Actual problems of sociology, psychology, pedagogy (E-Journal) / АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІОЛОГІЇ, ПСИХОЛОГІЇ, ПЕДАГОГІКИ
Not a member yet
775 research outputs found
Sort by
ТРАНСКУЛЬТУРНІ ДЕТЕРМІНАНТИ СОЦІАЛЬНОГО ВІДТВОРЕННЯ КОМУНІКАТИВНИХ ПОВСЯКДЕННИХ ПРАКТИК В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ, ВІРТУАЛІЗАЦІЇ ТА ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ
Get PDFУ статті досліджується специфіка транскультурних детермінант соціального відтворення повсякденних комунікативних практик в умовах глобалізації, віртуалізації та індивідуалізації суспільного життя. Надані докази, що наукові дослідження онтологічної специфіки новітніх форм комунікативних практик в сучасних полікультурних суспільствах можуть ефективно здійснюватися на основі методології транскультуралізму, яка спрямована як на ідентифікацію генетичних витоків усталених універсальних інтегративних форм повсякденного життя людей, так і на з’ясування можливостей реального утвердження мирних та ненасильницьких взаємодій в глобальному та регіональних контекстах соціокультурних комунікативних практик. Аргументовано, що основними транскультурними детермінантами та технологічними засобами забезпечення повсякденного мирного співіснування людей в новітніх умовах глобалізації, віртуалізації та індивідуалізації суспільного життя є толерантне взаємовизнання культур, соціальний діалог та узгоджені за засадах гуманізму соціальні конвенції. Констатовано, що зміст поняття «повсякденність» загалом відображує певну систему різноманітних процесів переживання конкретними індивідами свого рутинного буденного життя на основі усвідомлення ними самоочевидної пізнавальної та практичної значущості раціонально впорядкованого накопиченого та засвоєного людьми соціального та культурного досвіду. Водночас, як неподільна цілісність людського буття, повсякденність є складним суперечливим транскультурним комунікативним феноменом, соціологічне вивчення якого потребує розвитку спеціалізованих наукових досліджень.Ключові слова: полікультурне суспільство, глобалізація, віртуалізація, індивідуалізація, транскультурні повсякденні комунікативні практики, толерантність, соціальний діалог, соціальна конвенція.
СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ РЕФОРМУВАННЯ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ
Get PDFУ статті визначено передумови реформування шкільної освіти в сучасній Україні, що мають вплив на визначення нових траєкторій її розвитку. Проаналізовано соціальні запити на таке реформування серед різних соціальних груп, включених у цю сферу, на основі емпіричних соціологічних досліджень. Також здійснено аналіз основних положень та змін, що пропонує концепція «Нової української школи», можливих соціальних наслідків її впровадження. Ключові слова: шкільна освіта, реформування освіти, "Нова українська школа". В статье определены предпосылки реформирования школьного образования в современной Украине, влияющие на определение новых траекторий ее развития. Проанализированы социальные запросы на такое реформирование среди различных социальных групп, включенных в эту сферу, на основе эмпирических социологических исследований. Также осуществлен анализ основных положений и изменений, которые предлагает концепция «Новой украинской школы», возможных социальных последствий ее применения. Ключевые слова: школьное образование, реформирование образования, «Новая украинская школа". The article outlines the preconditions for reforming school education in modern Ukraine, which have an influence to new trajectories of its development. The social requests for such reform are analyzed among various social groups included in this sphere, based on empirical sociological research. An analysis of the main provisions and changes that have been made is also carried out offers the concept of the "New Ukrainian School", the possible social consequences of its implementation. Key words: school education, education reform, "New Ukrainian school"
СОЦІАЛЬНІ ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ АБО МНОЖИННІ ГРОШІ ЯК СИМВОЛ РУХОМОЇ ГРУПОВОЇ МНОЖИННОСТІ
