Scientific Messenger of Lviv University of Veterinary Medicine and Biotechnology / Науковий вісник ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій
Not a member yet
3672 research outputs found
Sort by
Вдосконалення інструментарію фінансового менеджменту аграрних підприємств
Get PDFFinancial management of agricultural enterprises, like any other direction of managerial activity, is a complex system consisting of many interdependent elements that collectively determine the financial stability of the subject. The authors defined the principles of financial management in the system of management activities: the principle of complexity after the adoption of management decisions, the principle of variability of approaches to the development of management decisions, the principle of dynamism of management decisions, the principle of compliance of management decisions with the strategic goals of the enterprise. It has been established that the main goal, the achievement of which is aimed at managerial decisions within the framework of financial management, is to guarantee the financial stability of agricultural enterprises based on the organization of the competent distribution of financial resources, their use and movement, and that at the current stage of the development of economic relations, an important factor in increasing the competitiveness of agricultural enterprises enterprises are using digital products that allow automating the management system of business entities. It was found that in order to increase the efficiency of the financial management system, agricultural enterprises need to improve financial resources management tools, one of which is the implementation of the Enterprise Resource Planning System (ERP-system), which automates management activities. The use of such software products will allow: at the enterprise level – to improve the general financial condition and timely neutralization of threats capable of weakening the financial stability of entities; at the level of the national economy – to guarantee the financial security of the state. Improving the financial management system of agricultural enterprises based on the implementation of the ERP software product will allow to increase the effectiveness of management decisions in the field of financial resource management and, accordingly, significantly strengthen their financial stability.Фінансовий менеджмент аграрних підприємств, як і будь-який інший напрямок управлінської діяльності, є складною системою, що складається з безлічі взаємозалежних елементів, що в сукупності визначають фінансову стійкість суб'єкта. Авторами визначено принципи фінансового менеджменту в системі управлінської діяльності: принцип комплексності після ухвалення управлінських рішень, принцип варіативності підходів до розробки управлінських рішень, принцип динамізму управлінських рішень, принцип відповідності управлінських рішень стратегічним цілям підприємства. Встановлено, що основна мета, на досягнення якої спрямовані управлінські рішення у рамках фінансового менеджменту, полягає у гарантуванні фінансової стійкості аграрних підприємств на основі організації грамотного розподілу фінансових ресурсів, їх використання й руху та, що на сучасному етапі розвитку економічних відносин важливим фактором підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств є застосування цифрових продуктів, які дозволяють автоматизувати систему управління господарюючими суб'єктами. Виявлено, що для підвищення ефективності системи фінансового менеджменту аграрним підприємствам необхідно вдосконалювати інструменти управління фінансовими ресурсами, одним із яких є впровадження, Enterprise Resource Planning System (ERP-система), що автоматизують управлінську діяльність. Використання таких програмних продуктів дозволить: на рівні підприємства – покращити загальний фінансовий стан та своєчасну нейтралізацію загроз, здатних послабити фінансову стійкість суб'єктів; на рівні національної економіки – гарантувати фінансову безпеку держави. Удосконалення системи фінансового менеджменту аграрних підприємств на основі впровадження програмного продукту ERP дозволить підвищити ефективність управлінських рішень у галузі управління фінансовими ресурсами та, відповідно, суттєво зміцнити їх фінансову стабільність
НАСТІЛЬНИЙ ТЕНІС ТА ЄДИНОБОРСТВО – ЩО СПІЛЬНОГО?
Get PDFАктуальність. На перший погляд може здатися, що настільний теніс і бокс зовсім не схожі один на одного, чи не так? Та я не була б такою впевненою. У цій статті ми розглянемо, що мають спільного між собою такі популярні види спорту як бокс, що є одним з видів єдиноборств, і настільний теніс.
Настільний теніс і бокс мають набагато більше спільного, ніж можна собі уявити. Подібність між цими видами спорту стає дуже очевидною, якщо оцінити їх на технічному, тактичному та розумовому рівнях.
На основі мого багаторічного досвіду гри та тренування з настільного тенісу, а також після дослідження передових технік боксу, можна визначити, чого ці дисципліни можуть навчитися одна в одної.
Мета дослідження. Дослідити спільні риси настільного тенісу та боксу і визначити, які вправи та прийоми одного виду спорту будуть корисними для іншого.
Методи дослідження. Теоретичний аналіз літературних джерел, педагогічне спостереження.
Результати дослідження. Порівнюючи ці два види спорту із загальної точки зору, можна виділити декілька подібностей: швидкість рухів і швидкість реакції, спритність і концентрація, час і ритм тощо.
Швидкість ударів та витривалість рук відіграють ключову роль практично у всіх видах єдиноборств: бокс, муай-тай, кікбоксинг чи ММА [1, 2].
У настільному тенісі кулька після удару розвиває швидкість 120-170 кілометрів на годину і за частки секунди пролітає відстань до іншої половини столу. За цей час потрібно встигнути прийняти рішення, підготувати і виконати дію у відповідь.
Вважається, що у гравців у настільний теніс найкраща координація рухів. Бокс вимагає таких самих якостей від спортсмена, і тому включення гри за тенісним столом до програми підготовки боксера ніколи не буде зайвим [2].
Обидва види спорту дуже схожі за своєю суттю. Тому вправи та техніки з одного виду спорту можна адаптувати до іншого, створюючи нові можливості для розвитку.
Наприклад, бокс з тінню спочатку був винайдений для вдосконалення техніки боксу. Потім його адаптували до настільного тенісу, і тепер гра з тінню є одним із найпопулярніших методів тренувань із настільного тенісу.
Обидва види спорту також дуже залежать від рефлексів і м’язової пам’яті. Оскільки обидва є надшвидкими, спортсмени повинні закріпити в м’язовій пам’яті правильну реакцію на кожну ситуацію. Ось чому одна з основних вправ у тренуваннях боксерів, – це коли чергуються удари і ухилення, а гравці в настільний теніс практикують регулярні вправи, призначені для вдосконалення техніки, та нерегулярні (раптові) вправи, які покращують рефлекси та координацію.
Загальновідомо, що настільний теніс, так само як і бокс, вимагають якомога найшвидшого реагування на ситуацію. Обидві дисципліни спрямовані на швидку обробку інформації, щоби діяти відповідно до ситуації, вимагають відмінних рефлексів і координації. У боксі бійці повинні швидко реагувати на удари та маневри суперника, тоді як у настільному тенісі гравці повинні швидко реагувати на траєкторію та обертання м’яча.
Обидва види спорту вимагають від спортсменів вміння «зчитувати» рухи суперника та відповідним чином реагувати. У боксі бійці спостерігають за поведінкою суперників, рухом ніг і мовою тіла, щоб передбачити їхні удари та спланувати контратаки. У настільному тенісі гравці спостерігають за вибором удару, обертанням і місцем удару м’яча своїх суперників, щоб скорегувати своє положення та вибрати відповідний удар у відповідь.
