Scientific Messenger of Lviv University of Veterinary Medicine and Biotechnology / Науковий вісник ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій
Not a member yet
3672 research outputs found
Sort by
Піодермії у собак (класифікація, патогенез, основні збудники, лікування)
Get PDFThe skin is the largest immune organ and the first obstacle to the penetration of pathogenic microorganisms into the host's body. The surface of the animal's body is inhabited by many microbes that ensure the homeostasis of the covering tissues. Mutual cooperation between microbial inhabitants and host cells supports both morphological and functional properties of the skin. A characteristic feature of representatives of the skin microbiome is the ability to colonize, that is, the very support of the development of a certain population of bacteria for a long time in the absence of signs of skin disease. Many opportunistic microorganisms live on the surface of the skin, which under favorable conditions can become pathogenic if their excessive or uncontrolled reproduction. A number of authors refer to such microbes as: streptococci, staphylococci, dermatophyte fungi, and bacteria of the Escherichia coli group. Violation of the epithelial barrier and injuries, parasites, thermal exposure, irritation of an allergic or hormonal nature leads to inflammation of the skin – dermatitis. Depending on the cause, the following types of dermatitis are mainly distinguished: traumatic, contact, atopic, parasitic, allergic, fungal and bacterial. Usually, each of the mentioned dermatitis is aggravated by bacteria, and in case of existing skin lesions, it allows microorganisms to penetrate from the surface to the lower layers of the skin and cause a purulent bacterial infection – pyoderma. Pyoderma refers to factor diseases, that is, those that occur most often under certain conditions, which are systemic or local in nature. Such conditions can serve as: immunosuppressive conditions, the course of diseases of various etiology, which are characterized by skin damage, maceration and mechanical traumatization. According to the depth of skin damage, pyoderma is classified into superficial and deep. Among the skin commensals, staphylococci are the main causative agents of pyoderma. Staphylococci are normally present not only on the skin of animals, but are very widespread in nature and have evolved a high resistance to antimicrobial drugs. Resistance to antibiotics creates difficulties for veterinarians in providing care to sick animals. In general, the treatment of pyoderma is long-term and requires a complex approach: elimination of the causes of the disease, use of antimicrobial drugs with mandatory determination of the sensitivity of microorganisms to them, cleaning of the skin with the use of washing, external application of antiseptic drugs, as well as the use of anti-inflammatory and sedative drugs. Therefore, the only effective method of therapy, according to various authors, is the use of antibiotics to which the pathogen is sensitive. This leads to antibiotic resistance of the bacterial microflora. The emergence of resistance of pathogens to antimicrobial agents makes further treatment impossible. The analysis of literary data indicates that pyodermas in dogs occur most often under certain conditions, which can be skin diseases of various etiologies. Therefore, the work of scientists should be aimed at the development and implementation of therapeutic measures and means that would neutralize bacterial agents without causing them to become resistant to antibiotics. The article describes the mechanisms of infection and possible favorable factors that are the key to this process. Issues of approach and treatment of pyoderma and complications related to it are highlighted. On the basis of the received data, an analysis was carried out and a perspective vector was formed for the further direction of scientific research, which would allow to eliminate the problem of this disease.Шкіра – найбільший імунний орган і найперша перешкода на шляху проникнення хвороботворних мікроорганізмів в організм господаря. Поверхню тіла тварин заселяють багато мікробів, які забезпечують гомеостаз покривних тканин. Взаємна співпраця між мікробними мешканцями та клітинами господаря підтримує як морфологічні, так і функціональні властивості шкіри. Характерною властивістю представників мікробіому шкіри є здатність до колонізації, тобто самопідтримки розвитку певної популяції бактерій протягом тривалого часу за відсутності ознак хвороби шкіри. На поверхні шкіри живуть чимало умовнопатогенних мікроорганізмів, які за сприятливих умов можуть ставати патогенними при умові їх надмірного чи безконтрольного розмноження. До таких мікробів ряд авторів зараховують: стрептококи, стафілококи, дерматофітні гриби та бактерії групи кишкової палички. Порушення епітеліального бар’єру та травми, паразити, термічний вплив, подразнення алергічної чи гормональної природи призводить до запалення шкіри – дерматиту. Залежно від причини виникнення, в основному вирізняють такі види дерматитів: травматичний, контактний, атопічний, паразитарний, алергічний, грибковий та бактеріальний. Зазвичай кожен зі згаданих дерматитів обтяжується бактеріальним та за наявних уражень шкіри дозволяє мікроорганізмам проникати з поверхні у нижні шари шкіри і обумовити гнійну бактеріальну інфекцію – піодермію. Піодермія належить до факторних захворювань, тобто тих, які виникають найчастіше за певних умов, які мають системний чи місцевий характер. Такими умовами можуть слугувати: імуносупресивні стани, перебіг різної етіології захворювань, які характеризуються ураженням шкіри, мацерації та механічної травматизації. Класифікують піодермію за глибиною ураження шкіри на поверхневу та глибоку. Основними збудниками, що викликають піодермію, серед коменсалів шкіри є стафілококи. Стафілококи в нормі присутні не тільки