Scientific Journals of Ternopil State Medical University / Наукові журнали Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського
Not a member yet
13110 research outputs found
Sort by
ДІАГНОСТИЧНІ ПІДХОДИ ТА КЛІНІЧНІ АСПЕКТИ ВПЛИВУ СТАФІЛОКОКОВОЇ ПЕРСИСТЕНЦІЇ НА ЕТІОЛОГІЮ ГОСТРОГО ТОНЗИЛІТУ
Get PDFIntroduction. Tonsillitis is one of the most common upper respiratory tract diseases in both adults and children.Bacteriological studies of throat swabs from patients with acute tonsillitis reveal polymicrobial associations, including Streptococcus pyogenes, Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, and Haemophilus influenzae. Group A streptococcus remains the primary bacterial pathogen; however, most cases of acute tonsillitis are viral in origin. Identifying the etiological agent is crucial for selecting an optimal treatment strategy.The Aim of the Study – to investigate the role of S. aureus colonization in the etiology of tonsillitis and assess its prevalence among patients with bacterial and viral infections of the oropharynx.Research Methods. A total of 52 patients with tonsillitis symptoms who visited a primary healthcare center were examined. The patients’ ages ranged from 18 to 57 years (median – 24). The diagnosis was established following a standardized clinical protocol. Pathogen identification was performed using rapid antigen tests and bacteriological culture. Patients were divided into two groups: Group 1 (n = 37) – without S. aureus detection, and Group 2 (n = 15) – with S. aureus presence.Results and Discussion. A positive streptococcal test was found in 9.61% of patients, viral infections in 65.38%, and negative results in 20.01%. Bacteriological analysis confirmed S. aureus in 28.8% of cases. S. aureus was more frequently detected in patients without an identified pathogen (OR = 2.86; 95% CI: 0.76–10.70).Strep_A was detected more frequently in patients with S. aureus (13.3% vs. 8.1%), though the difference was not statistically significant (OR = 1.74; 95% CI: 0.26–11.66).Conclusions. S. aureus was more frequently found in patients without a confirmed bacterial or viral pathogen, suggesting a potential role in the pathogenesis of tonsillitis. Viral co-infections, particularly adenovirus and RSV, were associated with lower S. aureus detection rates.Вступ. Запалення мигдаликів є одним із найпоширеніших захворювань верхніх дихальних шляхів серед дорослих і дітей. Бактеріологічні дослідження мазків із горла пацієнтів із гострим тонзилітом виявляють полімікробні асоціації, що включають Streptococcus pyogenes, Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae тощо. Основним бактеріальним збудником залишається стрептокок групи А, проте у більшості випадків гострий тонзиліт має вірусну етіологію. Визначення збудника є важливим етапом у виборі оптимальної тактики лікування. Мета – дослідити роль колонізації S. aureus в етіології запалення мигдаликів та оцінити її частоту серед пацієнтів із бактеріальними і вірусними інфекціями ротоглотки.Методи дослідження. Обстежено 52 пацієнтів із симптомами тонзиліту, які звернулися у центр первинної медико-санітарної допомоги. Вік пацієнтів – від 18 до 57 років (медіана – 24). Діагноз встановлювали за уніфікованим клінічним протоколом. Визначення збудника проводили за допомогою експрес-тестів і бактеріологічного методу. Проведено порівняння двох груп: група 1 (n = 37) – без виявленого S. aureus, група 2 (n = 15) – із його наявністю.Результати й обговорення. Позитивний результат стрептококового тесту виявлено у 9,61% пацієнтів, вірусні інфекції – у 65,38%, негативні результати – у 20,01%. Бактеріологічне дослідження підтвердило S. aureus у 28,8% випадків. S. aureus частіше траплявся у пацієнтів без визначеного збудника (ДВШ = 2,86; 95% ДІ: 0,76–10,70). Виявлено тенденцію до частішого виявлення Strep_A у пацієнтів із S. aureus (13,3% проти 8,1%), хоча статистично значущих відмінностей не зафіксовано (ДВШ = 1,74; 95% ДІ: 0,26–11,66).Висновки. S. aureus частіше траплявся у пацієнтів без встановленого збудника інфекції, що може свідчити про його потенційну роль у патогенезі тонзиліту. Вірусні ко-інфекції, особливо аденовірус та RSV, асоціювалися з нижчими показниками S. aureus
ОЦІНКА БІЛКОВОГО ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ ВІКОМ 1–3 РОКІВ
Get PDFIntroduction. Rational nutrition is one of the key factors ensuring a child’s health and harmonious development not only in early childhood but also in later stages of life. An insufficiently balanced diet can lead to deviations in a child’s growth and development, persistent metabolic changes that continue into adulthood, and an increased risk of diseases such as obesity, type 2 diabetes, hypertension, etc.The aim of the study. To determine the dietary characteristics and physical development of children aged 1–3 years in order to optimize their nutrition.Research Methods. The study involved healthy children aged 1 to 3 years living in Ternopil and the Ternopil district. A total of 72 healthy young children were examined. The data were collected using a questionnaire-based survey of pediatricians, family doctors, and parents Results and Discussion. The children’s diet showed a significant excess of recommended intake levels for hard cheese—by 1.5–2.5 times—and fruit juices—by 1.3–3 times. Most children did not receive specialized milk formulas ("third formulas") both in the city (63.3%) and in district 1 (80.9%) and district 2 (76.1%), respectively.The daily food intake met the recommended age norms in only 31.9% of the examined children (23 children). Insufficient food intake was found in 16.7% of cases, while more than half of the children (51.8%) overate daily.Overeating was particularly common among children in their second year of life, occurring in 50.0% of cases.Conclusions. The nutrition of children aged 1–3 years is characterized by an imbalance in protein intake due to dietary regimen violations, overeating, and excessive protein consumption compared to the recommended age norms.