Scientific publications of the Nizhyn Gogol State University / Наукові видання Ніжинського державного університету імені Миколи гоголя
Not a member yet
1336 research outputs found
Sort by
ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНОГО КОНТЕКСТУ НА РОЗВИТОК МОЛОДІ
No full textThe formation of youth policy in Ukraine is focused on creating comfortable conditions for young people, opportunities for self-realization, meeting their needs. the potential of young people can be revealed more effectively if youth workers apply various active approaches in their work. Thus the experience of Western European countries and the United States of America in scientifically substantiating the factors of positive influence on the behavior of young people can be useful for the formation of solidly backgrounded youth policy in Ukraine. The United States and European countries have accumulated considerable theoretical experience in the analysis and evaluation of youth work within the theory of positive youth development. One of the directions of positive youth development is the Theory of Context and Community Change and the positive impact of changes on the young person. Analysis and evaluation of this direction’s practices and interventions is relevant for Ukraine. Considering the social context of the young person as an influential element of development, the community is a social environment, and young people are the agents of their own development. The impact of the context on the young person consists of two assumptions: such contexts can be deliberately changed to increase the success of youth development (1); the changes of these contexts change a person (2). Thus, practices for the positive youth development allow young people to develop conscious self-regulation and many positive experiences. They, in turn, protect against risky behavior, in particular, drug use and violence/anti-social behavior, or, more precisely, compensate for these negative practices. The Theory of Context and Community Change focuses on processes, strategies and tactics that can directly or indirectly change the social context and community. There is ample evidence that social contexts can be changed to promote positive youth development, as well as ample evidence of why such approaches have positive effects.Формування молодіжної політики в Україні орієнтоване на формування комфортних умов для молоді, можливості для самореалізації, задоволення її потреб. За умови застосування більш активних підходів у сфері молодіжної роботи потенціал молоді може бути розкритий більш ефективно. З огляду на це, досвід західних країн Європи та Сполучених Штатів Америки щодо наукового обґрунтування факторів позитивного впливу на поведінку молодих людей, може бути корисним для формування обґрунтованої молодіжної політики в Україні. В США та в країнах Європи накопичений значний теоретичний досвід аналізу та оцінки молодіжної роботи в межах теорії позитивного розвитку молоді. Актуальним для України є такий напрямок, як дослідження зміни соціального контексту та позитивного впливу змін на молоду особу. Причому, розглядаючи соціальний контекст молодої особи як впливовий елемент розвитку, громада є соціальним середовищем, а молодь – самі агенти власного розвитку. Вплив соціального контексту на молоду особу складається з двох припущень: по-перше, такі контексти можуть бути навмисно змінені, щоб підвищити успіх у розвитку молоді та розширенні її можливостей; по-друге, зміни в цих контекстах змінюють людину. Так, практики задля позитивного розвитку молоді дозволяють їм розвивати свідоме саморегулювання та безліч позитивних досвідів. Саме вони, в свою чергу, захищають від ризикованої поведінки, зокрема, вживання наркотиків та насильства або, точніше, компенсують ці практики. Теорія зміни соціального контексту та спільноти зосереджується на процесах, стратегіях і тактиках, які можуть прямо чи опосередковано змінювати соціальний контекст та спільноту. Існує безліч доказів того, що соціальні контексти можуть бути змінені для сприяння позитивному розвитку молоді, а також безліч даних про те, чому такі підходи мають позитивні наслідки
Проблема "Я – Інший" в оповіданні В. Г. Короленка "Без мови"
