Odesa I.I.Mechnikov National University
Електронний архів-репозитарій Одеського національного університету імені І. І. МечниковаNot a member yet
40478 research outputs found
Sort by
Тренди та мінливість снігового покриву в Славському в період 1948–2020 рр. в умовах зміни клімату
No full textSnow plays a significant role in the climate system by altering soil properties, land–atmosphere heat and moisture exchange, the surface radiation balance, and key components of the hydrological cycle. As a major element of the cryosphere, snow cover shapes local meteorological conditions while simultaneously influencing atmospheric processes across broader spatial and temporal scales, including general circulation anomalies, Rossby wave modifications, the dynamics of sudden stratospheric warmings, and features of the East Asian summer monsoon. Given the high sensitivity of snow cover to changes in temperature, analysing its long-term dynamics is critically important, particularly in the context of the strong positive air-temperature trends observed during the winter and winter–spring transition periods.
The paper presents a comprehensive analysis of long-term snow-cover dynamics at the Slavsko meteorological station (Ukrainian Carpathians) for the period 1948/49–2019/20, one of the longest continuous observational records in the high-mountain regions of Ukraine. Using daily meteorological data, a physico-statistical and climatic assessment was performed of the duration of the snow season, the period of stable snow cover, the timing of snow formation and melt, maximum and mean snow depth, and integral indicators of snow accumulation. For the first time for the Slavsko station, a classification of winter seasons was conducted using snowiness and winter-severity index, which allowed the identification and systematisation of 22 winter types and helped trace their evolution in response to climatic perturbations.
These results provide a detailed understanding of snow-cover dynamics in the Ukrainian Carpathians, capturing long-term trends and the rising variability of recent decades. Such evidence is vital for strengthening climate-adaptation strategies in winter tourism, hydrology, transportation infrastructure, and the broader mountain economy.Сніг відіграє важливу роль у кліматичній системі, змінюючи властивості ґрунту, тепло- та вологoобмін у системі «суходіл–атмосфера», радіаційний баланс поверхні та ключові компоненти гідрологічного циклу. Як провідний елемент криосфери, сніговий покрив формує локальні метеорологічні умови та водночас впливає на атмосферні процеси у ширших просторових і часових масштабах, зокрема на аномалії загальної циркуляції, модифікації хвиль Россбі, динаміку раптових стратосферних потеплінь і особливості літнього мусону Східної Азії. З огляду на високу чутливість снігового покриву до змін температури, аналіз його довгострокової динаміки є вкрай важливим, особливо в контексті виражених позитивних трендів температури повітря, спостережуваних узимку та в перехідний зимово-весняний період.
У статті представлено ґрунтовний аналіз довгострокової динаміки режимних характеристик снігового покриву на метеорологічній станції Славсько (Українські Карпати) за період 1948/49–2019/20, що є одним із найдовших безперервних рядів спостережень у високогірних районах України. На основі щоденних метеорологічних даних проведено фізико-статистичну та кліматичну оцінку тривалості снігового сезону, періоду сталого снігового покриву, дат утворення та сходження снігу, максимальної та середньої товщини снігу, а також інтегральних показників снігонакопичення. Вперше для станції Славсько виконано класифікацію зимових сезонів за коефіцієнтами сніжності та зимової суворості, що дало змогу ідентифікувати та систематизувати 22 типи зим і простежити їхню еволюцію у відповідь на кліматичні збурення.
Отримані результати забезпечують детальне розуміння динаміки снігового покриву в Українських Карпатах, відображаючи довгострокові тенденції та зростаючу варіабельність останніх десятиліть. Такі дані є важливими для посилення стратегій адаптації до зміни клімату в зимовому туризмі, гідрології, транспортній інфраструктурі та ширшій гірській економіці
Розвиток soft skills фахівця у сфері кризового консультування в умовах невизначеності
No full textРозвиток soft skills у сучасному світі, особливо в умовах криз і невизначеності, стає надзвичайно актуальним. У часи, коли швидкі зміни та непередбачувані ситуації стають нормою, здатність адаптуватися, ефективно спілкуватися та працювати в команді стає критично важливою.
