Scientific Messenger of Lviv University of Veterinary Medicine and Biotechnology / Науковий вісник ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій
Not a member yet
3672 research outputs found
Sort by
Вплив типу автономної регуляції на структуру стінки грудної частини стравоходу кроля
Get PDFThe study investigates the relationship between the structure of the thoracic esophageal wall in rabbits (Oryctolagus cuniculus) and the autonomous regulation type. Male rabbits of the Blanc de Termonde breed were divided into three groups based on electrocardiographic and variational-pulsometric examinations: sympathotonic rabbits (ST), parasympathotonic rabbits (PST), and normotonic rabbits (NT). After euthanasia, esophageal wall samples were embedded in paraffin blocks, from which histological preparations were made. Using morphometric analysis, the thickness of individual layers and their structural components was determined, along with their interrelations. Within each group, most of the studied parameters exhibited low and moderate variability. Exceptions included the serous membrane across all types of autonomous regulation and the outer longitudinal layer of the muscular membrane in PST rabbits. Overall, the muscular elements of the esophageal wall (the muscularis mucosae and layers of the muscular membrane) were the most sensitive to the typological features of autonomous tonus, since they demonstrated significant differences between groups. However, no single type of autonomous regulation exhibited a consistent superiority in all examined parameters. Sympathotonia was associated with greater thickness of the epithelium, lamina propria of the mucosa, and submucosa. Normotonia resulted in the thickest mucosa, muscularis mucosae, and the serous membrane. Parasympathotonia led to the maximum thickness in most parameters, including the entire esophageal wall, keratinized epithelial layer, the entire muscular membrane, and all three of its layers. Overall, the total esophageal wall thickness was greatest in PST rabbits (1218.23 ± 9.03 µm). It was 108.06 µm thinner (P < 0.05) in ST rabbits and 164.29 µm thinner (P < 0.05) in NT rabbits. Correlation analysis revealed associations between various parameters within each group, with most correlations linked to the layers of the muscular membrane. The morphological characteristics studied reflect the adaptive properties of the esophageal wall in response to the features of autonomous tonus in rabbits.Досліджено зв’язок між структурою стінки грудної частини стравоходу кролів (Oryctolagus cuniculus) та типом автономної регуляції. Самців породи Blanc de Termonde методами електрокардіографічного та варіаційно-пульсометричного досліджень розділили на три групи: кролів-симпатотоніків (СТ), кролів-парасимпатотоніків (ПСТ) та кролів-нормотоніків (НТ). Після евтаназії тварин, зразки стравохідної стінки помістили в парафінові блоки, з яких виготовили гістологічні препарати. На останніх методом морфометрії визначили товщину окремих оболонок та їх структурних частин, а також встановили співвідношення між ними. У межах кожної групи тварин більшість досліджених показників характеризувалася низькою та середньою варіабельністю значень. Виняток становила серозна оболонка при всіх типах автономної регуляції та зовнішній поздовжній шар м’язової оболонки кролів-ПСТ. У цілому, м’язові елементи стравохідної стінки (м’язова пластинка слизової оболонки та окремі шари м’язової оболонки) виявилися найбільш чутливими до типологічних особливостей автономного тонусу, оскільки характеризувалися достовірними відмінностями між групами тварин. При цьому, не встановлено єдиного типу автономної регуляції, який би мав цілковиту перевагу у величині усіх досліджених показників. Симпатотонія обумовлювала більші значення товщини епітелію, власної пластинки слизової оболонки, підслизової основи. При нормотонії найтовстішими виявилися ціла слизова оболонка, її м’язова пластинка, серозна оболонка. Проте, найбільша кількість показників (ціла стравохідна стінка, роговий шар епітелію, ціла м’язова оболонка та кожен з її трьох шарів) досягали максимальної товщини при парасимпатотонії. Назагал, товщина всієї стіни стравоходу виявилася найбільшою у кролів-ПСТ (1218,23 ± 9,03 мкм). На 108,06 мкм (P < 0,05) тоншою вона була в кролів-СТ та на 164,29 мкм (P < 0,05) – у кролів-НТ. Між окремими показниками кожної групи кролів виявлено кореляційні зв’язки, більшість з яких пов’язана з шарами м’язової оболонки. Досліджені морфологічні показники характеризують адаптаційні властивості стравохідної стінки відповідно до особливостей автономного тонусу в організмі кролів
Морфологічні зміни у внутрішніх органів курей-несучок за хронічного отруєння неонікотиноїдом “Актара 25 WG”
Get PDFNeonicotinoids are a new class of synthetic insecticides developed based on nicotine's structure to protect many crops from harmful insects. The article presents the results of studies of morphological changes in the organs of laying hens during chronic experimental poisoning with a neonicotinoid - Aktara 25 WG. Chronic poisoning with Aktara 25 WG was reproduced by feeding compound feed treated with this drug in doses calculated in mg of active ingredient per 1 kg of body weight. The birds of the first group served as controls and received compound feed without additives. Chickens of the first experimental group were fed compound feed containing the drug Aktara 25 WG at a dose of 360 mg/kg b.w., and chickens of the second experimental group consumed compound feed containing 180 mg/kg b.w. of the drug Aktara 25 WG. It was found that feeding laying hens with feed containing Aktara 25 WG in different doses for 30 days leads to an increase in the spleen mass coefficient, a decrease in the heart and liver mass coefficients. Feeding feed with Aktara 25 WG caused a reduction in the relative mass coefficient of the liver and the muscular part of the stomach in laying hens of the