Odesa I.I.Mechnikov National University
Електронний архів-репозитарій Одеського національного університету імені І. І. МечниковаNot a member yet
40478 research outputs found
Sort by
Phenomenon of the writer and writing creativity in the postmodern interpretation of Y. Izdryk-essayist
No full textУ статті проаналізовано цикл «Поет і йог…» збірки «Флешка-2GB» Ю. Іздрика. Чотири есеї книги, присвячені місцю письменника в сучасному світі, у постмодерній манері позиціонують митця в сучасному літературному процесі, котрий стає об’єктом тотального висміювання і пародіювання, адже існує за правилами, які, на думку Іздрика, віджили себе. Есеї створюють образ сучасного письменника, відмінного від попередніх епох здатністю повністю абстрагуватися від зовнішніх оцінок, моралі, етики й естетики, не зважати на потреби видавництв, запити аудиторії і вимоги критики. Митець презентується як незалежна особистість, вільна від внутрішньої цензури, обмежень і станів, котра сприймає слово як інструмент гри, а іронію – як першорядну практику самопрезентації в абсурдному світі. За допомогою постмодерних практик письма (іронія, епатаж, пародія, пастиш, змішування стилів, жанрів, дискурсів) Іздрик десакралізує і деперсоналізує літературний процес і місце в ньому літератора, наголошуючи на різного роду умовностях існування незалежної творчої особистості, її неможливості повноцінної реалізації в кимось нав’язаних правилах. Письменницьку творчість Ю. Іздрик сприймає як гру, адже пише про неї винятково в іронічному стилі. Торкнувшись різних сторін буття сучасного митця (біографія, критика, натхнення, суспільні та особисті погляди, публічність, співпраця з видавництвами), Ю. Іздрик, по суті, створив постмодерний образ митця поза каноном, для чого переінакшив жанри автобіографії («Поет і його біографія»), рецензії («Поет і його проза»), оповідання з гомодієгетичною нарацією («Поет і його демони») і художньої медитації («Поет і його ігуана»). Тож Іздриковий письменник, презентований в есеях циклу «Поет і його йог…», постає незаангажованим ексцентриком та індивідуалістом, зображується у форматі ілюзорної вірогідності і незавершеності. А це залишає простір для читацької співтворчості, котра в заданій митцем постмодерній моделі самопрезентації залишається читабельною та затребуваною.The article analyzes the cycle “Poet and Yogi…” from the collection “Flash Drive-2GB” by Y. Izdryk. The four essays of the book, dedicated to the place of the writer in the modern world, in a postmodern manner position the artist in the literary process, which becomes the object of total ridicule and parody, because it exists according to rules that, in Izdryk’s opinion, have become obsolete. The essays create an image of a modern writer, different from previous eras in the ability to completely abstract from external assessments, morality, ethics and aesthetics, to ignore the needs of publishers, audience requests and criticism demands. The artist presents himself as an independent personality, free from internal censorship, limitations and states, who perceives the word as a tool of play, and irony as a primary practice of self-presentation in an absurd world. With the help of postmodern writing practices (irony, shocking, parody, pastiche, mixing styles, genres, discourses), Izdryk desacralizes and depersonalizes the literary process and the place of the writer in it, emphasizing various conventions of the existence of an independent creative personality, the impossibility of its full realization within the rules imposed by someone. Y. Izdryk perceives literary creativity as a game, because he writes about it in an exceptional ironic style. Touching on various aspects of the existence of a modern artist (biography, criticism, inspiration, social and personal views, publicity, cooperation with publishing houses), Y. Izdryk essentially created a postmodern image of an artist outside the canon, for which he transformed the genres of autobiography (“The Poet and His Biography”), review (“The Poet and His Prose”), stories with homodiegetic narration (“The Poet and His Demons”) and artistic meditation (“The Poet and His Iguana”). Thus, the Izdryk writer, presented in the essays of the cycle “The Poet and His Yogi…”, appears as an uninvolved eccentric and individualist, depicted in the format of illusory probability and incompleteness. And this leaves room for reader co-creation, which in the postmodern model of self-presentation set by the artist remains readable and in demand
Елізабет Беннет – перша асертивна героїня жіночого роману: структурно-синтаксичний вимір
Get PDFЯк відомо, у художній літературі є особливий напрям – «жіноча проза», або «жіночий роман». У творах цього жанру акцентується увага на почуттях та переживаннях головної героїні-жінки, яка викликає симпатію та співчуття читачок. Головною особливістю цих романів є саме їхня жіноча орієнтованість.
