Scientific Messenger of Lviv University of Veterinary Medicine and Biotechnology / Науковий вісник ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій
Not a member yet
3672 research outputs found
Sort by
ОСОБЛИВОСТІ ЛІКУВАННЯ ВІДМОРОЖЕНЬ ХВОСТІВ У НУТРІЙ
No full textУ сильні морози 15-20°С при утриманні нутрій в зовнішніх клітках з недостатньою кількістю солом’яної підстилки відморожується закінчення хвоста. Ця проблема є актуальною, оскільки питання хірургічної допомоги у нутрій висвітлені недостатньо.
Метою наших досліджень було вивчити і проаналізувати деякі аспекти оперативного втручання за екзартикуляції хвоста у нутрій при відмороженнях. Експериментальні дослідження проводили в приватному секторі м. Городка Львівської області на нутріях різного віку. Загальне дослідження: вимірювання температури, пульсу і дихання. Місцеве дослідження: огляд і пальпація. Результати досліджень. На початку патології шкірний покрив в ділянці хвоста характеризувався розвитком незначного набряку. На другий день були наявні ознаки пониженої шкірної чутливості і місцевої температури. Дифузний набряк мав тенденцію до поширення на сусідні ділянки, він спричиняв місцевий свербіж і тому нутрії зубами вигризали ділянку патології, або у запущених випадках девіталізоване закінчення хвоста цілим секвестром відокремлювалось. Останнє супроводжувалось змертвінням всіх тканин аж до кісткової основи хвостових хребців, утворенням глибоких виразкових дефектів, що кровоточили. В подальшому ми спостерігали наступне: дифузний набряк поширювався в напрямку кореня хвоста, нутрії вигризали нові сусідні свербіжні ділянки і таким чином оголювались нові хвостові хребці. При лікуванні даної патології, ми виходили з того, що нам необхідно попередити розвиток вологої гангрени; а у випадку її розвитку прискорити відторгнення некротизованих тканин та стимулювати ріст грануляції і епідермізацію. На початку досліджень ми обмивали уражені ділянки теплою водою з господарським милом, висушували стерильною марлевою салфеткою. В подальшому ложкою Фолькмана ретельно видаляли некротизовані тканини, під марлеву пов’язку застосовували підсушуючу суміш. Цю пов’язку фіксували на корені хвоста. Таке лікування не дало ефекту: пов’язка вже на 2-3-ій день втрачалась і лікувальна суміш не встигала проявляти свою дію. Крім того, мала місце генерація патпроцесу в напрямку кореня хвоста і розвивався колікваційний некроз. Саме тому, ми приступили до радикальної екзартикуляції хвоста в межах здорових хвостових хребців. Для фіксації нутрій використовували запатентований нами атравматичний, безнаркозний фіксуючий станок «Нутр – 1», який забезпечував надійну і безболісну фіксацію тварини. Після фіксації ми приступили до підготовки операційного поля. Деякі автори в подальшому пропонують висікати ділянку патології, а культю припікати. Проте, негативними моментами тут є: стрес нутрій під час припікання і, по – друге, після відпадання струпа – наявна оголена ділянка кістки, яка потім довго загоюється. Саме тому, ми пропонуємо висікати шкіру між хвостовими хребцями у вигляді дугоподібного розрізу. Згодом, ми застосовували 2-3 шовних стібки, а укол – викол знезаражували 5% - м спиртовим розчином йоду. В подальшому, ми застосовували місцево 1% саліциловий спирт і 5% саліцилову мазь; які мають протизапальний ефект і додатково – кератолітичні і кератопластичні властивості. Згідно даних вищенаведених авторів патологія загоювалась 1 місяць, а згідно наших експериментальних досліджень – лише 10 – 14 днів.У сильні морози 15-20°С при утриманні нутрій в зовнішніх клітках з недостатньою кількістю солом’яної підстилки відморожується закінчення хвоста. Ця проблема є актуальною, оскільки питання хірургічної допомоги у нутрій висвітлені недостатньо.
Метою наших досліджень було вивчити і проаналізувати деякі аспекти оперативного втручання за екзартикуляції хвоста у нутрій при відмороженнях. Експериментальні дослідження проводили в приватному секторі м. Городка Львівської області на нутріях різного віку. Загальне дослідження: вимірювання температури, пульсу і дихання. Місцеве дослідження: огляд і пальпація. Результати досліджень. На початку патології шкірний покрив в ділянці хвоста характеризувався розвитком незначного набряку. На другий день були наявні ознаки пониженої шкірної чутливості і місцевої температури. Дифузний набряк мав тенденцію до поширення на сусідні ділянки, він спричиняв місцевий свербіж і тому нутрії зубами вигризали ділянку патології, або у запущених випадках девіталізоване закінчення хвоста цілим секвестром відокремлювалось. Останнє супроводжувалось змертвінням всіх тканин аж до кісткової основи хвостових хребців, утворенням глибоких виразкових дефектів, що кровоточили. В подальшому ми спостерігали наступне: дифузний набряк поширювався в напрямку кореня хвоста, нутрії вигризали нові сусідні свербіжні ділянки і таким чином оголювались нові хвостові хребці. При лікуванні даної патології, ми виходили з того, що нам необхідно попередити розвиток вологої гангрени; а у випадку її розвитку прискорити відторгнення некротизованих тканин та стимулювати ріст грануляції і епідермізацію. На початку досліджень ми обмивали уражені ділянки теплою водою з господарським милом, висушували стерильною марлевою салфеткою. В подальшому ложкою Фолькмана ретельно видаляли некротизовані тканини, під марлеву пов’язку застосовували підсушуючу суміш. Цю пов’язку фіксували на корені хвоста. Таке лікування не дало ефекту: пов’язка вже на 2-3-ій день втрачалась і лікувальна суміш не встигала проявляти свою дію. Крім того, мала місце генерація патпроцесу в напрямку кореня хвоста і розвивався колікваційний некроз. Саме тому, ми приступили до радикальної екзартикуляції хвоста в межах здорових хвостових хребців. Для фіксації нутрій використовували запатентований нами атравматичний, безнаркозний фіксуючий станок «Нутр – 1», який забезпечував надійну і безболісну фіксацію тварини. Після фіксації ми приступили до підготовки операційного поля. Деякі автори в подальшому пропонують висікати ділянку патології, а культю припікати. Проте, негативними моментами тут є: стрес нутрій під час припікання і, по – друге, після відпадання струпа – наявна оголена ділянка кістки, яка потім довго загоюється. Саме тому, ми пропонуємо висікати шкіру між хвостовими хребцями у вигляді дугоподібного розрізу. Згодом, ми застосовували 2-3 шовних стібки, а укол – викол знезаражували 5% - м спиртовим розчином йоду. В подальшому, ми застосовували місцево 1% саліциловий спирт і 5% саліцилову мазь; які мають протизапальний ефект і додатково – кератолітичні і кератопластичні властивості. Згідно даних вищенаведених авторів патологія загоювалась 1 місяць, а згідно наших експериментальних досліджень – лише 10 – 14 днів
THE ROLE OF NEUTROPHILS IN THE FORMATION OF CELLULAR PROTECTION DURING THE DEVELOPMENT OF PYOMETRA IN CATS
No full textPyometra in cats is one of the most common reproductive disorders, characterized by cystic endometrial hyperplasia and septic inflammation, typically resulting from hormonal imbalances The pathogenesis of pyometra is complex, involving dysfunction across multiple organs and systems. A critical factor in the disease’s progression is the role of immune defense mechanisms. Neutrophils, a key population of immune cells, possess various membrane receptors that allow them to respond to homeostatic disturbances. These neutrophil granulocytes are first to respond during inflammation, migrating to the site of infection to perform phagocytosis. The objective of this study is to examine the extracellular defense mechanisms of neutrophil granulocytes in local immunity during the development of pyometra in cats.
