Scientific Messenger of Lviv University of Veterinary Medicine and Biotechnology / Науковий вісник ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій
Not a member yet
3672 research outputs found
Sort by
Вплив мінеральної добавки на продуктивність свиней
Get PDFThe main condition for the production of high-quality products, reducing the use of feed is the use of feed additives of the new generation, which contain biologically active substances in their composition and have a positive effect on the metabolism in the body. The purpose of the research was to study the effect of mineral feed additives on productivity, slaughter performance and metabolism in pigs. The studied mineral additive is intended for balancing the rations of farm animals and poultry according to the level of selenium. The experiment lasted 60 days, including the main period – 55, the equalization period – 5 days according to the experiment scheme. For the experiment, 30 large white pigs were selected and two analogue groups of 15 heads were formed in each, taking into account the live weight of the animals, growth, age, sex and breed. It was established that with the additional use of a mineral supplement in the feeding of pigs of the 2nd group, the average daily growth rate increased by 14.4 % and absolute by 14.3 % (Р ≥ 0.05), relative to the control indicator. It was found that feeding a feed additive reduces feed consumption in pigs of the 2nd group by 13.3 % compared to control counterparts. With the additional consumption of feed additives, the pre-slaughter live weight of pigs of the 2nd group increases by 7.2 % (Р ≥ 0.05) and the slaughter weight by 7.8 % (Р ≥ 0.01) compared to the control value. Under the influence of the studied supplement, the thickness of fat above the 6–7 thoracic vertebra decreases by 20.0 % (Р ≥ 0.01) and the amount of internal fat by 5.8 % (Р ≥ 0.01) compared to the control group. In pigs of the 2nd group, which consumed the feed additive, the area of the “muscle eye” increased by 5.7 % (Р ≥ 0.05) and the weight of the front legs by 1.3 % (Р ≥ 0.05) compared to the control. It was found that under the influence of the studied supplement, the liver mass increased by 3.5 % (Р ≥ 0.05), while the liver output decreased by 0.1 % relative to the control indicator.Головною умовою виробництва високоякісної продукції, зниження застосування кормів є використання кормових добавок нового покоління, які містять біологічно активні речовини та позитивно впливають на метаболізм в організмі. Метою досліджень було вивчення впливу мінеральної кормової добавки на продуктивність, забійні показники та обмін речовин у свиней. Досліджувана мінеральна добавка призначена для балансування раціонів сільськогосподарських тварин і птиці за рівнем селену. Експеримент тривав 60 діб, у тому числі основний – 55, зрівняльний період – 5 діб згідно зі схемою досліду. Для досліду було відібрано 30 свиней великої білої породи та сформовано дві групи-аналогів по 15 голів у кожній за враховування живої маси тварин, приросту, віку, статі та породи. Встановлено, що за додаткового використання мінеральної добавки у годівлі свиней 2-ї групи середньодобовий приріст на 14,4 % та абсолютний на 14,3 % (Р ≥ 0,05) збільшується щодо контрольного показника. Виявлено, що згодовування кормової добавки знижує витрати корму в свиней 2-ї групи на 13,3 % порівняно з контрольними аналогами. За додаткового споживання кормової добавки у свиней 2-ї групи збільшується передзабійна жива маса на 7,2 % (Р ≥ 0,05) та забійна маса на 7,8 % (Р ≥ 0,01) проти контрольного значення. За дії досліджуваної добавки зменшується товщина шпику над 6–7 грудним хребцем на 20,0 % (Р ≥ 0,01) та кількість внутрішнього жиру на 5,8 % (Р ≥ 0,01) щодо контрольної групи. У свиней 2-ї групи, які споживали кормову добавку, підвищується площа “м’язового вічка” на 5,7 % (Р ≥ 0,05) та маса передніх ніг на 1,3 % (Р ≥ 0,05) проти контролю
Підвищення продуктивності, поліпшення якості та екологічної безпеки продукції птахівництва при застосуванні пробіотичних кормових добавок
Get PDFThe importance of probiotic feed additives in diets and programs for raising farm poultry, as well as the effectiveness of their use to improve the quality and safety of poultry products, has been analyzed. Existing standard compound feeds contain an insufficient amount of individual mineral and biologically active substances, as well as substances of a preventive nature that would support the body's immune system and have a preventive effect on the processes occurring in the gastrointestinal tract. The most important task at present is the creation and practical application of such feed mixtures that would be maximally absorbed by the body to ensure its vital functions, have preventive properties and contribute to the restoration of the macroorganism's own microflora. Probiotics actually form the intestinal microbiocenosis, produce biologically active substances and create unfavorable conditions for the development of pathogenic and conditionally pathogenic microflora, positively affect the digestibility of feed nutrients, improve metabolism and absorption of nutrients and reduce feed costs per unit of product. Therefore, today probiotic feed additives are positioned as a promising, safe alternative to antibiotics. Excessive uncontrolled use of antibiotics and the development of related problems, including antibiotic resistance, have prompted the world community to gradually completely abandon their use in animal and poultry feeding as growth stimulants. The prospect of using probiotics is a natural and effective alternative to traditional methods of poultry farming. In the final stage, the action of probiotics improves the overall functional state of the body, normalizes the functioning of various links of immune defense, optimizes physiological indicators, increases metabolism, increases productivity, and reduces feed costs. Probiotic feed additives have a significant impact on feed and water intake, feed efficiency and conversion, and egg weight. The obvious advantage of probiotics is that they are mono or mixed cultures of live microorganisms that benefit the health of the bird, improving welfare when administered in small quantities.