No full textThe article deals with the problem of cultural opposition "I am Differentr" in the story of V. G. Korolenko "No language". The purpose of the research is to trace the confrontation between different cultures, moral and ethical laws, and priorities between Ukrainian immigrants and American residents. The problems of historical memory, ethnic and national identity of the Ukrainians are explored. The formation and destruction of the myth of the new country as a peasant paradise are traced. Korolenko considers two types of immigrant adaptation in a newcountry: when one assimilates quickly and does not feel discomfort from a foreign-language cultural environment, and another when it is painful and gradual, with the realization of the loss of one’s ethnic identity. The onyric elements are analyzed - the horrible dreams that the writer uses to supplement the picture of "cultural shock" (K. Oberg) from being in a foreign country. The onyric elements in Korolenko’s work act as a memory repeater, analyzing past, present, and plotting future events. The periodization of the process of the hero’s adaptation in the foreign country is determined. The first period is the "cultural shock" that results from the loss of all familiar signs and symbols of social interaction. The second is after a series of conflicts that inevitably arise between the hero and the authorities of the new country. And the third period, which took place under the direct influence of Yevgeny Nilov, a noble intellectual and the hero’s fellow countryman. Gradually overcoming cultural-centrism, resistance to the arrangement of another, incomprehensible life, the hero becomes aware of the need for communication and the manifestation of cultural pluralism.У статті розглядається проблема культурної опозиції "Я – Інший" в оповіданні В. Г. Короленка "Без мови". Мета дослідження – простежити протистояння різних культур, морально-етичних законів і пріоритетів між українськими емігрантами та мешканцями Америки. Досліджуються проблеми історичної пам’яті, етнічної та національної ідентичності українців. Простежується формування та руйнація міфу про нову країну як селянський рай та заміна його на біблійний – про Содом і Гоморру. Короленко розглядає два види адаптації іммігрантів в новій країні: коли людина швидко асимілює і не відчуває дискомфорту від іншомовного культурного середовища, та інший – коли це відбувається болісно і поступово, з усвідомленням втрати своєї етнічної ідентичності. Аналізуються оніричні елементи – жахливі сновидіння, які використовує письменник для доповнення картини "культурного шоку" (К. Оберг) від перебування в чужій країні. Оніричні елементи в творі Короленка виконують роль ретранслятора пам’яті, коли відбувається аналіз минулого, теперішнього і прогноз майбутніх подій. Визначається періодизація процесу адаптації героя в чужій країні. Перший період – "культурний шок", який виникає внаслідок втрати всіх звичних знаків і символів соціальної взаємодії. Другий – після низки конфліктів, що неодмінно виникають між героєм та представниками влади нової країни. І третій період, який відбувся під безпосереднім впливом Євгена Нілова, дворянського інтелігента та земляка героя. Поступово долаючи культуроцентризм, опір устрою іншого, незрозумілого життя, герой приходить до усвідомлення необхідності спілкування та виявлення культурного плюралізму
Доноси чиновників на керівництво на початку ХІХ століття (за матеріалами справ маршала ніжинського повітового дворянства Матвія Яковича Почеки)
No full textThe article is devoted to the study of the denunciation phenomenon and the practice of denunciation that existed among the bureaucratic environment of the Russian Empire at the beginning of the 19th century. On the example of the activity of the leader of the nobility of Nezhin district M. Ya. Pocheka. The kidneys examined the features of this problem. The researcher focuses on the differences in the writing of denunciations based on the specific goal that their author pursues. The concrete examples show the difference between political and business denunciations, between selfish and selfless. The mechanisms of protection of bosses from the denunciations of subordinates are analyzed.Стаття присвячена розгляду феномена доносу та практиці доносительства у бюрократично-чиновницькому середовищі Російської імперії на початку ХІХ століття. На прикладі діяльності маршала дворянства Ніжинського повіту М. Я. Почеки розглянуті особливості даної проблеми. Дослідник звертає увагу на відмінності у написанні доносів відповідно до мети, яку ставить їх автор. На конкретних випадках показана різниця між політичними та службово-побутовими доносами, між корисливими та безкорисливими. Проаналізовані механізми захисту керівників від доносів підлеглих
Культура ранньомодерної України в сучасних історичних студіях
No full textThe main directions of the study of early modern Ukrainian culture in modern historical studios are considered in the article. The subject of attention is the monographic studies that came to life after 2000. We believe that they are the quintessence of scientific work and represent the best in the field of research. It is found that there are no specialized historiographical works in which the state of the Ukrainian culture studies of early modern times is analyzed. We believe that researchers of cultural history characterized them by the same epistemological searches as the rest of historians. The main essence of which comes down to the question of the use of methodological developments of the Western historiography on domestic material. The five-volume "History of Ukrainian Culture" is a fundamental edition of 