Clinical and experimental studies were conducted at a veterinary clinic and a specialized reproductive animal immunology laboratory. The study involved control groups (healthy, n = 17) and experimental groups (open form of pyometra, n = 17), with cats selected based on similarity in breed, age (6-8 years), weight (3.0-3.5 kg), and disease stage. Pyometra was diagnosed based on medical history, clinical signs, and laboratory (cytological, microbiological, hematological, and immunological) as well as ultrasound examinations (Toshiba Core Vision Pro, Japan, 8-MHz linear transducer).
Veterinary reports from 2019 to 2024 indicated that pyometra most commonly occurs in cats aged 3-10 years, with the highest incidence (16.7%) in 5-year-old animals. The open form was diagnosed in 14.1% of cases. Clinically, symptoms included depression, fever, tachycardia, weak pulse, thirst, dysuria, and abdominal distension. Hematological analyses revealed elevated leukocyte counts (33.01 ± 1.27x109/L, P < 0.01) and severe neutrophilia (75.88 ± 0.99%, P < 0.01), with reductions in red blood cell count (5.17 ± 0.25 x 1012/L, P < 0.05), hemoglobin, and hematocrit levels. The number of neutrophilic granulocytes NETs (61.94 ± 0.89% increased on the mucous membranes. Inflammatory responses showed an imbalance of phagocytic cells (Phag/Epithel ratio 1.14 ± 0.04, P < 0.05) and an increase in the immune activation index (IAN 0.34 ± 0.01, P < 0.01). Researchers globally focus on understanding local defense factors in the reproductive organs of animals. There is a particular emphasis on cellular protection mechanisms. Neutrophil-secreted products, such as NETs, exhibit selective bactericidal properties. While they inhibit pathogenic and opportunistic bacteria, their effects on non-pathogenic microbes like lactobacilli and bifidobacteria are minimal. Additionally, the production of NETs is influenced by both microbial stimulation and external signals, such as pro-inflammatory agents like IL-8 or LPS, with NADPH oxidase playing a key role in NET formation.
Pyometra in cats is a widespread reproductive pathology caused by disruptions in endocrine and immune homeostasis. The disease triggers a cascade of local immune defense mechanisms in the uterus. Neutrophil extracellular traps (NETs), along with reactive oxygen species, play a key role in combating the infection. Cytological markers, including the NBT test and NETs, should be considered in diagnosing, predicting disease progression, and evaluating treatment effectiveness for pyometra.Pyometra in cats is one of the most common reproductive disorders, characterized by cystic endometrial hyperplasia and septic inflammation, typically resulting from hormonal imbalances The pathogenesis of pyometra is complex, involving dysfunction across multiple organs and systems. A critical factor in the disease’s progression is the role of immune defense mechanisms. Neutrophils, a key population of immune cells, possess various membrane receptors that allow them to respond to homeostatic disturbances. These neutrophil granulocytes are first to respond during inflammation, migrating to the site of infection to perform phagocytosis. The objective of this study is to examine the extracellular defense mechanisms of neutrophil granulocytes in local immunity during the development of pyometra in cats.
Clinical and experimental studies were conducted at a veterinary clinic and a specialized reproductive animal immunology laboratory. The study involved control groups (healthy, n = 17) and experimental groups (open form of pyometra, n = 17), with cats selected based on similarity in breed, age (6-8 years), weight (3.0-3.5 kg), and disease stage. Pyometra was diagnosed based on medical history, clinical signs, and laboratory (cytological, microbiological, hematological, and immunological) as well as ultrasound examinations (Toshiba Core Vision Pro, Japan, 8-MHz linear transducer).
Veterinary reports from 2019 to 2024 indicated that pyometra most commonly occurs in cats aged 3-10 years, with the highest incidence (16.7%) in 5-year-old animals. The open form was diagnosed in 14.1% of cases. Clinically, symptoms included depression, fever, tachycardia, weak pulse, thirst, dysuria, and abdominal distension. Hematological analyses revealed elevated leukocyte counts (33.01 ± 1.27x109/L, P < 0.01) and severe neutrophilia (75.88 ± 0.99%, P < 0.01), with reductions in red blood cell count (5.17 ± 0.25 x 1012/L, P < 0.05), hemoglobin, and hematocrit levels. The number of neutrophilic granulocytes NETs (61.94 ± 0.89% increased on the mucous membranes. Inflammatory responses showed an imbalance of phagocytic cells (Phag/Epithel ratio 1.14 ± 0.04, P < 0.05) and an increase in the immune activation index (IAN 0.34 ± 0.01, P < 0.01). Researchers globally focus on understanding local defense factors in the reproductive organs of animals. There is a particular emphasis on cellular protection mechanisms. Neutrophil-secreted products, such as NETs, exhibit selective bactericidal properties. While they inhibit pathogenic and opportunistic bacteria, their effects on non-pathogenic microbes like lactobacilli and bifidobacteria are minimal. Additionally, the production of NETs is influenced by both microbial stimulation and external signals, such as pro-inflammatory agents like IL-8 or LPS, with NADPH oxidase playing a key role in NET formation.