Проаналізовано значення пробіотичних кормових добавок у раціонах і програмах вирощування сільськогосподарської птиці, а також ефективність їх використання для поліпшення якості та безпечності продукції птахівництва. Існуючі стандартні комбікорми містять недостатню кількість окремих мінеральних і біологічно активних речовин, а також речовин профілактичного характеру, які б підтримували імунну систему організму та профілактично діяли на процеси, котрі відбуваються в шлунково-кишковому тракті. Найважливішим завданням на даний час є створення та застосування на практиці таких кормових сумішей, які б максимально засвоювались організмом для забезпечення його життєвих функцій, володіли профілактичними властивостями і сприяли відновленню власної мікрофлори макроорганізму. Пробіотики ж власне і формують мікробіоценоз кишківника, продукують біологічно активні речовини та створюють несприятливі умови для розвитку патогенної й умовно патогенної мікрофлори, позитивно впливають на перетравність поживних речовин корму, поліпшують метаболізм і засвоєння поживних речовин та знижують витрати корму на одиницю отриманої продукції. Тому на сьогодні пробіотичні кормові добавки позиціонують перспективною, безпечною альтернативою антибіотикам. Надмірне неконтрольоване використання антибіотиків і розвиток пов’язаних із цим проблем, серед яких антибіотикорезистентність, спонукало світову громадськість поступово повністю відмовитися від їх використання в годівлі тварин і птиці як стимуляторів росту. Перспектива у використанні пробіотиків – природна та дієва альтернатива традиційним методам вирощування птиці. У кінцевому етапі за дії пробіотиків поліпшується загальний функціональний стан організму, нормалізується функціонування різних ланок імунного захисту, оптимізуються фізіологічні показники, підвищується обмін речовин, зростає продуктивність, знижуються витрати кормів. Пробіотичні кормові засоби чинять істотний вплив на споживання корму та води, ефективність і конверсію корму, а також масу яєць. Очевидною перевагою пробіотиків є те, що вони – моно або змішані культури живих мікроорганізмів, які приносять користь для здоров’я птиці, покращують добробут за введення в невеликих кількостях
Інтенсивність росту свиней на відгодівлі за використання кормової добавки “Кормоцид”
Get PDFThe use of acidifiers is aimed at stabilizing the gastrointestinal tract of animals, improving feed and water hygiene, and improving the palatability of feed. The purpose of our research was to investigate the growth intensity of fattening pigs when feeding the feed additive “Kormocid” on the growth intensity of fattening pigs and to establish the optimal dose of the additive. The scientific and economic experiment was conducted on 48 crossbred pigs (Large White x Landrace) 69 days old. The experimental pigs were divided into 4 groups (control and three experimental) of 12 heads each. The scientific and economic experiment lasted 100 days and consisted of 2 periods: equalization (15 days) and main (85 days). When forming groups, the following factors were taken into account: age, live weight of animals, origin, sex, productivity, growth rate of pigs, etc. The studied feed additive-acidifier “Kormocid” is produced by SE “Enzym”, Ukraine. It is a high-quality acidifier based on 5 organic acids (formic, propionic, lactic, citric, ascorbic). The amount of organic acids in the finished product is not less than 50 %. Feeding the compound feed “Growera” in combination with the drug “Kronocid” at a dose of 1.0 kg/1 ton of compound feed contributes to an increase in live weight in pigs of the fourth experimental group to – 68.1 kg compared to 65.1 kg of animals in the control group. The introduction of the feed additive “Kormocid” to pigs of the second, third and fourth experimental groups allows to increase the average daily gains by 75 g, 56 g and 113 g P < 0.05) against control analogues. The use of the drug “Kormocid” in the diet of pigs during the feeding period of the compound feed “Finisher” contributes to an increase in the average daily gains by 13.2 % (P < 0.01) and the live weight of fattening pigs by 8.2 % (4th experimental group) compared to animals of the 1st control group. The use of the drug “Kormocid” during the fattening period of pigs at a dose of 1.0 kg/1 ton of compound feed allows to reduce feed costs per unit of gain and increase the payment for feed by gain.Застосування підкислювачів спрямовано на стабілізацію роботи шлунково-кишкового тракту тварин, покращення гігієни кормів та води, а також на поліпшення смакових якостей кормів. Метою наших досліджень було дослідити інтенсивність росту свиней на відгодівлі за згодовування кормової добавки “Кормоцид” на інтенсивність росту свиней на відгодівлі та встановити оптимальну дозу добавки. Науково-господарський дослід проведено на 48 помісних свинях (Велика біла х Ландрас) 69-добового віку, Піддослідні свині були розділені на 4 групи (контрольну та три дослідні) по 12 голів у кожній. Науково-господарський дослід тривав 100 діб і складався з 2-х періодів зрівняльного (15 діб) і основного (85 діб). При формуванні груп враховували: вік, живу масу тварин, походження, стать, продуктивність, інтенсивність росту свиней тощо. Досліджувана кормова добавка-підкислювач “Кормоцид” виробляється ДП “Ензим”, Україна. Це – високоякісний підкислювач на основі 5 органічних кислот (мурашина, пропіонова, молочна, лимонна, аскорбінова). Сума органічних кислот у готовому продукті становить не менше 50 %. Згодовування комбікорму “Гроуера” в поєднанні з препаратом “Кормоцид” у дозі 1,0 кг/1т комбікорму сприяє збільшенню живої маси у свиней четвертої дослідної групи до – 68,1 кг проти 65,1 кг тварин контрольної групи. Введення кормової добавки “Кормоцид”, свиням другої, третьої та четвертої дослідних груп дозволяє збільшити середньодобові прирости на 75 г, 56 г та 113 г, P < 0,05) проти контрольних аналогів. Використання препарату “Кормоцид” у раціоні свиней у період згодовування комбікорму “Фінішер” сприяє підвищенню середньодобових приростів на 13,2 % (P < 0,01) та живої маси відгодівельних свиней на 8,2 % (4-та дослідна група) порівняно із тваринами 1-ої контрольної групи. Використання у період відгодівлі свиней препарату “Кормоцид” у дозі 1,0 кг/1т комбікорму, дозволяє знизити витрати кормів на одиницю приросту та підвищити оплату корму приростом
ДІЄТОТЕРАПІЯ ТА РАЦІОНАЛЬНИЙ РЕЖИМ ТРЕНУВАНЬ У СПОРТІ
Get PDFВступ. Раціональне харчування та правильний режим тренувань є ключовими факторами для досягнення успіху у спорті. Спортсмени різних дисциплін мають дотримуватися специфічних рекомендацій щодо дієти та тренувань.
