Scientific Messenger of Lviv University of Veterinary Medicine and Biotechnology / Науковий вісник ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій
Not a member yet
3672 research outputs found
Sort by
Preclinical studies of the effects of a drug based on ethylmethylhydroxypyridine succinate and a phosphodiesterase-3 inhibitor on laboratory animals
Get PDFThe study of a drug’s toxicity is one of the key stages in pharmaceutical development. Preclinical studies form the evidence base for the therapeutic efficacy and safety of a medicinal product. The data obtained in such studies allow for the prediction of long-term effects associated with the use of a new drug. The aim of the present study was to experimentally determine the parameters of acute and chronic toxicity of the drug Bendamin in laboratory animals, as well as to assess its cumulative properties.The determination of the acute toxicity of Bendamin revealed that, when administered intragastrically, the drug belongs to toxicity class IV, with an LD₅₀ value exceeding 5000 mg/kg. It does not exhibit cumulative effects, with a cumulation coefficient of 8.31 units. The study of chronic toxicity of Bendamin in white rats demonstrated that prolonged administration for 30 days, either in a therapeutic dose or in a fivefold dose, did not cause clinical signs of poisoning. This was confirmed by physiological fluctuations within normal limits in the studied hematological and biochemical parameters of the rats’ blood. However, prolonged administration of Bendamin in a tenfold therapeutic dose resulted in slight suppression of the animals’ physiological condition. This was evidenced by a 10.1 % decrease in total erythrocyte count and hemoglobin concentration, accompanied by a significant 59.8 % increase in leukocyte count (P < 0.001). Additionally, a reduction in liver function was observed, indicated by a statistically significant decrease in total protein (by 8.0 %) and urea (by 13.5 %), as well as an increase in the activity of AlAT, AsAT, and alkaline phosphatase by 31.6%, 7.4%, and 53.9 %, respectively. Significant changes in liver and spleen mass indices were also identified. Administration of a tenfold therapeutic dose of Bendamin in rats caused disturbances in the hemodynamics of various organs, accompanied by protein-related dystrophic changes with focal localization in the parenchyma of the liver, kidneys, and myocardium. These changes are interpreted as compensatory reactions of the organism to the administration of an elevated dose of the drug and are mostly reversible in nature
Sudden death in turkeys due to abdominal aortic rupture: pathomorphological features and economic impact
Get PDFThis study investigates the causes of sudden death in turkeys aged 120–140 days, which possess high commercial value. The primary cause of death was identified as rupture of the abdominal aorta, accompanied by massive internal hemorrhage. Pathomorphological examination of 94 carcasses and 112 clinically healthy turkeys revealed characteristic macroscopic changes in the vascular wall. An increase in blood shear stress and flow velocity in the abdominal aortic segment was recorded, due to narrowing of the vessel lumen. These conditions promote microdamage, thrombosis, and ultimately vessel rupture. Degenerative processes in the inner (intima) layer of the aortic wall, including local injuries, microtears, and thrombus formation, play a key role in the development of vascular pathology, creating preconditions for catastrophic disruption of the vessel integrity. Pathological changes in the aorta can be subclinical and do not always lead to fatal outcomes. This is confirmed by the detection of structural vascular wall damage in clinically healthy birds during routine slaughter. In 120-day-old turkeys weighing 15–18 kg, physiological narrowing of the aortic lumen from the thoracic to the abdominal section was observed: the diameter decreases from 7.0–6.5 mm in the thoracic segment to 5.7 mm in the abdominal segment. This is accompanied by an increase in blood flow velocity up to 0.633 m/s and shear stress in the abdominal aorta up to 0.89 Pa. Increased hemodynamic load in the abdominal aortic section, combined with anatomical and morphological vulnerability of its wall, contributes to the development of microdamage, subendothelial hematomas, intimal dissection, and creates conditions for spontaneous vessel rupture. The results of the study allow a substantiated association of sudden turkey death with abdominal aortic rupture caused by a complex of local hemodynamic and structural factors. Economic losses were assessed across three age groups, with the greatest losses incurred in birds older than 120 days—up to 1246 UAH per head. The findings have practical significance for preventing vascular catastrophes in industrial poultry farming
Епізоотологічне дослідження поширеності Tritrichomonas blagburni серед домашніх котів Закарпатської області
