Scientific Journals of Ternopil State Medical University / Наукові журнали Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського
Not a member yet
13110 research outputs found
Sort by
ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ МЕДИЧНОГО ПЕРЕКЛАДУ: ВИКЛИКИ ЧАСУ
Get PDFAbstract. The article examines the specific features of professional training for specialists in medical translation within the modern educational space, in the context of intensified international educational and medical cooperation, which has led to an increasing demand for highly qualified medical translators. The study analyzes the competence-based approach to translator training (including linguistic, communicative, and professional domain-specific competences), the distinctive features of medical terminology, and the necessity of interdisciplinary integration of linguistic, philological, and medical education as one of the key tasks of contemporary linguistic training. This integration involves combining linguistic knowledge with medical terminology, Latin, and the fundamentals of bioethics and clinical communication. The article highlights the importance of developing in future translators a solid foundation of terminology in medicine; skills in oral and written translation of specialized texts (instructions, medical reports, protocols, scientific articles); the enhancement of communicative competence for effective interaction with patients, doctors, and researchers; as well as the ability to work with professional sources, databases, and electronic medical resources. The main directions for improving educational programmes for future translators in the field of medicine are defined.Анотація. У статті розглянуто особливості професійної підготовки спеціалістів медичного перекладу в сучасному освітньому просторі в контексті активізації міжнародних освітніх і медичних контактів. Проаналізовано компетентнісний підхід до навчання перекладачів (мовна, комунікативна та професійно-галузева компетентності), специфіку медичної термінології, а також необхідність міждисциплінарної інтеграції мовної, лінгвістичної та медичної підготовки як одного із ключових завдань сучасної лінгвістичної освіти (поєднання лінгвістичних знань із медичною термінологією, латинською мовою, основами біоетики та клінічної комунікації). Розкрито необхідність формування у майбутніх перекладачів термінологічної бази медицини; навичок усного та письмового перекладу спеціалізованих текстів (інструкцій, медичних звітів, протоколів, наукових статей); розвитку комунікативної компетентності майбутніх перекладачів для роботи з пацієнтами, лікарями, науковцями; уміння працювати з фаховими джерелами, базами даних і електронними медичними ресурсами. Визначено основні напрями вдосконалення освітніх програм для майбутніх перекладачів у галузі медицини
АНАЛІЗ ФЕНОМЕНУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ФІЛЬТРАЦІЙНОЇ БУЛЬБАШКИ В СУЧАСНОМУ НАУКОВО-ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ
Get PDFAbstract. In the era of the information explosion, academic and teaching staff at medical universities increasingly rely on digital databases and search engines. However, the underlying personalization algorithms create «filter bubbles» that restrict access to diverse information, posing a threat to interdisciplinary innovation, the principles of evidence-based medicine, and the quality of education. To conduct a theoretical analysis of the formation mechanisms and consequences of the information filter bubble for researchers and educators in the field of medicine. The study was conducted using methods of theoretical analysis, conceptual synthesis, and scientific literature review. The principles of algorithmic curation were analyzed, the concepts of «filter bubble» and «echo chamber» were differentiated, and potential risks for the academic environment were systematized. The analysis revealed that the filter bubble contributes to the «cementation» of scientific paradigms, reduces the likelihood of interdisciplinary synthesis, and creates an illusion of informational completeness for the researcher. In the educational process, this leads to the transmission of a narrow professional worldview. A two-level strategy to overcome this phenomenon is proposed: at the individual level, the development of «information hygiene» skills; at the institutional level, the promotion of interdisciplinary communications and digital literacy. The information filter bubble is a real and significant challenge for modern medical science and education. Counteracting its negative effects requires conscious effort from every researcher and systemic changes at the level of academic institutions to preserve intellectual openness and innovative potential.