Мета дослідження. Провести аналіз доступної літератури щодо дієтотерапії та раціонального режиму тренувань у спорті.
Методи дослідження. Під час дослідження використано наукові публікації медичних бібліотек та інформаційних ресурсів.
Результати дослідження та їх обговорення. Проведено дослідження дієтотерапії у поданих нижче видах спорту:
Важкоатлетика: Важкоатлетам рекомендується високобілкова дієта з урахуванням вживання складних вуглеводів і здорових жирів. Важливо дотримуватися режиму харчування, спрямованого на ріст м'язів і відновлення тканин. Необхідно чергувати інтенсивні тренування з часом для відпочинку та відновлення. Доцільно вживати: вітамін D, магній, вітамін B12 для здоров'я кісток, м'язової функції та енергетичного обміну. Глюкозамін, хондроїтин для суглобів; білкові добавки. Приклад харчування: вівсянка з горіхами і йогуртом на сніданок, куряча грудка з коричневим рисом на обід, омлет з овочами на вечерю.
Легкоатлетика: Легкоатлетам слід включати висококалорійну дієту, багату на вуглеводи для енергії, білки для відновлення та жири для загального здоров'я. Важливо комбінувати кардіо та силові вправи для розвитку витривалості і швидкості. Доцільно вживати: вітамін C, препарати заліза, вітаміни групи B для імунітету та профілактики анемії. Електроліти, кофеїн для енергетичного балансу та витривалості. Приклад харчування: фруктовий салат і цільнозерновий тост на сніданок, лосось з кіноа на обід, овочевий суп з чечевицею на вечерю.
Малорухливі види спорту: У малорухливих видах спорту важливий помірний калорійний баланс, із фокусом на збалансованому споживанні білків, жирів та вуглеводів. Регулярні тренування з розтяжкою та силові вправи допомагають підтримувати гнучкість та силу. Доцільно вживати: омега-3, вітамін E, селен для здоров'я серця та імунітету. Пробіотики, мультивітаміни для загального зміцнення. Приклад харчування: йогурт з медом і насінням на сніданок, індичка з овочами на обід, тушкована риба з салатом на вечерю
Висновки. Дотримання спеціалізованих дієт та відповідного режиму тренувань є ключовим для успіху спортсменів різних видів спорту.Вступ. Раціональне харчування та правильний режим тренувань є ключовими факторами для досягнення успіху у спорті. Спортсмени різних дисциплін мають дотримуватися специфічних рекомендацій щодо дієти та тренувань.
Мета дослідження. Провести аналіз доступної літератури щодо дієтотерапії та раціонального режиму тренувань у спорті.
Методи дослідження. Під час дослідження використано наукові публікації медичних бібліотек та інформаційних ресурсів.
Результати дослідження та їх обговорення. Проведено дослідження дієтотерапії у поданих нижче видах спорту:
Важкоатлетика: Важкоатлетам рекомендується високобілкова дієта з урахуванням вживання складних вуглеводів і здорових жирів. Важливо дотримуватися режиму харчування, спрямованого на ріст м'язів і відновлення тканин. Необхідно чергувати інтенсивні тренування з часом для відпочинку та відновлення. Доцільно вживати: вітамін D, магній, вітамін B12 для здоров'я кісток, м'язової функції та енергетичного обміну. Глюкозамін, хондроїтин для суглобів; білкові добавки. Приклад харчування: вівсянка з горіхами і йогуртом на сніданок, куряча грудка з коричневим рисом на обід, омлет з овочами на вечерю.
Легкоатлетика: Легкоатлетам слід включати висококалорійну дієту, багату на вуглеводи для енергії, білки для відновлення та жири для загального здоров'я. Важливо комбінувати кардіо та силові вправи для розвитку витривалості і швидкості. Доцільно вживати: вітамін C, препарати заліза, вітаміни групи B для імунітету та профілактики анемії. Електроліти, кофеїн для енергетичного балансу та витривалості. Приклад харчування: фруктовий салат і цільнозерновий тост на сніданок, лосось з кіноа на обід, овочевий суп з чечевицею на вечерю.
Малорухливі види спорту: У малорухливих видах спорту важливий помірний калорійний баланс, із фокусом на збалансованому споживанні білків, жирів та вуглеводів. Регулярні тренування з розтяжкою та силові вправи допомагають підтримувати гнучкість та силу. Доцільно вживати: омега-3, вітамін E, селен для здоров'я серця та імунітету. Пробіотики, мультивітаміни для загального зміцнення. Приклад харчування: йогурт з медом і насінням на сніданок, індичка з овочами на обід, тушкована риба з салатом на вечерю
Висновки. Дотримання спеціалізованих дієт та відповідного режиму тренувань є ключовим для успіху спортсменів різних видів спорту
НАВЧАННЯ ТЕХНІКО-ТАКТИЧНИХ ДІЙ ГРЕПЛІНГУ ТА ДЖИУ-ДЖИТСУ НА ЕТАПІ ПОПЕРЕДНЬОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ
Get PDFВступ. Греплінг і джиу-джитсу – це види єдиноборств, що спеціалізуються на боротьбі в партері та підкоренні суперника больовими і удушливими прийомами. Їхня підготовка передбачає поєднання загальнофізичної, спеціальної фізичної та технічно-тактичної підготовки. На етапі попередньої базової підготовки (ПБП) – орієнтовно 8–11 років за офіційною періодизацією – основна увага приділяється розширенню рухової бази, формуванню технічних навичок та загальному фізичному розвитку без значних навантажень. Змістовне наповнення цього етапу визначено навчальними програмами з греплінгу та джиу-джитсу в Україні: передбачено загальні вправи на розвиток витривалості, сили, швидкості, координації, акробатичні елементи і багато технічних прийомів, які покладено в основу навчання.