Останнім часом набуває популярності психологічний підхід до проблеми типізації жіночих образів в англійській літературі. Це роботи А. Гундерта, К. Піерсона та К. Поуп, Дж. Д. Савітт та ін. Однак, лінгвальний аспект психологічного профілю першої в жіночій літературі героїні, на яку равнятимуться пізніше інші героїні романів, в спеціальнй літературі не висвітлено.
Актуальність нашої розвідки зумовлена необхідністю глибшого розуміння специфіки мовлення віртуальної жінки певного психологічного типу, а також особливим статусом Елізабет Беннет в світовій літературі.
Попри спільний гендерний фокус бачення та спільність проблематики творів, нині в жіночому романі простежуються певні психологічні типи головних героїнь. У зв'язку з цим виникає питання, до якого саме типу відноситься канонічна героїня першого англійського жіночого роману «Гордість і упередження» Елізабет Беннет, і як це впливає на мовленнєву специфіку її персонажних партій. Концептуально робота спирається на положення І.Б. Морозової про індивідуальний синтаксис як головний чинник, що відображує особливості мисленнєвої діяльності особистості.
Отже, метою представленої розвідки є виокремлення поверхнево-структурних характеристик, притаманних мовленню асертивних героїнь на прикладі Елізабет Беннет у романі Дж. Остін «Гордість і упередження»
Електронний нотаріат в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку
Get PDFУ сучасних умовах цифровізації суспільства питання впровадження електронного нотаріату набуває особливої актуальності в Україні. Електронний нотаріат – це новий етап розвитку правової системи, який дозволяє підвищити ефективність нотаріальних дій, забезпечити оперативність, прозорість та зручність для громадян і бізнесу. В Україні процес цифровізації нотаріальної діяльності лише набирає обертів, однак вже сьогодні можна спостерігати суттєвий розвиток в цій сфері.
В даній науковій роботі ми проаналізуємо сучасний стан електронного нотаріату в Україні, визначимо основні досягнення та проблеми на шляху його впровадження, а також окреслимо перспективи подальшого розвитку з урахуванням світового досвіду та технологічних тенденцій
Хакерський сленг: еволюція, визначення та соціолінгвістичні функції
Get PDFHacker slang is a specialized form of informal language that developed within technical and digital subcultures, particularly among programmers and computing enthusiasts since the 1960s. Originating in environments like the Massachusetts Institute of Technology (MIT), this unique lexicon reflects both the technical ingenuity and playful spirit of early hacker communities. Drawing on foundational sources such as the Jargon File and key works in sociolinguistics, this article explores the origins, evolution, and functions of hacker slang as a distinct linguistic register.
Slang is generally understood as informal, creative, and often provocative language used by specific social groups to express identity, emotion, and group solidarity. Hacker slang builds on these qualities, employing abbreviation, symbol substitution, wordplay, and novel word formations to enable precise technical communication while simultaneously reinforcing community identity. Terms such as “hack”, “leet”, and “pwn” exemplify how language in these subcultures blends technical reference with social meaning.
The study also examines how hacker slang has migrated from underground circles into mainstream technology discourse. Words that were once obscure or playful are now widely recognized in IT, cybersecurity, and popular media. This shift illustrates broader linguistic processes such as semantic change, lexical innovation, and social indexing. Understanding hacker slang thus contributes to a richer view of how language evolves in tandem with technology and how digital communities shape modern communication.Хакерський сленг — це спеціалізована форма неформальної мови, що сформувалася в технічних і цифрових субкультурах, зокрема серед програмістів і ентузіастів комп’ютерних технологій, починаючи з 1960-х років. Цей унікальний лексикон виник у середовищах на зразок Массачусетського технологічного інституту (MIT) і відображає як технічну винахідливість, так і грайливий дух перших хакерських спільнот. Спираючись на основні джерела, такі як The Jargon File, а також ключові праці з соціолінгвістики, стаття досліджує походження, еволюцію та функції хакерського сленгу як окремого мовного реєстру.
Сленг зазвичай розуміється як неформальна, креативна й часто провокативна мова, яку використовують певні соціальні групи для вираження ідентичності, емоцій та групової солідарності. Хакерський сленг ґрунтується на цих характеристиках, застосовуючи абревіатури, заміну символів, гру слів та нові словотворення для точного технічного спілкування й одночасного зміцнення спільнотної ідентичності. Такі терміни, як «hack», «leet» і «pwn», ілюструють, як мова цих субкультур поєднує технічне значення з соціальним змістом.