2001–2013. The second and third volumes contain rich factual material on Ukrainian culture of early modern times. At the same time, we note the emergence of works that, despite the fact that none of the authors position themselves as a historian of culture, have a distinct cultural and anthropological orientation. It is they who present new trends in the study of early modern Ukrainian history based on the methodology of "new cultural history". Among them are the study of mentality, religious culture, education, intellectual life, attitudes towards death and childhood and more. Such studies are in line with the world historiographical trends and come from a broad understanding of the concept of "culture" as a phenomenon that covers allspheres of human life. In our opinion, such research contributes to an in-depth understanding of the culture of early modern times.У статті розглянуто головні напрями вивчення ранньомодерної української культури в сучасних історичних студіях. Предметом уваги стали монографічні дослідження, котрі побачили світ після 2000-го року. Вважаємо, що саме вони є квінтесенцією наукового доробку й якнайкраще представляють напрацювання в досліджуваній сфері. З’ясовано, що спеціалізованих історіографічних праць, у яких би аналізувався стан дослідження української культури ранньомодерного часу, на сьогодні немає. Вирізнено два імовірні шляхи кризи "ідентичності історика", їх відмінності між собою не так предметом дослідження, як методологією його виконання та понятійним апаратом, який використовують науковці. Охарактеризовано позицію прихильників, які вважають, що головне завдання дослідника – розвіювання фальсифікацій, відкриття замовчуваних сторінок і конструювання нового історичного канону та позиції адептів, згодних з необхідністю позбутися догматичних нашарувань, заідеологізованості та фальші в контексті нового погляду на вітчизняну історію через опанування методик, випрацюваних за межами пострадянського інтелектуального простору, акцентуючи увагу на необхідності ведення діалогу зі своїми "західними" колегами однією мовою, щосприятиме включенню українського історичного наративу до світового історико-інформаційного простору. Фундаментальним виданням періоду2001–2013 рр. є "Історія української культури" у п’яти томах, другий та третій томи якого містять багатий фактографічний матеріал із українськоїкультури ранньомодерного часу. Водночас, відзначаємо появу праць, які попри те, що жоден із авторів не позиціонує себе як історика культури, мають виразне культурно-антропологічне спрямування. Саме вони презентують нові напрями вивчення ранньомодерної української історії, засновані на методології "нової культурної історії". На нашу думку, саме такі дослідження сприяють поглибленому розумінню культури ранньомодерного часу
Випускник чоловічої гімназії при Ніжинському класичному ліцеї князя Безбородька Хведір Вовк та його внесок у розвиток народознавства
No full textThis paper investigates of the figure of Professor Khvedor Kindratovych Vovk – ethnographer, anthropologist, archaeologist of Ukraine with a world name. This article focus on the civic and cultural-educational position of the scientist in the history of Ukraine at the turn of the XIX–XX centuries. The importance of conducting bibliographic research of the life and scientific path of the outstanding Ukrainian was noted, which will contribute to the coverage of his variousgenres in the fields of history of literature, Shevchenko studies, ethnology, architecture, publishing in the name of the future of Ukraine. One of the most aspects in article its retrospective analysis of the works of Ukrainian scientists from 1918-2016 about Kh. Vovk in the context of the causal relationship of events, facts in his diverse scientific, educational activities in the Eastern, Central, Western regions of Ukraine, European countries: Hungary, Serbia, France, Switzerland, Russia. The period of study, especially in the Nizhyn Lyceum of Prince Bezborodko, is characterized as important, and attention is focused on the sources of spirituality of the scientis family, teachers of the Nizhyn Gymnasium-Lyceum for the formation of his national worldview, worldview of reality through the prism of history, customs, traditions, heritage of spiritual saints, in particular Taras Shevchenko. In general, this research shows hypotheses are made about the root causes of sacrificial service to the country Kh. Vovk as a professor, scientist, public figure, bearer of Ukrainian culture in Europe and the world. On the example of the register of Honorary Titles and Distinctions of the leading Universities of Europe, the active 50-year scientific and practical activity of Kh. Vovka as an example to follow. His contribution to the development of world science is highlighted. This paper explored the relevance of the scientist’s scientific activity in the context of formation and development of Ukrainian ethnology, archeology, anthropology, ethnography is confirmed. Ingeneral, this investigation shows emphasis is placed on the importance of Kh. Vovk as the first to scientifically substantiate the difference between the Ukrainian nation and a number of Slavs. His scientific contribution to the development of ethnography is considered.