Крім того, і бокс, і настільний теніс вимагають певного рівня стратегічного мислення та вміння адаптуватися до мінливих ситуацій під час матчу. Боксери повинні проаналізувати сильні та слабкі сторони суперника, відповідно скорегувати свій план гри та приймати рішення на рингу за частки секунди. Подібним чином гравці в настільний теніс повинні розробляти стратегію своїх ударів, змінювати обертання м’яча та напрямок польоту, а також адаптувати свій план гри на основі стилю гри суперника.
Обидва види спорту включають наступальні та оборонні стратегії. У боксі бійці використовують такі тактики, як джеби, хуки та комбінації, щоби атакувати своїх противників, а також використовують захисні маневри, такі як блокування, ухилення та контрудари. У настільному тенісі гравці використовують атакуючі удари, такі як смеш чи накат, щоб отримати очки, а також використовують захисні прийоми, такі як блокування (підставки) та підрізки, щоби протистояти ударам противника.
Спритність є дуже важливою якістю для обох видів спорту. Тенісист, як і боксер, повинні вільно володіти своїм тілом, вміти легко, швидко і ефективно здійснювати різноманітні рухи [3, 4].
Робота ніг має суттєве значення в обох видах спорту. Боксери використовують роботу ніг для швидкого пересуватися по рингу, ухилення від ударів, утримання рівноваги. Так само гравці в настільний теніс використовують роботу ніг, щоби постійно змінювати своє положення за столом, швидко рухатися, щоб дістатися м’яча, займати вигідні позиції для ефективних ударів.
І бокс, і настільний теніс вимагають інтенсивної зосередженості та концентрації. У боксі бійці повинні зберігати концентрацію протягом усього матчу, щоб уникати ударів і ефективно виконувати власні удари. Подібним чином у настільному тенісі гравці повинні залишатися зосередженими, щоб стежити за м’ячем, швидко приймати рішення та виконувати точні удари.
Час і ритм мають дуже важливе значення в обох видах спорту. У боксі бійці прагнуть розподілити час своїх ударів, щоб використати момент у захисті суперника, коли той відкритий. Подібним чином у настільному тенісі гравцям потрібно точно розраховувати час своїх ударів, щоб влучити по м’ячу в потрібний момент, і підтримувати постійний ритм, щоб контролювати темп гри.
Правильне оцінювання просторового позиціонування також важливе в настільному тенісі, так само як і у боксі. Спортсмен має віднайти відповідну позицію для удару та розрахувати правильну дистанцію. Виконувати переміщення необхідно між ударами, щоби до моменту удару бути у потрібному місці. Це правило вірне як для настільного тенісу, так і для боксу.
Змагальний характер: і бокс, і настільний теніс є надзвичайно змагальними видами спорту. Спортсмени прагнуть перевершити суперників, перемагати в матчах і досягати успіху на різних рівнях змагань. Драйв, рішучість і розумова стійкість, що є такими необхідними в обох видах спорту, сприяють їхньому змагальному характеру.
Висновки. Підсумовуючи, можна сказати, що існує безліч технік і методів, яким обидві дисципліни можуть навчитися одна в одної, і саме за допомогою аналізу можна екстраполювати корисні концепції у спорті та перенести їхні переваги на інші
УДОСКОНАЛЕННЯ РУХОВИХ НАВИЧОК ЄДИНОБОРЦІВ ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ НЕТРАДИЦІЙНИМИ ВИДАМИ БОРОТЬБИ ВИЗНАНИМИ В УКРАЇНІ
Get PDFПостановка проблеми. Спортивні єдиноборства відносяться до тих видів рухової діяльності, які мають значну популярність серед юнаків та підлітків. Саме боротьба завдяки відсутності ударних засобів, може забезпечувати одночасно оздоровчий, тренувальний, виховний та освітній ефекти [1, 2]. Однак на сьогоднішній день переважна більшість методичних вказівок стосується олімпійських видів спорту, в той час як інші види спортивної боротьби залишаються без належного науково-обґрунтованого забезпечення, і боротьба на поясах нажаль не є виключенням.
Аналіз останніх публікацій і досліджень. Аналіз спеціальної літератури свідчить про ефективність навчально-тренувальних впливів на ефективність змагальної діяльності, комплексного стану розвитку фізичних здібностей, функціональних можливостей і техніко-тактичного арсеналу незалежно від виду боротьби.
Крім того, результати досліджень Г. Арзютова, Г. Огарь, В. Санжарова В. Ласиці вказують про наявність систематичної динаміки вимог до стану фізичної і техніко-тактичної підготовленості висококваліфікованих борців, що потребує постійного удосконалення рухової майстерності у взаємозв’язку із проявом швидкості та комплексу координаційних здібностей.
Мета дослідження. Розробити методичні рекомендації щодо удосконалення рухових навичок борців під час занять нетрадиційними видами боротьби.
Методи дослідження: аналіз наукової літератури та документальних джерел, інформаційних ресурсів мережі Інтернет, передового зарубіжного та вітчизняного досвіду; поєднання логічного та історичного аналізу: системний аналіз; порівняння та зіставлення; функціонально-структурний аналіз; теоретичне прогнозування та моделювання..
Результати дослідження та їх обговорення. Національні види боротьби зіграли важливу роль в історії народів поряд із звичаями, обрядами і традиціями. Мабуть, немає жодної народності, яка не мала б своєї національної боротьби з певними технічними діями і правилами змагань. Боротьба, як вид спорту, культивується різними народами протягом багатьох століть. Вона є важливим чинником зміцнення фізичного та морально-психологічного розвитку людини. Організовуючи і проводячи змагання з боротьби, кожен народ відображав в них свої національні звичаї, допускаючи застосування тих чи інших технічних дій і способів для досягнення перемоги [1-5].
Боротьба Алиш виникла на початку XXI століття – цей вид об'єднав у собі традиційні види боротьби на поясах народів Центральної Азії. Від інших видів поясної боротьби Алиш відрізняється способом тримання поясу: перед захватом борці повинні обгорнути пояси один одного навколо зап'ястків (в інших різновидах такий тип захвату не є обов'язковим).
Також існує 2 стилі, в яких дозволяється чи забороняється проведення прийомів ногами. Останній – менш популярний, а більшість змагань проводяться у першому стилі, який ще називають вільним.
Алиш регулюється Міжнародною федерацією боротьби на поясах і визнається Міжнародною федерацією асоційованих видів боротьби ФІЛА. Алиш – "вертикальний" вид боротьби (немає боротьби у партері). На офіційних змаганнях учасники одягнені в єдину форму, яка складається з куртки синього або зеленого кольору і білих брюк. Поверх куртки зав'язують пояс червоного кольору, за який супротивники повинні постійно тримати один одного.
Правила досить прості: суперники, ухопившись за пояси, намагаються кинути один одного на спину. При цьому дозволяється робити кидки, підніжки, підсікання, звалювання і активні накриття з положення стійка при захваті двома руками за пояс суперника.