Вступ. Раціональне харчування є одним із ключових факторів, що забезпечують здоров’я та гармонійний розвиток дитини не тільки в ранньому дитинстві, а й у подальшому періоді її життя. Недостатньо збалансоване харчування може призвести до відхилень у рості й розвитку дитини, стійких змін метаболізму, які зберігаються в дорослому віці, а також до підвищеного ризику таких захворювань, як ожиріння, цукровий діабет 2-го типу та гіпертонічна хвороба та ін.Мета дослідження – визначити особливості раціону та фізичного розвитку дітей віком 1–3 років з метою оптимізації їхнього харчування.Методи дослідження. У дослідженні взяли участь здорові діти віком від 1 до 3 років, які проживали в Тернополі та в Тернопільському районі. Було обстежено 72 здорові дитини раннього віку. Для отримання фактичного матеріалу використовувався анкетно-опитувальний метод лікарів-педіатрів / сімейних лікарів та батьків.Результати й обговорення. У харчуванні дітей спостерігалося значне перевищення рекомендованих норм у споживанні твердого сиру – в 1,5–2,5 раза, а фруктових соків – в 1,3–3 рази. Спеціалізовані молочні суміші («треті формули») не отримувала переважна кількість дітей як у місті (63,3 %), так і в районі 1 та районі 2 відповідно – 80,9 %та 76,1 %. Добові об’єми їжі відповідали рекомендованим віковим нормам тільки у 31,9 % обстежених дітей (23 дитини), недостатній об’єм їжі було виявлено в 16,7 %, а більше половини дітей (51,8 %) щодня переїдали, що було характерним для дітей другого року життя і виявлено в 50,0 % випадків. Висновки. Харчування дітей віком 1–3 років характеризується незбалансованістю білкового компонента через порушення режиму харчування, переїдання та споживання великої кількості білка порівняно з рекомендованими віковими нормами
ІНТЕГРАЛЬНА ОЦІНКА ФУНКЦІЇ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ У ПАЦІЄНТІВ З МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ
Get PDFIntroduction. Thyroid dysfunction is one of the most common endocrine disorders that can significantly affect various aspects of metabolic health. In recent years, numerous studies have shown that the presence of thyroid dysfunction, particularly subclinical hypothyroidism, is closely associated with components of metabolic syndrome (MS). The Aim of the Study. The aim of this study is to assess the prevalence of thyroid dysfunction in patients with metabolic syndrome. Research Methods. Serum levels of thyroid hormones were analyzed using laboratory methods compliant with quality standards. The results were compared with the clinical data of the patients, and statistical analysis was performed using ROC-analysis. Results and Discussion. Patients with metabolic syndromedemonstrated a 56% higher TSH level compared to the control group, indicating potential thyroid regulatory dysfunction. In 88% of patients with metabolic syndrome, TSH levels remained within reference ranges, while 12% had elevated TSH with normal FT3 and FT4 values, suggesting possible subclinical hypothyroidism. The FT3/FT4 ratio (0.36±0.1) was at the upper limit of normal, TSHI was significantly decreased and TFI elevated. ROC analysis showed that the TFI index has the highest diagnostic efficiency for detecting metabolic syndrome, with an AUC of 0.79, sensitivity of 77%, and specificity of 75% at a threshold of 7.68. The TSHI index has moderate discriminatory ability (AUC 0.67), while the FT3/FT4 index demonstrated limited diagnostic value (AUC 0.58), indicating its low effectiveness for metabolic syndrome screening. Conclusions. Patients with MS showed normal TSH, FT3, and FT4 levels but elevated TSH Index, indicating potential peripheral resistance to thyroid hormones. Elevated TSH Index requires further diagnostics and monitoring to prevent hypothyroidism. TFI is the most promising index for use in the diagnostic algorithm for detection of endocrine disturbances and for personalizing management strategies in metabolic syndromepatients.Вступ. Тиреоїдна дисфункція є однією з найбільш поширених ендокринних патологій, що можуть значно впливати на різні аспекти метаболічного здоров’я. Численні дослідження останніх років показують, що наявність тиреоїдної дисфункції, зокрема субклінічного гіпотиреозу, тісно корелює з компонентами метаболічного синдрому. Мета дослідження. Метою цієї статті є оцінка частоти тиреоїдної дисфункції у пацієнтів з метаболічним синдромом. Методи дослідження. Для аналізу рівня гормонів щитоподібної залози у сироватці крові використовувались лабораторні методи за стандартами якості. Також проведено порівняння результатів із клінічними даними пацієнтів та статистичний ROC-аналіз. Результати й обговорення. У хворих на МС встановлено підвищений рівень TSH – на 56 % вищий порівняно з контрольною групою здорових осіб, що може вказувати на порушення регуляції тиреоїдної функції. У 8 % пацієнтів із МС рівень TSH був у межах референтних значень і лише у 12 % обстежених був значно вищим за норму на тлі нормальних значень FT4 та FT3, що може свідчити про розвиток субклінічного гіпотиреозу. Значення FT3/FT4 (0,36 ± 0,1) перебуває на верхній межі норми. Значення TSHI є вірогідно зниженим, а TFI – підвищеним. ROC аналіз встановив, що найбільшу ігностичну цінність для виявлення тиреоїдної дисфункції при МС має TFI. Висновки. У пацієнтів із МС виявлено нормальні рівні TSH, FT3, FT4 при підвищеному TFI, що свідчить про можливу периферичну резистентність до тиреоїдних гормонів. У 88 % обстежених із МС встановлено стан еутиреозу з присутнім дисбалансом біохімічних показників функціонального стану щитоподібної залози. У 12 % пацієнтів із МС встановлена тиреоїдна дисфункція, яка відповідає субклінічному гіпотиреозу. У результаті ROC-аналізу встановлено, що індекс TFI має найвищу діагностичну ефективність для виявлення метаболічного синдрому серед досліджуваних показників
ВИВЧЕННЯ АСОЦІАЦІЇ РІВНЯ ОСВІТИ З ПРОФІЛЕМ СЕРЦЕВО-СУДИННОГО РИЗИКУ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ
Get PDFThe aim of the work: to establish a relationship between the level of education and the frequency of cardiovascular risk factors (type II diabetes, hypertension, excess body weight, smoking, hypokinesia).