experimental groups, the results of which significantly correlate with the absolute mass indicators of the corresponding organs and are direct evidence of the toxic effect of the insecticide “Aktara 25 WG” on the animal body, where the digestive organs react first of all. In the chickens of the first experimental group, dystrophic-necrobiotic changes are observed in the liver, round-cell infiltration of the portal tracts; in the kidneys – dystrophic-necrobiotic changes in the epithelial cells of the renal tubules; in the myocardium – granular dystrophy of cardiomyocytes, capillary hyperemia, stasis and edema of the stroma; in the brain – pericellular edema; in the stomach – mucous dystrophy, desquamation of the mucosal epithelium, decrease in lymphocytes in lymphoid structures, atrophy of the epithelium of glandular structures; in the small intestine – hyperemia and necrosis of the apical part of the villi, round cell infiltration in the crypt area; in the colon – proliferation of cellular elements of the connective tissue between the crypts.Неонікотиноїди – це новий клас синтетичних інсектицидів, які були розроблені на основі структури нікотину для захисту ряду культур від шкідливих комах. У статті наведені результати досліджень, морфологічних змін в органах курей-несучок за хронічного експериментального отруєння неонікотиноїдом – Актарою 25 WG. Хронічне отруєння Актарою 25 WG відтворювали згодовуванням комбікорму, обробленого цим препаратом у дозах, які вираховували у мг діючої речовини на 1 кг маси тіла. Птиця першої групи слугувала контролем і отримувала комбікорм без добавок. Курям І дослідної групи згодовували комбікорм, що містив препарат Актара 25 WG в дозі 360 мг/кг м. т., а кури другої дослідної групи споживали комбікорм, в якому містилося 180 мг/кг м. т. препарату Актара 25 WG. Встановлено, що згодовування курям-несучкам корму, який містить Актару 25 WG у різних дозах упродовж 30 діб, призводить до збільшення коефіцієнту маси селезінки, зниження коефіцієнтів маси серця й печінки. Згодовування корму з Актарою 25 WG спричинило у курей-несучок дослідних груп зменшення коефіцієнту відносної маси печінки та м’язової частини шлунка, результати яких суттєво корелюють з показниками абсолютної маси відповідних органів і є прямим свідченням токсичної дії на організм тварин інтексициду “Актара 25 WG”, де у першу чергу реагують органи травлення. У курей першої дослідної групи у печінки спостерігається дистрофічно-некробіотичні зміни, круглоклітинна інфільтрація портальних трактів; у нирках – дистрофічно-некробіотичні зміни епітеліоцитів ниркових канальців; у міокарді – зерниста дистрофія кардіоміцитів, повнокрів’я капілярів, стаз та набряк строми; у мозку – перицелюлярні набряки; у шлунку – слизиста дистрофія, десквамація епітелію слизової оболонки, зменшення лімфоцитів у лімфоїдних структурах, атрофія епітелію залозистих структур; у тонкому кишечнику – гіперемія та некроз апікальної частини ворсинок, круглоклітинна інфільтрація у ділянці крипт; у товстій кишці – розмноження клітинних елементів сполучної тканини між криптами
Розроблення номенклатури дескрипторів для сенсорного профілю морозива пломбір
Get PDFTo evaluate product quality using sensory analysis, the exact choice of the nomenclature of indicators with appropriate descriptors is of great importance in ensuring the objectivity of the results. The feasibility and appropriate reliability of sensory analysis using the descriptor-profile method or other combined methods in technological and technical tasks of the food industry does not need to be proven. The article presents the results of the identification and determination of the nomenclature of descriptors for the sensory profile of ice cream plombir, taking into account the already established unified organoleptic indicators of ice cream. The identification and determination of the nomenclature of descriptors for creating a sensory spectrum was carried out using a multilateral approach in accordance with the algorithm of the international standard ISO 11035:2005 “Sensory analysis – Identification and selection of descriptors for establishing a sensory profile by a multidimensional approach” and organoleptic methods. During the determination of the nomenclature of descriptors for the sensory profile of plombir ice cream, product samples from three manufacturers were selected with different milk fat content, which was equal to 12 %, 15 %, 17 %, as well as certain differences in the component composition, which gave the ice cream samples differences in taste properties, and for the identification of descriptors, an expanded spectrum of sensory perception of plombir ice cream was obtained. The determined nomenclature consisted of 23 descriptors that describe in detail the specific functional and organoleptic characteristics of ice cream sundae, which makes it possible to obtain relevant assessments with regard to this type of ice cream. The applied multivariate analysis of descriptors of the sensorial profile of plombir ice cream made it possible to assess the relative importance and contribution of each descriptor, as well as the possibility of choosing a set of the most important indicators for evaluation.