на шкірі тварин, а й дуже широко розповсюджені в природі та еволюційно сформували високу стійкість до антимікробних препаратів. Резистентність до антибіотиків створює труднощі для лікарів ветеринарної медицини при наданні допомоги хворим тваринам. Загалом лікування піодермії довготривале та вимагає комплексного підходу: усунення причин захворювання, застосування антимікробних препаратів з обов’язковим визначенням чутливості мікроорганізмів до них, чисткою шкіри з застосуванням ванн, зовнішнім застосуванням антисептичних препаратів, а також використання протизапальних та заспокійливих препаратів. Тому єдиним ефективним методом терапії, як стверджують різні автори, є використання антибіотиків, до яких чутливий збудник. Це призводить до антибіотикорезистентності бактеріальної мікрофлори. Виникнення резистентності збудників до протимікробних засобів унеможливлює подальше лікування. Аналіз літературних даних вказує на те, що піодермії у собак виникають найчастіше за певних умов, якими можуть бути захворювання шкіри різної етіології. Тому робота вчених має бути націлена на розробку та впровадження лікувальних заходів та засобів, які б нейтралізували бактерійних агентів, не викликаючи у них резистентності до антибіотиків. У статті описані механізми інфікування та можливі сприятливі фактори, які є запорукою цього процесу. Висвітлені питання підходу та проведення терапії піодермій та ускладнень пов’язаних з нею. На підставі одержаних даних проведений аналіз та сформований вектор перспективи подальшого напрямку наукових досліджень, які б дозволили усунути проблему даного захворювання
Кетоз великої рогатої худоби: причини, наслідки та заходи профілактики
Get PDFBovine ketosis is one of the most common metabolic diseases that significantly affects the productivity of the dairy herd and the economic efficiency of livestock farms. The article discusses the main causes of ketosis, including negative energy balance, dietary disorders, protein and vitamin deficiencies, and excessive mobilization of body fat reserves. Particular attention is paid to the clinical manifestations of the disease, which range from subclinical forms with decreased productivity to severe clinical manifestations such as weight loss, nervous disorders, and intoxication. Based on the analysis of the works of leading scientists in this area, the main methods of diagnosing ketone bodies in blood, milk and urine are presented, as well as recommendations for the timely detection of latent forms of the disease. The main goal of ketosis treatment is to compensate for glucose deficiency in the body, and it should be aimed at restoring energy balance in the first place. Initially, it is necessary to ensure rapid administration of glucose, followed by therapy aimed at maintaining its long-term level. Particular attention is paid to preventive measures, which include optimizing the diet, monitoring the condition of cows in transition, using high-quality feed and regular monitoring of energy balance. The article is based on the results of numerous studies and analyzes the current approach to dairy herd health management. The data presented in the article can be useful for both practicing veterinarians and dairy farm owners.Кетоз великої рогатої худоби є одним із найпоширеніших метаболічних захворювань, яке значно впливає на продуктивність молочного стада та економічну ефективність тваринницьких господарств. У статті розглядаються основні причини виникнення кетозу, серед яких негативний енергетичний баланс, порушення раціону, недостатність білків та вітамінів, а також надмірна мобілізація жирових запасів організму. Окрема увага приділена клінічним проявам захворювання, які варіюються від субклінічних форм зі зниженням продуктивності до важких клінічних проявів, таких як втрата ваги, нервові розлади та інтоксикація. На основі аналізу праць провідних науковців даної проблематики представлено основні способи діагностики кетонових тіл у крові, молоці та сечі, а також рекомендації щодо своєчасного виявлення прихованих форм захворювання. Основною метою лікування кетозу є компенсація дефіциту глюкози в організмі, воно має бути спрямоване на відновлення насамперед енергетичного балансу. Спочатку необхідно забезпечити швидке введення глюкози з подальшою терапією, спрямованою на підтримання її тривалого рівня. Особлива увага приділена профілактичним заходам, які включають оптимізацію раціону, контроль за кондицією корів у перехідний період, використання високоякісних кормів і регулярний моніторинг енергетичного балансу. Стаття базується на результатах численних досліджень та аналізує сучасний підхід до управління здоров’ям молочного стада. Наведені у статті дані можуть бути корисними як для практикуючих ветеринарів, так і для власників молочних господарств
Біоетичні аспекти забезпечення благополуччя свиней за інтенсивних технологій їх вирощування
Get PDFUnder intensive pig breeding technologies, compliance with bioethical requirements and the appropriate level of welfare regulated by Ukrainian law and synchronized with European Union directives is quite challenging to ensure. The work aimed to detail the features of pig breeding technology from the point of view of bioethics, which is closely intertwined with the components of welfare and is one of the most important criteria for its formation. Certain aspects of bioethics regarding the adopted growing technology, conditions of keeping, feeding, and watering were studied at the farm “Agrofirma “YAK”, where a single-phase method of growing pigs is used, the use of which allows to avoid possible technological stresses and implements the implementation of several principles of the “Five Freedoms”, in particular by providing an appropriate living environment, including shelter, a comfortable place for sleeping and resting, and ensuring appropriate conditions and relationships that prevent mental suffering, in particular, the