Анотація. В епоху інформаційного вибуху науково-педагогічні працівники медичних університетів дедалі більше покладаються на цифрові бази даних та пошукові системи. Однак алгоритми персоналізації, що лежать в їх основі, створюють фільтраційні бульбашки, які обмежують доступ до різноманітної інформації, що становить загрозу для міждисциплінарних інновацій, принципів доказової медицини та якості освіти. Провести теоретичний аналіз механізмів формування та наслідків інформаційної фільтраційної бульбашки для науковців та викладачів у галузі медицини. Дослідження проведено з використанням методів теоретичного аналізу, концептуального синтезу та огляду наукової літератури. Проаналізовано принципи роботи алгоритмічної курації, розмежовано поняття «фільтраційна бульбашка» та «ехокамера», а також систематизовано потенційні ризики для академічного середовища. Аналіз показав, що фільтраційна бульбашка сприяє «цементуванню» наукових парадигм, знижує ймовірність міждисциплінарного синтезу та створює у дослідника ілюзію повноти інформації. В освітньому процесі це призводить до трансляції вузького професійного світогляду. Запропоновано дворівневу стратегію подолання феномену: на індивідуальному рівні – розвиток навичок «інформаційної гігієни», на інституційному – заохочення міждисциплінарних комунікацій та підвищення цифрової грамотності. Інформаційна фільтраційна бульбашка є реальним та значним викликом для сучасної медичної науки та освіти. Протидія її негативним ефектам вимагає свідомих зусиль від кожного науковця та системних змін на рівні академічних установ для збереження інтелектуальної відкритості та інноваційного потенціалу
ЕКСТРЕНА АНТИБІОТИКОПРОФІЛАКТИКА ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ У ВАГІТНИХ
Get PDFSUMMARY. Despite the current order of the Ministry of Health of Ukraine (No. 218 of May 16, 2005, “On strengthening measures for the diagnosis and prevention of ixodid tick-borne borrelioses in Ukraine”), as well as relevant detailed guidelines (“Standard of medical care: Lyme disease” – Order of the Ministry of Health No. 1623 of September 21, 2024, and “Lyme disease: Evidence-based clinical guideline”), post-exposure prophylaxis (PEP) of Lyme borreliosis (LB) after a tick bite has not been developed for pregnant and breastfeeding women. According to the authors, such prophylaxis requires an additional and essentially “primary” step – testing the tick that has bitten the woman for the presence of Borrelia. Even though the risk of Borrelia transmission is low at the early stages of tick attachment, it remains significant, especially in highly endemic regions such as Ukraine. Therefore, in order to rationally administer or avoid unnecessary PEP, the main and, in fact, decisive criterion for its prescription is the detection of the Lyme disease pathogen in the tick.
The problem of selecting antibiotics to which LB pathogens are sensitive, and which are either non-toxic to the fetus or unable to cross the placental barrier (thus not embryotoxic), is analyzed in detail.
A primary algorithm of PEP application is proposed, including: identification of the tick as belonging to the Ixodidae family (although Borrelia reservoirs may also include argasid ticks and even mosquitoes); testing the tick for the presence of Lyme disease pathogens (B. burgdorferi, B. garinii, B. afzelii); testing women’s blood for specific anti-Borrelia IgM and IgG (each antibody type separately, not total antibodies). Immunoblotting for Borrelia-specific IgG is not performed at the primary stage.
Algorithms for the justification of PEP in LB, detection of Borrelia in tick tissues, as well as a practical algorithm for PEP use in pregnant women, breastfeeding women, and children under 8 years of age are presented.Попри наявність нині чинного наказу МОЗ (№ 218 від 16.05.2005 р. «Про посилення заходів щодо діагностики та профілактики іксодових кліщових бореліозів в Україні» та відповідних докладних керівництв («Стандарт медичної допомоги хвороба Лайма» (наказ МОЗ № 1623 від 21.09.2024 р. та «Хвороба Лайма. Клінічна настанова, заснована на доказах»), постконтактна профілактика (ПКП) Лайм-бореліозу (ЛБ) після укусу кліща для вагітних і жінок, які годують груддю, не розроблена. На думку авторів статті, така профілактика вимагає додаткового і фактично «первинного» етапу – дослідження кліща, що вкусив жінку, на наявність у ньому борелій. Адже, навіть незважаючи на те, що на ранніх етапах прикріплення кліща до людини ризик її інфікування бореліями невисокий, але він залишається. Він буде більш значущим у високоендемічних регіонах, яким на сьогодні є Україна. Тому, щоб обґрунтовано здійснити ПКП або уникнути її недоцільного використання, основним і фактично головним критерієм її призначення є дослідження кліща на наявність у ньому збудника ЛБ.
Детально проаналізована проблема вибору антибіотиків, до яких чутливі збудники ЛБ і які або нетоксичні для плода, або не проникають через плацентарний бар’єр, тобто не є ембріотоксичними.
Запропонований первинний алгоритм застосування ПКП у вигляді дослідження кліща на приналежність до родини саме іксодових кліщів (хоча резервуаром борелій можуть бути і аргасові кліщі і, навіть, комари); дослідження кліща на наявність у ньому збудників кліщового бореліозу (В. burgdorferi, В. garini, В. afzelii); дослідження крові жінок на наявність специфічних антиборелійних IgM та IgG (кожен тип окремо, не сумарні антитіла). Імуноблот для виявлення специфічних до борелій IgG первинно не здійснюється.
Наведені алгоритми доцільності ПКП ЛБ, виявлення збудників ЛБ у тканинах кліща, а також практичний алгоритм застосування ПКП у вагітних, жінок, які годують груддю, та дітей до 8 років
КЛІНІКО-СОНОГРАФІЧНІ МАРКЕРИ ДЕФЕКТУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО РУБЦЯ НА МАТЦІ: ОЦІНКА В ІНТЕРГЕНЕТИЧНОМУ ІНТЕРВАЛІ
Get PDFThe aim of the study – to develop an algorithm of sonographic diagnostics of local thinning of the uterine scar outside pregnancy and to present the possibility of using the values of the residual myometrial thickness to predict the presence of a «niche» and to develop screening programs.