Згадки про боротьбу кураш зустрічаються ще у VI столітті У кочівників ні однин захід не обходився без боротьби на поясах. Поясна боротьба являлась не лише важливим елементом бойової підготовки воїнів, але і ритуалом, що піднімає бойовий дух.
Основа боротьби кураш збереглася до наших днів – це кидок суперника за пояс на лопатки. Атлет повинен не тільки володіти фізичною силою, але і прекрасно володіти технікою боротьби: постановка рук, ніг і тулуба – це навички, які відпрацьовуються роками.
На початку 90-х років XX століття в Узбекистані почалося активне відродження цієї боротьби. 6 вересня 1998 в Ташкенті за участю представників 28 країн Азії, Африки та Європи була створена Міжнародна асоціація боротьби кураш. А в квітні 1999 року був проведений перший чемпіонат світу.
У 2003 році кураш був визнаний в якості офіційного виду спорту Олімпійською радою Азії, яка є відділом МОК. В даний час поясна боротьба кураш стала популярна і у жіночої статі. Жінки вже беруть участь в регіональних та світових чемпіонатах.
Сумо вид спорту, якому понад 2000 років. За діючими правилами змагання проводяться біля 200 років. Міжнародна федерація боротьби СУМО була утворена у 1992 році та налічує біля 80 країн. Європейська федерація Сумо була створена у 1995 році та налічує 28 країн.
Федерація СУМО України була створена влітку 1999 року, а у жовтні 1999 року команда України вперше взяла участь у V Чемпіонаті Європи та була прийнята до складу Європейського Союзу СУМО. У грудні того ж року, беручи участь у VIII Чемпіонаті Світу, увійшла до складу Міжнародного Союзу СУМО.
З 2004 року Федерація СУМО України почала отримувати державну підтримку у вигляді фінансування заходів та підготовки національної збірної команди України в основних міжнародних змаганнях, завдяки чому останніми роками Федерація СУМО України посідає провідні позиції у світових змаганнях.
Для успішнішого навчання єдиноборствами можна і потрібно використовувати принципи так званого програмованого навчання, навіть якщо при цьому не застосовуються які-небудь технічні пристрої. Весь матеріал процесу навчання строго розчленовується на “елементарні акти навчання”. Підставою для розчленовування навчального матеріалу можуть служити аналіз структури самого матеріалу і успішне засвоєння кожного окремого завдання в їх послідовності. Далі потрібний ефективний контроль за засвоєнням кожного елементарного завдання, причому терміновий контроль. Якщо завдання виконане, якщо воно вирішене, то треба рухатися далі. Якщо ж ні, то подальше просування даремне.
Коли говорять про спортивну техніку, то нерідко змішують різні поняття, змінюють її сенс. Абсолютно правильно, коли спортивна техніка розуміється як система рухів, як реальна дія спортсмена. Іноді спортивна техніка розглядається як наявність навиків і умінь, можливостей спортсмена.
Сучасні вимоги до техніки складаються не відразу. Вони виникають унаслідок варіативності, мінливості техніки. І випадково, і цілеспрямовано в десятках і сотнях тисяч спроб шукають нові варіанти. У одних випадках їх можна було б в принципі знайти набагато раніше; для цього не потрібно ні нового інвентарю, ні вищого рівня фізичної підготовки.
У інших випадках поява нових варіантів пов'язана з появою нового інвентарю, підвищенням рівня підготовленості, з методикою тренування. Головне, перше джерело прогресу – мінливість техніки, її варіанти, пошуки цих варіантів.
При відробітку коронної техніки, високу ефективність показали діагональні матриці, що задають дозування навантаження, темп і кількість спроб повторень кидків (рис. 1).
Відробіток починається з низького темпу і без опору. Виконавши 3 кидки в злитому виконанні, продовжуєте виконання по вертикалі 5 (середній темп) і 2 кидки (високий темп). Після цього йде виконання техніки на рівні 1/2 сили кидку 2,4,6 повторень відповідно. Ви відпочиваєте активно, і одночасно Ваш партнер виконує цю серію.
Третя серія (з виконанням кидку в повну силу) виконується аналогічно - 3, 2, 3 повторення на різних темпах виконання руху. Цей блок виконується кілька разів до появи упевненого і чіткого проведення прийому. Тобто, цей момент наступає між рівнями “знання” і “уміння”, він лежить в районі 500 повторень. Йдеться про середні координаційні здібності (КЗ) борця.
Для оцінного розрахунку кількості повторень при вдосконаленні індивідуальної техніки на етапах багаторічної спортивної підготовки в єдиноборствах можна запропонувати узагальнену теоретичну криву навчання.
Кількість повторень при виконанні кидків теоретично можна збільшувати до безкінечності і в цьому полягає принцип розвитку знань, тобто наскільки детально б ми не вивчали дане явище – будуть завжди присутні ще не розкриті моменти (рис. 2).
Порівняльна ефективність якості реалізації технічних дій на практиці може бути оцінена на основі методів біомеханічного аналізу. В цьому випадку зразком для порівняння може бути узята техніка єдиноборців високої кваліфікації. Загальновідомо, що перехід кількості в якість відбувається стрибком. Цей момент, що сигналізує про утворення динамічно стійкого навику виконання одного руху, виявляється з двох боків техніки, яка закономірно відрізняється у єдиноборців різної кваліфікації (змінюються зі зростанням спортивної майстерності), прийнято вважати дискримінативними ознаками.
Такі ознаки ефективності техніки використовують як основні показники лише тоді, коли техніка рухів дуже складна, а на основі біомеханічного аналізу не вдається визначити її найбільш раціональний варіант. У інших випадках дискримінативні ознаки доповнюють показники абсолютної ефективності, часто співпадаючи з ними.
В більшості випадків показниками порівняльної ефективності можна користуватися, якщо всі сильні єдиноборці застосовують один і той же варіант техніки. Для визначення дискримінативних ознак використовують один з двох дослідницьких підходів: а) порівнюють показники техніки єдиноборців високої і низької кваліфікації, або; б) розраховують коефіцієнти кореляції і рівняння регресії між спортивним результатом з одного боку, та показником техніки – з іншого.
Велике значення при оцінці якості тієї або іншої методики вдосконалення силової структури техніки кидка має її реалізаційна ефективність (ефективність реалізації). Ідея використання цих показників полягає в зіставленні показаного спортсменом результату або з тим досягненням, яке він по рівню розвитку своїх рухових якостей потенційно може показати, або з витратами енергії і сил при виконанні оцінюваного спортивного руху. Практично це здійснюється шляхом порівняння результатів спортсменів: а) у технічно складній дії (як правило, це те “коронний” рух, в якому спеціалізується спортсмен); б) у технічно простіших завданнях, що вимагають розвитку тих же рухових якостей, що і основні.
