Scientific Journals of Ternopil State Medical University / Наукові журнали Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського
Not a member yet
13110 research outputs found
Sort by
МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ТЕРАПІЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ» ДО РОБОТИ З ПАЦІЄНТАМИ НЕВРОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ
Get PDFAbstract. The article outlines modern approaches to improving educational programs of the specialty “Therapy and Rehabilitation” in terms of forming the future specialist competencies to work with neurological patients. It is noted that the need to modernize educational programs is due to the rapid development of the specialty “Therapy and Rehabilitation” and the complex and dynamic structure of the neurological profile morbidity. Such conditions lead to the need to train a large number of various specialization specialists and constantly improve their professional skills. Certain methodological concepts of forming educational programs in the specialty “Therapy and Rehabilitation” are revealed. In particular, attention is focused on the analysis of the structural-logical hierarchy concepts, fundamentalization and specialization of higher education, and the competency approach. It is noted that the analysis of educational programs indicates the presence of a wide approach variety in building a structural-logical axis of the student competence formation in working with neurological patients, which is a manifestation of the concept implementation of higher education institution autonomy and emphasizes the unique component and features of educational programs. It is noted that the complexity of the neurological incidence structure and the multifacetedness of methodological approaches in educational activities in the training of specialists has led to the emergence of a huge educational component variety the coordination of the hierarchy of which in the structural-logical schemes of educational programs is an urgent problem. The ways (options) of solving this problem in higher education institutions in the context of educational component modernizing the content and their coordination in the structural and logical schemes in educational programs in the specialty “Therapy and Rehabilitation” are substantiated.Анотація. У статті окреслено сучасні підходи до вдосконалення освітніх програм спеціальності «Терапія та реабілітація» щодо формування компетентностей майбутніх фахівців для роботи з пацієнтами неврологічного профілю. Зазначено, що необхідність модернізації освітніх програм у контексті представленої проблеми зумовлена швидким розвитком спеціальності «Терапія та реабілітація» та складною і динамічною структурою захворюваності неврологічного профілю. Такі умови призводять до потреби в підготовці великої кількості фахівців різних спеціалізацій та постійному вдосконаленні їх професійної майстерності. Розкрито певні методологічні концепції формування освітніх програм зі спеціальності «Терапія та реабілітація». Зокрема, акцентовано увагу на аналізі концепцій структурно-логічної ієрархічності, фундаменталізації та спеціалізації вищої освіти, компетентнісного підходу. Звернено увагу, що аналіз освітніх програм свідчить про наявність великої різноманітності підходів до побудови структурно-логічної осі формування компетентностей здобувачів освіти щодо роботи з пацієнтами неврологічного профілю, що є проявом реалізації концепції автономії закладів вищої освіти та підкреслює унікальну складову й особливості освітніх програм. Зазначено, що складність структури захворюваності неврологічного профілю та багатоаспектність методологічних підходів в освітній діяльності для підготовки фахівців зумовила виникнення величезної різноманітності освітніх компонентів, узгодження ієрархії яких у структурно-логічних схемах освітніх програм є актуальною проблемою. Обґрунтовано шляхи (варіанти) вирішення цієї проблеми в закладах вищої освіти в контексті модернізації змісту освітніх компонентів та їх узгодження у структурно-логічних схемах освітніх програм спеціальності «Терапія та реабілітація»
УПРОВАДЖЕННЯ ПРИНЦИПІВ ВІДКРИТОЇ НАУКИ У ВИЩІЙ МЕДИЧНІЙ ОСВІТІ УКРАЇНИ: МОЖЛИВОСТІ ТА ВИКЛИКИ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
Get PDFAbstract. The article analyzes the concept of open science as a modern approach to organizing scientific and educational activities at universities, particularly those with a medical profile. A review of scientific publications from 2010 to 2025 was conducted, highlighting the key benefits and barriers to implementing open science in higher education. Open science is based on the principles of transparency, collaboration, and reproducibility. The advantages of open science include free access to the results of scientific research and medical educational platforms, improved conditions for international collaboration, and increased efficiency and citation of research outputs. At the same time, the main obstacles identified are researchers’ low level of awareness, lack of adequate incentives and institutional support, cultural and technical barriers, as well as risks related to the protection of intellectual property and personal data. The importance of integrating open educational resources into the learning process, particularly in the training of medical professionals, is emphasized, which is especially relevant in the context of the ongoing military conflict. The introduction of open science policies at the university and state levels, the organization of training programs for researchers and students, and the development of technical infrastructure are highlighted as key conditions for the successful implementation of open science principles.