Pyometra in cats is a widespread reproductive pathology caused by disruptions in endocrine and immune homeostasis. The disease triggers a cascade of local immune defense mechanisms in the uterus. Neutrophil extracellular traps (NETs), along with reactive oxygen species, play a key role in combating the infection. Cytological markers, including the NBT test and NETs, should be considered in diagnosing, predicting disease progression, and evaluating treatment effectiveness for pyometra
CORRELATION OF THE NUTRITIONAL FACTOR WITH THE COURSE OF THE TRANSITIONAL PERIOD AND THE MANIFESTATION OF REPRODUCTIVE DISEASES IN COWS
No full textThe transitional period for dairy cows lasts from six to eight weeks-three to four weeks before and after calving. This period impacts the health status of the dairy herd and lactation performance. Disruptions in the immunobiological reactivity of cows, technological stresses, and endocrine changes lead to the manifestation of various diseases. Cows can develop pathologies in both the reproductive system and the mammary gland. Ensuring balanced feeding during the transitional period is fundamental to the health of productive animals, the restoration of mammary function, milk production during future lactation, maintaining satisfactory health, and producing viable calves. The objective of the study is to review the literature on the prevention of metabolic disorders in cows during the transitional period.
In the course of the scientific search, information sources were utilized, and analytical and statistical methods of research were employed.
Most researchers emphasize the critical importance of proper feeding and management practices for ensuring the health of dairy cows. Although management measures are implemented throughout the year, significant effort should be focused on the transitional period and the beginning of winter, as these times are critical for dairy production. Effective measures should be tailored to the cow housing system, feeding system, herd size, and other factors. Researchers such as suggest that energy requirements at the beginning of the dry period should be 5.5 MJ/kg of dry matter, increasing to 6.5 MJ/kg by the end. Feeding should be divided into two phases: for the first three weeks, cows should receive feeds with lower energy levels, followed by feeds that meet higher energy requirements for the next three weeks. Balanced feeding and management of dry cows help maintain health, reproductive ability, and milk productivity. Other studies highlight that vitamin-mineral complexes significantly impact milk production. Optimizing protein and mineral nutrition is also crucial. Experience shows that using balanced protein, physiological levels of macro- and microelements, and vitamins in mixed feeds is essential for maintaining homeostasis and productivity. Interesting research by on the use of organic mineral blends (zinc, manganese, copper) in feeding management showed that balancing the diet for mineral composition of micro- and macroelements enhanced cow resistance, prevented reproductive pathologies, and reduced mastitis incidence.
Therefore, balanced feeding during the transitional period is fundamental to preventing a range of pathologies, including reproductive disorders. It is a reliable way to achieve maximum milk productivity, ensure satisfactory cow health, extend their productive lifespan, and produce viable offspring. Proper formulation and balancing of diets that meet physiological requirements during the transitional period reduce the risk of postpartum complications and diseases in cows.The transitional period for dairy cows lasts from six to eight weeks-three to four weeks before and after calving. This period impacts the health status of the dairy herd and lactation performance. Disruptions in the immunobiological reactivity of cows, technological stresses, and endocrine changes lead to the manifestation of various diseases. Cows can develop pathologies in both the reproductive system and the mammary gland. Ensuring balanced feeding during the transitional period is fundamental to the health of productive animals, the restoration of mammary function, milk production during future lactation, maintaining satisfactory health, and producing viable calves. The objective of the study is to review the literature on the prevention of metabolic disorders in cows during the transitional period.
In the course of the scientific search, information sources were utilized, and analytical and statistical methods of research were employed.
Most researchers emphasize the critical importance of proper feeding and management practices for ensuring the health of dairy cows. Although management measures are implemented throughout the year, significant effort should be focused on the transitional period and the beginning of winter, as these times are critical for dairy production. Effective measures should be tailored to the cow housing system, feeding system, herd size, and other factors. Researchers such as suggest that energy requirements at the beginning of the dry period should be 5.5 MJ/kg of dry matter, increasing to 6.5 MJ/kg by the end. Feeding should be divided into two phases: for the first three weeks, cows should receive feeds with lower energy levels, followed by feeds that meet higher energy requirements for the next three weeks. Balanced feeding and management of dry cows help maintain health, reproductive ability, and milk productivity. Other studies highlight that vitamin-mineral complexes significantly impact milk production. Optimizing protein and mineral nutrition is also crucial. Experience shows that using balanced protein, physiological levels of macro- and microelements, and vitamins in mixed feeds is essential for maintaining homeostasis and productivity. Interesting research by on the use of organic mineral blends (zinc, manganese, copper) in feeding management showed that balancing the diet for mineral composition of micro- and macroelements enhanced cow resistance, prevented reproductive pathologies, and reduced mastitis incidence.