У статті також розглядається, як хакерський сленг перейшов із вузькоспеціалізованого вжитку до загального технічного дискурсу. Слова, які раніше були маловідомими або жартівливими, тепер широко використовуються в ІТ, кібербезпеці та популярних медіа. Ця трансформація ілюструє ширші мовні процеси, зокрема семантичні зрушення, лексичні інновації та соціальну індексацію. Дослідження хакерського сленгу сприяє глибшому розумінню того, як мова розвивається разом із технологіями, і як цифрові спільноти впливають на сучасну комунікацію
Virtual exchanges and climate education as a tool for European partnership development for SDGs
Get PDFThe traditional model of in-person education is evolving, with distance learning becoming increasingly popular. Virtual Exchange (VE) enhances interest in distance education by adding interactive elements. The University of Helsinki (UHEL) coordinates two EU ERASMUS+ VE projects: “Climate University for Virtual Exchanges” (CLUVEX) and “Una Europa Virtual Exchanges for Sustainability” (UnaVEx), running from 2023 to 2026. These projects address climate change and sustainable development. Additionally, UHEL leads the ClimEd project, which offers online training on climate services, adaptation, and mitigation, incorporating VE elements
Software and hardware service-oriented complex development for collecting and processing critical information of the enterprise
No full textДипломна робота присвячена розробці програмно-апаратного сервіс-орієнтованого комплексу для збору та обробки критично важливої інформації підприємства. Метою дослідження є створення надійної, масштабованої та безпечної системи, яка забезпечить автоматизований збір, аналіз та візуалізацію даних у реальному часі. Особливу увагу приділено вимогам до безпеки, продуктивності та надійності, необхідним для функціонування в умовах підприємств, де критично важлива інформація відіграє ключову роль.
В основу роботи покладено результати аналізу існуючих програмно-апаратних комплексів, проведено порівняльний огляд їх переваг та обмежень. Було запропоновано концептуальну модель комплексу, а також розроблено його архітектуру на основі сучасних технологій, зокрема IoT, хмарних обчислень та штучного інтелекту.
Результати дослідження апробовано в реальних умовах на підприємстві ТОВ "ПАРТНЕРШІП КОМПАНІ", що займається аквакультурою. Впровадження комплексу дало можливість автоматизувати процеси моніторингу параметрів водного середовища, підвищити ефективність управління ресурсами та забезпечити оперативне прийняття рішень на основі аналізу отриманих даних. Робота має практичну цінність для галузей, що потребують постійного контролю над критичними показниками в режимі реального часу.This thesis is devoted to the development of a software-hardware service-oriented system for collecting and processing critical enterprise information. The main objective is to design a reliable, scalable, and secure system that enables automated data collection, analysis, and visualization in real time. Special attention is paid to security, performance, and reliability requirements essential for enterprises where critical information plays a key role.
The study is based on an analysis of existing software-hardware systems, including a comparative review of their advantages and limitations. A conceptual model of the complex was proposed, and its architecture was developed using modern technologies, particularly IoT, cloud computing, and artificial intelligence.
The research results were tested under real conditions at the company LLC "PARTNERSHIP COMPANY", which specializes in aquaculture. Implementation of the system enabled automation of water environment monitoring processes, improved resource management efficiency, and supported timely decision-making based on data analysis. This work provides practical value for industries requiring continuous control over critical indicators in real time
Socio-economic dimension of the crisis in fisheries during the war
No full textThe war in Ukraine has caused profound transformations in all sectors of the economy, including fisheries, which have traditionally played an important role in ensuring food security and socio-economic development of the regions. Before the full-scale invasion, Ukraine possessed a well-developed aquaculture infrastructure
that included more than 3,500 pond farms, as well as a system of domestic and export fish markets. However, hostilities, destruction of hydraulic structures, water
pollution, and logistical disruptions led to a sharp decline in production capacity, loss of jobs, and reduced availability of fish products for the population.
The socio-economic dimension of the fisheries crisis is reflected in the loss of production base and infrastructure, the decrease in employment and incomes in the sector, as well as the reduced availability of fish products on the domestic market. Military aggression caused the destruction of a significant share of pond farms and fishbreeding enterprises, especially in the southern and eastern regions. Damaged hydraulic facilities, power outages, and water pollution decreased productivity levels and increased the risks of biological losses (Table 1). These structural destructions became a key factor in further reductions of employment in the sector, as the production base had previously provided the majority of jobs
Peculiarities of professional consciousness at different stages of a lawyer's career development
No full textПетрушенко В.В. Особливості професійної свідомості на різних етапах кар’єрного розвитку правника. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 053 «Психологія». – Одеський національний університет імені І.І. Мечникова МОН України. – Одеса, 2024.