Мета дослідження. Дослідження методів навчання техніко-тактичних дій у греплінгу та джиу-джитсу на етапі ПБП.
Методи дослідження. Для написання роботи використано комплексні методи дослідження: аналіз та синтез наукової літератури, порівняльний аналіз навчальних програм і методик, а також узагальнення результатів експериментальних досліджень. Зокрема, враховано дані тестувань фізичної підготовленості (біг, силові вправи, стрибки, координаційні тести тощо) та педагогічні експерименти з додаванням елементів джиу-джитсу/грeплінгу. Дані опрацьовано математико-статистичними методами, що підтвердило достовірність наведених результатів. Константувальний лонгітюдіальний експеримент проводився в спортивному клубі «ТИГР» (м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 207).
Треба відзначити, що 60% юних спортсменів, які займаються джиу-джитсу, беруть участь і в змаганнях з грeплінгу і навпаки.
Етап попередньої базової підготовки в джиу-джитсу/грeплінгу призначений для дітей віком 8–11 років сумарною кількістю 624–1040 тренувальних год на рік [1, 2, 3]. Головними завданнями цього етапу є зміцнення здоров’я, створення різнобічної техніко-тактичної та фізичної бази, а також усунення можливих недоліків у розвитку. Згідно з програмою, юних борців знайомлять із основними прийомами боротьби, вводять елементарні групові та індивідуальні тактичні навички.
Результати дослідження та їх обговорення. Експериментальні роботи вітчизняних науковців демонструють позитивний вплив занять джиу-джитсу на загальнофізичні показники юних спортсменів. Серед низки досліджень вирізняються експерименти, які порівнюють сучасні методики. Наприклад, Bermudes A., et al. (2015) провели 10-тижневий експеримент з атлетами BJJ, порівнявши класичне тренування (група TT) і додавання HIIT (група HIIT), і зробили висновок, що високоефективне інтервальне тренування (HIIT) може бути потужним засобом для швидкого збільшення аеробних і анаеробних можливостей бійців.
В дослідженні Øvretveit і Tøien (2018) додатково виконували силовий MST-протокол, що забезпечувало швидке зростання сили і витривалості в атлетів. Тренування бойових дій вимагають концентрації, швидкого прийняття рішень і контролю емоцій. Наприклад, дослідження показали, що офіційні змагання з BJJ викликають значно більший стрес-реакцію, ніж імітаційні спаринги. Рівень кортизолу перед і під час офіційних поєдинків суттєво вищий, ніж у тренувальних умовах.
Також спостерігаються певні закономірності у сприйнятті навантаження: як показує короткий огляд Slimani M. та співавторів (2017), сила кореляції між суб’єктивним відчуттям навантаження (RPE) і фізіологічними параметрами (лактат, частота серця) може відрізнятися залежно від виду боротьби. Зокрема, у греплінгу зв’язок між RPE і лактатом нижчий (r ≈0,5) порівняно зі спортивними видами з переважним аеробним компонентом (р ≈0,8). Це свідчить, що при оцінці інтенсивності тренувань бійці можуть недооцінювати свою втому через специфічність навантаження. Упроваджені нами методики в практику тренувань з греплінгу та джиу-джитсу поєднують як традиційні види навантаження, так і спеціалізовані протоколи.
Традиційні тренування без впровадження цих методик демонструють менше адаптивних змін. Для тренерів та спортсменів практично важливо контролювати та регулювати навантаження не лише за суб’єктивними відчуттями, а й за фізіологічними маркерами (ЧСС, рівнем лактату).
Висновки: Підготовка на етапі попередньої базової підготовки у греплінгу та джиу-джитсу має базуватися на поступовому та різноманітному навантаженні, що формує технічну базу та розвиває загальні фізичні якості без перевантаження дітей. На цьому етапі рекомендовано включати загальнорозвиваючі вправи (гімнастика, акробатика, ігрові елементи) з елементами боротьби під наглядом тренера. Греплінг та джиу-джитсу можуть бути рекомендовані як варіативні модулі для модельної програми фізичної культури в НУШ.Вступ. Греплінг і джиу-джитсу – це види єдиноборств, що спеціалізуються на боротьбі в партері та підкоренні суперника больовими і удушливими прийомами. Їхня підготовка передбачає поєднання загальнофізичної, спеціальної фізичної та технічно-тактичної підготовки. На етапі попередньої базової підготовки (ПБП) – орієнтовно 8–11 років за офіційною періодизацією – основна увага приділяється розширенню рухової бази, формуванню технічних навичок та загальному фізичному розвитку без значних навантажень. Змістовне наповнення цього етапу визначено навчальними програмами з греплінгу та джиу-джитсу в Україні: передбачено загальні вправи на розвиток витривалості, сили, швидкості, координації, акробатичні елементи і багато технічних прийомів, які покладено в основу навчання.
Мета дослідження. Дослідження методів навчання техніко-тактичних дій у греплінгу та джиу-джитсу на етапі ПБП.
Методи дослідження. Для написання роботи використано комплексні методи дослідження: аналіз та синтез наукової літератури, порівняльний аналіз навчальних програм і методик, а також узагальнення результатів експериментальних досліджень. Зокрема, враховано дані тестувань фізичної підготовленості (біг, силові вправи, стрибки, координаційні тести тощо) та педагогічні експерименти з додаванням елементів джиу-джитсу/грeплінгу. Дані опрацьовано математико-статистичними методами, що підтвердило достовірність наведених результатів. Константувальний лонгітюдіальний експеримент проводився в спортивному клубі «ТИГР» (м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 207).
Треба відзначити, що 60% юних спортсменів, які займаються джиу-джитсу, беруть участь і в змаганнях з грeплінгу і навпаки.