Get PDFThe aim of the study was to evaluate the prevalence of trichomoniasis caused by Tritrichomonas blagburni among domestic cats in the Zakarpattia region, taking into account epizootology, age, clinical manifestations of the disease, and diagnostic methods. Between 2022 and 2024, 347 cats were examined at the Licovet Veterinary Center (Uzhhorod). To ensure maximum accuracy and representativeness of the samples, two approaches to fecal collection were used: spontaneous collection after defecation (from a litter-free tray) or rectal sampling with sterile saline solution. Based on microscopic examination of native fecal smears, parasitic invasion was detected in 198 (57.1 %)animals. Parasite identification was carried out according to morphological characteristics: oval or pear-shaped body, presence of three free flagella, an undulating membrane, an axostyle, and a characteristic rotary motility. Parasite size ranged from 10 to 25 µm (average 14.2 ± 1.3 µm). A total of 79.5 % of positive animals had liquid or semi-liquid feces, and most positive cases were recorded among cats under one year of age. Morphological blood analysis was performed in spontaneously infected cats. The results indicate a moderate prevalence of the parasite in the region, which correlates with data from other countries and confirms the relevance of routine screening for trichomoniasis in clinical practice. Risk factor analysis showed that invasion was more frequently registered in cats with open access to other animals (yard, shelters, catteries). It was established that 73.2 % of positive animals had contact with other cats, of which 41.4 % lived in catteries. The detection rate of T. blagburni was higher among unneutered animals (61.6 %), although no clear gender predisposition was identified. No seasonality of invasion was observed. Our results demonstrate the significance of T. blagburni as a common protozoan parasite in the feline population of Zakarpattia. Given the lack of awareness and absence of large-scale studies, there is a need to implement comprehensive diagnostic algorithms that include microscopy, molecular diagnostics, and evaluation of clinical symptoms. Further research and monitoring of the prevalence of invasion are necessary for the development of effective strategies to control protozoan infections and to improve the quality of life of infected animals.Метою дослідження було оцінити поширеність трихомонозу, спричиненого Tritrichomonas blagburni, серед домашніх котів Закарпатської області, з урахуванням епізоотології, віку, клінічних проявів захворювання та методів діагностики. У період з 2022 по 2024 рік у ветеринарному центрі “Ліковет” (м. Ужгород) було обстежено 347 котів. Для забезпечення максимальної точності та репрезентативності матеріалу використовували два підходи до забору фекалій: спонтанний збір після дефекації (із лотка без наповнювача) або ректальний відбір з використанням стерильного фізіологічного розчину. За результатами мікроскопії нативних мазків фекалій у 198 (57,1 %) тварин було виявлено паразитарну інвазію. Ідентифікація паразита проводилася за морфологічними ознаками: овальна або грушоподібна форма, наявність трьох вільних джгутиків, ундуляційної мембрани, аксостиля, а також характерної обертової рухливості. Розміри паразита варіювали від 10 до 25 мкм (у середньому 14,2 ± 1,3 мкм). 79,5 % позитивних тварин мали рідкий або напіврідкий кал, а більшість позитивних випадків були виявлені серед котів віком до 1 року. Морфологічний аналіз крові проводився у спонтанно інвазованих котів. Отримані результати вказують на середній рівень поширеності паразита в регіоні, що корелює з даними з інших країн, і підтверджують доцільність рутинного скринінгу на трихомоноз у клінічній практиці. Проведений аналіз факторів ризику засвідчив, що інвазія частіше реєструвалася у котів із відкритим доступом до інших тварин (двір, притулки, розплідники котів). Встановлено, що 73,2 % позитивних тварин контактували з іншими котами, причому 41,4 % жили у розплідниках котів. Частота виявлення T. blagburni була вищою серед нестерилізованих тварин (61,6 %), хоча чіткої гендерної схильності не встановлено. Сезонність інвазії не простежувалась. Результати нашого дослідження демонструють актуальність T. blagburni як поширеного протозойного паразита у котячій популяції Закарпаття. З огляду на недостатню обізнаність та відсутність широкомасштабних досліджень, виникає потреба у впровадженні комплексних діагностичних алгоритмів, що включають мікроскопію, молекулярну діагностику та оцінку клінічних симптомів. Подальші дослідження та моніторинг поширеності інвазії є необхідними для формування ефективних стратегій боротьби найпростішими та поліпшення якості життя інфікованих тварин
Гістопатологія печінки корів за поліморбідної патології
Get PDFThe study is devoted to investigating the morphofunctional changes in the liver of cows with polymorbid pathology, specifically with combinations of ketosis-hypocalcemia, ketosis-mastitis, and ketosis-endometritis, depending on lactation stage and average daily milk yield. The subjects of the study were cows in their first (105 heads), second (112 heads), and third (125 heads) lactations. Pathologies were detected in 60 %, 53.57 %, and 47.27 % of the animals, respectively. Ketosis, as the primary metabolic disorder, was present in all examined combinations. It was established that in first-lactation cows the predominant combination was ketosis-endometritis. Histological examination of the liver revealed moderate diffuse vacuolization of hepatocyte cytoplasm, diffuse necrosis, and lymphocytic-macrophage infiltration of portal tracts. Disorganization of hepatic plates and disrupted lobular architecture were also observed. In cases of ketosis-hypocalcemia in first-lactation cows, the lobular structure of the liver was preserved, but widespread hepatocyte vacuolization, necrosis throughout the tissue, and mild lymphocytic-macrophage infiltration were noted. These changes indicate significant