establishment of social and hierarchical relations in a group of similar people, the following freedoms are implemented: “freedom from discomfort” and “freedom from fear and suffering”. Free-range housing of sows with litter ensures nesting before farrowing. It implements “freedom from discomfort”, “freedom to manifest and implement natural behavior”, two-time feeding, free access to water of sufficiently high quality – “freedom from hunger and thirst”, which indicates an ethical attitude towards them. The presence of litter in the premises for piglets allows them to implement a wide range of behavioral manifestations: digging, research activities, playing – “freedom to manifest and implement natural behavior,” and the immutability of the “usual” premises of the young animals allows to avoid the emergence of new social and hierarchical relations or conflicts in a group of their kind when moving and forming new technological groups – “freedom from fear and suffering”. Carrying out planned preventive and therapeutic manipulations to monitor the health of animals ensures compliance with the principle of “freedom from pain, injuries or disease”. The transformation algorithm to sustainable production systems that take into account bioethical aspects and implement animal welfare requirements in practice will be of great importance not only for agricultural producers, processing enterprises, and trade organizations but also for decision-makers in the field of policy, research, and education related to the production of raw materials and products of animal origin. The priority issue is to highlight the sustainable development of livestock farming and the animals' welfare, which are essential for understanding current trends and future development of the industry.За інтенсивних технологій вирощування свиней дотримання біоетичних вимог та відповідного рівня благополуччя, що регламентується законом України та синхронізується із директивами Європейського Союзу, досить важко забезпечити. Метою роботи було детальне вивчення особливостей технології вирощування свиней з точки зору біоетики, яка тісно переплітається із складовими благополуччя і є одним із найважливіших критеріїв його формування. Окремі аспекти біоетики щодо прийнятої технології вирощування, умов утримування, годівлі та напування було вивчено у господарстві “Агрофірма “ЯК”, де застосовують однофазний спосіб вирощування свиней, використання якого дозволяє оминути ймовірні технологічні стреси та реалізує виконання відразу декількох принципів “П’яти свобод”, зокрема шляхом надання відповідного середовища проживання, включаючи сховок, зручне місце для сну і відпочинку та забезпечення відповідних умов і стосунків, що запобігають ментальному стражданню, зокрема встановлення соціально-ієрархічних відносин в групі собі подібних, реалізовано наступні свободи “свобода від дискомфорту” та “свобода від страху і страждання”. Вільно-боксове утримання свиноматок із підстилкою забезпечує гніздування перед опоросом та реалізує “свободу від дискомфорту”, “свободу прояву і реалізації природної поведінки”, дворазова годівля, вільний доступ до води достатньо високої якості – “свободу від голоду і спраги”, що свідчить про етичне ставлення до них. Наявність підстилки у приміщенні для поросят дозволяє їм реалізувати широку палітру поведінкових проявів: риття, дослідницької діяльності, гри – “свобода прояву та реалізації природної поведінки”, а незмінність “звичного” приміщення молодняка дозволяє уникнути виникнення нових соціально-ієрархічних відносин або й конфліктів в групі собі подібних при переміщенні та формуванні нових технологічних груп – “свобода від страху і страждання”. Проведення планових профілактичних та терапевтичних маніпуляцій щодо моніторингу стану здоров’я тварин забезпечують дотримання принципу “свободи від болю, травм чи хвороби”. Алгоритм трансформації до сталих виробничих систем, що враховують біоетичні аспекти та реалізують на практиці вимоги благополуччя тварин, матиме велике значення не лише для сільськогосподарських виробників, переробних підприємств та торговельних організацій, але й для осіб, які приймають рішення у сфері політики, досліджень та освіти, пов’язаних з виробництвом сировини та продукції тваринного походження. Пріоритетним питанням є висвітлення сталого розвитку тваринництва та благополуччя самих тварин, які є важливими для розуміння тенденцій сьогодення та майбутнього розвитку галузі
Вплив добавки бутирату кальцію на показники крові та продуктивність поросят в період дорощування
Get PDFThe use of butyric acid salts in animal husbandry is quite widespread, particularly in improving the condition of the intestines in calves, chickens, and piglets. At the same time, among the various forms of butyrates, the effect of calcium butyrate on blood parameters and the productivity of starter pigs during the growing period has not been fully studied. The aim of the work was to study the effect of the feed additive calcium butyrate on blood parameters and weight gain of piglets during the starter period. The study was conducted in a typical pig farm on hybrid piglets obtained from F1 sows (large white X landrace) and terminal line meat boars. Clinically healthy animals aged 50 days were selected for the study. According to the principle analogs, 2 groups of 60 piglets each were formed. The control group received a standard diet, the experimental group received a standard diet with the addition of calcium butyrate (TM GLOBAMAX B 700, Global Nutrition, France) at the rate of 1.5 kg per 1 ton of feed. The animals were kept in the same conditions. The duration of feeding was 33 days. After the end of the experimental period, morphological blood parameters were examined on a hematological analyzer Micro CC-20 Plus (High technology, USA). The leukogram was calculated in blood smears stained according to Pappenheim. Biochemical parameters were