Етап попередньої базової підготовки в джиу-джитсу/грeплінгу призначений для дітей віком 8–11 років сумарною кількістю 624–1040 тренувальних год на рік [1, 2, 3]. Головними завданнями цього етапу є зміцнення здоров’я, створення різнобічної техніко-тактичної та фізичної бази, а також усунення можливих недоліків у розвитку. Згідно з програмою, юних борців знайомлять із основними прийомами боротьби, вводять елементарні групові та індивідуальні тактичні навички.
Результати дослідження та їх обговорення. Експериментальні роботи вітчизняних науковців демонструють позитивний вплив занять джиу-джитсу на загальнофізичні показники юних спортсменів. Серед низки досліджень вирізняються експерименти, які порівнюють сучасні методики. Наприклад, Bermudes A., et al. (2015) провели 10-тижневий експеримент з атлетами BJJ, порівнявши класичне тренування (група TT) і додавання HIIT (група HIIT), і зробили висновок, що високоефективне інтервальне тренування (HIIT) може бути потужним засобом для швидкого збільшення аеробних і анаеробних можливостей бійців.
В дослідженні Øvretveit і Tøien (2018) додатково виконували силовий MST-протокол, що забезпечувало швидке зростання сили і витривалості в атлетів. Тренування бойових дій вимагають концентрації, швидкого прийняття рішень і контролю емоцій. Наприклад, дослідження показали, що офіційні змагання з BJJ викликають значно більший стрес-реакцію, ніж імітаційні спаринги. Рівень кортизолу перед і під час офіційних поєдинків суттєво вищий, ніж у тренувальних умовах.
Також спостерігаються певні закономірності у сприйнятті навантаження: як показує короткий огляд Slimani M. та співавторів (2017), сила кореляції між суб’єктивним відчуттям навантаження (RPE) і фізіологічними параметрами (лактат, частота серця) може відрізнятися залежно від виду боротьби. Зокрема, у греплінгу зв’язок між RPE і лактатом нижчий (r ≈0,5) порівняно зі спортивними видами з переважним аеробним компонентом (р ≈0,8). Це свідчить, що при оцінці інтенсивності тренувань бійці можуть недооцінювати свою втому через специфічність навантаження. Упроваджені нами методики в практику тренувань з греплінгу та джиу-джитсу поєднують як традиційні види навантаження, так і спеціалізовані протоколи.
Традиційні тренування без впровадження цих методик демонструють менше адаптивних змін. Для тренерів та спортсменів практично важливо контролювати та регулювати навантаження не лише за суб’єктивними відчуттями, а й за фізіологічними маркерами (ЧСС, рівнем лактату).
Висновки: Підготовка на етапі попередньої базової підготовки у греплінгу та джиу-джитсу має базуватися на поступовому та різноманітному навантаженні, що формує технічну базу та розвиває загальні фізичні якості без перевантаження дітей. На цьому етапі рекомендовано включати загальнорозвиваючі вправи (гімнастика, акробатика, ігрові елементи) з елементами боротьби під наглядом тренера. Греплінг та джиу-джитсу можуть бути рекомендовані як варіативні модулі для модельної програми фізичної культури в НУШ
Адаптація мікрофлори свинарників до дезінфектанту “Sviteco PIP Multi” та антагоністична активність пробіотичних бацил, що містяться у його складі
Get PDFAdaptation of microbes to antibacterial drugs, including disinfectants, is a global problem that poses a significant threat to human and animal health. In many sectors of the national economy, biocontrol is widely used to manage the microbial environment. This method involves the use of beneficial microorganisms or their metabolites to regulate the composition and activity of the microbiota to suppress pathogens. The work aimed to determine the adaptive capacity of the microflora of pig housing to the disinfectant “Sviteco PIP Multi” and to establish the presence and level of antagonistic activity of probiotic bacilli, which are components of the product, against isolated field isolates of microorganisms. As a result of the conducted research, the minimum bactericidal concentration (MBC) of the disinfectants “Vulcan Max” and “Sviteco PIP Multi” for gram-negative and gram-positive rod-shaped and spherical and convoluted field isolates of microorganisms isolated from pig housing facilities was determined. It was found that the MBC of the “Vulcan Max” product for gram-negative rod-shaped isolates, such as E. coli, K. pneumoniae, C. freundii, P. mirabilis, P. aeruginosa was from 0.035 to 0.08 %, and for “Sviteco PIP Multi” – from 0.023 to 0.05 %. Gram-positive isolates such as C. perfringens, B. subtilis, and B. megaterium showed the highest resistance since the MBC of “Vulkan Max” for them reached 0.12–0.26 %, and “Sviteco PIP Multi” – 0.08–0.18 %. The studied field isolates demonstrated faster adaptation to the disinfectant “Vulkan Max” since, with its prolonged exposure, individual representatives' growth was already noted at 45 passages. At the same time, adding “Sviteco PIP Multi” to the medium gave growth to most microorganisms at 49–50 subcultures and significantly lower concentrations. The antagonistic properties of the probiotic components of “Sviteco PIP Multi”, such as B. subtilis and B. megatherium, corresponded to the average activity level against all the studied isolates. For rod-shaped gram-negative isolates, the zone of growth inhibition ranged from 14.2 to 20.6 mm, for gram-positive isolates – from 14.8 to 18 mm, and for spherical and tortuous isolates – from 14.2 to 23 mm. The highest antagonistic activity of B. subtilis was demonstrated against S. aureus and P. mirabilis, and B. megatherium – S. aureus and B. subtilis. Concerning rod-shaped gram-negative isolates, the highest antagonistic activity was shown by B. subtilis, while against gram-positive B. megatherium. The zone of growth inhibition of field isolates caused by the indicated probiotic bacilli ranged from 14.2 to 20.6 mm and from 14.8 to 18 mm, respectively. The antagonistic activity of the probiotic components of the disinfectant “Sviteco PIP Multi” against coccal and tortuous isolates did not differ significantly, and the conditioned dew retention zones ranged from 14.2 to 23 mm.