Materials and Methods. The study included patients with coronary heart disease who underwent coronary bypass surgery on a working heart. The total number of people in the sample was 3674 people, the average age of the patients was 60.6±0.8 years. The material for the analysis was the data from the medical history and clinical and laboratory examination of patients prescribed by the protocol of inpatient treatment. The research design is based on the patient\u27s age group according to the WHO age classification and the patient\u27s gender. The relationship between education level and leading cardiovascular risk factors was calculated using the odds ratio (OR) and relative risk (RR) programs.
Results and Discussion. As a result of the study of the relationship between the level of education as a leading factor of the socio-economic status of a person, it was established that the presence of a higher education was associated with a decrease in the frequency of normal body weight compared to the corresponding frequencies in patients with a professional and technical education, (р=0.0001, χ2= 58,52). It was found that the risk of excess body weight was 1.57 times higher among persons with a higher education, compared to patients with a professional and technical education (р=0.0001, χ2=28.41). It was determined that persons with a higher education were aware of the dangers of smoking, which reduced the risk by 0.67 times compared to persons who had a vocational education (р=0.0001, χ2=22.48). It was found that persons with higher education had a 1.45 times higher risk of hypokinesia compared to persons with vocational and general secondary education, which is due to mental activity and implies a "sedentary" lifestyle. Arterial hypertension was found to be an extremely common comorbidity in patients with coronary heart disease, and its risk was 1.27 times higher in individuals with higher education compared to patients with only secondary education. It was found that the risk of type II diabetes was 1.36 times higher in persons with a higher education compared to patients who had a general secondary education and 1.15 times higher compared to persons who had a professional and technical education.
Conclusions. It was determined that among patients with coronary heart disease, 76.5 % of patients had a higher education, 20.3 % had a vocational education, and only 3.2 % had a secondary education. As a result of the study, it was determined that patients with coronary heart disease who had a higher education had a higher risk of the following cardiovascular factors: the risk of excess body weight by 1.57 times; the risk of hypokinesia is 1.45 times; 1.27 times the risk of hypertension and 1.36 times the risk of type II diabetes.Мета роботи: встановити зв’язок між рівнем освіти та частотою серцево-судинних факторів ризику (цукровий діабет 2 типу, артеріальна гіпертензія, надмірна маса тіла, тютюнокуріння, гіпокінезія).
Матеріали і методи. У дослідження увійшли пацієнти з ішемічною хворобою серця, яким виконано коронарне шунтування на працюючому серці. Загальна кількість осіб вибірки становила 3674 особи, середній вік пацієнтів – (60,6±0,8) року. Матеріалом для аналізу стали дані з історії хвороби та клініко-лабораторного обстеження пацієнтів стаціонарного лікування, передбаченого протоколом. Дизайн дослідження побудований на належності пацієнта до групи згідно з віковою класифікацією ВООЗ та його гендерною ознакою. Взаємозв’язок між рівнем освіти і провідними серцево-судинними факторами ризику розраховували за допомогою програм: співвідношення шансів (OR) та відносного ризику (RR).
Результати. У результаті вивчення рівня освіти, як провідного фактора соціально-економічного статусу людини, встановлено, що наявність вищої освіти асоціювалася зі зниженням частоти нормальної маси тіла порівняно з відповідними частотами у пацієнтів із професійно-технічною освітою (р=0,0001, χ2=58,52). З’ясовано, що ризик надмірної маси тіла був у 1,57 раза вищим серед осіб із вищою освітою порівняно з пацієнтами з професійно-технічною (р=0,0001, χ2=28,41). Визначено, що особи з вищою освітою усвідомлювали небезпеку в тютюнокурінні, яка знижувала у них ризик в 0,67 раза, порівняно з особами, які мали професійно-технічну освіту (р=0,0001, χ2=22,48). З’ясовано, що особи з вищою освітою мали вищий ризик гіпокінезії у 1,45 раза, порівняно з особами із професійно-технічною та загальною середньою освітою, що зумовлено розумовою діяльністю та передбачає «сидячий» спосіб життя. Встановлено, що артеріальна гіпертензія є надзвичайно поширеною супутньою патологією у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, а її ризик був вищим у 1,27 раза в осіб із вищою освітою, порівняно з пацієнтами, які мали загальну середню освіту. З’ясовано, що ризик цукрового діабету 2 типу був вищим у 1,36 раза в осіб із вищою освітою, порівняно з пацієнтами, які мали загальну середню освіту та в 1,15 раза вищим, порівняно з особами, які мали професійно-технічну освіту.