determined in blood serum on an automatic analyzer BioSystems BA 400 (Spain). Determination of the level of vitamins A and E in blood serum was carried by HPLC. During the period of feeding the supplement, an analysis of animal morbidity was carried out. Weight gains were assessed based on the results of weighing animals in both groups. It was established that the addition of calcium butyrate did not affect the morphological composition of the blood. The urea content in the experimental group of animals increased by 16.2 % compared to the control, while the level of inorganic phosphorus decreased by 10.2 %. At the same time, an increase in alkaline phosphatase activity was observed by 17.2 % and a decrease in creatine kinase activity by 21.2 %. The average daily gains in the experimental animals were 4.88 % higher than in the control, while feed consumption did not differ significantly. Thus, the addition of calcium butyrate affected the intensity of absorption of nutrients in the diet, which led to an increase in body weight gains in piglets. At the same time, the frequency of nonspecific digestive disorders was reduced under the action of the additive.Застосування солей масляної кислоти у тваринництві має достатнє поширення, зокрема, для покращення стану кишечнику у телят, курчат та поросят. Водночас, серед різних її кальцієвої солі на показники крові та продуктивність поросят у період дорощування до кінця не вивчені. За мету роботи було дослідити вивчення впливу кормової добавки бутирату кальцію на показники крові поросят у період дорощування та прирости маси тіла. Дослідження проводилося в типовому свинарському господарстві на гібридних поросятах, отриманих від свиноматок F1 (велика біла Х ландрас) та м’ясних кнурів термінальної лінії. Для досліджень відбирались клінічно здорові тварини віком 50 діб. За принципом пар-аналогів було сформовано 2 групи по 60 поросят у кожній. Контрольна група отримувала стандартний раціон, дослідна – стандартний раціон з додаванням бутирату кальцію (ТМ ГЛОБАМАКС B 700, Global Nutrition, Франція) з розрахунку 1,5 кг на 1 т комбікорму. Тварини утримувалися в однакових умовах. Тривалість згодовування склала 33 доби. Після закінчення дослідного періоду досліджували морфологічні показники крові на гематологічному аналізаторі Micro CC-20 Plus (High technology, США). Лейкограму обчислювали у мазках крові, пофарбованих за Паппенгеймом. В сироватці крові визначали біохімічні показники на автоматичному аналізаторі BioSystems BA 400 (Іспанія). Визначення рівню вітамінів А і Е в сироватці крові проводили методом ВЕРХ. В період згодовування добавки здійснювали аналіз захворюваності тварин. Прирости маси оцінювали за результатами зважування тварин обох груп. Встановлено, що добавка бутирату кальцію не впливала на морфологічний склад крові. Уміст сечовини у тварин дослідної групи зріс на 16,2 % порівняно з контролем, тоді як рівень неорганічного фосфору знизився на 10,2 %. Одночасно спостерігалося підвищення активності лужної фосфатази на 17,2 % і знижувалася активність креатинкінази на 21,2 %. Середньодобові прирости у дослідних тварин були на 4,88 % вищими від контрольних, тоді як споживання корму суттєво не відрізнялося. Отже, добавка кальцію бутирату впливала на інтенсивність всмоктування поживних речовин раціону, що зумовило підвищення приростів маси тіла поросят. Водночас, за дії добавки зменшувалася частота прояву неспецифічних розладів травлення
Безпритульні тварини – виклики сучасності
Get PDFThe world is dominated by a humanistic paradigm regarding the attitude towards domestic and stray animals, based on ecological ethics. In Ukraine, a significant shift has occurred in recent years regarding stray animals. Society and legislation require a humane approach to solving the problem of stray animals, which has led to changes in the methods of their regulation. Stray animals are divided into two types by the origin of the population: first-generation stray animals – those that had owners, but ended up on the street; “heritarily” stray animals – born on the street, never had owners. The number of stray animals grows due to reproduction and new arrivals from human care. The key factors are: animal fertility, favorable conditions for reproduction, diseases, natural enemies, and availability of food resources. The primary methods of regulating the number of stray animals include: shooting animals on the spot; capture with return – a capture-sterilization-return program; non-returnable capture – removal and killing or placement in shelters; integrated methodology – a combination of several methods. The effectiveness of these methods depends on the conditions and size of the animal population. Studies show that homeless animal populations have self-regulating mechanisms. High capture pressure can lead to an increase in reproduction rates. Capturing stray dogs does not always lead to decreased numbers due to the migration of new individuals. Modern control technologies are based on biological models. The “capture-sterilization-return” program has proven its effectiveness in several countries. It is necessary to adhere to high standards of sterilization and vaccination, as well as to encourage the responsibility of animal owners. Adopting the Law of Ukraine “On the Protection of Animals from Cruelty” in 2006 improved the situation with stray animals. Programs that provide a humane approach are being implemented in cities in Ukraine. However, despite positive changes, there are still problems with stray animals, particularly the threat of the spread of rabies. The problem of stray animals in Ukraine requires a comprehensive approach that includes humane regulation methods, educational work, and the responsibility of animal owners. Only through joint efforts can significant results be achieved in this area.