Дисертацію присвячено дослідженню особливостей професійної свідомості на різних етапах кар’єрного розвитку правника.
Здійснено теоретико-методологічний аналіз проблеми професійної свідомості, діяльності та особистості правника.
Узагальнено, що професійна свідомість правника відображає правову дійсність через юридичні знання, оцінку права та практику його застосування, правові установки і ціннісні орієнтації, які регулюють поведінку в юридично значущих ситуаціях. Професійна свідомість правника як особлива форма суспільної свідомості має суб'єктивно-психологічне походження. Її основою є теоретичні знання, уявлення суб'єктів про право, юридичні практики та історію розвитку правової системи. Важливим елементом професійної свідомості є суб'єктивні оцінки, які правник надає чинним правовим відображає ступінь її розвитку та значущості нормам і існуючій юридичній практиці. Професійну свідомість сучасного правника варто розглядати з урахуванням впливу різних об’єктивних (соціальних) і суб’єктивних (психологічних) чинників, що формуються з базових правових понять.
З точки зору психології, особистість правника можна визначити як унікальний набір психічних рис, які впливають на його сприйняття, мислення, почуття та поведінку під час виконання професійних обов'язків. Цілісність особистості правника визначається взаємозв'язком її складових частин, таких як когнітивні, емоційні, мотиваційні та інші аспекти. Зміни в особистості правника можуть бути спричинені різноманітними факторами, такими як досвід професійної діяльності, взаємодія з колегами та клієнтами, соціальне середовище тощо.
Показано, що у професійній діяльності правника виділяються наступні аспекти: інтеграцію психофізіологічних процесів, що об'єднує фізичні та соціальні аспекти; систему стабільних професійних рис і характеристик, які проявляються у внутрішньому діалозі юриста з самим собою; набір індивідуально-професійних стратегій для обробки зовнішніх вражень і внутрішніх переживань; характерні особливості поведінки в професійному середовищі; систему планів, взаємозв'язків, орієнтацій та смислових утворень, що впливають на професійну свідомість юриста.
Виділено та обгрунтувано основні типи та етапи кар'єрного розвитку правника. До основних типів кар'єрного розвитку правника відносяться: вертикальний (поступово займає вищі позиції у структурній ієрархії), кваліфікаційний (професійно зростає і продовжує просуватися вперед за розрядами тарифної сітки), статусний (збільшує свій статус через отримання премій, нагород, почесних звань за внесок у розвиток права та правової свідомості населення), монетарний (зі зростанням трудового стажу фахівець отримує підвищення рівня грошової винагороди, а також соціальні пільги та інші бонуси). З урахуванням специфіки типів кар’єрного розвитку правника були виділені наступні кар’єрні етапи: навчання (магістри права), адаптації (правники зі стажем до 5 років), стабілізації та зростання (правники зі стажем 10 років) та професійної зрілості (правники зі стажем більше 10 років).
Обґрунтовано, що професійна свідомість правника як цілісна система, яка супроводжує його на всіх етапах кар'єрного зростання, обумовлюється взаємодією її когнітивних, емоційних, ціннісних та соціально-психологічних складників.
Виходячи з цього, у структурі професійної свідомості правника на різних етапах кар'єрного розвитку виділяються наступні компоненти: мотиваційно-ціннісний (задоволеність професією, мотиваційно-ціннісне ставлення до правничої діяльності, психологічні особливості особистісних цінностей та переваг у професії, толерантність та емпатія); когнітивно-довільний (особливості пам'яті, уваги, локалізація відповідальності); соціально-комунікативний (індивідуальна рефлексія, міжособистісні стосунки у професійній спільноті).
Виділено та емпірично досліджено мотиваційно-ціннісний компонент в структурі професійної свідомості правника на різних етапах його кар’єрного розвитку, який є динамічним утворенням та змінюється на різних етапах кар'єри і може впливати на їх професійну діяльність та результативність. Основний психологічний зміст даного компоненту полягає в розкритті ставлення та задоволеності правників професійною діяльністю. На початкових етапах кар'єрного розвитку мотиваційно-ціннісний компонент не є достатньо сформованим. Зі збільшенням досвіду та професійним зростанням він змінюється й покращується.