Висновки. Визначено, що серед пацієнтів з ішемічною хворобою серця 76,5 % мали вищу освіту, 20,3 % – професійно-технічну і лише 3,2 % – загальну середню. У результаті дослідження визначено, що в осіб з ішемічною хворобою серця, які мали вищу освіту, був більш високим ризик наступних серцево-судинних факторів: ризик надмірної маси тіла – в 1,57 раза; ризик гіпокінезії – у 1,45 раза; ризик артеріальної гіпертензії – в 1,27 раза та ризик цукрового діабету 2 типу – в 1,36 раза
ПРОБЛЕМА ВПЛИВУ ФАКТОРІВ ВІЙНИ НА ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК В УКРАЇНІ
Get PDFThe aim of the study – to analyze the impact of war-related factors on the health of pregnant women in Ukraine.
Materials and Methods. A review of literature exploring the effects of war on pregnant women’s health, incorporating comparative data from other war-affected regions.
Results and Discussion. The war created a limited access to medical services and exacerbated stress, resulting in higher perinatal mortality and complications during pregnancy, along with increased mental health issues among pregnant women.
Conclusions. There is an urgent need for integrated medical and psychosocial services for women in conflict zones.Мета дослідження – вивчення впливу факторів війни на вагітних жінок в Україні.
Матеріали та методи. Аналіз наукової літератури про вплив війни на фізичне та психічне здоров’я вагітних жінок, використовуючи порівняльні дані з інших регіонів, постраждалих від військових конфліктів.
Результати дослідження та їх обговорення. Війна обмежила доступ до медичних послуг, посилила стресові фактори, що призвело до підвищення перинатальної смертності, ускладнень вагітності та зростання психічних розладів серед вагітних.
Висновок. Необхідність впровадження інтегрованих медичних та психосоціальних послуг для жінок у зонах конфлікту
ФЕКАЛЬНІ КАЛЬПРОТЕКТИН, PMN-ЕЛАСТАЗА ТА ЕЛАСТАЗА-1 ЯК МАРКЕРИ ЕНТЕРАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ У ДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ ІЗ ПЕРИНАТАЛЬНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ
Get PDFThe aim of the study – to determine dynamic changes in the levels of the fecal markers of enteral dysfunction (calprotectin, PMN-elastase, elastase-1) in full-term neonates with perinatal pathology during early neonatal period.
Materials and Methods. A comprehensive clinical-paraclinical examination of 205 full-term neonates was conducted. 82 of the infants presented the signs of severe perinatal pathology (group I) and 73 infants – moderate perinatal pathology (group II). 50 healthy full-term neonates were in the control group (group III). The study was carried out on the base of the Municipal Non-Profit Institution «Municipal Clinical Maternity Home № 2» of Chernivtsi Municipal Council, and German-Ukrainian laboratory «Bukintermed» (Chernivtsi). The licensed program Statistica (StatSoft Inc., Version 7.0) was used for statistical data analysis. The study was conducted following the «Rules of Ethical Principles of Conducting Scientific Medical Research with Human Participation», approved by the Declaration of Helsinki (1964–2013), ICH GCP (1996), EU Directives No. 609 dated 24.11.1986, the Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 690 dated 23.09.2009, and the conclusion of the Biomedical Ethics Board of Bukovinian State Medical University.
Results and Discussion. The studied groups were similar according to their gestational age and anthropometric parameters at birth, and gender characteristics. During the first week of life, the level of calprotectin in infants from group I increased from (162.5±8.1) to (264.17±10.1) mcg/g (р<0.0001), in group II – from (296.2±11.2) to (388.9±12.4) mcg/g (р<0.0001), and in infants from group III it decreased from (423.3±20.06) to (260.1±12.4) mcg/g (р<0.0001). The highest level of this marker in the meconium was found in healthy neonates, while in infants with the signs of moderate perinatal pathology – in feces on the seventh day of their lives.During the first seven days of life, PMN-elastase levels in infants from group I decreased from (345.3±15.8) to (100.9±4.71) ng/g (р<0.0001), in group II – from (300.4±15.0) to (45.5±1.84) ng/g (р<0.0001), and in infants from group III – from (463.3±17.3) to (132.8±6.4) ng/g (р<0.0001). The highest level of this enzyme was found in healthy neonates both in meconium and in feces on the seventh day of their lives. The level of fecal elastase-1 during the early neonatal period in infants from group I increased from (214.7±10.1) to (326.4±15.6) mcg/g (р<0.0001), in group II – from (134.9±6.18) to (221.6±11.0) mcg/g (р<0.0001), and in infants from group III – from (133.4±6.98) to (189.4±9.01) mcg/g (р<0.0001). The highest level of this marker was found in meconium and in feces on the seventh day of lives in infants with severe perinatal pathology.
Conclusions. Results of the study were indicative of a multidirectional dynamics in the levels of enteral dysfunction fecal markers during the early neonatal period in both healthy neonates and infants with different degree of perinatal pathology. The results obtained expand scientific knowledge concerning reference values of these markers in neonates and the role they play in physiological adjustment of the intestines to the conditions of extra-uterine life, as well as in diagnostics of enteral dysfunction with underlying perinatal pathology.Мета дослідження – визначити динамічні зміни рівнів фекальних маркерів ентеральної дисфункції (кальпротектин, PMN-еластаза та еластаза-1) у доношених новонароджених дітей із перинатальною патологією впродовж раннього неонатального періоду.
Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 205 доношених новонароджених дітей. Із них 82 дітей мали прояви перинатальної патології тяжкого ступеня (І група) та 73 дітей – помірного ступеня тяжкості (ІІ група). 50 здорових доношених дітей склали групу контролю (ІІІ група). Дослідження проведено на базі неонатальних відділень КНП «Міський клінічний пологовий будинок № 2» Чернівецької міської ради та Німецько-української лабораторії «Букінтермед» (м. Чернівці). Для статистичного аналізу результатів використано ліцензовані програми Statistica (StatSoft Inc., Version 7). Дослідження виконано з дотриманням «Правил етичних принципів проведення наукових медичних досліджень за участю людини», затверджених Гельсінською декларацією (1964–2013 рр.), ICH GCP (1996 р.), Директиви ЄЕС № 609 (від 24.11.1986 р.), наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. та підтверджено висновком Комісії з питань біомедичної етики Буковинського державного медичного університету.
Результати дослідження та їх обговорення. Статистичний аналіз показав, що групи обстеження були репрезентативними за гестаційним віком, антропометричними показниками при народженні та гендерною ознакою. Рівень фекального кальпротектину впродовж першого тижня життя у дітей І групи збільшився від (162,5±8,1) до (264,17±10,1) мкг/г (р<0,0001), у дітей ІІ групи – від (296,2±11,2) до (388,9±12,4) мкг/г (р<0,0001), у дітей ІІІ групи – зменшився з (423,3± 20,06) до (260,1±12,4) мкг/кг (р<0,0001). Найбільший рівень даного маркера в меконії відмічено у здорових новонароджених дітей, у випорожненнях на сьомій добі життя – у дітей з проявами перинатальної патології помірного ступеня. Рівень PMN-еластази за перші сім діб життя у дітей І групи зменшився від (345,3±15,8) до (100,9±4,71) нг/г (р<0,0001), у дітей ІІ групи – від (300,4±15,0) до (45,5±1,84) нг/г (р<0,0001), у дітей ІІІ групи – від (463,3±17,3) до (132,8±6,4) нг/г (р<0,0001). Найбільший рівень даного ферменту встановлено у здорових новонароджених дітей як у меконії, так і у випорожненнях на сьомій добі життя. Рівень фекальної еластази-1 впродовж раннього неонатального періоду у дітей І групи збільшився від (214,7±10,1) до (326,4±15,6) мкг/мг (р<0,0001), у дітей ІІ групи – від (134,9±6,18) до (221,6±11,0) мкг/г (р<0,0001), у дітей ІІІ групи – від (133,4±6,98) до (189,4±9,01) мкг/г (р<0,0001). Найбільший рівень даного маркера в меконії та випорожненнях на сьомій добі життя відмічено у дітей із проявами перинатальної патології тяжкого ступеня.
Висновки. Результати дослідження показали різноспрямованість динаміки рівнів фекальних маркерів ентеральної дисфункції впродовж раннього неонатального періоду як у здорових новонароджених, так і залежно від ступеня тяжкості перинатальної патології. Отримані дані розширюють наукові знання щодо референтних значень даних маркерів у новонароджених дітей та їх ролі у фізіологічній адаптації кишечника до умов позаутробного життя, а також діагностиці ентеральної дисфункції на фоні перинатальної патології
СТАН ГУМОРАЛЬНОГО ІМУНІТЕТУ ПРОТИ ДИФТЕРІЇ ТА ПРАВЦЯ У ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ІНФЕКЦІЙНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19
Get PDFThe aim of the study – to assess levels of immunoglobulins G against diphtheria and tetanus in school-age children with infectious diseases during the COVID-19 pandemic as a possible marker of disease severity.
Materials and Methods. 124 children aged 6 to 18 years were examined: 60 patients with laboratory-confirmed SARS-CoV-2 infection, 32 patients with the signs of infectious diseases and negative laboratory tests for COVID-19, and 32 children without signs of the disease (control group). Determination of the level of antibodies G against tetanus and diphtheria was carried out in all children by the method of enzyme immunoassay. Some laboratory indicators (C-reactive protein (CRP), erythrocyte sedimentation rate (ESR), procalcitonin, neutrophil count, ferritin, D-dimer), saturation (SpO2), presence of respiratory failure, severity and duration of hyperthermic syndrome were evaluated.
Results and Discussion. Positive result for the presence of specific immunoglobulins G to tetanus toxin was detected in 96.67 % of patients of the control group of observation, in 37.10 % of children in the group with manifestations of COVID-19, and in 84.38 % cases in the group with manifestations of non-covid infectious pathology (P<0.001*, χ2=33.94). The number of patients with a positive result for the presence of tetanus antibodies decreased along with the increase in the severity of the course of coronavirus disease (P<0.001, χ2=36.11). The average level of immunoglobulins (Ig) G against diphtheria toxin in patients in the control group was 0.51 [0.22; 0.81] IU/ml, in children with SARS-CoV-2 infection – 0.19 [0.08; 0.84] IU/ml, with manifestations of non-covid infectious pathology – 0.51 [0.16; 0.63] IU/ml (P=0.037, H=6.61). The average index of anti-diphtheria immunoglobulins decreased with the increase in the severity of the course of coronavirus infection (P<0.001, H=24.84). The number of children who required revaccination against diphtheria was 7.5 times higher in patients with SARS-CoV-2 infection, 2.8 times higher in the group of children with manifestations of other infectious pathology compared to the control group of children (χ2=20.83, р<0.001). The percentage of children who needed revaccination against the causative agent of diphtheria increased with the increase in the severity of SARS-CoV-2 infection (χ2=32.67, р<0.001). Coronavirus infection, in the absence of specific tetanus immunoglobulins and insufficient levels of anti-diphtheria antibodies, was accompanied by a higher frequency of febrile body temperature and a longer duration of hyperthermia, higher rates of pro-inflammatory factors, D-dimer, a higher incidence of pneumonia and a decrease in SpO2. There was no statistically significant difference between the presence of tetanus antibodies, the number of anti-diphtheria immunoglobulins and the duration of hyperthermia, the number of children with febrile body temperature, pro-inflammatory markers, D-dimer, the incidence of pneumonia, and a decrease in SpO2 among patients with non-COVID infectious pathology. In the group of children with non-COVID infectious pathology, an insufficient level of immunoglobulins G to diphtheria toxin was accompanied by an increase in ferritin.