Таким чином, за допомогою теорії передбачення спортивного майбутнього можна з достатньою для практики точністю спланувати темп освоєння спортсменом-єдиноборцем базової техніки єдиноборств і управляти процесом постановки “коронної” техніки індивідуального стилю змагання єдиноборців.
Висновки. Для періоду прогнозування спортивного результату в олімпійських іграх (10-20 років) значення психологічної підготовленості в успіху змагання різко зростає і стає переважаючим. Зростає значення і тактичній підготовленості, яка багато в чому пов'язана з психологічною, оскільки в процесі її реалізації провідне місце займає оперативне мислення. І, нарешті, на етапі вищої спортивної майстерності відбувається подальше зниження відносної значущості фізичної підготовленості в успіху змагання.
Таким чином спостерігається яскраво виражений позитивний ефект навчально-тренувального процесу спортивної підготовки, що є закономірним в умовах спортивного вдосконалення
ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ТРИВОЖНОСТІ СТУДЕНТІВ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ НЕОЛІМПІЙСЬКИМИ ВИДАМИ ЄДИНОБОРСТВ
Get PDFАктуальність. Успішний виступ у змаганнях залежить як від рівня фізичної, технічної і тактичної підготовленості так і від психологічної готовності. Розрізняють два види тривожності: особистісну та ситуативну. Особистісна тривожність – це стійка індивідуальна характеристика, що відображає схильність до тривоги і передбачає наявність тенденції сприймати достатньо широкий спектр ситуацій, відносно стійка схильність сприймати загрозу [1, 2]. Ситуативна тривожність виникає як реакція людини на очікування негативної оцінки або агресивної реакції [3].
Мета роботи. Дослідити прояв тривожності у студентів, що займаються неолімпійським видами єдиноборств (самбо та армрестлінг).
Методи дослідження. В групі студентів, що займаються спортивними єдиноборствами, було проведено опитування за методикою Спілбергера ( оцінка рівня тривожності (STAI), що включає дослідження двох основних типів тривожності ситуативної та особистісної. Опитувальник складається з 20 запитань, що належать до тривожності і з 20 висловлювань визначення тривожності як диспозиції, особистісної особливості (властивість тривожності).
Результати. За першою шкалою ми оцінювали стан тривоги (ситуативної тривожності), вимірюючи, як студенти відчувають себе, використовуючи суб'єктивні відчуття страху, напруження, неспокою та збудження вегетативної нервової системи.
Цей стан виникає як емоційна реакція на стресову ситуацію і може бути різним за інтенсивністю та динамічністю в часі. За другою, шкалою особистої тривожності, нами визначалась схильність до занепокоєння, оцінювався стан спокою. Результати опитування виявили, що найбільше студентів, що займаються єдиноборствами із середнім рівнем особистісної тривожності – 72,6%, із високим – 19,7%, із низьким – 5,6%. Ситуативну тривожність ми вимірювали у період тренувальних занять, та безпосередньо перед змагальними сутичками. Таким чином, в період тренувань зі зменшенням часу до змагальних зустрічей змінюється рівень ситуативної тривожності. За кілька днів до змагань 79,8% спортсменів мали середній рівень, високий – 5,2%, і низький – 16,4%. Однак, данні, отримані безпосередньо перед змагальними зустрічами свідчать про збільшення відсотка спортсменів із середнім рівнем тривожності до 88,2%, а високий і низький становив – по 6,2% та 7,3% відповідно. Більшість студентів, що займаються єдиноборствами мають середній рівень особистої тривожності, рівень ситуативної тривожності безпосередньо перед змаганнями збільшується від низького до середнього. Оцінка результатів за обома підшкалами дає можливість викладачу оцінити індивідуальну значимість стресової ситуації у студента на основі оцінки рівня тривожності та скласти персональні рекомендації по його корекції [3, 4].
Висновки. Отримані показники дають можливість контролювати зміни рівня психологічної підготовленості студентів. що займаються єдиноборствами та приймати рішення, щодо корекції тренувального процесу. Вивчення стану індивідуальної тривожності, сприятиме підвищенню рівня психологічної готовності, зможе оптимізувати процес саморегуляції в спортивній та навчальній діяльності [5]. Завдяки систематичному визначенню рівня тривожності можливо розробити програму психологічного тренінгу та перевірити її ефективність у забезпеченні необхідного рівня саморегуляції
УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ВИДИ БОРОТЬБИ ТА ЇХ ОЗДОРОВЧИЙ ВПЛИВ НА ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
Get PDFВступ. За останніми даними статистичних служб у студентів спостерігається стійка тенденція до погіршення стану здоров'я і рівня фізичної підготовленості. В той же час, погіршення матеріально-технічної бази навчальних закладів, недосконалість програм з фізичного виховання та одноманітність занять знижує інтерес студентів до занять фізичними вправами.
Зарадити в даній ситуації допоможе впровадження в процес фізичного виховання студентів засобів народної фізичної культури. До них слід додати всі види рухової активності українців, що історично виникли, удосконалювалися та передавалися від покоління до покоління з метою адекватного фізіологічного, психологічного, естетичного і морального впливу на природний розвиток людини, її пристосування до умов навколишнього середовища, зміцнення здоров'я, підготовки до трудової діяльності та військової справи, розваги, а також поширені серед народу новостворені та запозичені фізичні вправи, що розвивали і збагачували його культуру.
Серед інших видів фізичних вправ значне місце у фізичному вихованні молоді займала боротьба, різні її види. На жаль, на сьогоднішній день народні види боротьби мало поширені серед молоді. Незважаючи на доведену ефективність різновидів боротьби на рівень розвитку сили, силової витривалості, спритності, у навчальних програмах вищих закладів освіти не звертається належної уваги на застосування цих фізичних вправ у навчально-виховному процесі молоді, не розроблені методичні рекомендації щодо застосування різновидів боротьби під час проведення академічних занять зі студентами.
Мета дослідження: удосконалення процесу фізичного виховання студентів шляхом впровадження у практику фізичного виховання науково-обугрунтованих рекомендацій для покращення методики застосування народних видів боротьби.
Метеріали та методи. Узагальнити відомості про функціонування народних видів боротьби у різних сферах життєдіяльності молоді в минулому. Розробити рекомендації для вдосконалення методики застосування народних видів боротьби на заняттях фізичної культури студентів. Для вирішення поставлених задач застосовувалися наступні методи: Аналіз науково-методичної літератури. Опитування. Методи теоретичного пізнання (аналогії, аналізу і синтезу, індукції і дедукції). Педагогічні спостереження.
Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз етнографічної літератури дає підстави стверджувати, що народні види боротьби займали чільне місце під час проведення релігійних свят та на дозвіллі. Серед парубків популярними була боротьба навкулачки, навхрест, поясна, навколішки, лежача, рукоборство, грудьми, перетяжки. Всі ці змагання передбачали силову протидію двох учасників або двох груп.
Про поширення боротьби навкулачки на українських землях згадується ще у найдавніших літописах. Переважно цей різновид боротьби проводився між парубками і чоловіками двох сусідніх сіл на Різдво, Водохреща, Великдень і тривав від полудня до вечора [1, 3, 9].