Анотація. У статті проаналізовано концепцію реалізації принципів відкритої науки як сучасного підходу до організації наукової та освітньої діяльності університетів, зокрема медичного профілю. Проведено огляд наукових публікацій 2010–2025 рр., що висвітлюють ключові переваги та бар’єри впровадження відкритої науки у вищій освіті. Відкрита наука базується на принципах прозорості, співпраці, відтворюваності До переваг відкритої науки відносять вільний доступ до результатів наукових досліджень і освітніх медичних платформ, поліпшення умов для міжнародної співпраці та підвищення ефективності і цитованості наукових досліджень. Водночас виявлено основні перешкоди: низька обізнаність дослідників, відсутність належних стимулів й інституційної підтримки, культурні та технічні бар’єри, а також ризики, пов’язані із захистом інтелектуальної власності та персональних даних. Наголошено на важливості інтеграції відкритих освітніх ресурсів у навчальний процес, зокрема у підготовці медичних фахівців, що особливо актуально в умовах триваючого військового конфлікту. Запровадження політик відкритої науки на рівні університетів і держави, проведення тренінгів для науковців та здобувачів освіти, а також створення технічної інфраструктури є ключовими умовами успішної реалізації принципів відкритої науки
ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ПЕДАГОГІЧНІ ПОГЛЯДИ АРСЕНА РІЧИНСЬКОГО
Get PDFAbstract. The article reveals the educational activities and pedagogical views of Arsen Vasylovich Richynsky (1892–1956) – a Ukrainian doctor, teacher, cultural figure and thinker, a representative of the intellectual elite of the first half of the 20th century, who combined medical practice with active public and educational work. Based on a historical and pedagogical analysis, the main directions of his activity in the field of Ukrainian schooling during the period of national revival of 1917–1920 are outlined. The role of Richynsky in the creation and teaching of Ukrainian studies courses, the training of pedagogical personnel, the development and publication of Ukrainian textbooks is highlighted, in particular, the «Course of Hygiene of the Science of Health», which became one of the first Ukrainian-language textbooks on hygiene. The scientist\u27s pedagogical ideas regarding the content, forms and methods of teaching, his vision of the role of education as a means of national self-preservation are revealed. Arsen Richynskyi emphasized the need for a practical orientation of education, an individual approach to learning, and the humanization of the educational process. Particular attention is paid to his concept of national education, built on the native language, culture, and spiritual traditions of the Ukrainian people. The hygienic and socio-medical aspects of his pedagogical views are analyzed: the importance of school hygiene, disease prevention, and childhood protection. It is determined that Arsen Richynskyi\u27s pedagogical and medical-educational ideas were ahead of their time and remain relevant in the context of modern medical and pedagogical education. His activities contributed to the formation of the Ukrainian national school, the development of medical-humanitarian thought, and the formation of the principles of an integrated approach to raising a healthy personality. A. Richynskyi\u27s pedagogical concept remains relevant for modern Ukrainian education, in particular in the field of forming a culture of health, developing personality-oriented learning, and national-patriotic education.Анотація. У статті розкрито освітню діяльність та педагогічні погляди Арсена Васильовича Річинського (1892–1956) – українського лікаря, педагога, культурного діяча та мислителя, представника інтелектуальної еліти першої половини ХХ ст., який поєднав медичну практику з активною громадсько-просвітницькою роботою. На основі історико-педагогічного аналізу окреслено основні напрями його діяльності у сфері українського шкільництва періоду національного відродження 1917–1920 рр. Висвітлено роль Річинського у створенні та викладанні курсів українознавства, підготовці педагогічних кадрів, розробленні та виданні українських підручників, зокрема «Курсу гігієни науки про здоровля», який став одним із перших україномовних навчальних посібників із гігієни. Розкрито педагогічні ідеї вченого щодо змісту, форм і методів навчання, його бачення ролі освіти як засобу національного самозбереження. Арсен Річинський наголошував на необхідності практичної спрямованості освіти, індивідуального підходу у навчанні, гуманізації освітнього процесу. Особливу увагу приділено його концепції національної освіти, побудованої на рідній мові, культурі й духовних традиціях українського народу. Проаналізовано гігієнічні й соціально-медичні аспекти його педагогічних поглядів: значення шкільної гігієни, профілактики захворювань, охорони дитинства. Визначено, що педагогічні та медико-просвітницькі ідеї Арсена Річинського випередили свій час і зберігають актуальність у контексті сучасної медичної та педагогічної освіти. Його діяльність сприяла становленню української національної школи, розвитку медико-гуманітарної думки та формуванню засад інтегрованого підходу до виховання здорової особистості. Педагогічна концепція А. Річинського зберігає актуальність для сучасної української освіти, зокрема у сфері формування культури здоров’я, розвитку особистісно-орієнтованого навчання та національно-патріотичного виховання
ПРОБЛЕМИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МЕТОДИЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ОСП(К)І НА СТАНЦІЇ «НАДАННЯ ДОПОМОГИ ПАЦІЄНТУ З НЕВІДКЛАДНИМИ СТАНАМИ В УМОВАХ СТАЦІОНАРУ»
Get PDFAbstract. The Objective Structured Clinical Examination (OSCE) is a crucial tool for assessing the professional competencies of medical graduates. One of the stations in this exam is "Providing Assistance to a Patient with Emergency Conditions in a Hospital Setting." High-quality preparation of methodological documentation for this station plays an essential role in shaping students\u27 practical skills and ensuring objective assessment. This article examines the main challenges associated with the development of methodological materials, in particular the need to adhere to a single algorithm for creating documentation, the necessity of considering modern international standards, and the rapid obsolescence of clinical protocols. The structure of methodological materials is described, including the station passport, standardized clinical scenarios, checklists, and assessment criteria. The main stages of documentation development are outlined, including an analysis of international experience, adaptation to national realities, and pilot testing of developed materials in the educational process. Significant attention is given to the need for regular updates of methodological materials in accordance with changes in emergency care protocols. A mechanism for integrating simulation technologies into the educational process is proposed, allowing for enhanced scenario realism and improved student preparedness for real clinical situations. The role of standardized clinical cases in conducting OSCEs and their impact on the development of communication skills in graduates is also examined. The evaluation criteria for the "Providing Assistance to a Patient with Emergency Conditions in a Hospital Setting" station are analyzed in detail. Recommendations are provided for optimizing methodological approaches to enhance exam efficiency, including the development of multi-level scenarios tailored to different student training levels and the use of digital technologies for automated assessment.Анотація. Об’єктивний структурований практичний (клінічний) іспит (ОСП(К)І) є важливим інструментом оцінювання професійних компетентностей випускників медичних закладів вищої освіти. Однією зі станцій цього іспиту є "Надання допомоги пацієнту з невідкладними станами в умовах стаціонару". Якісна підготовка методичної документації для станції відіграє важливу роль у формуванні практичних навичок студентів та забезпеченні об’єктивності оцінювання. У статті розглянуто основні проблеми, які виникають під час розробки методичних матеріалів, зокрема необхідність дотримання єдиного алгоритму створення документації, необхідність врахування сучасних міжнародних стандартів та швидка втрата актуальності клінічних протоколів. Описано структуру методичних матеріалів, яка включає паспорт станції, стандартизовані клінічні сценарії, чек-листи та критерії оцінювання. Наведено основні етапи створення документації, серед яких аналіз міжнародного досвіду, адаптація до вітчизняних реалій та апробація розроблених матеріалів у навчальному процесі. Значну увагу приділено необхідності регулярного оновлення методичних матеріалів відповідно до змін у протоколах надання невідкладної допомоги. Запропоновано механізм інтеграції симуляційних технологій у навчальний процес, що дозволяє підвищити реалістичність сценаріїв і покращити якість підготовки студентів до реальних клінічних ситуацій. Також розглянуто роль стандартизованих клінічних ситуацій у проведенні ОСП(К)І та їхній вплив на формування комунікативних навичок у випускників. Детально проаналізовано критерії оцінювання на станції "Надання допомоги пацієнту з невідкладними станами в умовах стаціонару". Наведено рекомендації щодо оптимізації методичних підходів для підвищення ефективності іспиту, включаючи розробку багаторівневих сценаріїв для різних рівнів підготовки студентів та використання цифрових технологій для автоматизованого оцінювання
ХАРАКТЕРИСТИКА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ АРТЕРІЙ ДРІБНОГО КАЛІБРУ ПІД В ПЛИВОМ ПНЕВМОПЕРИТОНЕУМУ РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ ТА ЗМОДЕЛЬОВАНОЇ МЕХАНІЧНОЇ ЖОВТЯНИЦІ В ЕКСПЕРИМЕНТІ
Get PDFThe aim of the work: to conduct a morphometric analysis of the features of changes in the indicators of small-caliber arteries of the diaphragm under conditions of pneumoperitoneum with intra-abdominal pressure of 10 mmHg of different duration during simulated mechanical jaundice.