Conclusions. Coronavirus infection in observation patients, especially its severe course, was accompanied by the lowest level of humoral immunity against diphtheria and tetanus. An increase in pro-inflammatory markers, D-dimer, the incidence of pneumonia and respiratory failure in the absence of tetanus antibodies and a low level of anti-diphtheria immunoglobulins also indicated the severity of the course of COVID-19. An increase in ferritin in a group of children with non-COVID infectious pathology accompanied by insufficient indicators of immunoglobulins G to diphtheria toxin also indicated a more severe course of the infectious process.Мета дослідження – оцінити рівень протидифтерійних та протиправцевих антитіл класу G у дітей шкільного віку з інфекційними захворюваннями під час пандемії COVID-19 як можливого маркера тяжкості захворювань.
Матеріали та методи. Обстежено 124 дитини віком від 6 до 18 років: 62 пацієнтів із лабораторно підтвердженою інфекцією SARS-CoV-2, 32 педіатричних хворих з ознаками інфекційних захворювань та негативними лабораторними тестами на COVID-19, 30 дітей без ознак будь-якої інфекційної патології (контрольна група). Визначення рівня антитоксичних імуноглобулінів G проти дифтерії та правця проводили у всіх дітей методом імуноферментного аналізу. Оцінювали деякі лабораторні показники (С-реактивний білок (СРБ), швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), прокальцитонін, кількість нейтрофільних гранулоцитів, феритин, D-димер), сатурацію (SpO2), наявність дихальної недостатності, вираження та тривалість гіпертермічного синдрому.
Результати дослідження та їх обговорення. У контрольній групі спостереження 96,67 % пацієнтів мали позитивний результат на наявність специфічних імуноглобулінів G до правцевого токсину, в групі дітей із проявами COVID-19 їх кількість становила 37,10 %, у групі з проявами нековідної інфекційної патології – 84,38 % (P<0,001, χ2=33,94). Кількість пацієнтів із позитивним результатом на наявність протиправцевих антитіл зменшувалась разом із зростанням тяжкості перебігу коронавірусної хвороби (P<0,001, χ2=36,11). Середній рівень імуноглобулінів (Ig) G проти токсину дифтерії у пацієнтів контрольної групи становив 0,51 [0,22; 0,81] МО/мл, у дітей із SARS-CoV-2-інфекцією – 0,19 [0,08; 0,84] МО/мл, із проявами нековідної інфекційної патології – 0,51 [0,16; 0,63] МО/мл (P=0,037, H=6,61). Середній показник протидифтерійних імуноглобулінів зменшувався разом із зростанням тяжкості перебігу коронавірусної інфекції (P<0,001, H=24,84). Кількість дітей, які потребували ревакцинації проти дифтерії, була у 7,5 раза більшою у пацієнтів із SARS-CoV-2-інфекцією, в 2,8 раза більшою в групі дітей із проявами іншої інфекційної патології порівняно з контрольною групою дітей (χ2=20,83, р<0,001). Із наростанням тяжкості перебігу SARS-CoV-2-інфекції збільшувався відсоток дітей, які потребували проведення ревакцинації проти збудника дифтерії (χ2=32,67, р<0,001). Коронавірусна інфекція, при відсутності специфічних протиправцевих імуноглобулінів та недостатньому рівні протидифтерійних антитіл, супроводжувалась більшою частотою фебрильної температури тіла та більшою тривалістю гіпертермії, вищими показниками прозапальних факторів, D-димеру, більшою частотою пневмонії та зниженням SpO2. Не було статистично достовірної відмінності між наявністю протиправцевих антитіл, кількістю протидифтерійних імуноглобулінів та тривалістю гіпертермії, кількістю дітей із фебрильною температурою тіла, показниками прозапальних маркерів, D-димеру, частотою пневмонії та зниженням SpO2 серед пацієнтів із нековідною інфекційною патологією. У групі дітей із нековідною інфекційною патологією недостатній рівень імуноглобулінів G до дифтерійного токсину супроводжувався зростанням показника феритину.