Soft skills, або «гнучкі навички», охоплюють широкий спектр умінь, які не пов'язані безпосередньо з професійною діяльністю, але значно впливають на успішність у роботі та особистому житті. У контексті кризових ситуацій, таких як економічні спади чи соціальні потрясіння, розвинені soft skills допомагають індивідам швидше адаптуватися до нових умов. Наприклад, комунікаційні навички дозволяють налагоджувати ефективну взаємодію з колегами та клієнтами, що є важливим для збереження продуктивності в організаціях. Крім того, такі якості як стресостійкість і креативність сприяють знаходженню нестандартних рішень у складних ситуаціях.
Таким чином, розвиток soft skills не лише підвищує шанси на успіх у кар'єрі, але й забезпечує стабільність і впевненість у власних силах під час криз. У статті буде розглянуто основні аспекти розвитку цих навичок в умовах невизначеності, а також їхній вплив на професійну діяльність і особисте життя.
Актуальність проблеми розвитку soft skills у сучасному світі зростає, особливо в умовах криз і невизначеності. У нинішніх соціально-економічних реаліях, зокрема, в Україні спостерігається підвищений попит на фахівців, які володіють не лише технічними знаннями, але й гнучкими навичками.
Основні цілі статті полягають у тому, щоб розглянути, що таке м’які навички, їх значення та роль у професійному та особистісному розвитку, дослідити, як кризи змінюють вимоги до soft skills і чому їх розвиток стає критично важливим, привести приклади компаній, які успішно використовували soft skills для подолання кризових ситуацій та надати практичні поради та методи для розвитку м’яких навичок в умовах стресу та невизначеності
Factors of development of communicative competence of future representatives of socionomic professions
No full textУ сучасних умовах розвитку соціономічних професій, зокрема психології, все більшої ваги набуває комунікативна компетентність як ключова умова ефективної професійної діяльності. Йдеться не лише про технічне володіння засобами вербальної чи невербальної взаємодії, а про комплексну особистісну здатність до конструктивного, чутливого й усвідомленого спілкування з людьми. Для фахівця соціономічного профілю важливо не просто передавати інформацію, а й будувати діалог на основі емпатії, розуміння потреб і емоцій співрозмовника
Psychological factors in the formation of career motivation in psychology students
No full textУ сучасних соціально-економічних умовах, що характеризуються нестабільністю ринку праці, посиленням конкуренції та зростанням вимог до професійної мобільності, проблема формування кар’єрної мотивації набуває особливої значущості. Особливої уваги потребують питання мотиваційного забезпечення професійного становлення студентів — майбутніх фахівців, від яких залежатиме якість психологічної допомоги, профілактики та психосоціальної підтримки в українському суспільстві
Local authorities and international actors in the urban protection system: the case of Odesa
No full textУ статті досліджується взаємодія місцевої влади Одеси з міжнародними акторами в умовах широкомасштабної війни, спричиненої збройною агресією Російської Федерації проти України. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі місцевого рівня управління в забезпеченні стійкості міста в умовах надзвичайної безпекової ситуації. Метою роботи є аналіз інституційної поведінки органів місцевого самоврядування в Одесі як ініціаторів, координаторів і повноцінних партнерів міжнародних організацій у реалізації проєктів, спрямованих на захист критичної інфраструктури, гуманітарну підтримку населення, збереження культурної спадщини та розвиток управлінського потенціалу. У тексті визначено п’ять ключових напрямів міжнародної взаємодії: енергетична безпека (участь USAID ESP, UNDP, GIZ у відновленні пошкодженої інфраструктури під час масованих атак 2022–2025 рр.), гуманітарна сфера (діяльність WFP, UNHCR, UNICEF, ICRC, OCHA), підвищення інституційної спроможності муніципалітету, культурна спадщина (включення історичного центру Одеси до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО), а також міжмуніципальна співпраця з містами-партнерами. Теоретично обґрунтовано й емпірично проілюстровано три моделі взаємодії: Top-down (ініціатива від міжнародних структур), Bottom-up (ініціативи з боку місцевої влади) та Peer-to-peer (горизонтальні зв’язки з муніципалітетами інших країн). Обґрунтовано, що саме здатність місцевої влади швидко адаптувати зовнішні ресурси до локального контексту