Materials and Methods. For the experimental study, sexually mature white rats of the reproductive period (6–7 months), weighing (225.0±15.0) grams, in a total of 55 individuals, were selected. The animals were divided into 4 groups: control – individuals with mechanical jaundice; and three experimental groups where jaundice and pneumoperitoneum were simulated for 1, 2 and 3 hours according to the group number. At the end of the experiment, the diaphragm was isolated and morphometric indicators were determined.
Results. As a result of the action of the simulated pathological processes, an increase in the indicators of the external diameter of the artery from 5.9 to 6.7 %, a decrease in the internal diameter of the vessel from 24.6 to 25.4 % was observed. The Wogenvoord index increased by 2.1 times, while the thickness of the media naturally increased from 17.1 to 18.7 %. Changes in these indicators indicated a violation of the blood supply to the organ, a sharp decrease in the throughput of vessels of this type. The indicators of the height of endothelial cells and the diameter of their nuclei decreased, but no statistically significant difference was found. The relative volume of damaged endothelial cells increased significantly from (3.32±0.24) % to (29.50±0.21) % in the costal part of the diaphragm and from (4.03±0.11) % to (30.70±0.14) % in the lumbar part, which indicated signs of endothelial dysfunction. These changes should be taken into account in the clinical practice of doctors in surgical departments, where laparoscopic surgical interventions are common, for a better understanding of the impact of pneumoperitoneum on the human body and the diaphragm in particular, which plays an important role in the act of breathing and pulmonary excursion.
Conclusions. The results obtained indicate that pneumoperitoneum created by carbon dioxide leads to changes in the morphometric parameters of small-caliber arteries, which are directly proportional to the duration of the latter.Мета роботи: проаналізувати морфометричні зміни показників артерій дрібного калібру діафрагми в умовах пневмоперитонеуму за внутрішньочеревного тиску 10 мм рт. ст. різної тривалості при змодельованій механічній жовтяниці.
Матеріали і методи. Для проведення експериментального дослідження було відібрано 55 статевозрілих білих щурів репродуктивного періоду (6–7 місяців) масою (225,0±15,0) г. Тварин поділили на 4 групи: контрольну – особини з механічною жовтяницею і 3 дослідні, де моделювалась жовтяниця і пневмоперитонеум протягом 1, 2 та 3 год відповідно до номера групи. В кінці експерименту відбирали макропрепрат діафрагми і проводили визначення морфометричних показників.