functional load and parenchymal liver damage. In ketosis-mastitis cases (first lactation), pronounced diffuse vacuolization of hepatocytes (severe fatty degeneration), moderate diffuse necrosis, and accumulation of inflammatory cells were observed, indicating focal chronic hepatitis. Mastitis exacerbated the systemic inflammatory response, contributing to liver damage. In second-lactation cows with ketosis-endometritis, the liver showed dilated and altered portal tracts, areas of fibrosis around the central vein, accumulation of inflammatory cells, and dilated bile ducts, indicating chronic inflammation and periportal fibrosis. The ketosis-hypocalcemia combination in second-lactation cows led to significant diffuse vacuolization of hepatocyte cytoplasm (macrovesicular steatosis), active cell necrosis, mild diffuse lymphocytic-macrophage infiltration with eosinophils, and connective tissue proliferation around portal tracts (periportal fibrosis). These findings confirm a severe form of hepatosis with chronic inflammation and initial fibrosis, reflecting a high level of metabolic stress. In third-lactation cows the highest proportion was in the ketosis-mastitis group. Microscopically, hepatosis with features of chronic inflammation and fibrosis was detected, confirmed by the presence of lymphocytes, macrophages, and connective tissue proliferation. Overall, the study results showed that polymorbid pathology in cows leads to significant morphofunctional changes in the liver, ranging from fatty degeneration and hepatocyte necrosis to fibrosis. The severity of these changes depends on the combination of diseases and the lactation period.Дослідження присвячене вивченню морфофункціональних змін у печінці корів з поліморбідною патологією, а саме з комбінаціями кетоз-гіпокальціємія, кетоз-мастит та кетоз-ендометрит, залежно від лактації та показників середньодобового надою. Об’єктом дослідження стали корови першої (105 голів), другої (112 голів) та третьої (125 голів) лактацій. Патології виявлено у 60 %, 53,57 % та 47,27 % тварин відповідно. Кетоз, як основний метаболічний розлад, був присутній у всіх досліджуваних комбінаціях. Встановлено, що у корів за першої лактації переважала комбінація кетоз-ендометрит. За гістологічного дослідження печінки виявлено помірну дифузну вакуолізацію цитоплазми гепатоцитів, дифузний некроз та лімфоцитарно-макрофагальну інфільтрацію портальних трактів. Відмічено також дезорганізацію печінкових пластинок та порушення архітектоніки часточок. При комбінації кетоз-гіпокальціємія у корів першої лактації спостерігалась збережена пластинчаста будова печінки, проте з поширеною вакуолізацією гепатоцитів, некрозом клітин по всьому препарату та незначною лімфоцитарно-макрофагальною інфільтрацією. Ці зміни свідчать про значне функціональне навантаження та пошкодження паренхіми печінки. У випадку кетоз-маститу (перша лактація) відмічено значну дифузну вакуолізацію гепатоцитів (важка жирова дистрофія), помірний дифузний некроз та скупчення запальних клітин, що вказує на вогнищевий хронічний гепатит. Мастит посилював системну запальну реакцію, що призводила до ураження печінки. У корів за другої лактації при кетозі-ендометриті виявлено розширені та змінені портальні тракти печінки, ділянки фіброзу навколо центральної вени, скупчення запальних клітин та розширені жовчні протоки, що свідчить про хронічне запалення та перипортальний фіброз. Комбінація кетоз-гіпокальціємія у корів другої лактації призводила до значної дифузної вакуолізації цитоплазми гепатоцитів (макровезикулярний стеатоз), активного некрозу клітин, незначної дифузної лімфоцитарно-макрофагальної інфільтрації з еозинофілами та розростання сполучної тканини навколо портальних трактів (перипортальний фіброз). Ці дані підтверджують важку форму гепатозу з елементами хронічного запалення та початкового фіброзу, що відображає значний метаболічний стрес. У корів за третьої лактації найбільший відсоток припадав на комбінацію кетоз-мастит. Мікроскопічно виявлено гепатоз з елементами хронічного запалення та фіброзу, що підтверджено наявністю лімфоцитів, макрофагів та розростанням сполучної тканини. Загалом, результати дослідження показали, що поліморбідна патологія у корів призводить до значних морфофункціональних змін у печінці, починаючи від жирової дистрофії, некрозу гепатоцитів та до фіброзу. Ступінь вираженості цих змін залежить від комбінації захворювань та лактаційного періоду
Локальні аспекти агробіорізноманіття у контексті сталого розвитку
Get PDFThis paper provides a detailed examination of the concept of agrobiodiversity, emphasizing its various interpretations and assessment approaches. It is noted that agrobiodiversity can be interpreted as a concept or principle, a natural phenomenon or process, a system of indicators, or even a resource. The absence of a universally accepted numerical measure of this phenomenon complicates its quantitative evaluation. However, existing approaches allow agrobiodiversity to be considered a type of overall biological diversity. Various diversity indices are often applied for its assessment. In particular, the level of agrobiodiversity in agroecosystems, as an indicator of agricultural production, is a component of the ABI index used by the FAO to assess the sustainability of economic development in different regions. This study analyzes the dynamics of the agrobiodiversity index in the Lviv region over three decades, particularly in the fields of crop production and animal husbandry. The