Scientific Messenger of Lviv University of Veterinary Medicine and Biotechnology / Науковий вісник ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій
Not a member yet
3672 research outputs found
Sort by
Дизайн-мислення як інструмент оцінки ризиків інвестиційних проєктів в умовах кризи
Get PDFThe concept of assessing the risks of an investment project in a crisis based on design thinking is proposed, with the definition of a chain of risk assessment artifacts, which is carried out by performing the main stages of design thinking: empathy, focus, idea, prototyping, testing. Each level of artifacts from the point of view of their obtaining using design thinking tools should be considered from two points of view: cognitive – within the framework of determining the semantic component (knowledge structure) of content templates for products, investment projects, strategies, risk registers and risk response plans, as well as their mutual influence and impact on achieving the goals of the investment project, and organizational – in the context of the distribution of roles and responsibilities between the participants of the investment project involved in assessing risks in a crisis. Design thinking methods and tools are presented, which can be useful for assessing project risks in a crisis. They can be used for different parts with different levels of detail of the stages of the investment life cycle, including such types of risks as production, market, environmental, etc. Options for creating an effort-impact matrix for various risks of investment projects in a crisis are presented, which can be used to assess the effectiveness of risk reduction activities both at the initial stage of the investment project and at the stage of project implementation after the product is released to the target market. An effort/impact assessment is presented for three types of products with three variations of consumer attributes. Effort is the estimated costs of developing a product, managing its production, and introducing it into the target market niche. Effect is the projected amount of revenue from the sale of a product with an appropriate set of consumer characteristics within the selected planning horizon. When implementing the proposed approach and the developed tools, it is recommended to focus on solving small, compact risk analysis tasks that will give a quick result and will be noticeable in the organization. When choosing tools at each stage of design thinking, special attention should be paid to user research, which involves in-depth and systematic work with potential clients of the investment project.Запропоновано концепцію оцінки ризиків інвестиційного проєкту в умовах кризи на основі дизайн-мислення та визначення ланцюга артефактів оцінки ризиків, які здійснюється шляхом виконання основних етапів дизайн-мислення: емпатія, фокус, ідея, прототипування, тестування. Кожен рівень артефактів з точки зору їх отримання за допомогою інструментів дизайн-мислення слід розглядати з двох точок зору: когнітивний – у рамках визначення семантичної складової (структури знань) шаблонів контенту для продуктів, інвестиційних проєктів, стратегій, реєстрів ризиків і планів реагування на ризики, а також їх взаємовплив і вплив на досягнення цілей інвестиційного проєкту та організаційний – у контексті розподілу ролей та відповідальності між учасниками інвестиційного проєкту, долучених до оцінки ризиків в умовах кризи. Представлено методи та інструменти дизайн-мислення, які можуть бути корисними для оцінки проєктних ризиків в умовах кризи. Їх можна використовувати для різних частин з різним рівнем деталізації етапів життєвого циклу інвестицій, включаючи такі види ризиків, як виробничий, ринковий, екологічний тощо. Наведено варіанти створення матриці зусилля-впливу для різних ризиків інвестиційних проєктів в умовах кризи, яка може бути використана для оцінки ефективності діяльності зі зниження ризику як на початковій стадії інвестиційного проєкту, так і на стадії реалізації проєкту після того, як продукт буде випущено на цільовий ринок. Наведено оцінку зусилля/впливу для трьох типів продуктів із трьома варіаціями споживчих атрибутів. Зусилля – це передбачувані витрати на розробку продукту, управління його виробництвом і впровадження його в цільову ринкову нішу. Ефект – прогнозований обсяг виручки від реалізації товару з відповідним набором споживчих характеристик у межах обраного горизонту планування. При впровадженні запропонованого підходу та розроблених інструментів рекомендується зосередитися на вирішенні невеликих, компактних завдань аналізу ризиків, які дадуть швидкий результат і будуть помітні в організації. При виборі інструментів на кожному етапі дизайн-мислення особливу увагу слід приділяти дослідженню користувачів, що передбачає поглиблену та систематичну роботу з потенційними клієнтами інвестиційного проєкту
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ СПОРТСМЕНІВ З УКРАЇНСЬКОЇ БОРОТЬБИ НА ПОЯСАХ В УМОВАХ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Get PDFВступ. Одним із ключових напрямів удосконалення навчально-тренувального процесу в підготовці борців у поясних видах єдиноборств є максимальна орієнтація на індивідуальні особливості кожного спортсмена. Встановлено, що ефективність цілеспрямованої діяльності спортсмена визначається не лише його знаннями, вміннями та навичками, а також рівнем розвитку ключових фізичних якостей, але й психічним станом, який передує та супроводжує його діяльність [1; 2; 3].
Наукові дослідження у сфері спортивних єдиноборств показали, що ключовими показниками рівня фізичної підготовленості кваліфікованих борців є їхні швидкісно-силові здібності, спеціальна фізична витривалість, здатність підтримувати високий темп поєдинку та ефективність виконання техніко-тактичних дій боротьби [4].
Відомі фахівці з поясних видів єдиноборств зазначають, що в сучасних умовах головним фактором досягнення високого рівня спортивної майстерності є здатність борця протистояти стомленню. Для оптимізації навчально-тренувального процесу важливим стає ефективне управління динамікою його розвитку та визначення оптимальних термінів відновлення спеціальної фізичної працездатності. Загальна тенденція в підготовці борців в поясних видах єдиноборств спрямована на розвиток спеціальної фізичної підготовленості та вдосконалення компонентів спеціальної швидкісно-силової витривалості [5; 6].
Дослідження та вдосконалення рухової діяльності зі складною координаційною структурою у спортивних видах поясних єдиноборств мають проводитися з урахуванням специфіки поєдинку, зокрема в різних, динамічно-змінних та ускладнених умовах. На сучасному етапі розвитку української боротьби на поясах у навчальних закладах виникає потреба у пошуку нових методів підвищення рівня спеціальної фізичної підготовленості спортсменів [7; 8].
Перспективи подальшого розвитку та популяризації української боротьби на поясах пов’язані зі збільшенням залучення студентської молоді. Одним із ключових напрямів підвищення якості та ефективності технічної підготовки спортсменів є впровадження нових засобів і методів контролю у навчально-тренувальний процес. Це дозволяє забезпечити зворотний зв’язок між тренером та спортсменом і, на цій основі, покращувати управлінські рішення під час навчально-тренувального процесу на різних етапах багаторічної спортивної підготовки. На сучасному етапі багаторічної підготовки спортсменів в українській боротьбі на поясах бракує даних щодо тренувань в ускладнених умовах із контролем часу виконання фаз техніко-тактичних дій. Також відсутні наукові дослідження, що аналізують ефективність методик, спрямованих на покращення якості виконання техніко-тактичних дій у змагальному процесі.
Мета дослідження. Встановити вплив засобів футболу на рівень спеціальної фізичної підготовленості спортсменів в українській боротьбі на поясах в умовах навчального закладу.
Методи дослідження. Аналіз та узагальнення науково-методичної літератури із проблеми дослідження; педагогічне тестування рівня загальної та спеціальної фізичної підготовленості; педагогічний експеримент для оцінювання функціонального стану роботи серцево-судинної системи, рівня загальної та спеціальної фізичної підготовленості спортсменів в українській боротьбі на поясах; методи математичної обробки результатів дослідження.
Результати дослідження та їх обговорення. Навчально-тренувальні заняття проводилися тричі на тиждень по дві академічні години згідно з затвердженим розкладом для груп спортивного вдосконалення університету. В експериментальній групі, після виконання обов’язкових завдань з вивчення та вдосконалення техніко-тактичних дій боротьби, для підвищення рівня фізичної підготовленості використовувалася гра у футбол 3х3. Ігри проводилися на борцівському килимі за спрощеними правилами: поле без розмітки; зменшені футбольні ворота; воротарі не ловили м’яч руками.
Два борцівські килими мали розміри 12×24 м, товщину 5 см. Спортсмени експериментальної групи розподілялися на дві команди по три особи. Матч тривав два періоди по 5 хвилин. Після завершення гри у спортсменів експериментальної групи проводили вимірювання частоти серцевих скорочень і артеріального тиску.