Materials and Methods. Three study groups were formed: the first group included 60 patients with abdominal delivery in history with the symptom complex of the “operated uterus”; the second group – 60 patients with cesarean section in history and without characteristic pathological symptoms; the control group – 30 conditionally healthy patients who underwent planned pregravid preparation for future pregnancy. Transvaginal ultrasound scanning was performed, Doppler assessment of uterine vessels and tissue perfusion in the area of the postoperative scar, and compression sonoelastography was used.
Results and Discussion. The obtained statistical calculations made it possible to identify predictors appropriate for forming risk groups of patients in whom a careful evaluation of the postoperative uterine scar at the preconceptional stage is necessary: obesity (OR=2.51), metabolic disorders (diabetes mellitus, thyroid disorders) (OR=3.25), the number of Cesarean sections (>2 CS) (OR=2.85), uterine adenomyosis, external endometriosis (OR=3.51), the symptom complex of the “operated uterus” (OR=17.96), and also visualization of the “niche” (OR=11.67). Ultrasound assessment made it possible to present the parameters of residual myometrial thickness >3 mm in the first group – in 19 (38.0 %) sonograms out of 50 cases, and in the second group – in 13 observations (72.2 %) out of 18 episodes of thinning of the postoperative scar. It is worth noting additional sonographic criteria of scar insufficiency on the uterus, first of all in patients of the first group, among which we should note: deformation of the external uterine contour – in 11 cases (22.0 %), thinning of the myometrium at its apex <2.0 mm – in 6 sonograms (12.0 %), impaired perfusion of blood supply in the area of the scar – in 21 observations (42.0 %), fluid inclusions (small cysts) – in 17 sonograms (34.0 %).
Conclusions. Careful assessment of the scar area with the use of sonography, Doppler assessment and elastometry allows a detailed evaluation of the area of the postoperative scar and, at the stage of pregravid preparation, to identify the main markers of predicting the probability of obstetric complications. With visualization of the residual myometrial thickness <3 mm, especially when combined with additional signs of scar insufficiency (deformation of the external uterine contour, thinning of the myometrium at its apex <2.0 mm, impaired perfusion of blood supply in the scar area, fluid inclusions), the risk of preterm birth increases 4.3 times, low placentation and placenta previa – 4.8 times, placenta accreta spectrum in the scar area, and the risk of uterine hemorrhage – 13.6 times.Мета дослідження – розробити алгоритм сонографічної діагностики локального витончення рубця на матці поза вагітністю та представити можливість використання значень товщини залишкового міометрія для прогнозування наявності «ніші» та розробки скринінг-програм.
Матеріали та методи. Сформовано три досліджувані групи: перша група включала 60 пацієнток з абдомінальним розродженням в анамнезі, із симптомокомплексом «оперованої матки»; друга група – 60 пацієнток із кесаревим розтином в анамнезі, без характерної патологічної симптоматики, контрольна група – 30 умовно здорових пацієнток, які проходили планову прегравідарну підготовку до майбутньої вагітності. Проведено трансвагінальне ультразвукове сканування, доплерометрію судин матки та перфузії тканин у ділянці післяопераційного рубця, застосовано компресійну соноеластографію.
Результати дослідження та їх обговорення. Отримані статистичні розрахунки дозволили виділити предиктори, доцільні при формуванні груп ризику пацієнток, де необхідною є ретельна оцінка післяопераційного рубця на матці на преконцепційному етапі: ожиріння (ОR=2,51), метаболічні порушення (цукровий діабет, тиреоїдопатії) (ОR=3,25), паритет кесаревих розтинів (>2 КР) (ОR=2,85), аденоміоз матки, зовнішній ендометріоз (ОR=3,51), симптомокомплекс «оперованої матки» (ОR=17,96) і також візуалізація «ніші» (ОR=11,67). Ультразвукова оцінка дозволила представити параметри залишкової товщини міометрія >3 мм у першій групі – у 19 (38,0 %) сонограмах із 50 випадків та у другій групі – у 13 спостереженнях (72,2 %) із 18 епізодів витончення післяопераційного рубця. Варто відмітити додаткові сонографічні критерії неспроможності рубця на матці, перш за все у пацієнток першої групи, серед яких: деформацію зовнішнього контуру матки – в 11 випадках (22,0 %), витончення міометрія в її верхівці <2,0 мм – у 6 сонограмах (12,0 %), порушення перфузії кровопостачання в ділянці рубця – у 21 спостереженні (42,0 %), рідинні включення (дрібні кісти) – у 17 сонограмах (34,0 %).