Shannon diversity index was used for calculations, based on statistical data regarding the structure of sown areas of major agricultural crops and the livestock population of key agricultural animal species. The results indicate that the level of agrobiodiversity in crop production generally increased, whereas in animal husbandry, it tended to decline. At the same time, the yield of all major agricultural crops showed a steady increase, reflecting positive changes in production technologies and improvements in agricultural efficiency. The paper also substantiates the key economic factors influencing the level of agrobiodiversity. It was found that economic approaches can either contribute to increasing biodiversity or lead to its decline, depending on farming strategies and market conditions. The prospects for preserving agrobiodiversity are directly linked to enhancing regional food security, strengthening resilience to climate change and global environmental challenges, supporting traditional farming practices in certain areas, and creating the prerequisites for the sustainable development of the region as a whole.У цій роботі детально розглянуто поняття агробіорізноманіття, з акцентом на його різних трактуваннях та особливостях оцінювання. Вказано, що агробіорізноманіття можна інтерпретувати як концепцію чи принцип, природне явище чи процес, систему показників або навіть як ресурс. Відсутність єдиної загальноприйнятої чисельної міри цього явища ускладнює його кількісне оцінювання, однак сучасні підходи дозволяють розглядати агробіорізноманіття як один із видів загального біологічного різноманіття. Для його оцінки часто застосовують міри різноманітності. Зокрема, рівень біорізноманіття агроекосистем, як індикатор сільськогосподарського виробництва, є складовою індексу ABI, що використовується ФАО (FAO) для оцінки стійкості економічного розвитку територій. У дослідженні проаналізовано динаміку індексу агробіорізноманіття у Львівській області впродовж трьох десятиліть, зокрема в галузях рослинництва та тваринництва. Для розрахунків використано міру різноманітності Шеннона, базуючись на статистичних даних щодо структури посівних площ основних сільськогосподарських культур та чисельності поголів'я ключових видів сільськогосподарських тварин. Результати показали, що в рослинництві рівень агробіорізноманіття загалом зростав, тимчасом як у тваринництві він мав тенденцію до зниження. Водночас врожайність усіх основних культур демонструвала стабільне зростання, що свідчить про позитивні зміни у виробничих технологіях та підвищення ефективності сільського господарства. У роботі також обґрунтовано основні економічні чинники, що впливають на рівень агробіорізноманіття. Виявлено, що економічні підходи можуть як сприяти зростанню біорізноманіття, так і призводити до його скорочення, залежно від стратегій господарювання та ринкових умов. Перспективи збереження агробіорізноманіття безпосередньо пов’язані з підвищенням продовольчої безпеки регіону, зміцненням його стійкості до кліматичних змін та глобальних екологічних викликів, підтримкою традиційних форм господарювання в окремих районах, а також формуванням передумов для сталого розвитку області загалом
Вплив підгодівлі бугайців хелатними сполуками мікроелементів на якісні показники яловичини
Get PDFOne of the main tasks of agricultural science in the conditions of reforming agricultural production and unsatisfactory environmental conditions is to provide the population with high-quality and environmentally friendly food products. Among them, beef occupies a prominent place. The productivity of young animals for fattening depends on species and breed characteristics, and the manifestation of their hereditary qualities and properties is largely determined by high-quality feeding. It is not always possible to meet the needs of farm animals and, in particular, young animals for fattening in trace elements and vitamins through feed, especially in the western regions of Ukraine, where soils, water, and feed are much poorer in the content of certain trace elements than in other regions. Therefore, the correction of microelement and vitamin nutrition of animals corrects mineral metabolism in their body, serves as the basis for increasing productivity and improving product quality. The existing norms of microelement and vitamin supplements are approximate and not always adequate to the needs of the body and they need to be adjusted taking into account the biogeochemical zone, level and direction of productivity. Control over the quality and sanitary condition of products, their production, storage, transportation and sale is of utmost importance in animal husbandry. Therefore, we were interested in studying how feeding bulls with chelated microelement compounds (ME) affects the organoleptic, physicochemical and sanitary indicators of beef. The data obtained indicate that the meat from animals of the control and experimental groups after slaughter (steamed) and after 48 hours of storage (chilled) was of good quality and suitable for storage. After 14 days of storage, the number of microorganisms in smears – prints from the longest back muscle of animals of the experimental groups was less than in animals of the control group. There was also a decrease in the pH of meat from animals of group IV towards the acidic side compared to the control, which created unfavorable conditions for the development of microorganisms. We also conducted a tasting evaluation of