Використання засобів футболу 3х3 в навчально-тренувальному процесі з української боротьби на поясах в умовах навчального закладу сприяло покращенню функціонального стану організму спортсменів експериментальної групи. Показник частоти серцевих скорочень покращився на 9,8% після завершення педагогічного експерименту. У контрольній групі зміни за цим показником становили 3,1%.
Внаслідок використання засобів футболу 3х3 у навчально-тренувальному процесі з української боротьби на поясах спостерігались такі зміни у рівні спеціальної фізичної підготовленості спортсменів експериментальної групи: швидкість кидків партнера зросла на 16,1%, швидкість забігання навколо голови – на 13,2%, гнучкість – на 34,5%, а перевороти з упору головою в килим на міст та в зворотному напрямку – на 17,1%.
Висновки. Застосуванню засобів футболу 3х3 у навчально-тренувальному процесі з української боротьби на поясах було зафіксовано такі зміни у спортсменів експериментальної групи в рівні спеціальної фізичної підготовленості: швидкість виконання кидків партнера зросла на 16,1 %, швидкість забігання навколо голови – на 13,2 %, гнучкість – на 34,5 %, виконання переворотів з упору головою в килим на міст і назад (10 разів) – на 17,1 %. У спортсменів контрольної групи, які тренувалися за традиційною методикою відповідно до навчальної програми з української боротьби на поясах для дитячо-юнацьких спортивних шкіл, найбільші покращення спостерігалися у показниках гнучкості (зростання на 15,1 %) і спритності, визначеної за результатами човникового бігу 4х9 м. (зростання на 5,9 %).Вступ. Одним із ключових напрямів удосконалення навчально-тренувального процесу в підготовці борців у поясних видах єдиноборств є максимальна орієнтація на індивідуальні особливості кожного спортсмена. Встановлено, що ефективність цілеспрямованої діяльності спортсмена визначається не лише його знаннями, вміннями та навичками, а також рівнем розвитку ключових фізичних якостей, але й психічним станом, який передує та супроводжує його діяльність [1; 2; 3].
Наукові дослідження у сфері спортивних єдиноборств показали, що ключовими показниками рівня фізичної підготовленості кваліфікованих борців є їхні швидкісно-силові здібності, спеціальна фізична витривалість, здатність підтримувати високий темп поєдинку та ефективність виконання техніко-тактичних дій боротьби [4].
Відомі фахівці з поясних видів єдиноборств зазначають, що в сучасних умовах головним фактором досягнення високого рівня спортивної майстерності є здатність борця протистояти стомленню. Для оптимізації навчально-тренувального процесу важливим стає ефективне управління динамікою його розвитку та визначення оптимальних термінів відновлення спеціальної фізичної працездатності. Загальна тенденція в підготовці борців в поясних видах єдиноборств спрямована на розвиток спеціальної фізичної підготовленості та вдосконалення компонентів спеціальної швидкісно-силової витривалості [5; 6].
Дослідження та вдосконалення рухової діяльності зі складною координаційною структурою у спортивних видах поясних єдиноборств мають проводитися з урахуванням специфіки поєдинку, зокрема в різних, динамічно-змінних та ускладнених умовах. На сучасному етапі розвитку української боротьби на поясах у навчальних закладах виникає потреба у пошуку нових методів підвищення рівня спеціальної фізичної підготовленості спортсменів [7; 8].
Перспективи подальшого розвитку та популяризації української боротьби на поясах пов’язані зі збільшенням залучення студентської молоді. Одним із ключових напрямів підвищення якості та ефективності технічної підготовки спортсменів є впровадження нових засобів і методів контролю у навчально-тренувальний процес. Це дозволяє забезпечити зворотний зв’язок між тренером та спортсменом і, на цій основі, покращувати управлінські рішення під час навчально-тренувального процесу на різних етапах багаторічної спортивної підготовки. На сучасному етапі багаторічної підготовки спортсменів в українській боротьбі на поясах бракує даних щодо тренувань в ускладнених умовах із контролем часу виконання фаз техніко-тактичних дій. Також відсутні наукові дослідження, що аналізують ефективність методик, спрямованих на покращення якості виконання техніко-тактичних дій у змагальному процесі.
Мета дослідження. Встановити вплив засобів футболу на рівень спеціальної фізичної підготовленості спортсменів в українській боротьбі на поясах в умовах навчального закладу.
Методи дослідження. Аналіз та узагальнення науково-методичної літератури із проблеми дослідження; педагогічне тестування рівня загальної та спеціальної фізичної підготовленості; педагогічний експеримент для оцінювання функціонального стану роботи серцево-судинної системи, рівня загальної та спеціальної фізичної підготовленості спортсменів в українській боротьбі на поясах; методи математичної обробки результатів дослідження.
Результати дослідження та їх обговорення. Навчально-тренувальні заняття проводилися тричі на тиждень по дві академічні години згідно з затвердженим розкладом для груп спортивного вдосконалення університету. В експериментальній групі, після виконання обов’язкових завдань з вивчення та вдосконалення техніко-тактичних дій боротьби, для підвищення рівня фізичної підготовленості використовувалася гра у футбол 3х3. Ігри проводилися на борцівському килимі за спрощеними правилами: поле без розмітки; зменшені футбольні ворота; воротарі не ловили м’яч руками.
Два борцівські килими мали розміри 12×24 м, товщину 5 см. Спортсмени експериментальної групи розподілялися на дві команди по три особи. Матч тривав два періоди по 5 хвилин. Після завершення гри у спортсменів експериментальної групи проводили вимірювання частоти серцевих скорочень і артеріального тиску.
Використання засобів футболу 3х3 в навчально-тренувальному процесі з української боротьби на поясах в умовах навчального закладу сприяло покращенню функціонального стану організму спортсменів експериментальної групи. Показник частоти серцевих скорочень покращився на 9,8% після завершення педагогічного експерименту. У контрольній групі зміни за цим показником становили 3,1%.
Внаслідок використання засобів футболу 3х3 у навчально-тренувальному процесі з української боротьби на поясах спостерігались такі зміни у рівні спеціальної фізичної підготовленості спортсменів експериментальної групи: швидкість кидків партнера зросла на 16,1%, швидкість забігання навколо голови – на 13,2%, гнучкість – на 34,5%, а перевороти з упору головою в килим на міст та в зворотному напрямку – на 17,1%.