Get PDFВ статті розкривається соціальна природа влади грошей над поведінкою індивідів і груп людей, що проявляється у формі соціально заданих функцій. Соціологія грошей і є тією наукою, яка зобов’язана вивчати процес і способи обернення реальної політико-економічної влади у владу грошей. Точніше, сама влада грошей – видимість, фікція, фетиш, що, проте, підкоряє собі свідомість і бідних, і багатих, і, будучи, одночасно, деперсоналізуваною владою тих, хто має право друкувати гроші і контролювати їх потоки. Автор показує, що: – «якби гроші заговорили» (М. Фрідмен), то ми почули б на тлі цинічного і вольового голосу великих грошей, гучну різноголосицю волящих справедливості грошей малих; – що гроші неоднорідні як у фізичному (талони, купони, фунти, тугрики ...), так і в соціальному їх вираженні, і що множинні гроші (В. Зелізер), як і товарно-грошовий обмін, – функція соціально-класової структури суспільства; – що множинні гроші – функціонально різні: в них функції і дисфункції – одне ціле, тому функціональний аналіз грошей слід доповнити дисфункціональним. Далі показується, що не слід плутати т/г обмін (відчуження/привласнення власності) з т/г зверненням (соціальною суттю обміну або зверненням економічного в соціальне (і навпаки), де потім відбувається множинне звернення: людини в статус людини; статусу в інструмент контролю над поведінкою людей і тощо). У висновку показано, що соціальний розподіл грошей: на державні і приватні породжує корупцію (різновид приватизації державних грошей); між власниками грошей – веде до відчуження грошей від одних власників, віддалених від влади, на користь наближених до неї (монетизація високого статусу) і тощо. Отже, корупція – не випадковість, а логічний наслідок т/г звернення, – функція свідомості, орієнтованої на володіння грошима. Ми не довіряємо грошам, а інституційно примущені миритися з ними. Ключові слова: гроші, влада грошей, логічна раціональність, меркантильна раціональність, обмін, обернення, рухома групова множинність, соціальні функції грошей, соціальні дисфункції грошей, дисфункційний аналіз грошей, соціологія грошей
СОЦІАЛЬНО-ІННОВАЦІЙНІ ВИМІРИ АГРАРНОЇ НАУКИ І ОСВІТИ
Get PDFУ статті зазначається, що сучасна вітчизняна аграрна наука і освіта є тим життєдайним ресурсом, який за своєю цінністю і вагомістю виступає пріоритетним в еволюції держави і суспільства. Агропромислове виробництво, маючи багатопрофільні напрями діяльності, потребує всебічного комплексного наукового забезпечення. В наш час освіта і наука, основною соціальною функцією яких є пізнання законів будови розвитку природи і суспільства (статики, динаміки, генетики) та методів використання цих законів в інтересах людини, є, з одного боку, як будь-який вид людської діяльності, полем для інновацій, а з другого, - першоджерелом для інновацій у всіх сферах суспільства, в т.ч. аграрної. У статті підкреслюється соціальна значимість і зумовленість наукової праці, яка веде до суспільних цінностей, визначає єдність науки, освіти і праці, мету і задачі науково-технічного прогресу на основі вимог, зумовлених суспільством, тобто ціннісна орієнтація освіти і науки формується під дією всієї системи суспільних відносин, соціальних вимірів і викликів. Адже реформування агропромислового виробництва і аграрної науки засвідчує, що ні через механізми самоорганізації, ні через ринок аграрна наука не зможе прискорено перешикуватися таким чином, щоб відповідати на нові запити і сповна розв’язувати нові проблеми. Така її прискорена переорієнтація і структурнаперебудова може стати тільки результатом активної державної політики. Попри всі складні умови розвитку аграрної науки вчені нині працюють над виконанням соціальних викликів і обгрунтуванні вимірів науково-технічних програм, реалізація яких передбачає інтенсифікацію аграрного сектора економіки, переведення його на інноваційний шлях розвитку. Ключові слова: соціально-інноваційні виміри і виклики аграрної освіти і науки, соціальна інноваційність, інноваційний розвиток, інноваційна діяльність, інноваційні моделі
ГУМАНІТАРИЗАЦІЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ЗНАЧЕННЯ РЕЛІГІЄЗНАВСТВА У ПОСТСЕКУЛЯРНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Get PDFУ статті акцентовано увагу на проблемах викладання курсу релігієзнавства в системі вищої освіти. Авторка наголошує на важливості такого курсу в контексті подолання духовної кризи та зміни ролі релігії у сучасному суспільстві. У статті аналізуються постсекулярні тенденції у духовному житті сучасних соціумів і перспективи модернізації освіти. Формування постсекулярного суспільства не означає повернення до релігії як панівної ціннісної системи або пріоритетного типу світогляду. Розглядається ідея Ю. Габермаса про те, що у постсекулярному суспільстві релігійна та світська свідомість повинні бути відкриті одна одній в процесі взаємонавчання. Авторка надає приклад діалогу Ю. Габермаса та Йо. Ратцінгера. Пропонується новий тип комунікації – «двосторонній процес навчання», в результаті якого секулярне суспільство збагатиться релігійними цінностями. Релігійна освіта та культура протягом тисячолітньої історії виконували не тільки функції віри, а й значною мірою впливали на розвиток науки, просвіти, високої духовної культури. Однак, секуляризм – один з основних факторів забезпечення та гарантування свободи совісті, включаючи й систему освіти. Світська держава повинна забезпечити ситуацію, в якій нікому не нав'язуватимуться релігійні, моральні, культурні принципи чи певна релігійна ідентичність. Знання з релігієзнавства сприяють творчому самостійному мисленню, толерантності, розвитку моралі та гуманітарізації освітнього простору. Ключові слова: релігія, секуляризація, постсекулярне суспільство, релігійні цінності, толерантність, гуманізація
ОБРЯД, РИТУАЛ, НОРМА І ПРАВИЛО: КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ОБРАЗІВ ЗВ ’ЯЗКУ В ТЕОРІЇ ПРАКТИК
Get PDFЗастосовуючи компаративний аналіз образів зв’язку в теорії практик автор досліджує взаємозалежність таких понять як практика, обряд, ритуал, норма, правило. Всі ці підвиди соціальних дій є традиційними соціальними діями і тому виступають складовими, елементами культурної традиції, як каркасного механізму системи культури і одночасно є інструментами структурації, відтворюючими структуру соціального поля. Практика є тим етапом, частиною обряду на якому з’являється смисл, як соціальний контекст, як символ але який однак лише декларується, демонструється, не відтворюється в дії, як цінність (що властиве вже ритуалу). Функція практики, яку автор означує як сенсовідтворюючу, робить її унікальною, адже робить її культурним маркером. Ключові слова: практика, обряд, ритуал, норма, правило, структурна дія, сенсовідтворення, теорія практи
УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС ЯК СУБ’ЄКТ ПОЛІТИКИ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
Get PDFВ статті розглядаються соціологічні аспекти розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні. На основі вторинного аналізу чотирьох опитувань автор проаналізував динаміку відповідей топ-менеджерів українського бізнесу щодо соціальної відповідальності протягом 2002–2018 років. Виявлено, що великі підприємства здійснюють заходи соціальної відповідальності значно частіше, ніж середні та малі підприємства. Приватний капітал за багатьма показниками запровадження заходів соціальної відповідальності став поступового випереджати державні підприємства. Особливістю соціальної відповідальності українського бізнесу є те, що навіть приватні підприємства за умов фінансовоекономічної кризи здебільшого не звільняли працівників, а посилали у вимушені відпустки, зменшуючи зарплати. Ключові слова: соціальна відповідальність бізнесу, розмір підприємств, форма власност
ІННОВАЦІЙНІ КОГНІТИВНІ СТИМУЛИ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПРАКТИК СОЦІОЛОГІЧНОГО ПІЗНАННЯ
Get PDFУ статті досліджуються специфіка та зміст інноваційних когнітивних стимулів концептуальної реорганізації дослідницьких практик соціологічного пізнання, які визначають його технологічну та гуманітарну спрямованість. Надана система доказів, що умовах новітніх глобальних трансформацій формуються нові інноваційні тенденції епістемологічного розвитку соціології, які відображують потреби розробки нових спеціалізованих концепцій взаємодій та комунікацій індивідуальних та колективних суб’єктів суспільного життя. Аргументована важливість аналізу технологічної та гуманітарної пізнавальних орієнтацій в сучасній соціології. Звернута увага на важливості дослідження гносеологічних властивостей соціальних технологій та підкреслена значущість врахування суперечностей соціальних наслідків та чинників соціального ризику соціально-технологічної діяльності. Підкреслена значущіcть здійснення нових теоретичних інтерпретацій принципу соціальної справедливості не просто як абстрактного соціального ідеалу досягнення демократичного соціального порядку, але і як технологічного регулятивного принципу суспільних відносин, а також як фундаментального ціннісного стимулу індивідуальної та колективної самореалізації.Ключові слова: соціологія, соціологічне пізнання, соціологічне знання, соціальні технології, соціальна справедливість, глобальні соціальні зміни
ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ В УМОВАХ ЗРОСТАННЯ ВИМОГ ДО ЯКОСТІ ОСВІТИ (НА ПРИКЛАДІ ВИЩИХ АГРАРНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ)
Get PDFСтаттю присвячено аналізу проблем професійної орієнтації на вищу аграрну освіту в контексті якості освіти, потреб суспільства, аграрного сектору економіки, ринку праці та особистості. Вивчається смислова цінність професійної орієнтації на аграрну освіту. Завдання, які вирішуються професійною орієнтацією на вищу аграрну освіту, розглядаються через взаємозв’язок загального, окремого і одиничного в системі її організації. Дослідження багатоманітності цілей учасників, сторін процесу професійної орієнтації на аграрну освіту зумовила необхідність врахування суспільних, групових, особистих інтересів. В статті розглянуто професійно-орієнтаційну діяльність закладів освіти, державної служби зайнятості, підприємств аграрного сектору, суб’єктів громадянського суспільства щодо здобуття вищої аграрної освіти. Привернуто увагу до індивідуальних і колективних, традиційних і нових форм організації професійно-орієнтаційної роботи, реалізації її інформаційного, консультаційного, активізуючого потенціалу, оптимізації часових меж проведення. У статті визначено сукупність показників ефективності професійної орієнтації на вищу освіту для суспільства і ринку праці, вищих навчальних закладів, особистості. Не лишилося поза увагою питання недоліків здійснюваної професійно-орієнтаційної роботи та її негативних наслідків.Ключові слова: професійна орієнтація, вища аграрна освіта, якість освіти, ринок праці, конкурентоздатність, суб’єкти професійної орієнтації.
ПРОБЛЕМА СОЦІОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ ПРОЦЕСУ ВІДТВОРЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ НЕРІВНОСТЕЙ В СІЛЬСЬКИХ СПІЛЬНОТАХ УКРАЇНИ
Get PDFУ статті здійснена розробка інноваційного аналітичного соціологічного підходу, спрямованого на ідентифікацію та характеристику причин відтворення соціальних нерівностей в сільських спільнотах України, як джерел соціальних конфліктів, посилення соціальної напруженості, девіантної поведінки та злочинності. Констатовано, що існуючі теоретичні соціологічні підходи до визначення статусу селянства як соціальної спільноти не повною мірою розкривають зміст того наукового факту, що поняття «селянин» відображує складну та історично-змінну форму соціального самовизначення сільського трудівника. Аргументовано,що в сільських спільнотах українського суспільства на сучасному етапі його розвитку стабільно відтворюються соціально-економічні, політико-юридичні та культурні нерівності. Процеси функціонального відтворення даних нерівностей обумовлені складним комплексом причин серед яких, слід відзначити труднощі інтеграції національної економіки у ринкову світову систему господарювання, інфраструктурна криза українського села, низька ефективність сільської праці, її невисокий соціальний престиж, а також зростання дисфункціонального впливу інформаційного ринку пропозицій у сферах трудової зайнятості, надання послуг і торгових преференцій.Надані докази,що характеру праці у місті і селі притаманні різні можливості в системі розподілу трудових функцій, що значною мірою впливає на інтеграцію сільських груп населення у міське середовище, внаслідок чого особливої актуальності набуває конструктивне вирішення проблеми збереження людського капіталу на селі. Така проблема потребує інноваційного наукового осмислення в аспекті обґрунтування доцільності розвитку нових форм господарювання на селі з обов’язковим врахуванням набутого прогресивного соціокультурного досвіду. Ключові слова: селянин, сільська спільнота, соціальна нерівність, аграрна реформа, українське суспільство