У світі панує гуманістична парадигма щодо ставлення до домашніх та безпритульних тварин, що базується на екологічній етиці. В Україні за останні роки відбулося суттєве зрушення щодо безпритульних тварин. Суспільство та законодавство вимагають гуманного підходу до вирішення проблеми безпритульних тварин, що призвело до змін у методах їх регулювання. Безпритульні тварини за походженням популяції поділяються на два типи: безпритульні тварини першого покоління – ті, що мали господарів, але опинилися на вулиці; “спадково” безпритульні тварини – народжені на вулиці, ніколи не мали господарів. Зростання чисельності безпритульних тварин відбувається через розмноження та нові надходження з-під опіки людей. Ключовими факторами є: плодючість тварин; сприятливі умови для розмноження; наявність захворювань; природні вороги; доступність харчових ресурсів. Основні методи регулювання чисельності безпритульних тварин включають: відстріл тварин на місці; вилов з поверненням – програма вилов-стерилізація-повернення; безповоротний вилов – вивіз та вбивство або розміщення в притулках; комплексна методика – комбінація кількох методів. Ефективність цих методів залежить від умов і чисельності популяції тварин. Дослідження показують, що популяції безпритульних тварин мають саморегулюючі механізми. Високий тиск вилову може призводити до збільшення темпів розмноження. Вилов безпритульних собак не завжди призводить до зменшення їх чисельності через міграцію нових особин. Сучасні технології контролю базуються на біологічних моделях. Програма “вилов–стерилізація–повернення” довела свою ефективність у низці країн. Необхідно дотримуватись високих стандартів стерилізації та вакцинації, а також заохочувати до відповідальності власників тварин. З прийняттям Закону України “Про захист тварин від жорстокого поводження” у 2006 році, ситуація з безпритульними тваринами почала покращуватись. Програми, що передбачають гуманний підхід, реалізуються в містах України. Та попри позитивні зміни все ще існують проблеми з безпритульними тваринами, зокрема загроза поширення сказу. Проблема безпритульних тварин в Україні вимагає комплексного підходу, що включає гуманні методи регулювання, просвітницьку роботу та відповідальність власників тварин. Лише спільними зусиллями можна досягти значних результатів у цій сфері
Моніторинг отодектозу котів у м. Миколаєві
Get PDFOtodectosis (Otodectosis), or ear mange, is a fairly common acariasis infestation in carnivorous animals (dogs, cats, fur-bearing animals), and even humans. The aim of our study was to examine the clinical signs and evaluate the comparative effectiveness of treatment for cats affected by otodectosis at a private veterinary clinic in Mykolaiv during 2024. The data for achieving the set objectives were obtained from the JetVet veterinary software system. The data were entered into tables and statistically analyzed. Otodectosis is most frequently recorded in non-pedigree cats, which can be explained by their frequent contact with infected animals. During the research at the veterinary clinic in Mykolaiv, 20 cases of otodectosis in cats of various breeds were registered. It was noted that most frequently affected were non-pedigree cats (80 %), Sphynx (5 %), Maine Coons (10 %), and Scottish Fold cats (5 %). It was found that the highest risk of infection occurs in cats aged 6 months to 1 year (50 %) and under 6 months (30 %). This is due to the fact that kittens under one year of age are the most susceptible to infection, as their immune system is still developing. In adult cats, the risk is lower due to a mature immune system and reduced social activity. In older cats (>5 years), otodectosis often correlates with weakened immunity or concurrent chronic diseases. Most cases were recorded in spring (37.5 %) and summer (25 %), which is associated with increased contact among cats during the warm season. The majority of otodectosis cases occurred in stray cats (11 animals), followed by free-roaming domestic cats (6 animals), and the fewest cases in cats kept indoors. Approximately 65 % of otodectosis cases were complicated by otitis, requiring additional treatment with antibiotics and anti-inflammatory drugs. In the future, it is planned to monitor otodectosis in dogs in the city of Mykolaiv.Отодектоз (Otodectosis) або вушна короста – досить поширена акарозна інвазія мʼясоїдних тварин (собак, котів, хутрових звірів) і навіть людини. Метою нашої роботи було: вивчити клінічні ознаки та провести порівняльну ефективність лікування котів, хворих на отодектоз, на базі Миколаївської приватної ветеринарної клініки за 2024 рік. Матеріали для виконання поставлених завдань узяті з програмного ветеринарного забезпечення JetVet. Дані заносили у таблиці та проводили статистичний аналіз. Отодектоз найбільше реєструється серед безпородних котів, що пояснюється їх частим контактом із зараженими тваринами. У ході дослідження на базі ветеринарної клініки м. Миколаєва було зареєстровано 20 випадків захворювання на отодектоз різних порід котів. Серед особливостей перебігу отодектозу у котів виявлено, що найчастіше хворіли саме безпородні коти (80 %), сфінкси (5 %), мейн-куни (10 %) та шотландські висловухі (5 %). Було встановлено, що ризик захворіти на отодектоз найбільший у таких вікових группах – 6 міс.–1 рік (50 %) та до 6 місяців (30 %). Це пояснюється тим, що кошенята до 1 року найбільш схильні до зараження, оскільки їхній імунітет ще формується. У дорослих котів ризик зменшується завдяки сформованій імунній системі та меншій соціальній активності. Водночас у старих котів (>5 років) випадки отодектозу часто пов’язані з ослабленим імунітетом або супутніми хронічними захворюваннями. Найбільше випадків отодектозу спостерігається навесні (37,5 %) та влітку (25 %), що пов’язано з активним контактом котів у теплу пору року. Найбільше випадків захворювання на отодектоз трапляється у тварин, які не мають домівки (11 тварин), дещо менше – у тварин, які перебувають на самовигулі (6 тварин), а найменше – у котів за квартирного утримання. Близько 65 % випадків отодектозу ускладнювалися розвитком отиту, що вимагало додаткового лікування антибіотиками та протизапальними препаратами. В подальшому планується проведення моніторингу отодектозу у собак у м. Миколаєві