Висновки. Застосуванню засобів футболу 3х3 у навчально-тренувальному процесі з української боротьби на поясах було зафіксовано такі зміни у спортсменів експериментальної групи в рівні спеціальної фізичної підготовленості: швидкість виконання кидків партнера зросла на 16,1 %, швидкість забігання навколо голови – на 13,2 %, гнучкість – на 34,5 %, виконання переворотів з упору головою в килим на міст і назад (10 разів) – на 17,1 %. У спортсменів контрольної групи, які тренувалися за традиційною методикою відповідно до навчальної програми з української боротьби на поясах для дитячо-юнацьких спортивних шкіл, найбільші покращення спостерігалися у показниках гнучкості (зростання на 15,1 %) і спритності, визначеної за результатами човникового бігу 4х9 м. (зростання на 5,9 %)
Особливості технології йогурту з пророщеними зернами
Get PDFAmong the wide assortment of dairy products, a special role is played by high-protein fermented milk products – yogurts, the production and assortment of which must be significantly increased. It is yogurts that are in great demand among the population as a light, complete snack, and they have long since become components of various dishes. Therefore, we consider it expedient to expand the range of such a necessary fermented milk product as yogurt by adding sprouted cereal grains to its composition, as the need to consume nutritionally complete products is growing and there is a need to create dairy products with a new, improved composition. The work presents the technology of making yogurt using germinated grains of cereal crops of the “CHOICE” company. Yogurt is made according to the classical technology, the bacterial preparation YoFlex Creamy 2.0 and Premium 2.0 was used for the fermentation of the normalized mixture. 4 samples of yogurt were obtained: Control, sample 1 – using an additive in the amount of 3 %, sample 2 – using an additive in the amount of 6 %, sample 3 – using an additive in the amount of 10 %. A study of dairy raw materials for compliance with the requirements of current regulatory documentation was carried out, as well as a study of the finished product – yogurt with sprouted cereal grains for compliance of organoleptic, physico-chemical and microbiological indicators with the requirements of the Standard. The titrated acidity in milk was determined according to DSTU 3624-92 “Milk and dairy products. Titrometric methods of determining acidity”. The active acidity of milk and yogurt was measured with an electronic pH meter “Muttler Toledo MP220” and according to GOST 19881-74 “Potentiometric analyzers for controlling the pH of milk and products. General technical conditions”. Organoleptic indicators were determined according to DSTU 3662: 2018 “Cow's milk. Procurement requirements”. Determination of protein, lactose, mass fraction of fat and density of milk was carried out on the “Ecomilk” device. The general rules of sampling were carried out according to DSTU IDF 117B:2003. Acidity, as well as organoleptic indicators and safety indicators were controlled in the finished product. It was established that the optimal percentage of the use of sprouted grains is 6 %, because such a percentage has a positive effect on the formation of the taste and aroma of yogurt, which is very important for the consumer. We recommend consuming yogurt within 12–14 days, as yogurt loses its qualities and safety characteristics in the future.Серед широкого асортименту молочних продуктів особливу роль відіграють кисломолочні високобілкові продукти – йогурти, виробництво та асортимент яких необхідно суттєво збільшити. Саме йогурти користуються великим попитом у населення як легкий повноцінний перекус, а також вони вже досить давно стали компонентами різноманітних страв. Тому вважаємо доцільним розширити асортимент такого необхідного кисломолочного продукту, як йогурт, додавши до його складу пророщені зерна злаків, оскільки зростає потреба у споживанні повноцінних у нутрієнтному співвідношенні продуктів і зʼявляється необхідність створювати молочні продукти з новим удосконаленим складом. У роботі представлено технологію виготовлення йогурту з використанням пророщених зерен злакових культур фірми “CHOICE”. Виготовлено йогурт за класичною технологією, для ферментації нормалізованої суміші використано бактеріальний препарат YoFlex Creamy 2.0 та Premium 2.0. Отримано 4 зразки йогурту: Контроль, зразок 1 – з використанням добавки у кількості 3 %, зразок 2 – з використанням добавки у кількості 6 %, зразок 3 – з використанням добавки у кількості 10 %. Здійснено дослідження молочної сировини на відповідність вимогам діючої нормативної документації, а також дослідження готового продукту – йогурту з пророщеними зернами злаків на відповідність органолептичних, фізико-хімічних та мікробіологічних показників вимогам Стандарту. Титровану кислотність у молоці визначали за ДСТУ 3624-92 “Молоко та молочні продукти. Титрометричні методи визначення кислотності”. Активну кислотність молока та йогурту вимірювали електронним pH-метром “Muttler Toledo MP220” та згідно ГОСТ 19881-74 “Потенціометричні аналізатори для контролю pH молока та продуктів. Загальні технічні умови”. Органолептичні показники визначали згідно ДСТУ 3662: 2018 “Молоко коров’яче. Вимоги щодо закупівлі”. Визначення білка, лактози, масової частки жиру та густину молока проводили на приладі “Ecomilk”. Загальні правила відбору проб проводилися згідно ДСТУ IDF 117В:2003. У готовому продукті контролювали кислотності, а також органолептичні показники та показники безпечності. Встановлено, що оптимальним відсотком використання пророщених зерен є 6 %, тому що такий відсоток позитивно вплинув на формування смаку та аромату йогурту, що є дуже важливим для споживача. Рекомендуємо споживання йогурту протягом 12–14 днів, оскільки у подальшому йогурт втрачає свої якості та безпекові характеристики
DIROFILARIASIS OF STRAY DOGS AND CATS AS AN INDICATOR OF ZOONOTIC RISK IN UKRAINE
No full textThe 2022 war in Ukraine exacerbated existing human and animal health problems. Before the war, the population of stray animals in Ukraine amounted to 200,000 dogs and even more cats. During the war, it has grown many times over, and a number of factors make it difficult to estimate their exact number. Without proper care and preventive measures, stray animals are the main carriers of a number of diseases, including zoonotic parasitic infections. The potential for an increase in the prevalence of diseases is growing in traditionally non-endemic areas. This situation increases the likelihood of new parasitic generations and the risk of vertical transmission, creating a constant threat of environmental pollution and, as a result, a threat to human health through zoonotic diseases.
Among the parasitic diseases that pose significant biological risks, especially in the context of an increase in the number of vector-borne diseases caused by climate change, heartworm disease poses a significant threat to both animal and human health. However, epidemiological data, particularly for Dirofilaria repens and Dirofilaria immitis, remain scarce in Ukraine, highlighting a critical gap in current research. Our research, conducted from March to December 2023 in cooperation with the European Scientific Council for Companion Animal Parasitoses (ESCCAP, https://www.esccap. org/), Ukrainian NGOs and the SES, aimed to assess the risk of biohazard by studying the prevalence of Dirofilaria species using real-time PCR and species-specific primers in 465 stray animals in Kharkiv, Sumy, Zvenyhorodka (Cherkasy region) and Berdychiv (Zhytomyr region). The studies detected D. repens, D. immitis, or A. reconditum in 65 of 229 dog blood samples, giving an overall prevalence of 28.38%, and in 8 of 236 cat blood samples, giving a prevalence of 3.39%. The first report of A. reconditum in Ukraine complicates the landscape of vector-borne diseases, emphasizing their interactions. The zoonotic potential of Dirofilaria, in particular D. repens, which accounts for the majority of human cases worldwide, emphasizes the need for comprehensive epidemiological studies. In Ukraine, a region endemic for both pathogens, human dirofilariasis cases predominantly caused by D. repens have been documented by Salamatin et al. in, with a limited number of cases associated with D. immitis.
However, the epidemiological study of heartworm disease in dogs and cats in Ukraine remains limited. The application of the One Health approach, which combines human, animal and environmental health, is important, especially during war. In addition, the implementation of effective vector control measures is vital to minimize the risk of disease transmission to humans. Further research on this topic is plannedThe 2022 war in Ukraine exacerbated existing human and animal health problems. Before the war, the population of stray animals in Ukraine amounted to 200,000 dogs and even more cats. During the war, it has grown many times over, and a number of factors make it difficult to estimate their exact number. Without proper care and preventive measures, stray animals are the main carriers of a number of diseases, including zoonotic parasitic infections. The potential for an increase in the prevalence of diseases is growing in traditionally non-endemic areas. This situation increases the likelihood of new parasitic generations and the risk of vertical transmission, creating a constant threat of environmental pollution and, as a result, a threat to human health through zoonotic diseases.
Among the parasitic diseases that pose significant biological risks, especially in the context of an increase in the number of vector-borne diseases caused by climate change, heartworm disease poses a significant threat to both animal and human health. However, epidemiological data, particularly for Dirofilaria repens and Dirofilaria immitis, remain scarce in Ukraine, highlighting a critical gap in current research. Our research, conducted from March to December 2023 in cooperation with the European Scientific Council for Companion Animal Parasitoses (ESCCAP, https://www.esccap. org/), Ukrainian NGOs and the SES, aimed to assess the risk of biohazard by studying the prevalence of Dirofilaria species using real-time PCR and species-specific primers in 465 stray animals in Kharkiv, Sumy, Zvenyhorodka (Cherkasy region) and Berdychiv (Zhytomyr region). The studies detected D. repens, D. immitis, or A. reconditum in 65 of 229 dog blood samples, giving an overall prevalence of 28.38%, and in 8 of 236 cat blood samples, giving a prevalence of 3.39%. The first report of A. reconditum in Ukraine complicates the landscape of vector-borne diseases, emphasizing their interactions. The zoonotic potential of Dirofilaria, in particular D. repens, which accounts for the majority of human cases worldwide, emphasizes the need for comprehensive epidemiological studies. In Ukraine, a region endemic for both pathogens, human dirofilariasis cases predominantly caused by D. repens have been documented by Salamatin et al. in, with a limited number of cases associated with D. immitis.