Висновки. Ретельна оцінка ділянки рубця із застосуванням сонографії, доплерометрії та еластометрії дозволяє провести глибоку оцінку ділянки післяопераційного рубця та на етапі прегравідарної підготовки виокремити основні маркери прогнозування імовірності акушерських ускладнень. При візуалізації залишкової товщини міометрія <3 мм, особливо при поєднанні з додатковими ознаками неспроможності рубця (деформація зовнішнього контуру матки, витончення міометрія у її верхівці <2,0 мм, порушення перфузії кровопостачання в ділянці рубця, рідинні включення) зростає ризик недоношування – у 4,3 раза, низької плацентації та передлежання плаценти – у 4,8 раза, прирослої плаценти у ділянці рубця, маткової кровотечі – у 13,6 раза
АНАЛІЗ МЕТОДІВ ЕКСТРАКЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВА ЇХ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ В ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ
No full textThe aim of the work is to study and analyze available methods of extraction of herbal raw materials; to assess their advantages and disadvantages in terms of implementation in the development and production of herbal preparations as active pharmaceutical ingredients of medicinal products.
Materials and Methods. The bibliosemantic method was used during the research. The scientific publications in professional editions were used as materials.
Results and Discussion. Extraction methods can be divided into two groups: conventional and novel. Conventional extraction methods are based on classical methods of isolating certain groups of biologically active substances using solvents of different polarity as extractants. Novel methods are based on innovative approaches that ensure a high yield of extractive substances in a relatively short process time, combined with the absence or low need for organic solvents. An important criterion for choosing a method and its subsequent effectiveness are the physicochemical properties of phytochemical compounds.
Conclusions. The available methods of extraction of herbal raw materials have been analyzed from the point of view of their application at the development stages and the prospects of scaling up to production. It has been established that both conventional and novel extraction methods have advantages and disadvantages inherent to each method. It has been found that from scaling up point of view conventional methods look more acceptable based on their technological flexibility and economic feasibility. It has been noted that a promising direction is the implementation of combinations of novel and conventional extraction methods in the life cycle of products. The further stage of research should be the practical application of a combination of extraction methods in the development of active pharmaceutical ingredients and medicinal products based on them.Мета роботи - вивчити та проаналізувати доступні методи екстракції рослинної сировини; оцінити їх переваги та недоліки з огляду імплементації в розробку та виробництво рослинних препаратів як активних фармацевтичних інгредієнтів лікарських засобів.
Матеріали і методи. Під час проведення дослідження було використано бібліосемантичний метод. Матеріалами дослідження були наукові публікації в фахових виданнях.
Результати й обговорення. Екстракційні методи можна розділити на дві групи: конвенційні та новітні. В основі конвенційних методів екстракції лежать класичні методи виділення певних груп біологічно-активних речовин з використанням в якості екстрагентів розчинників різної полярності. В основу новітніх методів закладено інноваційні підходи, що забезпечують високий вихід екстрактивних речовин за відносну невелику тривалість процесу, в поєднанні з відсутністю або низькою потребою органічних розчинників. Важливим критерієм вибору методу та подальша його ефективність є фізико-хімічні властивості фітохімічних сполук.
Висновки. Проаналізовано доступні методи екстракції рослинної сировини, з точки зору застосування їх на етапах розробки та перспективи масштабування в промислове виробництво. Встановлено, що як конвенційні, так і новітні методи екстракції володіють властивими кожному методу перевагами та недоліками. З’ясовано, що з точки зору масштабування, конвенційні методи виглядають більш привабливими виходячи з їх технологічної гнучкості та економічної доцільності. Визначено, що перспективним напрямком є імплементація у життєвий цикл препарату комбінацій новітніх та конвенційних методів екстракції. Наступним етапом досліджень має стати практичне застосування комбінації екстракційних методів в розробку активних фармацевтичних інгредієнтів та лікарських засобів на їх основі
РОЛЬ ПІЛАТЕСУ ЯК МОДЕЛІ ОЗДОРОВЧО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ ПРОГРАМИ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ
Get PDFIntroduction. The article analyzes the importance of health and recreation programs in the prevention, correction and rehabilitation of musculoskeletal disorders (MSDs). The mechanisms of the influence of Pilates on the human body are revealed, a model of health and recreation program for musculoskeletal diseases is created. It is shown how a comprehensive recreational approach contributes to improving the quality of life and restoring the functions of the musculoskeletal system.
The aim of the study – to scientifically substantiate the use of Pilates as a model of a health and recreational program for diseases of the musculoskeletal system and to determine its functional capabilities in the correction of motor disorders.
The main part. Recreational activities are a system of activities aimed at restoring a person’s physical, mental and social resources, carried out in their free time and ensuring recovery and development. Recreational programs provide a dosed and safe load that helps improve blood circulation, normalize muscle tone and optimize the biomechanics of movements. Regular programs reduce pain intensity, improve mobility and reduce the risk of exacerbations of chronic diseases. One type of health and recreation program is Pilates. The Pilates method, created by Joseph Pilates (Pilates, 1945), has been actively integrated into the fitness industry, physical therapy and recreation in recent decades. Studies (Latey, 2001; Wells et al., 2012) confirm its effectiveness in lower back pain, postural disorders, decreased stabilization function of the core muscles and arthritic changes.
