Scientific Messenger of Lviv University of Veterinary Medicine and Biotechnology / Науковий вісник ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій
Not a member yet
3672 research outputs found
Sort by
ЕТІОЛОГІЯ ТА ПАТОГЕНЕЗ ПАРАДОНТИТУ У ДРІБНИХ ПОРІД СОБАК
No full textЗагалом, понад 85 % собак дрібних порід у віці понад 3-4 роки, хворіють на пародонтит. Етіологічним фактором пародонтиту зазвичай слугує незадовільна гігієна ротової порожнини. Спочатку в процесі життєдіяльності у тварини з’являється м’який наліт на зубах (прикріплюється субстрат), це і є початкова точка відліку (початок) утворення зубного каменю, згодом м’якого нальоту стає більше, особливо в придесневій ділянці зуба, він стає твердим, відбувається поступовий тиск на край ясен, руйнується з’єднання між емалевою оболонкою (кутикулою) та внутрішньою епітеліальною вистилкою ясенного краю, все це супроводжується запальним процесом і призводить до утворення пародонтальних кишень. Утворення зубного каменю залежить від складу слини, наявності запальних процесів у ротовій порожнині, стану внутрішніх органів, характеру та складу корму. Якщо розглянути схильність, то в основному до групи ризику входять маленькі породи собак: Ø йоркширський тер'єр, Ø той-тер'єр, Ø той-пудель, Ø чихуахуа, Ø ши-тцу, Ø шпіц та ін. Доволі часто ветеринар при огляді ротової порожнини малих порід собак, навіть у 7-8 місячного цуценяти може виявити зубний камінь. Це є породною схильністю та наслідком переважання м'якого корму у раціоні таких порід (як наслідок під час прийому корму немає очищення зубів від м'якого нальоту). Першими «сигналами» захворювання є: Ø неприємний запах з ротової порожнини, Ø болючість при прийомі корму, Ø температурна чутливість (болючість, подразнення при прийомі гарячого або холодного корму), Ø вибіркове поїдання корму (поїдається м'який корм, твердий не з'їдає), а можливо і взагалі відмова від корму, згодом можна спостерігати зміну кольору слини, тому що в слині з'являються прожилки крові. Під час огляду ротової порожнини візуалізуються одонтокластичні відкладення - зубний камінь, ветеринарний лікар може побачити порушення прикусу, ознаки стоматиту, гінгівіту, пародонтиту. Найефективнішим та найпоширенішим методом санації ротової порожнини є ультразвукове чищення зубів. Під час проведення ультразвукової чистки необхідно ретельно очищати фісури зубів, від одонтокластичних відкладень, не варто не брати до уваги лінгвальну сторону зубів, особливо якщо є нехай і незначні пародонтальні кишені. У випадках пародонтиту варто ретельно санувати пародонтальні кишені. Якщо прибрати одонтокластичні відкладення тільки з коронкової частини зуба, то суттєвих клінічних змін на краще не можна побачити, або досягнемо тимчасових поліпшень, оскільки зубний камінь у пародонтальних кишенях буде надавати свою патологічну дію, тобто. збиратиметься м'який наліт, чиниться механічний тиск на тканини у горизонтальному та вертикальному напрямках, посилюватиметься запальний процес. При санації ротової порожнини необхідно якісно зчищати одонтокластичні відкладення, тому після закінчення санації ротової порожнини ультразвуковим скайлером, ветеринарний лікар бачитиме абсолютно чисті зуби (очищені від зубного каменю). Останнім етапом санації ротової порожнини є полірування зубів, в цей момент ветеринарним лікарем видаляється м'який наліт, поверхня зуба стає гладкою, що ускладнює прикріплення субстрату і відповідно збільшує час утворення м'якого нальоту. Після санації ротової порожнини, рекомендовано призначити обробку ясен, уражених слизових оболонок хлоргекседином 0,09% або маззю Метрогіл Дента, після годування, на 7 - 10 днів. Вищеперелічені препарати призначається виходячи з конкретної патології та ступеня поширення та ускладнення запального процесу. У тяжких випадках рекомендовано призначити антибіотикотерапію.Загалом, понад 85 % собак дрібних порід у віці понад 3-4 роки, хворіють на пародонтит. Етіологічним фактором пародонтиту зазвичай слугує незадовільна гігієна ротової порожнини. Спочатку в процесі життєдіяльності у тварини з’являється м’який наліт на зубах (прикріплюється субстрат), це і є початкова точка відліку (початок) утворення зубного каменю, згодом м’якого нальоту стає більше, особливо в придесневій ділянці зуба, він стає твердим, відбувається поступовий тиск на край ясен, руйнується з’єднання між емалевою оболонкою (кутикулою) та внутрішньою епітеліальною вистилкою ясенного краю, все це супроводжується запальним процесом і призводить до утворення пародонтальних кишень. Утворення зубного каменю залежить від складу слини, наявності запальних процесів у ротовій порожнині, стану внутрішніх органів, характеру та складу корму. Якщо розглянути схильність, то в основному до групи ризику входять маленькі породи собак: Ø йоркширський тер'єр, Ø той-тер'єр, Ø той-пудель, Ø чихуахуа, Ø ши-тцу, Ø шпіц та ін. Доволі часто ветеринар при огляді ротової порожнини малих порід собак, навіть у 7-8 місячного цуценяти може виявити зубний камінь. Це є породною схильністю та наслідком переважання м'якого корму у раціоні таких порід (як наслідок під час прийому корму немає очищення зубів від м'якого нальоту). Першими «сигналами» захворювання є: Ø неприємний запах з ротової порожнини, Ø болючість при прийомі корму, Ø температурна чутливість (болючість, подразнення при прийомі гарячого або холодного корму), Ø вибіркове поїдання корму (поїдається м'який корм, твердий не з'їдає), а можливо і взагалі відмова від корму, згодом можна спостерігати зміну кольору слини, тому що в слині з'являються прожилки крові. Під час огляду ротової порожнини візуалізуються одонтокластичні відкладення - зубний камінь, ветеринарний лікар може побачити порушення прикусу, ознаки стоматиту, гінгівіту, пародонтиту. Найефективнішим та найпоширенішим методом санації ротової порожнини є ультразвукове чищення зубів. Під час проведення ультразвукової чистки необхідно ретельно очищати фісури зубів, від одонтокластичних відкладень, не варто не брати до уваги лінгвальну сторону зубів, особливо якщо є нехай і незначні пародонтальні кишені. У випадках пародонтиту варто ретельно санувати пародонтальні кишені. Якщо прибрати одонтокластичні відкладення тільки з коронкової частини зуба, то суттєвих клінічних змін на краще не можна побачити, або досягнемо тимчасових поліпшень, оскільки зубний камінь у пародонтальних кишенях буде надавати свою патологічну дію, тобто. збиратиметься м'який наліт, чиниться механічний тиск на тканини у горизонтальному та вертикальному напрямках, посилюватиметься запальний процес. При санації ротової порожнини необхідно якісно зчищати одонтокластичні відкладення, тому після закінчення санації ротової порожнини ультразвуковим скайлером, ветеринарний лікар бачитиме абсолютно чисті зуби (очищені від зубного каменю). Останнім етапом санації ротової порожнини є полірування зубів, в цей момент ветеринарним лікарем видаляється м'який наліт, поверхня зуба стає гладкою, що ускладнює прикріплення субстрату і відповідно збільшує час утворення м'якого нальоту. Після санації ротової порожнини, рекомендовано призначити обробку ясен, уражених слизових оболонок хлоргекседином 0,09% або маззю Метрогіл Дента, після годування, на 7 - 10 днів. Вищеперелічені препарати призначається виходячи з конкретної патології та ступеня поширення та ускладнення запального процесу. У тяжких випадках рекомендовано призначити антибіотикотерапію