Адаптація мікробів до антибактеріальних препаратів, у тому числі дезінфектантів, є глобальною проблемою, яка створює велику загрозу для здоров’я людей і тварин. Нині у багатьох галузях народного господарства для управління мікробним середовищем широкого поширення набуває метод біоконтролю. Це метод, який передбачає використання корисних мікроорганізмів або їх метаболітів для регулювання складу і діяльності мікробоценозу для пригнічення патогенів. Метою роботи було визначити адаптаційну здатність мікрофлори приміщень для утримання свиней до дезінфектанту “Sviteco PIP Multi” і встановити наявність та рівень антагоністичної активності пробіотичних бацил, що є компонентами засобу щодо виділених польових ізолятів мікроорганізмів. У результаті проведених досліджень визначено мінімальну бактерицидну концентрацію (МБК) дезінфікуючих засобів “Вулкан Макс” і “Sviteco PIP Multi” для грамнегативних і грампозитивних паличкоподібних та кулястих і звивистих польових ізолятів мікроорганізмів, виділених із об’єктів приміщень для утримання свиней. Встановлено, що МБК засобу “Вулкан Макс” для грамнегативних паличкоподібних ізолятів, таких як E. coli, K. pneumoniae, C. freundii, P. mirabilis, P. aeruginosa становила від 0,035 до 0,08 %, а для “Sviteco PIP Multi” – від 0,023 до 0,05 %. Грампозитивні ізоляти, такі як C. perfringens, B. subtilis та B. Megaterium, проявили найвищу стійкість, оскільки МБК “Вулкан Макс” для них досягала 0,12–0,26 %, а “Sviteco PIP Multi” – 0,08–0,18 %. Досліджувані польові ізоляти демонстрували швидшу адаптацію до деззасобу “Вулкан Макс”, оскільки за його тривалого впливу ріст окремих представників було виявлено вже на 45 пасажі, тимчасом як додавання до середовища “Sviteco PIP Multi” більшість мікроорганізмів давали ріст на 49–50 пересівах і за значно нижчих концентрацій. Антагоністичні властивості пробіотичних компонентів “Sviteco PIP Multi”, таких як B. subtilis та B. megatherium, відповідали середньому рівню активності щодо всіх досліджених ізолятів. Для паличкоподібних грамнегативних ізолятів зона інгібування росту коливалась від 14,2 до 20,6 мм, для грампозитивних – від 14,8 до 18 мм і кулястих та звивистих – від 14,2 до 23 мм. Найвищу антагоністичну активність B. subtilis продемонстрували щодо S. aureus та P. mirabilis, а B. megatherium – S. aureus та B. subtilis. Щодо паличкоподібних грамнегативних ізолятів вища антагоністична активність проявлена B. subtilis, тимчасом як до грампозитивних – B. megatherium. Зумовлені вказаними пробіотичними бацилами зони затримки росту польових ізолятів були в межах від 14,2 до 20,6 мм і від 14,8 до 18 мм відповідно. Антагоністична активність пробіотичних компонентів деззасобу “Sviteco PIP Multi” щодо кокових та звивистих ізолятів різнилася несуттєво і зумовлені зони затримки росу були в межах від 14,2 до 23 мм
Зміни гематологічних показників у собак за нематодозів травного тракту
Get PDFDespite the fact that the close relationship between humans and dogs and their role as companion animals bring many benefits, they also pose a risk to public health due to the possibility of infection of humans with dangerous pathogens of zooanthroponoses. Helminthic invasions in dogs can cause pathophysiological changes, which are accompanied by changes in their hematological parameters. Knowledge of these changes is especially important for understanding the pathogenesis of the disease and prescribing the necessary treatment. The aim of the research was to determine the effect of pathogens of nematodoses of the digestive tract, namely toxocariasis and trichuriasis, on the hematological parameters of infested dogs. The research was conducted in the conditions of the private veterinary clinic “Dovira” (Kharkiv) and the laboratory of the Department of Parasitology and Veterinary and Sanitary Expertise of the Poltava State Agrarian University (Poltava). Three groups of animals were formed, one of which was a control (clinically healthy dogs) and two experimental. The first experimental group included animals spontaneously infected with the toxocariasis pathogen, and the second group included animals spontaneously infected with the trichuris pathogen. The content of hemoglobin, the number of erythrocytes, leukocytes, platelets, hematocrit, and ESR were determined in the blood of dogs. The conducted studies in the blood of dogs with toxocariasis revealed a decrease in hemoglobin content by 13.9 %, a decrease in the number of erythrocytes by 12.1 %, a decrease in the hematocrit by 14.4 %, and an increase in the number of leukocytes by 34.9 % compared to similar indicators in clinically healthy animals. When studying the hematological parameters of dogs with trichuriasis, more severe changes were found, which are associated with the fact that the pathogen is a hematophage, and which were accompanied by a decrease in hemoglobin content by 17.5 %, the number of erythrocytes by 24.2 %, the hematocrit index by 18.5 %, an increase in the ESR index by 43.8 %, as well as an increase in the number of leukocytes by 40.9 % compared to similar indicators in clinically healthy animals. The data obtained allow us to take into account changes in the hematological parameters of dogs with toxocariasis and trichuriasis invasion for the correction of therapeutic measures and a more comprehensive and effective prescription of treatment.Незважаючи на те, що тісний зв’язок між людьми та собаками та їх роль, як тварин-компаньйонів, приносять багато переваг, вони також становлять ризик для здоров’я населення через можливість зараження людей небезпечними збудниками зооантропонозів. Гельмінтозні інвазії у собак можуть спричинити патофізіологічні зміни, які супроводжуються змінами в їх гематологічних показниках. Знання цих змін особливо важливо для розуміння патогенезу захворювання та призначення необхідного лікування. Метою досліджень було встановити вплив збудників нематодозів травного тракту, а саме токсокарозу та трихурозу на гематологічні показники інвазованих собак. Дослідження проводили в умовах приватної ветеринарної клініки “Довіра” (м. Харків) та лабораторії кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи Полтавського державного аграрного університету (м. Полтава). Було сформовано три групи тварин, з яких одна – контрольна (клінічно здорові собаки) та дві дослідні. До першої дослідної групи віднесені тварини спонтанно інвазовані збудником токсокарозу, а до другої – спонтанно інвазовані збудником трихурозу. В крові собак визначали вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, показники гематокриту та ШОЕ. Проведеними дослідженнями в крові собак за токсокарозу встановлено зниження вмісту гемоглобіну на 13,9 %, кількості еритроцитів на 12,1 %, показника гематокриту на 14,4 %, а також збільшення кількості лейкоцитів на 34,9 % порівняно з аналогічними показниками у клінічно здорових тварин. При дослідженні гематологічних показників собак за трихурозу встановлено більш тяжкі зміни, що пов’язані з тим, що збудник є гематофагом, і які супроводжувалися зниженням вмісту гемоглобіну на 17,5 %, кількості еритроцитів на 24,2 %, показника гематокриту на 18,5 %, зростанням показника ШОЕ на 43,8 %, а також збільшенням кількості лейкоцитів на 40,9 % порівняно з аналогічними показниками у клінічно здорових тварин. Отримані дані дозволяють враховувати зміни в гематологічних показниках собак за токсокарозної та трихурозної інвазії для корекції лікувальних заходів та більш комплексного і ефективного призначення лікування
Використання функціональних інгредієнтів у технології виробництва кондитерських виробів
Get PDFConfectionery products have high nutritional value, excellent taste, and an attractive appearance. There is a significant variation in production methods, manufacturing technologies, and consumer characteristics within this food category. These items are calorie-dense and have relatively low biological value. Although they lack essential amino acids, vitamins, and other nutrients vital for the body’s proper functioning, they remain highly popular among consumers. Therefore, the confectionery market consistently progresses, showcasing a growing range of new products, enhanced quality, and the application of innovative production technologies. Particular attention is focused on creating confectionery products that meet the needs of various population groups, particularly children, individuals engaged in mental and physical labour, the elderly, and those suffering from various illnesses. As a result, it becomes essential to develop new recipes featuring improved raw materials and to employ advanced methods of processing and preparation that preserve nutrients and fortify the body with functional components. In this regard, a promising approach to improving the technology of flour-based confectionery production is the inclusion of stinging nettle (Urtica dioica) in their formulations. This raw material is exceptionally rich in a wide range of vitamins (A, C, K, B2), minerals (iron, calcium, magnesium, etc.), antioxidants, and amino acids. The technological chart has been designed, detailing the nutritional and biological properties of confectionery products made with stinging nettle (Urtica dioica). The potential for its use in developing preventive-functional muffins for sanatorium-resort facilities, restaurant businesses, and public dining services has been highlighted.Кондитерські вироби мають високу поживну цінність, відмінний смак і привабливий зовнішній вигляд. Це група продуктів харчування, яка суттєво відрізняється за способами виробництва, технологією виготовлення та споживчими характеристиками. Вони є висококалорійними, мають відносно низьку біологічну цінність, однак незважаючи на дефіцит у них незамінних амінокислот, вітамінів, інших нутрієнтів необхідних для функціонування організму, користуються підвищеним попитом у споживачів. Тому ринок кондитерських виробів постійно оновлюється, зростає асортимент нових харчових виробів, покращується якість та впроваджуються інноваційні технології їх виробництва тощо. Особлива увага приділяється створенню кондитерських виробів, які б відповідали потребам різних верств населення, особливо дітей, людей розумового й фізичного навантажень, похилого віку та хворих на різні види захворювань – відтак виникає потреба щодо розробки нових рецептур з удосконаленим складом сировини, а також застосування нових методів обробки і приготування продукції, які дозволять зберегти всі поживні речовини та збагатити організм функціональними інгредієнтами. У цьому контексті перспективним напрямом удосконалення технології виробництва борошняних кондитерських виробів є використання у рецептурі їх приготування кропиви дводомної (Urtica dioica), сировина якої є надзвичайно багата широким спектром вітамінів (A, C, K, B2), мінералів (залізо, кальцій, магній та ін), антиоксидантів та амінокислот. Розроблена технологічна карта, наведена харчова та біологічна цінність кондитерських виробів із використанням кропиви дводомної та окреслено перспективи її використання при розробці кексів профілактично-функціонального призначення для санаторно-курортних комплексів, підприємств ресторанного господарства та громадського харчування
Оцінка корозійної тривкості аморфних сплавів на основі кобальту у лужному розчині
Get PDFCobalt-based amorphous alloys have high corrosion resistance in alkaline solutions due to several key factors. In particular, amorphous alloys do not have a crystal lattice, which excludes the presence of main places for local corrosion. It also significantly reduces the likelihood of formation of microgalvanic pairs, which are the cause of corrosive destruction. Cobalt amorphous alloys often contain chromium, boron, phosphorus and molybdenum, which contribute to the formation of a protective passive film on the surface of the material. In alkaline environments, this film (metal oxides and hydroxides) is stable, which provides durability and resistance to corrosion. Since cobalt and its oxides are highly stable in alkaline environments, this can contribute to electrocatalytic processes. Such alloys are promising for use in electrochemical devices (batteries, fuel cells, etc.). In alkaline environments, due to the high content of cobalt and additional alloying elements, amorphous alloys show special resistance to pitting and crevice corrosion, which is especially important for industrial applications. Due to these properties, amorphous cobalt alloys are used in anti-corrosion coatings, medical implants, as well as in electrochemical and magnetic devices. In the case of using cobalt amorphous alloys as catalysts for the release of hydrogen from alkaline solutions, the corrosion resistance of ribbon amorphous alloys Co72,0Fe5,0Si11,0B12,0, Co72,0Cr5,0Si11,0B12,0, Co70Fe2,5Cr4,5Si11B12 in a 1.0 M aqueous solution of KOH was evaluated for the first time. Electrochemical characteristics of alloys at different speeds of potential scanning were determined.