Actual problems of sociology, psychology, pedagogy (E-Journal) / АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІОЛОГІЇ, ПСИХОЛОГІЇ, ПЕДАГОГІКИ
Not a member yet
775 research outputs found
Sort by
ЧИ Є ШАНС У ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗАЛИШИТИСЯ «ВИЩОЮ»?
Get PDFУ статті здійснено аналіз стану вищої освіти в українському суспільстві, як одного із рівнів освітнього процесу. Проаналізовано освітній процес у площині поєднання трьох підсистем: навчання, виховання та досвіду. Показано, що маємо асиметричні тенденції: відбувається концентрація на змісті і формах навчального процесу, його контенті, при цьому - виховання, та набуття життєвого досвіду залишаються поза межами вищих навчальних закладів, хоча в урядових документах задекларовано, саме орієнтація на формування компетенцій. Розглянуто три проблеми у сфері освіти, такі як: доступність, якість, та технології і форми навчання. Здійснено їх аналіз через призму саме вищої освіти, та показано можливості їх вирішення. Ключові слова: освіта, освітній процес, вища освіта, виховання, досвід
ДЕТЕРМІНІСТСЬКІ СТРАТЕГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ КУЛЬТУРИ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНИХ ЗМІН
Get PDFВ статті розглянуто підходи до соціологічного аналізу культурних змін. Емпіричні дослідження етнографами та антропологами примітивних суспільств привернули увагу до ідентифікації місця локальних традиційних культур в умовах колонізаційної експансії та крос-культурних процесів. Науковий детермінізм визначав культуру за її видимими ознаками (матеріальною культурою, звичаями, ритуалами), маючи на меті встановлення універсальних закономірностей соціального життя. Інтерпретативний підхід звернувся до виявлення латентних смислів та іхніх значень як основи розуміння культурних диференціацій та форм їхньої сигніфікації. Система диспозицій та практик визначає вибір людини між необхідністю задоволення потреб та дотриманням колективних правил свого середовища. Розвиток капіталізму посилює потребу в конвертації різних видів капіталів як можливості адаптації до інституційних вимог сучасних суспільств. Економічні, природничі та соціальні виклики посилюють розрив між розвиненими та відсталими країнами, між способами життя людей, включених в процес накопичення та розподілу капіталів і тих, у кого відсутній доступ до отримання економічних та соціальних переваг. Процеси гібридизації соціальної та науково-технологічної сфери піддають сумніву одно направленість процесу модернізації в напрямку демократизації та гуманізації. Неможливість досягнення прогресу в межах жорсткої конкуренції із «державами добробуту» породжує дискусії щодо повернення до формату «націй-держав». Змішування стилів життя, які тим не менш, не долають соціальні та природні диференціації свідчать про несиметричний характер розвитку детермінізм, системи сигніфікації, конвертація матеріальної та духовної культури. Ключові слова: капіталів, гібридизація, модернізація
БУТИ ЧИ НЕ БУТИ ФОРМУЛІ… ПОШУКИ ОПТИМАЛЬНОГО ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ
Get PDFОднією із головних реформаторських новацій у сфері вищої освіти стала зміна підходу до фінансування закладів вищої освіти, необхідність у якій була викликана потребами підвищення якості і ефективності вищої освіти, подолання розриву з потребами ринку праці. Найбільш дискусійним є питання формульного розподілу бюджетного фінансування, оскільки вибір показників має правильно відображати всі визначені цілі та критерії ефективності, що у умовах чинної нормативної бази, існуючих обмежень загального обсягу бюджету тощо реалізувати доволі складно. У статті наведено результати дослідження «Фінансування закладів вищої освіти: нові правові умови та механізми», які розкривають недоліки існуючого підходу до фінансування вищої освіти та визначають основні підходи та критерії, щодо того, як повинна функціонувати система фінансування вищої освіти на системному та інституційному рівнях. Ключові слова: фінансування освіти, змішана модель, уніфікована модель, показники фінансування, формула фінансуванн
САМООРГАНІЗАЦІЯ В СТУДЕНТСЬКИХ ГРУПАХ ЗВО АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ В КОНТЕКСТІ ЦІННІСНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ
Get PDFУ статті розглядаються механізми самоорганізації в студентських групах, досліджуються можливості виховання студентів в процесі формування самоорганізації в студентських групах ЗВО аграрного профілю. Показано, що самоврядування як метод управління ґрунтується на самоорганізації, саморегулюванні, не допускає застосування спеціального апарату примусу та базується на тих принципах, що й демократія. Студентське самоврядування у закладах вищої освіти – це спосіб утвердження демократичних принципів та формування цінностей майбутнього громадянського суспільства. Ключові слова: самоорганізація, солідарність, атомізация, студентське самоврядування, модернізація, цінності. В статье рассматриваются механизмы самоорганизации в студенческих группах, исследуются возможности воспитания студентов в процессе формирования самоорганизации в студенческих группах ЗВО аграрного профиля. Показано, что самоуправление основано на самоорганизации, саморегулировании, не допускает применения специального аппарата насилия и базируется на тех принципах, что и демократия. Студенческое самоуправление в заведениях высшего образования – это способ утверждения демократических принципов и формирования ценностей будущего гражданского общества. Ключевые слова: самоорганизация, солидарность, атомизация, студенческое самоуправление, модернизация, ценности. The paper deals with the mechanisms of self-organization formation in student groups, the possibilities of education of students in the process of formation of self-organization in the student groups HEI agrarian profile are explored. It is shown that self-government is based on self-organization, selfregulation, does not allow the use of a special apparatus of violence, and is based on the principles that democracy. Student self-government in institutions of higher education is a way of asserting democratic principles and shaping the values of the future civil society. Keywords: self-organization, solidarity, atomization, student selfgovernment, modernization, value
РОЛЬ ВІРТУАЛЬНОГО СИМВОЛІЧНОГО КАПІТАЛУ У ФОРМУВАННІ СТАЛОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЙ
Get PDFСтаття присвячена дослідженню факторів формування символічного капіталу в умовах інтенсифікації тенденції віртуалізації суспільного життя як ресурсного чинника забезпечення економічного розвитку організацій. Автором дана характеристика поняття «символічний капітал» та здійснено аналіз процесу накопичення нематеріальних активів організації шляхом використання комунікативних можливостей глобальних інформаційних мереж. Аргументована значущість вивчення ролі сучасних інформаційних технологій для ефективної реалізації символічного капіталу в організаціях сучасної економіки. Ключові слова: капітал, символічний капітал, конвертація капіталів, глобалізація, віртуалізація, економічна діяльність Статья посвящена исследованию факторов формирования символического капитала в условиях интенсификации тенденции виртуализации общественной жизни как ресурсного фактора обеспечения экономического развития организаци. Автором дана характеристика понятия «символический капитал», а также осуществлен анализ процесса накопления нематериальних активов организации путем использованитя коммуникативних возможностей глобальных інформационных сетей. Аргументирована значимоть изучаения роли современных информационных технологій для эффективной реализации символического капитала в организациях современной экономики. Ключевые слова: капитал, символический капитал, конвертация капитаов, глобализация, виртуализация, экономическая деятельность. The article is devoted to the research of the factors which determinate the formation and accumulation of the symbolic capital under contemporary conditions of intensification by the globalization, individualization and virtualization tendencies. The characteristics of the”symbolic capital” concept and the description of the process of accumulation of the non-material resources by using the global information networks are presented. The analysis of the role of the contemporary information technologies which are the effective instruments for successful realization of the symbolic capital in organizations of the contemporary economy is proposed by the author. Key words: capital, symbolic capital, conversion of capitals, globalization, virtualization, economic activity.