УЗД В РАННІЙ ДІАГНОСТИЦІ ВАГІТНОСТІ У СУК, ВИЗНАЧЕННІ КІЛЬКОСТІ ПРИПЛОДУ І ОРІЄНТОВНОЇ ДАТИ РОДІВ
No full textГоловною складністю у ветеринарії є те, що пацієнти не можуть повідомити, що їх турбує. Щоб підтвердити або спростувати можливі захворювання, лікарям важливо провести комплексне обстеження, що включає не тільки огляд. Незамінними методами діагностики на сьогоднішній день є: лабораторні (аналізи крові, сечі, калу, мазки); інструментальні (УЗД, рентген, ЕКГ та ін.). Багато питань викликає у власників призначене ультразвукове дослідження для тварин. УЗД – це неінвазивний спосіб дослідження, що дозволяє не тільки виявити захворювання, але і спостерігати за його динамікою. УЗД тварин дозволяє оцінити стан органів, вивчити їх структуру, форму, розміри, положення, виявити зміни, що відбуваються в них. Найчастіше ультразвукове дослідження призначають у таких випадках: для встановлення та уточнення діагнозу; контрольні УЗД у процесі лікування; травми черевної та грудної порожнин; втрата апетиту, блювання, діарея, різке зниження ваги; проблеми із сечовипусканням; біль у ділянці живота; вагітність; діагностика та моніторинг новоутворень. Переваги УЗД для котів та собак: 1.Безпека та безболісність – на сьогодні безпека методу науково доведена численними випробуваннями вчених. Даний метод не викликає патологічних змін навколишніх тканин, а також безпечний для плода при вагітності. Інформативність – УЗД дозволяє отримувати інформацію про стан органів у реальному часі та обстежити їх з різних сторін. Відносна швидкість – тривалість обстеження займає в середньому від 20 хв. Ультрасонографія є одним з не багатьох методів ранньої діагностики вагітності у дрібних тварин. Перевагами її є не болючість при виконанні дослідження, що мінімізує стрес вагітної самки; не дорога вартість, що робить метод доступним для багатьох власників; висока достовірність і точність, при умові прийому у висококваліфікованого спеціаліста. Що можна з’ясувати на УЗД у вагітної тварини: o термін вагітності – дозволяє виявити вагітність на початковому етапі, коли ще немає видимих ознак, та передбачити дату пологів, що є корисним для попередньої та завчасної підготовки; o кількість цуценят та життєві характеристики плоду – дає змогу зрозуміти нюанси щодо догляду за самкою та планування пологів; також надається інформація про здоров’я плодів, особливості розвитку і про наявність ознак життя; o виявлення патології вагітності – дає змогу коректувати протікання вагітності та догляд, визначити потребу у невідкладному розродженні або застосуванні лікарських засобів; o ймовірний термін пологів – дає можливість планувати та належно підготуватися до. Особливо рекомендується проводити ультразвукове дослідження при підтвердженій патології колишньої вагітності, проблемах з виношуванням та викиднях, важкому розродженні. Це допоможе віднайти відхилення від норми та коректувати наявну вагітність, а також підготуватися до ймовірних труднощів (а тому числі під час пологів). В залежності від породи різниться період вагітності. Мінімальна кількість досліджень складає один раз за весь термін. Оптимальним часом для цього вважається 24-28 день. При наявності патології або при великих розмірах плодів ультразвук робиться повторно вже перед самими пологами. Також частота прийомів діагностики вирішується в індивідуальному порядку лікарем-ветеринаром. При проведенні УЗД виявляються такі відходження від норми: o порушення розвитку плоду та вади, а також неправильне розташування, що впливає на ускладнення виношування й пологів, на здоров’я майбутніх цуценят та матері; o патологія плаценти, що живить плід та відповідає за підтримку його життєдіяльності; o порушення гормонів та метаболізму, що викликано вагітністю та має вплив на розвиток й протікання вагітності. Визначення та корекція проблем, а також завчасна підготовка до пологів і планування ймовірних додаткових ветеринарних втручань створюють попит на такий метод діагностики, як УЗД. Це гарантовано безпечний спосіб дослідження тканинних структур організму матері й плодів, він не впливає негативно на розвиток й ріст малюків чи якось чинить шкоду породіллі, навпаки, рятує життя.Головною складністю у ветеринарії є те, що пацієнти не можуть повідомити, що їх турбує. Щоб підтвердити або спростувати можливі захворювання, лікарям важливо провести комплексне обстеження, що включає не тільки огляд. Незамінними методами діагностики на сьогоднішній день є: лабораторні (аналізи крові, сечі, калу, мазки); інструментальні (УЗД, рентген, ЕКГ та ін.). Багато питань викликає у власників призначене ультразвукове дослідження для тварин. УЗД – це неінвазивний спосіб дослідження, що дозволяє не тільки виявити захворювання, але і спостерігати за його динамікою. УЗД тварин дозволяє оцінити стан органів, вивчити їх структуру, форму, розміри, положення, виявити зміни, що відбуваються в них. Найчастіше ультразвукове дослідження призначають у таких випадках: для встановлення та уточнення діагнозу; контрольні УЗД у процесі лікування; травми черевної та грудної порожнин; втрата апетиту, блювання, діарея, різке зниження ваги; проблеми із сечовипусканням; біль у ділянці живота; вагітність; діагностика та моніторинг новоутворень. Переваги УЗД для котів та собак: 1.