a flexible and effective learning environment that ensures the training of highly qualified public health professionals capable of responding to the challenges of modern society. The systematic integration of these methods into educational programs can significantly enhance the quality of professional preparation and strengthen the resilience of the healthcare system as a whole.Мета: проаналізувати та визначити найбільш рекомендовані за ефективністю методи викладання питань сфери громадського здоров’я для навчання здобувачів формальної та неформальної освіти. Матеріали і методи. Використано аналіз наукової літератури, узагальнення освітніх практик та порівняння традиційних та інноваційних педагогічних підходів. Матеріалами дослідження слугували публікації у наукових фахових виданнях щодо методів викладання в освітньому процесі сфери громадського здоров’я. Використано бібліосемантичний та інформаційно-аналітичний методи дослідження. Результати. У ході дослідження проаналізовано сучасні методи навчання у сфері громадського здоров’я. Установлено, що найбільш ефективними є активне, перевернуте, досвідне та спільне навчання, а також використання цифрових технологій, персоналізованих підходів та інноваційних інструментів, зокрема штучного інтелекту. Такі методи сприяють формуванню професійних компетентностей, розвитку критичного мислення, комунікаційних та лідерських навичок. А інтеграція інноваційних технологій підвищує мотивацію здобувачів освіти та якість засвоєння знань. Водночас виявлено потребу в подальших дослідженнях ефективності персоналізованих і технологічно вдосконалених підходів у довгостроковій перспективі. Отримані результати підтверджують важливість комплексного використання різних методів навчання для формування практично орієнтованих навичок майбутніх фахівців. Висновки. Поєднання традиційних та інноваційних освітніх технологій дає змогу створити гнучке й ефективне навчальне середовище, яке забезпечує підготовку висококваліфікованих фахівців із громадського здоров’я, здатних відповідати на виклики сучасного суспільства. Систематичне впровадження цих методів в освітні програми може значно підвищити якість професійної підготовки та зміцнити стійкість системи охорони здоров\u27я у цілому