Виділено двокластерну структуру мотивації обрання правничої професії. Перший кластер, «Внутрішня рефлексивна діяльність», розкриває особливості становлення професійної рефлексії, свідоме занурення у професійний правничий простір, бажання просуватися в цьому напрямку, розвиватися як правник її пасивному реагуванню на зовнішні впливи. Другий кластер, «Спонтанний вибір», має два суб’єктивних конструкти – випадковість та зручне розташування ЗВО, які розкривають особливе значення екстернальних чинників сприйняття цінності професії.
В процесі формування мотиваційно-ціннісного компоненту виділено особливу роль професійної дискусії. Зафіксовані позитивні зміни після дискусії дозволяють вважати їх результатом квазіекспериментального ефекту та розглядати як інструмент непрямого управління динамікою усвідомлення особистісних цінностей правником на кар’єрному етапі навчання.
Констатовано, що поступово, з набуттям практичного досвіду роботи у правників на різних етапах кар’єрного розвитку формується толерантність в міжособистісних відносинах, оскільки перебування в професії, поступове просування в кар’єрі впливає не тільки на вміння впевнено відстоювати свої думки та бачення проблеми, але й приймати різні точки зору, розуміти людей та їхні вчинки, критично оцінювати власні думки, поважно ставитися до думки співрозмовника.
На кар’єрнійих стадіях навчання та адаптації всі показники толерантності правників щодо партнера зі взаємодії об’єднано в три основні компоненти: «Перевиховання» (відображає активність правника у спробах адаптувати або змінити партнера відповідно до власних поглядів та переконань), «Бажання підігнати суб’єкта під стандарт» (характеризує те, що правники на кар’єрній стадії навчання та адаптації оцінюють партнерів на основі власних звичок, установок і настроїв, не приймають дискомфорт, у якому опинився партнер, і не вміють адаптуватися до особливостей характеру і звичок інших людей. Вони також не проявляють співчуття або емпатії) та «Неприйняття» (вказують на відмову приймати індивідуальність іншого, нездатність прощати помилки та відсутність доброзичливості).
Загальний показник комунікативної інтолерінтності зберігається у середніх межах на всіх етапах кар’єрного розвитку правника. У міру кар’єрного розвитку фіксується незначне зменшення неприйняття іншої людини, тенденцію до збереження адекватної самооцінки (я-еталон) на всіх етапах кар’єрного розвитку та консерватизму, що пов’язано з необхідністю дотримання букви закону, відповідно і показник бажання підігнати під стандарт проявляється з такою же тенденцією: в процесі професійного зростання правники навчаються поглиблено, більш детально вивчати норми закону, знайомитися з окремими юридичними казусами.
Поступове підвищення рівня загальної емпатійності правників свідчить про уміння працювати з клієнтами, чуттєвість до потреб і проблем оточуючих людей, здатність заздалегідь передбачувати реакції своїх клієнтів, схильність прощати, з непідробленим інтересом ставитись до людей. Всі ці властивості правників не виникають миттєво, вони формуються поступово, в процесі просування у кар’єрному розвитку.
Правники, перебуваючи на різних етапах кар’єрного розвитку, відрізняються між собою і представленістю різних каналів емпатії.
На кар’єрному етапі навчання правники демонструють наближеність до каналу ідентифікація (здатність магістрів права розуміти іншу людину шляхом постановки себе на її місце), що відповідає етапу набуття фахових знань, наслідуванню досвіду викладачів у ЗВО та досвідчених правників під час проходження практики. На кар’єрному етапі адаптації правники також мають канал емпатії ідентифікація, вони ще демонструють емоційну рухливість, але об’єктами їх навіюваності вже стають не викладачі, а досвідчені, поважні колеги, що узгоджується з етапом накопичення власного досвіду, перевіркою та реалізацією теоретичних фахових знань на практиці. На кар’єрному етапі стабілізації та зростання правники демонструють розвинений раціональний канал емпатії, вони вже почувають себе у професії вільно та легко, здатні проявляти фаховий інтерес до людей, націлювати сприймання, увагу та мислення на необхідність заглиблюватися у проблему, розуміти особливості поведінки оточуючих. На кар’єрному етапі професійної зрілості правники вже спираються не тільки на накопичений багаж досвіду, але й на інтуїцію, професійну «чуйку», яка дозволяє їм вирішувати складні юридичні казуси. Це проявляється в інтуїтивному каналі емпатії.