Conclusions. Pilates is an effective model of a health and recreational program for people with musculoskeletal diseases. The method has a positive effect on stabilizing the spine, forming correct motor stereotypes and reducing pain. Regular implementation of the program for 6–8 weeks improves functional status and quality of life, creates conditions for restoring motor control, which is important in pathologies of the musculoskeletal system, and promotes psycho-emotional relief through breathing and body awareness.Вступ. У статті проаналізовано значення оздоровчо-рекреаційних програм у профілактиці, корекції та реабілітації порушень опорно-рухового апарату. Розкрито механізми впливу пілатесу на організм людини, створено модель оздоровчо-рекреаційної програми при захворюваннях опорно-рухового апарату. Показано, як комплексний рекреаційний підхід сприяє покращенню якості життя та відновленню функцій опорно-рухового апарату.
Мета роботи – науково обґрунтувати застосування пілатесу як моделі оздоровчо-рекреаційної програми при захворюваннях опорно-рухового апарату та визначити його функціональні можливості при корекції рухових порушень.
Основна частина. Рекреаційна діяльність – це система занять, спрямованих на відновлення фізичних, психічних та соціальних ресурсів людини. Їх виконують у вільний час, і вони забезпечують оздоровлення та розвиток. Рекреаційні програми забезпечують дозоване і безпечне навантаження, яке сприяє покращенню кровообігу, нормалізації м’язового тонусу та оптимізації біомеханіки рухів. Регулярні програми знижують інтенсивність болю, покращують мобільність і зменшують ризик загострень хронічних захворювань. Одним із видів оздоровчо-рекреаційної програми є пілатес. Метод пілатесу, який розробив Джозеф Пілатес (Pilates, 1945), упродовж останніх десятиліть активно інтегрується у фітнес-індустрію, фізичну терапію та рекреацію. Дослідження Latey (2001) і Wells та ін. (2012) підтверджують його ефективність при болю в нижній частині спини, постуральних порушеннях, зниженні стабілізаційної функції м’язів кора й артрозних змінах.
Висновки. Пілатес є ефективною моделлю оздоровчо-рекреаційної програми для осіб із захворюваннями опорно-рухового апарату. Метод позитивно впливає на стабілізацію хребта, формування правильних моторних стереотипів та зменшення больового синдрому. Регулярне виконання програми протягом 6–8 тижнів покращує функціональний стан та якість життя, створює умови для відновлення рухового контролю, що важливо при патологіях опорно-рухового апарату, сприяє психоемоційному розвантаженню через дихання й усвідомлення тіла
ОЦІНКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ЖІНОК КЛІМАКТЕРИЧНОГО ВІКУ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ
Get PDFPurpose: to assess the quality of life and social activity of women of climacteric age under conditions of uncertainty by conducting a survey and implementing health education activities among the population. Materials and Methods. To assess the quality of life and social activity of post-reproductive-age women in the current context, we applied the Greene Climacteric Scale and the Kupperman Menopausal Index. The survey was conducted anonymously using a Google Form among 150 women in the perimenopausal period. The following research methods were employed: sociological, statistical, and systems analysis. Results. The mean age of respondents was 58 ± 2.5 years, with the onset of menopause reported at 50 ± 1.33 years. It was found that 72% of respondents were employed in governmental institutions, while 28% were either unemployed or retired. Regarding place of residence, 67% lived in rural areas and 33% in urban areas. Cardiovascular disorders, specifically arterial hypertension, were present in 40% of participants. Endocrine system disorders included type 2 diabetes mellitus in 7% and thyroid diseases in 13% of respondents. A positive family history of climacteric syndrome was observed in 10% of women. According to the Greene Climacteric Scale, 55% of respondents exhibited signs of anxiety or depression. Analysis using the Kupperman Menopausal Index revealed that 66% of participants experienced mild climacteric symptoms, whereas 15% presented with moderate symptoms. Conclusions. The study demonstrates that women of climacteric age experience a range of mild to moderate symptoms affecting both their physical and psychological well-being. Anxiety and depressive symptoms were reported by more than half of the respondents, highlighting the significant impact of the climacteric period on mental health. Cardiovascular and endocrine disorders were prevalent among participants, emphasizing the importance of comprehensive health monitoring in this population.