Therefore, balanced feeding during the transitional period is fundamental to preventing a range of pathologies, including reproductive disorders. It is a reliable way to achieve maximum milk productivity, ensure satisfactory cow health, extend their productive lifespan, and produce viable offspring. Proper formulation and balancing of diets that meet physiological requirements during the transitional period reduce the risk of postpartum complications and diseases in cows
Застосування інформаційних технологій у ветеринарній медицині
Get PDFThe use of modern IT solutions contributes to improving the quality of veterinary services and provides new opportunities for research in the field of veterinary medicine. Particular attention should be paid to the impact of IT on process automation, big data processing, improving management efficiency and ensuring cybersecurity. Modern technologies such as artificial intelligence, cloud computing, blockchain and the Internet of Things are described, as well as their role in the digital transformation of society. The prospects for IT development and their impact on future technological changes are analyzed. Information technologies play an important role in veterinary medicine, contributing to increasing the efficiency of diagnostics, treatment and prevention of diseases in animals. The article examines the main areas of application of IT in veterinary medicine, in particular telemedicine, the use of artificial intelligence for image analysis and diagnostics, digital databases for patient registration and veterinary clinic management. The role of wearable devices and sensors in monitoring animal health is separately highlighted, as well as the prospects for the development of bioinformatics in the veterinary industry. Modern information technologies that influence the development of veterinary medicine are analyzed, and the prospects for their further implementation are also considered.Використання сучасних ІТ-рішень сприяє покращенню якості ветеринарних послуг і забезпечує нові можливості для досліджень у сфері ветеринарної медицини. Особливу увагу слід приділяти впливу ІТ на автоматизацію процесів, обробку великих даних, підвищення ефективності управління та забезпечення кібербезпеки. Описані сучасні технології, такі як штучний інтелект, хмарні обчислення, блокчейн і Інтернет речей, а також їх роль у цифровій трансформації суспільства. Проаналізовано перспективи розвитку ІТ та їхній вплив на майбутні технологічні зміни. Інформаційні технології відіграють важливу роль у ветеринарній медицині, сприяючи підвищенню ефективності діагностики, лікування та профілактики захворювань у тварин. У статті розглянуто основні напрями застосування ІТ у ветеринарії, зокрема телемедицину, використання штучного інтелекту для аналізу зображень і діагностики, цифрові бази даних для обліку пацієнтів та управління ветеринарними клініками. Окремо висвітлено роль носимих пристроїв і сенсорів у моніторингу здоров’я тварин, а також перспективи розвитку біоінформатики у ветеринарній галузі. Проаналізовано сучасні інформаційні технології, які впливають на розвиток ветеринарної медицини, а також розглянуто перспективи їх подальшого впровадження
Використання зообентосу та іхтіофауни як тест-об’єктів якості поверхневих вод забруднених важкими металами
Get PDFIn conditions of full-scale military operations, a global technogenic load is exerted on the environment, particularly water bodies and water supply sources. The assessment of the quality indicators of water bodies largely depends on the reliability and efficiency of control. Instrumental control methods do not allow for assessing the complex impact of xenobiotics present in water on the water body's ecosystem. Given this, it is necessary to use biological observation methods, which have become particularly relevant in recent decades. That is why we studied the impact of the increased content of mobile forms of heavy metals in surface waters on the reaction-response of zoobenthos and ichthyofauna as bioindication test objects. For this purpose, the following were investigated: the biotic index of the aquatic environment, the amount of phytoplankton, and the reaction response of hydrophones to the increased content of heavy metals in the marine environment. Organoleptic, physicochemical, and hydrochemical quality indicators of water were studied in the laboratory using classical methods. Chronic toxicity was studied in the selected water samples using bioindication methods (classical methods) and hydrophones as test objects. Studies of microbial water pollution (biotic index) of the Dobrotvir reservoir revealed rod-shaped, coccal forms and vibrios with a total biomass of bacterial populations at 9.6 μg/dm3. The most common representatives of algae in the water were green (44.8 %), blue-green (21.8 %), diatoms (20.6 %), and euglena (12.8 %). As a result of studies on the color change of chironomid larvae under the combined influence of heavy metals (Copper + Manganese + Zinc) for 96 hours, a comprehensive ecological assessment of this aquatic environment was established, which corresponded to the III (satisfactory) and IV (transitional) indices. By visual examination of the behavioral response of the ichthyofauna of the reservoir, we observed vivid manifestations of morphogenetic deviations; the value of the indicator of stability of the development of the frequency of asymmetric manifestation was established within 0.40–0.44, which corresponded to class 4 – significant deviations from the norm. In laboratory conditions, we studied the chronic combined effect of heavy metals (Cu + Mn + Zn) in doses of 1, 2, and 5 MPC on the dynamics of the vital activity of aquarium guppies with an exposure duration of 80 days. At the end of the exposure, 60 to 80 % of the studied fish in the experimental groups and 10 % in the control died. Thus, aquarium guppies can be used to qualitatively assess heavy metal pollution in the aquatic environment.В умовах повномасштабних військових дій здійснюється глобальне техногенного навантаження на довкілля, зокрема, водних об’єктів і джерел водопостачання. Оцінка якісних показників водних об’єктів значною мірою залежить від вірогідності й оперативності контролю. Інструментальні методи контролю не дає можливість оцінити комплексного впливу присутніх у воді ксенобіотиків на екосистему водного об’єкта в цілому. Враховуючи це, необхідно використовувати біологічні методи спостереження, які в останні десятиліття набула особливої актуальності. Саме тому, ми вивчали вплив підвищеного вмісту рухомих форм важких металів поверхневих вод на реакцію-відповідь зообентосу та іхтіофауни, як біоіндикаційних тест-об’єктів. Для цього було досліджено: біотичний індекс водного середовища; кількість фітопланктону; реакцію-відповідь гідробіонтів на підвищений вміст важких металів водного середовища. Органолептичні, фізико-хімічні та гідрохімічні якісні показники води досліджували у лабораторії за класичними методиками. У відібраних пробах води досліджували біоіндикаційними методи (за допомогою набору класичних методик) хронічну токсичність із використанням гідробіонтів як тест-об’єктів. Дослідженнями мікробного забруднення води (біотичного індексу) Добротвірського водосховища було виявлено паличкоподібні, кокові форми та вібріони із сумарною біомаса популяцій бактерій на рівні 9,6 мкг/дм3. Найбільш поширеними представниками водоростей у воді були: зелені (44,8 %); синьо-зелені (21,8 %); діатомові (20,6 %) та евгленові (12,8 %). У результаті досліджень щодо зміни кольору личинок хірономід за сумісного впливу важких металів (Купрум +Марганець + Цинк) упродовж 96 годин було встановлено комплексну екологічна оцінка даного водного середовища, яка відповідала ІІІ (задовільному) та ІV (перехідному) індексам. Шляхом візуального дослідження поведінкової реакції іхтіофауни водосховища спостерігали яскраві прояви морфо-генетичних відхилень, було встановлено значення показника стабільності розвитку частоти асиметричного прояву в межах 0,40–0,44, що відповідало 4 класу – значні відхилення від норми. У лабораторних умовах, ми вивчали хронічний сумісний вплив важких металів (Cu +Mn + Zn) в дозах 1, 2 та 5 ГДК на динаміку життєдіяльності акваріумних рибок гуппі за тривалості експозиції 80 днів. У кінці експозиції загинуло від 60 до 80 % досліджуваних рибок у дослідних групах та 10 % у контролі. Таким чином, акваріумні рибки гуппі можна використовувати для якісної оцінки забруднення водного середовища важкими металами
