Scientific Messenger of Lviv University of Veterinary Medicine and Biotechnology / Науковий вісник ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій
Not a member yet
3672 research outputs found
Sort by
Екосистемне значення аквакультури
In this article the authors offer an in-depth analysis of the current state of hydroecosystems and the problems of their conservation. The key tasks relevant to aquaculture as a tool for resolving management problems are discussed in detail. The authors examine various approaches and methods used in relation to the eco-improvements of the industry under study, providing examples of positive impacts on biodiversity and sustainability of aquatic ecosystems. Aquaculture is a promising way of addressing food security issues and plays an important role in the functioning of ecological systems. Through integrated management, the desired results can be achieved, including the conservation of biodiversity, which will contribute to the sustainable functioning of organisms. Accordingly, it helps to reduce the levels of pressure on natural populations by regulating fisheries and thereby allowing natural ecosystems to maintain their balance. The practice of aquaculture involves the protection and preservation of natural habitats, such as wetlands and nesting sites for many species of birds. Such areas are critical for the reproduction of many aquatic species, contributing to the functioning of the ecosystem. Modern aquaculture systems include monitoring methods, as they can pose environmental threats and create environmental risks to the respective state of the hydroecosystem. Other important tasks include improving aquaculture waste management and improving water quality by removing excess organic matter and other particles using natural biofilters. Promising methods of aquaculture include the cultivation of algae that absorb carbon dioxide from the atmosphere and contribute to the development of green energy. Local community aquaculture reduces dependence on natural fisheries by providing jobs and alternative food sources. Aquaculture research can be used in ecosystem restoration projects. Understanding the interactions in aquaculture systems contributes to the knowledge of ecosystem dynamics and is the basis for management practices. The conclusions of the article emphasise the importance of aquaculture as a tool for achieving sustainable ecosystem development and provide practical recommendations for further research in this area. This approach allows us to highlight the multifaceted aspects of the problems and their relevance to the scientific community and practical application in natural resource management.Проведено глибокий аналіз сучасного стану гідроекосистем та проблем їх збереження. Детально розкриваються ключові завдання для аквакультури як інструментарію щодо врегулювань проблем управління. Автори розглядають різноманітні підходи та методи використання стосовно ековпроваджень досліджуваної галузі, надаючи приклади позитивного впливу на біорізноманіття та стійкість розвитку водних екосистем. Аквакультура – це перспективний напрямок вирішення проблем продовольчої безпеки, що відіграє важливу роль у функціонуванні екологічних систем. Через комплексне управління можна досягти бажаних результатів, зокрема збереження біорізноманіття, що сприятиме сталому функціонуванню організмів. Відповідно це допомагає зменшити рівні впливу навантаження на природні популяції завдяки врегулюванню вилову риби, дозволяючи природним екосистемам підтримувати свій баланс. Практика аквакультури передбачає захист і збереження природних середовищ існування, зокрема таких як водно-болотні угіддя та місця гніздування багатьох видів орнітофауни. Такі території є критично важливими для розмноження багатьох водних видів організмів, сприяючи функціонування екосистеми. Сучасні системи аквакультури включають методи моніторингу, адже вони можуть становити екологічні загрози і створити екологічні ризики для стану гідроекосистеми. Важливими завданнями також є вдосконалення системи поводження з відходами галузі аквакультури та поліпшення якості води шляхом видалення надлишку органічних речовин та інших часток, використовуючи природні біофільтри. Перспективні методи функціонування аквакультури включають розведення водоростей, які поглинають вуглекислий газ з атмосфери, а також сприяють розвитку зеленої енергетики. Аквакультура місцевих громад зменшує залежність від природного рибальства, забезпечуючи робочі місця та альтернативні джерела харчових продуктів. Результати дослідження аквакультури можна використовувати в проєктах відновлення екосистем. Розуміння взаємодії в системах аквакультури сприяє розширенню знань про динаміку екосистеми, є основою для практики управління. Висновки статті підкреслюють важливість аквакультури як інструменту для досягнення сталого розвитку екосистем та надають практичні рекомендації для подальших досліджень у цій галузі. Такий підхід дозволяє розкрити різнобічні аспекти проблем та виявити її значення для наукового співтовариства та практичного застосування в управлінні природними ресурсами
Забійні показники та якість м’язової тканини свиней за введення до ра-ціону препарату “Кроноцид-Л”