Для оцінювання якості продукції за допомогою сенсорного аналізу неабияке значення в забезпеченні об’єктивності результатів має точний вибір номенклатури показників з відповідними дескрипторами. Доцільність та належна достовірність сенсорного аналізу за допомогою дескрипторно-профільного методу або інших комбінованих методів у технологічних та технічних завданнях харчової галузі не потребує доведення. У статті наведено результати ідентифікації та визначення номенклатури дескрипторів для сенсорного профілю морозива пломбір, зважаючи на вже встановлені уніфіковані органолептичні показники морозива. Ідентифікація та визначення номенклатури дескрипторів для створення сенсорного спектру виконано за багатобічним підходом відповідно до алгоритму міжнародного стандарту ISO 11035:2005 “Sensory analysis – Identification and selection of descriptors for establishing a sensory profile by a multidimensional approach” та органолептичних методів. Під час визначення номенклатури дескрипторів для сенсорного профілю морозива пломбір було відібрано зразки продукту трьох виробників з різним вмістом молочного жиру, що був на рівні 12 %, 15 %, 17 %, а також певними відмінностями у компонентному складі, що задало зразкам морозива відмінності у смакових властивостях, а для ідентифікації дескрипторів розширений спектр сенсорного сприйняття морозива пломбір. Визначена номенклатура склала 23 дескриптори, які детально описують визначені функціонально-органолептичні характеристики морозива пломбір, дає можливість отримати релевантні оцінки з огляду на цей види морозива. Застосований багатовимірний аналіз дескрипторів сенсорного профілю морозива пломбір дозволив оцінити важливість і внесок кожного дескриптора, а також можливість обирати вибірку найбільш вагомих для оцінювання окремих показників
Епізоотологічне дослідження поширеності Aelurostrongylus abstrusus серед домашніх котів
Get PDFThe study focuses on investigating the prevalence of the pulmonary nematode infection A. abstrusus in domestic cats in the Zakarpattia region. Ukraine has approximately 7.5 million domestic cats; however, data on the epizootological characteristics of certain parasitic infestations remain insufficient. Aelurostrongylosis, caused by A. abstrusus, is a globally prevalent disease, with clinical signs including coughing, tachypnea, weight loss, and, in rare cases, fatal outcomes. Due to the nonspecific nature of the symptoms, the infection often goes undiagnosed, complicating the assessment of its true prevalence. Diagnosing A. abstrusus is a key aspect of disease control. The most sensitive diagnostic method is the Baermann technique, which allows the detection of active nematode larvae in feces. Microscopic fecal examination is a rapid and accessible method; however, it may lack sufficient sensitivity. The study was conducted at the Likovet Veterinary Center in Uzhhorod during 2023–2024. Fecal samples were collected directly from the ground or litter boxes and analyzed using the Baermann method. To ensure research accuracy, the total volume of each sample was at least 30 ml. A total of 278 samples were analyzed, with 21 (7.6 %) testing positive for A. abstrusus. The morphological features of the first-stage larvae of A. abstrusus had key features, including a distinct tail end with a dorsal spine. This feature is crucial for differentiating A. abstrusus from other nematode larvae that may be present in cat feces. The length of the larvae was approximately 370 ± 25 micrometers, which is a standard parameter for their identification during microscopic examination. The infection rate among females was 52.4 %. Seasonal variations indicated a higher prevalence of infection in winter (76 %). Analysis of deworming frequency revealed that most infected cats had never undergone prophylactic treatment or had not been treated for over a year, emphasizing the need for enhanced preventive measures. A. abstrusus larvae can also be detected in pleural effusion, expectorated material, transtracheal wash fluid, or bronchoalveolar lavage (BAL). The study recommends the simultaneous use of the Baermann method and BAL to improve diagnostic efficiency. The obtained results highlight the importance of regular deworming and health monitoring of cats to reduce the prevalence of infection. Future research may focus on studying intermediate hosts of the pathogen and identifying other factors influencing the spread of infection in different cat populations. Considering the emerging nature of the parasite in Europe, the expansion of monitoring programs is essential to prevent further spread of the helminthiasis.Дослідження присвячене вивченню поширеності легеневого нематодозу, спричиненого A. abstrusus у домашніх котів Закарпатської області. В Україні налічується близько 7,5 мільйона домашніх котів, проте дані щодо епізоотологічних особливостей деяких паразитарних інвазій є недостатніми. Елюростронгільоз, викликаний A. abstrusus, є поширеним захворюванням у світі, клінічні ознаки якого включають кашель, тахіпное, втрату ваги та рідкісні летальні випадки. Через неспецифічність симптомів інвазія часто залишається недіагностованою, що ускладнює оцінку її поширеності. Діагностика A. abstrusus є ключовим аспектом контролю захворювання. Найбільш чутливим методом є метод Бермана, що дозволяє виявити активні личинки нематод у фекаліях. Мікроскопічне дослідження фекалій є швидким і доступним методом, однак воно може бути недостатньо чутливим. Дослідження проведено на базі ветеринарного центру ЛікоВеТ у м. Ужгород упродовж 2023–2024 років. Зразки фекалій збирали безпосередньо з ґрунту або лотка та аналізувалися методом Бермана. Для забезпечення точності дослідження загальний об’єм кожної проби становив не менше ніж 30 мл. У дослідженні проаналізовано 278 зразків, з яких 21 (7,6 %) виявився позитивним на A. abstrusus. Морфологічні особливості личинок першої стадії A. abstrusus мали ключові ознаки, зокрема виразний хвостовий кінець із дорсальним шипом. Ця особливість є вирішальною для диференціації A. abstrusus від інших личинок нематод, які можуть бути присутні у калі котів. Довжина личинок становила приблизно 370 ± 25 мікрометрів, що є стандартним параметром для їхньої ідентифікації під час мікроскопічного дослідження. Інвазованість самок становила 52,4 %. Сезонні зміни показали зростання захворюваності взимку (76 %). Аналіз частоти дегельмінтизації показав, що більшість інвазованих котів ніколи не проходили профілактичну обробку або вона проводилася більше ніж рік тому, що свідчить про необхідність посилення профілактичних заходів. Личинки A. abstrusus можуть бути виявлені в плевральному випоті, відхаркувальному матеріалі, транстрахеальній промивній рідині або бронхоальвеолярному лаважі. Дослідження дозволяє рекомендувати застосування методу Бермана в поєднанні з бронхоальвеолярним лаважем для підвищення ефективності діагностики. Отримані результати підкреслюють важливість регулярної дегельмінтизації котів та контролю за їхнім здоров’ям для зменшення поширеності інвазії. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на вивчення проміжних господарів збудника та визначення інших факторів поширення інвазії у різних популяціях котів. Враховуючи емерджентний характер паразита в Європі, необхідне розширення моніторингових програм для запобігання подальшому поширенню гельмінтоза