Стаття присвячена висвітленню постаті професора Хведора Кіндратовича Вовка – етнографа, антрополога, археолога України зі світовим ім’ям. Розкрито громадянську й культурно-освітню позиції вченого в історії України на зламі XIX–XX століть. Означено важливість проведення бібліографічних досліджень життєвого, наукового шляху видатного українця, що сприятиме висвітленню його різножанрової праці в галузях історії літератури, шевченкознавства, етнології, архітектури, видавничої справи в ім’я майбутнього України. Зроблено ретроспекцію праць 1904–2016 років українських науковців про Хв. Вовка в контексті причинно-наслідкового зв’язку подій, фактів у його різнобічній науковій, просвітницькій діяльності в східному, центральному, західному регіонах України, країнах Європи: Угорщини, Сербії, Франції, Швейцарії, Росії. Охарактеризовано як важливий період навчання осібно в чоловічій гімназії Ніжинського класичного ліцею князя Безбородька та акцентовано увагу на джерелах духовності родини науковця, викладачів Ніжинської гімназії-ліцею для формування в нього національного світогляду, світосприйняття дійсності крізь призму історії, звичаїв, традицій, спадщини духовних світочів України, осібно Тараса Шевченка. Зроблено гіпотези щодо першопричин жертовного служіння країні Хв. Вовка як професора, науковця, громадського діяча, носія української культури в країнах Європи, світу. На прикладі реєстру почесних звань та відзнак провідних університетів Європи визнано активну 50-річну науково-практичну діяльність Хв. Вовка як зразок нащадкам для наслідування. Виокремлено його внесок у розвиток світової науки. Стверджено актуальність наукової діяльності вченого в контексті становлення та розвитку української етнології, археології, антропології, народознавства. Наголошено на значущості Хв. Вовка як першого, хто науково обґрунтував відмінність української нації в ряду слов’янських. Розглянуто його науковий внесок у розвиток народознавства
Емотиви у відображенні картини світу (на матеріалі короткого оповідання П. Зюскінда "Die taube")
No full textThe paper treats emotions in a short German stoty as a means of reflecting the author’s emotional and artistic worldview. Its reconstruction is the goal of the linguocultural approach to the study of language regarded as a means of interpreting the human totality of knowledge about the world, culture as well as the mentality of a nation. The article supports the idea that the emotional worldview is encoded by the semantics of emotional vocabulary referring to the world in a specific emotional way. It is revealed that the linguistic units in Patrick Süskind’s short story "Die Taube" name, describe and express ten basic humanemotions: joy, interest, anger, suffering, fear, disgust, disrespect, shame, guilt and wonder. The paper divides lexical-semantic units into those denoting positive and negative emotions as well as discusses their lexical-grammatical organization in a work of fiction. The quantitative analysis of the words under study finds that negative semantics is predominant in the story being expressed by 123 linguistic units (96%). The most frequent emotion rendered in the analyzed work is that of fear represented by 44 units (34%). The article discusses the lexical grammatical mechanisms of implementing the author’s artistic worldview, i. e. its actualization in the artistic images of the writer’s worldview. Nouns referring to emotions, emotional states of a person, objects and subjects serving as carriers of those states are found to have 58 representations, which is 45% of the total number of lexical units. The emotionality of the analyzed text and the dominance of the vocabulary with objective meaning are the specific features of the author’s worldview. It is proved that language reproduces rational and emotional aspects of human cognitive activity while emotional and sensual aspects of worldview are actively employed by the author of the text to draw the audience’s attention to social and individual problems of German society.