У структурі когнітивно-довільного компоненту професійної свідомості правника виділено особливу роль вольових (локалізація відповідальності) та психічних властивостей особистості (увага та пам'ять – короткочасна та оперативна). На всіх етапах кар’єрного зростання правники демонструють високі показники загальної інтернальності. Це дозволяє констатувати, що їхня персональна відповідальність є високою та може розглядатися як важлива характеристика професійної свідомості. Перевага інтернальних рис над екстернальними констатується і за субшкалами інтернальності невдач, інтернальності виробничих відношень. Тобто, на всіх етапах кар’єрного розвитку правничу діяльність обирають люди, які не знімають із себе відповідальність за все, що з ними відбувається, не делегують відповідальність оточуючим, випадку або обставинам. Така тенденція збільшується в процесі кар’єрного розвитку правника. Вже на кар’єрному етапі адаптації (зі стажем до 5 років) можна констатувати у правників сформовану інтернальності у сфері досягнень.
Рівні розвитку короткочасної та оперативної пам’яті на кар’єрному етапі навчання знаходяться на високому рівні, а пам’ять є максимально ефективною. Але на інших етапах кар’єрного розвитку вони знаходяться на середньому рівні. Щодо концентрації уваги, у магістрів права фіксується висока швидкість виконання завдання та велика кількість помилок, що є маркером низького рівня концентрації уваги в даній групі. На інших етапах кар’єрного розвитку цей стан вирівнюється і концентрація уваги відповідає показникам норми.
Виділено та емпірично досліджено соціально-комунікативний компонент в структурі професійної свідомості правника на різних етапах його кар’єрного розвитку. На кар’єрному етапі навчання (магістри права) та адаптації (правники зі стажем до 5 років) констатовано виразність середнього та високого рівнів рефлексивності, що пояснюється адаптаційними труднощами, пов’язаними з поступовим зануренням у професію та професійне співтовариство, звикання до нової соціальної ролі правника та нових соціальних функцій.
Інша ситуація спостерігається на кар’єрних етапах стабілізації та зростання (правники зі стажем 10 років) та професійної зрілості (правники зі стажем більше 10 років). На етапах сформованої професійної свідомості суттєво зменшуються нестабільні полярні прояви рефлексивності, а середні показники її виразності свідчать про її відповідність високому професійному рівню.
Констатовано, що на етапі навчання тільки починає закладатися професійна свідомість та її основні елементи, психологічна та когнітивна готовність магістра до майбутньої правничої роботи, тоді як на етапі адаптації, коли молоді правники пропрацювали за фахом 5 років, починає розвиватися індивідуальний когнітивний стиль та здатність вирішувати конкретні юридичні казуси, а також активно накопичуються професійні знання та досвід. Можна стверджувати, що саме на цих перших етапах формування професійної свідомості в структурі особистості правника відбуваються важливі зміни.
Стиль міжособистісної взаємодії відіграє вирішальну роль у правничій діяльності, адже ефективна комунікація між учасниками правових процесів забезпечує успішне виконання професійних завдань та дотримання етичних норм. Виявлено, що на всіх етапах кар’єрного розвитку правників перше місце займає доброзичливий тип ставлення до інших. Їм властиві прагнення до прийняття і соціального схвалення, люб’язність, бажання задовольнити потреби клієнтів, намагання бути правильним у будь-якій ситуації, орієнтація на цілі мікрогрупи, емоційна лабільність та схильність до співпраці. Вони надзвичайно гнучкі та здатні до компромісу при вирішенні проблем та конфліктних ситуаціях. На другому місці розташовано залежний тип ставлення до оточуючих, який вказує на вибірково-позитивне ставлення до інших людей. Для правників із таким типом взаємовідносин властиві невпевненість у собі, нав'язливі страхи та тривога, що призводить до залежності від думки інших. Третє місце в групі правників на стадії навчання займає авторитарний тип стосунків. Зазвичай це проявляється через владність, лідерські якості, домінування, енергійність, прагнення давати настанови та поради, а також цінування власної думки понад усе.
На етапі адаптації (зі стажем до 5 років) фіксується підкірливий тип взаємодії (прагнення шукати підтримки у більш досвідчених правників, схильність прислухатися до їхньої професійної думки, недостатня сформованість власної думки та постанова себе на друге місце після більш досвідчених колег) та авторитарний стиль.