The effect of feeding the drug “Kronocid-L” with the content of chelated compounds of microelements on slaughter performance and the quality of muscle tissue of pigs was investigated. Chelate compounds, or chelates (from the English chelate – claw), belong to complex compounds that are formed as a result of the connection of a cation (metal ion) with two or more atoms of a complexon (ligand) molecule. Chelates are significantly different from non-chelated compounds both in terms of chemical and physical properties and in their effects on living organisms. A scientific and economic experiment was conducted on two analogous groups of 75-day-old fattening young pigs, 12 heads in each, obtained from crossing sows of the large white breed with boars of the landrace breed. The control group of pigs consumed the basic diet during the equalization and baseline periods. In addition to the main diet, the experimental group was fed the drug “Kronocid-L” with the content of chelated compounds of microelements at the rate of 1 liter per 1 ton of water. The drug “Kronrocid-L” is a transparent green-blue solution that contains chelate compounds of trace elements (iron, zinc, manganese and copper), formic, acetic, orthophosphoric, lactic, citric, succinic and benzoic acids in an amount of 19 % by weight in an aqueous solution. It was established that feeding pigs on fattening with the above-mentioned preparation contributes to an increase in slaughter weight and slaughter yield in the 2nd experimental group, respectively, by 12.8 kg or by 15 % (P < 0.05) and 5.6 % (P < 0.05 ) against benchmarks. At the same time, under the influence of the feed additive, the thickness of the lard above the 6-7 thoracic vertebra decreased by 3.2 mm or by 10 % (P < 0.05) and the area of the “muscle eye” increased by 2.8 cm2 or 6 % P < 0.01). The use of the drug “Kronocid-L” makes it possible to improve the quality indicators of muscle tissue, namely, to increase the juiciness and intensity of meat color, to increase the content of protein and fat, which indicates an increase in the intensification of protein and fat metabolism.Досліджено вплив згодовування препарату “Кроноцид-Л” із вмістом хелатних сполук мікроелементів на забійні показники та якість м’язової тканини свиней. Хелатні сполуки, або хелати (від англ. сhelate – клішня), належать до комплексних сполук, які утворюються внаслідок з’єднання катіона (іона металу) з двома і більше атомами молекули комплексону (ліганду). Хелати значно відрізняються від нехелатних сполук як за хімічними і фізичними властивостями, так і за своїм впливом на живі організми. Науково-господарський дослід було проведено на двох групах-аналогах відгодівельного молодняку свиней 75-денного віку, по 12 голів у кожній, отриманих від схрещування свиноматок великої білої породи з кнурами породи ландрас. Контрольна група свиней під час зрівняльного та основного періодів споживала основний раціон. Дослідній групі додатково до основного раціону згодовували препарат “Кроноцид-Л” із вмістом хелатних сполук мікроелементів з розрахунку 1 літр на 1 тону води. Препарат “Кронроцид-Л” – прозорий зелено-голубий розчин, який містить у водному розчині хелатні сполуки мікроелементів (заліза, цинку, марґанцю та міді), мурашину, оцтову, ортофосфорну, молочну, лимонну, бурштинову та бензойну кислоти в кількості 19 % за масою. Встановлено, що згодовування свиням на відгодівлі вищезгаданого препарату сприяє підвищенню забійної маси та забійного виходу в 2-й піддослідній групі відповідно на 12,8 кг, або на 15 % (P < 0,05), та 5,6 % (P < 0,05) проти контрольних показників. Водночас під впливом кормової добавки знизилась товщина шпику над 6–7 грудним хребцем на 3,2 мм, або на 10 % (P < 0,05), та збільшилась площа “м’язового вічка” на 2,8 см2, або на 6 % P < 0,01). Використання препарату “Кроноцид-Л” дає змогу покращити якісні показники м’язової тканини, а саме: збільшити соковитість та інтенсивність забарвлення м’яса, підвищити вміст білка та жиру, що свідчить про збільшення інтенсифікації білкового та жирового обміну
Моніторинг гідрохімічних показників рециркуляційної аквасистеми на ранніх стадіях онтогенезу Acipenser Ruthenus
The technological process of reproduction and rearing of Acipenser Ruthenus, juveniles and older age groups, in industrial fish farms is carried out in recirculating aquaculture systems with constant monitoring of the hydrochemical regime of the aquatic environment and strict adherence to the technology of phased feeding with live and artificial feed. Raising sturgeon species in winter at low temperatures (2–6 ºС) is one of the most difficult technological processes. The selection of Acipenser Ruthenus fry was carried out in February 2024 at a water temperature of 4 °C and gradually increased by 0.5 °C per day for 20 days to prevent a sharp increase, which could provoke active mobility and exhaustion, injury, and weight loss. The water temperature in the pools and trays of the experimental farm fluctuated between 4 and 18 °C during February – March 2024, which corresponds to the generally accepted temperature range for reproduction and rearing of Acipenser Ruthenus. Compliance with the temperature regime and control of the dissolved oxygen content in water directly affects the survival, growth rate and feed consumption efficiency of Acipenser Ruthenus juveniles at juvenile stages of development. Water turbidity is the only indicator that does not comply with GOST 3351-74 and ranged from 1.12–1.53 mg/dm3 with a norm of ≤ 1 mg/dm3, which is 0.01–0.02 % higher than the norm and indicates the ingress of a small amount of meltwater and rainwater runoff into groundwater. Exceeding the norm of turbidity can adversely affect the vital activity of aquatic organisms in recirculating aquaculture systems and affect body weight gain because suspended particles settle on the gills of fish and impair their respiration, food consumption and ionic metabolism. The presence of chlorides of organic origin in water indicates its contamination, but in the studied water samples its content ranged from 14.18–16.31 mg/dm3, which does not exceed the norm according to the Sanitary and Epidemiological Standards. The lack of oxygen in water can affect the accumulation of hydrogen sulfide as a result of the reduction of sulfuric salts and, as a result, lead to an increase in the content of sulfates, but in our case, the hydrochemical analysis of the water samples under study shows that the sulfate