Європейські підходи до благополуччя тварин: перспективи для української ветеринарної освіти
Get PDFIn today's context of Ukraine's integration into the European educational and legal space, the issue of animal welfare is of particular relevance. Animal welfare is recognized as one of the key aspects of sustainable development, food security, bioethics, and the ethical responsibility of society. The article provides a comprehensive analysis of European approaches to ensuring animal welfare based on internationally recognized principles, such as the Five Freedoms, the One Health concept, and an interdisciplinary approach to animal treatment. Particular attention is paid to the legal framework of the European Union regulating the treatment of animals in agriculture, research, veterinary practice, and everyday life. The article also reveals the leading role of education in the formation of competencies of future veterinary specialists in the ethical and professional treatment of animals. Examples of the introduction of animal welfare disciplines in the curricula of leading European universities, as well as modern pedagogical methods (interactive learning, simulation technologies, practice-oriented modules) used in the EU, are analyzed. The role of the European Association of Veterinary Education Institutions (EAEVE) in standardizing veterinary education and integrating animal welfare issues into professional standards and accreditation requirements is considered. In the context of Ukraine's European integration course and the desire to harmonize national veterinary legislation and education with European standards, the article identifies potential ways to adapt these approaches in Ukrainian veterinary educational institutions. In particular, it is proposed to update educational standards, introduce mandatory courses on ethics and animal welfare, improve the qualifications of teachers, and develop cooperation with European educational and professional structures. It is argued that the implementation of these measures will contribute to improving the quality of training of veterinary medicine specialists in Ukraine, strengthening their competitiveness in the international labor market, and ensuring a higher level of animal protection.У сучасних умовах інтеграції України до європейського освітнього та правового простору питання забезпечення добробуту тварин набуває особливої актуальності. Благополуччя тварин визнається одним із ключових аспектів сталого розвитку, продовольчої безпеки, біоетики та етичної відповідальності суспільства. У статті здійснено комплексний аналіз європейських підходів до забезпечення благополуччя тварин, які ґрунтуються на міжнародно визнаних принципах, таких як “П’ять свобод”, концепція “Єдине здоров’я” та міждисциплінарний підхід до поводження з тваринами. Окрема увага приділяється нормативно-правовим основам Європейського Союзу, що регулюють поводження з тваринами у сільському господарстві, наукових дослідженнях, ветеринарній практиці та побуті. Стаття також розкриває провідну роль освіти у формуванні компетентностей майбутніх ветеринарних фахівців щодо етичного та професійного ставлення до тварин. Проаналізовано приклади впровадження дисциплін з добробуту тварин у навчальні програми провідних європейських університетів, а також сучасні педагогічні методики (інтерактивне навчання, симуляційні технології, практико-орієнтовані модулі), що застосовуються в ЄС. Розглядається роль Європейської асоціації закладів ветеринарної освіти (EAEVE) у стандартизації ветеринарної освіти та інтеграції питань добробуту тварин у професійні стандарти та акредитаційні вимоги. У контексті євроінтеграційного курсу України та прагнення до гармонізації національного ветеринарного законодавства та освіти з європейськими нормами, стаття визначає потенційні шляхи адаптації цих підходів в українських ветеринарних освітніх закладах. Зокрема, запропоновано оновлення освітніх стандартів, впровадження обов’язкових курсів з етики і добробуту тварин, підвищення кваліфікації викладачів, а також розвиток співпраці з європейськими освітніми та професійними структурами. Аргументовано, що реалізація цих заходів сприятиме підвищенню якості підготовки фахівців ветеринарної медицини в Україні, посиленню їхньої конкурентоспроможності на міжнародному ринку праці та забезпеченню більш високого рівня захисту тварин
Гематологічні параметри та рентгенологічні зміни за різних форм парвовірусного ентериту собак