Результати. Внаслідок дії модельованих патологічних процесів спостерігалось збільшення показників зовнішнього діаметра артерії від 5,9 до 6,7 %, зменшення внутрішнього діаметра судини – від 24,6 до 25,4 %. Індекс Вогенворта підвищувався у 2,1 раза. І закономірно збільшувалась товщина медії із 17,1 до 18,7 %. Зміни даних показників свідчили про порушення кровопостачання органа, різкого зниження пропускної здатності судин даного типу. Показники параметрів висоти ендотеліоцитів та діаметра їх ядер зменшувались, однак статистично достовірної різниці не виявлено. Значно збільшувався показник відносного об’єму ушкоджених ендотеліоцитів із (3,32±0,24) % до (29,50±0,21) % у ребровій частині діафрагми і від (4,03±0,11) % до (30,70±0,14) % у поперековій частині, що свідчило про ознаки ендотеліальної дисфункції. Ці зміни потрібно враховувати у клінічній практиці лікарів хірургічних відділень, де поширена практика лапароскопічних операційних втручань, для кращого розуміння впливу пневмоперитонеуму на організм людини і діафрагму зокрема, яка відіграє важливу роль в акті дихання і легеневій екскурсії.
Висновки. Отримані результати вказують на те, що пневмоперитонеум, створений вуглекислим газом, призводить до змін морфометричних параметрів артерій дрібного калібру, які прямопропорційно залежать від тривалості останнього
ПОКРАЩАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОЮ ТА РЕЦИДИВНОЮ ГРИЖЕЮ ПОПЕРЕКОВОЇ ДІЛЯНКИ ЖИВОТА
Get PDFThe aim of the work: to improve the results of surgical treatment of patients with postoperative and recurrent lumbar hernia by developing technical prerequisites for increasing the safety of surgical interventions, reducing the frequency of recurrences and improving the quality of life of operated patients.
Materials and Methods. An in-depth comprehensive examination of 63 patients operated on for postoperative and recurrent hernia of the lumbar region of the abdomen was conducted. The main group consisted of 29 (46.03 %) patients who underwent allohernioplasty in two variants according to the proposed method with two meshes. The comparison group was represented by 34 (53.97 %) patients who underwent traditional self-tissue and allohernioplasty with different mesh placement variants. According to the types of surgical interventions performed in both groups, the number and nature of postoperative complications were studied.
Results. The assessment of the results in both observation groups was carried out taking into account the frequency of local wound complications and recurrences in the early and long-term postoperative period. Of all 63 operated patients, local early postoperative complications were diagnosed in 18 (28.57 %) people. In the comparison group, local complications occurred in 11 (32.34 %) patients, and in the main group – in 7 (24.13 %) people. Hernia recurrence was observed in 14 (41.18 %) and 1 (3.45 %) cases, respectively. When analyzing the distribution of complications depending on the types of hernioplasty performed, it was found that hematoma was observed in 4 (11.76 %) of the operated patients, the formation of an infiltrate in the postoperative wound area was in 1 (2.94 %) patient, suppuration of the postoperative wound was noted in 1 (2.94 %) patient. Prolonged postoperative pain was observed in 4 (11.76 %), and such a postoperative complication as mesh torsion with cyst formation occurred only in 1 (2.94 %) of the operated patient. In the main observation group, hematoma was observed in 2 (6.89 %) patients, prolonged postoperative pain occurred in 1 (3.45 %) patient. In contrast, in the main group, seroma was observed in 4 (13.79 %) patients, which was not observed in the operated comparison group. In patients who had the first mesh placed intraperitoneally (IPOM), this complication was not observed.
Conclusions. The use of developed surgical techniques aimed at preventing postoperative complications and increasing the safety of performing allohernioplasty of postoperative and recurrent hernias of the lumbar region of the abdomen allowed to reduce the frequency of early local postoperative complications from 32.34 % to 24.13 % (p<0.05). Hernia recurrence decreased from 41.18 % to 3.45 % (p˂0.05).Мета роботи: покращити результати хірургічного лікування хворих із післяопераційною та рецидивною грижею поперекової ділянки живота шляхом розпрацювання технічних передумов підвищення безпеки виконання операційних втручань, зменшення частоти рецидивувань та поліпшення якості життя оперованих пацієнтів.
Матеріали і методи. Проведено поглиблене комплексне обстеження 63 пацієнтів із післяопераційною та рецидивною грижею поперекової ділянки живота. Основну групу склали 29 (46,03 %) хворих, яким виконано алогерніопластику за запропонованою методикою двома сітками в двох варіантах. Групу порівняння представили 34 (53,97 %) пацієнти, яким проведено традиційну власнетканинну та алогерніопластику з різними варіантами розміщення сітки. За типами виконаних операційних втручань в обох групах вивчали кількість та характер післяопераційних ускладнень.