content does not exceed the norm and is 13–52.6 mg/dm3. To organise a balanced feeding of young Acipenser ruthenus at this industrial farm, Artemia salina is used as live feed. To obtain live fodder, we incubated pre-prepared Artemia salina eggs, which allows us to obtain a complete feed for feeding Acipenser ruthenus juveniles in a short time. The decontamination of Artemia salina eggs was carried out in incubation devices (with mandatory aeration, which ensures the absence of anaerobic zones in the egg mass and intensive lighting. For incubation, a solution of 50 g (5 % w/v) of sodium chloride (NaCI) per 1 litre of water is prepared, into which eggs are loaded at a density of 5 g/L. For one apparatus, load 10 litres of water and 50 g of Artemia salina eggs. The incubation lasts 24 hours at a water temperature of 27–29 °C. The yield of Artemia salina nauplii from one device is about 80 %.Технологічний процес відтворення та вирощування, молоді та старших вікових груп, Acipenser Ruthenus в індустріальних рибних господарства здійснюють в рециркуляційних аквакультурних системах з постійним контролем гідрохімічного режиму водного середовища і суворим дотриманням технології поетапної годівлі живими та штучними кормами. Вирощування осетрових видів риб в зимовий період за низьких температур (2–6 ºС) є одним з найбільш складних технологічних процесів. Відбір плідників Acipenser Ruthenus проводили в лютому 2024 року за температури води 4 ºС та впродовж 20 днів поступово підвищували її на 0,5 ºС на добу, з метою запобігання різкого її підвищення, що може спровокувати активну рухливість та виснаження, травматизацію, втрату маси. Температура води в басейнах та лотках дослідного господарства коливалася впродовж лютого – березня 2024 року в межах 4–18 ºС, що відповідає загальноприйнятому діапазону температур для відтворення та вирощування Acipenser Ruthenus. Дотримання температурного режиму та контроль вмісту розчиненого у воді кисню безпосередньо впливає на виживаність, темп росту та ефективність споживання кормів молоддю Acipenser Ruthenus на ювенальних стадіях розвитку. Каламутність води єдиний показник, який не відповідає ГОСТ 3351-74 та коливався в межах 1,12–1,53 мг/дм3 при нормі ≤ 1 мг/дм3, що на 0,01–0,02 % вище норми та вказує на потрапляння невеликої кількості талих вод і дощових стоків у ґрунтові води. Перевищення норми показника каламутності може негативно вплинути на життєдіяльність гідробіонтів у рециркуляційних аквакультурних системах та вплинути на приріст маси тіла тому, що завислі частинки осідають на зябрах риб і погіршується їх дихання, споживання їжі та сповільнюється йонний обмін. Наявність у воді хлоридів органічного походження свідчить про її забруднення, однак у досліджуваних пробах води її вміст коливався в межах 14,18–16,31 мг/дм3 що не перевищує норми згідно ДСанПіН. Дефіцит кисню у воді може вплинути на накопичення сірководню у результаті відновлення сірчанокислих солей і як наслідок призведе до підвищення вмісту сульфатів, проте в нашому випадку, гідрохімічний аналіз досліджуваних проб води на вміст сульфатів не перевищує норми та становить 13–52,6 мг/дм3. Для організації збалансованої годівлі молоді Acipenser ruthenus на даному індустріальному господарстві в якості живого корму використовують Artemia salina. Для одержання живого корму ми проводили інкубацію заздалегідь заготовлених яєць Artemia salina, що дає змогу отримати в стислий термін повноцінний корм для годівлі молоді Acipenser ruthenus. Дезактивацію яєць Artemia salina проводили в інкубаційних апаратах (з обов’язковою аерацією, яка забезпечує відсутність у масі яєць анаеробних зон та інтенсивним освітленням. Для інкубування необхідно зробити розчин на 1 л води 50 г (5 %о) кухонної солі (NaCI), в який завантажуємо яйця із щільністю посадки 5 г/л. На один апарат завантажуємо 10 л води та 50 г яєць Artemia salina. Інкубація триває 24 години при температурі води 27–29 ºС. Вихід науплій Artemia salina з одного апарата становить близько 80 %
Вплив електромагнітного випромінювання на організм медоносної бджоли
The paper presents data on the influence of electromagnetic radiation on the organism of honey bees. For this, three groups of bee families were formed. Bee families of the control group were kept under the influence of electromagnetic radiation from the Sun. In the 1st experimental group, offspring were exposed to radiation with a frequency of 2580 MHz. For this, we used a GZ-122 microwave generator with an output power of 1×10-12 W. Irradiation was carried out in a chamber isolated from light and shielded from microwave radiation, which was located in a thermally and sound-insulated room shielded from microwave radiation. In experiments with bee brood, the temperature was maintained at 35 °С in shielded TS-80 thermostats. Irradiation was carried out in the following mode: 9 hours of irradiation and 7 hours of pause (without irradiation). This cycle was repeated 3 times in a row. The bee families of the second experimental group were under the influence of the same generator, which irradiated the brood in the following mode: 16 hours of irradiation and 7 hours of pause (without irradiation). This cycle was repeated 3 times in a row. It was established that bees that developed under long-term artificial irradiation acquire the morphophysiological characteristics of bees with fewer reserve nutrients. Long-term radiation exposure negatively affects the storage of nutrients in the form of lipids by 25.69 % (P < 0.05), the reduction of total nitrogen by 16.93 % (P < 0.05). Such a negative trend was revealed against the background of a 14.1 % lower mass (P < 0.01) compared to bees that developed under natural irradiation.