Get PDFThe article presents parvovirus infection in dogs, which is quite common in Ukraine and other European countries. The aim of the work was to analyze hematological parameters and clinical signs in dogs with parvovirus, in order to determine the relationship between immunological changes and the clinical course of the disease to improve diagnosis and treatment. The study was conducted on 20 dogs with intestinal, cardiac, and mixed forms of parvovirus infection, with the involvement of 10 clinically healthy dogs as a control group. Hematological blood parameters were determined using an automatic hematological analyzer BC-2800Vet Mindray, designed to determine 18 parameters with leukocyte differentiation using two independent measurement principles: the Coulter method and the colorimetric method. Reagents from PZ CORMAY S.A. (Poland) were used for the studies. Diagnostic studies aimed at confirming parvovirus enteritis were performed using VetExpert rapid tests. The most characteristic diagnostic clinical signs of parvovirus enteritis are the development of diarrhea with a sharp unpleasant odor of gastric juice and pieces of undigested food, often with impurities of blood and mucus. X-ray changes in parvovirus enteritis in dogs are manifested by the expansion of intestinal loops, their filling with gases and liquid, thickening of the intestinal wall, heart enlargement, development of dilated cardiomyopathy in cardiac or mixed forms. In all dogs with parvovirus enteritis, regardless of the clinical manifestation of the disease, characteristic changes in the blood were found – slight leukocytosis, erythropenia, segmented neutrophilia and lymphocytopenia and a significant (P < 0.001) increase in the level of alkaline phosphatase with a simultaneous significant (P < 0.05 – P < 0.001) increase in the content of alanine aminotransferase and aspartate aminotransferase. At the same time, the de Ritis coefficient is in the range from 1.16 to 1.51. The mixed form of the disease is associated with a more intensive development of multiorgan dysfunction. This is confirmed by a significant (P < 0.05) decrease in the indicators of erythrocyte hematopoiesis (hemoglobin and hematocrit levels), total protein and lymphocytopenia. Increased concentrations of creatinine, alkaline phosphatase, alanine aminotransferase (ALT) and aspartate aminotransferase (AST) were recorded, indicating the involvement of the liver and kidneys in the pathological process. Studies confirm the relationship between the clinical forms of parvovirus in dogs and changes in hematological and biochemical blood parameters, which reflect the characteristic features of the body's immune response to infection. The data obtained can be used as additional, although nonspecific, diagnostic markers that contribute to a more accurate identification of various forms of parvovirus enteritis in dogs.У статті представлена парвовірусна інфекція собак, яка доволі часто зустрічається на території України та інших європейських країн. Метою роботи було встановити зміни основних гематологічних показників у собак, хворих на парвовірусний ентерит, залежно від клінічної форми перебігу захворювання. Дослідження проводили на 20 собаках, хворих на кишкову, серцеву та змішану форми парвовірозу, із залученням 10 клінічно здорових собак як контрольної групи. Гематологічні параметри крові визначали за допомогою автоматичного гематологічного аналізатора BC-2800Vet Mindray, призначеного для визначення 18 параметрів з диференціацією лейкоцитів з використанням двох незалежних один від одного принципів вимірювання: методу Култера і колометричного методу. Для проведення досліджень застосовувалися реактиви фірми PZ CORMAY S.A. (Польща). Діагностичні дослідження, спрямовані на підтвердження парвовірусного ентериту проводили за допомогою експрес-тестів VetExpert. Найбільш характерними діагностичними клінічними ознаками парвовірусного ентериту є розвиток проносу з різким неприємним запахом шлункового соку та шматочками неперетравленого корму, часто – з домішками крові та слизу. Рентгенологічні зміни за парвовірусного ентириту у собак виявляються розширенням петель кишечника, заповнення їх газами та рідиною, потовщення стінки кишечника, збільшення серця, розвиток делітаційної кардіоміопатії за серцевої чи змішаної форм. У всіх собак, хворих парвовірусним ентеритом, незалежно від клінічного прояву форми хвороби, встановлено характерні зміни в крові – незначний лейкоцитоз, еритропенію, сегментоядерну нейтофілію та лімфоцитопенію та достовірне (P < 0,001) підвищення рівня лужної фосфатази при одночасному достовірному (P < 0,05 – P < 0,001) зростанні вмісту аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази. При цьому коефіцієнт де Рітіса знаходиться в межах від 1,16 до 1,51. Змішана форма захворювання асоціюється з більш інтенсивним розвитком поліорганної дисфункції. Це підтверджується достовірним (p<0,05) зниженням показників еритроцитарного гемопоезу (рівні гемоглобіну та гематокриту), загального білка та лімфоцитопенії. Зареєстровано підвищення концентрацій креатиніну, лужної фосфатази, аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ), що вказує на залучення до патологічного процесу печінки й нирок. Дослідження підтверджують взаємозв’язок між клінічними формами парвовірозу у собак та змінами в гематологічних і біохімічних показниках крові, які відображають характерні особливості імунної реакції організму на інфекцію. Отримані дані можуть бути використані як додаткові, хоча й неспецифічні, діагностичні маркери, що сприяють точнішій ідентифікації різних форм парвовірусного ентериту собак
Фізико-хімічні властивості м’язової тканини молодняку свиней великої білої породи зарубіжного походження, їх мінливість та кореляційний зв’язок з біохімічними показниками сироватки крові
Get PDFThe study presents the results of research on the biochemical parameters of blood serum (including total protein, urea, total lipoproteins, creatinine, activities of aspartate aminotransferase, alanine aminotransferase, and alkaline phosphatase), as well as the physicochemical properties of muscle tissue in young pigs of the Large White breed of foreign origin, and the calculation of correlations between key quantitative traits. The research was conducted in agricultural enterprises of the Dnipropetrovsk region, at the Research Center for Biosafety and Environmental Control of Agro-Industrial Complex (AIC) Resources of the Dnipro State Agrarian and Economic University, at “Globynskyi Meat Processing Plant” LLC in the Poltava region, in the zootechnical analysis laboratory of the Institute of Pig Breeding and Agro-Industrial Production of NAAS, and the animal husbandry laboratory of the State Institution “Institute of Grain Crops” of NAAS. It was established