Безпека та безболісність – на сьогодні безпека методу науково доведена численними випробуваннями вчених. Даний метод не викликає патологічних змін навколишніх тканин, а також безпечний для плода при вагітності. Інформативність – УЗД дозволяє отримувати інформацію про стан органів у реальному часі та обстежити їх з різних сторін. Відносна швидкість – тривалість обстеження займає в середньому від 20 хв. Ультрасонографія є одним з не багатьох методів ранньої діагностики вагітності у дрібних тварин. Перевагами її є не болючість при виконанні дослідження, що мінімізує стрес вагітної самки; не дорога вартість, що робить метод доступним для багатьох власників; висока достовірність і точність, при умові прийому у висококваліфікованого спеціаліста. Що можна з’ясувати на УЗД у вагітної тварини: o термін вагітності – дозволяє виявити вагітність на початковому етапі, коли ще немає видимих ознак, та передбачити дату пологів, що є корисним для попередньої та завчасної підготовки; o кількість цуценят та життєві характеристики плоду – дає змогу зрозуміти нюанси щодо догляду за самкою та планування пологів; також надається інформація про здоров’я плодів, особливості розвитку і про наявність ознак життя; o виявлення патології вагітності – дає змогу коректувати протікання вагітності та догляд, визначити потребу у невідкладному розродженні або застосуванні лікарських засобів; o ймовірний термін пологів – дає можливість планувати та належно підготуватися до. Особливо рекомендується проводити ультразвукове дослідження при підтвердженій патології колишньої вагітності, проблемах з виношуванням та викиднях, важкому розродженні. Це допоможе віднайти відхилення від норми та коректувати наявну вагітність, а також підготуватися до ймовірних труднощів (а тому числі під час пологів). В залежності від породи різниться період вагітності. Мінімальна кількість досліджень складає один раз за весь термін. Оптимальним часом для цього вважається 24-28 день. При наявності патології або при великих розмірах плодів ультразвук робиться повторно вже перед самими пологами. Також частота прийомів діагностики вирішується в індивідуальному порядку лікарем-ветеринаром. При проведенні УЗД виявляються такі відходження від норми: o порушення розвитку плоду та вади, а також неправильне розташування, що впливає на ускладнення виношування й пологів, на здоров’я майбутніх цуценят та матері; o патологія плаценти, що живить плід та відповідає за підтримку його життєдіяльності; o порушення гормонів та метаболізму, що викликано вагітністю та має вплив на розвиток й протікання вагітності. Визначення та корекція проблем, а також завчасна підготовка до пологів і планування ймовірних додаткових ветеринарних втручань створюють попит на такий метод діагностики, як УЗД. Це гарантовано безпечний спосіб дослідження тканинних структур організму матері й плодів, він не впливає негативно на розвиток й ріст малюків чи якось чинить шкоду породіллі, навпаки, рятує життя
ДІЯ ДЕЗІНФІКУЮЧОГО ЗАСОБУ "ЕНЗИДЕЗ" НА ТЕСТ-ОБЄКТИ КОНТАМІНОВАНІ МІКРООРГАНІЗМАМИ
No full textЗазвичай у лабораторних дослідженнях для моделювання біологічної нагрузки на дезінфікуючий засіб та підвищити відтворюваність досліджень використовують сироватку крові тварин, сироватковий альбумін або дріжджі. У дослідженнях було використано суміш високо- та низькомолекулярних поліпептидів (бичачий сироватковий альбумін плюс триптон або дріжджовий екстракт) плюс слизовий матеріал (бичачий муцин). Деякі дослідження, зосереджені на польових умовах, випробовували більш складні матеріали, включаючи композити молочного жиру/білка, фекалії та курячу підстилку. Однак стандартизація таких матеріалів є складною, але деякі, наприклад, знежирене молоко, може бути використане, так як дає добре відтворювані результати. Оцінка дезінфектантів на біоплівкових формах бактерій, наразі не є частиною рутинних оцінок, але зараз уже розроблено стандарти та методики для їх тестування. Проте складність дослідження на біоплівкових мікроорганізмах повязана, зокрема з вирощуванням біоплівок, існують різноманітні умови вирощування біоплівок, які важче контролювати, як планктонні форми мікроорганізмів. Мікроорганізми, які перебувають на поверхні у висушеному стані, можуть проявляти підвищену стійкість до дії дезінфікуючих засобів, але вони також спонтанно втрачають життєздатність протягом кількох годин, що вимагає жорсткого контролю за часом підготовки та проведення тестування на сухих тест-об’єктах. Крім того, види бактерій, які використовуються у мікробіологічних тестах з встановлення режимів дезінфекції, тобто щільність посівного матеріалу в досліджуваному середовищі суттєво впливатимуть на структуру поверхневого розподілу та відтворюваність результатів досліджень. Метою роботи було визначити бактерицидну активність розробленого дезінфікуючого засобу "Ензидез" за різних концентрацій щодо бактерій нанесених на тест- об’єкти. Встановлено, що деззасіб "Ензидез" за 0,05 % концентрації протягом 15 хв дії не забезпечував знезараження поверхні кахельної плитки та нержавіючої сталі від штамів S. aureus B. subtilis та Candida spp.. Водночас даний режим забезпечував знищення E. coli на поверхні тест-об’єктів. Збільшення експозиції до 30 хв забезпечувало дезінфікуючий ефект на поверхні тест-об’єктів відносно S. aureus, B. subtilis та E. coli. Виявлено відсутність бактерицидного ефекту засобу за 0,05 % концентрації у товщі кахельної плитки через 30 хв експозиції у зв’язку з неспроможністю його заповнити капілярну систему кахелю. Встановлено, що для знищення бактерійної і грибкової мікрофлори на поверхні нержавіючої сталі та у глибині кахелю необхідно, щоб робоча концентрація Ензидезу була 0,1 % та експозиція не менше 15 хв.Зазвичай у лабораторних дослідженнях для моделювання біологічної нагрузки на дезінфікуючий засіб та підвищити відтворюваність досліджень використовують сироватку крові тварин, сироватковий альбумін або дріжджі. У дослідженнях було використано суміш високо- та низькомолекулярних поліпептидів (бичачий сироватковий альбумін плюс триптон або дріжджовий екстракт) плюс слизовий матеріал (бичачий муцин). Деякі дослідження, зосереджені на польових умовах, випробовували більш складні матеріали, включаючи композити молочного жиру/білка, фекалії та курячу підстилку. Однак стандартизація таких матеріалів є складною, але деякі, наприклад, знежирене молоко, може бути використане, так як дає добре відтворювані результати. Оцінка дезінфектантів на біоплівкових формах бактерій, наразі не є частиною рутинних оцінок, але зараз уже розроблено стандарти та методики для їх тестування. Проте складність дослідження на біоплівкових мікроорганізмах повязана, зокрема з вирощуванням біоплівок, існують різноманітні умови вирощування біоплівок, які важче контролювати, як планктонні форми мікроорганізмів. Мікроорганізми, які перебувають на поверхні у висушеному стані, можуть проявляти підвищену стійкість до дії дезінфікуючих засобів, але вони також спонтанно втрачають життєздатність протягом кількох годин, що вимагає жорсткого контролю за часом підготовки та проведення тестування на сухих тест-об’єктах. Крім того, види бактерій, які використовуються у мікробіологічних тестах з встановлення режимів дезінфекції, тобто щільність посівного матеріалу в досліджуваному середовищі суттєво впливатимуть на структуру поверхневого розподілу та відтворюваність результатів досліджень. Метою роботи було визначити бактерицидну активність розробленого дезінфікуючого засобу "Ензидез" за різних концентрацій щодо бактерій нанесених на тест- об’єкти. Встановлено, що деззасіб "Ензидез" за 0,05 % концентрації протягом 15 хв дії не забезпечував знезараження поверхні кахельної плитки та нержавіючої сталі від штамів S. aureus B. subtilis та Candida spp.. Водночас даний режим забезпечував знищення E. coli на поверхні тест-об’єктів. Збільшення експозиції до 30 хв забезпечувало дезінфікуючий ефект на поверхні тест-об’єктів відносно S. aureus, B. subtilis та E. coli. Виявлено відсутність бактерицидного ефекту засобу за 0,05 % концентрації у товщі кахельної плитки через 30 хв експозиції у зв’язку з неспроможністю його заповнити капілярну систему кахелю. Встановлено, що для знищення бактерійної і грибкової мікрофлори на поверхні нержавіючої сталі та у глибині кахелю необхідно, щоб робоча концентрація Ензидезу була 0,1 % та експозиція не менше 15 хв