У роботі наведено дані щодо впливу електромагнітного випромінювання на організм медоносних бджіл. Для цього було сформовано три групи бджолиних сімей. Бджолині сім’ї контрольної групи утримувались за впливу електромагнітного випромінювання Сонця. У І дослідній групі розплід піддавався впливу випромінювання частотою 2580 МГц. Для цього ми використовували НВЧ генератор ГЗ-122 вихідною потужністю 1×10-12 Вт. Опромінення проводилося в ізольованій від світла та екранованої від НВЧ випромінювань камері, яка містилася в екранованій від НВЧ випромінювань термо- та звукоізольованій кімнаті. У дослідах з бджолиним розплодом температура підтримувалася на рівні 35 °С в екранованих термостатах ТС-80. Опромінення здійснювали у такому режимі: 9 годин опромінення та 7 годин паузи (без опромінення). Такий цикл повторювався 3 рази підряд. Бджолині сім’ї другої дослідної групи перебували під впливом такого самого генератора, який здійснював опромінення розплоду в такому режимі: 16 годин опромінення і 7 годин пауза (без опромінення). Такий цикл повторювався 3 рази підряд. Встановлено, що бджоли, які розвивалися при довготривалому штучному опроміненні, набувають морфофізіологічних характеристик бджіл з меншою кількістю запасних поживних речовин. Тривала дія випромінювання негативно впливає на запасання поживних речовин у вигляді ліпідів на 25,69 % (P < 0,05), зменшенні загального азоту на 16,93 % (P < 0,05). Таке негативна тенденція виявлена на фоні меншої маси на 14,1 % (P < 0,01) порівняно з бджолами, що розвивалися при природному опроміненні
Ефективність вирощування та відгодівлі гібридних свиней англійського походження за сухої та комбінованої системи їх годівлі
The article aimed to study the efficiency of rearing and fattening pigs with constant drying throughout life and variable during fattening feeding systems. It was established that changing the feeding system from dry to liquid led to an acceleration of the intensity of the piglets and, as a result, a 7.8 % increase in their weight at the end of fattening did not worsen feed conversion in pigs, but on the contrary, led to its improvement by 2.9 % on fattening and by 1.8 % during the period of rearing and fattening. Feed consumption per head and kilogram of growth during the rearing period did not differ significantly between groups of animals, which, accordingly, did not differ in cost. Meanwhile, during fattening, pigs that were switched to liquid feeding consumed 6.8 % more feed, resulting in 6.8 % more feed per head during the fattening period and a correspondingly higher cost. However, due to the higher intensity of growth, feed conversion in them turned out to be 2.9 % better, contributing to a 2.9 % reduction in the feed cost for 1 kg of growth compared to animals that consumed dry feed at this stage. No difference was found in the efficiency of rearing piglets under constant feeding during the weaning period and the growing period, while during the fattening period, the operational cost of fattening one head was found to be higher by 6.8 %, by 5.0 % the cost price and by 7.8 % of its cost completion of fattening, 8.8% income from fattening one animal and 1.9 % better profitability of this process in a group of animals with a variable feeding system. At the same time, due to better growth indicators, the animals of this group showed a 1.0 % lower cost of 1 kg of gain during fattening and a 2.6 % lower cost of 1 kg of live weight at its completion. It is also established that the cost of 1 kg of growth for growing and fattening is lower by 2.3 %. The cost of one head is higher by 5.0 %, its market value by 7.8 %, income from sales by 13.2 %, and by 7.8 % profitability of the entire production cycle of obtaining, growing, and fattening pigs. Changing the feeding system from dry to liquid after the growing-out period increased the efficiency of the whole process of acquiring, growing, and fattening pigs.Метою статті було вивчити ефективність вирощування та відгодівлі свиней за незмінної впродовж життя сухої та змінної під час відгодівлі систем годівлі. Встановлено, що зміна системи годівлі з сухої на рідку призвела до пришвидшення інтенсивності поросят і як результат – вищої на 7,8 % їх маси по завершенні відгодівлі, не погіршила конверсію корму у свиней, а навпаки, призвела до її поліпшення на 2,9 % на відгодівлі та на 1,8 % за період дорощування та відгодівлі. Споживання корму в розрахунку на одну голову та на один кілограм приросту за період дорощування суттєво не відрізнялись між групами тварин, що відповідно не мало різниці за його вартістю. Тим часом під час відгодівлі свині, які були переведені на рідку годівлю, щодоби споживали на 6,8 % більше корму, що спричинило на 6,8 % більшу його кількість в розрахунку на одну голову за період відгодівлі та на стільки ж вищу його вартість. Але за рахунок вищої інтенсивності росту конверсія корму в них виявилась на 2,9 % кращою, що посприяло здешевленню на 2,9 % кормової собівартості 1 кг приросту порівняно з тваринами, які споживали на цій стадії сухі корми. Не встановлено різниці в ефективності вирощування поросят за незмінної годівлі в підсисний період та на дорощувані, тимчасом як за період відгодівлі виявлено вищу на 6,8 % операційну собівартість відгодівлі однієї голови, на 5,0 % собівартість та на 7,8 % її вартість по завершенні відгодівлі, на 8,8 % дохід від відгодівлі однієї тварини та кращу на 1,9 % рентабельність цього процесу в групі тварин зі змінною системою годівлі. Водночас тварини цієї групи за рахунок кращих показників росту виявили на 1,0 % нижчу собівартість 1 кг приросту на відгодівлі, на 2,6 % собівартість 1 кг живої маси по її завершенні. Також встановлено нижчу на 2,3 % собівартість 1 кг приросту на дорощувані й відгодівлі та вищі за цей період на 5,0 % собівартість однієї голови, на 7,8 % її ринкову вартість, на 13,2 % дохід від реалізації та на 7,8 % рентабельність всього виробничого циклу отримання, вирощування та відгодівлі свиней. Тобто зміна системи годівлі з сухої на рідку після періоду дорощування посприяла підвищенню ефективності всього процесу отримання, вирощування та відгодівлі свиней