boiled meat and broth, determining the appearance, aroma, taste, tenderness and juiciness. When analyzing the data obtained, it was found that the best was the IV group, which was fed chelated compounds of trace elements with vitamins. As a result, the overall tasting score was 1.58 points higher than in the meat obtained from the bulls of the control group. The broth prepared from the meat of animals of the experimental groups had better organoleptic indicators (appearance, aroma, taste and richness) than the broth from the meat of the bulls of the control group, but the highest score was in the broth of animals of the IV group. Therefore, conducting research in this direction (feeding bulls with chelated compounds of ME and vitamins) will allow a deeper study of the metabolic processes on their meat productivity and beef quality indicators.Одним з головних завдань аграрної науки в умовах реформування сільськогосподарського виробництва і незадовільного стану довкілля є забезпечення населення повноцінними і екологічно чистими продуктами харчування. Серед них чільне місце займає яловичина. Продуктивність відгодівельного молодняку залежить від видових і породних особливостей, а прояв їх спадкових якостей і властивостей у значній мірі визначається повноцінною годівлею. Забезпечити потребу сільськогосподарських тварин і зокрема, відгодівельного молодняку в мікроелементах і вітамінах за рахунок кормів не завжди є можливим, особливо у західних областях України, де ґрунти, вода, корми значно бідніші на вміст тих чи інших мікроелементів ніж в інших регіонах. Тому корекція мікроелементно-вітамінного живлення тварин коректує мінеральний обмін в їх організмі, служить основою підвищення продуктивності та покращення якості продукції. Існуючі норми добавок мікроелементів і вітамінів є орієнтовними і не завжди адекватні потребам організму і їх необхідно корегувати з врахуванням біогеохімічної зони, рівня і напрямку продуктивності. Надзвичайно важливе значення в тваринництві належить контролю за якістю і санітарним станом продукції, її виробництвом, зберіганням, транспортуванням і реалізацією. Тому, нам цікаво було вивчити як впливає підгодівля бугайців хелатними сполуками мікроелементів (МЕ) на органолептичні, фізико – хімічні та санітарні показники яловичини. Отримані дані свідчать про те, що м’ясо від тварин контрольної та дослідних груп після забою (парне) та через 48 годин зберігання (охолоджене) було доброякісним і придатним для зберігання. Через 14 діб зберігання кількість мікроорганізмів в мазках – відбитках з найдовшого м’язу спини тварин дослідних груп була меншою ніж у тварин контрольної групи. Також спостерігалось зниження рН м’яса тварин IV групи в кислу сторону порівняно з контрольною, а це створювало несприятливі умови для розвитку мікроорганізмів. Ми також провели дегустаційну оцінку вареного м’яса і бульйону, при цьому визначали зовнішній вигляд, аромат, смак, ніжність і соковитість. При аналізі отриманих даних встановлено, що кращою виявилась IV група яким згодовували хелатні сполуки мікроелементів з вітамінами. Внаслідок чого загальна дегустаційна оцінка була на 1,58 бала вища, ніж у м’ясі одержаному від бугайців контрольної групи. Бульйон, приготовлений з м’яса тварин дослідних груп, мав кращі органолептичні показники (зовнішній вигляд, аромат, смак і наваристість) ніж бульйон з м’яса бугайців контрольної групи, проте найвищий бал був у бульйону тварин IV групи. Отже, проведення досліджень саме в такому напрямку (підгодівля бичків хелатними сполуками МЕ і вітамінів) дозволить глибше вивчити процеси обміну речовин на їх м’ясну продуктивність і показники якості яловичини
Методи визначення добової норми годівлі форелі: їх суть, переваги та недоліки
Get PDFIn modern aquaculture, the use of highly nutritious compound feeds in accordance with established feeding standards is one of the key factors determining the productive qualities of trout. Rationally organized feeding of trout with complete compound feeds contributes to increased growth rates, enhanced vitality, reduced feed conversion ratio, and improved product quality. Therefore, adherence to scientifically based feeding norms directly affects the economic efficiency of fish farming enterprises as a whole. This article examines four methods for determining the daily feeding rate for trout of different age groups: the Deuel method (Charles R. Deuel), the Pile method (Earl A. Pile), the Haskell method (David C. Haskell) and the Willoughby method (H. Willoughby). Each of these methods has certain advantages and disadvantages, which determine their varying levels of effectiveness under specific trout farming conditions. Thus, for practical application, a fish farm technologist must be familiar with the specific features of each approach, understand the contexts in which they are most appropriately used, and be able to reasonably choose the most optimal method depending on production objectives. As analysis shows, all available tables and formulas for determining the daily feeding rate of trout should be regarded as indicative only. This is because they take into account only a limited number of factors, such as the live weight of the fish, water temperature, dissolved oxygen content, and the nutritional value of the feed. At the same time, in real-world fish farming operations, feeding efficiency is also influenced by other factors that are not included in the calculation models. These include water quality, stocking density, fish activity levels, health status, and the technological features of the rearing systems. Therefore, the practical use of such calculated recommendations requires adjustments based on direct observations of fish behavior, feed consumption, and adaptation to the specific conditions of the farm.