Емотиви у короткому німецькому оповіданні розглядаються як засоби відображення емоційної та художньої картини світу. Реконструкція "картини світу" є метою лінгвокультурологічного підходу до вивчення мовних одиниць. Мова розглядається при цьому як засіб інтерпретації сукупності знань людини про світ, її культури, а також ментальності нації. Емоційна картина світу є закодований в емотивній лексиці та її семантиці специфічний емоціональний спосіб вказувати на світ. З’ясовано, що емотиви у короткому оповіданні Патріка Зюскінда "Die Taube" називають, описують та виражають десять базових вроджених емоцій: радість, інтерес, гнів, страждання, страх, огиду, зневагу, сором, вину та здивованість. Здійснено лексико-семантичний поділ емотивів на позитивні та негативні, встановлено їх лексико-граматичну організацію у художньому творі. Кількісний аналіз досліджуваних одиниць виявив, що у тексті оповідання переважають емотиви негативної семантики – 123 одиниці (96 %). Найчастотнішою емоцією, відображеною в аналізованому творі, є страх – 44 одиниці (34 %). Досліджено лексико-граматичні механізми реалізації авторської художньої картини світу, тобто актуалізації у художніх образах світобачення та світосприйняття письменника. Встановлено, що іменники на позначення емоцій, емоційних станів людини, об’єктів та суб’єктів, що є носіями цих станів, налічують 58 репрезентацій, що становить 45 % від загальної кількості лексичних одиниць. Емотивність аналізованого тексту, домінування серед емотивів лексики з ознаками предметності становлять специфіку твору, реалізовану у художній картині світу. Доведено, що мова відтворює раціональну та емоціональну сторони пізнавальної діяльності людини, а емоційне, чуттєве активно використовується автором тексту як спосіб привернути увагу до соціальних та індивідуальних проблем німецького суспільства
"Енциклопедія Сучасної України": регіональний аспект
No full textThe article is devoted to the actual issues of the preparation of the Encyclopedia of Modern Ukraine (EMU) and the participation of representatives of different regions in its creation. The potential of interaction of the centre and periphery in the implementation of the nationwide encyclopedic project is revealed on the example of this encyclopedia. In particular, it is traced how the national encyclopedia influences the development of regional encyclopedic book sphere as well as studies of regional encyclopedias, and vice versa, how regional encyclopedists contribute to the formation of the encyclopedic knowledge of the nationwide scale. The tasks for the editors of the EMU are formulated, which are updated in the regional context: a) use of the resource of the EMU at the lessons in secondary schools, in particular in history, law, etc.; b) the attraction of EMU materials to numerous state websites for the purpose of operating reliableinformation (nowadays information of geographical, historical, jurisprudential nature is often produced by the administrations of districts, regions, cities, towns, villages); c) creation of encyclopedic content in English, which will provide access to the international level.Статтю присвячено актуальним питанням підготовки "Енциклопедії Сучасної України" (ЕСУ) та участі науковців із регіонів України в її створенні.Обґрунтовано ЕСУ як пріоритетний напрям діяльності НАН України. Стверджено її значення в розвитку знань про історію, сьогодення, культуру України, українців у світі. Аргументовано наявність в Україні низки енциклопедичних видань, що в різні періоди її історії репрезентували розвиток національної енциклопедистики. Зроблено історичні порівняння в розвитку ЕСУ як продовження "Енциклопедії українознавства" й ВУЕ якправонаступника "Української радянської енциклопедії" та паралель з єдиним виданням "Енциклопедія Брокгауз" Німеччини. Виокремлено ключове завдання ЕСУ для створення образу України в географічному, політичному, науковому, культурному, мистецькому, спортивному вимірах. Стверджено наявність на першу половину 2019 року за сприяння потужної української діаспори 20-ти видрукуваних томів ЕСУ. Проаналізовано першопричини створення ЕСУ в контексті стратегії залучення до роботи над корпусом статей авторів з різних регіонів України, взаємодії при редакції ЕСУ інституту координаторів зі столичними, регіональними закладами вищої освіти, науковими інститутами НАНУ, науково-дослідними інститутами різних профілів, творчими спілками. Виокремлено як засіб реалізації енциклопедичних проектів діяльність мобільних опорних груп фахівців, які добре володіють інформацією про коло науковців, мистецтвознавців, краєзнавців для підготовки відповідних статей енциклопедичного стилю. На прикладі названого видання розкрито потенціал взаємодії центру й периферії в реалізації загальнонаціонального енциклопедичного проєкту. Простежено, як створення національної енциклопедії впливає на розвиток регіональної енциклопедистики, і як натомість регіональні енциклопедисти сприяють формуванню корпусу енциклопедичних знань загально-національного масштабу
Феномен соціолокусу "Іржавець"