БЕЗПЕЧНІСТЬ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ЗА ЇХ ЗБЕРІГАННЯ У ДОМАШНІХ ХОЛОДИЛЬНИКАХ
No full textДомашній холодильник є середовищем, де можуть накопичуватися різноманітні мікроорганізми, що впливають на якість продуктів і безпеку харчування. Кількість мікрофлори у холодильнику залежить від його типу, якості збережених продуктів та умов їхнього зберігання. Важливим для підтримання свіжості продуктів, запобіганню їх перехресному мікробному забрудненню і тривалому зберіганню є правильне розміщення продуктів на відповідних полицях у домашньому холодильнику. У більшості інструкцій виробників побутових та комерційних холодильників вказуються стандартні діапазони температур: для холодильного відділення: +2 °C до +8 °C і для морозильного відділення: від -18 °C до -24 °C. За такого широкого діапазону температур на верхній полиці холодильника температура становить приблизно 4-5 °C і на ній рекомендується зберігати готові страви, молочні продукти (йогурти, вершки, сир), продукти, які не потребують високого рівня охолодження, залишки страв або випічку в герметичних контейнерах. На середній полиці температура становить 3-4 °C і на ній рекомендується зберігати молоко, яйця, кисломолочні продукти (сир, кефір, сметану), ковбаси, готові соуси. На нижній полиці температура становить 0-3 °C і рекомендується для зберігання сирого м’яса, риби, морепродуктів, птиці (в герметичних контейнерах або загорнутими у плівку). У ящиках для овочів та фруктів температура становить 4-7 °C і рекомендується для зберігання свіжих овочів, фруктів та зелені. На бічних дверцятах температура становить 5-10 °C і рекомендується для зберігання напоїв, соусів, консервації, яєць, масла, спецій. За нерегулярного чищення холодильника, частого його відкривання і вимиканні світла через війну відбувається збільшенні кількості мікроорганізмів як у самих продуктах, так і на полицях холодильника та тарі. Для проведення досліджень були використані змиви, які відбирали із різних полиць і зовнішньої поверхні тари, у якій зберігалися харчові продукти. У відібраних змивах визначали кількість мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів (МАФАнМ) і кількість психротрофних мікроорганізмів (ПсхМ) та виражали в колонієутворюючих одиницях (КУО/см3 змиву). У результаті проведених досліджень встановлено, що у холодильниках за нерегулярного очищення кількість МАФАнМ на тарі становила від 2,86 до 4,04 log КУО/см3 змиву. На верхній полиці кількість МАФАнМ становила 4,99 log КУО/см3 змиву, середній – 4,81, нижній 4,65, ящиках – 4,94 і дверцях 5 log КУО/см3 змиву. Кількість ПсхМ на вказаних об’єктах становила на тарі від 3,75 до 4 log КУО/см3 змиву, на верхній полиці 3,97, середній – 4,3, нижній 4,63, ящиках – 5 і дверцях 3,6 log КУО/см3 змиву. Після обробки поверхонь домашніх холодильників 5 % розчином столового оцту мікрофлора відновлювалася на 3-7 добуДомашній холодильник є середовищем, де можуть накопичуватися різноманітні мікроорганізми, що впливають на якість продуктів і безпеку харчування. Кількість мікрофлори у холодильнику залежить від його типу, якості збережених продуктів та умов їхнього зберігання. Важливим для підтримання свіжості продуктів, запобіганню їх перехресному мікробному забрудненню і тривалому зберіганню є правильне розміщення продуктів на відповідних полицях у домашньому холодильнику. У більшості інструкцій виробників побутових та комерційних холодильників вказуються стандартні діапазони температур: для холодильного відділення: +2 °C до +8 °C і для морозильного відділення: від -18 °C до -24 °C. За такого широкого діапазону температур на верхній полиці холодильника температура становить приблизно 4-5 °C і на ній рекомендується зберігати готові страви, молочні продукти (йогурти, вершки, сир), продукти, які не потребують високого рівня охолодження, залишки страв або випічку в герметичних контейнерах. На середній полиці температура становить 3-4 °C і на ній рекомендується зберігати молоко, яйця, кисломолочні продукти (сир, кефір, сметану), ковбаси, готові соуси. На нижній полиці температура становить 0-3 °C і рекомендується для зберігання сирого м’яса, риби, морепродуктів, птиці (в герметичних контейнерах або загорнутими у плівку). У ящиках для овочів та фруктів температура становить 4-7 °C і рекомендується для зберігання свіжих овочів, фруктів та зелені. На бічних дверцятах температура становить 5-10 °C і рекомендується для зберігання напоїв, соусів, консервації, яєць, масла, спецій. За нерегулярного чищення холодильника, частого його відкривання і вимиканні світла через війну відбувається збільшенні кількості мікроорганізмів як у самих продуктах, так і на полицях холодильника та тарі. Для проведення досліджень були використані змиви, які відбирали із різних полиць і зовнішньої поверхні тари, у якій зберігалися харчові продукти. У відібраних змивах визначали кількість мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів (МАФАнМ) і кількість психротрофних мікроорганізмів (ПсхМ) та виражали в колонієутворюючих одиницях (КУО/см3 змиву). У результаті проведених досліджень встановлено, що у холодильниках за нерегулярного очищення кількість МАФАнМ на тарі становила від 2,86 до 4,04 log КУО/см3 змиву. На верхній полиці кількість МАФАнМ становила 4,99 log КУО/см3 змиву, середній – 4,81, нижній 4,65, ящиках – 4,94 і дверцях 5 log КУО/см3 змиву. Кількість ПсхМ на вказаних об’єктах становила на тарі від 3,75 до 4 log КУО/см3 змиву, на верхній полиці 3,97, середній – 4,3, нижній 4,63, ящиках – 5 і дверцях 3,6 log КУО/см3 змиву. Після обробки поверхонь домашніх холодильників 5 % розчином столового оцту мікрофлора відновлювалася на 3-7 доб
КОНЦЕПЦІЯ 3R І ДОБРОБУТ ТВАРИН
No full textВідповідно до законодавства країн-членів Європейського Союзу досліди на тваринах класифікуються відповідно до їх цілей. Згідно цих вимог вчені зобов’язані давати звіт, про те, що вони розглядали варіанти можливого використання заміни тварин при оформленні проєкту. Концепція 3R є загальновизнаним світовим стандартом, яка включає: удосконалення, скорочення та заміну лабораторних тварин за експерименту.