Результати. Оцінку результатів в обох групах спостереження проводили з урахуванням частоти місцевих ранових ускладнень та рецидивів у ранньому та віддаленому післяопераційному періодах. З усіх 63 оперованих пацієнтів місцеві ранні післяопераційні ускладнення діагностовано в 18 (28,57 %) осіб. У групі порівняння місцеві ускладнення мали місце в 11 (32,34 %) хворих, а в основній групі – у 7 (24,13 %) пацієнтів. Рецидивування грижі спостерігалось у 14 (41,18 %) та у 1 (3,45 %) випадках відповідно. При аналізі розподілу ускладнень залежно від виконаних типів герніопластик виявлено, що гематома була у 4 (11,76 %) оперованих, утворення інфільтрату в ділянці післяопераційної рани – в 1 (2,94 %) пацієнта, нагноєння післяопераційної рани відмічено в 1 (2,94 %) хворого. Тривалий післяопераційний біль був у 4 (11,76 %), а таке післяопераційне ускладнення як скручування сітки з утворенням кісти виникло лише в 1 (2,94%) оперованого. В основній групі спостереження гематома була у 2 (6,89 %) хворих, тривалий післяопераційний біль виник в 1 (3,45 %) пацієнта. Натомість, в основній групі спостерігали наявність сероми – у 4 (13,79 %) осіб, що не було відмічено в оперованих із групи порівняння. У пацієнтів, котрим першу сітку розміщували інтраперитонеально (IPOM), даного ускладнення не відмічали.
Висновки. Застосування розпрацьованих технік операційних втручань, направлених на попередження післяопераційних ускладнень і підвищення безпеки виконання алогерніопластики післяопераційних та рецидивних гриж поперекової ділянки живота, дозволило знизити частоту ранніх місцевих післяопераційних ускладнень із 32,34 до 24,13 % (р<0,05). Рецидивування гриж зменшилося з 41,18 до 3,45 % (р˂0,05)
ОСТЕОБЛАСТОКЛАСТОМА АКРОМІАЛЬНОГО КІНЦЯ КЛЮЧИЦІ
No full textThe aim of the work: to familiarize surgical doctors with the atypical localization of osteoblastoclastoma (OBC) in a child who simulated an aneurysmal bone cyst for the purpose of early diagnosis and treatment of this rare disease.
Materials and Methods. The survey was carried out on the basis of the municipal non-profit enterprise "Ternopil Regional Children\u27s Clinical Hospital" of the Ternopil Regional Council. The patient\u27s outpatient and inpatient documentation has been carefully studied. X-ray examination is standard equipment. Magnetic resonance imaging – Hitachi AIRIS Mate Open-Bore 0.2 MRI device. Histological examination – staining with hematoxylin-eosin, eyepiece x300. We did not find data on clavicle OBC in the available literature, so we consider it necessary to share our clinical observation.
Results. A rare case of osteoblastoclastoma of the acromial end of the right clavicle was described in a patient aged 11 years. X-ray and clinical symptoms were more characteristic of an aneurysmal bone cyst. Histological examination of the removed tumor showed numerous foci of bone destruction with a large number of large spindle-shaped, multinucleated cells, which is characteristic of the lytic stage of osteoblastoclastoma. Five months after the operation, no functional disorders were detected in the patient, the X-ray clearly shows bone regeneration at the site of segmental resection of the clavicle.
Conclusions. Osteoblastoclastoma of the clavicle in childhood is very rare. Clinical and radiological symptoms are not always reliable, the final diagnosis is possible after histological examination. A radical method of treating this disease is surgery. The high ability to regenerate bone tissue in children allows for oxidative resections over a considerable length.
Мета роботи: ознайомити лікарів хірургічного профілю з нетиповою локалізацією остеобластокластоми (ОБК) у дитини, що симулювала аневризмальну кісту кістки з метою ранньої діагностики та лікування цього рідкісного захворювання.