ОСОБЛИВОСТІ МОВНОЇ СИТУАЦІЇ У СХІДНІЙ УКРАЇНІ
Get PDFСтаття присвячена дослідженню мовної ситуації на Сході України, що пояснюється історичними та культурними аспектами, які мали місце, починаючи з ХVII століття до І чверті ХХІ століття; простежуються явища білінгвізму і полілінгвізму в окремих регіонах України; особлива увага приділена мовній ситуації, що склалася на тимчасово окупованих територіях на Сході України, де здійснюється тотальна політикоідеологічна «русифікація»; доведено, що покращення мовної ситуації можливо за умов свідомого ставлення громадян України до збереження української літературної мови на всіх рівнях комунікації. Ключові слова: мовна ситуація, українська літературна мова, державний статус, явища білінгвізму, Схід України
СОЦІАЛЬНІ СПІЛЬНОТИ У СУЧАСНОМУ СВІТІ ПРАЦІ: ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ І МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ
Get PDFАвтор дає лінгвістичне і загальносоціологічне тлумачення поняття спільноти. Показує, як ідеї Ф.Тьонніса стосовно розрізнення понять спільноти і суспільства набули подальшого розвитку у веберівській термінології «осуспільнення» й «оспільнотнення». Підкреслює важливу у методологічному відношенні думку М.Вебера, що не кожен збіг якостей, ситуації чи поведінки створює спільноту. Стаття висвітлює основні напрями дослідження спільнот у соціології. Показана наявність протилежних позицій сучасних соціологів до самої ідеї спільнот. На думку автора, поняття спільноти часто використовується як синонім до поняття соціальної групи, проте не кожну соціальну групу правомірно розглядати як спільноту. Головним критерієм визначення соціальної групи як спільноти має бути ступінь згуртованості людей і готовність до спільних дій по захисту своїх інтересів. Загальними атрибутами соціальної спільноти як цілісності є конкретні умови життєдіяльності, спільні інтереси взаємодіючих індивідів, дотримання спільних цінностей, здатність виступати цілісним суб’єктом соціальних дій і саме так сприйматися іншими, а також певна локалізація у просторі й усталеність у часі. На підставі соціологічної експлікації соціальних спільнот представлені теоретико-методологічні підходи до їх аналізу у сучасному світі праці. Процеси поширення нестандартної зайнятості і трудової міграції, погіршення умов праці, зростання нерівності, послаблення ролі профспілок як сутнісні ознаки сучасної економічної глобалізації деформують традиційні спільноти у сфері праці. Практично зруйновано поняття трудового колективу. В статті стверджується, що економіко-соціологічні дослідження спільнот у сфері праці мають бути направлені на всебічний аналіз реальних соціальних класів і груп з виокремленням конкретних зайняттєвих спільнот у контексті зазначених глобальних трендів. Цінність соціологічного теоретизування і продуктивність конструювання спільнот залежить від відповідності уявних конструктів реальним соціальним відносинам і прагнення дослідника об’єктивно враховувати конкретно-історичну і соціальну ситуацію. Ключові слова: соціальні спільноти, сфера праці, економічна соціологі
КОНСТИТУЮВАННЯ ЕТНІЧНОСТІ В УМОВАХ СУСПІЛЬНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ
Get PDFСуспільна невизначеність супроводжується зміною установок, когнітивних іповедінкових схем людини. За таких обставин, увага в даній статті акцентується на проблемі конституювання етнічності, порушення смислового порядку етнічної культури. Ключові слова: суспільна невизначеність, етнічність, етнічна культура. Общественная неопределенность сопровождается изменением установок, когнитивных и поведенческих схем человека. Учитывая эти обстоятельства, внимание в данной статье акцентируется на проблеме конституирования этничности, нарушения смыслового порядка этнической культуры. Ключевые слова: общественная неопределенность, этничность, этническая культура. Public uncertainty is followed by changing of arranging, cognitive and behavioral human patterns. Given these circumstances, the attention in this article focuses on the problem of constitutionalization of ethnicity, violation of the semantic order of ethnic culture. Keywords: public uncertainty, ethnicity, ethnical culture
ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ МОРАЛІ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Get PDFУ статті розкривається зміст поняття «індивідуалізація моралі» як сучасного соціокультурного чинника формування особистості – її життєвих стилів, моральності, цінностей. Спираючись на теоретичні доробки в межах соціології особистості та соціології моралі – автор обґрунтовує значення впливу процесу індивідуалізації моралі на становлення особистості та її діяльності в сучасному суспільстві. Ключові слова: індивідуалізація, мораль, моральність, соціокультурні практики, цінності, особистість, сучасне суспільство. В статье раскрывается содержание понятия «индивидуализация морали» как современного социокультурного фактора формирования личности – её жизненных стилей, нравственности, ценностей. Опираясь на теоретические наработки в рамках социологии личности и социологии морали – автор обосновывает значение влияния процесса индивидуализации морали на становление личности и ее деятельности в обществе. Ключевые слова: индивидуализация, мораль, нравственность, социокультурные практики, ценности, личность, современное общество. The article reveals the content of the concept of "individualization of morality" as a modern socio-cultural factor in the formation of a personality – its life styles, morality, and values. Based on theoretical developments in the framework of sociology of personality and the sociology of morality, the author proves the importance of the influence of moral individualisation process in the formation of personality and its activities in society. Key words: individualization, morality, moral, socio-cultural practices, values, personality, modern society
ТЕНДЕНЦІЇ ЕПІСТЕМОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ СОЦІОЛОГІЇ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ СУПЕРЕЧНОСТІ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ СОЦІОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ
Get PDFУ статті досліджуються проблеми ідентифікації тенденцій епістемологічного розвитку сучасної соціології та концептуальних суперечностей систематизації соціологічного знання. Надана система доказів та аргументовано, що умовах глобальних та регіональних трансформацій розширяється дисциплінарне поле соціологічного пізнання, оскільки в сучасній соціології вивчаються різні онтологічні типи суспільства. Саме тому виникає необхідність уточнення змісту поняття «суспільство» як фундаментальної категорії соціологічної теорії. Автором підкреслена важливість розробки наукової типології новітніх соціальних змін та спеціалізованого соціологічного вивчення якісно нових соціальних явищ та процесів, що пов’язані з характером даних змін. Ключові слова: соціологія, соціологічне пізнання, соціологічне знання, суспільство, соціальні зміни, соціальна епістемологія. В статье исследуются проблемы идентификации тенденций эпістемологического рызвития современной социологии и концептуальных противоречий систематизации социологического знания. Представлена система доказательств и аргументировано, что в условиях глобальных и региональных трансформаций, происходит значительное росширерние дисциплинарного поля социологического познания, поскольку в современной социологии изучаются различные онтологические типы общества.. Именно поэтому возникает необходимость уточнения содержания понятия «общество» как фундаментальной категории социологической теории. Автором подчеркнута важность разработки научной типологии новейших социальных изменений и специализированного социологического изучения качественно новых социальных явдений и процессов, которые связаны с характером этих изменений. Ключевые слова: социология, социологическое познание, социологическое знание, общество, социальные изменения, социальная эпистемология. The problems of identifications the tendencies of epistemological development of the contemporary sociology have been investigated in the article. Proved and argued that under conditions of the global and regional transformations the disciplinary research-field of the sociological cognition significantly enlarged, because the contemporary sociology has specific orientation to the study of the different ontological types of society. Therefore for sociologists is important to solve the task of concretization the content of the concept “society” as the fundamental category of sociological theory. The importance of elaboration of the innovative scientific typological model of the new social changes and the need in the special sociological studies of the quality new social phenomena and processes that are connected with these changes is emphasized by the author. Keywords: sociology, sociological cognition, sociological knowledge, society, social changes, social epistemology