However, the epidemiological study of heartworm disease in dogs and cats in Ukraine remains limited. The application of the One Health approach, which combines human, animal and environmental health, is important, especially during war. In addition, the implementation of effective vector control measures is vital to minimize the risk of disease transmission to humans. Further research on this topic is planne
ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ІНГІБІТОРА РЕЦЕПТОРІВ АНГІОТЕНЗИНУ-ІІ У СОБАК ЗА РІЗНИХ СТАДІЙ МІКСОМАТОЗНОЇ ДЕГЕНЕРАЦІЇ МІТРАЛЬНОГО КЛАПАНУ (МДМК)
No full textВідомо, що ренін-ангіотензин-альдостеронова система (РААС) відіграє важливу роль у патогенезі МДМК у собак. На початку захворювання РААС має компенсаторний характер, однак при прогресуванні – зростає негативний вплив підвищеної концентрації альдостерону, що зумовлює затримку рідини та натрію, зростання перед- і постнавантаження на міокард. Це призводить до підвищення системного артеріального тиску з наступним ураженням органів-мішеней (нирки, головний мозок, очі). Слід зазначити, що за даними авторів (1, 2), незначне підвищення артеріального тиску відмічають і на доклінічних стадіях МДМК. На сьогодні ефективним методом лікування артеріальної гіпертензії є використання фармакологічних препаратів, які впливають на різні ланки РААС. Метою нашої роботи було визначити ефективність застосування інгібітора рецепторів ангіотензину-ІІ (іАГ-ІІ) у собак із прогресуванням МДМК. Дослідження проводились на базі приватного ветеринарного госпіталю «Євровет» і клініки кафедри внутрішніх хвороб тварин та клінічної діагностики Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького. Об’єктом дослідження були 36 собак різного віку і породи хворих на МДМК. Вимірювання артеріального тиску здійснювали осцилографічним методом за допомогою ветеринарного тонометра PetMap graphic II. Біохімічне дослідження крові виконували на напівавтоматичному біохімічному аналізаторі Biochem SA. Відповідно до стадії захворювання (згідно ACVIM) тварин розділили на три класи – В1, В2 та С. У кожному класі було сформовано по три дослідні групи хворих собак з врахуванням фармакологічної приналежності антигіпертензивного препарату. Так, у групі ЕНАЛ – застосовували еналаприл (іАПФ), у групі ЕНАЛ+СПІР – комбінацію еналаприлу та спіронолактону (іАПФ+антагоніст альдостерону), а у групі ТЕЛМ – телмісартан (іАГ-ІІ). Згідно результатів дослідження, у тварин класу В1 середнє значення артеріального тиску до лікування становило 146,1±1,85 мм.рт.ст – прегіпертензивний стан. У класі В2 у 33,3% реєстрували гіпертензію (158±1,36 мм рт.ст.), яка у групі телмісартану (ТЕЛМ) на третій тиждень лікування знижувалася на 16,3%, а у групі еналаприл+спіронолактон (ЕНАЛ+СПІР) – на 11,2%. Водночас у класі С кількість тварин з підвищеним артеріальним тиском зростала до 66,7%. На 21 день терапії у групі ЕНАЛ+СПІР ступінь зниження тиску коливався в діапазоні 8,1 – 15%, в групі ЕНАЛ – 9,3 – 14,3%, а в ТЕЛМ – 19,2 – 24,1%. Слід додати що у 19,4% хворих собак, які отримували терапію еналаприлом та телмісартаном, після 28 – 36 дня реєстрували відновлення і поступове наростання гіпертензії, що може свідчити про неповноцінну блокаду РААС та явище «прориву альдостерону», яке не спостерігали у групі ЕНАП+СПІР. За даними біохімічного профілю у 8,3% дослідних тварин (клас С) до лікування виявляли підвищення ниркових показників (сечовина 16,5±1,43 ммоль/л, креатинін 207,3±30,99 мкмоль/л, фосфор 3,6±0,08 ммоль/л), а також протеїнурію (0,6±0,14 г/л). При застосуванні комплексної терапії із телмісартаном на 21 – 28 день дані показники були у межах фізіологічних коливань. Необхідно відзначити, що протягом усього дослідного періоду застосування антигіпертензивних засобів, суттєвих відхилень вмісту натрію і калію у сироватці крові собак не встановлено. Таким чином отримані результати дозволяють стверджувати, що використання телмісартану є безпечним і ефективним у собак, які хворіють на МДМК, з метою контролю і корекції системного артеріального тиску.Відомо, що ренін-ангіотензин-альдостеронова система (РААС) відіграє важливу роль у патогенезі МДМК у собак. На початку захворювання РААС має компенсаторний характер, однак при прогресуванні – зростає негативний вплив підвищеної концентрації альдостерону, що зумовлює затримку рідини та натрію, зростання перед- і постнавантаження на міокард. Це призводить до підвищення системного артеріального тиску з наступним ураженням органів-мішеней (нирки, головний мозок, очі). Слід зазначити, що за даними авторів (1, 2), незначне підвищення артеріального тиску відмічають і на доклінічних стадіях МДМК. На сьогодні ефективним методом лікування артеріальної гіпертензії є використання фармакологічних препаратів, які впливають на різні ланки РААС. Метою нашої роботи було визначити ефективність застосування інгібітора рецепторів ангіотензину-ІІ (іАГ-ІІ) у собак із прогресуванням МДМК. Дослідження проводились на базі приватного ветеринарного госпіталю «Євровет» і клініки кафедри внутрішніх хвороб тварин та клінічної діагностики Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького. Об’єктом дослідження були 36 собак різного віку і породи хворих на МДМК. Вимірювання артеріального тиску здійснювали осцилографічним методом за допомогою ветеринарного тонометра PetMap graphic II. Біохімічне дослідження крові виконували на напівавтоматичному біохімічному аналізаторі Biochem SA. Відповідно до стадії захворювання (згідно ACVIM) тварин розділили на три класи – В1, В2 та С. У кожному класі було сформовано по три дослідні групи хворих собак з врахуванням фармакологічної приналежності антигіпертензивного препарату. Так, у групі ЕНАЛ – застосовували еналаприл (іАПФ), у групі ЕНАЛ+СПІР – комбінацію еналаприлу та спіронолактону (іАПФ+антагоніст альдостерону), а у групі ТЕЛМ – телмісартан (іАГ-ІІ). Згідно результатів дослідження, у тварин класу В1 середнє значення артеріального тиску до лікування становило 146,1±1,85 мм.рт.ст – прегіпертензивний стан. У класі В2 у 33,3% реєстрували гіпертензію (158±1,36 мм рт.ст.), яка у групі телмісартану (ТЕЛМ) на третій тиждень лікування знижувалася на 16,3%, а у групі еналаприл+спіронолактон (ЕНАЛ+СПІР) – на 11,2%. Водночас у класі С кількість тварин з підвищеним артеріальним тиском зростала до 66,7%. На 21 день терапії у групі ЕНАЛ+СПІР ступінь зниження тиску коливався в діапазоні 8,1 – 15%, в групі ЕНАЛ – 9,3 – 14,3%, а в ТЕЛМ – 19,2 – 24,1%. Слід додати що у 19,4% хворих собак, які отримували терапію еналаприлом та телмісартаном, після 28 – 36 дня реєстрували відновлення і поступове наростання гіпертензії, що може свідчити про неповноцінну блокаду РААС та явище «прориву альдостерону», яке не спостерігали у групі ЕНАП+СПІР. За даними біохімічного профілю у 8,3% дослідних тварин (клас С) до лікування виявляли підвищення ниркових показників (сечовина 16,5±1,43 ммоль/л, креатинін 207,3±30,99 мкмоль/л, фосфор 3,6±0,08 ммоль/л), а також протеїнурію (0,6±0,14 г/л). При застосуванні комплексної терапії із телмісартаном на 21 – 28 день дані показники були у межах фізіологічних коливань. Необхідно відзначити, що протягом усього дослідного періоду застосування антигіпертензивних засобів, суттєвих відхилень вмісту натрію і калію у сироватці крові собак не встановлено. Таким чином отримані результати дозволяють стверджувати, що використання телмісартану є безпечним і ефективним у собак, які хворіють на МДМК, з метою контролю і корекції системного артеріального тиску
КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ ТА МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ У СОБАК ЗА ІДІОПАТИЧНОГО МЕНІНГОЕНЦЕФАЛІТУ