забезпечує ефективність міжнародної підтримки. У статті також порушено проблему парадипломатії та перетворення символічної підтримки в практичну співпрацю. Зроблено висновок, що інституційна автономія, управлінська резильєнтність і стратегічне партнерство є критично важливими чинниками стійкості Одеси в умовах війни.The article explores the interaction between the local authorities of Odesa and international actors amid the full-scale war triggered by the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine. The relevance of the study stems from the increasing role of local governance in ensuring urban resilience under extreme security threats. The purpose of the article is to analyze the institutional behavior of Odesa’s local self-government bodies as initiators, coordinators, and equal partners of international organizations in implementing projects aimed at protecting critical infrastructure, providing humanitarian assistance, preserving cultural heritage, and enhancing administrative capacity. The text identifies five key areas of international cooperation: energy security (participation of USAID ESP, UNDP, and GIZ in restoring damaged infrastructure during the massive attacks of 2022–2025), humanitarian aid (activities of WFP, UNHCR, UNICEF, ICRC, and OCHA), institutional capacity-building of the municipality, cultural heritage (inclusion of Odesa’s historic center in the UNESCO World Heritage List), and inter-municipal cooperation with partner cities. The study theoretically substantiates and empirically illustrates three models of interaction: top-down (initiatives by international organizations), bottom-up (initiatives from the local authorities), and peer-to-peer (horizontal ties with foreign municipalities). The article argues that the ability of local authorities to swiftly adapt external resources to the local context is a key factor in the effectiveness of international support. It also addresses the issue of paradiplomacy and the need to transform symbolic solidarity into practical cooperation. The study concludes that institutional autonomy, managerial resilience, and strategic partnership are critical factors for Odesa’s stability and resistance under wartime conditions
Assessment of the state of groundwater in the fractional zone of Archean and Proterozoic crystalline rocks and their weathering crushes in the northwestern part of Mykolaiv region
No full textВ роботі використовувалися дані, які включають результати гідродинамічних та гідрохімічних аналізів підземних вод із водопунктів (свердловин та колоязів), що знаходяться в північно-західній частині Миколаївської області і експлуатують водоносний горизонт у тріщинуватій зоні кристалічних порід архею і протерозою та їхньої кори вивітрювання. Уточнені границі розповсюдження, умови залягання, характер водоносності, хімічний склад досліджуваного водоносного горизонту. Виявлені особливості просторово-часового розподілу макрокомпонентів рекомендовано враховувати у процесі їх господарсько-питного використання та моніторингу підземних вод.Problem Statement and Purpose. Providing the population with high-quality drinking water is one of the main problems for Ukraine. Surface water is not always suitable for drinking purposes. Groundwater has natural protection from surface pollution and is an alternative source of water supply. Mykolaiv region is the least endowed with explored reserves of drinking-quality groundwater in Ukraine. The issue of ensuring operational reserves of drinking groundwater is extremely acute in conditions of military aggression.
The purpose of the study is to analyze the features of changes in the hydrodynamic regime and chemical composition of groundwater in the fractured zone of Precambrian crystalline rocks and their weathering crust, and the possibilities of increasing their production in the northwestern part of the Mykolaiv region. The object of research is groundwater in the fractured zone of crystalline rocks of the Archean and Proterozoic and their weathering crust. The subject of the study is their hydrodynamic and hydrochemical characteristics.
Data and Methods. Materials from literary, cartographic, reporting retrospective and recent data of hydrogeological observations, hydrodynamic and hydrochemical monitoring of groundwater in the fractured zone of Precambrian crystalline rocks and their weathering crust in the northwestern part of the Mykolaiv region were considered.