Корозійна тривкість модифікованих аморфних кобальтових сплавів
Get PDFAmorphous metal alloys (AMА) based on Co have high corrosion resistance, which exceeds the durability of samples based on Fe, and also have the properties of soft magnetic materials. Therefore, new cobalt amorphous tape alloys can be used in medicine, in particular, as implants. An important indicator of AMC is the temperature and time interval of their use without a change in properties, that is, their level of stability, which depends on the chemical composition of the alloys and, certainly, on the conditions of production and use. At the same time, the properties of cobalt-based amorphous alloys can be changed by modification in various ways, in particular, by exposure to alternating magnetic fields. In this regard, electrochemical and structural studies of a number of AMAs based on Co are expedient: Co73,6Fe3,2Mn3,2Si5B15, Co73,6(Fe,Ni,Mo,Mn)5,7(Si0,2B0,8)21 and Co75,5Fe4,6Si6B16,7 original and modified in 0.9 % NaCl aqueous solution. The electrochemical characteristics of strip amorphous metal alloys Co73,6Fe3,2Mn3,2Si5B15, Co73,6(Fe,Ni,Mo,Mn)5,7(Si0,2B0,8)21 and Co75,5Fe4,6Si6B16,7 in 0 .9 % NaCl aqueous solution. For the first time, the influence of preliminary exposure in an alternating magnetic field for (0.5–3.0) h on the corrosion resistance of the amorphous Co73,6Fe3,2Mn3,2Si5B15 alloy was evaluated. The activation of the contact surface and the passivation of the outer surface of the alloy tape were established depending on the exposure, which is reflected by the corresponding change in the electrochemical parameters in a 0.9 % NaCl aqueous solution. Comparative comprehensive study of Co73,6Fe3,2Mn3,2Si5B15, Co73,6(Fe,Ni,Mo,Mn)5,7(Si0,2B0,8)21 and Co75,5Fe4,6Si6B16,7 alloys in 0.9 % aqueous solution NaCl showed that after the action of an alternating magnetic field, the difference in the final potential values of both the contact and outer surfaces of the ribbons of amorphous alloys is leveled. Research results are useful for manufacturers and consumers of amorphous materials.Аморфні металеві сплави (АМС) на основі Со мають високу корозійну тривкість, що перевищує тривкість зразків на основі Fe, а також володіють властивостями магнітом’яких матеріалів. Тому нові кобальтові аморфні стрічкові сплави можуть використовуватись і в медицині, зокрема як імплантанти. Важливим показником АМС є температурний та часовий інтервал їх використання без зміни властивостей, тобто рівень їхньої стійкості, який залежить від хімічного складу сплавів і, безперечно, від умов одержання та використання. Водночас властивості аморфних сплавів на основі кобальту можна змінювати шляхом модифікації різними способами, зокрема витримуванням у змінних магнітних полях. У зв’язку з цим доцільними є електрохімічні та структурні дослідження ряду АМС на основі Со: Co73,6Fe3,2Mn3,2Si5B15, Co73,6(Fe,Ni,Mo,Mn)5,7(Si0,2B0,8)21, Co75,5Fe4,6Si6B16,7 вихідних та модифікованих у 0,9 % водному розчині NaCl. Різними електрохімічними визначено електрохімічні характеристики стрічкових аморфних металевих сплавів Co73,6Fe3,2Mn3,2Si5B15, Co73,6(Fe,Ni,Mo,Mn)5,7(Si0,2B0,8)21 та Co75,5Fe4,6Si6B16,7 у 0,9 % водному розчині NaCl. Вперше оцінено вплив попереднього витримування у змінному магнітному полі протягом (0,5–3,0) год на корозійну тривкість аморфного сплаву Co73,6Fe3,2Mn3,2Si5B15. Встановлено активацію контактної поверхні і пасивацію зовнішньої поверхні стрічки сплаву залежно від експозиції, що відображається відповідною зміною електрохімічних параметрів у 0,9 % водному розчині NaCl. Порівняльне комплексне дослідження сплавів Co73,6Fe3,2Mn3,2Si5B15, Co73,6(Fe,Ni,Mo,Mn)5,7(Si0,2B0,8)21 та Co75,5Fe4,6Si6B16,7 у 0,9 % водному розчині NaCl показало, що після дії змінного магнітного поля нівелюється різниця кінцевих значень потенціалів як контактної, так і зовнішньої поверхонь стрічок аморфних сплавів. Результати досліджень є корисними для виробників та споживачів аморфних матеріалів
Удосконалення технології паштетних виробів шляхом використання добавок з нетрадиційної сировини рослинного походження
Get PDFThe article presents the scientific substantiation and experimental research results aimed at developing innovative technology for producing functional pâtés using unconventional raw materials. The focus is on incorporating craft oilseed press cakes (pumpkin, hemp, black cumin) and cranberry pomace, which enhance the nutritional value of the product and provide antioxidant properties. Emphasis is placed on the relevance of utilizing plant-based waste materials in production processes, aligning with current trends in sustainability and zero-waste production. Oilseed press cakes, obtained by cold pressing, are rich sources of proteins, unsaturated fatty acids, dietary fiber, microelements, and phytosterols, which contribute to cholesterol reduction. Cranberry pomace is characterized by its high content of natural antioxidants, organic acids, and polyphenols, which boost immunity and reduce inflammation. The experimental study included the chemical composition analysis of raw materials, particularly the residual fat, protein, dietary fiber, and other components. The developed pâté formulations were based on substituting chicken liver with nutria liver and adding press cakes and cranberry pomace in varying proportions (from 2 % to 8 %). According to the research findings, the optimal formulation contained 8 % pumpkin press cake and cranberry pomace, achieving high protein (20.10 %), fat (21.50 %), and dietary fiber (2.50 %) levels, significantly exceeding those of the control sample. The developed technological scheme adapts production processes to the new ingredients without requiring significant investments in equipment modernization. Improvements in formulation and the integration of new ingredients enhanced the functional and technological properties of the pâtés, including water retention capacity and plasticity, ensuring product stability and a prolonged shelf life. Sensory evaluation of the pâtés demonstrated high consumer appeal, including balanced taste, rich aroma, and pleasant texture. It was also established that using oilseed press cakes and cranberry pomace allows for creating a product with enhanced functional and preventive potential, making it suitable for broad consumption under modern healthy eating requirements. The study confirmed the ecological effectiveness of the proposed approach, as utilizing plant-based waste materials reduces food losses and minimizes environmental impact. This aligns with global trends in sustainable development and the rational use of natural resources. The results allow for recommending the developed pâtés as functional-preventive food products for widespread implementation in the restaurant industry and mass production. They meet the demands of conscious consumers seeking a balanced diet and serve as a basis for further research in healthy nutrition.