No full textІдіопатичний менінгоенцефаліт (ІМЕ) це спектр нейрозапальних процесів неінфекційної етіології головного мозку, при яких результати дослідження ліквору та магнітно-резонансної томографії вказують на наявність запального процесу. До даної групи відносяться гранулематозний і некротизуючий менінгоенцефаліти. Етіологія на даний час залишається не з'ясованою, прижиттєва діагностика складна. Ведуться дослідження для встановлення причини, проводиться пошук інфекційних агентів у лікворі за допомогою глибокого секвенування, метагеномний аналіз, визначення трансглутамінази2 та інше. Постмортальне гістологічне дослідження мозку залишається єдиним методом для підтвердження типу запалення, але не встановлює його причину. Дослідження проводилися на базі кафедр внутрішніх хвороб тварин та клінічної діагностики, нормальної та патологічної морфології і судової ветеринарії і ветеринарної клініки EuroVet м. Львів. Протягом 11 міс. було досліджено11 собак ознаками ІМЕ, в яких в виявляли МРТ-зміни, характерні для ІМЕ. З них сім йоркширських тер’єрів, два той тер’єри, одна мальтійська болонка та один мопс. Середній вік собак становив 18 міс. (Lim 11–23 міс), маса тіла коливалася від 1,2 кг до 9,8 кг, серед них самок було 5, а самців – 6. Клінічні прояви ІМЕ нехарактерні, їх прояв залежить від того, який відділ ЦНС уражений. В результаті проведеного неврологічного дослідження в усіх собак виявили симптоми фокальних та мультифокальних уражень головного мозку. Спостерігалася значна летаргія та відсутність реакції на зовнішні подразники, що вказує на глибокі порушення свідомості. Собаки проявляли значну атаксію, нездатність до статичної та динамічної постави, що вказує на ураження мозочка або його шляхів. Зокрема падали на бік, “ковзали” під час ходіння, ходили по колу, в 5 тварин відмічали нахил голову праворуч чи ліворуч. У трьох випадках рух без відхилень від норми (природній). В 2-х собак виявляли біль у шиї, візуальні розлади (погіршення зору), ністагм та страбізм. Гістопатологічне дослідження виявило периваскулярні муфти, лейкоцитарну інфільтрацію та нейрональну дегенерацію, що вказує про активний запальний процес в ЦНС. Уражені ділянки розташовувалися переважно в кірковій білій речовині та в середньому мозку без залучення мозочка та характеризувалися появою кавітаційного некрозу, демієлінізацією, вираженою периваскулярною лімфоцитарною “муфтою” з дифузною лімфоцитарно-гістіоцитарно-гітероцитарною інфільтрацією. Наявність значної кількості лімфоцитів та гістіоцитів у запальному інфільтраті вказує про розвиток клітинно-опосередкованої імунної відповіді, що може бути пов'язано з аутоімунними процесами або реакцією на невідомий збудник.Ідіопатичний менінгоенцефаліт (ІМЕ) це спектр нейрозапальних процесів неінфекційної етіології головного мозку, при яких результати дослідження ліквору та магнітно-резонансної томографії вказують на наявність запального процесу. До даної групи відносяться гранулематозний і некротизуючий менінгоенцефаліти. Етіологія на даний час залишається не з'ясованою, прижиттєва діагностика складна. Ведуться дослідження для встановлення причини, проводиться пошук інфекційних агентів у лікворі за допомогою глибокого секвенування, метагеномний аналіз, визначення трансглутамінази2 та інше. Постмортальне гістологічне дослідження мозку залишається єдиним методом для підтвердження типу запалення, але не встановлює його причину. Дослідження проводилися на базі кафедр внутрішніх хвороб тварин та клінічної діагностики, нормальної та патологічної морфології і судової ветеринарії і ветеринарної клініки EuroVet м. Львів. Протягом 11 міс. було досліджено11 собак ознаками ІМЕ, в яких в виявляли МРТ-зміни, характерні для ІМЕ. З них сім йоркширських тер’єрів, два той тер’єри, одна мальтійська болонка та один мопс. Середній вік собак становив 18 міс. (Lim 11–23 міс), маса тіла коливалася від 1,2 кг до 9,8 кг, серед них самок було 5, а самців – 6. Клінічні прояви ІМЕ нехарактерні, їх прояв залежить від того, який відділ ЦНС уражений. В результаті проведеного неврологічного дослідження в усіх собак виявили симптоми фокальних та мультифокальних уражень головного мозку. Спостерігалася значна летаргія та відсутність реакції на зовнішні подразники, що вказує на глибокі порушення свідомості. Собаки проявляли значну атаксію, нездатність до статичної та динамічної постави, що вказує на ураження мозочка або його шляхів. Зокрема падали на бік, “ковзали” під час ходіння, ходили по колу, в 5 тварин відмічали нахил голову праворуч чи ліворуч. У трьох випадках рух без відхилень від норми (природній). В 2-х собак виявляли біль у шиї, візуальні розлади (погіршення зору), ністагм та страбізм. Гістопатологічне дослідження виявило периваскулярні муфти, лейкоцитарну інфільтрацію та нейрональну дегенерацію, що вказує про активний запальний процес в ЦНС. Уражені ділянки розташовувалися переважно в кірковій білій речовині та в середньому мозку без залучення мозочка та характеризувалися появою кавітаційного некрозу, демієлінізацією, вираженою периваскулярною лімфоцитарною “муфтою” з дифузною лімфоцитарно-гістіоцитарно-гітероцитарною інфільтрацією. Наявність значної кількості лімфоцитів та гістіоцитів у запальному інфільтраті вказує про розвиток клітинно-опосередкованої імунної відповіді, що може бути пов'язано з аутоімунними процесами або реакцією на невідомий збудник
ПОКАЗНИКИ НЕСПЕЦИФІЧНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ У КОНЕЙ ЗА ДІЇ СТРЕСОВИХ ФАКТОРІВ
No full textНегативний вплив стресу позначається на всьому організмі і, перш за все, на імунній системі. В силу своєї чутливості, вона може служити індикатором стресових навантажень. Піддані стресу тварини є більш чутливими до інфекційних агентів, запальних процесів, пухлинних захворювань. Порушення діяльності, як вродженої, так і набутої імунної системи проявляються у вигляді імунодефіцитного стану. Основними стресовими чинниками, що викликають імунодефіцитний стан тварин, є недостатнє або незбалансоване живлення, зокрема дефіцит протеїну, вітамінів і мікроелементів у раціоні, порушення умов утримання, дія токсичних речовин, кліматичні та мікрокліматичні фактори. Під час стресових реакцій еритроцити відіграють ключову роль у транспортуванні кисню між легенями та іншими тканинами. У цьому дослідженні кількість еритроцитів у крові коней української верхової породи була значно вищою під час стресової реакції, і навпаки, рівень гемоглобіну був значно нижчим під час хронічного стресу, що свідчить про несформований еритропоез у коней. Проте в ньому зазначається, що існує ймовірність того, що зменшення об’єму плазми в крові спричинить збільшення кількості еритроцитів. Зміни умов годівлі та утримання, а також підвищення температури зовнішнього середовища викликають мобілізацію та активацію лейкоцитів, тромбоцитів і факторів неспецифічної резистентності. Деградація м'язів під час стресових реакцій може активувати численні запальні реакції. Цей спричинений стресом механізм залучає не лише м’язову тканину, а й клітини периферичної крові, такі як лейкоцити, які є важливими компонентами імунної системи. Окрім того бактерицидна активність сироватки крові визначається здатністю сироватки знищувати бактерії. Цей показник залежить від концентрації і активності різних антимікробних білків і ферментів у сироватці, таких як комплемент та антитіла. Стрес може знижувати активність системи комплементу, що є важливою частиною вродженого імунітету. Гормони стресу, такі як кортизол, можуть пригнічувати синтез компонентів комплементу, знижуючи його бактерицидну активність. Також кортизол та інші гормони стресу можуть мати імуносупресивний ефект, знижуючи загальну ефективність імунної відповіді, що включає бактерицидну активність сироватки, негативно впливати на функціонування нейтрофілів таа інших клітин, які продукують лізоцим, що також може знижувати його рівень у сироватці крові. Подальше дослідження та розуміння цих змін є важливим чинником для формування заходів підтримки імунної системи тварин в умовах стресу.