У сучасній аквакультурі використання високопоживних комбікормів відповідно до встановлених норм годівлі є одним із ключових чинників, що визначають продуктивні якості форелі. Раціонально організована годівля форелі повнораціонними комбікормами сприяє підвищенню інтенсивності росту риби, її життєздатності, зниженню витрат корму на одиницю продукції та покращенню її якості. Тому дотримання науково обґрунтованих норм годівлі риби безпосередньо впливає на економічну ефективність функціонування рибоводного підприємства в цілому. У статті розглянуто чотири методи визначення добових норм годівлі форелі різних вікових груп: метод Д’юела (Charles R. Deuel), метод Пайла (Earl A. Pile), метод Хаскелла (David C. Haskell) та метод Віллоубі (H. Willoughby). Кожен із зазначених методів має певні переваги та недоліки, що зумовлює різний рівень їх ефективності за конкретних умов вирощування форелі. Тому для практичного застосування, технолог рибоводного господарства повинен орієнтуватися в особливостях кожного підходу, розуміти сфери їх доцільного використання та вміти обґрунтовано обирати найбільш оптимальний метод залежно від виробничих завдань. Як показує аналіз методів, усі наявні таблиці та формули для визначення добової норми годівлі форелі слід розглядати лише як орієнтовні. Це зумовлено тим, що вони враховують лише обмежене коло показників, таких як жива маса риби, температура води, вміст розчинного у воді кисню, поживна цінність корму. Водночас, у реальних умовах функціонування рибного господарства на ефективність годівлі впливають й інші чинники, які залишаються поза межами розрахункових моделей. До них належать якісний склад води, щільність посадки, активність, стан здоров’я риби, а також технологічні особливості систем вирощування. Саме тому практичне використання таких розрахункових рекомендацій потребує коригування на основі безпосередніх спостережень за поведінкою риби, споживанням нею корму та адаптації до конкретних умов господарства
Агроекологічні аспекти біоенергетики
Get PDFBioenergy occupies a prominent place in debates on the global energy transition, yet its role requires critical reappraisal. Despite the intuitive appeal of biomass as a renewable carbon source, current energy yields per unit area and energy return on investment (EROI) indicate that bioenergy cannot serve as a system-forming foundation for the energy sector; rather, it should be regarded as a supplementary instrument, useful in certain applications but unable to deliver the scale and efficiency of fossil fuels or of other renewables, notably solar and wind. An analysis of greenhouse-gas emissions in the pre-industrial and industrial eras from AFOLU (Agriculture, Forestry and Other Land Use) and from fossil-fuel use indicates that the climate neutrality of bioenergy is not an inherent property but is shaped by ecological context and management practices. Within these constraints, particular avenues merit attention. Microalgae exhibit exceptionally high biomass productivity per unit area, yet their low technological readiness and unfavorable energy balances currently limit their broad deployment as a carbon feedstock for energy and chemical industries. Lignocellulosic resources remain the most realistic option for large-scale integration, provided conversion processes are optimized and land use is managed sustainably. Additional promising directions include coupling bioenergy with phytoremediation, where plants both accumulate contaminants and produce biomass that can be valorized for energy. Bioengineering approaches to develop plants that combine hyperaccumulation capacity, enhanced contaminant tolerance, deep and branched rooting systems, and high biomass yields are emphasized. The cultivation of perennial herbaceous energy crops and short-rotation woody coppice on marginal lands can contribute to soil carbon sequestration and improved soil quality. Energy recovery from biowaste is a further application area, but it requires a careful balance between energy extraction and the return of nutrients to soils. In conclusion, bioenergy should not be considered a universal substitute for fossil fuels; rather, it is a context-dependent, auxiliary tool that can generate synergies with ecosystem services such as soil restoration and the utilization of biowaste.Біоенергетика посідає помітне місце в дискусіях про глобальний енергетичний перехід, проте її роль потребує критичного переосмислення. Попри інтуїтивну привабливість біомаси як відновлюваного джерела вуглецю, сучасні показники виходу енергії з одиниці площі та коефіцієнти енергетичного виходу на вкладену енергію (EROI – energy return on investment) свідчать, що біоенергетика не може стати системоутворювальною основою енергетики. Натомість її варто розглядати як допоміжний елемент, корисний у певних застосуваннях, але неспроможний забезпечити масштаб і ефективність, притаманні викопному паливу чи іншим відновлюваним джерелам, зокрема сонячній та вітровій енергетиці. Аналіз рівня викидів парникових газів у доіндустріальну та індустріальну еру від AFOLU (Agriculture, Forestry and Other Land Use – сільське господарство, лісівництво та інше землекористування) і від використання викопного палива