Вплив протеїнату купруму на показники крові у курчат-бройлерів
The data obtained during the scientific and economic experiment show that the replacement of copper sulfate with copper proteinate in broiler chickens, even in smaller doses, did not significantly affect hematological and biochemical blood parameters. Some increase in the total level of albumins and globulins, the activity of aspartate aminotransferase and alanine aminotransferase, and the content of calcium, phosphorus and copper in blood serum was noted. Introduction of cuprum proteinate to compound feed to broiler chickens of the third experimental group in doses of 13.9; 12.6 and 9.0 g/t (on average for 42 days – 12.5 g/t) contributed to a probable increase in total protein by 14.2 % (Р < 0.05) on the 30th day of the experiment and by 12.3 % (Р < 0.05) on the 42nd day of the experiment compared to the control group. At the same time, the level of albumins increased by 11.9 % (Р < 0.05) and 15.8 % (Р < 0.05), and globulins by 12.0 % (Р < 0.05) and 10.7 %, respectively. This fact shows that reducing the dose of cuprum proteinate has a positive effect on protein synthesis, activation of albumin and globulin synthesis occurs, which reduces the load on the immune system of broiler chickens and has a positive effect on protein metabolism. On the 42nd day of the experiment, the calcium content in the blood of all groups increased, but in the experimental groups it was higher than the control indicator in the second group by 4.8 % and by 5.6 % in the third experimental group. Regarding the level of Phosphorus in the blood serum of experimental groups of broiler chickens, its amount increased to 1.85–1.96 mmol/l on the 42nd day. The content of cuprum in the blood of broiler chickens, which were fed cuprum proteinate as part of compound feed, was probably higher than the indicator of the control group. Chickens of the second experimental group, which were fed cuprum proteinate in quantities of 18.2; 16.8 and 12.0 g/t of compound feed exceeded their counterparts by 14.0–16.3 % (Р < 0.05). Broiler chickens of the third experimental group, which were added to compound feed with cuprum proteinate in doses of 13.9, 12.6 and 30 g/t, prevailed on day 30 of the experiment by 18.8 % (Р < 0.01), and on day 42 day by 18.9 % (Р < 0.01). A higher level of Calcium and Phosphorus in the blood serum of experimental broiler chickens indicates an increase in the resistance of the bird to infections and better mineralization of bone tissue. Feeding of cuprum proteinate to broiler chickens makes it possible to reduce the dose of the trace element in compound feed, which reduces the burden on the bird's body and increases the biological availability of mineral compounds.Дані, отримані під час проведення науково-господарського досліду, свідчать, що заміна курчатам-бройлерам сірчанокислого купруму на протеїнат купруму навіть в менших дозах суттєво не вплинула на гематологічні та біохімічні показники крові. Виявлено деяке підвищення загального рівню альбумінів і глобулінів, активності аспартатамінотрансферази та аланінамінотрансферази, вмісту Кальцію, Фосфору та Купруму у сироватці крові. Введення до комбікорму протеїнату купруму курчатам-бройлерам третьої дослідної групи у дозах 13,9; 12,6 та 9,0 г/т (в середньому за 42 дні – 12,5 г/т) сприяло вірогідному збільшенню загального білка на 14,2 % (Р < 0,05) на 30 день досліду і на 12,3 % (Р < 0,05) на 42 день досліду порівняно з контрольною групою. Рівень альбумінів при цьому підвищився на 11,9 % (Р < 0,05) та 15,8 % (Р < 0,05), а глобулінів на 12,0 % (Р < 0,05) та 10,7 % відповідно. Цей факт свідчить, що зменшення дози протеїнату купруму позитивно впливає на синтез білка, відбувається активація синтезу альбуміну і глобуліну, що зменшує навантаження на імунну систему курчат-бройлерів та позитивно впливає на білковий обмін. На 42-у добу досліду вміст Кальцію в крові усіх груп підвищився, проте у дослідних групах був вищим за контрольний показник у другій групі на 4,8 % та на 5,6 % у третій дослідній групі. Щодо рівня Фосфору в сироватці крові дослідних груп курчат-бройлерів, то його кількість на 42-у добу зросла до 1,85–1,96 ммоль/л. Вміст Купруму у крові курчат-бройлерів, яким згодовували у складі комбікорму протеїнат купруму, вірогідно був вищий за показник контрольної групи. Курчата другої дослідної групи, яким згодовування протеїнат купруму у кількостях 18,2; 16,8 і 12,0 г/т комбікорму, переважали своїх аналогів на 14,0–16,3 % (Р < 0,05). Курчата-бройлери третьої дослідної групи, яким додавали до комбікорму протеїнат купруму у дозах 13,9, 12,6 та 30 г/т, переважали на 30 добу досліду контрольних аналогів на 18,8 % (Р < 0,01), а на 42 добу на 18,9 % (Р < 0,01). Вищий рівень Кальцію та Фосфору в сироватці крові дослідних курчат-бройлерів свідчить про підвищення резистентності птиці до інфекцій та кращу мінералізацію кісткової тканини. Згодовування протеїнату купруму курчатам-бройлерам дає змогу зменшити дозу мікроелемента в комбікормах, що знижує навантаження на організм птиці та підвищує біологічну доступність мінеральних сполук
Особливості організації технології вирощування та природного нересту щуки