Негативний вплив стресу позначається на всьому організмі і, перш за все, на імунній системі. В силу своєї чутливості, вона може служити індикатором стресових навантажень. Піддані стресу тварини є більш чутливими до інфекційних агентів, запальних процесів, пухлинних захворювань. Порушення діяльності, як вродженої, так і набутої імунної системи проявляються у вигляді імунодефіцитного стану. Основними стресовими чинниками, що викликають імунодефіцитний стан тварин, є недостатнє або незбалансоване живлення, зокрема дефіцит протеїну, вітамінів і мікроелементів у раціоні, порушення умов утримання, дія токсичних речовин, кліматичні та мікрокліматичні фактори. Під час стресових реакцій еритроцити відіграють ключову роль у транспортуванні кисню між легенями та іншими тканинами. У цьому дослідженні кількість еритроцитів у крові коней української верхової породи була значно вищою під час стресової реакції, і навпаки, рівень гемоглобіну був значно нижчим під час хронічного стресу, що свідчить про несформований еритропоез у коней. Проте в ньому зазначається, що існує ймовірність того, що зменшення об’єму плазми в крові спричинить збільшення кількості еритроцитів. Зміни умов годівлі та утримання, а також підвищення температури зовнішнього середовища викликають мобілізацію та активацію лейкоцитів, тромбоцитів і факторів неспецифічної резистентності. Деградація м'язів під час стресових реакцій може активувати численні запальні реакції. Цей спричинений стресом механізм залучає не лише м’язову тканину, а й клітини периферичної крові, такі як лейкоцити, які є важливими компонентами імунної системи. Окрім того бактерицидна активність сироватки крові визначається здатністю сироватки знищувати бактерії. Цей показник залежить від концентрації і активності різних антимікробних білків і ферментів у сироватці, таких як комплемент та антитіла. Стрес може знижувати активність системи комплементу, що є важливою частиною вродженого імунітету. Гормони стресу, такі як кортизол, можуть пригнічувати синтез компонентів комплементу, знижуючи його бактерицидну активність. Також кортизол та інші гормони стресу можуть мати імуносупресивний ефект, знижуючи загальну ефективність імунної відповіді, що включає бактерицидну активність сироватки, негативно впливати на функціонування нейтрофілів таа інших клітин, які продукують лізоцим, що також може знижувати його рівень у сироватці крові. Подальше дослідження та розуміння цих змін є важливим чинником для формування заходів підтримки імунної системи тварин в умовах стресу
ГЕПАТОПРОТЕКТОРИ НОВОГО ПОКОЛІННЯ В ЛІКУВАННІ СОБАК ЗА ЖИРОВОЇ ГЕПАТОДИСТРОФІЇ: ОГЛЯД ТА ПЕРСПЕКТИВИ
No full textУ клінічній практиці хвороби печінки у собак стають все більш поширеними через неправильну годівлю, інфекції, токсичні впливи та метаболічні захворювання. Одним із найпоширеніших уражень печінки є жирова дистрофія – зустрічається у собак різних порід і вікових груп. Розвиток стеатозу значно ускладнює загальний стан тварин, підвищуючи ризик виникнення інших захворювань і знижує якість їх життя. Для лікування собак застосовують гепатопротектори, які не лише ефективно захищають печінку від подальших ушкоджень, але й нормалізують ліпідний обмін та покращують функціональну активність печінкової тканини. Найбільшого практичного застосування набули препарати нового покоління, у складі яких є кілька діючих речовин. Таким гепатопротектором є Гепатіале Форте Едвансд (Hepatiale Forte Advanced). У склад препарату входить адеметіонін, або S-аденозил-L-метіонін, який є похідним амінокислоти метіоніну. Він діє як коензим та донор метильної групи у реакціях метилювання, що є невід’ємним метаболічним процесом при побудові фосфоліпідного шару у мембранах клітин. Також адеметіонін підвищує рівень печінкового глютатіону у пацієнтів з ураженням печінки. Як відомо, глютатіон, найпотужніший антиоксидант у печінці, відіграє важливу роль у печінковій детоксикації. Крім адеметіоніну у складі препарату є екстракт розторопші, фосфоліпіди та орнітин. Власне така комбінація складників препарату робить його унікальним гепатопротектором для лікування собак із захворюваннями печінки, зокрема жирової гепатодистрофії. Своєчасна діагностика та лікування тварин за синдрому холестазу є ключовими для уникнення ускладнень. Для боротьби з холестазом найбільш ефективною є урсодезоксихолієва кислота, що підтверджується багатьма дослідженнями. Найчастіше в практичній ветеринарній медицині застосовують препарат «Укрлів», у склад якого входить вище згадана кислота. Він зручний тим, що є у різних формах – таблеток (250 і 500 мг) та суспензії (50 мг в 1 мл суспезії у флаконах по 30 та 200 мл), що робить його особливо зручним у застосуванні для собак малих порід. Проте, призначаючи карликовим породам собак, слід пам’ятати, що у складі суспензії є ксиліт, який може викликати отруєння через його надмір для таких тварин. Ефективним є препарат Лесил, у склад якого входить запатентований дериват розторопші (Silybum marianum) SILYPHOS. Лесил рекомендований як додаткове джерело силібініну, фосфоліпідів, фосфатидилхоліну з метою нормалізації функціонального стану гепатобіліарної системи. Застосування даних гепатопротекторів відкривають нові можливості в лікуванні собак за жирової гепатодистрофії, забезпечуючи захист печінки та її функціональне відновлення на клітинному рівні. Завдяки механізму дії ці препарати не лише зменшують пошкодження печінки, але й активно впливають на метаболізм жирів, нормалізуючи роботу органу. Застосування препаратів які містять у собі адеметіонін, силімарин, фосфоліпіди та орнітин, а також поєднання їх із урсодезоксихолевою кислотою, поряд із комплексним підходом до корекції дієти та способу життя тварини, дозволить підвищити ефективність лікування собак. Однак, важливо врахувати індивідуальні особливості кожного пацієнта та своєчасно проводити діагностику для запобігання прогресуванню захворювання. Подальші дослідження у цьому напрямку сприятимуть підвищенню ефективності лікування собак за жирової гепатодистрофії та інших патологій печінки у ветеринарній практиці, що робить ці препарати перспективними засобами у боротьбі з захворюваннями печінки у тварин.