У статті представлено результати наукового обґрунтування й експериментальних досліджень, спрямованих на розробку інноваційної технології виробництва функціональних паштетів із використанням нетрадиційної сировини. Основну увагу зосереджено на залученні крафтових макух олійного насіння (гарбузового, конопляного, чорного кмину) та вичавок журавлини, що дозволяє підвищити харчову цінність продукту та надати йому антиоксидантних властивостей. Особливий акцент зроблено на актуальності використання відходів рослинної сировини у виробничих процесах, що відповідає сучасним тенденціям екологічної стійкості та принципам безвідходного виробництва. Макухи олійного насіння, отримані методом холодного віджиму, є багатими джерелами білків, ненасичених жирних кислот, клітковини, мікроелементів та фітостеролів, які сприяють зниженню рівня холестерину. Вичавки журавлини відзначаються високим вмістом природних антиоксидантів, органічних кислот і поліфенолів, що підвищують імунітет та знижують запальні процеси. Експериментальна частина дослідження охоплювала визначення хімічного складу сировини, зокрема вмісту жирів, білків, харчових волокон та інших компонентів. Розроблені рецептури паштетів базувалися на використанні печінки нутрії замість курячої печінки, а також додаванні макух і вичавок журавлини у різних пропорціях (від 2 % до 8 %). Згідно з результатами досліджень, оптимальним виявився зразок із 8 % гарбузової макухи та вичавок із журавлини. Така рецептура забезпечує високий рівень білків (20,10 %), жирів (21,50 %) та харчових волокон (2,50 %), що суттєво перевищує показники контрольного зразка. Розроблена технологічна схема передбачає адаптацію виробничих процесів до нових інгредієнтів без необхідності значних інвестицій у модернізацію обладнання. Удосконалення рецептурного складу та впровадження нових інгредієнтів сприяє покращенню функціонально-технологічних характеристик паштетів, зокрема вологоутримуючої здатності та пластичності, що забезпечує стабільність і тривалий термін зберігання готового продукту. Оцінка органолептичних властивостей паштетів продемонструвала їхню високу привабливість серед споживачів, зокрема збалансований смак, насичений аромат і приємну консистенцію. Також установлено, що використання макух олійного насіння та вичавок із журавлини дозволяє створити продукт із підвищеним функціонально-профілактичним потенціалом, що робить його придатним для широкого споживання в умовах сучасних вимог до здорового харчування. Дослідження підтвердили екологічну ефективність запропонованого підходу, оскільки використання відходів рослинної сировини сприяє зменшенню харчових втрат і знижує негативний вплив на довкілля. Це узгоджується з глобальними трендами сталого розвитку та раціонального використання природних ресурсів. Отримані результати дозволяють рекомендувати розроблені паштети як функціонально-профілактичні продукти для широкого впровадження в ресторанному господарстві та масовому виробництві. Вони відповідають вимогам свідомих споживачів, які прагнуть до збалансованого раціону, та можуть стати основою для подальших досліджень у галузі здорового харчування
Інформаційні технології – невід’ємний інструмент сучасного менеджменту
Get PDFThe article provides a thorough analysis of the role of information technology as a key element of modern management, which significantly affects the efficiency and innovation of management processes. Today, IT technologies provide strategic benefits for organisations, helping to optimise business processes, improve interaction between employees, and enhance the quality of decision-making. The focus is on the implementation of automated management systems, the use of analytical platforms for processing big data, cloud services and artificial intelligence tools. The article discusses how digital transformation allows companies to adapt to the changing business environment and global challenges, such as fierce competition, accelerating technological development and changing consumer expectations. Particular attention is paid to the integration of information technology into corporate culture and organisational structures, which ensures the flexibility and sustainability of enterprises. In addition, the article highlights a number of challenges associated with the implementation of IT solutions. These include cybersecurity issues, the need for staff training, change management, and ethical aspects of digitalisation. It is also emphasised that the inability to use information technology effectively can create barriers to the development of an organisation. The article concludes that information technology has become not just a tool, but a strategic asset that contributes to the sustainable development of organisations. Implementation of IT solutions helps to ensure competitiveness, increase productivity and stimulate innovation, which is critical in today's globalised and digitalised economy.У статті здійснено ґрунтовний аналіз ролі інформаційних технологій як ключового елемента сучасного менеджменту, що значно впливає на ефективність та інноваційність управлінських процесів. Сьогодні IT-технології забезпечують стратегічні переваги для організацій, сприяючи оптимізації бізнес-процесів, покращенню взаємодії між співробітниками, а також підвищенню якості прийняття рішень. Основна увага приділяється впровадженню автоматизованих систем управління, використанню аналітичних платформ для обробки великих даних (Big Data), хмарних сервісів та інструментів штучного інтелекту. У статті розглянуто, як цифрова трансформація дозволяє компаніям адаптуватися до змінюваного бізнес-середовища та глобальних викликів, таких як жорстка конкуренція, прискорення технологічного розвитку та зміни споживацьких очікувань. Особливу увагу приділено питанням інтеграції інформаційних технологій в корпоративну культуру та організаційні структури, що забезпечує гнучкість і стійкість підприємств. Крім того, стаття висвітлює низку викликів, пов’язаних із впровадженням IT-рішень. Серед них виділяються проблеми кібербезпеки, необхідність навчання персоналу, управління змінами та етичні аспекти цифровізації. Також підкреслено, що невміння ефективно використовувати інформаційні технології може створити бар’єри для розвитку організації. У статті зроблено висновок, що інформаційні технології стали не просто інструментом, а стратегічним активом, який сприяє сталому розвитку організацій. Впровадження IT-рішень дозволяє забезпечити конкурентоспроможність, підвищити продуктивність і стимулювати інновації, що є критично важливим у сучасних умовах глобалізації та цифровізації економіки
ПЕРСПЕКТИВИ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ СЕЧОКИСЛОГО ДІАТЕЗУ У КУРЕЙ НЕСУЧОК
No full textСечокислий діатез – поширене захворювання курей, пов’язане з порушенням пуринового обміну і накопиченням сечової кислоти в тканинах, що призводить до ниркової недостатності та високої смертності. Це питання особливо актуальне для великих птахівничих господарств України, де в окремих випадках захворюваність досягає у 120-130 денному віці 20 % поголів’я, а несучість курей знижується на 15-30 %, загибель, при цьому, становить 0,2 % щодня.