Висновки. Коронавірусна інфекція у пацієнтів спостереження, особливо її тяжкий перебіг, супроводжувалась найнижчим рівнем гуморального імунітету проти дифтерії та правця. Зростання прозапальних маркерів, D-димеру, частоти пневмонії та дихальної недостатності при відсутності протиправцевих антитіл та низькому рівні протидифтерійних імуноглобулінів на фоні COVID-19 також свідчить про тяжкість перебігу даного захворювання. Зростання феритину в групі дітей із нековідною інфекційною патологією на фоні недостатніх показників імуноглобулінів G до дифтерійного токсину також вказує на тяжчий перебіг інфекційного процесу
ДОСЛІДЖЕННЯ ВМІСТУ ПОЛІФЕНОЛІВ У ФІТОСУБСТАНЦІЯХ ІЗ ТРАВИ АЙСТРИ НОВОАНГЛІЙСЬКОЇ, ОДЕРЖАНИХ МЕТОДОМ МАЦЕРАЦІЇ З ПЕРЕМІШУВАННЯМ
Get PDFIntroduction. Aster novae-angliae L. is a perennial herbaceous plant native to North America. This species has been traditionally used for the treatment of respiratory diseases, including cough, asthma, and colds. New England aster contains a complex of biologically active substances with antioxidant, anti-inflammatory, and antimicrobial properties. The aim of the study – to determine the quantitative content of the total polyphenols in phytosubstances from the herb of Aster novae-angliae of the Andenken an Alma Pötschke variety, obtained by maceration with stirring. Research Methods. The objects of the study were phytosubstances from the herb of Aster novae-angliae L., obtained by maceration with stirring in a raw material-to-extractant ratio of 1:10, using 10% ethanol as the extractant (series 1) and 20% ethanol (series 2). The quantitative content of the total polyphenols, recalculated as pyrogallol, was determined using the spectrophotometric method. Results and Discussion. The results of the study showed that the quantitative content of total polyphenols in the phytosubstance obtained from the herb of Aster novae-angliae of the Andenken an Alma Pötschke variety using 10% ethanol was 5,62±0,22%. The content of total polyphenols in the phytosubstance obtained using 20% ethanol from the studied raw material was 6,29±0,10%. The conducted research established that the quantitative content of total polyphenols in the phytosubstance obtained using 20% ethanol from the herb of Aster novaeangliae was 1,12 times higher than in the extract obtained using 10% ethanol. Conclusions. The quantitative content of total polyphenols in phytosubstances from the herb of Aster novaeangliae of the Andenken an Alma Pötschke variety, obtained by maceration with stirring in a raw material-toextractant ratio of 1:10, was determined using 10 and 20% ethanol as extractants. It was established that the use of 20% ethanol extracted slightly more total polyphenols, with their quantitative content amounting to 6,29±0,10%. In the phytosubstance obtained using 10% ethanol, the total polyphenol content was 5,62±0,22%. The obtained results can serve as a basis for microbiological and pharmacological studies and can be used in the development of dietary supplements or medicinal products based on Aster novae-angliae L.Вступ. Aster novae-angliae L. – це багаторічна трав’яниста рослина, що походить із Північної Америки. Даний вид традиційно застосовують для лікування респіраторних захворювань, серед яких кашель, астма та застуда. Айстра новоанглійська містить комплекс біологічно активних речовин з антиоксидантними, протизапальними й антимікробними властивостями. Мета дослідження – визначити кількісний вміст суми поліфенолів у фітосубстанціях із трави айстри новоанглійської сорту Andenken an Alma Pötschke, одержаних методом мацерації з перемішуванням. Методи дослідження. Об’єктами досліджень були фітосубстанції із трави айстри новоанглійської, які одержували методом мацерації з перемішуванням, у співвідношенні сировини й екстрагента 1:10, за використання як екстрагента 10% етанолу (серія 1) та 20% етанолу (серія 2). Спектрофотометричним методом визначали кількісний вміст суми поліфенолів у перерахунку на пірогалол. Результати й обговорення. Результати досліджень показали, що кількісний вміст суми поліфенолів у фітосубстанції, одержаній із трави айстри новоанглійської сорту Andenken an Alma Pötschke, у разі використання 10% етанолу становив 5,62±0,22%. Вміст суми у фітосубстанції, одержаній із використанням 20% етанолу з досліджуваної сировини, становив 6,29±0,10%. У результаті проведених досліджень установлено, що у фітосубстанції, яку одержували з використанням 20% етанолу із трави айстри новоанглійської, кількісний вміст суми поліфенолів був в 1,12 раза більшим, ніж у витяжці, одержаній із використанням 10% етанолу. Висновки. Визначено кількісний вміст суми поліфенолів у фітосубстанціях із трави айстри новоанглійської сорту Andenken an Alma Pötschke, одержаних методом мацерації з перемішуванням, у співвідношенні сировини й екстрагента 1:10, з використанням як екстрагента 10 та 20% етанолу. Установлено, що в разі використання 20% етанолу вилучається дещо більше суми поліфенолів, їх кількісний вміст становить 6,29±0,10%. У фітосубстанції, одержаній із використанням 10% етанолу, вміст суми поліфенолів становив 5,62±0,22%. Одержані результати можуть бути основою для проведення мікробіологічних, фармакологічних досліджень і використовуватися з метою розроблення дієтичних добавок чи лікарських засобів на основі айстри новоанглійської
ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВИКЛАДАННІ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ ТА МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ» ДЛЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ І2 «МЕДИЦИНА»