В пізніші часи більш поширеними були інші різновиди боротьби. Надзвичайно азартною і популярною серед парубків була поясна боротьба. Суть її полягала ось в чому. Два борці сходилися грудьми, обхопивши однаковим захватом корпус суперника двома руками за пояс (ремінь). Після сигналу до початку поєдинку кожен намагався повалити суперника на землю на лопатки. Боротьба ногами різноманітні підніжки, заступи - заборонялися. Взагалі, боротьба ногами вважалася нечесною. Однак, в деяких випадках за взаємною згодою дозволялася. Не дозволялося також робити больових прийомів та наносити удари. Все робилося для того, щоб не допустити травматизму. Не дивлячись на те, що руки у борців були зайняті, а дія ніг обмежена, арсенал прийомів і технічних дій був досить різноманітним. Так, виконувалися збиви за рахунок різких ривків в сторони, силове "ламання" з попереднім виведенням суперника з рівноваги. Дуже міцні борці просто відривали суперника від землі і, перевернувши його на льоту, кидали спиною на землю. Ще інші, відірвавши суперника від землі, починали крутити його навколо себе, переступаючи на місці. Коли тіло суперника набирало потрібну інерцію, його несподівано перевертали і клали на землю на лопатки [5].
Схожою до поясної боротьби є боротьба навхрест. Різниця полягає в тому, що, коли у суперників не було поясів, то вони обхоплювали один одного. з'єднавши руки за спиною навхрест. В деяких місцевостях цей різновид боротьби називають в обхват. З метою покласти суперника на лопатки проводилася і боротьба навколішки, під час проведення якої змагунам заборонялося вставати на рівні ноги [2, 5].
Цікавою також є боротьба лежача. Для її проведення два парубки лягали головами один до одного. Кожен з них намагався зловити руку суперника і зайняти місце рядочком. Опісля, кожен з учасників хоче бути зверху, а другий намагається не допустити до цього, скидаючи свого суперника. Десятки разів до знесилення перебувають то один, то другий зверху, аж поки хтось з них не визнає поразки [5].
Побутувало серед парубків також і рукоборство. Цей вид боротьби був надзвичайно поширеним ще в козацькі часи [2, 9].
Всі перелічені різновиди боротьби проводилися і як поодинокі змагання, і як групові. Під час проведення групових змагань парубки ділилися на два однакових гуртки. Кожен хлопець вибирав собі суперника з іншого гурту, і всі одночасно вели поєдинки. Переможені вибували, а переможці далі боролися між собою. Якщо всіх хлопців одного гурту було поборено, то цей гурт програвав.
На відміну від вищеописаних різновидів боротьби існували ще чисто групові протиборства. Це, перш за все, перетягування линви або жердини, а також, боротьба грудьми. Для проведення боротьби грудьми парубки ділилися на два гуртки, в кожному з яких вибирали отамана. Отамани вишиковували в шеренги учасників так, щоб вони сплітали свої руки за спиною. Шеренги ставали одна проти другої на відстані 10-15 метрів. Посередині проводилися дві лінії-межі, між якими і проходила боротьба. Отамани одночасно подавали команду, і ряди спокійно просувалися один до другого, підходили до середини відмежованого поля, піднімали голови і впиралися грудьми в груди суперника. Після команди парубки з усієї сили натискали на суперників, намагаючись випхати їх за межу. Перемагає той гурт, який зумів повністю перейти межу суперників. Якщо за межу зайшов лише один фланг учасників, то суперники ще мають право повернути втрачену позицію [5]. Перелічені різновиди боротьби проводилися як під час святкувань, так і на дозвіллі.
Таким чином, все вище сказане засвідчує, що народні види боротьби займали чільне місце в життєдіяльності української молоді.
На сьогоднішній день їх можна успішно впровадити і в процес фізичного виховання студентів. Адже, умови проведення освітнього процесу у вищих закладах освіти є достатніми для їх проведення. Ефективність застосування народних видів боротьби на заняттях фізичної культури студентів пов'язана з тим, що:
- для проведення різновидів боротьби не потрібно багато місця та спеціального обладнання. Тому для проведення різновидів боротьби можна використовувати малі приміщення;
- під час вивчення технічних прийомів доцільно застосовувати почерговий спосіб виконання вправи, а під час їх вдосконалення - одночасний спосіб виконання вправи, що сприятиме збільшенню моторної щільності заняття;
- народні види боротьби включають в себе прості рухові дії, що забезпечує надзвичайно низьку імовірність отримання травматизму. Тому під час вдосконалення технічних прийомів доцільно застосовувати груповий метод організації студентів на занятті, вибравши старшими в групі краще підготовлених студентів;
- проведення народних видів боротьби забезпечить значний рівень розвитку сили, спритності, силової витривалості - рухових якостей, на які слід зосереджувати більше уваги у фізичному вихованні студентів. Тому різновиди боротьби доцільно проводити на заняттях, в яких планується вирішення цих завдань:
- під час проведення різновидів боротьби можна диференціювати навантаження студентів з різним рівнем фізичної підготовленості, що забезпечить індивідуальний підхід до їх розвитку;
- проведення народних видів боротьби сприятиме вихованню вольових якостей, які необхідні студентам в сучасних умовах життєдіяльності. Крім того, проведення народних видів боротьби передбачає застосування змагального методу навчання, який сприяє підвищенню інтересу студентів до занять фізичними вправами. Тому окремі різновиди боротьби доцільно проводити на кожному занятті фізичного виховання, виділивши для цього 15-20 хвилин.
Для успішного впровадження народних видів боротьби серед студентів, перш за все, слід поширити знання про традиції застосування різновидів боротьби серед української молоді.
Висновки. Таким чином, вивчення та науково-обгрунтоване народних видів боротьби для фізичного виховання студентів урізноманітнить освітній процес у ЗВО, підвищить їх ефективніст.