Враховуючи аналіз літературних джерел, розробка і використання ефективних засобів ранньої діагностики даної патології є важливим питанням сьогодення. Умови утримання, такі як висока щільність поголів’я, погана вентиляція та невідповідна якість води, є основними факторами, що сприяють поширенню сечокислого діатезу на великих птахофабриках. Окрім цього, причиною захворювання є порушення пуринового обміну, внаслідок незбалансованої годівлі, багатої на білки та пурини. Більшість досліджень вказують на те, що в 70 % випадків вода, яка використовується на птахофабриках, не відповідає санітарним нормам і знижує функцію нирок, що в кінцевому результаті призводить до розвитку сечового діатезу. Значним фактором ризику захворювання є генетична схильність до порушення обміну речовин у деяких порід курей. Водночас, ряд авторів підкреслюють зростаючу потребу в ранній діагностиці та спеціалізованих ветеринарних препаратах, спрямованих на корекцію пуринового обміну у курей. Пошук нових діагностичних маркерів є одним із ключових аспектів раннього виявлення та профілактики сечокислого діатезу. На сьогодні, за даної патології, у крові птиці визначають вміст сечової кислоти, креатиніну, азоту сечовини та концентрацію уратів у тканинах, що вказують на ступінь ураження нирок. Аналіз досліджень останніх років підтверджують важливість моніторингу функції нирок як одного з первинних маркерів для виявлення сечокислого діатезу. Застосування сучасних біохімічних тестів, таких як уриказний тест, дозволяє швидко виявити порушення пуринового обміну та ефективно його контролювати. Окремі дослідження підкреслюють важливість використання генетичних тестів для виявлення схильності певних порід курей до порушень пуринового обміну. Отримані результати дають змогу проводити профілактичні заходи, спрямовані на зниження ризику розвитку діатезу в окремих групах птиці. Крім того, деякі автори пропонують імуноферментні аналізи (ELISA) для оцінки активності ферментів, відповідальних за метаболізм сечової кислоти, що дозволяє виявити захворювання на ранніх стадіях.
Таким чином, сечокислий діатез на сьогодні залишається серйозною проблемою ефективної роботи птахофабрик. Проте впровадження ранніх методів діагностики значно знизить рівень захворювання у курей, покращить загальний стан здоров’я птиці та їх продуктивність.Сечокислий діатез – поширене захворювання курей, пов’язане з порушенням пуринового обміну і накопиченням сечової кислоти в тканинах, що призводить до ниркової недостатності та високої смертності. Це питання особливо актуальне для великих птахівничих господарств України, де в окремих випадках захворюваність досягає у 120-130 денному віці 20 % поголів’я, а несучість курей знижується на 15-30 %, загибель, при цьому, становить 0,2 % щодня.
Враховуючи аналіз літературних джерел, розробка і використання ефективних засобів ранньої діагностики даної патології є важливим питанням сьогодення. Умови утримання, такі як висока щільність поголів’я, погана вентиляція та невідповідна якість води, є основними факторами, що сприяють поширенню сечокислого діатезу на великих птахофабриках. Окрім цього, причиною захворювання є порушення пуринового обміну, внаслідок незбалансованої годівлі, багатої на білки та пурини. Більшість досліджень вказують на те, що в 70 % випадків вода, яка використовується на птахофабриках, не відповідає санітарним нормам і знижує функцію нирок, що в кінцевому результаті призводить до розвитку сечового діатезу. Значним фактором ризику захворювання є генетична схильність до порушення обміну речовин у деяких порід курей. Водночас, ряд авторів підкреслюють зростаючу потребу в ранній діагностиці та спеціалізованих ветеринарних препаратах, спрямованих на корекцію пуринового обміну у курей. Пошук нових діагностичних маркерів є одним із ключових аспектів раннього виявлення та профілактики сечокислого діатезу. На сьогодні, за даної патології, у крові птиці визначають вміст сечової кислоти, креатиніну, азоту сечовини та концентрацію уратів у тканинах, що вказують на ступінь ураження нирок. Аналіз досліджень останніх років підтверджують важливість моніторингу функції нирок як одного з первинних маркерів для виявлення сечокислого діатезу. Застосування сучасних біохімічних тестів, таких як уриказний тест, дозволяє швидко виявити порушення пуринового обміну та ефективно його контролювати. Окремі дослідження підкреслюють важливість використання генетичних тестів для виявлення схильності певних порід курей до порушень пуринового обміну. Отримані результати дають змогу проводити профілактичні заходи, спрямовані на зниження ризику розвитку діатезу в окремих групах птиці. Крім того, деякі автори пропонують імуноферментні аналізи (ELISA) для оцінки активності ферментів, відповідальних за метаболізм сечової кислоти, що дозволяє виявити захворювання на ранніх стадіях.
Таким чином, сечокислий діатез на сьогодні залишається серйозною проблемою ефективної роботи птахофабрик. Проте впровадження ранніх методів діагностики значно знизить рівень захворювання у курей, покращить загальний стан здоров’я птиці та їх продуктивність
СУДОВО-ВЕТЕРИНАРНА ЕКСГУМАЦІЯ ТРУПІВ ТВАРИН: ОГЛЯД ПРОЦЕДУРИ
No full textАктуальність дослідження. Судово-ветеринарна ексгумація трупів тварин є важливою складовою комплексної судово-ветеринарної експертизи, особливо в контексті розслідувань підозри на насильницьку смерть, отруєння або скоєння лікарської помилки. Ця процедура не лише допомагає встановити причини смерті тварини, але й відіграє ключову роль у забезпеченні правової доказової бази, що може бути використана в судових розслідуваннях для визначення ступеня відповідальності та правопорушень.
Як ми бачимо, судово-ветеринарна ексгумація є важливим елементом у встановленні фактичних обставин загибелі тварини та дає можливість отримати незаперечні докази для правового захисту, притягнення до відповідальності винних осіб.