that the biochemical parameters of the blood serum of young pigs of the Large White breed from the controlled population are within the physiological range for clinically healthy animals. The study of the longissimus dorsi muscle in the general animal sample showed the following values: water-holding capacity – 59.83 ± 0.855 %, active acidity (pH) – 5.63 ± 0.029 units, tenderness – 9.41 ± 0.143 s, color intensity – 71.57 ± 2.215 ext. units × 1000; cooking loss – 21.25 ± 0.404 %. Deviations from the minimum requirements for high-quality meat were: –7.17 % for water-holding capacity, –13.77 % for color intensity, and –16.04 % for tenderness. The proportion of longissimus dorsi muscle samples of high quality was: 12.0 % for water-holding capacity, 16 % for color intensity, and 12 % for tenderness. Statistically significant pairwise correlation coefficients were established between the following trait pairs: pH of the longissimus dorsi × alanine aminotransferase (ALT) activity in serum (r = +0.435, tr = 2.37); water-holding capacity of the longissimus dorsi × urea content in serum (r = –0.405, tr = 2.17); water-holding capacity × total lipoprotein content in serum (r = +0.562, tr = 3.33); color intensity × urea content in serum (r = –0.394, tr = 2.10); color intensity × alkaline phosphatase (ALP) activity in serum (r = –0.520, tr = 2.98); cooking loss × aspartate aminotransferase (AST) activity (r = +0.439, tr = 2.39); cooking loss × alanine aminotransferase (ALT) activity in serum (r = +0.404, tr = 2.16).У роботі наведено результати досліджень біохімічних показників сироватки крові (вміст загального білка, сечовини, загальних ліпопротеїдів, креатиніну, активність аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази лужної фосфатази), фізико-хімічних властивостей м’язової тканини молодняку свиней великої білої породи зарубіжного походження, а також розрахунку кореляційних зв’язків між основними кількісними ознаками. Роботу виконано в агроформуваннях Дніпропетровської області, науково-дослідному центрі біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК Дніпровського державного аграрно-економічного університету, ТОВ “Глобинський м’ясокомбінат” Полтавської області, лабораторії зоотехнічного аналізу Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН та лабораторії тваринництва Державної установи Інститут зернових культур НААН. Установлено, що біохімічних показників сироватки крові молодняку свиней великої білої породи підконтрольної популяції відповідають фізіологічній нормі клінічно здорових тварин. Дослідження найдовшого м’яза спини у тварин загальної вибірки свідчать, що вологоутримуюча здатність у зразках становить 59,83 ± 0,855 %, активна кислотність (рН) – 5,63 ± 0,029 одиниць кислотності, ніжність – 9,41 ± 0,143 с, інтенсивність забарвлення – 71,57 ± 2,215 од. екст. × 1000; втрата при термічній обробці зразків найдовшого м’яза спини становить 21,25 ± 0,404 %. Відхилення від мінімальних вимог до м’яса високої якості за вологоутримуючою здатністю дорівнює –7,17 %, інтенсивністю забарвлення – –13,77 %, ніжністю – –16,04 %. Кількість зразків найдовшого м’яза спини високої якості за показником “вологоутримуюча здатність” становить 12,0 %, “інтенсивність забарвлення” – 16 %, “ніжність” – 12 %. Достовірні коефіцієнтів парної кореляції установлено між наступними парами ознак: активна кислотність найдовшого м’яза спини (рН) × активність аланінамінотрансферази (АлАТ) сироватки крові (r = +0,435, tr = 2,37), вологоутримуюча здатність найдовшого м’яза спини × вміст сечовини у сироватці крові (r = –0,405, tr = 2,17), вологоутримуюча здатність найдовшого м’яза спини × вміст загальних ліпопротеїдів у сироватці крові (r = +0,562, tr=3,33), інтенсивність забарвлення найдовшого м’яза спини × вміст сечовини у сироватці крові (r = –0,394, tr = 2,10), інтенсивність забарвлення найдовшого м’яза спини × активність лужної фосфатази (ЛФ) у сироватці крові (r = –0,520, tr = 2,98), втрати при термічній обробці найдовшого м’яза спини × активність аспартатамінотрансферази (АсАТ) (r = +0,439, tr = 2,39), втрати при термічній обробці найдовшого м’яза спини × активність аланінамінотрансферази (АлАТ) сироватки крові (r = +0,404, tr = 2,16)
Вивчення нашкірної токсичності кровоспинної пов’язки SPT за тривалого застосування
Get PDFThe article presents the results of the study of dermal toxicity of the hemostatic dressing SPT (gradients: alginate chitosan wood (AHD), glycerin, and PEG 400) during long-term use. Healthy, young females with intact skin, weighing 230-250 g, were used for the experiment. The study of dermal toxicity of the studied agent during long-term use was carried out following OECD No. 410 (Repeated Dose Dermal Toxicity: 21/28-day Study). For this purpose, 4 groups of animals were formed according to the principle of analogues, five rats in each. Water was applied to the previously prepared area of skin of the animals of the control group, 0.1 ml/kg of the animal's body weight (b.w.) for the I experimental group, 0.25 ml/kg of the II experimental group, and 0.5 ml/kg of the III experimental group. 28-day cutaneous application of the drug to females of the experimental group I led to an increase in the weight coefficient of the liver, spleen, heart and kidney mass, an increase in hemoglobin concentration, the number of erythrocytes, the level of hematocrit, platelets, lymphocytes, total protein, albumin, creatinine level, as well as the activity of AST, ALT, LDH, cholesterol, calcium and phosphorus levels. At the same time, a decrease in the number of leukocytes, the average hemoglobin content in erythrocytes (MCH), the average erythrocyte volume (MCV), as well as a decline in the number of monocytes, granulocytes, the level of urea, alkaline phosphatase (ALP), triglycerides (TAG), CL and bilirubin was observed. 