свідчить про те, що кліматична нейтральність біоенергетики не є заданою характеристикою, а формується залежно від екологічного контексту та практик управління. За цих обмежень біоенергетики окремі напрями заслуговують на особливу увагу. Мікроводорості мають винятково високий вихід біомаси з одиниці площі, проте низький рівень технологічної готовності та несприятливий енергетичний баланс поки що обмежують їхнє широке застосування як джерела вуглецю для енергетики та хімічної промисловості. Лігноцелюлозні ресурси залишаються найбільш реалістичним варіантом для масштабної інтеграції в енергосистему за умови оптимізації процесів перетворення та стійкого землекористування. Додаткові перспективні напрями охоплюють поєднання біоенергетики з фіторемедіацією, коли рослини, що акумулюють забруднювачі, дають біомасу, при утилізації якої можна отримати додатковий енергетичний ресурс. Підкреслено необхідність використання біоінженерних підходів для створення рослин, що поєднують здатність до гіперакумуляції токсинів, підвищену стійкість до них, глибоку розгалужену кореневу систему та високий вихід біомаси. Інший перспективний напрям – це вирощування багаторічних енергетичних трав’яних та короткоротаційних деревних культур на маргінальних землях, що може сприяти секвестрації вуглецю в ґрунтах та підвищенню їхньої якості. Рекуперація енергії при утилізації біовідходів – ще одна сфера застосування біоенергетики, але при цьому потрібно зберігати тонкий баланс між отриманням енергії та поверненням поживних речовин в ґрунт. У підсумку, біоенергетика має розглядатися не як універсальна заміна викопного палива, а як контекстно обумовлений, допоміжний інструмент, який створює синергії з екосистемними послугами, як-от відновлення ґрунтів чи утилізація біовідходів
Вплив різних систем випарного охолодження на мікроклімат приміщення, благополуччя та продуктивність свиней в умовах теплового стресу
Get PDFThe aim of the study was to compare the effectiveness of two air-cooling systems–fine-droplet water spraying under high pressure (fogging) and the forced evaporative cooler “Jet Cool” – in shaping the microclimate of farrowing rooms for sows and to determine the relationship with their productivity. It was established that the use of “Jet Cool” evaporative panels ensured more stable microclimatic parameters. In the piglets’ activity zone, the temperature under the brooder was 2.8 % higher than with fogging (29.3 °C vs. 28.5 °C), remaining within the thermoneutral comfort range (22–30 °C). The temperature in the piglet creep area reached 30.6 °C (+0.8 °C), while in the sow’s lying area it was 2.7 °C (10.7 %) lower compared to fogging (22.6 °C vs. 25.3 °C, P < 0.001), corresponding to the optimal range for adult animals. Relative humidity in the rooms with evaporative panels remained within the norm; in particular, at the level of the sow’s respiratory tract it was 2.8 % lower (65.9 % vs. 68.7 %), and in piglets 66.1 % vs. 68.9 % (P < 0.001). Air velocity decreased on average by 23.5–45.2 % depending on the zone, which reduced the risk of drafts and improved thermoregulation in animals. It was proven that the use of evaporative panels reduced the temperature-humidity index by 3.2 points (4.4 %). The respiratory rate of sows decreased by 4 breaths/min (8.7 %; P < 0.05), and body weight loss during lactation by 1.1 kg (17.5 %). Average daily feed intake increased by 1.06 %, while feed conversion per 1 kg of weight gain and per 1 L of milk decreased (by 2.0–4.9 %). Due to higher milk yield in sows, piglets’ prestarter feed intake decreased by 8.5–9.7 %. Average daily and total milk yield increased by 5.4 % and 3.5 %, respectively. The number of weaned piglets, their survival rate (+1.48 %), and body weight at weaning (+0.14 kg per piglet; +3.1 kg per litter, P < 0.01) showed a positive trend. Average daily weight gains were significantly higher (4.4–6.5 %; P < 0.05). Thus, the application of evaporative panels has a comprehensive positive effect on the housing microclimate, physiological state of sows, milk production, piglet performance, and feed efficiency, thereby improving the economic effectiveness of pig production during lactation.Метою дослідження було порівняти ефективність двох систем охолодження повітря – дрібнодисперсного розпилення води під високим тиском (туманоутворення) та примусового випарного охолоджувача “Jet Cool” – у формуванні мікроклімату приміщень для опоросу свиноматок та визначити зв’язок із їх продуктивністю. Встановлено, що використання випарних панелей “Jet Cool” забезпечує стабільніші параметри мікроклімату. У зоні життєдіяльності поросят температура під брудером була на 2,8 % вищою, ніж при туманізації (29,3 °C проти 28,5 °C), залишаючись у межах термокомфорту (22–30 °C). Температура в лігві поросят становила 30,6 °C (+0,8 °C), тоді як у лігві свиноматки була на 2,7 °C (10,7 %) нижчою, ніж при туманному охолодженні (22,6 °C проти 25,3 °C, P < 0,001), що відповідало оптимальному діапазону для дорослих тварин. Вологість повітря у приміщенні з випарними панелями залишалася в межах норми, зокрема на рівні дихальних шляхів свиноматок вона була на 2,8 % нижчою (65,9 % проти 68,7 %), а у поросят – 66,1 % проти 68,9 % (P < 0,001). Швидкість руху повітря знижувалась у середньому на 23,5–45,2 % залежно від зони, що зменшувало ризик протягів і покращувало терморегуляцію тварин. Доведено, що застосування випарних панелей сприяло зниженню тепловологісного індексу на 3,2 бала (4,4 %) частота дихання у свиноматок