No full textThe paper deal with original "sociolokus" – Irzhavets village of Ichnya district of Chernigiv province – connected with story about the miracle-working icon of Divine Mother. Taras Shevchenko dedicated poem to this icon. The Irzhavets village is the birth place for prominent persons in national cultural field. The subject "Ukraine as a phenomena geo-genetic area and geo-genetic node" is describe in current paper. It was mentioned expression "geo-genetic area" and "geo-genetic node" concerned with a term "sociolokus" as a value of effective the aforementioned phrases. There are some reasons (geographical location, historical and cultural life) of exist of Irzhavets village of Chernigiv-Siver region (nowadays Ichnya district of Chernigiv province) as unique phenomena of "sociolokus". Analyzing geographic-geological information of Irzhavets’ location, it was disproved previous explain and find real meaning of the name of this ancient settlement. It was review the history of building of Holy Trinity church, supported by philanthropies the Storozhenko Ivan, George and Mychailo, Ivan Galagan. The genealogies of the Storozhenko and Revutskyi family were demonstrated. As well historical view of before revolution Irzhavets in XIX century and "kolgosp village" in XX was presented. The social and cultural values of this village keep the beautiful landscape and its citizens, heirs of Cossack in Chmelnytskyi period. The history of Irzhavets shows increasing interest to this village as original ethno social and cultural area of Left Bank Ukraine region. There is mysterious of Irzhavets in triad: power of miracle-working icon of Divine Mother, Taras Shevchenko words and pictures, activities and life of prominent families of the Storozhenko and Revutskyi.У статті йдеться про своєрідний соціолокус – село Іржавець, Ічнянського району Чернігівської області, з яким пов’язана історія Чудотворної ікониІржавецької Богоматері, оспіваної в поемі Т. Шевченка. Вказано на село Іржавець як місце народження ряду видатних діячів національної культури.У контексті статті обумовлено перспективність дослідження теми "Україна як феномен геогенетичних зон та геогенетичних вузлів". Виокремлено словосполучення "креативна променистість" рідної землі в аспекті геологічного, соціологічного, психологічного планів. Виявлено діалектичну зав’язку понять геогенетичні зони" та "геогенетичні вузли" з поняттям "соціолокус" як показником результативності взаємодії перших двох. Наведено підстави (географічне розташування, історичне й духовне життя) щодо розгляду села Іржавець Чернігівсько-Сіверської землі (ниніІчнянський район Чернігівщини) як осібного феномену соціолокусу. Удаючись аналізу географічно-геологічних знаків територіального розташування Іржавця, спростовано помилкове тлумачення й стверджено дійсне коріння назви цього прадавнього поселення. Зроблено розлогий екскурс в історію будівництва храму Святої Трійці зусиллями добродіїв Івана, Григорія, Михайла Стороженків, Івана Галагана. Представлено генеалогію родини Стороженків, родини Ревуцьких. Наведено історико-порівняльний зріз дореволюційного Іржавця ХІХ ст., і його як "колгоспного села" – ХХ ст., в ряду соціокультурних достоїнств якого зберігаються понині чарівність, замріяність, достойний вигляд його мешканців – нащадків козаків й хліборобів доби Хмельниччини. На прикладі Іржавця стверджено зростання наукового інтересу до села як своєрідного локального етносоціального й культурного осередку регіону Лівобережної України. Визнано таїну феномену села Іржавець у тріаді: божественна сила Чудотворної ікони Богоматері; сила слова й пензля Тараса Шевченка; праця впродовж століть добродіїв та нащадків родин Стороженків, Ревуцьких
Становлення та розвиток вітчизняної культурологічної та музикознавчої регіоналістики
No full textThe article highlights the historical and cultural foundations of the formation of national cultural and musicological regional studies. Regionalism is singled out as a separate branch of scientific knowledge, focused on the study of the region as a whole geographical, economic, political, socio-cultural system of functioning of territorial societies. Attention is drawn to the notion of "regionalism" as a method that synthesizes the approaches of different sciences to regional research. It is established that the first attempts of regional research went from delineation of geographical boundaries, identification of ethno-territorial features, isolation of anthropological, economic, linguistic, ritual-custom and folklore features – to substantiation of differences of cultural and artistic processes of Ukraine. The first attempts of regional research in Ukraine from the scientific description of the territorial diversity of Ukraine in the seventeenth century to the modern range of issues of regional membership of the territory of Ukraine, which fell into the scientific interests of not only ethnographers but also historians, demographers, linguists, economists, anthropologists, are presented, culturologists. The significance of P. Chubinsky’s researches in the complex comprehensive study of the culture of individual regions of Ukraine, anthropologist Hv. Vovk about the anthropological features of Ukrainians in relation to the geographical spread of their language dialects. There is a wide panorama of the study of regional cultural phenomena in musical folklore on the examples of studies by P. Sokalsky, M. Lysenko, F. Kolessa, K. Kvitka, in choreography – V. Verkhovynets – the founders of the regional approach in the study of artistic phenomena. It has been found out that at the turn of the XX–XXI centuries there is an outburst of scientists’ interest in regional problems. Ukrainian culture is conceived as a holistic phenomenon in the Slavic and world contexts, and a new methodology for the development of contemporary cultural and musicological regional studies is being formed.