Results. The aquifer in the fractured zone of Archean and Proterozoic crystalline rocks and their weathering crust (AR-PR) is common in the northwestern part of the Mykolaiv region, but has been studied in detail only in the northern part of the study area, where it lies close to the surface and is the main source of water supply. The share of this aquifer is 5% of the approved operational reserves of the region. The share of groundwater use in the aquifer in the region is 11.83%. The catalog of observation points for the aquifer of the fractured zone of Precambrian crystalline rocks includes more than 70 wells. Groundwater has a different salt composition. The mineralization of groundwater varies from west to east from 0.5–5.0 g/dm³ to 11.2 g/dm³. Water hardness increases in the same direction from 5 to 45.0 mg-eq/dm³. The value of the piezometric head is from 1–5 to 150 m and more. Hydrocarbonate-calcium waters, and sulfate waters in some wells prevail in the northwest. Sulfate and chloride sodium-calcium are predominant in the southeast. Mineral waters are diverse in chemical composition and balneological effect and can be considered as an additional source of drinking water supply. Kryvoozerske-2 (well No. 4823) is a mineral natural table water deposit that exploits an aquifer in a fractured zone of Precambrian crystalline rocks. The water meets the established condition parameters for mineral natural table water. The chemical composition of groundwater is predicted to be stable. The waters are fresh with mineralization from 0.3 to 1.0 g/dm³. Category B reserves were approved at 111 m³/day in 2018. A repeated geological assessment of the Kryvoozerske-2 field was carried out with the aim of increasing operating reserves to 165 m³/day in 2023–2024. Thus, the expansion of water supply is possible through the search for groundwater in promising areas of the aquifer of the fractured zone of Precambrian crystalline rocks. The characteristics of the forecast resources, the degree of their exploration and use indicate the presence of significant potential for further improvement of drinking water supply in the northwestern part of the Mykolaiv region
Peculiarities of long-distance relationships in wartime conditions
No full textУ сучасних умовах війна суттєво впливає на всі сфери життя, зокрема на романтичні стосунки на відстані. Вимушена міграція, мобілізація та розділення пар створюють нові виклики для збереження емоційної близькості, довіри та стабільності. Це робить дослідження стосунків на відстані в умовах війни особливо актуальним
Features of the hydrological characteristics formation of the Danube Delta coastal zone under the influence of the atmospheric cyclone passage
No full textУ статті розглянута зміна швидкості та напрямку течії, температури та солоності води на поверхні, а також висоти морської поверхні відносно геоїду у прибережній зоні Дельти Дунаю, яка відбувалася на тлі проходження атмосферного циклону через північно-західну частину Чорного моря.Problem Statement and Purpose. The natural delta is in a state of constant change. Today, the natural cycles of change and regeneration of the Danube River Delta have been limited by human activities such as damming the river for navigation and flood control, which laid the foundation for today’s ecological collapse and coastal erosion. Restoring a healthy, productive Danube Delta requires a variety of restoration solutions, including reconnecting the river to its delta through land management, restoring and supporting wetlands and barrier islands, implementing nature-based solutions in managing the Danube River, as well as taking measures to increase public resilience.
The aim of the study is to determine quantitative indicators of changes in the hydrological characteristics of the Danube Delta coastal waters under the influence of the passage of an atmospheric cyclone in current climatic conditions.
Data and Methods. The analysis of hydrological characteristics was performed on the basis of daily data and monthly average multi-year data on current velocity, sea surface temperature and sea surface salinity, and sea surface height above geoid from the Global Ocean Physics Reanalysis product of the Copernicus Marine Service dataset. To analyze the development of synoptic processes, surface analysis maps for the period 04–10.02.2020 at 00 UTC and the results of observations at the Vylkove weather station were used.
Results. The passage of the cyclone over the Danube Delta region was accompanied by the occurrence of short-period fluctuations in sea level and water level in the Danube River, as well as in hydrological parameters in the coastal waters of the delta. The formation of a current in the direction of the southwestern quarter with an increase in speed caused the flow of more saline waters into the coastal zone. After the passage of the cyclone and the establishment of a low-gradient field of high pressure, there was a decrease in the current speed and sea level in the coastal zone, as well as a decrease in the SST and water salinity, which indicates an increase in the influence of the Danube runoff in the formation of hydrological characteristics of the waters of the coastal waters on these days. The decrease in the frequency of cyclones in the northwestern Black Sea region, which is predicted for the second half of the 21st century, will lead to a change in the distribution of the frequency of wind speeds and, as a result, the circulation of waters in the coastal waters
Psychological determinants of destructive behavior in crowds