Зовнішній отит у собак: поширення і діагностика (на прикладі клініки “Divet”, м. Ужгород)
Get PDFThe article describes the prevalence and diagnosis of external otitis in dogs. It is noted that according to the results of previous studies and taking into account laboratory diagnostics, in 2024, 35 animals were diagnosed with “otitis” in the “Divet” clinic, which, as a percentage of the sick dogs registered in the outpatient journal, was 8.5 %. By breed, the most frequently affected dogs with ear pathology were German shepherds and Labradors (20 %), pugs (11.4 %), East European shepherds (14.3 %), bulldogs (11.4 %), spaniels (8.6 %), as well as 1–2 dogs of the Cocker Spaniel and Pekingese breeds. In terms of age, dogs under 5 years were most often affected by acute and chronic forms of otitis. It was found that the incidence of animals was manifested in all seasons; however, the most significant number of otitis was registered in the winter period (40 %). 9 dogs had acute ear pathology, and 26 had chronic form. The main clinical signs characteristic of most sick animals were tilting and shaking of the head, pain during examination of the auricle, erythema of the skin of the ears, and the release of inflammatory exudate of various amounts and nature. The body temperature of animals with ear pathology depended on the course: in the acute form it fluctuated within 39.6–40 ºС, and in the chronic form – 38–39 ºС. In chronic otitis, 7 dogs (20 %) were diagnosed with unilateral inflammation of the periauricular lymph nodes, and in 3 (8.6 %), an increase in the cervical lymph nodes. In every 2nd sick dog, keratosis of the auricle was noted during clinical examination, and in a third, maceration. It was found that, against the background of the development of otitis media in dogs, the blood picture was determined by the nature of the pathology. The content of leukocytes in animals with acute inflammation of the external ear was 39.6 % higher than in clinically healthy animals (P < 0.05). In the chronic course of the pathological process, the deviations of the studied indicator were 22.2 % (P < 0.05). The percentage of segmental-nuclear neutrophils in the blood of dogs with acute and chronic otitis media was, compared with the control, higher by 17.5 (P < 0.05) and 12.5 % (P < 0.05), respectively. The number of lymphocytes, on the contrary, was lower by 32.2 (P < 0.05) and 25.9 % (P < 0.05), respectively. The total protein content in dogs' blood serum with acute and chronic course of ear pathology significantly (P < 0.05) decreased. Characteristic was the increase in α-globulins in the blood, which we established by 18.1 % (P < 0.05). The activity of ALT in the blood serum of dogs with acute otitis was 84.6 %, and with chronic otitis, 2 times higher than the control indicator. At the same time, the dynamics of AST activity were even more pronounced: a similar indicator in clinically healthy dogs was 2.3 and 2.5 times lower (P < 0.01). According to the assessment of the immune status of dogs, against the background of the development of otitis, suppression of indicators of nonspecific immunity, humoral and cellular immunity was established.У статті описано поширення і діагностику зовнішнього отиту в собак. Відзначається, що за результатами попередніх досліджень та з урахуванням лабораторної діагностики у 2024 році в клініці “Divet” було поставлено діагноз “отит” 35тваринам, що у відсотках до зареєстрованих в амбулаторному журналі хворих собак становило 8,5 %. За породною приналежністю найчастіше хворіли на патологію вуха німецькі вівчарки і лабрадори (20 %), мопси (11,4 %), східноєвропейські вівчарки (14,3 %), бульдоги (11,4 %), спаніелі (8,6 %) а також по 1–2 собаки з породи кокер-спаніель і пекінеси. У віковому аспекті найчастіше хворіли на гостру і хронічну форму отиту собаки у віці до 5 років. З’ясовано, що захворюваність тварин проявлялась у всі пори року, однак найбільше отитів зареєстровано в зимовий період (40 %). Гостру форму вушної патології мали 9 собак, а хронічну – 26. Основними клінічними ознаками, характерними для більшості хворих тварин, були нахиляння і покачування голови, болючість за огляду вушної раковини, еритема шкіри вух, виділення запального ексудату різного за кількістю і характером. Температура тіла тварин з вушною патологією залежала від перебігу: за гострої форми вона коливалася в межах 39,6–40 ºС а за хронічної – 38–39 ºС. За хронічного отиту в 7-и собак (20 %) діагностували одностороннє запалення навколовушних лімфатичних вузлів, а у 3-х (8,6 %) – збільшення шийних лімфатичних вузлів. У кожної 2-ї захворівшої собаки за клінічного огляду відзначали кератоз вушної раковини, а в третини – мацерацію. З’ясовано, що, на тлі розвитку отиту в собак, картина крові визначалась характером перебігу патології. Вміст лейкоцитів у тварин з гострим запаленням зовнішнього вуха був на 39,6 % більшим, ніж у клінічно здорових (Р < 0,05). За хронічного перебігу патологічного процесу відхилення досліджуваного показника становили 22,2 % (Р < 0,05). Відсоток сегментно-ядерних нейтрофілів у крові собак з гострим і хронічним отитом був, порівняно з контролем, вищим на 17,5 (Р < 0,05) і 12,5 % (Р < 0,05) відповідно. Кількість лімфоцитів, навпаки, була відповідно меншою на 32,2 (Р < 0,05) і 25,9 % (Р < 0,05). Вміст загального протеїну в сироватці крові собак за гострого і хронічного перебігу вушної патології вірогідно (Р < 0,05) зменшувався. Характерним було встановлене нами зростання в крові α-глобулінів на 18,1 % (Р < 0,05). Активність АлАТ в сироватці крові собак за гострого отиту була на 84,6 %, а за хронічного – у 2 рази вищою за показник контролю. При цьому динаміка активності АсАТ була ще виразнішою: аналогічний показник у клінічно здорових собак у 2,3 і 2,5 рази менший (Р < 0,01). За оцінкою імунного статусу собак, на тлі розвитку отиту, встановлено пригнічення показників неспецифічного імунітету, гуморального та клітинного імунітету