Мета: оцінити якість життя та соціальну активність жінок клімактеричного віку в умовах невизначеності шляхом проведення анкетування та санітарно-просвітницької роботи серед населення. Матеріали і методи. Для оцінки якості життя та соціальної активності життя жінок пострепродуктивного віку в умовах сьогодення нами було використано клімактеричну шкалу Гріна та менопаузальний індекс Куппермана. Опитування проведено анонімно в Google-формі серед 150 осіб перименопаузального періоду. Використано такі методи дослідження, як соціологічний, статистичний та системний аналіз. Результати. Середній вік респондентів становив 58 ± 2,5 року, початок менопаузи відзначали 50 ± 1,33 року. Нами встановлено, що 72% респондентів працюють у державній установі та 28% осіб не працюють або пенсіонери. Визначено, що 67% проживають у сільській місцевості, а 33% – жителі міста. Порушення з боку серцево-судинної патології, а саме артеріальна гіпертензія, присутні у 40% опитаних, захворювання ендокринної системи, цукровий діабет ІІ типу – 7%, захворювання щитоподібної залози – 13% та мали обтяжений спадковий анамнез (клімактерич- ний синдром) – 10%. За результатами оцінки клімактеричної шкали Гріна виявлено наявність тривожності чи депре- сії у 55% респондентів. Аналізуючи менопаузальний індекс Куппермана, ми діагностували, що у 66% респондентів наявний слабкий прояв клімактеричного синдрому, а у 15% опитаних жінок – помірний ступінь. Висновки. За результатами нашого дослідження 53% жінок не знали, що симптоми, які вони відчувають, пов’язані з менопаузою, або що існують консультації та варіанти лікування, які можуть допомогти та покращити якість їхнього життя. Психоемоційні порушення, такі як тривожність і депресивні симптоми, виявлено у понад половини осіб, що підтверджує вагомий вплив психологічного компонента на перебіг клімактеричного синдрому. За менопаузальним індексом Куппермана переважають легкі прояви клімактеричного синдрому, однак у кожної п’ятої жінки зафіксовано помірний ступінь вираженості симптомів, що може знижувати соціальну активність і потребує своєчасної корекції
РОЗРОБКА ВЕРХ-МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ КАРБОПЛАТИНУ В ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБАХ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ СОЛЕЙ ХАОТРОПНИХ АНІОНІВ
Get PDFIntroduction. The leading pharmacopoeias of the world regulate the chromatographic determination of carboplatin using an amino-propyl chromatographic column (class L8). The scientific literature describes the development of HPLC methods for pharmaceuticals based on carboplatin in various matrices using ion-pair reagents, however, such methods have certain drawbacks. In our work, we propose the application of chaotropic anion salts as a promising approach for the development of HPLC methods for carboplatin in pharmaceuticals, which will improve retention and peak shape. The aim of the work was to develop the express, simple, reproducible, and green method for the determination carboplatin in pharmaceuticals using salts of chaotropic anions. Research Methods. For the study, a Shimadzu LC-2050 C liquid chromatograph with DAD was used to obtain chromatograms and integrate results using LabSolutions software. The chromatographic column was a Luna C18 (100 × 4.6 mm, 3 µ m) purchased from Phenomenex. The Carboplatin API (purity ≥ 99 %, HPLC) was procured from Sigma-Aldrich Chemicals Co., and the medicinal product “Ebeve” (10 mg/ml, Austria) was used. Results and Discussion. An important advantage of using salts of chaotropic anions in the mobile phase is the improvement of peak symmetry and retention, as well as the reduction of analysis time. This can be achieved by using low amounts of acetonitrile (ACN) (5–10 %) and high amounts of a buffer solution of 40–50 mM of one of the strongest chaotropes according to Hofmeister’s theory, KPF6 (pH 2.3–2.5) in the mobile phase on C18 or C8 columns. Optimal chromatographic conditions for the determination of carboplatin in a medicinal product have been established: chromatographic column Luna C18 (100 × 4.6 mm, 3 μm), mobile phase – 5 % ACN and 95 % buffer solution KPF6 (40 mM) pH 2.43, column temperature – 30 °C, detection at a wavelength of 195 nm, flow rate – 0.6 ml/min. Linearity was studied in the range of 15–90 μg/ml using the method of least squares, and the regression equation (y = 10148x + 56213) was calculated with a correlation coefficient (R2 = 0.9986). The limit of detection (LOD) was 3.58 μg/ml, and the limit of quantification (LOQ) was 10.86 μg/ml. The most modern tools for studying greenness AGREE (score 0.74), MoGAPI (score 81), Complex MoGAPI (score 81), AGSA (score 77.78), CaFRI (score 82), and CACI (score 79) have established that the proposed HPLC method is ecologically safe. Conclusions. Express, simple, reproducible, and green HPLC method for the determination of carboplatin in pharmaceutical products has been developed using chaotropic anion salts. The proposed HPLC method enables the chromatography and quantitative determination of carboplatin on a C18 octadecylsilane column without the use of ion-pair reagents.