Для правників, які перебувають на кар’єрному етапі стабілізації та зростання (зі стажем 10 років) властиве поєднання доброзичливості, альтруїстичності та авторитарності. На цьому етапі кар’єрного зростання правники вже набули ознак сформованої професійної свідомості, коли на тлі позитивного ставлення до клієнтів вони демонструють рішучість та наполегливість у захисті їхніх прав та свобод, усвідомлення торжества правосуддя, необхідності працювати у правових межах та не йти на компроміси з совістю.
У групі правників, які перебувають на кар’єрному етапі професійної зрілості (зі стажем більше 10 років) на тлі домінування альтруїстичного та авторитарного типів ставлення до оточення, з’являються прояви підозрілості. Констатовано, що на кар’єрному етапі професійної зрілості в процесі зіткнення з оборотним боком життя, порушенням прав та свобод клієнтів, спроб оточуючих надавати неправдиву інформацію, накопичується підозрілість щодо достовірності показань та необхідності ретельної перевірки кожного слова або вчинку оточуючих.
Перспективи подальших наукових розвідок полягають в необхідності концептуалізації професійної свідомості правника на різних етапах кар’єрного розвитку.Petrushenko V.V. Peculiarities of professional consciousness at different stages of a lawyer's career development. - Qualification scholarly work published as manuscript.
Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 053 "Psychology". – Odesa I. I. Mechnikov National University, Ministry of Education and Science of Ukraine. – Odesa, 2024.
The dissertation is devoted to the study of professional consciousness at different stages of a lawyer's career development.
A theoretical and methodological analysis of the problem of professional consciousness, activity and personality of a lawyer was carried out.
It is summarized that the professional consciousness of a lawyer reflects legal validity through legal knowledge, evaluation of law and the practice of its application, legal attitudes and value orientations that regulate behavior in legally significant situations. The professional consciousness of a lawyer as a special form of social consciousness has a subjective and psychological origin. Its basis is theoretical knowledge, subjects' perceptions of law, legal practices, and the history of the development of the legal system.
An important element of professional consciousness is the subjective evaluations that a lawyer gives to the current law reflecting the degree of its development and significance to the norms and existing legal practice. The professional consciousness of a modern lawyer should be considered taking into account the influence of various objective (social) and subjective (psychological) factors that are formed from basic legal concepts.
From the point of view of psychology, the personality of a lawyer can be defined as a unique set of mental traits that influence his perception, thinking, feelings and behavior during the performance of professional duties. The integrity of a lawyer's personality is determined by the interrelation of its constituent parts, such as cognitive, emotional, motivational and other aspects. Changes in a lawyer's personality can be caused by various factors, such as professional experience, interaction with colleagues and clients, social environment, etc.
It is shown that the following aspects are distinguished in the professional activity of a lawyer: integration of psychophysiological processes, which combines physical and social aspects; a system of stable professional traits and characteristics that are manifested in the lawyer's internal dialogue with himself; a set of individual and professional strategies for processing external impressions and internal experiences; characteristic features of behavior in a professional environment; a system of plans, interrelationships, orientations and meaningful formations affecting the professional consciousness of a lawyer.
The main types and stages of a lawyer's career development are identified and substantiated.
The main types of career development of a lawyer include: vertical (gradually occupies higher positions in the structural hierarchy), qualification (grows professionally and continues to advance through the ranks of the tariff grid), status (increases his status by receiving bonuses, awards, honorary titles for contribution in the development of law and legal awareness of the population), monetary (with increasing work experience, the specialist receives an increase in the level of monetary remuneration, as well as social benefits and other bonuses). Taking into account the specifics of the types of career development of a lawyer, the following career stages were distinguished: training (law masters), adaptation (lawyers with up to 5 years of experience), stabilization and growth (lawyers with 10 years of experience) and professional maturity (lawyers with experience more than 10 years).
It is substantiated that the professional consciousness of a lawyer as a whole system that accompanies him at all stages of career growth is conditioned by the interaction of its cognitive, emotional, value and socio-psychological components.
Based on this, the following components are distinguished in the structure of a lawyer's professional consciousness at different stages of career development: motivational-value (satisfaction with the profession, motivational-value attitude to legal activity, psychological features of personal values and advantages in the profession, tolerance and empathy); cognitive-voluntary (peculiarities of memory, attention, localization of responsibility); social-communicative (individual reflection, interpersonal relationships in the professional community).