28-day cutaneous application of the drug to females of the II experimental group caused an increase in the weight coefficient of the liver, spleen, heart and kidneys, body weight, as well as an increase in hemoglobin concentration, number of erythrocytes, leukocytes, hematocrit level, platelets, mean hemoglobin content in erythrocytes (MCH), mean erythrocyte volume (MCV), lymphocytes, albumin, creatinine level, activity of AST, ALT, LF, LDH, cholesterol, TAG and calcium level. At the same time, the mean hemoglobin concentration in erythrocytes (MCHS) decreased, and a decrease in the number of monocytes, granulocytes, total protein, urea, CL, and bilirubin was observed. 28-day cutaneous application of the drug to females of the III experimental group led to an increase in the weight coefficient of the liver, spleen, heart and kidney mass, body weight, number of erythrocytes, hematocrit level, platelets, lymphocytes, albumin, creatinine level, activity of AST, ALT, LF, LDH, cholesterol, TAG, calcium, chlorine and bilirubin levels. At the same time, a decrease in hemoglobin concentration, number of leukocytes, mean hemoglobin content in erythrocytes (MCH), mean hemoglobin concentration in erythrocytes (MCHC), mean erythrocyte volume (MCV), number of monocytes, granulocytes, total protein, and urea level was observed.У статті наведені результати вивчення нашкірної токсичності кровоспинної пов’язки SPT (градієнти: альгінат хітозановий дереват (АХД), гліцерин та ПЕГ‑ 400) за тривалого застосування. Для досліду використовували здорових, молодих самок з непошкодженою шкірою, масою тіла 230-250 г. Вивчення нашкірної токсичності досліджуваного засобу за тривалого застосування проводили згідно з ОЕСД №410 (Repeated Dose Dermal Toxicity: 21/28-day Study). З цією метою за принципом аналогів було сформовано 4 групи тварин, по 5 щурів у кожній. Тваринам контрольної групи на попередньо підготовлену ділянку шкіри наносили воду, І дослідної групи – 0,1 мл/кг маси тіла тварини (м.т.), ІІ дослідної групи – 0,25 мл/кг м.т., ІІІ дослідної групи – 0,5 мл/кг м.т. 28-добове нашкірне застосування препарату самкам І дослідної групи призвело до збільшення вагового коефіцієнта маси печінки, селезінки, серця та нирок, підвищення концентрації гемоглобіну, кількості еритроцитів, рівня гематокриту, тромбоцитів, лімфоцитів, загального білка, альбуміну, рівня креатиніну, а також активності АсАТ, АлАТ, ЛДГ, холестеролу, рівня кальцію та фосфору. Водночас спостерігалось зниження кількості лейкоцитів, середнього вмісту гемоглобіну в еритроцитах (МСН), середнього об’єму еритроцита (МСV), а також зниження кількості моноцитів, гранулоцитів, рівня сечовини, лужної фосфатази (ЛФ), тригліцеридів (ТАГ), CL та білірубіну. 28-добове нашкірне застосування препарату самкам ІІ дослідної групи спричинило збільшення вагового коефіцієнта маси печінки, селезінки, серця та нирок, маси тіла, а також підвищення концентрації гемоглобіну, кількості еритроцитів, лейкоцитів, рівня гематокриту, тромбоцитів, середнього вмісту гемоглобіну в еритроцитах (МСН), середнього об’єму еритроцита (МСV), лімфоцитів, альбуміну, рівня креатиніну, активності АсАТ, АлАТ, ЛФ, ЛДГ, холестеролу, ТАГ і рівня кальцію. При цьому знизилась середня концентрація гемоглобіну в еритроцитах (МСНС), а також спостерігалось зменшення кількості моноцитів, гранулоцитів, загального білка, сечовини, CL та білірубіну. 28-добове нашкірне застосування препарату самкам ІІІ дослідної групи призвело до підвищення вагового коефіцієнта маси печінки, селезінки, серця та нирок, маси тіла, кількості еритроцитів, рівня гематокриту, тромбоцитів, лімфоцитів, альбуміну, рівня креатиніну, активності АсАТ, АлАТ, ЛФ, ЛДГ, холестеролу, ТАГ, рівня кальцію, хлору та білірубіну. Водночас спостерігалось зниження концентрації гемоглобіну, кількості лейкоцитів, середнього вмісту гемоглобіну в еритроцитах (МСН), середньої концентрації гемоглобіну в еритроцитах (МСНС), середнього об’єму еритроцита (МСV), кількості моноцитів, гранулоцитів, загального білка та рівня сечовини
Роль важких металів у живленні риб
Get PDFAquaculture is one of the most dynamic sectors of the agro-industrial complex, currently providing nearly half of the world’s fish consumed by humans. One of the key factors in the effective development of aquaculture is feed quality, which directly affects fish growth, health, meat quality, and consumer safety. Particular attention in recent studies is given to the content of heavy metals in fish feeds, as they may have both essential (vital) and toxic significance for fish. This article examines the dual nature of the impact of heavy metals on the fish organism: on the one hand, trace elements such as copper, zinc, selenium, manganese, and iron are indispensable for normal biochemical and physiological processes, including immune response, antioxidant defense, growth, metabolism, and enzyme system functioning. On the other hand, an excess or contamination of feeds with toxic forms of these elements, as well as with metals like lead and arsenic, may lead to a range of adverse health effects in fish, such as disrupted enzymatic activity, tissue damage, reduced growth rates, altered behavior, and increased mortality. The paper summarizes up-to-date scientific data on the role of heavy metals in the micromineral nutrition of fish, their routes of entry, absorption, and mechanisms of action in both physiological and toxic concentrations. Species-specific reactions to deficiencies or excesses of these microelements are presented, along with the main sources of heavy metal contamination in feeds, particularly due to raw material components and technological processing. Special attention is given to the bioaccumulation of heavy metals in fish tissues, their potential transfer through the food chain, and the implications for the safety of aquaculture products. These findings can be useful for improving feed quality control systems, formulating balanced diets, and enhancing the overall biosecurity of fish farming.