No full textУ сучасному світі значно зросла кількість масових зібрань — як організованих (мітинги, культурні події, спортивні заходи), так і стихійних (протести, бунти, надзвичайні ситуації). У таких умовах поведінка особистості істотно змінюється: індивід може виявляти агресію, імпульсивність, схильність до наслідування або паніки, що не є типовим для нього в звичайному соціальному контексті. Така поведінка часто має деструктивний характер і може становити загрозу для оточення, соціального порядку та безпеки. Це зумовлює необхідність вивчення психологічних чинників, які впливають на поведінку особистості в натовпі
Russian nuclear diplomacy in the war on Ukraine: challenging by practice
No full textРано-вранці 24 лютого 2022 року жорстокий напад Росії на Україну супроводжувався публічним телевізійним виступом президента В. Путіна, який рішуче застеріг Захід від втручання у «спеціальну воєнну операцію» Росії проти України. Чіткий натяк на можливість застосування ядерної зброї визначив усю військову кампанію Москви проти України. Відтоді «ядерний козир» з’являвся в російській офіційній та медійній риториці майже щомісяця, пропонуючи нову «червону лінію», яку Москва проводила для Заходу. Все, від нещодавно анексованих територій до поставок зброї Україні, оголошувалося Москвою як casus belli та навіть як можливість ядерної війни. Однак перший рік війни Росії проти України показав чіткі обмеження російської стратегії ядерного стримування. Багато спершу намальованих російських «червоних ліній» виявилися хибними, а їх поступове зміщення Заходом та Україною не спричинило подальшої ескалації. Навпаки, помноження ядерних сигналів призвело до зменшення довіри та, зрештою, до зниження граничної корисності російських ядерних загроз. Загалом, можна спостерігати поступове виснаження ядерної могутності як одну з рис, закладених у російську стратегію стримування. Останнє, своєю чергою, накладає певні обмеження на корисність ядерного стримування як універсально го політичного інструменту. Тож гіпотеза дослідження полягає в тому, що ядерне стримування не можна розглядати як універсальну політичну стратегію, яка дає змогу державам максимізувати свої зовнішньополітичні цілі. Ця стаття має на меті визначити особливості російської ядерної дипломатії у війні Росії проти України в її декларативному та практичному зрізі. Ураховуючи комплексний характер поставленої мети, автори застосовують три основні методологічні підходи: порівняльний аналіз поведінці Росії та США крізь призму їхніх стратегій стримування, контент-аналіз промов російських та американських посадовців і теорія стримування. Вивчаючи особливості російської стратегії стримування та ескалації, у статті розглядаються етапи застосування Кремлем стримування та примусу щодо України, США та західних держав, визначається їх ефективність та чинники, які впливають на динаміку появ загроз щодо застосування ядерної зброї з боку Росії. У висновках констатується, що у війні проти України ефективність російського стримування для гарантування «червоних ліній» є обмеженою, а головним інструментом впливу та примусу є загроза ядерної ескалації.Early morning of February 24, 2022, Russia’s brutal attack on Ukraine was accompanied by the public TV speech of President V. Putin, who strongly warned the West from interference in Russia’s «special military operation» against Ukraine. The clear hint of the possibility of nuclear use has defined the whole of Moscow’s war campaign against Ukraine. Since then, the «nuclear trump» appeared in Russian official and media rhetoric almost every month, giving a new «red line» Moscow was drawing to the West. Everything, from the newly annexed territories up to weapons supplies to Ukraine, was declared by Moscow as a casus belli, maybe even a possible nuclear war. However, the first year of Russia’s war against Ukraine has shown the clear limitations of the Russian nuclear deterrence strategy. Many of the initially drawn Russian red lines turned false, and their gradual shifting by the West and Ukraine has not caused any further escalation. On the contrary, the multiplication of nuclear signaling has resulted in shrinking credibility and, ultimately, the declining marginal utility of Russian nuclear threats. Generally, one can observe the progressive exhaustion of nuclear compellence as one of the features embedded in the Russian deterrence strategy. The latter, in its turn, puts certain limits on the utility of nuclear deterrence as a universal policy tool. Therefore, the article hypothesises that nuclear deterrence cannot be considered a universal political strategy allowing states to maximise their foreign policy goals. This article aims to identify the peculiarities of Russian nuclear diplomacy in Russia’s war against Ukraine in its declarative and practical aspects. Given the complex nature of the goal, the authors apply three main methodological approaches: a comparative analysis of the behaviour of Russia and the United States through the prism of their deterrence strategies, a content analysis of the Russian and American officials’ speeches, and the theory of deterrence. Studying the features of the Russian strategy of deterrence and escalation, the article examines the stages of the Kremlin’s use of deterrence and coercion towards Ukraine, the United States, and Western states, determines their effectiveness, and factors that influence the dynamics of the emergence of threats to use nuclear weapons by Russia. The conclusions state that in the war against Ukraine, the effectiveness of Russian deterrence to guarantee «red lines» is limited, and the primary tool of influence and coercion is escalation