The main area of development of aquaculture in our country today is pond fish farming, which has a long history of development. Pike is a very valuable species in aquaculture, especially for pond culture in polyculture with carp or pasture aquaculture in lakes. Ukraine has significant resource potential for growing marketable pond fish in farms, as a promising form of production organization. The direction of the development of polyculture in fish farming is a promising direction that develops and is effectively implemented in fish farming every year. Polyculture is based on such main objects of aquaculture as carp and herbivorous fish, as well as additional ones – pike, catfish, zander, tench, crucian carp. Currently, special attention in the development of polyculture is directed to the cultivation of pike. Stocking with pike brings not only additional fish productivity due to the realization of growth potential, eating low-value fish species, acting as a biomeliotrator, but also stimulates the growth of the main fish species. Using a rational ecosystem of ponds with the targeted formation of its trophic links under optimal polyculture, it is possible to obtain natural fish productivity in the grazing form of fish farming from 1 to 1.6 t/ha and more. This summer's marketable pike can be and expediently grown both in relatively small and sufficiently large feeding carp ponds, provided that trash fish are distributed in them, and these ponds must also be drainable. The cultivation of the main objects of fish farming is improved thanks to the introduction of pike into polyculture. It eats low-value fish, which contributes to better growth productivity of carp and herbivorous fish. In addition, the pike itself is a valuable object of fishing, which brings the conditions of growing commercial fish in farms closer to natural ones. The highest efficiency can be achieved thanks to the exact selection of technological parameters of the entire fish farming process. Numerous factors must be taken into account here: the temperature regime of the reservoir, dissolved substances, the development of the natural fodder base, the optimal density of fish planting, the rational ratio of species in polyculture, etc. Thus, given the appropriate parameters, this technology ensures greater efficiency of the industry and creates prerequisites for increasing its competitiveness.Основним напрямом розвитку аквакультури нашої країни нині є ставкове рибництво, що має тривалу історію розвитку. Щука є дуже цінним видом в аквакультурі, особливо для вирощування у ставку в полікультурі з коропом або пасовищної аквакультури в озерах. Україна має значний ресурсний потенціал для вирощування товарної ставової риби у фермерських господарствах, як перспективній формі організації виробництва. Напрямок розвитку полікультури у рибництві є перспективним, що з кожним роком розвивається та ефективно впроваджується у рибництві. Полікультура базується на таких основних об’єктах аквакультури, як короп та рослиноїдні риби, а також додаткових – щука, сом, судак, лин, карась. Нині особлива увага в розвитку полікультури спрямована на вирощування щуки. Зариблення щукою приносить додаткову рибопродуктивність за рахунок реалізації потенціалу росту, вона не тільки поїдає малоцінні види риб, виступаючи в ролі біомеліоратора, а й стимулює ріст основних видів риб. Використовуючи раціональну екосистему ставків при спрямованому формуванні її трофічних ланок за оптимальної полікультури, можна отримати природну рибопродуктивність при випасній формі рибництва від 1 до 1,6 т/га і більше. Товарних цьоголіток щуки можна та доцільно вирощувати як у порівняно невеликих, так і в достатньо великих за розмірами нагульних коропових ставах, за умови розповсюдження в них смітної риби, а також ці стави мають бути спускними. Вирощування основних об’єктів рибництва поліпшується завдяки впровадженню у полікультуру щуки. Вона поїдає малоцінну рибу, що сприяє кращій продуктивності росту коропа і рослиноїдних риб. Окрім цього, сама щука є цінним об’єктом промислу, який наближає умови вирощування товарної риби у господарствах до природних. Найвищої результативності можна досягнути завдяки точному підбору технологічних параметрів усього процесу вирощування риби. Тут мають бути враховані численні фактори: температурний режим водойми, розчинені речовини, розвиток природної кормової бази, оптимальна щільність посадки риб, раціональне співвідношення видів у полікультурі тощо. Таким чином, дана технологія за відповідних параметрів забезпечує більшу ефективність галузі та створює передумови для підвищення її конкурентоспроможності
Нутріціологічні аспекти організації нормованого живлення собак
Currently, dog breeding is gaining more and more importance in various branches of the national economy. There is a growing need for the development of agricultural, service, decorative, sports and special dog breeding, as these animals are indispensable human helpers. The German Shepherd has been the most popular breed in Europe for many years. Nutrition is probably one of the main factors affecting a dog's health and general well-being. Its growth, development, mood and mobility depend directly on what food we feed our pet. In today's conditions, the issues of feeding, maintenance, upbringing, training, prevention of infectious diseases were and are quite relevant in the field of dog breeding. There is a very large number of especially foreign scientists who conduct research in this field of science. In Ukraine, scientists, in our opinion, pay little attention to the study and improvement of dog feeding techniques and rations in various directions of their use. The intensity of growth and development of the young, and the health of the dog mainly depends not only on maintenance and care, but also on correct and balanced feeding. Therefore, it is extremely necessary to have a full-fledged feeding, which involves ensuring the ratio of energy, nutrients and biologically active substances: proteins, fats, carbohydrates, vitamins, and minerals. The following principles of correct and reasonable feeding of dogs can be distinguished: ensuring the needs of animal organisms with the required volume and energy of fodder; and all nutrients; good palatability of fodder, technique and mode of feeding; the availability of nutrients for digestion and the chemical composition of feed