Отруєння цуценят метальдегідом (клінічний випадок)
Get PDFSlugs (Arion hortensis) are common garden pests, whereas the leopard slug (Limax maximus) typically inhabits basements. Their presence causes significant damage and inconvenience to landowners and homeowners. To eliminate these pests, most individuals use pesticides. The majority of molluscicidal products available on the Ukrainian market contain metaldehyde as the active ingredient. However, improper storage and use of these agents often result in the poisoning of companion animals. The aim of this study is to describe the clinical signs of metaldehyde poisoning in puppies and the treatment protocol applied. A wide range of molluscicidal products is marketed in Ukraine (e.g., Bros Snacol, SlymakOFF, Groza Meta, Patrol, Metaldex, etc.). These formulations typically appear as blue or green cylindrical granules containing 5% metaldehyde. Only the label for “Bros Snacol” specifies that the granules remain rain-resistant for 21 days, while others state that the toxic properties persist for up to 10 days after decomposition in the soil. The poisoning of five puppies occurred due to the owners’ failure to observe safety protocols, as they did not prevent the animals’ access to the area where the bait had been applied. Clinical signs of intoxication appeared 1.5 hours after ingestion of the 5 % metaldehyde granules. These included vomiting, general depression, ataxia, hyperesthesia, and, in one case, skeletal muscle tremors. Body temperature ranged from 39.7 °C to 39.9 °C. Twelve hours later, the puppy that had experienced transient seizures died. Necropsy revealed stomach contents with a faint odor of fermenting apples. Due to geographical limitations, neither toxicological nor hematological testing was performed. Based on the case history, clinical signs, and post-mortem findings, metaldehyde poisoning was diagnosed. Considering the toxicodynamics and toxicokinetics of metaldehyde, the treatment protocol included administration of enterosorbents (e.g., Enterosgel) to adsorb the toxin and form insoluble complexes. Intravenous infusions were administered alternately at a rate of 20–30 drops/min: Rheosorbilact at 10–15 ml/kg body weight; 5 % glucose solution with the addition of “Vime-Light IV” at up to 10 ml/kg; and a 4 % sodium bicarbonate solution. The animals also had free access to rosehip infusion supplemented with 1 ml of “EMBIOTIK”. Four of the five animals recovered. Therefore, strict adherence to safety guidelines is essential when using pesticides containing metaldehyde.Слимаки (Arion hortensis) є частими шкідниками огородів, а леопардовий слимак (Limax maximus) здебільшого проживає у погребах. Таке сусідство створює шкоду і незручності для власників земельних ділянок та будинків. Більшість людей для знищення слимаків використовують пестициди. Найчисленнішими на ринку України є препарати із діючою речовиною метальдегід, який і забезпечує лімацидну дію. Порушення правил зберігання та використання цієї групи пестицидів стає причиною отруєння домашніх тварин. Мета роботи – описати клінічний прояв отруєння цуценят речовиною метальдегід та застосовану схему лікування. В Україні на ринку пестицидів із лімацидною дією наявні значна кількість препаратів (Bros Snacol, СлимакОФФ, Гроза мета, Патруль, Метальдегид, Патруль та ін..) що мають вигляд синіх чи зелених гранул у формі циліндра із діючою речовиною метальдегід у кількості 5%. Лише в інструкції до «Bros Snacol» вказується, що гранули стійкі проти дощу впродовж 21 доби. У інших – токсичні властивості діючої речовини зберігаються впродовж 10 діб після розкладання на ґрунті. Причиною отруєння п’яти цуценят стало порушення власниками правил безпеки використання лімацидного засобу, адже вони не усунули доступ цуценят до ділянки на якій розклали приманку. Через 1,5 години після поїдання гранул 5 % метальдегіду реєстрували симптоми отруєння: блювання та загальне пригнічення, атаксію, гіперестезію та у однієї тварини – тремор скелетних м’язів. Температура тіла була від 39,7 до 39,9 ºС. Через 12 годин цуценя у якого реєстрували короткотривалі судоми загинуло. Після розтину шлунку вмістиме мало легкий запах яблук в стані бродіння. Токсикологічного аналізу та гематологічних досліджень не проводили через географічні особливості населеного пункту. Зважаючи на дані анамнезу, симптоми та патолого-анатомічний розтин діагностували отруєння метальдегідом. Враховуючи токсикодинаміку та токсикокінетику метальдегіду у схему лікування включено ентеросорбенти (ентеросгель) для адсорбції отрути і утворення нерозчинних комплексів. Внутрішньовенно почергово інфузії препаратів із швидкістю 20 – 30 крапель/хв: реосорбілакт із розрахунку 10-15 мл/кг маси тіла; розчин глюкози 5 % із додаванням препарату “Віме-Лайт IV” в дозі до 10 мл/кг і розчин натрію гідрокарбонату 4 %. Забезпечували вільний доступ до настою шипшни із додаванням 1 мл ЛЗ “ЕМБІОТИК”. 4 тварини одужали. Отже, за використання пестицидів, які містять метальдегід, необхідно обов’язково дотримуватись правил безпеки
Occupational safety in Ukraine's agricultural sector: veterinary medicine, animal husbandry and fisheries in the context of contemporary risks