Матеріали і методи. Обстеження здійснено на базі комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради. Ретельно вивчено амбулаторну та стаціонарну документацію пацієнта. Рентгенологічне обстеження – стандартне обладнання. Магнітно-резонансна томографія – апарат Hitachi AIRIS Mate Open-Bore 0,2 MRI. Гістологічне обстеження – забарвлення гематоксиліном та еозином, окуляр х300. У доступній літературі даних про ОБК ключиці ми не знайшли, тому вважаємо за потрібне поділитися нашим клінічним спостереженням.
Результати. Описано рідкісний випадок ОБК акроміального кінця правої ключиці у пацієнта віком 11 років. Рентгенологічні та клінічні симптоми були більш характерними для аневризмальної кісти кістки. Оперований – сегментарна підокісна резекція акроміального кінця правої ключиці в межах здорової кісткової тканини. Гістологічне обстеження видаленої пухлини показало численні вогнища деструкції кістки з великою кількістю крупних веретеноподібних, багатоядерних клітин, що характерно для літичної стадії ОБК. Через п’ять місяців після операції функціональних розладів у пацієнта не було, на рентгенограмі чітко видно кістковий регенерат на місці сегментарної резекції ключиці.
Висновки. Остеобластокластома ключиці у дитячому віці є великою рідкістю. Клінічні та рентгенологічні симптоми не завжди є достовірними, остаточний діагноз можливий після гістологічного обстеження. Радикальним методом лікування даного захворювання є операційне. Висока здатність до регенерації кісткової тканини у дітей дозволяє здійснювати підокісні резекції на значному протязі
АНАЛІЗ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ З ТУБЕРКУЛЬОЗУ ПО ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗА 2018-2024 РОКИ
Get PDFSUMMARY. The aim of the work is to analyze the epidemic situation of tuberculosis in the Ternopil region and in Ukraine and compare the data obtained in the period before the COVID-19 pandemic, during the lockdown, and during the period of full-scale hostilities on the territory of Ukraine.
Materials and methods. A retrospective analysis of tuberculosis incidence, analysis of bacterial isolates, detection of destructive forms of pulmonary tuberculosis and mortality of such patients was conducted. The analysis was conducted on the basis of accounting and reporting forms of statistical reporting for 2018-2024 for the Ternopil region.
Results. The analysis of the epidemic situation of tuberculosis in Ternopil region and Ukraine for 2018-2024, in particular during the COVID-19 epidemic and under martial law, found that in 2020-2021 (COVID-19 pandemic) the number of detected tuberculosis patients significantly decreased compared to 2018-1019 (from 42.3 per 100 thousand population to 21.6 per 100 thousand population (-49 %). During the period of full-scale military operations, the incidence of tuberculosis in Ternopil region increased from 24.4 per 100 thousand population in 2021 to 32.9 per 100 thousand population in 2022 (+32.0 %). The highest proportion of bacterial isolates was recorded during the COVID-19 pandemic (75.2 %) and with the onset of martial law (76.3 %). A high level of destructive pulmonary tuberculosis was observed during the studied period, but the highest in 2020-2021 (57.0-63.2 %). In Ukraine, from 2018 to 2023, a gradual decrease in the mortality rate from tuberculosis was noted. Since 2022, the number of deaths within 1 year of observation has increased sharply.
Conclusions. The tuberculosis epidemic situation in the Ternopil region of Ukraine during the war remains tense. The dynamics of indicators were significantly influenced by the COVID-19 pandemic and hostilities in Ukraine. A significant number of bacterial isolates and destructive forms indicates late detection of tuberculosis.Мета роботи – проаналізувати епідемічну ситуацію з туберкульозу в Тернопільській області та в Україні і порівняти отримані дані до пандемії COVID-19, під час локдауну та в період повномасштабних бойових дій на території України.
Матеріали і методи. Здійснено ретроспективний аналіз захворюваності на туберкульоз, аналіз бактеріовиділювачів, виявлення деструктивних форм туберкульозу легень і смертності таких хворих. Аналіз робили на основі облікових і звітних форм статистичної звітності за 2018-2024 рр. по Тернопільській області.