У статті висвітлено історико-культурні засади становлення вітчизняної культурологічної й музикознавчої регіоналістики. Виокремлено регіоналістику як окрему галузь наукового знання, зорієнтовану на вивчення регіону як цілісної географічної, економічної, політичної, соціокультурної системи функціонування територіальних соціумів. Акцентовано увагу на поняття "регіоналістика" як методу, що синтезує підходи різних наук до регіональних досліджень. Встановлено, що перші спроби регіональних досліджень проходили від окреслення географічних меж, виявлення етнотериторіальних ознак, виокремлення антропологічних, економічних, лінгвістичних, обрядово-звичаєвих і фольклорних особливостей – до обґрунтування відмінностей культурних і мистецьких процесів кожного окремого регіону України. Представлено перші спроби регіональних досліджень в Україні від наукового опису територіального розмаїття України у ХVІІ столітті до сучасного кола питань регіонального членування території України, що потрапили у коло наукових інтересів не лише науковців-етнографів, а й істориків, демографів, лінгвістів, економістів, антропологів, мистецтвознавців, культурологів. Розкрито значення досліджень П. Чубинського у справі комплексного докладного вивчення культури окремих регіонів України, антрополога Хв. Вовка щодо антропологічних ознак українців у зв’язку з географічним поширенням діалектів їхньої мови. Наведено широку панораму вивчення регіональних явищ культури в музичній фольклористиці на прикладах досліджень П. Сокальського, М. Лисенка, Ф. Колесси, К. Квітки, у хореографії – В. Верховинця – основоположників регіонального підходу у вивченні мистецьких явищ. З’ясовано, що на межі ХХ–ХХІ століть спостерігається спалах зацікавленості науковців регіональними проблемами. Українська культура осмислюється як цілісне явище в загально-слов’янському та світовому контекстах, формується нова методологія розвитку сучасної культурологічної та музикознавчої регіоналістики
"Література та культура Полісся": сторінки його історії (1990–2020)
No full textArticle dedicated to the 100th issue of the scientific collection "Literature and Culture of Polissya". Its founder and editor is Professor G. V. Samoilenko. The history of its functioning since 1990 as a regional publication of the Department of History of Culture, Literature and Ethnology on the newly created author of articles of the Faculty of History and Philology of the Mykola Gogol Nizhyn State Pedagogical Institute (now the University) appeared in the articles. During the thirty years of the collection of the review of the status of the regional edition, it defines a general scientific publication, which is published in two series -"philological sciences", "historical sciences", which contain profile articles, as well as research on cultural history, archival materials and reviews. The articles also reveal the work of the editor with the author's team not only in many universities and institutions of Ukraine, but also abroad, filling the collections with interesting material of relevant scientificdirections, introduction of the scientific collection into the international library electronic system of Ukraine, Russia, Belarus, Georgia, USA, Poland, Germany, and other states and international contact networks, in particular Index Copernicus.Стаття присвячена 100-му випуску наукового pбірника "Література та культура Полісся". Засновником і відповідальним редактором його є професор Г. В. Самойленко. У статті розкрито передумови появи та історія його функціонування з 1990 р. як регіонального видання кафедри історії культури, літератури і народознавства на новоствореному автором статті історико-філологічному факультеті Ніжинського державного педагогічного інституту (нині університету) імені Миколи Гоголя. Протягом тридцятирічного існування збірник переріс статус регіонального видання у нині визнане загальнонаукове видання, що виходить двома серіями – "Філологічні науки", "Історичні науки", в якому розміщено профільні статті, а також дослідження з історії культури, архівні матеріали та рецензії. У статті розкрита робота відповідального редактора з авторським колективом не лише багатьох вишів та установ України, а і зарубіжжя, наповненням збірника цікавим матеріалом відповідних наукових спрямувань, введенням наукового збірника у міжнародну бібліографічну електронну систему України, Росії, Білорусі, Грузії, США, Польщі, Німеччини та інших держав і контактну міжнародну мережу, зокрема Index Copernicus тощо