Принципи 3R необхідно трактувати як:
Refinment – удосконалення, а саме гуманна підготовка та проведення експерименту з використанням знеболюючих і нетравматичних методів.
Rerdiction – зменшення кількості використаних тварин без компромісу з добробутом, отриманих наукових результатів і якістю проведеного дослідження.
Replаcement – заміна в експерименті високоорганізованих тварин низькоорганізованими, або за можливого використання альтернативних методів дослідження.
Таким чином, наступне питання є основним для дослідження 3R: «Чи можу я досягти своєї мети завдаючи тварині менше страждань, використовуючи менше особин, або взагалі їх не використовувати?». Вихідним пунктом є те, що етична відповідальність людини цінується вище, ніж відповідальність тварини.
Мета заключається в тому, щоб захистити людей від шкідливої дії, спричиненої речовинами та продуктами, або від небажаних побічних ефектів ліків, вивчити перебіг захворювання та запропонувати превентивні міри. Якщо дослідник досягає своїх цілей, не використовуючи тварин, виконується вимога зоозахисників. Звичайно, ці аспекти не охоплюють усіх розбіжностей і погоджень у позиціях захисників тварин і тих, хто підтримує ці дослідження. Тому дискусія навколо експериментів на тваринах багатогранна і продовжує активно обговорюватися в наукових колах з усіх позицій. Також використовується аргумент, що дослідник, який проводить експеримент, знає межі процедури тестування та може відповідним чином їх контролювати.
Зоозахисники також стверджують, що захищають людство і тварин від хвороб та намагаються їм допомогти. Але вони також не готові погодитися з тим, що без реальної необхідності чи будь-якого натяку на дилему рішення завжди приймається безпосередньо проти тварини. Експерименти на тваринах можуть більше не бути методом вибору як з етичних, так і з наукових причин.
Отже, дослідження 3R дає можливість до зменшення експериментів на тваринах і страждань тварин. У той же час серйозний розгляд 3R також призводить до критичного та конкретного обговорення експерименту на тваринах, про який йде мова. Основним аргументом є те, що досліди на тваринах досі є методом вибору, «золотим стандартом». На цьому фоні всі дії, які відходять від цих експериментів, або зменшують страждання, спричинені іншим дослідним тваринам, повинні оцінюватися як позитивні зміни.Відповідно до законодавства країн-членів Європейського Союзу досліди на тваринах класифікуються відповідно до їх цілей. Згідно цих вимог вчені зобов’язані давати звіт, про те, що вони розглядали варіанти можливого використання заміни тварин при оформленні проєкту. Концепція 3R є загальновизнаним світовим стандартом, яка включає: удосконалення, скорочення та заміну лабораторних тварин за експерименту.
Принципи 3R необхідно трактувати як:
Refinment – удосконалення, а саме гуманна підготовка та проведення експерименту з використанням знеболюючих і нетравматичних методів.
Rerdiction – зменшення кількості використаних тварин без компромісу з добробутом, отриманих наукових результатів і якістю проведеного дослідження.
Replаcement – заміна в експерименті високоорганізованих тварин низькоорганізованими, або за можливого використання альтернативних методів дослідження.
Таким чином, наступне питання є основним для дослідження 3R: «Чи можу я досягти своєї мети завдаючи тварині менше страждань, використовуючи менше особин, або взагалі їх не використовувати?». Вихідним пунктом є те, що етична відповідальність людини цінується вище, ніж відповідальність тварини.
Мета заключається в тому, щоб захистити людей від шкідливої дії, спричиненої речовинами та продуктами, або від небажаних побічних ефектів ліків, вивчити перебіг захворювання та запропонувати превентивні міри. Якщо дослідник досягає своїх цілей, не використовуючи тварин, виконується вимога зоозахисників. Звичайно, ці аспекти не охоплюють усіх розбіжностей і погоджень у позиціях захисників тварин і тих, хто підтримує ці дослідження. Тому дискусія навколо експериментів на тваринах багатогранна і продовжує активно обговорюватися в наукових колах з усіх позицій. Також використовується аргумент, що дослідник, який проводить експеримент, знає межі процедури тестування та може відповідним чином їх контролювати.
Зоозахисники також стверджують, що захищають людство і тварин від хвороб та намагаються їм допомогти. Але вони також не готові погодитися з тим, що без реальної необхідності чи будь-якого натяку на дилему рішення завжди приймається безпосередньо проти тварини. Експерименти на тваринах можуть більше не бути методом вибору як з етичних, так і з наукових причин.