Українські народні види боротьби мають оздоровчий вплив, а також, формують цінності традицій та звичаїв українського народу
Інтенсивність процесів пероксидного окиснення ліпідів у крові собак, інвазованих збудником токсокарозу
Get PDFGastrointestinal helminthiasis, particularly toxocarosis, is the most common invasive disease of dogs in our country and abroad. It is important to note that toxocarosis is a zoonosis that poses a threat not only to animals but also to humans. It is known that one of the manifestations of the toxic effect of toxocar byproducts is the activation of the processes of peroxide oxidation of cell membrane lipids. Lipid peroxidation is one of the most essential oxidation processes in the body of dogs. Currently, this process is considered one of the leading causes of cell damage and death due to the negative effect of reactive oxygen species. Any sufficiently powerful impact on the animal body, including the development of toxocarosis, can initiate lipid peroxidation processes. That is why the work aimed to determine the effect of toxocarosis infestation on the level of intermediate and final products of lipid peroxide oxidation in the body of dogs. 12 dogs aged two to four months were used for experimental research, and two groups of six animals each were formed: control and experimental. Puppies of the control group were clinically healthy. Puppies of the research group were experimentally infected with the causative agent of toxocarosis at a dose of 5,000 invasive T. canis eggs per kg of body weight. The development of toxocarosis in dogs leads to a significant and probable (P < 0.001) accumulation in the blood of dogs in all periods of the study of the content of intermediate (diene conjugates) and final (TBK-active products) products of lipid peroxidation. In dogs with experimental toxocarosis, an increase in these LPO products was established, especially on the 28th and 35th days of the experiment, where, accordingly, the level of diene conjugates ranged from 0.750 ± 0.004 to 0.675 ± 0.003 odA/ml (Р < 0.001), and the level of TBC-active products - in the range of 38.38 ± 0.174 – 38.18 ± 0.137 μmol/l (Р < 0.001). These changes may be because, in the pathogenesis of toxocariasis in dogs, an important role is played by the increased formation of reactive oxygen species, which subsequently cause a disturbance in the balance between the content of oxidants and antioxidants in the body of dogs. It is also worth paying attention to more significant changes in the level of intermediate POL products in dogs' blood during experimental toxocarosis compared to the final products.Шлунково-кишкові гельмінтози, зокрема токсокароз, є найпоширенішими інвазійними хворобами собак у нашій країні та за її межами. Важливо зазначити, що токсокароз є зоонозом, що становить загрозу не лише тваринам, а також і для людей. Відомо, що одним з проявів токсичного впливу продуктів життєдіяльності токсокар є активація процесів пероксидного окиснення ліпідів клітинних мембран. Пероксидне окиснення ліпідів є одним із найважливіших окиснювальних процесів в організмі собак. Нині даний процес вважається одним з основних причин пошкодження та загибелі клітини внаслідок негативної дії активних форм кисню. Будь-який достатньо потужний вплив на організм тварин, в тому числі розвиток токсокарозу, може ініціювати процеси пероксидного окиснення ліпідів. Саме тому метою роботи було з’ясувати вплив токсокарозної інвазії на рівень проміжних та кінцевих продуктів пероксидного окиснення ліпідів організму собак. Для проведення експериментальних досліджень було використано 12 собак дво–чотиримісячного віку та сформовано дві групи з шести тварин у кожній: контрольна та дослідна. Цуценята контрольної групи були клінічно здоровими. Цуценят дослідної групи експериментально заражали збудником токсокарозу у дозі 5000 інвазійних яєць T. canis на кг маси тіла. Розвиток токсокарозу у собак призводить до значного та вірогідного (Р < 0,001) накопичення в крові собак у всi періоди дослідження вмісту проміжних (дієнових кон’югатів) та кінцевих (ТБК-активних продуктів) продуктів пероксидного окиснення ліпідів. У собак за експериментального токсокарозу встановлено підвищення даних продуктів ПОЛ, особливо на 28 і 35 доби досліду, де відповідно рівень дієнових кон’югатів коливався у межах 0,750 ± 0,004 – 0,675 ± 0,003 одА/мл (Р < 0,001), а рівень ТБК-активних продуктів – у межах 38,38 ± 0,174 – 38,18 ± 0,137 мкмоль/л (Р < 0,001). Дані зміни, можливо, зумовлені тим, що у патогенезі токсокарозу в собак важливу роль відіграє посилене утворення активних форм кисню, які у подальшому спричиняють порушення балансу між вмістом оксидантів та антиоксидантів в організмі собак. Також варто звернути увагу на суттєвіші зміни рівня проміжних продуктів ПОЛ у крові собак за експериментального токсокарозу порівняно з кінцевими продуктами
Ефективність використання експериментальних кормів з різним рівнем поживності при годівлі коропа
Get PDFThis article presents a study of carp farming technology using feeds with different nutritional levels. In Ukrainian aquaculture, the most significant results in fish farming are associated with the development of feeding technology. The experimental part of the research was carried out at the PJSC “Lviv Regional Production Fish Plant” production facilities during the 2023 growing season. The object of study was the Ukrainian scaly carp (Cyprinus carpio). Two feeding ponds (№ 1, № 2) were used for the experiment, where carp were reared in polyculture with variegated (white) silver carp. Fish in control pond №1 were fed fish feed of recipe 110–1, and fish in experimental pond № 2 were fed experimental feed. At the same time, a hydrochemical analysis was conducted in the ponds, and the amount and biomass of the natural feed base (phyto-, zooplankton, and zoobenthos) was determined. As for the main hydrochemical parameters, oxygen content, oxidizability, and pH did not exceed the normative values. According to the research results, the indicators of phytoplankton development in the experimental ponds varied from 0.2 to 510.8 million cells/dm3, biomass – 0.08–42.5 mg/dm3. Indicators of zooplankton development in the experimental ponds varied within the following range: by number – 85.5–580.5 thousand specimens/m3, by biomass – 3.0–14.5 g/m3. The average seasonal biomass of zooplankton for the growing season was 8.6 g/m3, which is within the normal range for the ponds of the studied region. The average seasonal indicators of zoobenthos abundance in the experimental ponds were 245.1–325.8 specimens/m2, and biomass was 1.7–2.2 g/m2. For feeding the carp of the control group, the farm used fish feed from recipe 110–1. The experimental feed for carp was a floating feed with a high protein content, which is ideal for carp breeding and allows significant increases in their live weight. To experiment, 2 feeding ponds, № 1 and № 2, were used, with a stocking density of 3.5 thousand fish per hectare. The carp yield in polyculture was 82.0–84.0 %, with an average weight of 520 and 545 grams, respectively. The fish productivity of carp in pond № 1 was 1492.4 kg/ha with a feed consumption of 4.1 units. In pond № 2 – 1602.3 with a feed consumption of 3.6 units. Studies conducted in experimental ponds have shown that using carp planting material with an average weight of 35 g allows for a two-year growing cycle in the conditions of the second zone of fish farming to obtain commercial carp with an average weight of 530 g without reducing fish production. At the same time, a more significant weight of carp was obtained in pond № 2, where the fish were fed with experimental feed.