Вступ. Провідні фармакопеї світу регламентують проводити хроматографічне визначення кар- боплатину з використанням амінопропільної хроматографічної колонки (клас L8). У науковій літературі описано розробку ВЕРХ-методик лікарських засобів на основі карбоплатину в різних матрицях з вико- ристанням іон-парних реагентів, проте такі методики мають певні недоліки. Ми у своїй роботі пропо- нуємо застосування солей хаотропних аніонів у складі рухомої фази на хроматографічній колонці С18 як перспективний підхід до розробки ВЕРХ-методик карбоплатину в лікарських засобах, що дасть змогу покращити утримування та форму піка. Метою роботи була розробка експресної, простої, відтворюваної та «зеленої» ВЕРХ-методики визначення карбоплатину в лікарських засобах із використанням солей хаотропних аніонів. Методи дослідження. Для проведення дослідження використовували рідинний хроматограф Shimadzu LC-2050 C з ДМД, для отримання хроматограм та інтегрування результатів – програмне забезпечення LabSolutions. Хроматографічна колонка – Luna C18 (100 х 4,6 мм, 3 мкм) виробництва Phenomenex, ФСЗ карбоплатину (чистота ≥ 99 %, ВЕРХ) закуплено в Sigma-Aldrich Chemicals Co., лікар- ська форма Ebeve (10 мг/мл), Австрія. Результати й обговорення. Важливою перевагою застосування солей хаотропних аніонів у складі рухомої фази є покращення симетрії піків та їх утримування, а також скорочення часу аналізу. Це можна досягти, використовуючи низькі кількості ацетонітрилу (ACN) (5–10 %) і високі кількості буферного розчину 40–50 мМ, одного з найсильніших хаотропів за теорією Гофмейстера KPF6 (pH 2,3–2,5), у скла- ді рухомої фази на колонках С18 або С8. Встановлено оптимальні хроматографічні умови визначення карбоплатину в лікарському засобі: хроматографічна колонка Luna C18 (100 х 4,6 мм, 3 мкм), рухома фаза – 5 % ACN та 95 % буферного розчину KPF6 (40 мМ) pH 2,43, температура колонки – 30 °С, детек- тування за довжини хвилі 195 нм, швидкість потоку – 0,6 мл/хв. Лінійність вивчали в діапазоні 15–90 мкг/ мл методом найменших квадратів і розраховували рівняння регресії (y = 10 148x + 56 213) з коефіцієн- том кореляції (R2 = 0,9986). Межа виявлення (МВ) становила 3,58 мкг/мл, межа кількісного визначення (МКВ) – 10,86 мкг/мл. Найсучаснішими інструментами вивчення «зеленості» AGREE (бал 0,74), MoGAPI (бал 81), Complex MoGAPI (бал 81), AGSA (бал 77,78), CaFRI (бал 82) та CACI (бал 79) встановлено, що запропонована ВЕРХ-методика є екологічно безпечною. Висновки. Розроблено експресну, просту, відтворювану та «зелену» ВЕРХ-методику визначен- ня карбоплатину в лікарських засобах із використанням солей хаотропних аніонів. Запропонована ВЕРХ-методика дає змогу провести хроматографування та кількісне визначення карбоплатину на С18 октадецилсилільній колонці та без застосовування іон-парних реагенів
КОЛОВЕ ТРЕНУВАННЯ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ТА ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ У ФІЗИЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ ФУТБОЛІСТІВ
Get PDFIntroduction. The article considers the theoretical and methodological foundations and practical aspects of the use of circuit (interval) training in the physical training of football players. An analysis of modern scientific sources was conducted, the structure and principles of building the training process were determined, and an experimental circuit training program was developed for the U-18 youth team. The results of the eight-week experiment (n=24) showed a significant improvement in the indicators of speed-strength qualities, aerobic endurance and functional readiness of football players. The feasibility of using circuit training in the preparatory period was substantiated.
The aim of the study – to substantiate theoretically and experimentally verify the effectiveness of circuit training in the training of football players.
The main part. Circuit training as a separate method of organizing physical exercise classes was proposed in 1953 by English scientists R. Morgan and G. Adamson in the city of Leeds (Morgan & Adamson, 1953). They were the first to systematize exercises in the form of “stations” that were performed in a circle with a given number of repetitions, duration and rest intervals. The effectiveness of circuit training is based on the principle of the complex effect of physical exercises on the main functional systems of the body. During the exercises, all energy mechanisms are activated: anaerobic-alactic, which provides short-term, intense efforts; anaerobic-glycolytic, which is responsible for work of medium duration; aerobic, which provides endurance during long work (McArdle et al., 2015). The main principles of constructing circuit training are the sequence of exercises, where the exercises are arranged so that the loads on different muscle groups alternate. Heart rate (HR) monitoring and subjective stress level according to the Borg scale are used.
Conclusions. Circuit training provides effective development of physical qualities of football players due to complex influence on strength, speed and endurance characteristics. After the author’s training program, we received a significant improvement in speed, explosive strength and endurance tests. The method is recommended to be used in the preparatory period with heart rate control (85–90 % HRmax).Вступ. У статті розглянуто теоретико-методичні основи та практичні аспекти застосування колового (інтервального) тренування у фізичній підготовці футболістів. Проаналізовано сучасні наукові джерела, визначено структуру та принципи побудови тренувального процесу, а також розроблено експериментальну програму колового тренування для юнацької команди U-18. Результати восьмитижневого експерименту (n=24) засвідчили достовірне покращення показників швидкісно-силових якостей, аеробної витривалості та функціональної готовності футболістів. Обґрунтовано доцільність використання колового тренування у підготовчий період.
Мета роботи – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність колового тренування у підготовці футболістів.