Отже, дослідження 3R дає можливість до зменшення експериментів на тваринах і страждань тварин. У той же час серйозний розгляд 3R також призводить до критичного та конкретного обговорення експерименту на тваринах, про який йде мова. Основним аргументом є те, що досліди на тваринах досі є методом вибору, «золотим стандартом». На цьому фоні всі дії, які відходять від цих експериментів, або зменшують страждання, спричинені іншим дослідним тваринам, повинні оцінюватися як позитивні зміни
Біорізноманіття мікроорганізмів у дванадцятипалій кишці курчат-бройлерів за дії коротко ланцюгових жирних кислот та моногліцеридів
Get PDFThe clear understanding of the taxa composition of the intestinal bacterial community will allow beneficial manipulation of the gut flora to improve gut health and broiler productivity. However, the integrative impact of short chain fatty acids and monoglycerides (SCFA-M) on the microbiota biodiversity of the duodenum in broiler chickens has been overlooked by researchers, which underpins the relevance of our study. The study was conducted on Cobb 500 broiler chickens under industrial poultry farm conditions. The broilers in the experimental group were given the IP. Enterin C3 – C10 formulation (in a dose of 1.5 L/30 L of 1 % water) supplemented via drinking water. PCR results revealed only genetic material related to Escherichia coli in the duodenum of the broiler chickens. No evidence for colonization of Clostridium perfringens or other microorganisms from the Eimeria sp. family were found. The bacterial presence of Eimeria acervulina in the duodenum was established on 27 and 34 days of life, that is evidence of the coccidiosis progression in the poultry. In 29-day-old broilers in the control group, the extent of duodenal colonization by E. acervulina was 67 % with an intensity of 2.17×105 ± 3.21×104 g-e. The extent of colonization was the similar for both 29-th and 36-th days of life. However, the intensity of colonization was decreased to 1.41×107 ± 8.48×106 g-e. level. The extent of colonization decreased to 33% as well as the intensity decline was equal 3.37×105 g-e. The supplementation of SCFA-M induced the extent of duodenal colonization by E. acervulina about 17% decline in 29-day-old broilers in the experimental group. However, the rate of colonization intensity was significantly higher and equal 9.6×106 ± 4.7×105 g-e. The extent of colonization was increased to 100%, while the colonization intensity growth was rise to 2.9×108 ± 1.5×107 g-e. Contrary, there was no observed the genetic material of E. acervulina in the experimental group on 45-th day of life. Obtained data evidence that C3 – C10 formulation can be applied to manipulate microbiome community. Future research prospects include developing a SCFA-M administration scheme for broiler chickens to replace or minimize the use of antibacterial drugs in poultry farming.Детальне розуміння таксономічного складу бактеріальної спільноти дозволить маніпулювати кишковою флорою для покращення здоров'я кишечника та продуктивності бройлерів. Однак, питання стосовно комплексного впливу коротко ланцюгових жирних кислот та моногліцеридів органічних кислот (КЖК-М) на біорізноманіття мікробіому дванадцятипалої кишки курчат-бройлерів залишаються нерозкритими, що обумовлює актуальність таких досліджень в умовах обмеження використання антибіотиків. Дослід проведений на курчатах-бройлерах кросу Cobb 500 в умовах промислової птахофабрики. Курчатам дослідної групи з водою випоювали препарат IP. Enterin C-3 – C-10 (у дозі 1,5 л /30 л води 1 %). За результатами ПЛР-досліджень у дванадцятипалій кишці курчат-бройлерів виявлено переважно генетичний матеріал E. аcervulina. Ознак колонізації кишечнику бактеріями Clostridium perfringens та іншими видами мікроорганізмів з родини Eimeria sp. не виявлено. Визначений вміст Eimeria аcervulina у дванадцятипалій кишці курчат-бройлерів на 27 та 34 добу життя вказує на активізацію кокцидіозу у промислової птиці. Екстенсивність колонізації дванадцятипалої кишки E. аcervulina була 67 % при інтенсивності колонізації 2,17×105 ± 3,21×104 г.-е. у 29-добових курчат-бройлерів контрольної групи. Екстенсивність колонізації з 29-ї до 36-ї доби життя курчат була однаковою, однак інтенсивність колонізації спадала на 1,41×107 ± 8,48×106 г.-е. за цей період. До 45-ї доби життя курчат відбулось зменшення екстенсивності колонізації до 33 % та інтенсивності колонізації до 3,37×105 г.-е. За дії КЖК-М у 29-добових курчат-бройлерів дослідної групи екстенсивність колонізації дванадцятипалої кишки E. аcervulina була меншою на 17% при значно більшій інтенсивності колонізації 9,6×106 ± 4,7×105 г.-е. З 29-ї до 36-ї доби життя курчат екстенсивність колонізації підвищується до 100%, а інтенсивності колонізації становить 2,9×108 ± 1,5×107 г.-е. Однак, у складі мікробіому 45-добових курчат дослідної генетичний матеріал E. аcervulina не був виявлений. Перспективи подальших досліджень полягають у розроблені схеми задавання КЖК-М курчатам-бройлерам, які замінять, або мінімізують застосування антибактеріальних препаратів у птахівництві
До вивчення кумулятивних властивостей імуностимулювального засобу на основі 1,2,4-тріазолу
Get PDFDuring the study of the cumulative properties of the new immunostimulant “Immunokor,” it was found that its 28-day intramuscular (in increasing doses) administration to the tissues of laboratory animals (white rats) does not cause death. The cumulation coefficient of the studied agent is 12.9 units, which defines it as a drug that does not have cumulative properties. The observations confirmed that intoxication's occurrence and clinical manifestations were not observed. Against the background of slight depression, inactivity, and lack of appetite in individual animals of the experimental group, which occurred only in the first 10 days of the experiment, full compliance with behavioral and reflex reactions in animals was revealed. There were no disorders of the central nervous system, digestive, and excretory systems. The skin and the skin in the experimental group's animals did not differ in any way from their counterparts in the control. No local or reflex reaction to the drug or an allergic reaction to its repeated administration was detected. Intramuscular administration of the drug “Immunokor” did not affect the body weight of rats in the experimental group. The revealed tendency to change the weight coefficients of the liver, spleen, and kidneys is a short-term and restorative reaction of the organism of experimental animals to prolonged and significant doses of a foreign substance. When studying the cumulative properties of Immunokor, it was found that it can cause specific shifts in the homeostasis of experimental rats. In the absence of significant morphological changes from the hematopoietic system, signs characteristic of a negative assessment of the functional state of the liver were detected (increase in volume, change in color, pinpoint hemorrhages, increase in serum creatinine concentration, and AST activity). It was found that already 14 days after the last intramuscular injection of the drug, the studied indicators (weight coefficients of internal organs, hematological and biochemical blood parameters) characterized the absence of any macrostructural and functional changes in the body of laboratory animals.