Ця стаття презентує дослідження технології вирощування коропа з використанням кормів з різним рівнем поживності. В аквакультурі України найбільші значущі результати у вирощуванні риб повʼязані з розробленням технології годівлі. Експериментальну частину досліджень виконано на виробничих потужностях ПрАТ “Львівський обласний виробничий рибний комбінат” упродовж вегетаційного періоду 2023 року. Об’єктом досліджень послужив український лускатий короп (Cyprinus carpio). Для проведення екперименту було використано два нагульні стави (№ 1, № 2), де проводили вирощування коропа у полікультурі зі строкатим (білим) товстолобом. Рибам контрольного ставу № 1 згодовували рибний комбікорм рецепту 110–1, дослідного ставу № 2 – експериментальний корм. Водночас було проведено гідрохімічний аналіз у ставах і встановлено кількість та біомасу природної кормової бази (фіто-, зоопланктону та зообентосу). Стосовно основних гідрохімічних показників: вмісту кисню, окиснюваності, рН вони не перевищували нормативних величин. За результатами досліджень – показники розвитку фітопланктону у дослідних ставах змінювались у межах: за чисельністю від 0,2 до 510,8 млн кл./дм3, за біомасою – 0,08–42,5 мг/дм3. Показники розвитку зоопланктону в експериментальних ставах змінювались у межах: за чисельністю – 85,5–580,5 тис. екз./м3, за біомасою – 3,0–14,5 г/м3. Середньосезонна біомаса зоопланктону за вегетаційний сезон складала 8,6 г/м3, що є в межах норми для ставів досліджуваного регіону. Середньосезонні показники чисельності зообентосу в експериментальних ставах складали 245,1–325,8 екз./м2, біомаси – 1,7–2,2 г/м2. Для годівлі коропа контрольної групи в господарстві використовували рибний комбікорм рецепта 110–1. Експериментальним кормом для коропа слугував плаваючий корм з підвищеним вмістом білка, який ідеально підходить для розведення коропових риб та дозволяє одержувати великі прирости їх живої маси. Для проведення експерименту було використано 2 нагульні стави № 1 та № 2 за щільності зариблення від 3,5 тис. екз/га. Вихід риби при вирощуванні у полікультурі за коропом становив 82,0–84,0 %, середньою масою 520 та 545 грамів відповідно. Рибопродуктивність за коропом у ставі № 1 становила 1492,4 кг/га при затратах корму 4,1 одиниці. У ставі № 2 – 1602,3 при затратах корму 3,6 одиниці. Дослідження, проведені на експериментальних ставах, показали, що використання посадкового матеріалу коропа середньою масою 35 г дозволяє при дворічному циклі вирощування в умовах другої зони рибництва отримувати без зниження рибопродукції товарного коропа середньою масою 530 г. При цьому більша наважка коропа була отримана в ставі № 2, де рибам згодовували експериментальний корм
Інституціонально-структурні аспекти Дорожньої карти реалізації державної політики регулювання міграційної активності молоді в системі збереження інтелектуально-кадрового ресурсу України
Get PDFThe article identifies a number of current institutional and structural determinants of migration trends in Ukraine, which have a stimulating and repulsive effect when the young population moves abroad and realizes their desire and intentions to move to economically developed countries to improve the quality of life, social security, human development, social and labor and intellectual and creative skills. A matrix of factors of migration aspirations of Ukrainian youth has been built in the coordinate system «structural and functional security spheres of the national economy – institutional spheres of migration activity», according to which a wide toolkit has been formed for the development and implementation of the Roadmap of the state migration policy with an orientation to preserving the intellectual and human resources of Ukraine. The characteristics of the macroeconomic, social and demographic components of the economic security of our country are given in view of the relevance of the implementation of institutional and structural measures to inhibit migration losses of young people and preserve human potential. It was emphasized that large-scale migration of young people, especially abroad, creates threats to development and the spread of their negative consequences beyond the borders of national security, including up to shock situations. Exclusively negative and significant (for the national security of Ukraine) consequences in the event of the occurrence of risky situations with the increase in migration losses of young people are highlighted. A statistical analysis of migration processes in a number of countries has been carried out, taking into account the institutional and structural aspects of the suppression of the economy, the strengthening of the internal labor market crisis, the depletion of the social system, the establishment of a demographic crisis, and the weakening of the political system. It is recommended to adhere to the developed concept of structural and functional interactions of the growth of acute social problems (caused by the war and its consequences), youth migration and loss of intellectual and personnel potential when building the Roadmap for the implementation of the state policy of regulating migration trends of Ukraine.У статті визначено низку теперішніх інституціональних та структурних детермінант міграційних тенденцій України, які мають стимулюючий та відштовхувальний ефект при виїзді молодого населення за кордон і реалізації ними бажання та намірів переміститися в економічно розвинені країни для покращення якості життя, соціальної захищеності, людського розвитку, соціально-трудових та інтелектуально-творчих навичок. Побудовано матрицю чинників міграційних аспірацій української молоді в системі координат «структурно-функціональні сфери безпеки національної економіки – інституціональні сфери міграційної активності», згідно з якою сформовано широкий інструментарій для розроблення та реалізації Дорожньої карти державної міграційної політики з орієнтацією на збереження інтелектуально-кадрового ресурсу України. Надано характеристики макроекономічній, соціальній та демографічній складовим економічної безпеки нашої країни з огляду на актуальність реалізації інституціонально-структурних заходів інгібування міграційних втрат молоді та збереження людського потенціалу. Наголошено, що масштабні міграційні переміщення молоді, особливо за кордон, створюють загрози розвитку і поширення їх негативних наслідків за граничні межі національної безпеки, включно аж до шокових ситуацій. Виділено виключно негативні та істотні (для національної безпеки України) наслідки у разі настання ризикових ситуацій при наростанні міграційних втрат молоді. Проведено статистичний аналіз міграційних процесів в низці країн взявши до уваги інституціонально-структурні аспекти пригнічення економіки, посилення кризи внутрішнього ринку праці, виснаження соціальної системи, утвердження демографічної кризи, послаблення політичної системи. Рекомендовано дотримуватися розробленого концепту структурно-функціональних взаємовпливів наростання гострих соціальних проблем (обумовлених війною і її наслідками), міграції молоді та втрат інтелектуально-кадрового потенціалу при побудові Дорожньої карти реалізації державної політики регулювання міграційних тенденцій України
Ефективність лікування сук за неплідності