Проте, питання нормативно-правового регулювання та практичної реалізації процедури судово-ветеринарної ексгумація трупів тварин залишаються недостатньо вивченими, що створює потребу у чіткій стандартизації процедури.
Мета роботи. Проаналізувати основні етапи та методики проведення ексгумації трупів тварин та розробити єдиний стандарт проведення процедури, який дозволить уніфікувати збір та аналіз доказів при розслідуванні злочинів проти тварин.
Проблематика. Відсутність єдиних стандартів судово-ветеринарної ексгумації ускладнює об'єктивне проведення таких досліджень та уніфікацію отриманих результатів.
Матеріали та методи досліджень. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс взаємообумовлених методів дослідження, а саме: діалектичний, системно-структурний, порівняльно-правовий, формальної логіки.
Виклад основного матеріалу. В Україні процедура ексгумації трупа тварини в рамках кримінального провадження є складною слідчою дією, яка регламентується статтею 239 КПК України. Її проведення вимагає суворого дотримання процесуальному порядку, визначених статтею 238 КПК України. Дана процедура проводиться за постановою прокурора на підставі мотивованого клопотання слідчого.
У процесі ексгумації трупа тварини, відповідно до кримінально-процесуальних норм, слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити дотримання вимог щодо фіксації та контролю процедури. Одним із ключових аспектів є залучення не менше двох понятих. Їх присутність є необхідною для забезпечення неупередженості та достовірності процедури. Поняті виконують роль незалежних свідків, які підтверджують коректність дій, виконаних під час ексгумації, та забезпечують законність процедури із відповідною фіксацією даних у протоколі.
Проведення ексгумації здійснюється безпосередньо судово-ветеринарним експертом або кваліфікованим лікарем ветеринарної медицини (за відсутності експерта) з відповідною підготовкою у присутності представників органів, що видали дозвіл.
Техніка ексгумації передбачає фізичне виймання трупа з ґрунту, при цьому уникаючи пошкодження тканин або руйнування доказів. Під час ексгумації, проводиться протоколювання процедури із зазначенням: дати і часу проведення ексгумації, місце проведення ексгумації, учасники ексгумації, характер поверхні ґрунту, глибина захоронення, стан трупа тварини (положення трупа у землі; ступінь розкладання; патоморфологычних змін), перелік відібраних зразків для лабораторних досліджень, первинні висновки експерта щодо стану трупа та можливих причин смерті. Протокол ексгумації підписують усі учасники процедури.
Висновки. Ексгумація надає унікальні можливості для детального вивчення стану трупа, що може мати вирішальне значення для встановлення причин смерті. Чітка організація і проведення цієї процедури не лише забезпечує виконання процесуальних вимог, але й дозволяє судово-ветеринарному експерту отримати об'єктивні дані для формування висновків про причину смерті тварини.Актуальність дослідження. Судово-ветеринарна ексгумація трупів тварин є важливою складовою комплексної судово-ветеринарної експертизи, особливо в контексті розслідувань підозри на насильницьку смерть, отруєння або скоєння лікарської помилки. Ця процедура не лише допомагає встановити причини смерті тварини, але й відіграє ключову роль у забезпеченні правової доказової бази, що може бути використана в судових розслідуваннях для визначення ступеня відповідальності та правопорушень.
Як ми бачимо, судово-ветеринарна ексгумація є важливим елементом у встановленні фактичних обставин загибелі тварини та дає можливість отримати незаперечні докази для правового захисту, притягнення до відповідальності винних осіб.
Проте, питання нормативно-правового регулювання та практичної реалізації процедури судово-ветеринарної ексгумація трупів тварин залишаються недостатньо вивченими, що створює потребу у чіткій стандартизації процедури.
Мета роботи. Проаналізувати основні етапи та методики проведення ексгумації трупів тварин та розробити єдиний стандарт проведення процедури, який дозволить уніфікувати збір та аналіз доказів при розслідуванні злочинів проти тварин.
Проблематика. Відсутність єдиних стандартів судово-ветеринарної ексгумації ускладнює об'єктивне проведення таких досліджень та уніфікацію отриманих результатів.
Матеріали та методи досліджень. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс взаємообумовлених методів дослідження, а саме: діалектичний, системно-структурний, порівняльно-правовий, формальної логіки.
Виклад основного матеріалу. В Україні процедура ексгумації трупа тварини в рамках кримінального провадження є складною слідчою дією, яка регламентується статтею 239 КПК України. Її проведення вимагає суворого дотримання процесуальному порядку, визначених статтею 238 КПК України. Дана процедура проводиться за постановою прокурора на підставі мотивованого клопотання слідчого.
У процесі ексгумації трупа тварини, відповідно до кримінально-процесуальних норм, слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити дотримання вимог щодо фіксації та контролю процедури. Одним із ключових аспектів є залучення не менше двох понятих. Їх присутність є необхідною для забезпечення неупередженості та достовірності процедури. Поняті виконують роль незалежних свідків, які підтверджують коректність дій, виконаних під час ексгумації, та забезпечують законність процедури із відповідною фіксацією даних у протоколі.
Проведення ексгумації здійснюється безпосередньо судово-ветеринарним експертом або кваліфікованим лікарем ветеринарної медицини (за відсутності експерта) з відповідною підготовкою у присутності представників органів, що видали дозвіл.
Техніка ексгумації передбачає фізичне виймання трупа з ґрунту, при цьому уникаючи пошкодження тканин або руйнування доказів. Під час ексгумації, проводиться протоколювання процедури із зазначенням: дати і часу проведення ексгумації, місце проведення ексгумації, учасники ексгумації, характер поверхні ґрунту, глибина захоронення, стан трупа тварини (положення трупа у землі; ступінь розкладання; патоморфологычних змін), перелік відібраних зразків для лабораторних досліджень, первинні висновки експерта щодо стану трупа та можливих причин смерті. Протокол ексгумації підписують усі учасники процедури.
Висновки. Ексгумація надає унікальні можливості для детального вивчення стану трупа, що може мати вирішальне значення для встановлення причин смерті. Чітка організація і проведення цієї процедури не лише забезпечує виконання процесуальних вимог, але й дозволяє судово-ветеринарному експерту отримати об'єктивні дані для формування висновків про причину смерті тварини