Результати досліджень. Аналіз епідемічної ситуації з туберкульозу в Тернопільській області та в Україні за 2018-2024 рр., зокрема під час епідемії COVID-19 та в умовах воєнного стану встановив, що у 2020-2021 рр. (пандемія COVID-19) кількість виявлених хворих на туберкульоз значно зменшилась, порівняно з 2018-1019 рр. (з 42,3 на 100 тис. населення до 21,6 на 100 тис. населення (-49 %)). У період повномасштабних воєнних дій захворюваність на туберкульоз в Тернопільській області зросла з 24,4 на 100 тис. населення у 2021 р. до 32,9 на 100 тис. населення у 2022 р. (+32 %).
Найбільша частка бактеріовиділювачів зафіксована під час пандемії COVID-19 (75,2 %) і з початком воєнного стану (76,3 %). Високий рівень деструктивного туберкульозу легень спостерігався протягом досліджуваного періоду, але найбільший у 2020-2021 рр. (57,0-63,2 %). По Україні з 2018 по 2023 р. відзначалося поступове зниження рівня смертності від туберкульозу.
Висновки. Епідемічна ситуація з туберкульозу в Тернопільській області під час війни залишається напруженою. На динаміку показників суттєво вплинули пандемія COVID-19 і бойові дії на території України. Значна кількість бактеріовиділювачів і деструктивних форм свідчить про пізнє виявлення туберкульозу
СЛАВНИЙ ЮВІЛЕЙ ЛЮДМИЛИ РОМАНІВНИ ШОСТАКОВИЧ-КОРЕЦЬКОЇ
Get PDFSUMMARY. The article is dedicated to Professor Liudmyla Romanivna Shostakovych-Koretska, Doctor of Medical Sciences – a prominent Ukrainian infectious disease specialist, scientist, teacher, leader, and public figure whose professional life has been closely connected with the development of infectious disease medicine in Ukraine. The main milestones of her career are highlighted, emphasizing her significant contribution to the advancement of clinical infectology, pediatrics, and research on HIV infection, viral hepatitis, and other infectious diseases. Her achievements in mentoring young scientists, participation in international research projects, involvement in developing national treatment protocols, as well as her active educational and public engagement, are outlined.Стаття присвячена видатній ученій, інфекціоністці, доктору медичних наук, професорці Людмилі Романівні Шостакович-Корецькій – знаній науковиці, педагогу, керівниці й громадській діячці, чий науковий і життєвий шлях нерозривно пов’язаний із розвитком інфекційної служби України. Висвітлено основні етапи її професійної діяльності, вагомий внесок у розвиток клінічної інфектології, педіатрії, епідеміології ВІЛ-інфекції, вірусних гепатитів та інших інфекційних хвороб. Окремо відзначено її здобутки у підготовці наукових кадрів, участь у міжнародних наукових проєктах, розробці національних протоколів лікування інфекційних захворювань, а також активну громадську та освітню діяльність
НАШІ ПРЕДТЕЧІ: ДО ІСТОРІЇ КАФЕДРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ НМУ ІМЕНІ О. О. БОГОМОЛЬЦЯ
Get PDFSUMMARY. The article describes the formative years of the Department of Infectious Diseases at Bogomolets National Medical University, as well as the main directions of activity of its founders and first heads – F. Yanovskyi, A. Ziukov, B. Padalka, and O. Sokol. The gradual development of the department is outlined, reflecting the transformations in the socio-political life of the country and its healthcare system. The paper emphasizes the innovative achievements corresponding to each historical period, as well as the challenges and obstacles encountered along the way. Archival materials, documents, and recollections of the department’s heads from different years, colleagues, students, and staff members were used in the preparation of this work.Описані роки становлення кафедри інфекційних хаороб Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, а також основні напрямки діяльності її засновників і перших завідувачів – Ф. Г. Яновського, А. М. Зюкова, Б. Я. Падалки, О. С. Сокол. Описаний поступовий розвиток кафедри, що неодмінно відображав зміни у соціально-політичному житті країни та її медичної галузі. Наголошено на тих новаторських досягненнях відповідно до описаного періоду, на труднощах і перепонах. У роботі використано архівні матеріали, документи, спогади керівників кафедри різних років, колег, учнів та її співробітників