Get PDFThe results of treatment of bitches for infertility of unknown etiology are presented in a comparative aspect. The main causes of infertility in bitches are considered. An analysis of biochemical indicators of blood serum before and after treatment by different methods was carried out. Histological changes in the ovaries under different treatment regimens of females were also compared and the effectiveness of treatment was established in terms of reproduction indicators (puppies after treatment was established). The aim of the research was to establish the effectiveness of different treatment regimens for bitches for infertility using the release hormone analogue Buserelin acetate and Hepatolic. The study involved 54 animals, among which 6 bitches were healthy (control group), the rest were infertile bitches, which were divided according to the principle of analogues into 3 experimental groups of 16 females each. Females of the first experimental group were administered Buserelin acetate (0.1 ml per 1 kg of body weight, intramuscularly, once). Females of the second experimental group were given Hepatolic in a dose of 0.1 ml/kg twice a day for 2 consecutive days. Animals of the third experimental group were administered Buserelin acetate and Hepatolic simultaneously. Blood serum was prepared using a standard method, and biochemical studies were performed using biochemical analyzers Sysmex XN-1000V™, China and ILab Taurus™, Italy. Histological preparations were prepared using standard methods (stained using the Elastica van Gieson staining kit (Merck, Germany). A significant increase in urea to 7.25 mmol/l, creatinine to 138.26 mmol/l, alkaline phosphatase to 134.28 mmol/l and ALT to 135.28 IU/l in infertile bitches was found. After treatment, in bitches of the 1st experimental group, a decrease in urea to 7.15 mmol/l was detected, in the 2nd to 5.36 mmol/l and in the 3rd to 4.22 mmol/l. Creatinine had a similar trend and its content in blood serum was 82.33 in the 1st experimental group, 75.29 in the 2nd and 68.29 in the 3rd, respectively. The content of alkaline phosphatase and ALT. At the same time, the level of calcium, phosphorus and chlorine tended to increase and after the treatment did not significantly differ from similar indicators in healthy bitches. Also, the restoration of the functional state of the ovaries was established in females of the 1st and 3rd experimental groups, which was characterized by the presence of follicles at the 2nd stage of development in histological preparations. During the studies, the best effectiveness of treatment was established in females of the 3rd experimental group, the fertilization rate of which was 93.75%, while in animals of the 1st experimental group it was 62.50 %, and in bitches of the 2nd experimental group it was 50.00 %.Представлено результати лікування сук за неплідності не встановленої етіології у порівняльному аспекті. Розглянуто основні причини виникнення неплідності у сук. Проведено аналіз біохімічних показників сироватки крові до та після лікування різними методами. Також порівняно гістологічні зміни яєчників за різних схем лікування самок та встановлена ефективність лікування за показниками відтворення (встановлено щенність після лікування). Метою досліджень було встановити ефективність різних схем лікування сук за неплідності з використанням аналогу релізинг-гормону Бусереліну ацетату та гепатопротектору Гепатоліку. У дослідженні приймало участь 54 тварин, серед яких 6 сук були здоровими (контрольна група), решта – неплідні суки, яких поділено за принципом аналогів на 3 дослідні групи по 16 самок у кожній. Сукам першої дослідної групи застосували Бусереліну ацетат (0,1 мл на 1 кг маси тіла, внутрішньом’зово, одноразово). Самкам 2-ї дослідної групи додавали до корму Гепатолік у дозі 0,1 мл/кг 2 рази на добу 2 дні поспіль. Тваринам 3-ї дослідної групи провели одночасне застосування Бусереліну ацетату та Гепатоліку. Сироватку крові виготовляли загальноприйнятою методикою, а біохімічні дослідження провели за допомогою біохімічних аналізаторів Sysmex XN-1000V™, Китай та ILab Taurus™, Італія. Гістологічні препарати виготовляли а загальноприйнятими методиками (фарбували за допомогою набору для фарбування Elastica van Gieson (Merck, Німеччина). Встановлено вірогідне підвищення сечовини до 7,25 ммоль/л, креатиніну до 138,26 ммоль/л, лужної фосфатази до 134,28 ммоль/л та АЛТ до 135,28 МО/л у неплідних сук. Після проведеного лікування у сук 1-ї дослідної групи виявлено зниження сечовини до 7,15 ммоль/л у 2-ї до 5,36 ммоль/л та 3-ї 4,22 ммоль/л. Креатинін мав подібну тенденцію і вміст у сироватці крові склав 82,33 у 1-й дослідній групі, 75,29 – у 2-й та 68,29 – у 3-й, відповідно. Аналогічним чином знижувався вміст лужної фосфатаи та АЛТ. В той же час рівень кальцію, фосфору та хлору мав тенденцію до підвищення і після проведеного лікування вірогідно не відрізнявся від аналогічних показників у здорових сук. Також встановлено відновлення функціонального стану яєчників у самок 1-ї та 3-ї дослідних груп, що характеризувалося наявністю у гістологічних препаратах фолікулів на 2-й стадії розвитку. Під час досліджень встановлено найкращу ефективність лікування самок 3-ї дослідної групи, заплідненість у якої склала 93,75 %, тоді як у тварин 1-ї дослідної групи вона була 62,50%, а у сук 2-ї дослідної групи становила 50,00
Розроблення технології виробництва олії Extra Virgin з насіння різних сортів винограду
Get PDFIt has been studied whether seeds of the grape varieties Lydia, Isabella, Moldova, Baco, Odesa Black, Cabernet, and the blends N 1 – Muscat Blanc + Noah (50:50), N 2 – Riesling + Chardonnay (50:50), and N 3 – Chardonnay + Sukholimansky (50:50) are promising raw materials for fat-and-oil products and cosmetics. The study provides a scientific basis for a technology for manufacturing oils from several grape seed varieties. For seeds from different grape cultivars, appropriate process conditions have been selected to obtain extra virgin oil by cold pressing. The most practical conditions for wet-heat treatment of crushed seeds of the cultivars Cabernet, Moldova, Baco, Odesa Black, and blend N 3 (Chardonnay + Sukholimansky, 50:50) are a temperature of 40 °C and a duration of 10 min. In contrast, seeds of Lydia, Isabella, and blends No. 1 (Muscat Blanc + Noah, 50:50) and N 2 (Riesling + Chardonnay, 50:50) should be treated at the same temperature for 20 min. While extracting oil by pressing, it is recommended to avoid heating the treated crushed seeds (extraction mash) to over 30 °C for more than 5 min. The research results have shown that in the seeds of Lydia, Isabella, Moldova, Baco, Odesa Black, and Cabernet grapes, and those of blends N 1 (Muscat Blanc + Noah, 50:50), N 2 (Riesling + Chardonnay, 50:50), and N 3 (Chardonnay + Sukholimansky, 50:50), the oil content is 14–20 %.Досліджено можливість використання насіння винограду сортів: Лідія, Ізабелла, Молдова, Бакко, Одеський чорний, Каберне та сумішей: № 1 (50:50): Мускат білий + Ноа, № 2 (50:50): Рислінг + Шардоне та № 3 (50:50): Шардоне + Сухолиманський як перспективної сировини для отримання олійно-жирової та косметичної продукції. У роботі обґрунтовано технологію виробництва олій з різних сортів виноградного насіння. Підібрано технологічні режими холодного пресування Extra Virgin для насіння різних сортів винограду. Волого-теплове оброблення м’ятки із насіння сортів: Каберне, Молдова, Бакко, Одеський чорний та суміш № 3 (50:50): Шардоне + Сухолиманський доцільно проводити за температури 40 °С протягом 10 хвилин, а із насіння сортів: Лідія, Ізабелла та суміші: № 1 (50:50): Мускат білий + Ноа, № 2 (50:50): Рислінг + Шардоне – за тієї ж температури але протягом 20 хвилин. При вилучені олії пресуванням рекомендується не допускати нагрівання мезґи вище 30 °С протягом 5 хвилин. За результатами досліджень встановлено, що вміст олії у насінні винограду сортів: Лідія, Ізабелла, Молдова, Бакко, Одеський чорний, Каберне та сумішей: № 1 (50:50): Мускат білий + Ноа, № 2 (50:50): Рислінг + Шардоне та № 3 (50:50): Шардоне + Сухолиманський складає 14–20 %