Аморфні сплави на основі кобальту характеризуються високою корозійною тривкістю в лужних розчинах завдяки кільком ключовим чинникам. Зокрема, аморфні сплави не мають кристалічної ґратки, що виключає наявність основних місць для локальної корозії. Це також значно зменшує ймовірність утворення мікрогальванічних пар, які є причиною корозійного руйнування. Кобальтові аморфні сплави часто містять хром, бор, фосфор та молібден, які сприяють утворенню захисної пасивної плівки на поверхні матеріалу. У лужних середовищах ця плівка (оксиди та гідроксиди металів) є стабільною, що забезпечує довговічність і тривкість до корозії. Оскільки кобальт і його оксиди мають високу тривкість у лужних середовищах, це може сприяти електрокаталітичним процесам. Такі сплави стають перспективними для застосування в електрохімічних пристроях (акумуляторах, паливних елементах тощо). У лужних середовищах за рахунок високого вмісту кобальту та додаткових легувальних елементів аморфні сплави демонструють особливу тривкість до точкової та щілинної корозії, що є особливо важливим для промислових застосувань. Завдяки цим властивостям аморфні кобальтові сплави знаходять застосування в антикорозійних покриттях, медичних імплантатах, а також в електрохімічних і магнітних пристроях. У випадку використання кобальтових аморфних сплавів як каталізаторів виділення водню з лужних розчинів вперше оцінено корозійну тривкість стрічкових аморфних сплавів Co72,0Fe5,0Si11,0B12,0, Co72,0Cr5,0Si11,0B12,0, Co70Fe2,5Cr4,5Si11B12 у 1,0 М водному розчині КОН. Визначено електрохімічні характеристики сплавів за різних швидкостей сканування потенціалу
Технологічні особливості виробництва джерків з м’яса птиці з використанням маринаду на основі ягідної сировини
Get PDFThe article highlights the technological features of producing jerky from poultry meat—specifically chicken and turkey ‒ using a marinade based on common viburnum (Viburnum opulus) juice. The relevance of the topic is substantiated in the context of current food industry trends aimed at developing high-quality, natural, and functional products that meet consumer demand for safe, nutritious, and organoleptically appealing meat snacks. The study includes the calculation of the amount of raw materials and auxiliary ingredients (such as salt, sodium nitrite, and marinade) required to produce 1 tonne of chicken and turkey jerky. Experimental research established the optimal marination conditions: a temperature of 4–8 °C and a duration of 6–8 hours. Under these parameters, effective marinade absorption was achieved ‒ 12.4 % for chicken and 13.8 % for turkey meat. Following the drying stage, significant physicochemical changes were observed: moisture content decreased to 21–22 %, while salt content increased to 1.6–1.77 %. Organoleptic evaluation confirmed the high consumer appeal of the final product, which exhibited an attractive appearance, characteristic texture, uniform color, rich taste, and pleasant aroma. Special attention is given to the techno-technological substantiation of the production process. Equipment requirements were calculated to support a production volume of 2000 kg of raw material per shift. The optimal set of processing equipment was defined, including a slicer, tumblers, salting vats, freezing racks, and devices for standardizing product moisture content. The proposed technological scheme is characterized by its efficiency, achieved in particular through the enhanced diffusion capacity of the raw material to absorb the marinade. This allows for a reduction in the duration of certain process stages without compromising the quality of the final product. The research findings support the feasibility of using viburnum juice-based marinade as a natural alternative to traditional components, offering promising prospects for further recipe improvement and the expansion of functional meat snack assortments.У статті висвітлено технологічні особливості виробництва джерків з м’яса птиці ‒ зокрема курятини та індички ‒ з використанням маринаду, виготовленого на основі соку калини звичайної (Viburnum opulus). Обґрунтовано актуальність теми в контексті сучасних тенденцій харчової промисловості, що спрямовані на створення високоякісних, натуральних та функціональних продуктів, здатних задовольнити попит споживачів на безпечні, поживні та органолептично привабливі м’ясні снеки. У межах роботи здійснено розрахунок кількості основної сировини та допоміжних компонентів (зокрема, солі, нітриту натрію та маринаду), необхідних для виробництва 1 тонни джерків із м’яса курки та індички. Проведені експериментальні дослідження дозволили встановити оптимальні умови маринування: температура 4…8 °C та тривалість 6…8 годин. За таких параметрів забезпечується ефективне проникнення маринаду в м’ясну сировину з відповідним рівнем його поглинання ‒ 12,4 % для курятини та 13,8 % для індички. Після етапу сушіння були зафіксовані важливі фізико-хімічні зміни, зокрема зменшення масової частки вологи до 21…22 % та підвищення вмісту солі до 1,6…1,77 %. Органолептична оцінка готового продукту підтвердила високі споживчі властивості: вироби мали привабливий зовнішній вигляд, характерну текстуру, однорідний колір, насичений смак і приємний запах. Окрему увагу приділено техніко-технологічному обґрунтуванню виробничого процесу. Розраховано необхідне обладнання для забезпечення обсягу виробництва на рівні 2000 кг сировини за зміну. Визначено оптимальний набір технологічного оснащення: слайсер, масажери, чани для засолювання, рами для підморожування, а також устаткування для стандартизації продукту за вологістю. Запропонована технологічна схема вирізняється ефективністю, що досягається, зокрема, завдяки підвищеній дифузійній здатності сировини до вбирання маринаду. Це дозволяє скоротити тривалість окремих стадій процесу без погіршення якості готової продукції. Результати дослідження свідчать про доцільність застосування маринаду на основі соку калини як натуральної альтернативи традиційним компонентам, що відкриває перспективи для подальшого вдосконалення рецептур та розширення асортименту функціональних м’ясних снеків