and its safety. The principles of dog feeding and nutrition continue to develop intensively. One of the examples of how far scientists have advanced in this matter can be dogs, which half a century ago veterinarians considered purely carnivores. These dogs came to the clinics sick, thin, weak, with a metabolic disorder, which was a direct result of eating an all-meat diet. Most at that time thought that since dogs are carnivores, a meat diet and feeding should be the best for them. But in reality, dogs are omnivores. And so now we all know that feeding them rations consisting of 100 % meat for a long time can lead to irreparable consequences. In this article, we will try to consider different types and methods of feeding dogs, we will study the peculiarities of digestion of food in the gastrointestinal tract, which can help in the future to make the right choice of products or feed. Let's try to find out what is better to feed and what absolutely cannot be given to a pet, as well as what to do if he develops an eating disorder. Thus, we will make a detailed description of animal feeding in various cases, and help you form your own opinion on this issue in order to do everything correctly and not harm your pet.В умовах сьогодення питання годівлі, утримання, виховання, дресури, профілактики інфекційних хвороб були й є досить актуальними в галузі собаківництва. Дуже велика кількість особливо зарубіжних учених, які займаються проведеннями досліджень у даній галузі науки. В Україні науковці на нашу думку дещо мало приділяють уваги з вивчення та покращення техніки та раціонів годівлі собак у різних напрямках їх використання. Інтенсивність росту й розвитку молодняку, та стан здоров’я собаки в основному залежить не тільки від утримання та догляду, а й правильної і збалансованої годівлі. Тому вкрай необхідна повноцінна годівля, яка передбачає забезпечення співвідношення енергії, поживних і біологічно активних речовин: білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин. Можна виділити такі принципи правильного та обґрунтованого живлення собак: забезпечення потреби організмів тварин необхідними за об’ємом та енергією кормами; та всіма поживними речовинами; хороші смакові якості кормів, техніка й режим годівлі; доступність поживних речовин для перетравлення та хімічний склад корму і його безпечність. Принципи годівлі та живлення собак продовжують інтенсивно розвиватись. Одним із прикладів того, наскільки далеко вчені просунулися у цьому питанні, можуть бути собаки, яких пів століття тому ветеринари вважали суто м’ясоїдами. Ці собаки надходили до клінік, хворими худими, слабкими, з порушенням обміну речовин, що було прямим результатом вживання суто м’ясних раціонів. Більшість у той час думали, що оскільки собаки є м’ясоїдними то м’ясна дієта і годівля повинна бути для них найкращою. Але насправді собаки є всеїдними тваринами. І тому тепер ми усі знаємо, що згодовувати їм раціони які складаються із 100% м’яса протягом тривалого часу, може призвести до непоправних наслідків. У цій статті ми спробуємо розглянути різні види та способи живлення собак, вивчимо особливості перетравлення їжі у шлунково-кишковому тракті, які можуть допомогти в майбутньому робити правильний вибір продуктів чи ж кормів. Спробуємо дізнатися, чим краще годувати і що категорично не можна давати вихованцю, а також що робити, якщо у нього з’явиться харчовий розлад. Таким чином, ми зробимо детальний опис годівлі тварин у різних випадках, і допоможемо сформувати власну думку з цього питання, щоби робити все правильно і не зашкодити улюбленцеві
Старіння і деградація прозорих тонкоплівкових електродів йодиду міді для функціональних пристроїв електронної техніки
Transparent CuJ copper iodide thin-film electrodes are widely used in various optoelectronic devices, such as solar cells, electroluminescent displays, touch screens, multifunctional photoconverters, etc. Their advantages are high transparency, because CuJ absorbs light in a limited range of wavelengths, which allows them to transmit visible light, making them ideal for transparent devices, low cost, because copper iodide is an inexpensive material, making it economically viable for mass production, simplicity fabrication, as CuJ can be easily deposited on various substrates using simple film deposition techniques such as vacuum deposition and magnetron sputtering. However, transparent CuJ type thin-film electrodes are subject to aging and degradation, which can reduce their performance and service life. The main factors affecting the aging and degradation of CuJ are the processes of oxidation, diffusion, degradation under the influence of light, and humidity. Despite numerous studies in the direction of obtaining high-quality thin films of copper iodide, today there is a need for a detailed study of the processes of their aging and degradation of properties. Therefore, in this article, we investigated the degradation processes of transparent upper copper iodide electrodes of thin-film multicomponent semiconductor heterostructures. This article shows the features of the use of film copper iodide in multilayer thin-film semiconductor structures. The influence of atmospheric conditions and lighting on the values of the rates of degradation of electrical resistance of copper iodide in semiconductor thin-film structures was studied. It has been found that atmospheric exposure to oxygen, moisture and other factors increases the electrical resistance of the copper iodide top electrode, and the use of Elastosil sealant does not lead to appreciable improvement. Heterostructures in vacuum are minimally affected by external factors, and therefore a significant increase in their CuJ upper electrode resistance values indicates the predominant role of aging of copper iodide films, which is not related to atmospheric conditions. It was established that natural sunlight significantly increases the degradation of copper iodide films, which should be taken into account when forming and using the corresponding thin film structures.