Get PDFAbstract. Substantiation of one of the effective ways of improving the education quality level to achieve program learning outcomes when training higher medical education students in the format of mixed (classroom-distance) teaching is given in the article. The necessity to conduct the educational process just that form is determined by up-to-date conditions of the Ukrainian society development. The process of training future medical specialists to obtain “holder of a master’s degree” by educationalprofessional program “Medicine” begins with the studying the educational subjects of the general training cycle. Obligatory studying, in particular “Medical biology and molecular biology” discipline, is already provided on that stage, within the limits of the general training cycle. In order to improve the educational process under conditions of the compound form of teaching, distance learning technologies by means of the modern electronic educational platform eOsvita, what clearly presents the organizational-methodological and educational- reference blocks, necessary for participants in the educational process, as well as means of self-control and testing the students’ knowledge have been actively used in Bukovinian State Medical University, in particular, the Department of Medical Biology and Genetics, since 2025. Separate aspects to perfect the forms, means and methods of gaining skills and abilities in medical biology and genetics during the training medical students and obtaining by them general and professional competencies, have been demonstrated. Search for the new and existing improved educational technologies, contributing to the formation and development of professional competence of medical specialists, has been shown to be the main task of teachers when organizing educational process at the theoretical department under conditions of the mixed format of teaching. Attention is concentrated on the use by participants of modern information-communication technologies in the educational process, in particular the online system Socrative.Анотація. У статті наведено обґрунтування одного з ефективних способів підвищення рівня якості освіти для досягнення програмних результатів навчання під час підготовки здобувачів вищої медичної освіти у форматі змішаного (аудиторно-дистанційного) навчання. Необхідність проведення освітнього процесу саме в такій формі зумовлена сучасними умовами розвитку українського суспільства. Процес навчання майбутніх медичних фахівців для здобуття ступеня «магістр» за освітньо-професійною програмою «Медицина» починається з вивчення навчальних дисциплін циклу загальної підготовки. Уже на цьому етапі в межах циклу загальної підготовки забезпечується обов’язкове вивчення, зокрема, дисципліни «Медична біологія та молекулярна біологія». Для вдосконалення навчального процесу за умов змішаної форми навчання в Буковинському державному медичному університеті, зокрема на кафедрі медичної біології те генетики, з 2025 року активно використовуються дистанційні технології навчання за допомогою сучасної електронної освітньої платформи eOsvita, на якій чітко подано необхідні для учасників освітнього процесу організаційно-методичні та навчально-довідкові блоки, а також засоби самоконтролю й перевірки знань студентів. Продемонстровано окремі аспекти для вдосконалення форм, засобів і способів формування вмінь і навичок з медичної біології та генетики під час підготовки студентів-медиків та набуття ними загальних і фахових компетентностей. Показано, що основне завдання викладачів в організації навчального процесу на кафедрі теоретичного профілю в умовах змішаного формату навчання полягає у пошуку нових та удосконаленні існуючих освітніх технологій, що сприяють становленню та розвитку професійної компетентності фахівців медичної галузі. Акцентовано увагу на використанні учасниками навчального процесу сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема онлайн-системи Socrative
МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДИСТАНЦІЙНОГО ВИКЛАДАННЯ АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ ІНОЗЕМНИМ СТУДЕНТАМ У КРИЗОВИХ УМОВАХ
Get PDFAbstract. Distance learning has become an essential form of medical education, particularly during the COVID-19 pandemic and in wartime conditions. This study aimed to explore methodological principles for teaching obstetrics and gynecology to international students, assess main challenges, and propose strategies to improve learning outcomes. The research involved 79 international students at Ternopil National Medical University, using surveys, systematic observation, and analysis of educational platforms. Key aspects included the effectiveness of different learning formats (in-person, distance, blended), technical and organizational barriers, motivational and psychological factors, and recommendations for optimizing distance education. Results showed that 82,3% of students were partially satisfied with distance learning; however, 97,5% preferred in-person classes due to the crucial role of practical skills. The main challenges were limited interaction with patients and instructors, technical issues, distractions from the home environment, and impostor syndrome. Benefits included time and cost savings, flexible learning schedules, autonomy, and opportunities to review materials. Students suggested expanding collaboration with clinical bases, introducing integrated simulation modules, standardizing assessments, providing psychological support, and accounting for time zone differences in synchronous sessions. Findings highlight the need for a comprehensive approach to distance learning that addresses educational, practical, and psychological needs, ensuring the development of clinical competencies and the effective engagement of international medical students.Анотація. Дистанційне навчання стало важливою формою медичної освіти, особливо в умовах пандемії COVID-19 та війни. Метою дослідження було виявити методичні засади викладання акушерства та гінекології іноземним студентам, оцінити основні труднощі та розробити рекомендації для підвищення ефективності навчального процесу. Дослідження проведено серед 79 іноземних студентів Тернопільського національного медичного університету із застосуванням анкетування, систематичного спостереження та аналізу функціональних можливостей освітніх платформ. Оцінювались ефективність різних форматів навчання (очно, дистанційно, змішано), технічні та організаційні бар’єри, мотиваційно- психологічні аспекти та пропозиції щодо оптимізації дистанційного навчання. Результати показали, що 82,3% студентів були частково задоволені дистанційною формою навчання, проте 97,5% віддавали перевагу очній формі через критичну роль практичної підготовки. Основними труднощами були обмежена взаємодія з пацієнтами та викладачами, технічні проблеми, чинники домашнього середовища та прояви синдрому самозванця. Серед переваг дистанційного формату виділяли економію часу та коштів, гнучкість навчання, розвиток автономності та можливість повторного опрацювання матеріалу. Студенти запропонували розширення співпраці з клінічними базами, упровадження інтегрованих симуляційних модулів, стандартизацію оцінювання, психологічну підтримку та врахування різниці часових поясів при синхронних заняттях. Отримані дані підкреслюють необхідність комплексного підходу до організації дистанційного навчання, що враховує освітні, практичні та психологічні потреби студентів і сприяє формуванню клінічних компетентностей