Get PDFOccupational injuries in animal husbandry, veterinary medicine and fisheries remain among the most pressing challenges for Ukraine's agricultural sector, as workplace safety is a key condition for safeguarding life, health and the sustainable development of the industry. This article presents the results of an analysis of the dynamics of occupational injuries in animal husbandry, veterinary medicine and fisheries in Ukraine from 2019 to 2025. It was found that the proportion of accidents in the agro-industrial complex increased from 3.5 per cent (73 cases) in 2019–2021 to 10.0 per cent (218 cases) in 2022–2025, which represents a threefold rise against the background of only a 5 per cent increase in the overall number of occupational accidents across all sectors of the economy. Animal husbandry accounted for the highest share of injuries (16.4 per cent of cases and 20.0 per cent of deaths in 2019–2021; 6.3 per cent and 7.9 per cent, respectively, in 2022–2024), whereas the indicators for veterinary medicine and fisheries remained minimal, though potentially underestimated due to low reporting levels. The main causes of injuries in the agro-industrial complex included technological accidents (32 per cent), animal-related incidents (18 per cent), road traffic accidents (15 per cent) and breaches of safety regulations (14 per cent). It was recorded that in 2022–2025, the proportion of occupational injuries directly related to military activities (shelling, mining, unexploded ordnance, armed clashes and similar events) ranged from 7 to 12 per cent of all cases in Ukraine. For the agro-industrial complex, this indicator was approximately 12 to 16 per cent of all injuries in the sector, meaning that in 2022–2025, at least every eighth or ninth occupational injury in the agricultural sector was directly or indirectly associated with war-related risks. The findings emphasise the need for further research aimed at improving injury prevention systems, enhancing the quality of statistical reporting, analysing hidden risks and developing adaptive approaches to occupational safety under wartime conditions
Вплив термінів та методів виведення на продуктивність бджолиних маток у різні періоди розвитку сімей
Get PDFThe article considers the prospects for the development of beekeeping, which envisages an increase in the number of bee colonies and apiaries in farms of various forms of ownership. It is determined that one of the main conditions for the successful development of the industry is to provide apiaries with high-quality queen bees. Special attention is paid to the influence of the age of the larvae on the quality of the grown queens. Seasonal and environmental factors that affect the quality of queens are also considered, in particular weather conditions, the presence of honey collection, and the amount of feed reserves in the bee nest. It is shown that the optimal conditions for growing queens are periods of intensive nectar production. Modern methods of artificial and natural breeding of queens are presented and their advantages and disadvantages are identified. The aim of the study was to establish the influence of breeding terms and methods on the productivity of queen bees in different periods of family development. During the studies, egg production and the development of bee colonies were assessed using the method of analogs to form comparable groups. The dynamics of egg production of queens bred artificially at different times were monitored. It was found that queens hatched on May 10 had the best egg production and brood development indicators in all accounting periods. The average daily egg production of queens of this group was the highest, exceeding the similar indicators of queens hatched on May 17 and 24. Analysis of brood development also confirmed the superiority of queens of early hatching periods in terms of the number of hives occupied by bees. At the initial stages of development, swarm queens had the advantage, however, during the period of maximum productivity (May–July), artificially hatched two-year-old queens, especially group 10.05, provided higher and more stable egg production. It was concluded that the choice of the optimal term for hatching queens is an important factor in increasing the efficiency of beekeeping, which will contribute to a more intensive development of bee colonies and their readiness for the main honey harvest.У статті розглянуто перспективи розвитку бджільництва, що передбачають збільшення чисельності бджолиних сімей і пасік у господарствах різних форм власності. Визначено, що однією з головних умов успішного розвитку галузі є забезпечення пасік високоякісними бджолиними матками. Особлива увага приділена впливу віку личинок на якість вирощених маток. Також розглянуто сезонні та екологічні чинники, що впливають на якість маток, зокрема погодні умови, наявність медозбору та кількість кормових запасів у бджолиному гнізді. Показано, що оптимальними умовами для вирощування маток є періоди інтенсивного нектаропродукування. Наведено сучасні методи штучного та природного виведення маток і визначено їхні переваги й недоліки. Метою дослідження було встановити вплив термінів та методів виведення на продуктивність бджолиних маток у різні періоди розвитку сімей. Під час досліджень оцінювали яйценосність і розвиток бджолиних сімей, використовуючи метод аналогів для формування порівнюваних груп. Проведено моніторинг динаміки яйценосності маток, виведених штучним способом у різні строки. Встановлено, що матки, виведені 10 травня, мали найкращі показники яйценосності та розвитку відводків у всіх облікових періодах. Середньодобова яйценосність маток цієї групи була найвищою, що перевищувало аналогічні показники маток, виведених 17 та 24 травня. Аналіз розвитку відводків також підтвердив перевагу маток ранніх строків виведення за кількістю вуличок, зайнятих бджолами. На початкових етапах розвитку перевагу мали роєві матки, однак у період максимальної продуктивності (травень–липень) штучно виведені дворічні матки, особливо групи 10.05, забезпечували вищу й стабільнішу яйценосність. Зроблено висновок, що вибір оптимального терміну виведення маток є важливим чинником для підвищення ефективності бджільництва, що сприятиме інтенсивнішому розвитку бджолиних сімей та їхній готовності до головного медозбору