Прозорі тонкоплівкові електроди типу йодиду міді CuJ широко використовуються в різних оптоелектронних приладах, таких як сонячні батареї, електролюмінесцентні дисплеї, сенсорні екрани, багатофункціональні фотоперетворювачі та ін. Їхніми перевагами є висока прозорість, оскільки CuJ поглинає світло в обмеженому діапазоні довжин хвиль, що дозволяє їм пропускати видиме світло, роблячи їх ідеальними для прозорих пристроїв, низька вартість, бо йодид міді є недорогим матеріалом, що робить його економічно вигідним для масового виробництва, простота виготовлення, оскільки CuJ можна легко наносити на різні підкладки за допомогою простих методів нанесення плівок, таких як вакуумне осадження та магнетронне розпилення. Однак прозорі тонкоплівкові електроди типу CuJ схильні до старіння і деградації, що може призвести до зниження їхньої продуктивності та терміну служби. Основними факторами, що впливають на старіння і деградацію CuJ є процеси окислення, дифузія, деградація під впливом світла, вологість. Незважаючи на численні дослідження в напрямку отримання високоякісних тонких плівок йодиду міді, на сьогоднішній день існує потреба детального вивчення процесів їхнього старіння і деградації властивостей. Тому в даній статті ми дослідили процеси деградації прозорих верхніх електродів йодиду міді тонкоплівкових багатокомпонентних напівпровідникових гетероструктур. В даній статті показані особливості застосування плівкового йодиду міді в багатошарових тонкоплівкових напівпровідникових структурах. Досліджено вплив атмосферних умов та освітлення на значення темпів деградації електроопору йодиду міді у напівпровідникових тонкоплівкових структурах. Встановлено, що дії атмосферних умов, пов’язані з киснем, вологістю та іншими факторами збільшують значення електричного опору верхнього електроду йодиду міді, а використання герметика еластосилу не веде до помітного покращення. Мінімальній дії зовнішніх факторів піддаються гетероструктури у вакуумі, і тому значне зростання їхніх значень опору верхнього електроду CuJ свідчить про переважаючу роль старіння плівок йодиду міді, не пов’язаного з атмосферними умовами. Встановлено, що природнє сонячне світло значно посилює деградацію плівок йодиду міді, що слід враховувати при формуванні і використанні відповідних тонкоплівкових структур
Збагачення хлібобулочних виробів нетрадиційною сировиною
Mass consumption products such as a bread and bakery products have insufficient nutritional value due to the low content of complete proteins, dietary fibers, vitamins and minerals. The analysis of the nutritional value of bakery products shows the expediency of balancing their chemical composition, increasing the biological value, eliminating the deficiency of individual components due to enrichment with biologically active ingredients. A promising direction of increasing the nutritional value of bakery products is the inclusion of non-traditional plants raw materials in the recipe, which allows to increase their nutritional value, improve organoleptic and physicochemical indicators. The subject of the study is to increase the nutritional value of bakery products by using various technological methods, introducing raw materials of natural origin, in particular, non-traditional raw materials of plant origin, which is a natural biocorrector with a high content of biologically active substances. The purpose of the work was to conduct an analysis of literary sources devoted to scientific research on the use of non-traditional raw materials in baking. Analytical methods of research were used in the formation of the article. The use of non-traditional raw materials of vegetable origin in the production of bakery products enriches them with certain nutrients, diversifies the taste properties, but can have different effects on the characteristics of the dough and the quality of baked products. The use of non-traditional plant raw materials in the technology of bakery products to enrich them with useful nutrients and create products with health-promoting properties is substantiated.Продукти масового споживання, такі як хліб та хлібобулочні вироби, мають недостатню харчову цінність через низький вміст повноцінних білків, харчових волокон, вітамінів і мінералів. Аналіз харчової цінності хлібобулочних виробів показує доцільність збалансування їхнього хімічного складу, підвищення біологічної цінності, усунення дефіциту окремих складових за рахунок збагачення біологічно активними інгредієнтами. Перспективним напрямом підвищення харчової цінності хлібобулочних виробів є включення до рецептур нетрадиційної рослинної сировини, що дозволяє підвищити їх харчову цінність, поліпшити органолептичні та фізико-хімічні показники. Предмет дослідження – підвищення харчової цінності хлібобулочних виробів шляхом використання різних технологічних прийомів, внесення сировини натурального походження, зокрема нетрадиційної сировини рослинного походження, яка є природним біокоректором з високим вмістом біологічно активних речовин. Метою роботи було провести аналіз літературних джерел, присвячених науковим дослідженням з використання у хлібопеченні нетрадиційної сировини. При формуванні статті використовувалися аналітичні методи досліджень. Використання нетрадиційної сировини рослинного походження у виробництві хлібобулочних виробів збагачує їх певними нутрієнтами, урізноманітнює смакові властивості, але може по-різному впливати на характеристики тіста та якість випечених виробів. Обґрунтовано використання нетрадиційної рослинної сировини у технології хлібобулочних виробів для збагачення їх корисними нутрієнтами і створення продукції з направленими оздоровчими властивостями