За дослідження кумулятивних властивостей нового імуностимулюального засобу “Імунокор” встановлено, що його 28-добове внутрішньом’язове (наростаючими дозами) надходження в тканини лабораторних тварин (білі щурі) загибелі не викликає. Коефіцієнт кумуляції досліджуваного засобу на рівні 12,9 одиниці, що визначає його як препарат, який не володіє кумулятивними властивостями. За проведеними спостереженнями підтверджено, що виникнення та клінічного прояву інтоксикації не спостерігалось. На тлі незначного пригнічення, малорухливості та відсутності апетиту в окремих тварин дослідної групи, що виникали лише в перші 10 діб досліду, виявлено повну відповідність поведінкових і рефлекторних реакцій у тварин. Будь-яких розладів з боку центральної нервової системи, системи травлення і виділення не було. Шкірний покрив і сама шкіра у тварин дослідної групи нічим не відрізнялася від аналогів у контролі. Прояву місцевої чи рефлекторної реакції на дію препарату, як і алергічної реакції на повторне його введення, не виявлено. Внутрішньом’язове введення препарату “Імунокор” не впливало на масу тіла щурів дослідної групи. Виявлена тенденція щодо зміни вагових коефіцієнтів печінки, селезінки, нирок є короткочасовою і відновлювальною реакцією організму піддослідних тварин на тривале і в значних дозах поступлення чужорідної речовини. За вивчення кумулятивних властивостей Імунокору встановлено, що він може викликати певні зрушеня в гомеостазі піддослідних щурів. За відсутності суттєвих морфологічних змін з боку кровотворної системи виявлено ознаки, характерні для негативної оцінки функціонального стану печінки (збільшення об’єму, зміна кольору, крапкові крововиливи, зростання концентрації в сироватці крові креатиніну та активності АсАТ). При цьому встановлено, що вже через 14 діб після останнього внутрішньом’язового введення засобу досліджувані показники (вагові коефіцієнти внутрішніх органів, гематологічні та біохімічні показники крові) характеризували відсутність будь-яких макроструктурних і функціональних змін в організмі лабораторних тварин
Лабораторна діагностика крові свійських котів за панкреатиту
Get PDFThis paper presents the results of blood tests of domestic cats with chronic pancreatitis and at risk of pancreatic inflammation. The number of erythrocytes, leukocytes, platelets was analysed, as well as the value of haematocrit, serum transaminases, amylase, pancreatic lipase, glucose, total bilirubin, creatinine and urea. The examination revealed no specific symptoms of pancreatitis, although most of the animals showed signs of digestive disorders (exhaustion – 84 %, vomiting – 75 %, dehydration – 83 %, worsening or absence of appetite – 87.5 %, abdominal tenderness on palpation – 65 %). In the blood of sick cats (group one) and those at high risk of pancreatitis (group two), leukocytosis (Р < 0.001), erythrocytosis (Р < 0.01) and thrombocytopenia (Р < 0.001) were found, indicating a prolonged inflammatory process in the body against the background of blood thickening. Biochemical studies of blood serum in animals of the first group showed an increase in the activity of ALT and AST by 1.9 and 2.4 times (Р < 0.001) compared to the control group (clinically healthy animals), respectively. Similar changes were recorded in the animals of the second group, in which the activity of ALT and AST increased by more than 1.8 times (Р < 0.001) compared to clinically healthy animals. The serum total bilirubin (TBIL) content of cats of the first and second groups averaged 8.9 ± 064 and 10.9 ± 0.44 µmol/l, which was 1.6 and 2.0 times (Р < 0.001) higher than that of the control group, respectively. Such changes in hepatic parameters (ALT, AST, total bilirubin) indicate damage to the hepatobiliary system, which can have both acute and chronic course (cholangitis, lipidosis). Hyperglycaemia (Р < 0.001), increased amylase activity (Р < 0.001) and 2.2 and 1.6-fold increase in pancreatic lipase activity (Р < 0.001), respectively, were observed in cats with and at high risk of developing pancreatitis, which confirms the impaired functional state of the pancreas.У наведеній роботі викладено матеріал дослідження крові свійських котів за хронічного панкреатиту та за ризику виникнення запалення підшлункової залози. Проаналізовано показники кількості еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, визначено величину гематокриту, активності трансаміназ сироватки крові, амілази, панкреатичної ліпази, вмісту глюкози, загального білірубіну, креатиніну та сечовини. За результатами обстеження специфічних симптомів панкреатиту не виявлено, хоча у більшості тварин реєструються ознаки розладу роботи апарату травлення (виснаження – 84 %, блювання – 75 %, дегідратація – 83 %, погіршення апетиту або його відсутність – 87,5 %, болючість черева за пальпації – 65 %). У крові хворих котів (перша група) та з підвищеним ризиком панкреатиту (друга група) встановлено лейкоцитоз (Р < 0,001), еритроцитоз (Р < 0,01) та тромбоцитопенію (Р < 0,001), що вказує на затяжний запальний процес в організмі на тлі загущення крові. За біохімічних досліджень сироватки крові у тварин першої групи реєстрували підвищення активності АлАТ і АсАТ у 1,9 та 2,4 раза (Р < 0,001) порівняно з показниками контрольної групи (клінічно здорові тварини) відповідно. Подібні зміни реєстрували і у тварин другої групи, в яких активність АлАТ і АсАТ зросла у понад 1,8 раза (Р < 0,001) порівняно з клінічно здоровими тваринами. Вміст загального білірубіну (TBIL) в сироватці крові котів першої та другої груп мав середній показник 8,9 ± 064 та 10,9 ± 0,44 мкмоль/л, що у 1,6 та 2,0 раза (Р < 0,001) вище за показник контрольної групи відповідно. Такі зміни печінкових показників (АлАТ, АсАТ, загального білірубіну) свідчать про ураження гепатобіліарної системи, яка може мати як гострий, так і хронічний перебіг (холангіт, ліпідоз). У хворих та з високим ризиком на розвиток панкреатиту свійських котів спостерігалася гіперглікемія (Р < 0,001), підвищення активності амілази (Р < 0,001) та у 2,2 і 1,6 раза відповідно – панкреатичної ліпази (Р < 0,001), що підтверджує порушення функціонального стану підшлункової залози тварин
Вплив дипілідіозної інвазії на гематологічні показники хворих собак