Аквакультура є однією з найдинамічніших галузей агропромислового комплексу, що забезпечує майже половину світового обсягу риби, споживаної людьми. Одним із ключових факторів ефективного розвитку аквакультури є якість кормів, що безпосередньо впливає на ріст, стан здоров’я, якість м’яса риби та її безпечність для споживача. Особливу увагу у сучасних дослідженнях приділяють вмісту важких металів у кормах, оскільки вони можуть мати як есенціальне (життєво необхідне), так і токсичне значення для риб. У статті розглянуто подвійний характер впливу важких металів на організм риб: з одного боку, мікроелементи, такі як мідь, цинк, селен, та залізо, є незамінними для нормального перебігу біохімічних і фізіологічних процесів, включаючи імунну відповідь, антиоксидантний захист, ріст, метаболізм та функціонування ферментних систем. З іншого боку, надлишок або забруднення кормів токсичними формами цих елементів, а також такими металами, як свинець і миш’як, може призводити до низки негативних наслідків для здоров’я риб: порушення ферментативної активності, ураження тканин, зниження темпів росту, зміни поведінки та підвищеної смертності. У роботі узагальнено сучасні наукові дані щодо ролі важких металів у мікромінеральному живленні риб, особливостей їх надходження, засвоєння та механізмів дії на організм у фізіологічних і токсичних концентраціях. Наведено приклади видоспецифічних реакцій на дефіцит або надлишок мікроелементів, охарактеризовано шляхи потрапляння важких металів у корми, особливо через сировинні компоненти та технологічні процеси. Окрема увага приділяється біоакумуляції важких металів у тканинах риб, їх можливій передачі харчовим ланцюгом, а також впливу на безпечність аквакультурної продукції. Отримані узагальнення можуть бути корисними для вдосконалення систем контролю якості кормів, формування збалансованих раціонів та підвищення біобезпеки рибництва загалом
Дослідження мікрофлори великої рогатої худоби та оленів за розвитку ран, абсцесів та ендометритів
Get PDFTo date, pathogenic and opportunistic microorganisms are common. From the biological material collected from the site of abscess development, the predominant microflora were in cattle: Micrococcus luteus, Esherichia coli, Enterococcus faecalis, Staph. epidermidis, Bac. subtilis, Staph. intermedius, Staph. aureus, Streptococcus spp, Staph. haemolyticus, Staph. eguorum, Staph. cohnii, Staph. felis, Corinebacterium xerosis, Kocuria rhizophia, Enterobacter spp: Micrococcus luteus, Staph. epidermidis, Bac. megaterium, Staphylococcus spp. Streptococcus spp. Pseudomonas aeruginosa, Enterococcus faecalis, Esherichia coli. From the biological material collected from the site of wound development, the predominant microflora were in cattle: Bac. megaterium, Acinetobacter spp. 17.65 %, Enterococcus faecalis, Pseudomonas spp: Staph. epidermidis, Staphylococcus spp., Micrococcus luteus, Streptococcus spp., Staph. aureus, Bac. subtilis, Proteus spp., Enterococcus faecalis, Esherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Staph. simulans, Staph. intermedius, Staph. sciuri, Acinetobacter spp., Pseudomonas spp. The predominant microflora of the biological material collected during the development of endometritis were in cattle: Micrococcus luteus, Enterococcus faecalis, Staph. aureus, Staph. chromogenes, Pseudomonas aeruginosa, Staph. haemolyticus, Staph. gallinarium, Staph. simulans, Staph. eguorum, Streptococcus spp. From the results obtained, it can be concluded that in cattle we most often identified Micrococcus luteus – 15.39 % and Enterococcus faecalis – 13.46 % in the study of endometritis, Micrococcus luteus – 23.53 %, Staphylococcus spp. – 23.53 %, but for the study of abscesses of Micrococcus luteus – 20 %, Escherichia coli – 13.33 % of deer for the study of wounds of Escherichia coli – 21.05 %, Staph. aureus – 15.79 % of wounds, and abscesses of Staph. aureus – 31.81 %, Escherichia coli – 27.27 %.На сьогоднішній день поширені патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми. Із біологічного матеріалу відібраного з місця розвитку абсцесу переважаючою мікрофлорою були у великої рогатої худоби: Micrococcus luteus, Esherichia coli, Enterococcus faecalis, Staph. epidermidis, Bac. subtilis, Staph. intermedius, Staph. аureus, Streptococcus spp, Staph. haemolyticus, Staph. eguorum, Staph. cohnii, Staph. felis, Corinebacterium xerosis, Kocuria rhizophia, Enterobacter spp., Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas spp.; у оленів: Micrococcus luteus, Staph. epidermidis, Bac. megaterium, Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Pseudomonas aeruginosa, Enterococcus faecalis, Esherichia coli. Із біологічного матеріалу відібраного з місця розвитку ран переважаючою мікрофлорою були у ВРХ: Bac. мegaterium, Acinetobacter spp., 17,65 %, Enterococcus faecalis, Pseudomonas spp., Proteus spp., Staphylococcus spp., Micrococcus luteus; у оленів: Staph. epidermidis, Staphylococcus spp., Micrococcus luteus, Streptococcus spp., Staph. аureus, Bac. subtilis, Proteus spp., Enterococcus faecalis, Esherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Staph. simulans, Staph. intermedius, Staph. sciuri, Acinetobacter spp., Pseudomonas spp. Із біологічного матеріалу відібраного за розвитку ендометриту переважаючою мікрофлорою були у ВРХ: Micrococcus luteus, Enterococcus faecalis, Staph. аureus, Staph. chromogenes, Pseudomonas aeruginosa, Staph. haemolyticus, Staph. gallinarium, Staph. simulans, Staph. eguorum, Streptococcus spp., Pseudomonas spp. З одержаних результатів можно зробити висновок, що від ВРХ найчастіше ми ідентифіковували при досліджені ендометритів Micrococcus luteus – 15,39 % та Enterococcus faecalis – 13,46 %, мікробіологічні дослідження ран Micrococcus luteus – 23,53 %, Staphylococcus spp. – 23,53 %, а от за дослідження абсцесів Micrococcus luteus – 20 %, Escherichia coli – 13,33 % від оленів за дослідження ран Esherichia coli – 21,05 %, Staph. аureus – 15,79 % за ран, та абсцесів Staph. аureus – 31,81 %, Esherichia coli – 27,27 %