У клінічній практиці хвороби печінки у собак стають все більш поширеними через неправильну годівлю, інфекції, токсичні впливи та метаболічні захворювання. Одним із найпоширеніших уражень печінки є жирова дистрофія – зустрічається у собак різних порід і вікових груп. Розвиток стеатозу значно ускладнює загальний стан тварин, підвищуючи ризик виникнення інших захворювань і знижує якість їх життя. Для лікування собак застосовують гепатопротектори, які не лише ефективно захищають печінку від подальших ушкоджень, але й нормалізують ліпідний обмін та покращують функціональну активність печінкової тканини. Найбільшого практичного застосування набули препарати нового покоління, у складі яких є кілька діючих речовин. Таким гепатопротектором є Гепатіале Форте Едвансд (Hepatiale Forte Advanced). У склад препарату входить адеметіонін, або S-аденозил-L-метіонін, який є похідним амінокислоти метіоніну. Він діє як коензим та донор метильної групи у реакціях метилювання, що є невід’ємним метаболічним процесом при побудові фосфоліпідного шару у мембранах клітин. Також адеметіонін підвищує рівень печінкового глютатіону у пацієнтів з ураженням печінки. Як відомо, глютатіон, найпотужніший антиоксидант у печінці, відіграє важливу роль у печінковій детоксикації. Крім адеметіоніну у складі препарату є екстракт розторопші, фосфоліпіди та орнітин. Власне така комбінація складників препарату робить його унікальним гепатопротектором для лікування собак із захворюваннями печінки, зокрема жирової гепатодистрофії. Своєчасна діагностика та лікування тварин за синдрому холестазу є ключовими для уникнення ускладнень. Для боротьби з холестазом найбільш ефективною є урсодезоксихолієва кислота, що підтверджується багатьма дослідженнями. Найчастіше в практичній ветеринарній медицині застосовують препарат «Укрлів», у склад якого входить вище згадана кислота. Він зручний тим, що є у різних формах – таблеток (250 і 500 мг) та суспензії (50 мг в 1 мл суспезії у флаконах по 30 та 200 мл), що робить його особливо зручним у застосуванні для собак малих порід. Проте, призначаючи карликовим породам собак, слід пам’ятати, що у складі суспензії є ксиліт, який може викликати отруєння через його надмір для таких тварин. Ефективним є препарат Лесил, у склад якого входить запатентований дериват розторопші (Silybum marianum) SILYPHOS. Лесил рекомендований як додаткове джерело силібініну, фосфоліпідів, фосфатидилхоліну з метою нормалізації функціонального стану гепатобіліарної системи. Застосування даних гепатопротекторів відкривають нові можливості в лікуванні собак за жирової гепатодистрофії, забезпечуючи захист печінки та її функціональне відновлення на клітинному рівні. Завдяки механізму дії ці препарати не лише зменшують пошкодження печінки, але й активно впливають на метаболізм жирів, нормалізуючи роботу органу. Застосування препаратів які містять у собі адеметіонін, силімарин, фосфоліпіди та орнітин, а також поєднання їх із урсодезоксихолевою кислотою, поряд із комплексним підходом до корекції дієти та способу життя тварини, дозволить підвищити ефективність лікування собак. Однак, важливо врахувати індивідуальні особливості кожного пацієнта та своєчасно проводити діагностику для запобігання прогресуванню захворювання. Подальші дослідження у цьому напрямку сприятимуть підвищенню ефективності лікування собак за жирової гепатодистрофії та інших патологій печінки у ветеринарній практиці, що робить ці препарати перспективними засобами у боротьбі з захворюваннями печінки у тварин
ВИЗНАЧЕННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ ПОРОШКУ ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ ПЕРОРАЛЬНОГО РОЗЧИНУ НА ОСНОВІ АМОКСИЦИЛІНУ ТРИГІДРАТ
No full textВизначення толерантності порошку для приготування перорального розчину на основі амоксициліну тригідрат Р.М. Сачук, Ю.В. Горюк [email protected] Заклад вищої освіти «Подільський державний університет» вул. Шевченка, 12, м. Кам'янець-Подільський, 32316, Україна Ефективна боротьба з захворюваннями органів дихання та травного каналу свиней в Україні можлива лише за наявності застосування високоефективних та доступних лікарських засобів антибактеріальної дії. Так, ТОВ «ДЕВІЕ» запропоновано новий ветеринарний препарат – Амоксидев 60. Один грам препарату містить діючу речовину: амоксициліну тригідрат – 573 мг та допоміжні речовини: безводну лимонну кислоту – до 1 г. Амоксидев 60 – це антибактеріальний ветеринарний препарат для системного застосування, діючою речовиною якого є амоксицилін. Амоксицилін є напівсинтетичним антибіотиком з групи амінопеніцилінів Активний по відношенню до грампозитивних (Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Actinomyces spp., Clostridium spp., Erysipelothrix rhusiopathiae, Listeria monocytogenes, Bacillus anthracis, Corynebacterium spp.) та деяких грамнегативних мікроорганізмів (Salmonella spp., Pasteurella spp., Haemophilus spp., Actinobacillus spp., Bordetella bronchiseptica, E. coli,., Fusobacterium spp., Moraxella spp., Proteus mirabilis). Амоксицилін не ефективний по відношенню до штамів, що продукують бета-лактамазу. Механізм дії амоксициліну полягає у порушенні утворення клітинної стінки вегетативних форм бактерій за рахунок незворотного блокування пеніциллінзв’язуючих білків (ПЗБ) – ферментів карбоксипептидаз та транспептидаз. Застосовують препарат для лікування свиней при захворюваннях травного каналу та органів дихання, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до амоксициліну. Толерантність ветеринарних препаратів при їх реєстрації є важливим аспектом фармацевтичного регулювання. Перед тим як новий лікарський засіб буде зареєстрований і допущений до використання, проводяться дослідження, які включають оцінку його безпеки, ефективності та можливості розвитку толерантності. Толерантність препарату Амоксидев 60 випробовували на 7 групах мурчаків (n=5, масою 280-350 г): 1, 2 та 3 групи – з порошка готували 1 % розчин, який за допомогою шприцу у дозах 0,25 мл; 0,50 мл та 0,7 мл на тварину вводили перорально у шлунок; 4, 5, 6 групи – 3 % розчин, який за допомогою шприцу у дозах 0,25 мл; 0,50 мл та 0,7 мл на тварину вводили перорально у шлунок; 7 група – контроль. Спостереження за тваринами проводили впродовж 10 діб після введення. Фізіологічний стан піддослідних тварин оцінювали за показниками рухливості, наявності апетиту, поведінки (зокрема реакції на больовий та зоровий подразники), стану волосяного покрову. Результати досліду наведено у таблиці. Таблиця Результати вивчення толерантності мурчаків до препарату Амоксидев 60 № п/ч Доза введення, мл Кількість тварин Наявність клінічних ознак отруєння Загибель мурчаків 1 1 % - 0,25 5 - 0 2 1 % - 0,50 5 - 0 3 1 % - 0,7 5 - 0 4 3 % - 0,25 5 5 5 5 3 % - 0,50 5 5 5 6 3 % - 0,7 5 5 5 7 0 (контроль) 5 0 0 Препарат Амоксидев 60 не викликав негативного впливу на організм та поведінку мурчаків при введенні його у шлунок в концентрації 1 %. У мурчаків, яким препарат Амоксидев 60 застосовували у концентрації 3 % спостерігали ознаки отруєння (занепокоєння, пригнічення, ціаноз слизових оболонок ротової порожнини та носових ходів і загибель протягом 20 хвилин).Визначення толерантності порошку для приготування перорального розчину на основі амоксициліну тригідрат Р.М. Сачук, Ю.В. Горюк [email protected] Заклад вищої освіти «Подільський державний університет» вул. Шевченка, 12, м. Кам'янець-Подільський, 32316, Україна Ефективна боротьба з захворюваннями органів дихання та травного каналу свиней в Україні можлива лише за наявності застосування високоефективних та доступних лікарських засобів антибактеріальної дії. Так, ТОВ «ДЕВІЕ» запропоновано новий ветеринарний препарат – Амоксидев 60. Один грам препарату містить діючу речовину: амоксициліну тригідрат – 573 мг та допоміжні речовини: безводну лимонну кислоту – до 1 г. Амоксидев 60 – це антибактеріальний ветеринарний препарат для системного застосування, діючою речовиною якого є амоксицилін. Амоксицилін є напівсинтетичним антибіотиком з групи амінопеніцилінів Активний по відношенню до грампозитивних (Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Actinomyces spp., Clostridium spp., Erysipelothrix rhusiopathiae, Listeria monocytogenes, Bacillus anthracis, Corynebacterium spp.) та деяких грамнегативних мікроорганізмів (Salmonella spp., Pasteurella spp., Haemophilus spp., Actinobacillus spp., Bordetella bronchiseptica, E. coli,., Fusobacterium spp., Moraxella spp., Proteus mirabilis). Амоксицилін не ефективний по відношенню до штамів, що продукують бета-лактамазу. Механізм дії амоксициліну полягає у порушенні утворення клітинної стінки вегетативних форм бактерій за рахунок незворотного блокування пеніциллінзв’язуючих білків (ПЗБ) – ферментів карбоксипептидаз та транспептидаз. Застосовують препарат для лікування свиней при