Get PDFDipylidium caninum, caused by the cucumber tapeworm, is a common intestinal parasite of dogs. The causative agent of dipylidium caninum is one of the most common types of helminthiasis observed in carnivorous animals. The danger of this parasite is also based on the fact that there is a risk of infection in humans, especially children. The leading link in the pathogenesis of the helminthic process is the formation of relationships consisting of factors of the influence of helminths on the animal body and the characteristics of reactions from their hematological indicators. The work aimed to investigate the effect of dipylidium invasion on the hematological indicators of dogs spontaneously infected with cestodes Dipylidium caninum. Three experimental groups of dogs were formed, which were infested with dipylidia with different invasion intensities: up to 2 cocoons in 1 g of feces, from 3 to 7 cocoons in 1 g of feces, from 8 to 14 cocoons in 1 g of feces. According to the results of the conducted studies, it was established that changes in hematological indicators in dogs with spontaneous dipylidiasis depend on the indicators of the intensity of infection of animals. With an invasion intensity of 350 to 7 cocoons/g and from 8 to 14 cocoons/g, the hematocrit index in the blood of dogs infested with dipylidia significantly decreased by 14.8 % (P < 0.05) and 20.9 % (P < 0.01), respectively, compared with clinically healthy animals. In the experimental groups of dogs, a decrease in hemoglobin content, the number of erythrocytes and platelets was found, depending on the intensity of the invasion, by 24.4–36.7 % (P < 0.001), 17.1–23.2 % (P < 0.01…P < 0.001) and 32.1–43.3 % (P < 0.05…P < 0.001). At the same time, in dogs infected with dipylidia, depending on the intensity of the invasion, an increase in the number of leukocytes was found, respectively, by 16.3–56.3 % (P < 0.05…P < 0.001) and ESR indicators – up to 2 times (P < 0.001) compared to similar indicators in clinically healthy dogs. The results expand existing data on certain links in the pathogenesis of dipylidiasis in dogs, allow us to understand the changes that occur in the blood of infected dogs, and effectively prescribe comprehensive treatment for animals.Дипілідіоз, що викликається огірковим ціп'яком, є поширеним кишковим паразитом собак. Збудник дипілідіозу Dipylidium caninum є одним з найбільш поширених видів гельмінтозів, що спостерігаються у м’ясоїдних тварин. Небезпечність даного паразита ґрунтується і на тому, що є ризик зараження людей, особливо дітей. Провідною ланкою в патогенезі гельмінтозного процесу є формування взаємовідносин, що складаються з факторів впливу гельмінтів на організм тварин та особливостей реакцій з боку їх гематологічних показників. Метою роботи було дослідити вплив дипілідіозної інвазії на гематологічні показники собак спонтанно інвазованих цестодами Dipylidium caninum. Було сформовано три дослідні групи собак, які були інвазовані дипілідіями з різною інтенсивністю інвазії: до 2 коконів у 1 г фекалій, від 3 до 7 коконів у 1 г фекалій, від 8 до 14 коконів у 1 г фекалій. За результатами проведених досліджень встановлено, що зміни гематологічних показників у собак за спонтанного дипілідіозу залежать від показників інтенсивності зараження тварин. За інтенсивності інвазії від 3 до 7 кококнів/г та від 8 до 14 кококнів/г показник гематокриту в крові інвазованих дипілідіями собак значно зменшувався відповідно на 14,8 % (Р < 0,05) та 20,9 % (Р < 0,01) порівняно з клінічно здоровими тваринами. В дослідних групах собак встановлювали зниження вмісту гемоглобіну, кількості еритроцитів та тромбоцитів залежно від інтенсивності інвазії відповідно на 24,4–36,7 % (Р < 0,001), 17,1–23,2 % (Р < 0,01…Р < 0,001) та 32,1–43,3 % (Р < 0,05…Р < 0,001). Одночасно у інвазованих дипілідіями собак залежно від інтенсивності інвазії виявляли зростання кількості лейкоцитів відповідно на 16,3–56,3 % (Р < 0,05…Р < 0,001) та показників ШОЕ – до 2 разів (Р < 0,001) порівняно з аналогічними показниками у клінічно здорових собак. Отримані результати розширюють вже існуючі дані щодо певних ланок патогенезу за дипілідіозу в собак, дозволяють розуміти зміни, що відбуваються в крові заражених собак та ефективно призначати комплексне лікування тварин
Кверцетин: біологічна активність, терапевтичний потенціал та перспективи використання
Get PDFQuercetin is one of the flavonoids of a large group of phenolic compounds, which are secondary metabolites of plants and have a wide range of biological activity. A plant pigment, which is a powerful antioxidant flavonoid, found mainly in onions, grapes, berries, cherries, broccoli and citrus fruits. The flavonoid quercetin, due to its antioxidant, anti-inflammatory, antitumor, antimicrobial and other beneficial properties, is a promising biologically active substance and the subject of attention of many scientists around the world. In connection with the global problem of antimicrobial resistance, the scientific community is actively investigating the possibilities of using quercetin to create new antimicrobial drugs, especially against resistant strains of bacteria. Its combination with antibiotics can increase the effectiveness of standard antibacterial therapy. The use of quercetin in the fight against biofilms of microorganisms is also a promising area of research. The history of the study of quercetin began in 1814, and in 1854 the glycosidic nature of this substance was established. However, the world's interest in flavonoids, including quercetin, appeared only in 1936 after it was found that the sum of flavonoids of lemon peel has P-vitamin activity and strengthens the walls of blood vessels. Quercetin is synthesized in more than 400 plants and this is a large field of research for the scientific community, overcoming the low bioavailability of quercetin when administered orally and studying the passage of various forms of quercetin through the digestive tract, bioavailability – a task to be solved. Thus, quercetin is a promising bioactive compound with a wide range of medicinal properties. Its use in medicine can be the largest direction for combating statistical infectious, inflammatory and cancer diseases, as well as for improving general health and supporting the immune system. Research and development of quercetin-based drugs is a relevant area of modern science and human and veterinary medicine.Кверцетин є одним із флавоноїдів великої групи фенольних сполук, які є вторинними метаболітами рослин і мають широкий спектр біологічної активності. Рослинний пігмент, який є потужним антиоксидантним флавоноїдом, який міститься в основному в цибулі, винограді, ягодах, вишні, брокколі та цитрусових. Флавоноїд кверцетин завдяки своїм антиоксидантним, протизапальним, протипухлинним, антимікробним та іншим корисним властивостям є перспективною біологічно активною речовиною та предметом уваги багатьох науковців світу. У зв’язку з глобальною проблемою антимікробної резистентності наукова спільнота активно досліджує можливості використання кверцетину для створення нових антимікробних препаратів, особливо проти резистентних штамів бактерій. Його поєднання з антибіотиками може підвищити ефективність стандартної антибактеріальної терапії. Використання кверцетину у боротьбі з біоплівками мікроорганізмів теж перспективний напрям досліджень. Історія вивчення кверцетину розпочалась у 1814 р., а у 1854 р. встановлено глікозидну природу цієї речовини. Проте зацікавленість світу у флавоноїдах, у тому числі у кверцетині з’явилась лише у 1936 р. після того, як встановлено, що сума флавоноїдів лимонної цедри володіє Р-вітамінною активністю та зміцнює стінки судин. Кверцетин синтезується у більш як 400 рослинах і це велике поле досліджень для наукової спільноти, подолання низької біодоступності кверцетину при пероральному застосуванні та дослідження проходження різних форм кверцетину через травний канал, біодоступність – завдання для вирішення. Таким чином, кверцетин є перспективною біоактивною сполукою з широким спектром лікувальних властивостей. Його застосування в медицині може бути найбільшим напрямком для боротьби зі статистичними інфекційними, запальними та раковими захворюваннями, а також для покращення загального стану здоров’я та підтримки імунної системи. Дослідження та розробка препаратів на основі кверцетину є актуальним напрямком сучасної науки та гуманної і ветеринарної медицини