The motivational and value component in the structure of a lawyer's professional consciousness at different stages of his career development, which is a dynamic formation and changes at different career stages and can affect their professional activity and performance, is highlighted and empirically researched. The main psychological content of this component is to reveal the attitude and satisfaction of lawyers with their professional activities. At the initial stages of career development, the motivational and value component is not sufficiently formed. It changes and improves with increasing experience and professional growth. A two-cluster structure of motivation for choosing a legal profession is highlighted. The first cluster, "Internal reflective activity", reveals the peculiarities of the formation of professional reflection, conscious immersion in the professional legal space, the desire to advance in this direction, to develop as a lawyer in its passive response to external influences. The second cluster, "Spontaneous choice", has two subjective constructs - randomness and convenient location of higher education institutions, which reveal the special importance of external factors in the perception of the value of the profession.
In the process of formation of the motivational and value component, a special role of professional discussion is highlighted. The recorded positive changes after the discussion allow us to consider them as the result of a quasi-experimental effect and to consider them as a tool for indirectly managing the dynamics of awareness of personal values by a lawyer at the career stage of education.
It was established that gradually, with the acquisition of practical work experience, tolerance in interpersonal relations is formed among lawyers at various stages of career development, since staying in the profession, gradual advancement in the career affects not only the ability to confidently defend one's opinions and vision of a problem, but and accept different points of view, understand people and their actions, critically evaluate one's own opinions, respect the opinion of the interlocutor.
At the career stages of training and adaptation, all indicators of tolerance of lawyers towards an interaction partner are combined into three main components: "Re-education" (reflects the lawyer's activity in trying to adapt or change the partner in accordance with his own views and beliefs), "The desire to adap
Environmental assessment of the water quality of the Kogylnyk river
No full textРічка Когильник протікає по території чотирьох районів Одеської області та використовується для водопостачання, зрошення, рибальства та рекреаційних цілей. Впадає річка в лиман Сасик та може суттєво впливати на якість його вод. В наш час відбувається погіршення якості річкових вод в результаті високого рівня антропогенної діяльності на басейні. Тому актуальним є аналіз сучасного гідрохімічного режиму та екологічна оцінка якості вод р.Когильник.
Мета і задачі дослідження. Метою є дослідження основних видів антропогенного навантаження та оцінка екологічного стану використання річкових вод басейна р.Когильник , аналіз показників гідрохімічного режиму і екологічна оцінка якості вод .
Об’єктом досліджень є якість вод річки Когильник.
Предмет дослідження –екологічна оцінка якості вод р.Когильник.
Матеріали і методи дослідження. В роботі використані матеріали спостережень за гідрохімічними показниками р.Когильник за 2013-2020 роки, надані “Басейновим управлінням водних ресурсів річок Причорномор’я та нижнього Дунаю” та показники використання річкових вод з “Регіональних доповідей про стан навколишнього середовища в Одеській області”.
Для оцінки екологічного стану використання р.Когильник використовувались рекомендації запропоновані Швебсом Г.І., Ігошиним М.І.. Оцінка якості річкових вод виконана за комплексним показником вод та за модифікованим індексом забруднення води.
Результати дослідження. За досліджуваний період всі показники використання вод басейну відповідають «дуже незадовільним». За період досліджень екологічний стан річки є «нестабільний». Слід визначити, що якість води в пригирловій частині (с.Новоолексіївка) в більшості років класифікується як «брудна» і «дуже брудна» та є гіршою ніж в верхній течії (с.Серпневе) , яка характеризується як «забруднена».
Теоретичне і практичне значення. Отримані результати можуть бути використані при розробці заходів щодо охорони від забруднення р. Когильник
Формування ефективної цінової стратегії підприємства в умовах інфляції
No full textЦінова політика підприємства являє собою систематизований підхід до формування вартості продукції або послуг, що включає не лише встановлення базової ціни, а й обґрунтування знижок, умов оплати та інших складових цінового регулювання. Цей процес має стратегічне значення, адже він орієнтований як на задоволення потреб споживачів, так і на досягнення підприємницьких цілей. Недосконала або неадекватна цінова політика може суттєво ускладнити досягнення економічних результатів і навіть призвести до втрати ринкових позицій. Серед ключових чинників, що впливають на цінову політику, слід назвати попит і очікування клієнтів – з одного боку, та витрати виробництва і бажаний рівень прибутковості – з іншого. Крім цього, важливими є конкуренція на ринку, рівень доходів споживачів та темпи інфляції, які безпосередньо впливають на купівельну спроможність