захворюваннях травного каналу та органів дихання, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до амоксициліну. Толерантність ветеринарних препаратів при їх реєстрації є важливим аспектом фармацевтичного регулювання. Перед тим як новий лікарський засіб буде зареєстрований і допущений до використання, проводяться дослідження, які включають оцінку його безпеки, ефективності та можливості розвитку толерантності. Толерантність препарату Амоксидев 60 випробовували на 7 групах мурчаків (n=5, масою 280-350 г): 1, 2 та 3 групи – з порошка готували 1 % розчин, який за допомогою шприцу у дозах 0,25 мл; 0,50 мл та 0,7 мл на тварину вводили перорально у шлунок; 4, 5, 6 групи – 3 % розчин, який за допомогою шприцу у дозах 0,25 мл; 0,50 мл та 0,7 мл на тварину вводили перорально у шлунок; 7 група – контроль. Спостереження за тваринами проводили впродовж 10 діб після введення. Фізіологічний стан піддослідних тварин оцінювали за показниками рухливості, наявності апетиту, поведінки (зокрема реакції на больовий та зоровий подразники), стану волосяного покрову. Результати досліду наведено у таблиці. Таблиця Результати вивчення толерантності мурчаків до препарату Амоксидев 60 № п/ч Доза введення, мл Кількість тварин Наявність клінічних ознак отруєння Загибель мурчаків 1 1 % - 0,25 5 - 0 2 1 % - 0,50 5 - 0 3 1 % - 0,7 5 - 0 4 3 % - 0,25 5 5 5 5 3 % - 0,50 5 5 5 6 3 % - 0,7 5 5 5 7 0 (контроль) 5 0 0 Препарат Амоксидев 60 не викликав негативного впливу на організм та поведінку мурчаків при введенні його у шлунок в концентрації 1 %. У мурчаків, яким препарат Амоксидев 60 застосовували у концентрації 3 % спостерігали ознаки отруєння (занепокоєння, пригнічення, ціаноз слизових оболонок ротової порожнини та носових ходів і загибель протягом 20 хвилин)
ДІАБЕТИЧНА НЕФРОПАТІЯ: ОСОБЛИВОСТІ ПАТОГЕНЕЗУ ТА СИМПТОМАТИКИ У ДРІБНИХ ТВАРИН
No full textДіабетична нефропатія є найбільш відомим клінічним наслідком розвитку цукрового діабету. До основних факторів ризику відносять: нерегулярне визначення рівня цукру в крові (гіперглікемії), тривалу гіпертензію та альбумінурію. Ураження нирок відбувається поступово, з тривалим періодом відсутності симптоматики.
За розвитку цукрового діабету відмічається ураження всіх судин організму, що сприяє порушенню мікроциркуляції в більшості органів (ураження сітківки очей, нервів, шкіри, нирок). В нирках хворих тварин діагностують: гіаліноз судин, ураження канальців, гломерулопатії. Комбінація уражень, в більшості випадків різноманітна.
Протеїнурія посилюється при прогресії захворювання і призводить до розвитку нефротичного синдрому та недостатності нирок. За нашими дослідженнями до 15 % хворих на цукровий діабет тварин гинуть внаслідок ниркової недостатності. Значний вплив на відсоток смертності тварин має вік тварин. Усі зміни в нирках розвиваються в результаті збільшення проникності базальної мембрани. Сприяють цьому явищу: надлишок на базальній мембрані колагену IV типу; дефіцит протеогліканів, що забезпечують поліаніонну природу мембрани; порушення фізико-хімічних характеристик циркулюючих білків; гіперфільтрація внаслідок збільшеного ниркового кровотоку, що виявляється у хворих на цукровий діабет.
Макроскопічно: нирки не змінюються, але у тяжких випадках відмічається зморщування та зміна їх поверхні (дрібна горбкуватість).
Мікроскопічно: можуть мати місце такі типи змін, що свідчать про ступінь ураження: початкова стадія – незначні зміни стінок судин (потовшення стінок капілярів); друга стадія – відмічається поступове стискання судин клубочків, що сприяє розвитку та поширенню дифузного та вузликового гломерулосклерозу. Ураження клубочків поєднується з гіалінозом судин, уражається більшість артеріол органу.
За цукрового діабету у хворих тварин часто діагностується розвиток гострого пієлонефриту; папілярного некрозу чи інфаркту сосочків, що обумовлюється порушенням притоку крові (ішемією). В більшості випадків розвивається обтураційна ішемія, якій сприяють - потовщення стінок судин внаслідок їх діабетичного ушкодження та запалення. Частинки некротизованих сосочків відриваються та виходять з сечею, а у тяжких випадках закупорюють сечовивідні шляхи.
Хвороба досить швидко прогресує, що призводить до розвитку хронічної ниркової недостатності.
Симптоматика діабетичної нефропатії однакова з симптоматикою хронічної ниркової недостатності і розвивається у дрібних тварин в наслідок підвищеного рівня глюкози в крові, що сприяє пошкодженню фільтруючих клубочків. Нирки поступово втрачають здатність видаляти зайву рідину та продукти обміну.
У дрібних тварин діабетичну нефропатію досить важко виявити тому що на початок симптоматики: тварин мають похилий вік і в більшості випадків як у котів, так і у собак вже розвиваються хронічні захворювання нирок.Діабетична нефропатія є найбільш відомим клінічним наслідком розвитку цукрового діабету. До основних факторів ризику відносять: нерегулярне визначення рівня цукру в крові (гіперглікемії), тривалу гіпертензію та альбумінурію. Ураження нирок відбувається поступово, з тривалим періодом відсутності симптоматики.
За розвитку цукрового діабету відмічається ураження всіх судин організму, що сприяє порушенню мікроциркуляції в більшості органів (ураження сітківки очей, нервів, шкіри, нирок). В нирках хворих тварин діагностують: гіаліноз судин, ураження канальців, гломерулопатії. Комбінація уражень, в більшості випадків різноманітна.
Протеїнурія посилюється при прогресії захворювання і призводить до розвитку нефротичного синдрому та недостатності нирок. За нашими дослідженнями до 15 % хворих на цукровий діабет тварин гинуть внаслідок ниркової недостатності. Значний вплив на відсоток смертності тварин має вік тварин. Усі зміни в нирках розвиваються в результаті збільшення проникності базальної мембрани. Сприяють цьому явищу: надлишок на базальній мембрані колагену IV типу; дефіцит протеогліканів, що забезпечують поліаніонну природу мембрани; порушення фізико-хімічних характеристик циркулюючих білків; гіперфільтрація внаслідок збільшеного ниркового кровотоку, що виявляється у хворих на цукровий діабет.
Макроскопічно: нирки не змінюються, але у тяжких випадках відмічається зморщування та зміна їх поверхні (дрібна горбкуватість).
Мікроскопічно: можуть мати місце такі типи змін, що свідчать про ступінь ураження: початкова стадія – незначні зміни стінок судин (потовшення стінок капілярів); друга стадія – відмічається поступове стискання судин клубочків, що сприяє розвитку та поширенню дифузного та вузликового гломерулосклерозу. Ураження клубочків поєднується з гіалінозом судин, уражається більшість артеріол органу.
За цукрового діабету у хворих тварин часто діагностується розвиток гострого пієлонефриту; папілярного некрозу чи інфаркту сосочків, що обумовлюється порушенням притоку крові (ішемією). В більшості випадків розвивається обтураційна ішемія, якій сприяють - потовщення стінок судин внаслідок їх діабетичного ушкодження та запалення. Частинки некротизованих сосочків відриваються та виходять з сечею, а у тяжких випадках закупорюють сечовивідні шляхи.
Хвороба досить швидко прогресує, що призводить до розвитку хронічної ниркової недостатності.
Симптоматика діабетичної нефропатії однакова з симптоматикою хронічної ниркової недостатності і розвивається у дрібних тварин в наслідок підвищеного рівня глюкози в крові, що сприяє пошкодженню фільтруючих клубочків. Нирки поступово втрачають здатність видаляти зайву рідину та продукти обміну.
У дрібних тварин діабетичну нефропатію досить важко виявити тому що на початок симптоматики: тварин мають похилий вік і в більшості випадків як у котів, так і у собак вже розвиваються хронічні захворювання нирок