Основна частина. Колове тренування як окремий метод організації занять фізичними вправами запропонували в 1953 р. англійські вчені Р. Морган та Г. Адамсон у м. Лідс (Morgan & Adamson, 1953). Вони вперше систематизували вправи у формі «станцій», які виконували по колу із заданою кількістю повторень, тривалістю та інтервалами відпочинку. Ефективність колового тренування базується на принципі комплексного впливу фізичних вправ на основні функціональні системи організму. Під час виконання вправ активізуються всі енергетичні механізми: анаеробно-алактичний, що забезпечує короткочасні інтенсивні зусилля; анаеробно-гліколітичний, який відповідає за роботу середньої тривалості; аеробний, що забезпечує витривалість при тривалій роботі (McArdle et al., 2015). Основним принципом побудови колового тренування є послідовність виконання вправ, тобто вправи розташовуються так, щоб чергувалися навантаження на різні групи м’язів. Проводять моніторинг частоти серцевих скорочень, рівня суб’єктивного навантаження за шкалою Борга.
Висновки. Колове тренування забезпечує ефективний розвиток фізичних якостей футболістів завдяки комплексному впливу на силові, швидкісні та витривалісні характеристики. Після авторської програми тренувань ми отримали достовірне покращення в тестах швидкості, спритності, вибухової сили та витривалості. Метод рекомендовано застосовувати у підготовчий період з контролем частоти серцевих скорочень (85–90 % HRmax)
ОЗОНОВАНА ВОДА ЯК ДОПОМІЖНИЙ ЗАСІБ ПРИ ЛІКУВАННІ ПОРАНЕНЬ, СПРИЧИНЕНИХ БОЙОВИМИ ДІЯМИ: ПРОСПЕКТИВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
No full textThe aim of the work: to evaluate the effectiveness of electrolytically generated ozonated water as an adjunctive therapy in the treatment of complicated, infected combat-induced wounds.
Materials and Methods. This prospective study included 27 patients with combat-related injuries treated at the Swedish-Ukrainian Medical Center “Angelholm” (Chernivtsi, Ukraine). Wound management included debridement, necrectomy, stabilization of fractures, partial wound closure, and application of negative pressure wound therapy (NPWT) in deep or complex wounds. Electrolytically ozonated water (up to 4 mg/L) was used for wound irrigation during each dressing and NPWT system change. Microbiological cultures were collected routinely, and bacterial identification and antibiotic susceptibility were performed using the Vitek-2 Compact system.
Results. A total of 45 microbial isolates were identified from 27 patients, with Acinetobacter baumannii (28.89 %) and Staphylococcus aureus (20.00 %) being the most common pathogens. Some patients had mixed infections, and most of the isolates were multidrug-resistant. The use of ozonated water resulted in improved wound conditions, including fresh granulation tissue formation and absence of graft rejection following skin grafting. Patients experienced reduced edema, intoxication symptoms, and pain, contributing to improved quality of life during the healing period.
Conclusions. Electrolytically generated ozonated water proved to be a safe and effective adjunctive therapy in the management of complex combat-related injuries. Its antimicrobial activity, clinical safety, and ease of application make it a valuable addition to wound care protocols, especially in settings with high rates of multidrug-resistant infections.Мета роботи: оцінити ефективність озонованої води, створеної шляхом електролізу, як ад’ювантної терапії при лікуванні ускладнених, інфікованих ран, спричинених бойовими діями.
Матеріали і методи. Проспективне дослідження включало 27 пацієнтів із бойовими пораненнями, які перебували на лікуванні у Шведсько-українському медичному центрі «Angelholm» (м. Чернівці, Україна). Лікування ран включало очищення, некректомію, стабілізацію переломів, часткове закриття ран та застосування терапії ран негативним тиском (NPWT) при глибоких або складних ранах. Електролітично озоновану воду (до 4 мг/л) використовували для зрошення ран під час кожної перев’язки та зміни системи негативного тиску. Проводили мікробіологічні дослідження, ідентифікацію бактерій та визначення чутливості до антибіотиків проводили за допомогою системи Vitek-2 Compact.
Результати. Загалом у 27 пацієнтів було виділено 45 штамів, найпоширенішими збудниками були Acinetobacter baumannii (28,89 %) та Staphylococcus aureus (20,00 %). Частина їх мала змішану інфекцію, більшість штамів була полірезистентною. Використання озонованої води привело до поліпшення стану ран, включаючи утворення свіжої грануляційної тканини та відсутність відторгнення трансплантата після пересадки шкіри. Пацієнти відчували зменшення набряку, симптомів інтоксикації та болю, що сприяло покращенню якості життя у період загоєння.
Висновки. Електролітично згенерована озонована вода виявилася безпечною та ефективною допоміжною терапією при лікуванні складних травм, пов’язаних із бойовими діями. Її антимікробна активність, клінічна безпека і простота застосування роблять її цінним доповненням до протоколів лікування ран, особливо в умовах високого рівня поширеності мультирезистентних інфекцій