зменшилася на 4 рази/хв (8,7 %; P < 0,05), а втрата маси тіла під час лактації – на 1,1 кг (17,5 %). Середньодобове споживання корму підвищилось на 1,06 %, при цьому витрати корму на 1 кг приросту та 1 л молока зменшилися (2,0–4,9 %). Завдяки вищій молочності свиноматок споживання престартерного корму поросятами скоротилось на 8,5–9,7 %. Середньодобове та сумарне виділення молока збільшилися на 5,4 % та 3,5 % відповідно. Кількість відлучених поросят, їхня збереженість (+1,48 %) та маса при відлученні (+0,14 кг на голову; +3,1 кг на гніздо, P < 0,01) мали позитивну динаміку. Середньодобові прирости були достовірно вищими (4,4–6,5 %; P < 0,05). Отже, використання випарних панелей має комплексний позитивний ефект на мікроклімат приміщення, фізіологічний стан свиноматок, молочність, продуктивність поросят та ефективність використання корму, що забезпечує підвищення економічної результативності свинарства у період лактації
Інноваційні підходи до підготовки кваліфікаційних робіт майбутніх фахівців з харчових технологій
Get PDFThe article addresses current issues related to the organization of coursework and qualification thesis preparation by students majoring in “Food Technologies”. The study analyzes modern requirements for the content and methodology of such academic works, taking into account the challenges of globalization and the innovative development of the food industry. The authors emphasize the importance of ensuring scientific novelty, practical relevance, and alignment of student research topics with the current demands of the labor market. It is established that the key criteria for the successful implementation of coursework and qualification theses include the relevance of the chosen topic, a thorough review of scientific literature, formulation of original hypotheses, and the application of innovative research methods. Special attention is given to the role of the academic supervisor, who provides methodological guidance throughout the research process, assists in shaping scientific objectives, and ensures the verification of obtained results. The article outlines the main stages of organizing student research activities, which involve close cooperation between students, academic staff, industry professionals, and representatives of scientific communities. The importance of adhering to academic integrity standards is emphasized, including proper citation of sources, accurate presentation of research results, and the prevention of plagiarism. A structured model of research activity management for students is proposed, incorporating multi-level interaction between administrative, scientific-methodological, and student units within higher education institutions. The roles of academic departments, research laboratories, student scientific associations, and external partners in ensuring a high level of student research training are defined. Recommendations are formulated for improving the organization, preparation, and defense of coursework and qualification theses, aimed at enhancing the innovative potential of future professionals. The findings can be used to further improve the educational process in higher education institutions and contribute to the development of students’ professional competencies and their ability to effectively respond to contemporary challenges in the field of food technology.У статті розглянуто актуальні питання організації підготовки курсових і кваліфікаційних робіт студентами спеціальності “Харчові технології”. Проаналізовано сучасні вимоги до змісту й методології таких робіт з урахуванням викликів глобалізації та інноваційного розвитку харчової промисловості. Автори наголошують на необхідності забезпечення наукової новизни, практичної значущості та відповідності тематики студентських досліджень сучасним потребам ринку праці. Визначено, що ключовими критеріями успішної реалізації курсових і кваліфікаційних робіт є актуальність вибраної проблематики, детальний аналіз наукових джерел, формулювання оригінальних гіпотез і застосування новаторських методів дослідження. Особливу увагу приділено ролі наукового керівника, який забезпечує методичний супровід дослідницького процесу, допомагає у формуванні наукових завдань та забезпечує верифікацію отриманих результатів. Описано основні етапи організації науково-дослідної діяльності студентів, які передбачають тісну взаємодію здобувачів із науково-педагогічним складом, фахівцями галузевих підприємств та представниками наукових товариств. Підкреслено важливість дотримання стандартів академічної доброчесності, що включає коректне цитування джерел, належне оформлення результатів дослідження та уникнення плагіату. Запропоновано структуровану модель управління науково-дослідною діяльністю здобувачів, яка включає багаторівневу взаємодію адміністративних, науково-методичних і студентських підрозділів закладу вищої освіти. Визначено роль кафедр, наукових лабораторій, студентських наукових об’єднань і зовнішніх партнерів у забезпеченні високого рівня підготовки студентських робіт. Сформульовано рекомендації щодо вдосконалення організації, підготовки та захисту курсових і кваліфікаційних робіт, спрямовані на підвищення інноваційного потенціалу майбутніх фахівців. Отримані результати можуть бути використані для подальшого удосконалення освітнього процесу в закладах вищої освіти, що сприятиме формуванню професійних компетентностей здобувачів і їхній здатності ефективно реагувати на сучасні виклики у сфері харчових технологій